Малуку індонез. Maluku | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Індонезія | ||
Адміністративний центр | Амбон | ||
Площа | 46914,03 км² | ||
Населення | 1 531 402 особи (2010) | ||
Густота населення | 32,64 осіб/км² | ||
Вебсайт | http://www.malukuprov.go.id/ | ||
Малу́ку (індонез. Maluku) — одна з 32 провінцій у складі Індонезії. Розташована на сході країни і включає в себе центральні та південні Молуккські острови. Адміністративний центр — місто Амбон на острові Амбон. З 1999 року північна частина Малуку стала окремою провінцією Малуку Утара (Північна).
Адміністративний поділ
До складу провінції входять 9 округів та 2 муніципалітети, які включають в себе 95 районів, 95 селищ та 811 сіл:
Населений пункт | Площа, км² | Населення, осіб (2010) |
---|---|---|
Буру, округ | 5466,44 | 108235 |
, округ | 3780,56 | 53593 |
, округ | 4581,06 | 70372 |
Малуку Південно-Східне, округ | 1010,75 | 96442 |
Малуку Західне Південно-Східне, округ | 10102,92 | 105341 |
Малуку Центральне, округ | 11595,57 | 361698 |
Острови Ару, округ | 6629,00 | 83977 |
, округ | 4046,35 | 164654 |
, округ | 3952,08 | 99033 |
Амбон, муніципалітет | 377,00 | 330335 |
Туал, муніципалітет | 254,39 | 58082 |
25 квітня 1950 на населеній християнами південній частині Моллукських островів була проголошена Республіка Малуку-Селатан (інд. Republik Maluku Selatan). У жовтні на острови вступили індонезійські війська, а 5 листопада 1950 під їх натиском впала столиця сепаратистів місто Амбон. Уряд сепаратистів втік на сусідній острів Серам, де під керівництвом Сумокіля розгорнулася партизанська війна проти індонезійців. 2 грудня 1963 року на острові Серам індонезійські військові заарештували Сумокіля, після чого партизанська війна припинилася. 11 березня 1966 року генерал Сухарто захопив владу в Індонезії, змістивши Сукарно. 12 квітня 1966 р Сумокіль був страчений. Після його смерті новим «президентом» був призначений Манусама, хоча його повноваження кілька років оскаржував «генерал» Ісаак Юліус Тамаела. На даний момент в Нідерландах існує «уряд у вигнанні».
Останнім часом між 1998 і 2000 роком провінція Малукку знову стала ареною розгорнутого конфлікту між християнським та мусульманським населенням — регіон залишили бл. 80 тисяч чоловік.
Теракти в Нідерландах
«Президент уряду у вигнанні» Манусама виявився не спроможним запобігти екстремістським актам молоді — вихідців з Молуккських островів, незадоволених своїм становищем у Нідерландах.
- 26 липня 1966 — після прибуття вдови Сумокіля з сином до Нідерландів, натовп екстремістів підпалив індонезійське посольство в Гаазі.
- 31 серпня 1970 — молодь півдня Малуку взяла в облогу житло індонезійського посла в Васенарі.
- 31 грудня 1974 — невдала спроба захоплення в заручниці королеви Юліани.
- 2—14 грудня 1975 — під Вейстером опинилися в заручниках пасажири поїзда. Крім того в Астерді з 4 грудня в облозі перебувало індонезійське консульство.
- 23 травня 1977 — в Де-П'ют екстремісти захопили в заручники пасажирів поїзда, а також в молодшій школі Бовенсмілде в заручники потрапили школярі. Під час операції поліції терористи були вбиті, а також постраждали і заручники.
- 1978 — захоплення заручників в Будинку провінції Ассен. У перший день був застрелений урядовець. Наступного дня будівлю взято штурмом, при цьому ще один чиновник отримав смертельні поранення.
Під час зазначених подій Манусама, доктор Самуель Метіарей, доктор Хассан Тан і вдова Сумокіля виступали посередниками в переговорах з терористами.
- 4 травня 2000 — в [d] в Амстердамі поліція завадила терористичному акту, виявивши на даху будинку кілька снайперів-екстремістів.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2014. Процитовано 7 травня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 7 травня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 травня 2014. Процитовано 7 травня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 липня 2013. Процитовано 7 травня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Petra Maria Becker: Die ethnische Sonderstellung der Ambonesen in Indonesien in der Zeit vor und nach Erlangung der politischen Unabhängigkeit. 1994. III, 97 Bl.(нім.)
- Günter Decker: Republik Maluku Selatan: Die Republik der Süd-Molukken; Untersuchungen und Dokumente zum Selbstbestimmungsrecht der Ambonesen, zum Föderalismus und Kolonialismus in Indonesien. Göttingen: Schwartz, 1957. VII, 239 S., Kt. mit Zusammenfassung in engl. Sprache und Literaturverzeichnis S. (219) - 224.(нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maluku indonez Maluku Krayina IndoneziyaAdministrativnij centr AmbonPlosha 46914 03 km Naselennya 1 531 402 osobi 2010 Gustota naselennya 32 64 osib km Vebsajt http www malukuprov go id Malu ku indonez Maluku odna z 32 provincij u skladi Indoneziyi Roztashovana na shodi krayini i vklyuchaye v sebe centralni ta pivdenni Molukkski ostrovi Administrativnij centr misto Ambon na ostrovi Ambon Z 1999 roku pivnichna chastina Maluku stala okremoyu provinciyeyu Maluku Utara Pivnichna Administrativnij podilDo skladu provinciyi vhodyat 9 okrugiv ta 2 municipaliteti yaki vklyuchayut v sebe 95 rajoniv 95 selish ta 811 sil Naselenij punkt Plosha km Naselennya osib 2010 Buru okrug 5466 44 108235 okrug 3780 56 53593 okrug 4581 06 70372Maluku Pivdenno Shidne okrug 1010 75 96442Maluku Zahidne Pivdenno Shidne okrug 10102 92 105341Maluku Centralne okrug 11595 57 361698Ostrovi Aru okrug 6629 00 83977 okrug 4046 35 164654 okrug 3952 08 99033Ambon municipalitet 377 00 330335Tual municipalitet 254 39 58082Gerb Respubliki Maluku SeltanPrapor Respubliki Maluku Selatan 25 kvitnya 1950 na naselenij hristiyanami pivdennij chastini Mollukskih ostroviv bula progoloshena Respublika Maluku Selatan ind Republik Maluku Selatan U zhovtni na ostrovi vstupili indonezijski vijska a 5 listopada 1950 pid yih natiskom vpala stolicya separatistiv misto Ambon Uryad separatistiv vtik na susidnij ostriv Seram de pid kerivnictvom Sumokilya rozgornulasya partizanska vijna proti indonezijciv 2 grudnya 1963 roku na ostrovi Seram indonezijski vijskovi zaareshtuvali Sumokilya pislya chogo partizanska vijna pripinilasya 11 bereznya 1966 roku general Suharto zahopiv vladu v Indoneziyi zmistivshi Sukarno 12 kvitnya 1966 r Sumokil buv strachenij Pislya jogo smerti novim prezidentom buv priznachenij Manusama hocha jogo povnovazhennya kilka rokiv oskarzhuvav general Isaak Yulius Tamaela Na danij moment v Niderlandah isnuye uryad u vignanni Ostannim chasom mizh 1998 i 2000 rokom provinciya Malukku znovu stala arenoyu rozgornutogo konfliktu mizh hristiyanskim ta musulmanskim naselennyam region zalishili bl 80 tisyach cholovik Terakti v Niderlandah Prezident uryadu u vignanni Manusama viyavivsya ne spromozhnim zapobigti ekstremistskim aktam molodi vihidciv z Molukkskih ostroviv nezadovolenih svoyim stanovishem u Niderlandah 26 lipnya 1966 pislya pributtya vdovi Sumokilya z sinom do Niderlandiv natovp ekstremistiv pidpaliv indonezijske posolstvo v Gaazi 31 serpnya 1970 molod pivdnya Maluku vzyala v oblogu zhitlo indonezijskogo posla v Vasenari 31 grudnya 1974 nevdala sproba zahoplennya v zaruchnici korolevi Yuliani 2 14 grudnya 1975 pid Vejsterom opinilisya v zaruchnikah pasazhiri poyizda Krim togo v Asterdi z 4 grudnya v oblozi perebuvalo indonezijske konsulstvo 23 travnya 1977 v De P yut ekstremisti zahopili v zaruchniki pasazhiriv poyizda a takozh v molodshij shkoli Bovensmilde v zaruchniki potrapili shkolyari Pid chas operaciyi policiyi teroristi buli vbiti a takozh postrazhdali i zaruchniki 1978 zahoplennya zaruchnikiv v Budinku provinciyi Assen U pershij den buv zastrelenij uryadovec Nastupnogo dnya budivlyu vzyato shturmom pri comu she odin chinovnik otrimav smertelni poranennya Pid chas zaznachenih podij Manusama doktor Samuel Metiarej doktor Hassan Tan i vdova Sumokilya vistupali poserednikami v peregovorah z teroristami 4 travnya 2000 v d v Amsterdami policiya zavadila teroristichnomu aktu viyavivshi na dahu budinku kilka snajperiv ekstremistiv Div takozhMolukkanciPrimitki Arhiv originalu za 20 kvitnya 2014 Procitovano 7 travnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 6 travnya 2014 Procitovano 7 travnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 6 travnya 2014 Procitovano 7 travnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 31 lipnya 2013 Procitovano 7 travnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Petra Maria Becker Die ethnische Sonderstellung der Ambonesen in Indonesien in der Zeit vor und nach Erlangung der politischen Unabhangigkeit 1994 III 97 Bl nim Gunter Decker Republik Maluku Selatan Die Republik der Sud Molukken Untersuchungen und Dokumente zum Selbstbestimmungsrecht der Ambonesen zum Foderalismus und Kolonialismus in Indonesien Gottingen Schwartz 1957 VII 239 S Kt mit Zusammenfassung in engl Sprache und Literaturverzeichnis S 219 224 nim