Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови Можливо вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем який н

Тернате (місто)

Тернате (місто)
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (січень 2021)

Терна́те (індонез. Kota Ternate) — місто на острові Тернате, найбільше місто в індонезійській провінції Північне Малуку на Молуккських островах в Індонезії. Було столицею історичного султанату Тернате та фактичною столицею провінції Північне Малуку, поки у 2010 році цей статус офіційно не надали місту Софіфі на сусідньому острові Хальмахера. Населення в місті близько 200 000 на 111,39 км2 .

Тернате
індонез. Kota Ternate
image
герб
image
image
Основні дані
0°47′ пн. ш. 127°22′ сх. д. / 0.783° пн. ш. 127.367° сх. д. / 0.783; 127.367Координати: 0°47′ пн. ш. 127°22′ сх. д. / 0.783° пн. ш. 127.367° сх. д. / 0.783; 127.367
Країна image Індонезія[1][2]
Адмінодиниця Північне Малуку[1][2]
Столиця для Султанат Тернате (султанат, колишня держава, Indonesian monarchy)
Поділ
  • d[3], d[3], d[3], d[3], d[3], d[3], d[3], d[3]
    • Засновано 29 грудня 1250
    Площа 162,03 км²[4]
    Населення 204 215 осіб (2014)[5]
    Висота НРМ 371 м
    Телефонний код (+62) 62921
    Часовий пояс  (Північне Малуку)
    Номери автомобілів DG
    GeoNames 7910935
    OSM ↑2396796 ·R (Північне Малуку)
    Міська влада
    Вебсайт ternatekota.go.id
    Мапа
    image Тернате у Вікісховищі

    Історія

    Доколоніальна історія

    Давній ісламський Султанат Тернате мав довгу історію суперництва із сусіднім Султанатом Тідоре . Острівці були колись одним з найбільших світових виробників гвоздики, що дозволило їх султанам стати одними з найбагатших і найпотужніших з усіх султанів в індонезійському регіоні. Більша частина їхнього багатства, однак, була витрачена на боротьбу між собою. До тих пір, поки голландці не завершили колонізацію Малукк в XIX столітті, султани Терната правили імперією, яка претендувала на принаймні номінальний вплив на Амбон, Сулавесі та Папуа.

    Пік могутності припав на кінець XVI століття під султаном Баабуллою, коли він мав вплив на більшу частину східної частини Сулавесі, району Амбон і Серам та частини Папуа. Він брав участь у жорсткій конкуренції за контроль над цими територіями з розташованим неподалік султанатом Тідоре. За словами історика Леонарда Андая, «дуалістичне» суперництво султанатів Тернате з Тідором є домінуючою темою ранньої історії островів Малукку.

    Частково завдяки торгівлі, Тернате був одним з найдавніших місць у регіоні, куди поширився іслам, який ймовірно проник з Яви наприкінці XV століття. Спочатку віра обмежувалася правлячою родиною Тернате і повільно поширювалася на решту населення.

    Європейці

    image
    Рання карта північних Малук, зроблена в Добу великих географічних відкриттів. Віллем Бльо, 1630 рік
    image
    Охорона султана Терната.
    image
    Живопис колоніальної епохи острова Тернат, бл. 1883—1889.

    Перші європейці, що залишилися на Тернате були частиною португальської експедиції Франсішку Серрана з , які зазнали кораблетрощі поблизу острову Серам і були врятовані місцевими жителями. Султан Абу-Лаїс з Тернате почув про їхню катастрофу, і, побачивши шанс об'єднатися з потужною іноземною силою, привіз їх до Тернате в 1512 році. Португальцям було дозволено побудувати на острові форт (), будівництво якого розпочалося в 1522 році.

    Відносини між тернатцями та португальцями були напружені з самого початку. Замкнутий далеко від Європи форпост, як правило, приваблював лише найвідчайдушніших людей, так що загалом погана поведінка португальців, що поєднувалася з нездольними спробами християнізації, як і їх зусилля з монополізації торгівлі спеціями та домінування у місцевій політиці, зробили напруженими відносини з мусульманським правителем Тернатом.

    У 1535 році король був повалений і відправлений португальцями на Гоа. Він перейшов у християнство і змінив ім'я на Дом Мануель. Після того, як він був оголошений невиновним у звинуваченні проти нього, його відправили назад, щоб відновити на троні. Проте він загинув на шляху в Малаку в 1545 році. Він, однак, заповів острів Амбон своєму португальському хрещеному батьку Йордао де Фрейтасу.

    Коли султан Гасун був страчений і його голову виставили на палі в 1570 році, мусульманські тернатці повстали проти португальців, і тримали їх в облозі в їхньому форті до 1575 року, коли новий султан зробив замок своїм палацом. Амбон став новим центром португальської діяльності в Малуку. Європейська влада в регіоні була слабкою. Тернате став агресивною, жорстко ісламською та антипортугальською державою під владою (р. 1570—1583) та його сина султана Саїда.

    У 1580 р. султан приймав англійського мореплавця і приватира сера Френсіса Дрейка, який, на подив тернатців, не зацікавився закупкою гвоздики, оскільки його корабель «Golden Hind» був повністю наповнений захопленим іспанським золотом, щоб перевозити гвоздику.

    Поки португальські битви в Індійському океані проти мусульманських держав тривали, Тернате зацікавив османів, які отримали багато інформації про морську Південно-Східну Азію від султанату Ачеху, а фактично від Куртоглу Хизир-реїса, османського адмірала, що мав досягнути Яви, Борнео та Тернате, але вступив у бій і зазнав поразки від Португальського флоту на Суматрі.

    Іспанські та голландські торговці, які змагались за контроль над вигідною торгівлею гвоздикою, натравлювали Тернат проти Тідора. Зрештою, голландці стали домінуючою тут європейською державою, хоча султанати існували майже постійно до сьогодні. Іспанські війська захопили колишній португальський форт в 1606 році, депортували тернатського султана та його оточення до Маніли, місто, яке іспанці захопили від султанату Брунею на боці царства Тондо. Іспанці перетворили Манілу на головне капітанство під верховенством Нової Іспанії та іспанського Тернату. У 1607 році голландці повернулися в Тернате, де за допомогою тернатянців побудували форт у Малайо. Іспанці окупували південну частину острова, де було їх головне поселення — місто Сіудад-дель-Росаріо. Острів був розділений між двома державами: іспанці були в союзі з Тідором, а голландці зі своїми союзниками Тернате.

    Для правителів Тернату голландці були корисними, бо надавали їм військову допомогу проти Тідора та іспанців. Зокрема, під султаном Хамзою (1627—1648 рр.), Тернате розширив свою територію і посилив контроль над периферією. Вплив Голландії на королівство було обмеженим, хоча Хамза та його син та наступник, султан Мандар Сія (1648—1675 рр.), передали деякі регіони Голландській Ост-Індійській компанії (VOC) в обмін на допомогу в боротьбі з повстаннями там. Іспанці покинули Тернате і Тідоре в 1663 році. Коли вони кинули Тернате, частина населення супроводжувала іспанців у їх відступі на Філіппіни. Близько 200 родин змішаного мексикансько-філіппінсько-іспанського та папуасько-індонезійсько-португальського походження залишили Тернат і оселилися на Філіппінах. На Філіппінах вони оселилися в (, Манілі), (Сан-Роке, Кавіт), () та (), які вони назвали на честь своєї батьківщини. Однак, все ще є залишки цих змішаних мексикансько-філіппінсько-іспанських та папуасько-індонезійсько-португальських родин, які вирішили залишитися в Тернаті. Але їх переслідував Султанат Терната, що ісламізувався. У 18 столітті Терната був територією губернаторства Голландської Ост-Індійській компанії, що намагалася контролювати всю торгівлю на півночі Молукських островів.

    До 19 століття торгівля спеціями значно скоротилася. Отже, регіон став менш важливим для колоніальної держави Нідерландів, але голландці підтримували присутність у регіоні, щоб не допустити окупації іншими країнами. Після того, як Голландська Ост-Індійська компанія була націоналізована урядом Нідерландів у 1800 році, Тернат став частиною уряду молукків (Gouvernement der Molukken). Тернат був захоплений і окупований британськими військами в 1810 році, а потім повернувся до голландського контролю в 1817 році. У 1824 році став столицею резиденції (адміністративного регіону), що охоплює Халмахеру, все західне узбережжя Нової Гвінеї та центральне східне узбережжя Сулавесі . До 1867 р. всю окуповану Голландією Нову Гвінею було додано до резиденції, але потім її регіон був поступово переданий Амбону (Амбойна).

    ХХ століття

    Як і решта Індонезії, Тернат був окупований японськими силами під час Другої світової війни. Після того, як Японія здалася в серпні 1945 року та Індонезія проголосила незалежність, Тернате був знову зайнятий на початку листопада 1945 р. союзними силами, що мали намір повернути Індонезію до голландського контролю. Він став частиною провінції Малуку, коли Індонезія стала незалежною.

    Тернате пережив насильство в сектантському конфлікті 1998—2000 років на островах Малуку, однак, не в масштабах інших островів, таких як сусідня Халмахера. Станом на 2003 рік, колишні церкви та кінотеатри на Тернаті були населені біженцями від насильства в Халмахері.

    Демографія

    Більшість жителів Тернате — мусульмани. Корінні жителі Тернате розмовляють , що є неавстронезійською мовою, належить до гілки північної-халмахерської та західнопалуанських мов. Тернатську слід відрізняти від малайської тернатської, що є креольською мовою, яка розвинулася в середовищі малайців, яка виступає місцевою лінгва-франкою. Багато жителів Терната використовують тернатську як свою першу мову і використовують малайську тернатську як засіб міжетнічного або торгового спілкування. Загальнонаціональна індонезійська мова також відносно добре відома і зрозуміла жителям.

    Примітки

    1. North Maluku Province Administrative Division Data and Code 2015
      d:Track:Q23899308
    2. Indonesian Minister of Home Affairs Decree 100.1.1-6117 Of 2022 — С. 3489.
      d:Track:Q118697978
    3. Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
      d:Track:Q112136164
    4. https://ternatekota.bps.go.id/publication/download.html?nrbvfeve=MzgwYzM5N2E0M2Y1NmViODdiZGMwZjVk&xzmn=aHR0cHM6Ly90ZXJuYXRla290YS5icHMuZ28uaWQvcHVibGljYXRpb24vMjAxOC8wOC8xNi8zODBjMzk3YTQzZjU2ZWI4N2JkYzBmNWQva290YS10ZXJuYXRlLWRhbGFtLWFuZ2thLTIwMTguaHRtbA%3D%3D&twoadfnoarfeauf=MjAyMC0wMi0wMiAxMzozMjozNA%3D%3D
    5. Statistics Indonesia
      d:Track:Q55704270d:Track:Q55672718d:Track:Q3449895
    6. Indonesia: Administrative Division (Provinces, Regencies and Cities) - Population Statistics, Charts and Map. www.citypopulation.de. Процитовано 2 квітня 2018.
    7. Worrall, Simon (2012). The world's oldest clove tree. BBC News. 23 June 2012
    8. Witton, Patrick (2003). Indonesia. Melbourne: Lonely Planet. с. 821–822. ISBN .
    9. Syed, Muzaffar Husain; Akhtar, Syed Saud; Usmani, B D (2011). Concise History of Islam. Vij Books India Pvt Ltd. с. 332. ISBN . OCLC 868069299.
    10. Cribb, Robert (2013). Historical Atlas of Indonesia. Routledge. с. 103. ISBN . OCLC 7385581041.
    11. Jarnagin, Laura (2012). The fortress of Sao Joao Baptista on Ternate. Portuguese and Luso-Asian legacies in Southeast Asia, 1511-2011. Singapore: Institute of Southeast Asian Studies. ISBN . OCLC 864556584.
    12. Ricklefs, M.C. (1993). A History of Modern Indonesia Since c.1300, 2nd Edition. London: MacMillan. с. 24. ISBN .
    13. The Cambridge history of Islam. Cambridge [England]: Cambridge University Press. 1977. с. 135—136. ISBN . OCLC 958834252.
    14. Ricklefs, M.C. (1993). A History of Modern Indonesia Since c.1300, 2nd Edition. London: MacMillan. с. 25. ISBN .
    15. Peter Borschberg (2015). Journal, Memorials and Letters of Cornelis Matelieff de Jonge. Security, Diplomacy and Commerce in 17th-Century Southeast Asia. Singapore: NUS Press. с. 82, 84, 126, 421. Процитовано 30 серпня 2015.
    16. Peter Borschberg (2015). Journal, Memorials and Letters of Cornelis Matelieff de Jonge. Security, Diplomacy and Commerce in 17th-Century Southeast Asia. Singapore: NUS Press. с. 87, 102, 556. Процитовано 30 серпня 2015.
    17. Zamboangueño Chavacano: Philippine Spanish Creole or Filipinized Spanish Creole? By Tyron Judes D. Casumpang (Page 3)
    18. Lewis, M. Paul (2009). Ternate - A language of Indonesia (Maluku). Ethnologue: Languages of the World, Sixteenth edition. SIL International.
    19. Litamahuputty, Betty (10 березня 2007). . , Jakarta station. Архів оригіналу за 10 June 2007. Процитовано 28 квітня 2016.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad sichen 2021 Terna te indonez Kota Ternate misto na ostrovi Ternate najbilshe misto v indonezijskij provinciyi Pivnichne Maluku na Molukkskih ostrovah v Indoneziyi Bulo stoliceyu istorichnogo sultanatu Ternate ta faktichnoyu stoliceyu provinciyi Pivnichne Maluku poki u 2010 roci cej status oficijno ne nadali mistu Sofifi na susidnomu ostrovi Halmahera Naselennya v misti blizko 200 000 na 111 39 km2 Ternate indonez Kota Ternate gerbOsnovni dani0 47 pn sh 127 22 sh d 0 783 pn sh 127 367 sh d 0 783 127 367 Koordinati 0 47 pn sh 127 22 sh d 0 783 pn sh 127 367 sh d 0 783 127 367 Krayina Indoneziya 1 2 Adminodinicya Pivnichne Maluku 1 2 Stolicya dlya Sultanat Ternate sultanat kolishnya derzhava Indonesian monarchy Podil d 3 d 3 d 3 d 3 d 3 d 3 d 3 d 3 Zasnovano 29 grudnya 1250Plosha 162 03 km 4 Naselennya 204 215 osib 2014 5 Visota NRM 371 mTelefonnij kod 62 62921Chasovij poyas UTC 9 Pivnichne Maluku Nomeri avtomobiliv DGGeoNames 7910935OSM 2396796 R Pivnichne Maluku Miska vlada Vebsajt ternatekota go id Mapa Ternate u VikishovishiIstoriyaDokolonialna istoriya Davnij islamskij Sultanat Ternate mav dovgu istoriyu supernictva iz susidnim Sultanatom Tidore Ostrivci buli kolis odnim z najbilshih svitovih virobnikiv gvozdiki sho dozvolilo yih sultanam stati odnimi z najbagatshih i najpotuzhnishih z usih sultaniv v indonezijskomu regioni Bilsha chastina yihnogo bagatstva odnak bula vitrachena na borotbu mizh soboyu Do tih pir poki gollandci ne zavershili kolonizaciyu Malukk v XIX stolitti sultani Ternata pravili imperiyeyu yaka pretenduvala na prinajmni nominalnij vpliv na Ambon Sulavesi ta Papua Pik mogutnosti pripav na kinec XVI stolittya pid sultanom Baabulloyu koli vin mav vpliv na bilshu chastinu shidnoyi chastini Sulavesi rajonu Ambon i Seram ta chastini Papua Vin brav uchast u zhorstkij konkurenciyi za kontrol nad cimi teritoriyami z roztashovanim nepodalik sultanatom Tidore Za slovami istorika Leonarda Andaya dualistichne supernictvo sultanativ Ternate z Tidorom ye dominuyuchoyu temoyu rannoyi istoriyi ostroviv Malukku Chastkovo zavdyaki torgivli Ternate buv odnim z najdavnishih misc u regioni kudi poshirivsya islam yakij jmovirno pronik z Yavi naprikinci XV stolittya Spochatku vira obmezhuvalasya pravlyachoyu rodinoyu Ternate i povilno poshiryuvalasya na reshtu naselennya Yevropejci Rannya karta pivnichnih Maluk zroblena v Dobu velikih geografichnih vidkrittiv Villem Blo 1630 rik Ohorona sultana Ternata Zhivopis kolonialnoyi epohi ostrova Ternat bl 1883 1889 Pershi yevropejci sho zalishilisya na Ternate buli chastinoyu portugalskoyi ekspediciyi Fransishku Serrana z yaki zaznali korabletroshi poblizu ostrovu Seram i buli vryatovani miscevimi zhitelyami Sultan Abu Layis z Ternate pochuv pro yihnyu katastrofu i pobachivshi shans ob yednatisya z potuzhnoyu inozemnoyu siloyu priviz yih do Ternate v 1512 roci Portugalcyam bulo dozvoleno pobuduvati na ostrovi fort budivnictvo yakogo rozpochalosya v 1522 roci Vidnosini mizh ternatcyami ta portugalcyami buli napruzheni z samogo pochatku Zamknutij daleko vid Yevropi forpost yak pravilo privablyuvav lishe najvidchajdushnishih lyudej tak sho zagalom pogana povedinka portugalciv sho poyednuvalasya z nezdolnimi sprobami hristiyanizaciyi yak i yih zusillya z monopolizaciyi torgivli speciyami ta dominuvannya u miscevij politici zrobili napruzhenimi vidnosini z musulmanskim pravitelem Ternatom U 1535 roci korol buv povalenij i vidpravlenij portugalcyami na Goa Vin perejshov u hristiyanstvo i zminiv im ya na Dom Manuel Pislya togo yak vin buv ogoloshenij nevinovnim u zvinuvachenni proti nogo jogo vidpravili nazad shob vidnoviti na troni Prote vin zaginuv na shlyahu v Malaku v 1545 roci Vin odnak zapoviv ostriv Ambon svoyemu portugalskomu hreshenomu batku Jordao de Frejtasu Koli sultan Gasun buv strachenij i jogo golovu vistavili na pali v 1570 roci musulmanski ternatci povstali proti portugalciv i trimali yih v oblozi v yihnomu forti do 1575 roku koli novij sultan zrobiv zamok svoyim palacom Ambon stav novim centrom portugalskoyi diyalnosti v Maluku Yevropejska vlada v regioni bula slabkoyu Ternate stav agresivnoyu zhorstko islamskoyu ta antiportugalskoyu derzhavoyu pid vladoyu r 1570 1583 ta jogo sina sultana Sayida U 1580 r sultan prijmav anglijskogo moreplavcya i privatira sera Frensisa Drejka yakij na podiv ternatciv ne zacikavivsya zakupkoyu gvozdiki oskilki jogo korabel Golden Hind buv povnistyu napovnenij zahoplenim ispanskim zolotom shob perevoziti gvozdiku Poki portugalski bitvi v Indijskomu okeani proti musulmanskih derzhav trivali Ternate zacikaviv osmaniv yaki otrimali bagato informaciyi pro morsku Pivdenno Shidnu Aziyu vid sultanatu Achehu a faktichno vid Kurtoglu Hizir reyisa osmanskogo admirala sho mav dosyagnuti Yavi Borneo ta Ternate ale vstupiv u bij i zaznav porazki vid Portugalskogo flotu na Sumatri Ispanski ta gollandski torgovci yaki zmagalis za kontrol nad vigidnoyu torgivleyu gvozdikoyu natravlyuvali Ternat proti Tidora Zreshtoyu gollandci stali dominuyuchoyu tut yevropejskoyu derzhavoyu hocha sultanati isnuvali majzhe postijno do sogodni Ispanski vijska zahopili kolishnij portugalskij fort v 1606 roci deportuvali ternatskogo sultana ta jogo otochennya do Manili misto yake ispanci zahopili vid sultanatu Bruneyu na boci carstva Tondo Ispanci peretvorili Manilu na golovne kapitanstvo pid verhovenstvom Novoyi Ispaniyi ta ispanskogo Ternatu U 1607 roci gollandci povernulisya v Ternate de za dopomogoyu ternatyanciv pobuduvali fort u Malajo Ispanci okupuvali pivdennu chastinu ostrova de bulo yih golovne poselennya misto Siudad del Rosario Ostriv buv rozdilenij mizh dvoma derzhavami ispanci buli v soyuzi z Tidorom a gollandci zi svoyimi soyuznikami Ternate Dlya praviteliv Ternatu gollandci buli korisnimi bo nadavali yim vijskovu dopomogu proti Tidora ta ispanciv Zokrema pid sultanom Hamzoyu 1627 1648 rr Ternate rozshiriv svoyu teritoriyu i posiliv kontrol nad periferiyeyu Vpliv Gollandiyi na korolivstvo bulo obmezhenim hocha Hamza ta jogo sin ta nastupnik sultan Mandar Siya 1648 1675 rr peredali deyaki regioni Gollandskij Ost Indijskij kompaniyi VOC v obmin na dopomogu v borotbi z povstannyami tam Ispanci pokinuli Ternate i Tidore v 1663 roci Koli voni kinuli Ternate chastina naselennya suprovodzhuvala ispanciv u yih vidstupi na Filippini Blizko 200 rodin zmishanogo meksikansko filippinsko ispanskogo ta papuasko indonezijsko portugalskogo pohodzhennya zalishili Ternat i oselilisya na Filippinah Na Filippinah voni oselilisya v Manili San Roke Kavit ta yaki voni nazvali na chest svoyeyi batkivshini Odnak vse she ye zalishki cih zmishanih meksikansko filippinsko ispanskih ta papuasko indonezijsko portugalskih rodin yaki virishili zalishitisya v Ternati Ale yih peresliduvav Sultanat Ternata sho islamizuvavsya U 18 stolitti Ternata buv teritoriyeyu gubernatorstva Gollandskoyi Ost Indijskij kompaniyi sho namagalasya kontrolyuvati vsyu torgivlyu na pivnochi Molukskih ostroviv Do 19 stolittya torgivlya speciyami znachno skorotilasya Otzhe region stav mensh vazhlivim dlya kolonialnoyi derzhavi Niderlandiv ale gollandci pidtrimuvali prisutnist u regioni shob ne dopustiti okupaciyi inshimi krayinami Pislya togo yak Gollandska Ost Indijska kompaniya bula nacionalizovana uryadom Niderlandiv u 1800 roci Ternat stav chastinoyu uryadu molukkiv Gouvernement der Molukken Ternat buv zahoplenij i okupovanij britanskimi vijskami v 1810 roci a potim povernuvsya do gollandskogo kontrolyu v 1817 roci U 1824 roci stav stoliceyu rezidenciyi administrativnogo regionu sho ohoplyuye Halmaheru vse zahidne uzberezhzhya Novoyi Gvineyi ta centralne shidne uzberezhzhya Sulavesi Do 1867 r vsyu okupovanu Gollandiyeyu Novu Gvineyu bulo dodano do rezidenciyi ale potim yiyi region buv postupovo peredanij Ambonu Ambojna HH stolittya Yak i reshta Indoneziyi Ternat buv okupovanij yaponskimi silami pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Pislya togo yak Yaponiya zdalasya v serpni 1945 roku ta Indoneziya progolosila nezalezhnist Ternate buv znovu zajnyatij na pochatku listopada 1945 r soyuznimi silami sho mali namir povernuti Indoneziyu do gollandskogo kontrolyu Vin stav chastinoyu provinciyi Maluku koli Indoneziya stala nezalezhnoyu Ternate perezhiv nasilstvo v sektantskomu konflikti 1998 2000 rokiv na ostrovah Maluku odnak ne v masshtabah inshih ostroviv takih yak susidnya Halmahera Stanom na 2003 rik kolishni cerkvi ta kinoteatri na Ternati buli naseleni bizhencyami vid nasilstva v Halmaheri DemografiyaBilshist zhiteliv Ternate musulmani Korinni zhiteli Ternate rozmovlyayut sho ye neavstronezijskoyu movoyu nalezhit do gilki pivnichnoyi halmaherskoyi ta zahidnopaluanskih mov Ternatsku slid vidriznyati vid malajskoyi ternatskoyi sho ye kreolskoyu movoyu yaka rozvinulasya v seredovishi malajciv yaka vistupaye miscevoyu lingva frankoyu Bagato zhiteliv Ternata vikoristovuyut ternatsku yak svoyu pershu movu i vikoristovuyut malajsku ternatsku yak zasib mizhetnichnogo abo torgovogo spilkuvannya Zagalnonacionalna indonezijska mova takozh vidnosno dobre vidoma i zrozumila zhitelyam PrimitkiNorth Maluku Province Administrative Division Data and Code 2015 d Track Q23899308 Indonesian Minister of Home Affairs Decree 100 1 1 6117 Of 2022 S 3489 d Track Q118697978 Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050 145 of 2022 d Track Q112136164 https ternatekota bps go id publication download html nrbvfeve MzgwYzM5N2E0M2Y1NmViODdiZGMwZjVk amp xzmn aHR0cHM6Ly90ZXJuYXRla290YS5icHMuZ28uaWQvcHVibGljYXRpb24vMjAxOC8wOC8xNi8zODBjMzk3YTQzZjU2ZWI4N2JkYzBmNWQva290YS10ZXJuYXRlLWRhbGFtLWFuZ2thLTIwMTguaHRtbA 3D 3D amp twoadfnoarfeauf MjAyMC0wMi0wMiAxMzozMjozNA 3D 3D Statistics Indonesia d Track Q55704270d Track Q55672718d Track Q3449895 Indonesia Administrative Division Provinces Regencies and Cities Population Statistics Charts and Map www citypopulation de Procitovano 2 kvitnya 2018 Worrall Simon 2012 The world s oldest clove tree BBC News 23 June 2012 Witton Patrick 2003 Indonesia Melbourne Lonely Planet s 821 822 ISBN 1 74059 154 2 Syed Muzaffar Husain Akhtar Syed Saud Usmani B D 2011 Concise History of Islam Vij Books India Pvt Ltd s 332 ISBN 9789382573470 OCLC 868069299 Cribb Robert 2013 Historical Atlas of Indonesia Routledge s 103 ISBN 9780203824610 OCLC 7385581041 Jarnagin Laura 2012 The fortress of Sao Joao Baptista on Ternate Portuguese and Luso Asian legacies in Southeast Asia 1511 2011 Singapore Institute of Southeast Asian Studies ISBN 9789814345507 OCLC 864556584 Ricklefs M C 1993 A History of Modern Indonesia Since c 1300 2nd Edition London MacMillan s 24 ISBN 0 333 57689 6 The Cambridge history of Islam Cambridge England Cambridge University Press 1977 s 135 136 ISBN 0 521 29135 6 OCLC 958834252 Ricklefs M C 1993 A History of Modern Indonesia Since c 1300 2nd Edition London MacMillan s 25 ISBN 0 333 57689 6 Peter Borschberg 2015 Journal Memorials and Letters of Cornelis Matelieff de Jonge Security Diplomacy and Commerce in 17th Century Southeast Asia Singapore NUS Press s 82 84 126 421 Procitovano 30 serpnya 2015 Peter Borschberg 2015 Journal Memorials and Letters of Cornelis Matelieff de Jonge Security Diplomacy and Commerce in 17th Century Southeast Asia Singapore NUS Press s 87 102 556 Procitovano 30 serpnya 2015 Zamboangueno Chavacano Philippine Spanish Creole or Filipinized Spanish Creole By Tyron Judes D Casumpang Page 3 Lewis M Paul 2009 Ternate A language of Indonesia Maluku Ethnologue Languages of the World Sixteenth edition SIL International Litamahuputty Betty 10 bereznya 2007 Jakarta station Arhiv originalu za 10 June 2007 Procitovano 28 kvitnya 2016

    Дата публікації:
    Топ