Шривіджа́йська імпе́рія (Śrivijaya) — морське торгове королівство, яке процвітало між VII та XII ст. на Малайському архіпелазі. Королівство, яке бере початок у Палембангу на Суматрі, хутко поширило свій вплив і почало контролювати Малаккську протоку. Вплив Шривіджайського королівства базувався на контролі міжнародної морської торгівлі не лише на архіпелазі, але також і з Китаєм та Індією.
Шривіджая | |
Дата створення / заснування | 650 |
---|---|
Країна | Індонезія |
Столиця | Палембанг |
Місце розташування | Південна Суматра Палембанг |
Форма правління | монархія |
Замінений на | d і Сінгапура |
Мова комунікації | санскрит |
Час/дата припинення існування | 1377 |
Офіційна релігія | Махаяна, Ваджраяна і індуїзм |
Шривіджая у Вікісховищі |
Координати: 0° пн. ш. 102° сх. д. / 0° пн. ш. 102° сх. д.
Період могутності
Точна хронологія та конкретні перипетії зародження царства Шривіджаї досі не з'ясовані. Вважається, що його виникнення припадає на 5-6 ст., проте перші достовірні свідчення про його існування датуються лише 70-ми рр. 7 ст. — вони містяться в китайських хроніках, де згадується володар Джайнаша. Центр держави знаходився на горі Сегунтанг на місці сучасного м. Палембанг. На чолі Шривіджаї стояла династія (царів гори), які сповідували буддизм махаяни. Цар Шривіджаї звався (цар). Шривіджая також була головним релігійним центром у регіоні, дотримуючись буддизму, і пунктом зупинки китайських паломників на їхньому шляху в Індію. Королі Шривіджаї навіть заснували кілька монастирів у Негапатамі (Індія). Секрет піднесення Шривіджаї полягав у її контролі над важливими шляхами морської торгівлі між Індією і Китаєм. Для цього були створені сильні армія і флот. У 80-х рр. хаджі Джаянаса підкорив всю південно-східну Суматру та західнояванську державу Тарума. До кінця 8 ст. Шривіджая підкорила більшу частину Суматри, малайські колонії на Калімантані та більшу частину Малаккського півострова.
Шривіджая продовжувала зростати: до 1000 року імперія контролювала більшу частину Яви, але незабаром острів завоювало Кола, морське та торгове королівство, що вважало Шривіджаю перепоною морським торговим маршрутам між південними та східними частинами королівства. Близько 1025 року Чола захопила Палембанг, полонивши короля Санграму Віджаятунггавармана та вивізши зі столиці всі скарби. Після цього загарбники почали нападати на інші частини імперії.
Занепад
У 1045 році вдалося відновити незалежність. Проте вона тривала десь до 1077 року, коли Шривіджаю на правах напівавтономного утворення було включено до імперії Чола. У середині 1150-х роках незалежність Шривіджаї було відновлено. На той час вона контролювала лише частку Суматри. 1183 року скинула залежність Шривіджаї царство Мелаю, чим зумовило подальший занепад. Доволі швидко за цим панівну роль на Суматрі взяло Мелаю (столиця Джамбі), на той час вже васал Сінгасарі. Шривіджая фактично зменшилося до володіння навколо своєї столиці. У 1275 і 1288 роках Шривіджая зазнало поразок від Кертанагари, магараджи Сінгасарі, внаслідок чого припинила своє існування.
Джерела
- Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу.: Підручник. Київ. «Либідь». 2002. - 736с. с.670-675.
Література
- Pierre-Yves Manguin. Srivijaya: Trade and Connectivity in the Pre-modern Malay World. Journal of Urban Archaeology, 2021, 3, pp.87-100. 10.1484/J.JUA.5.123677. halshs-03627932(англ.)
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shrividzha jska impe riya Srivijaya morske torgove korolivstvo yake procvitalo mizh VII ta XII st na Malajskomu arhipelazi Korolivstvo yake bere pochatok u Palembangu na Sumatri hutko poshirilo svij vpliv i pochalo kontrolyuvati Malakksku protoku Vpliv Shrividzhajskogo korolivstva bazuvavsya na kontroli mizhnarodnoyi morskoyi torgivli ne lishe na arhipelazi ale takozh i z Kitayem ta Indiyeyu ShrividzhayaData stvorennya zasnuvannya650Krayina IndoneziyaStolicyaPalembangMisce roztashuvannyaPivdenna Sumatra PalembangForma pravlinnyamonarhiyaZaminenij nad i SingapuraMova komunikaciyisanskritChas data pripinennya isnuvannya1377Oficijna religiyaMahayana Vadzhrayana i induyizm Shrividzhaya u Vikishovishi Koordinati 0 pn sh 102 sh d 0 pn sh 102 sh d 0 102Period mogutnostiTochna hronologiya ta konkretni peripetiyi zarodzhennya carstva Shrividzhayi dosi ne z yasovani Vvazhayetsya sho jogo viniknennya pripadaye na 5 6 st prote pershi dostovirni svidchennya pro jogo isnuvannya datuyutsya lishe 70 mi rr 7 st voni mistyatsya v kitajskih hronikah de zgaduyetsya volodar Dzhajnasha Centr derzhavi znahodivsya na gori Seguntang na misci suchasnogo m Palembang Na choli Shrividzhayi stoyala dinastiya cariv gori yaki spoviduvali buddizm mahayani Car Shrividzhayi zvavsya car Shrividzhaya takozh bula golovnim religijnim centrom u regioni dotrimuyuchis buddizmu i punktom zupinki kitajskih palomnikiv na yihnomu shlyahu v Indiyu Koroli Shrividzhayi navit zasnuvali kilka monastiriv u Negapatami Indiya Sekret pidnesennya Shrividzhayi polyagav u yiyi kontroli nad vazhlivimi shlyahami morskoyi torgivli mizh Indiyeyu i Kitayem Dlya cogo buli stvoreni silni armiya i flot U 80 h rr hadzhi Dzhayanasa pidkoriv vsyu pivdenno shidnu Sumatru ta zahidnoyavansku derzhavu Taruma Do kincya 8 st Shrividzhaya pidkorila bilshu chastinu Sumatri malajski koloniyi na Kalimantani ta bilshu chastinu Malakkskogo pivostrova Shrividzhaya prodovzhuvala zrostati do 1000 roku imperiya kontrolyuvala bilshu chastinu Yavi ale nezabarom ostriv zavoyuvalo Kola morske ta torgove korolivstvo sho vvazhalo Shrividzhayu pereponoyu morskim torgovim marshrutam mizh pivdennimi ta shidnimi chastinami korolivstva Blizko 1025 roku Chola zahopila Palembang polonivshi korolya Sangramu Vidzhayatunggavarmana ta vivizshi zi stolici vsi skarbi Pislya cogo zagarbniki pochali napadati na inshi chastini imperiyi ZanepadU 1045 roci vdalosya vidnoviti nezalezhnist Prote vona trivala des do 1077 roku koli Shrividzhayu na pravah napivavtonomnogo utvorennya bulo vklyucheno do imperiyi Chola U seredini 1150 h rokah nezalezhnist Shrividzhayi bulo vidnovleno Na toj chas vona kontrolyuvala lishe chastku Sumatri 1183 roku skinula zalezhnist Shrividzhayi carstvo Melayu chim zumovilo podalshij zanepad Dovoli shvidko za cim panivnu rol na Sumatri vzyalo Melayu stolicya Dzhambi na toj chas vzhe vasal Singasari Shrividzhaya faktichno zmenshilosya do volodinnya navkolo svoyeyi stolici U 1275 i 1288 rokah Shrividzhaya zaznalo porazok vid Kertanagari magaradzhi Singasari vnaslidok chogo pripinila svoye isnuvannya DzherelaRubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Pidruchnik Kiyiv Libid 2002 736s s 670 675 LiteraturaPierre Yves Manguin Srivijaya Trade and Connectivity in the Pre modern Malay World Journal of Urban Archaeology 2021 3 pp 87 100 10 1484 J JUA 5 123677 halshs 03627932 angl Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi