Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бата́ки (самоназва, індонез. Suku Batak) — група споріднених народів на Суматрі (Індонезія).
| Батаки Suku Batak | |
|---|---|
 Батацький (група тоба) лялькар | |
| Кількість | 8,5 млн осіб (2010) |
| Ареал |  Індонезія: Північна Суматра |
| Раса | південні монголоїди |
| Близькі до: | гайо, аласи |
| Мова | , індонезійська |
| Релігія | християни, мусульмани анімістичні вірування |
Територія проживання і чисельність
Батаки населяють північні та північно-західні райони острова Суматра, зокрема в районі озера Тоба. У другій половині XX ст. широко розселилися по всій Індонезії, найбільше на островах Суматра та Ява.
Чисельність батаків в Індонезії за даними перепису населення 2010 року становила 8 466 969 осіб. Це третя за величиною етнічна група країни, яка становить 3,58 % її населення. Найбільші групи проживали в провінціях Північна Суматра — 5 785 716 осіб, Ріау — 691 399 осіб, Західна Ява — 467 438 осіб, Джакарта — 326 645 осіб, Західна Суматра — 222 549 осіб, Острови Ріау — 208 678 осіб, Ачех — 147 295 осіб, Бантен — 139 259 осіб та Джамбі — 106 249 осіб.
Антропологія, мова, субетноси і релігія
Батаки — південні монголоїди.
Розмовляють австронезійської мовної родини. Поширена також індонезійська мова.
Використовують латинську абетку. В минулому існувало власне алфавітно-складове письмо, яке походить від давнього південноіндійського письма паллава, що є різновидом брахмі.
Поділяються на субетнічні групи: тоба-батаки, каро-батаки, сималунгун (тимур), пакпак (дайрі), мандайлінг та ангкола.
62 % батаків — християни (католики та протестанти), 36 % — мусульмани-суніти, решта зберігає традиційні вірування. Найбільш ісламізованою групою є мандайлінги, традиційні вірування збереглися переважно у каро-батаків. Батацька традиційна релігія включає цілий пантеон богів, імена яких запозичені з індуїзму, анімізм, культ предків; існують жерці (дату) та шамани (сибасо).
Історія
Батаки є корінним населенням Північної Суматри, типовими представниками давньої індонезійської (протомалайської) культури. Зазнали впливу з боку середньовічних держав Яви та Суматри: індуїстського Маджапагіту, буддійської Шривіджаї та ін.
До XIX ст. мали мінімальні контакти із зовнішнім світом. У сималунгунів та мандайлінгів у XIX ст. почали формуватись вождівства. Аж до 1920-х рр. у батаків практикувалися рабство, ритуальний канібалізм, «полювання за головами».
На початку XIX ст. мандайлінги прийняли від мінангкабау іслам. Протягом 1833—1908 рр. батаки чинили впертий опір голландському завоюванню, але врешті були підкорені колонізаторами. З кінця XIX ст. серед тоба та інших груп батаків стало поширюватись християнство.
Завдяки цим геополітичним змінам у кінці XIX — на початку XX ст. батаки сприйняли багато елементів загальноіндонезійської та європейської культур. До середини XX ст. вони перетворилися на один із найбільш розвинених і активних в соціально-економічному плані народів Індонезії.
Господарство, соціальна організація і побут
Основне традиційне заняття батаків — орне землеробство. Головною культурою є рис, вологий в долинах і суходільний на схилах гір. Вирощують також касаву, батат, овочі, фрукти, цукрову тростину, кавове дерево, тютюн, кукурудзу тощо. Розводять буйволів, коней, займаються рибальством, торгівлею.
Із ремесел розвинуті ткацтво, фарбування тканин, гончарство, обробка металів, плетіння, різьблення по дереву, слоновій кістці, міді, будівництво човнів.
У батаків сформувалася власна інтелігенція. Багато представників народу працює у нафтовидобуванні, менше — на плантаціях.
У побуті батаків зберігаються залишки родоплемінного ладу і патріархальних відносин.
Сільські громади (гута) батаків складаються з патрилінійних родових груп (марга). Потомки першопоселенців утворюють провідну групу, що зветься марга-раджа. Представники марга формують виборну раду, яка керує сільською громадою. Очолює раду представник марга-раджа. Рада виконує також судові функції, які здійснюються на основі звичаєвого права (адату).
Традиційною формою сім'ї у батаків є велика патрилокальна сім'я, поширюється мала нуклеарна сім'я. Мають місце левірат, сорорат, перевага надається кроскузенним шлюбам, у батаків-мусульман дозволяється полігінія.
Батацькі села налічують від 5 до 20 великих хат, мають громадську хату (сопо) і комори для зберігання рису. Хати ставлять на палях, вони мають каркасну конструкцію. Характерною деталлю є високий сідлоподібний дах. Внутрішні перегородки збирають із циновок. Хати вождів та старійшин фарбують у чорний, білий та червоний кольори. Починаючи із середини XX ст. стали користуватися наземним житлом загальноіндонезійського типу.
Традиційний чоловічий одяг складається зі штанів, сорочки з глухим коміром та куртки. Жінки носять чорний або синій каїн (шматок полотна, що обгортає тіло у вигляді спідниці), хустку через праве плече, різноманітні прикраси (масивні срібні серги, браслети з міді або раковин, мідні намиста, кільця). На голову і чоловіки, й жінки вдягали хустки. Сучасні батаки носять одяг європейський і загальноіндонезійський (жінки) одяг.
Основу харчування становить рис з овочевими приправами, сушена, рідше свіжа та ферментована риба, на свята їдять м'ясо (у тому числі й собаче).
Зберігається розповідний і музично-танцювальний фольклор, міфологія. Особливе місце займають етногенетичні легенди про культурного героя на ім'я Сі Раджа Батак.
Посилання, джерела і література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Batak |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 1
- Членов М. А. Батаки // Народы и религии мира / гл. ред. В. А. Тишков, М.: «Большая Российская Энциклопедия», 2000, стор. 83-84 (рос.)
- Gintings D. The Society and Culture of the Batak Karo., Medan, 1993 (англ.)
- Panggabean H. (Hg.): Ornamen (ragam hias) rumah adat Batak Toba., Medan, 1997/1998 (індонез.)
- Schefold R., Domeniug G., Nas P. Indonesian houses. Tradition and transformation in vernacular architecture., Leiden, 2003 (англ.)
Примітки
- Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia [ 4 липня 2018 у Wayback Machine.]. Hasil Sensus Penduduk 2010 (індонез.)
- Aris Ananta, Evi Nurvidya Arifin, M Sairi Hasbullah, Nur Budi Handayani, Agus Pramono. Demography of Indonesia's Ethnicity. Institute of Southeast Asian Studies, 2015. p. 273 (англ.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bata ki samonazva indonez Suku Batak grupa sporidnenih narodiv na Sumatri Indoneziya Bataki Suku BatakBatackij grupa toba lyalkarKilkist 8 5 mln osib 2010 Areal Indoneziya Pivnichna SumatraRasa pivdenni mongoloyidiBlizki do gajo alasiMova indonezijskaReligiya hristiyani musulmani animistichni viruvannyaTeritoriya prozhivannya i chiselnistBataki naselyayut pivnichni ta pivnichno zahidni rajoni ostrova Sumatra zokrema v rajoni ozera Toba U drugij polovini XX st shiroko rozselilisya po vsij Indoneziyi najbilshe na ostrovah Sumatra ta Yava Chiselnist batakiv v Indoneziyi za danimi perepisu naselennya 2010 roku stanovila 8 466 969 osib Ce tretya za velichinoyu etnichna grupa krayini yaka stanovit 3 58 yiyi naselennya Najbilshi grupi prozhivali v provinciyah Pivnichna Sumatra 5 785 716 osib Riau 691 399 osib Zahidna Yava 467 438 osib Dzhakarta 326 645 osib Zahidna Sumatra 222 549 osib Ostrovi Riau 208 678 osib Acheh 147 295 osib Banten 139 259 osib ta Dzhambi 106 249 osib Antropologiya mova subetnosi i religiyaBataki pivdenni mongoloyidi Rozmovlyayut avstronezijskoyi movnoyi rodini Poshirena takozh indonezijska mova Vikoristovuyut latinsku abetku V minulomu isnuvalo vlasne alfavitno skladove pismo yake pohodit vid davnogo pivdennoindijskogo pisma pallava sho ye riznovidom brahmi Podilyayutsya na subetnichni grupi toba bataki karo bataki simalungun timur pakpak dajri mandajling ta angkola 62 batakiv hristiyani katoliki ta protestanti 36 musulmani suniti reshta zberigaye tradicijni viruvannya Najbilsh islamizovanoyu grupoyu ye mandajlingi tradicijni viruvannya zbereglisya perevazhno u karo batakiv Batacka tradicijna religiya vklyuchaye cilij panteon bogiv imena yakih zapozicheni z induyizmu animizm kult predkiv isnuyut zherci datu ta shamani sibaso IstoriyaBataki ye korinnim naselennyam Pivnichnoyi Sumatri tipovimi predstavnikami davnoyi indonezijskoyi protomalajskoyi kulturi Zaznali vplivu z boku serednovichnih derzhav Yavi ta Sumatri induyistskogo Madzhapagitu buddijskoyi Shrividzhayi ta in Do XIX st mali minimalni kontakti iz zovnishnim svitom U simalunguniv ta mandajlingiv u XIX st pochali formuvatis vozhdivstva Azh do 1920 h rr u batakiv praktikuvalisya rabstvo ritualnij kanibalizm polyuvannya za golovami Na pochatku XIX st mandajlingi prijnyali vid minangkabau islam Protyagom 1833 1908 rr bataki chinili vpertij opir gollandskomu zavoyuvannyu ale vreshti buli pidkoreni kolonizatorami Z kincya XIX st sered toba ta inshih grup batakiv stalo poshiryuvatis hristiyanstvo Zavdyaki cim geopolitichnim zminam u kinci XIX na pochatku XX st bataki sprijnyali bagato elementiv zagalnoindonezijskoyi ta yevropejskoyi kultur Do seredini XX st voni peretvorilisya na odin iz najbilsh rozvinenih i aktivnih v socialno ekonomichnomu plani narodiv Indoneziyi Gospodarstvo socialna organizaciya i pobutTradicijne zhitlo batakiv toba Osnovne tradicijne zanyattya batakiv orne zemlerobstvo Golovnoyu kulturoyu ye ris vologij v dolinah i suhodilnij na shilah gir Viroshuyut takozh kasavu batat ovochi frukti cukrovu trostinu kavove derevo tyutyun kukurudzu tosho Rozvodyat bujvoliv konej zajmayutsya ribalstvom torgivleyu Iz remesel rozvinuti tkactvo farbuvannya tkanin goncharstvo obrobka metaliv pletinnya rizblennya po derevu slonovij kistci midi budivnictvo chovniv U batakiv sformuvalasya vlasna inteligenciya Bagato predstavnikiv narodu pracyuye u naftovidobuvanni menshe na plantaciyah U pobuti batakiv zberigayutsya zalishki rodopleminnogo ladu i patriarhalnih vidnosin Silski gromadi guta batakiv skladayutsya z patrilinijnih rodovih grup marga Potomki pershoposelenciv utvoryuyut providnu grupu sho zvetsya marga radzha Predstavniki marga formuyut vibornu radu yaka keruye silskoyu gromadoyu Ocholyuye radu predstavnik marga radzha Rada vikonuye takozh sudovi funkciyi yaki zdijsnyuyutsya na osnovi zvichayevogo prava adatu Tradicijnoyu formoyu sim yi u batakiv ye velika patrilokalna sim ya poshiryuyetsya mala nuklearna sim ya Mayut misce levirat sororat perevaga nadayetsya kroskuzennim shlyubam u batakiv musulman dozvolyayetsya poliginiya Batacki sela nalichuyut vid 5 do 20 velikih hat mayut gromadsku hatu sopo i komori dlya zberigannya risu Hati stavlyat na palyah voni mayut karkasnu konstrukciyu Harakternoyu detallyu ye visokij sidlopodibnij dah Vnutrishni peregorodki zbirayut iz cinovok Hati vozhdiv ta starijshin farbuyut u chornij bilij ta chervonij kolori Pochinayuchi iz seredini XX st stali koristuvatisya nazemnim zhitlom zagalnoindonezijskogo tipu Tradicijnij cholovichij odyag skladayetsya zi shtaniv sorochki z gluhim komirom ta kurtki Zhinki nosyat chornij abo sinij kayin shmatok polotna sho obgortaye tilo u viglyadi spidnici hustku cherez prave pleche riznomanitni prikrasi masivni sribni sergi brasleti z midi abo rakovin midni namista kilcya Na golovu i choloviki j zhinki vdyagali hustki Suchasni bataki nosyat odyag yevropejskij i zagalnoindonezijskij zhinki odyag Osnovu harchuvannya stanovit ris z ovochevimi pripravami sushena ridshe svizha ta fermentovana riba na svyata yidyat m yaso u tomu chisli j sobache Zberigayetsya rozpovidnij i muzichno tancyuvalnij folklor mifologiya Osoblive misce zajmayut etnogenetichni legendi pro kulturnogo geroya na im ya Si Radzha Batak Posilannya dzherela i literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Batak Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 1 Chlenov M A Bataki Narody i religii mira gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 2000 stor 83 84 ros Gintings D The Society and Culture of the Batak Karo Medan 1993 angl Panggabean H Hg Ornamen ragam hias rumah adat Batak Toba Medan 1997 1998 indonez Schefold R Domeniug G Nas P Indonesian houses Tradition and transformation in vernacular architecture Leiden 2003 angl PrimitkiKewarganegaraan Suku Bangsa Agama dan Bahasa Sehari hari Penduduk Indonesia 4 lipnya 2018 u Wayback Machine Hasil Sensus Penduduk 2010 indonez Aris Ananta Evi Nurvidya Arifin M Sairi Hasbullah Nur Budi Handayani Agus Pramono Demography of Indonesia s Ethnicity Institute of Southeast Asian Studies 2015 p 273 angl