Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арафу́рське мо́ре (англ. Arafura Sea) — окраїнне море на сході Індійського океану, між Австралією, островами Танімбар, і Новою Гвінеєю. На сході сполучається Торесовою протокою з Кораловим морем, на заході межує з Тиморським, на північному заході з морем Серам і Банда. За однією з версій, топонім виник з Halefuru, що мовою означає «незаліснений край». За іншою версією, назва походить з малайського малай. alifura — «дикі, язичники» або малай. alfuren — «лісові люди». У всіх цих випадках назва спершу була найменуванням населення або місцевості, а потім була застосована для означення моря.
 | |
| 9°30′ пд. ш. 135°00′ сх. д. / 9.500° пд. ш. 135.000° сх. д. | |
| Прибережні країни | Індонезія |
|---|---|
| Довжина | 1 290 км |
| Ширина | 560 км |
| Найбільша глибина | 3680 м |
| Середня глибина | 50—80 м |
| Площа | 650 000 км² |
| Впадаюча річка | Пулау, d, Q3357682?, Q3357688? і Дігул |
 Арафурське море у Вікісховищі | |
Площа 1 017 тисяч км² (1 290 х 560 км). Наймілкіше і найтепліше серед морів Індійського океану. Геологічна формація Сахул (англ. Sahul). Глибини пересічно 50—80 м, до 3 680 м на заході (). Середня температура води від 25 до 28°C. Солоність 34—35‰. Припливи нерправильні, подобові (2,5—7,6 м).
В водах моря часто зароджуються тропічні тайфуни. Узбережжя малозаселене. Найбільша затока — Карпентарія. Великих гаваней немає, порт (
Арафурське море досліджене мало. Є частиною так званого Австрало-Азійського Середземного моря.
Межі
Арафурське море на сході межує з Кораловим морем (через Торресову протоку), на заході з морем Тимор, на північному заході з морями Банда і Серам. Довжина - 1 290 км, ширина - 560 км.
Міжнародною гідрографічною організацією затверджений наступний опис меж Арафурського моря:
- На півночі. Південно-західна межа моря Серам [Лінія, проведена від , Нова Гвінея, до крайньої південно-західної точки острова , а потім до мису , крайньої північної точки острова () (5°17′ пд. ш. 133°09′ сх. д. / 5.283° пд. ш. 133.150° сх. д.)] і східна межа моря Банда [лінія, проведена від мису Танджонг Боранг, крайньої північної точки острова Ноехой Тджет, через острів до його крайньої південної точки, потім вниз до крайньої північно-східної точки острова , далі крізь острів до північно-східної точки острова , острова (7°06′ пд. ш. 131°55′ сх. д. / 7.100° пд. ш. 131.917° сх. д.), потім вниз уздовж східного узбережжя острова Ямдена] до його крайньої південної точки, далі крізь острів до крайньої північної точки острова і крізь острів до мису Танджонг Аро Оесое, його крайньої південної точки (8°21′ пд. ш. 130°45′ сх. д. / 8.350° пд. ш. 130.750° сх. д.)]
- На сході. Південно-західний берег Нової Гвінеї від мису Кароефа (133°27'E) до гирла річки Бенсбак (141°01'E), потім вниз до крайньої північно-східної точки півострова Кейп-Йорк, Австралія (11°05′ пд. ш. 142°03′ сх. д. / 11.083° пд. ш. 142.050° сх. д.).
- На півдні. Уздовж північного узбережжя Австралії від крайньої північно-західної точки півострову Кейп-Йорк до мису (11°19′ пд. ш. 131°46′ сх. д. / 11.317° пд. ш. 131.767° сх. д.).
- На заході. Лінія, проведена від мису Кейп-Дон до мису Танджонг Аро Оесое, крайньої південної точки острова Селарое (Танимбарські острови).
Рельєф дна
Арафурське море значною мірою покриває велику мілководу банку, названу Крюммелем (1897) Арафурським шельфом, що відноситься до східної частини шельфу Сахул. Арафурський шельф відділяється від зовнішньої дуги островів Банда глибоководною (3650 м). Западина Ару майже в точності повторює напрям . Вона входить в зону западин, що простягнулася від моря Серам через до жолоба Ява в Індійському океані. Западина Ару має круті краї, плоске дно і закінчується обривом поблизу острова Нова Гвінея. У південно-західному напрямі, приблизно до 130° сх. д., западина Ару звужується і глибини зменшуються (ширина близько 40 км, глибина близько 1600 м). Потім вона розширюється і переходить в западину Тимор. Западина Ару на глибинах більше 3000 м займає площу 11 тис. км².
Глибина Арафурського шельфу зазвичай коливається в межах 50-80 м. Найглибоководніші ділянки знаходяться біля краю Арафурського шельфу, де з глибини 600 м круто піднімаються коралові рифи. На шельфі розташовані острови Ару. П'ять більших островів цієї групи відділяються один від одного вузькими протоками з глибинами, більшими, ніж на навколишньому шельфі. Незначне підняття уздовж простягнулося від островів Ару на південний схід уздовж південного берега острова Нова Гвінея у напрямку до півострова Кейп-Йорк.
Клімат
Північна акваторія моря лежить екваторіальному, а центральна й південна — в субекваторіальному кліматичному поясі. Взимку переважають екваторіальні повітряні маси, влітку — тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літньо-осінній період часто формуються тропічні циклони, зволоження достатнє, окрім південного узбережжя (затока Карпентарія). Над північною частиною моря увесь рік панують екваторіальні повітряні маси. Клімат жаркий і вологий зі слабкими нестійкими вітрами. Сезонні амплітуди температури повітря часто менші за добові. Зволоження надмірне, часті зливи й грози.
Гідрографія
Температура поверхневого шару Арафурського моря досягає максимуму в грудні-лютому (28,4° С) і мінімуму в червні-серпні (26,1° С). Літом південної півкулі в районі Арафурського моря між 4 і 10° півд. ш. вітри дмуть з північного заходу-заходу (північно-західний мусон) з силою 1,5-4,4 бали. На деякій відстані від узбережжя Австралії вітер має північно-північно-західний напрям (1,5-2,4 бали). Взимку південно-східні мусони дмуть з однаковою силою (1,5-2,4 бали) над усією акваторією Арафурського моря. Для тих же періодів атмосферний тиск відповідно дорівнює 756,5-756 мм рт. ст. (з півночі на південь) і 757,5-759 мм рт. ст. (з півночі на південь).
Течії і припливи
Поверхневі течії в Арафурському морі на північ від 8° півд. ш. мають нерегулярний і зазвичай нестійкий напрям. На південь від цієї широти зимою південної півкулі течії мають переважно західний напрям і швидкість 10-20 миль/добу. Влітку у течій немає генерального напряму; у південно-західній і південно-східній частинах Арафурського моря течії спрямовані за його межі, відповідно в Індійський океан і Коралове море. Третя система течій спрямована проти годинникової стрілки навколо точки 10° півд. ш., 136° сх. д.
Швидкість течій не перевищує 10 миль/добу. Величина сизигійних припливів в Арафурському морі досягає 4,5 м біля берегів острова Нова Гвінея (середня величина поданим чотирьох станцій) і 2,5 м у острова Добо (острови Ару). Біля берегів острова Нова Гвінея зареєстрована максимальна швидкість припливної течії - 4,3 милі/добу. На деякій відстані від узбережжя Австралії зустрічаються припливні течії із швидкістю 5-10 миль/добу.
Біологія
В акваторії моря виділяють наступні екорегіони центральної індо-тихоокеанської морської зоогеографічної провінції: на півночі власне Арафурське море, на півдні узбережжя Арнемленду й затоки Карпентарія. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до тропічної зони.
Див. також
Примітки
- (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 7 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 6 жовтня 2015.
- Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 37. (рос.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Арафурське море |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arafu rske mo re angl Arafura Sea okrayinne more na shodi Indijskogo okeanu mizh Avstraliyeyu ostrovami Tanimbar i Novoyu Gvineyeyu Na shodi spoluchayetsya Toresovoyu protokoyu z Koralovim morem na zahodi mezhuye z Timorskim na pivnichnomu zahodi z morem Seram i Banda Za odniyeyu z versij toponim vinik z Halefuru sho movoyu oznachaye nezalisnenij kraj Za inshoyu versiyeyu nazva pohodit z malajskogo malaj alifura diki yazichniki abo malaj alfuren lisovi lyudi U vsih cih vipadkah nazva spershu bula najmenuvannyam naselennya abo miscevosti a potim bula zastosovana dlya oznachennya morya Arafurske more9 30 pd sh 135 00 sh d 9 500 pd sh 135 000 sh d 9 500 135 000Priberezhni krayini IndoneziyaDovzhina 1 290 kmShirina 560 kmNajbilsha glibina 3680 mSerednya glibina 50 80 mPlosha 650 000 km Vpadayucha richka Pulau d Q3357682 Q3357688 i DigulArafurske more u Vikishovishi Plosha 1 017 tisyach km 1 290 h 560 km Najmilkishe i najteplishe sered moriv Indijskogo okeanu Geologichna formaciya Sahul angl Sahul Glibini peresichno 50 80 m do 3 680 m na zahodi Serednya temperatura vodi vid 25 do 28 C Solonist 34 35 Priplivi nerpravilni podobovi 2 5 7 6 m V vodah morya chasto zarodzhuyutsya tropichni tajfuni Uzberezhzhya malozaselene Najbilsha zatoka Karpentariya Velikih gavanej nemaye port Avstraliya Koralovi rifi Rozvinenij vilov ustric ta pidvodne ribalstvo Arafurske more doslidzhene malo Ye chastinoyu tak zvanogo Avstralo Azijskogo Seredzemnogo morya MezhiArafurske more na shodi mezhuye z Koralovim morem cherez Torresovu protoku na zahodi z morem Timor na pivnichnomu zahodi z moryami Banda i Seram Dovzhina 1 290 km shirina 560 km Mizhnarodnoyu gidrografichnoyu organizaciyeyu zatverdzhenij nastupnij opis mezh Arafurskogo morya Na pivnochi Pivdenno zahidna mezha morya Seram Liniya provedena vid Nova Gvineya do krajnoyi pivdenno zahidnoyi tochki ostrova a potim do misu krajnoyi pivnichnoyi tochki ostrova 5 17 pd sh 133 09 sh d 5 283 pd sh 133 150 sh d 5 283 133 150 i shidna mezha morya Banda liniya provedena vid misu Tandzhong Borang krajnoyi pivnichnoyi tochki ostrova Noehoj Tdzhet cherez ostriv do jogo krajnoyi pivdennoyi tochki potim vniz do krajnoyi pivnichno shidnoyi tochki ostrova dali kriz ostriv do pivnichno shidnoyi tochki ostrova ostrova 7 06 pd sh 131 55 sh d 7 100 pd sh 131 917 sh d 7 100 131 917 potim vniz uzdovzh shidnogo uzberezhzhya ostrova Yamdena do jogo krajnoyi pivdennoyi tochki dali kriz ostriv do krajnoyi pivnichnoyi tochki ostrova i kriz ostriv do misu Tandzhong Aro Oesoe jogo krajnoyi pivdennoyi tochki 8 21 pd sh 130 45 sh d 8 350 pd sh 130 750 sh d 8 350 130 750 Na shodi Pivdenno zahidnij bereg Novoyi Gvineyi vid misu Karoefa 133 27 E do girla richki Bensbak 141 01 E potim vniz do krajnoyi pivnichno shidnoyi tochki pivostrova Kejp Jork Avstraliya 11 05 pd sh 142 03 sh d 11 083 pd sh 142 050 sh d 11 083 142 050 Na pivdni Uzdovzh pivnichnogo uzberezhzhya Avstraliyi vid krajnoyi pivnichno zahidnoyi tochki pivostrovu Kejp Jork do misu 11 19 pd sh 131 46 sh d 11 317 pd sh 131 767 sh d 11 317 131 767 Na zahodi Liniya provedena vid misu Kejp Don do misu Tandzhong Aro Oesoe krajnoyi pivdennoyi tochki ostrova Selaroe Tanimbarski ostrovi dd Relyef dnaArafurske more znachnoyu miroyu pokrivaye veliku milkovodu banku nazvanu Kryummelem 1897 Arafurskim shelfom sho vidnositsya do shidnoyi chastini shelfu Sahul Arafurskij shelf viddilyayetsya vid zovnishnoyi dugi ostroviv Banda glibokovodnoyu 3650 m Zapadina Aru majzhe v tochnosti povtoryuye napryam Vona vhodit v zonu zapadin sho prostyagnulasya vid morya Seram cherez do zholoba Yava v Indijskomu okeani Zapadina Aru maye kruti krayi ploske dno i zakinchuyetsya obrivom poblizu ostrova Nova Gvineya U pivdenno zahidnomu napryami priblizno do 130 sh d zapadina Aru zvuzhuyetsya i glibini zmenshuyutsya shirina blizko 40 km glibina blizko 1600 m Potim vona rozshiryuyetsya i perehodit v zapadinu Timor Zapadina Aru na glibinah bilshe 3000 m zajmaye ploshu 11 tis km Glibina Arafurskogo shelfu zazvichaj kolivayetsya v mezhah 50 80 m Najglibokovodnishi dilyanki znahodyatsya bilya krayu Arafurskogo shelfu de z glibini 600 m kruto pidnimayutsya koralovi rifi Na shelfi roztashovani ostrovi Aru P yat bilshih ostroviv ciyeyi grupi viddilyayutsya odin vid odnogo vuzkimi protokami z glibinami bilshimi nizh na navkolishnomu shelfi Neznachne pidnyattya uzdovzh prostyagnulosya vid ostroviv Aru na pivdennij shid uzdovzh pivdennogo berega ostrova Nova Gvineya u napryamku do pivostrova Kejp Jork KlimatPivnichna akvatoriya morya lezhit ekvatorialnomu a centralna j pivdenna v subekvatorialnomu klimatichnomu poyasi Vzimku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vlitku tropichni Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni U litno osinnij period chasto formuyutsya tropichni cikloni zvolozhennya dostatnye okrim pivdennogo uzberezhzhya zatoka Karpentariya Nad pivnichnoyu chastinoyu morya uves rik panuyut ekvatorialni povitryani masi Klimat zharkij i vologij zi slabkimi nestijkimi vitrami Sezonni amplitudi temperaturi povitrya chasto menshi za dobovi Zvolozhennya nadmirne chasti zlivi j grozi GidrografiyaTemperatura poverhnevogo sharu Arafurskogo morya dosyagaye maksimumu v grudni lyutomu 28 4 S i minimumu v chervni serpni 26 1 S Litom pivdennoyi pivkuli v rajoni Arafurskogo morya mizh 4 i 10 pivd sh vitri dmut z pivnichnogo zahodu zahodu pivnichno zahidnij muson z siloyu 1 5 4 4 bali Na deyakij vidstani vid uzberezhzhya Avstraliyi viter maye pivnichno pivnichno zahidnij napryam 1 5 2 4 bali Vzimku pivdenno shidni musoni dmut z odnakovoyu siloyu 1 5 2 4 bali nad usiyeyu akvatoriyeyu Arafurskogo morya Dlya tih zhe periodiv atmosfernij tisk vidpovidno dorivnyuye 756 5 756 mm rt st z pivnochi na pivden i 757 5 759 mm rt st z pivnochi na pivden Techiyi i pripliviPoverhnevi techiyi v Arafurskomu mori na pivnich vid 8 pivd sh mayut neregulyarnij i zazvichaj nestijkij napryam Na pivden vid ciyeyi shiroti zimoyu pivdennoyi pivkuli techiyi mayut perevazhno zahidnij napryam i shvidkist 10 20 mil dobu Vlitku u techij nemaye generalnogo napryamu u pivdenno zahidnij i pivdenno shidnij chastinah Arafurskogo morya techiyi spryamovani za jogo mezhi vidpovidno v Indijskij okean i Koralove more Tretya sistema techij spryamovana proti godinnikovoyi strilki navkolo tochki 10 pivd sh 136 sh d Shvidkist techij ne perevishuye 10 mil dobu Velichina sizigijnih pripliviv v Arafurskomu mori dosyagaye 4 5 m bilya beregiv ostrova Nova Gvineya serednya velichina podanim chotiroh stancij i 2 5 m u ostrova Dobo ostrovi Aru Bilya beregiv ostrova Nova Gvineya zareyestrovana maksimalna shvidkist priplivnoyi techiyi 4 3 mili dobu Na deyakij vidstani vid uzberezhzhya Avstraliyi zustrichayutsya priplivni techiyi iz shvidkistyu 5 10 mil dobu BiologiyaV akvatoriyi morya vidilyayut nastupni ekoregioni centralnoyi indo tihookeanskoyi morskoyi zoogeografichnoyi provinciyi na pivnochi vlasne Arafurske more na pivdni uzberezhzhya Arnemlendu j zatoki Karpentariya U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m vidnositsya do tropichnoyi zoni Div takozhAbadi gazokondensatne rodovishe Primitki PDF International Hydrographic Organization 1953 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 7 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 19 sichnya 2016 Procitovano 6 zhovtnya 2015 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 37 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Arafurske more