Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сума́тра (Sumatera) — один із Великих Зондських Островів та другий за площею острів Індонезії (після Калімантану). На півночі Суматра відокремлена від Малайського півострова Малаккською протокою, а на півдні від Яви — Зондською протокою.
| Суматра | |
|---|---|
| індонез. Sumatra[2] | |
 Озеро Тоба на Суматрі | |
| Карта  | |
| Географія | |
| 00° пн. ш. 102° сх. д. / 0° пн. ш. 102° сх. д.Координати: 00° пн. ш. 102° сх. д. / 0° пн. ш. 102° сх. д. | |
| Континент | Азія[3] |
| Акваторія | Індійський океан |
| Група островів | Великі Зондські острови |
| Площа | 473 481 км² (6-те місце) |
| Довжина | 1700 км |
| Ширина | 370 км |
| Берегова лінія | 4869 км |
| Найвища точка | Керінчі, 3805 м (5-те місце) |
| Країна | |
 Індонезія | |
| Населення | 58 455 800 осіб (2019) (5-те місце) |
  Суматра Суматра (Азія) | |
 Суматра Суматра (Індонезія) | |
 Суматра у Вікісховищі | |
Етимологія
В давнину Суматру називали Сварна Двіпа, (Золоті Острови), мабуть, спираючись на факти, що з копалень на плоскогір'ях Суматри видобували золото в ранні часи. Арабські географи посилалися на острів як Ламрі (Ламурі, Ламбрі або Рамні) у X-XII століттях, в посиланні на королівство Банда-Ачех, яке було першим привалом для європейських торговців. Після XIV століття Суматра стала відомою через королівство Самудра, яке знаходилося на острові та мало велику владу в регіоні. Європейські автори в XIX столітті зазначали, що тубільні мешканці не мають назви для свого острова.
Історія
В XI столітті імперія Шривіджая займала майже всю Суматру та ближні острови. В 1377 році імперію завоювала імперія Маджапахіт з Яви. Перші європейці — спершу португальці, а потім і голландці та англійці торгували, воювали та встановлювали форти на узбережжі Суматри близько XVI століття. Англо-голландські договори 1824 та 1871 років фактично скасовували англійські зазіхання на Суматру і, завдяки економічній експлуатації та адміністративному умінню, голландці поступово захопили владу над усім островом, а у внутрішніх регіонах, до XIX століття. Голландці захопили північний регіон Ачех тільки на початку XX століття після 30 років боротьби. Під час Другої Світової Війни Суматру окупували японці, а в 1950 році острів став частиною Індонезії.
Після проголошення незалежності жителі Суматри часто висловлювали незадоволення центральним урядом через фінансові та політичні проблеми, часто у формі повстання чи інших місцевих рухів. Значного напруження зазнала ситуація в Ачесі, де збройні конфлікти час від часу спалахували з 1990 року між сепаратистами та індонезійськими військами. Острів зазнав страшного природного лиха наприкінці 2004 року, коли велике цунамі в Індійському океані, спричинене серйозним землетрусом неподалік від узбережжя Ачеху, залило низинні райони північного узбережжя Суматри й сусідніх островів та призвело до великої кількості жертв і значного руйнування.
Географія
Острів розташований по обидві сторони екватору. Площа острову становить близько 435 тисяч км². Населення 45 млн осіб (2005). Берегова лінія порізана слабо; на південно-західному узбережжі місцями спостерігаються дюни, уздовж узбережжя зустрічаються коралові рифи. Поблизу Суматри багато дрібних островів загальною площею близько 30 тисяч км², зокрема найбільші Ментавайські острови на півдні та острів Банка на сході. Західна частина Суматри зайнята системою гір Барісан, що протягуються уздовж всього південно-західного узбережжя. Гори складені головним чином палеозойськими метаморфічними породами з гранітними інтрузіями; широко розвинені ефузивно-осадові відкладення мезозойської та кайнозойської ери, латерити. Численні вулкани, зокрема що діють (Керінчі (Індрапура) висотою 3805 м). Зустрічаються грязьові вулкани та карстові плоскогір'я. Північну частину острова займає плоскогір'я Батак. На сході — пласка алювіальна рівнина шириною до 250 км, значною мірою заболочена (площа боліт становить близько 150 тисяч км²). Прибережна зона і дельти річок затоплюються припливами.
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1971 | 20 808 148 | — |
| 1980 | 28 016 160 | +34.6% |
| 1990 | 36 506 703 | +30.3% |
| 1995 | 40 830 334 | +11.8% |
| 2000 | 42 616 164 | +4.4% |
| 2005 | 45 839 041 | +7.6% |
| 2010 | 50 613 947 | +10.4% |
| 2015 | 55 198 752 | +9.1% |
| 2020 | 58 557 211 | +6.1% |
| джерело: | ||
Клімат екваторіальний, спекотний, постійно вологий, середньорічна температура повітря на рівнинах 25-27 °C, опадів 1500-3000 мм на рік (у горах місцями понад 4000 мм). Густа річкова мережа (основні річки — , Харі, , ). Найбільше озеро — Тоба, у центрі озера розташований острів Самосір.
2/3 території Суматри займають ліси. На рівнинах — вологі тропічні ліси (висота до 50-60 м), багатоярусні, місцями заболочені, з великою кількістю діптерокарпових, включаючи фікуси, пальми, бамбук, камфорні дерева. У нижньому ярусі — деревоподібні папороті, в надґрунтовому покриві — папороті та деякі види трав. Уздовж узбережжя — мангрові ліси, в горах — вічнозелені дубові, каштанові, лаврові, букові, хвойні. Саме на Суматрі була відкрита найбільша квітка планети — рафлезія. Вище 2500 м — чагарникові ліси, в яких ростуть верес та низькорослі папоротники. У сухих міжгірських западинах — ділянки саван з широким розповсюдженням .
На півночі переважають лісові тварини. Тут зустрічаються дворогий носоріг, слон індійський, тапір чепрачний, малайський ведмідь, буйвіл, свинохвості макаки, орангутани, гібони, з плазунів — великі змії, ящірка гавіал («Летючий дракон»). Різноманітні птахи та комахи.
Природна флора і фауна охороняються багатьма національними парками. Великі родовища нафти (Мінас, , , ), природного газу, вугілля. Основна сільськогосподарська культура — рис. Плантації каучуконосів, кокосової пальми, кави, прянощів. Розвинене рибальство. Основні міста — Медан, Палембанг, Паданг, Пеканбару, Танджунгкаранг.
Демографія
Щільність населення Суматри близько 123,46 особи/км², що становить 58,5 млн осіб у підсумку. Найбагатолюдніші регіони — північна Суматра і центральні плоскогір'я в західній частині. Населення, складено з багатьох різних етнічних груп, має 52 різних мови. Більшість цих груп, проте, розділяють багато подібних традицій і різні мови близько пов'язані між собою. Малайськомовні превалюють над східним узбережжям, а населення у південній і центральній частині говорять мовами, пов'язаними з малайською, як наприклад лампунг і мінангкабау. На півночі Суматри живуть батаки. Етнічні китайці присутні в містах.
Більшість населення Суматри — мусульмани (90 %). У центральному Батаку розповсюджена протестантська релігія, запроваджена голландцями. Поширені також індуїсти, буддисти, католики, конфуціанці.
Примітки
- Центральне бюро статистики, Джакарта, 2019.
- https://kbbi.kemdikbud.go.id/entri/sumatra
- English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
- http://www.bps.go.id/tab_sub/view.php?kat=1&tabel=1&daftar=1&id_subyek=12¬ab=1
Джерела
- «Зарубежная Азия. Юго-Восточная Азия» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1979, стр. 187-248 (рос.)
- Большой атлас мира, издание четвёртое, The Reader's Digest World Atlas, 2007, , стр. 96, 98 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suma tra Sumatera odin iz Velikih Zondskih Ostroviv ta drugij za plosheyu ostriv Indoneziyi pislya Kalimantanu Na pivnochi Sumatra vidokremlena vid Malajskogo pivostrova Malakkskoyu protokoyu a na pivdni vid Yavi Zondskoyu protokoyu Sumatraindonez Sumatra 2 Ozero Toba na SumatriKartaGeografiya00 pn sh 102 sh d 0 pn sh 102 sh d 0 102 Koordinati 00 pn sh 102 sh d 0 pn sh 102 sh d 0 102Kontinent Aziya 3 Akvatoriya Indijskij okeanGrupa ostroviv Veliki Zondski ostroviPlosha 473 481 km 6 te misce Dovzhina 1700 kmShirina 370 kmBeregova liniya 4869 kmNajvisha tochka Kerinchi 3805 m 5 te misce Krayina IndoneziyaNaselennya 58 455 800 osib 2019 5 te misce SumatraSumatra Aziya SumatraSumatra Indoneziya Sumatra u VikishovishiEtimologiyaV davninu Sumatru nazivali Svarna Dvipa Zoloti Ostrovi mabut spirayuchis na fakti sho z kopalen na ploskogir yah Sumatri vidobuvali zoloto v ranni chasi Arabski geografi posilalisya na ostriv yak Lamri Lamuri Lambri abo Ramni u X XII stolittyah v posilanni na korolivstvo Banda Acheh yake bulo pershim privalom dlya yevropejskih torgovciv Pislya XIV stolittya Sumatra stala vidomoyu cherez korolivstvo Samudra yake znahodilosya na ostrovi ta malo veliku vladu v regioni Yevropejski avtori v XIX stolitti zaznachali sho tubilni meshkanci ne mayut nazvi dlya svogo ostrova IstoriyaV XI stolitti imperiya Shrividzhaya zajmala majzhe vsyu Sumatru ta blizhni ostrovi V 1377 roci imperiyu zavoyuvala imperiya Madzhapahit z Yavi Pershi yevropejci spershu portugalci a potim i gollandci ta anglijci torguvali voyuvali ta vstanovlyuvali forti na uzberezhzhi Sumatri blizko XVI stolittya Anglo gollandski dogovori 1824 ta 1871 rokiv faktichno skasovuvali anglijski zazihannya na Sumatru i zavdyaki ekonomichnij ekspluataciyi ta administrativnomu uminnyu gollandci postupovo zahopili vladu nad usim ostrovom a u vnutrishnih regionah do XIX stolittya Gollandci zahopili pivnichnij region Acheh tilki na pochatku XX stolittya pislya 30 rokiv borotbi Pid chas Drugoyi Svitovoyi Vijni Sumatru okupuvali yaponci a v 1950 roci ostriv stav chastinoyu Indoneziyi Pislya progoloshennya nezalezhnosti zhiteli Sumatri chasto vislovlyuvali nezadovolennya centralnim uryadom cherez finansovi ta politichni problemi chasto u formi povstannya chi inshih miscevih ruhiv Znachnogo napruzhennya zaznala situaciya v Achesi de zbrojni konflikti chas vid chasu spalahuvali z 1990 roku mizh separatistami ta indonezijskimi vijskami Ostriv zaznav strashnogo prirodnogo liha naprikinci 2004 roku koli velike cunami v Indijskomu okeani sprichinene serjoznim zemletrusom nepodalik vid uzberezhzhya Achehu zalilo nizinni rajoni pivnichnogo uzberezhzhya Sumatri j susidnih ostroviv ta prizvelo do velikoyi kilkosti zhertv i znachnogo rujnuvannya GeografiyaRichka BatanggariVid na richku Anaj z plantaciyami papayi ta risovih poliv Ostriv roztashovanij po obidvi storoni ekvatoru Plosha ostrovu stanovit blizko 435 tisyach km Naselennya 45 mln osib 2005 Beregova liniya porizana slabo na pivdenno zahidnomu uzberezhzhi miscyami sposterigayutsya dyuni uzdovzh uzberezhzhya zustrichayutsya koralovi rifi Poblizu Sumatri bagato dribnih ostroviv zagalnoyu plosheyu blizko 30 tisyach km zokrema najbilshi Mentavajski ostrovi na pivdni ta ostriv Banka na shodi Zahidna chastina Sumatri zajnyata sistemoyu gir Barisan sho protyaguyutsya uzdovzh vsogo pivdenno zahidnogo uzberezhzhya Gori skladeni golovnim chinom paleozojskimi metamorfichnimi porodami z granitnimi intruziyami shiroko rozvineni efuzivno osadovi vidkladennya mezozojskoyi ta kajnozojskoyi eri lateriti Chislenni vulkani zokrema sho diyut Kerinchi Indrapura visotoyu 3805 m Zustrichayutsya gryazovi vulkani ta karstovi ploskogir ya Pivnichnu chastinu ostrova zajmaye ploskogir ya Batak Na shodi plaska alyuvialna rivnina shirinoyu do 250 km znachnoyu miroyu zabolochena plosha bolit stanovit blizko 150 tisyach km Priberezhna zona i delti richok zatoplyuyutsya priplivami Zmini naselennyaRik Naselennya Zmina1971 20 808 148 1980 28 016 160 34 6 1990 36 506 703 30 3 1995 40 830 334 11 8 2000 42 616 164 4 4 2005 45 839 041 7 6 2010 50 613 947 10 4 2015 55 198 752 9 1 2020 58 557 211 6 1 dzherelo Klimat ekvatorialnij spekotnij postijno vologij serednorichna temperatura povitrya na rivninah 25 27 C opadiv 1500 3000 mm na rik u gorah miscyami ponad 4000 mm Gusta richkova merezha osnovni richki Hari Najbilshe ozero Toba u centri ozera roztashovanij ostriv Samosir 2 3 teritoriyi Sumatri zajmayut lisi Na rivninah vologi tropichni lisi visota do 50 60 m bagatoyarusni miscyami zabolocheni z velikoyu kilkistyu dipterokarpovih vklyuchayuchi fikusi palmi bambuk kamforni dereva U nizhnomu yarusi derevopodibni paporoti v nadgruntovomu pokrivi paporoti ta deyaki vidi trav Uzdovzh uzberezhzhya mangrovi lisi v gorah vichnozeleni dubovi kashtanovi lavrovi bukovi hvojni Same na Sumatri bula vidkrita najbilsha kvitka planeti rafleziya Vishe 2500 m chagarnikovi lisi v yakih rostut veres ta nizkorosli paporotniki U suhih mizhgirskih zapadinah dilyanki savan z shirokim rozpovsyudzhennyam Na pivnochi perevazhayut lisovi tvarini Tut zustrichayutsya dvorogij nosorig slon indijskij tapir cheprachnij malajskij vedmid bujvil svinohvosti makaki orangutani giboni z plazuniv veliki zmiyi yashirka gavial Letyuchij drakon Riznomanitni ptahi ta komahi Prirodna flora i fauna ohoronyayutsya bagatma nacionalnimi parkami Veliki rodovisha nafti Minas prirodnogo gazu vugillya Osnovna silskogospodarska kultura ris Plantaciyi kauchukonosiv kokosovoyi palmi kavi pryanoshiv Rozvinene ribalstvo Osnovni mista Medan Palembang Padang Pekanbaru Tandzhungkarang DemografiyaShilnist naselennya Sumatri blizko 123 46 osobi km sho stanovit 58 5 mln osib u pidsumku Najbagatolyudnishi regioni pivnichna Sumatra i centralni ploskogir ya v zahidnij chastini Naselennya skladeno z bagatoh riznih etnichnih grup maye 52 riznih movi Bilshist cih grup prote rozdilyayut bagato podibnih tradicij i rizni movi blizko pov yazani mizh soboyu Malajskomovni prevalyuyut nad shidnim uzberezhzhyam a naselennya u pivdennij i centralnij chastini govoryat movami pov yazanimi z malajskoyu yak napriklad lampung i minangkabau Na pivnochi Sumatri zhivut bataki Etnichni kitajci prisutni v mistah Bilshist naselennya Sumatri musulmani 90 U centralnomu Bataku rozpovsyudzhena protestantska religiya zaprovadzhena gollandcyami Poshireni takozh induyisti buddisti katoliki konfucianci PrimitkiCentralne byuro statistiki Dzhakarta 2019 https kbbi kemdikbud go id entri sumatra English Wikipedia community Wikipedia 2001 d Track Q328d Track Q112669601 http www bps go id tab sub view php kat 1 amp tabel 1 amp daftar 1 amp id subyek 12 amp notab 1Dzherela Zarubezhnaya Aziya Yugo Vostochnaya Aziya seriya Strany i narody v 20 tomah Moskva Mysl 1979 str 187 248 ros Bolshoj atlas mira izdanie chetvyortoe The Reader s Digest World Atlas 2007 ISBN 978 5 89355 169 3 str 96 98 ros