Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Північна Суматра Sumatera Utara Девіз Tekun Berkarya Hidup Sejahtera Mulia Berbudaya Старанна праця щасливе життя благор

Північна Суматра

Північна Суматра
Північна Суматра
Sumatera Utara
image image
Девіз: Tekun Berkarya, Hidup Sejahtera, Mulia Berbudaya «Старанна праця, щасливе життя, благородна культура»
image
image
Столиця Медан
Губернатор Хассанудін (Hassanudin, в. о.)
Площа 72 981 км²
Населення 11 649 655 (2000)
Етнічні групи батаки (44,75%), яванці (33,41%), ніасці (7,05%), малайці (5,97%), мінангкабау (2,59%), китайці (2,63% )
Релігія іслам (66,35%), християнство (31,13%), буддизм (2,35%)
Мови індонезійська (офіційна); , яванська, малайська
Дата заснування 15 квітня 1948
Часовий пояс
Сайт sumutprov.go.id

Північна Суматра (індонез. Sumatera Utara, скорочено Сумут, індонез. Sumut) — провінція Індонезії, омивається водами Індійського океану на заході, Малаккської протоки на сході, межує з напівавтономною провінцією Ачех на півночі, провінцією Західна Суматра на півдні, та Ріау на південному сході.

Територія 72 981 кв. км, населення 11 649 655 (2000, перепис).

Медан — адміністративний центр і найбільше місто провінції.

Історія

Територія провінції в VII ст. стала складовою частиною імперії Шривіджая. Пізніше перейшла під владу індуїстської імперії Маджапагіт з острова Яви, що існувала до початку XVI ст. Після утвердження на півночі Суматри ісламу й утворення Ачеського султанату в другій половині XVI ст., Північна Суматра стала частиною цієї держави та ареною битв ачинців із султанатами південної Суматри. Британці та голландці змагалися за контроль цією територією впродовж XVII — XVIII ст. Британія поступилася своїми інтересами на Суматрі в 1871 р., і до 1903 р. голландці встановили повний контроль над північною частиною острова. Після японської окупації в роки Другої світової війни (1939—1945) регіон увійшов до складу Республіки Індонезія в 1950 р. як провінція Північна Суматра. Політичні заворушення в Ачесі та вимоги надати цій області автономію призвели до утворення в 1956 р. на півночі окремої провінції з напіватономним статусом.

Географія

Плато Батак, що знаходиться в центрі провінції, займає близько двох третин її території. Тут є як активні, так і неактивні вулкани, включаючи Синабунг (2 417 м), Сибаяк (2 094 м), Сорікмарапі (2 145 м). Біля центру плато на висоті 910 м на рівнем моря лежить озеро Тоба, залишок давнього виверження. В центрі озера знаходиться острів Самосир (довжина 44 км, ширина 19 км), з'єднаний із західним берегом вузьким штучним перешийком. На південному заході плато межує з прибережними низинами, болотистими на півночі та на півдні. Рівнини простягаються на північних схід від плато Батак, а південний схід провінції займає широка смуга боліт. Більшість населених пунктів біля узбережжя розташована в гирлах річок. Найбільші річки провінції Асаган та Барумун впадають в Малаккську протоку, перша з них витікає з озера Тоба.

Плато Батак вкрите тропічними лісами з тику, різних видів залізного дерева, баньяну та інших видів субтропічних рослин, включаючи дуб, клен, горіхове дерево і лавр. Бамбук також дуже поширений на плато. Береговий регіон вкритий болотними лісами, включаючи широку смугу мангрового лісу.

До складу провінції входять острови Ніас, Мусала та , розташовані на захід від головного острова.

Адміністративний поділ

image
Мапа провінції Північна Суматра

До складу провінції входять 25 округів та 8 муніципалітетів (міст):

Назва Площа, км² Населення, осіб
(2010, перепис)		 Адміністративний центр
(індонез. Nias) 1 842,51 131 377 (індонез. Gunungsitoli)
(індонез. Mandailing Natal) 6 134,00 404 945 (індонез. Panyabungan)
(індонез. Tapanuli Selatan) 6 030,47 263 815 (індонез. Sipirok)
(індонез. Tapanuli Tengah) 2 188,00 311 232 (індонез. Pandan)
(індонез. Tapanuli Utara) 3 791,64 279 257 (індонез. Tarutung)
(індонез. Toba Samosir) 2 328,89 173 129 (індонез. Balige)
(індонез. Labuhan Batu) 2 156,02 415 110 (індонез. Rantau Prapat)
(індонез. Asahan) 3 702,21 668 272 (індонез. Kisaran)
(індонез. Simalungun) 4 369,00 817 720 (індонез. Raya)
(індонез. Dairi) 1 927,80 270 053 (індонез. Sidikalang)
(індонез. Karo) 2 127,00 350 960 (індонез. Kabanjahe)
(індонез. Deli Serdang) 2 241,68 1 790 431 (індонез. Lubuk Pakam)
(індонез. Langkat) 6 262,00 967 535 (індонез. Stabat)
(індонез. Nias Selatan) 1 825,20 289 708 (індонез. Teluk Dalam)
(індонез. Humbang Hasundutan) 2 335,33 171 650 (індонез. Dolok Sanggul)
(індонез. Pakpak Bharat) 1 218,30 40 505 (індонез. Salak)
(індонез. Samosir) 2 069,05 119 653 (індонез. Pangururan)
(індонез. Serdang Bedagai) 1 900,22 594 383 (індонез. Sei Rampah)
(індонез. Batu Bara) 922,20 375 885 (індонез. Limapuluh)
(індонез. Padang Lawas Utara) 3 918,05 223 531 (індонез. Gunung Tua)
(індонез. Padang Lawas) 3 892,74 225 259 (індонез. Sibuhuan)
(індонез. Labuhan Batu Selatan) 3 596,00 277 673 (індонез. Kotapinang)
(індонез. Labuhan Batu Utara) 3 570,98 330 701 (індонез. Aek Kanopan)
(індонез. Nias Utara) 1 202,78 127 244 (індонез. Lotu)
(індонез. Nias Barat) 473,73 81 807 (індонез. Lahomi)
місто (індонез. Kota Sibolga) 41,31 84 481
місто (індонез. Kota Tanjung Balai) 107,83 154 445
місто (індонез. Kota Pematang Siantar) 55,66 234 698
місто (індонез. Kota Tebing Tinggi) 31,00 145 248
місто Медан (індонез. Kota Medan) 265,00 2 097 610
місто (індонез. Kota Binjai) 59,19 246 154
місто (індонез. Kota Padangsidimpuan) 114,66 191 531
місто (індонез. Kota Gunungsitoli) 280,78 126 202
Провінція Північна Суматра 72 981,23 12 982 204 Медан (індонез. Medan)

Економіка

Сільське господарство — основа економіки провінції. Тут вирощують рис, маніок, тютюн, каучук, олійну пальму, агаву, чай, каву, перець, фрукти та овочі. Промисловість обробляє харчові продукти й тютюн та виготовляє алюміній, напої, текстиль, різьблені товари з дерева, шкіряні та гумові вироби, машинне і транспортне устаткування. Головні шосе та залізничні колії пролягають паралельно північно-східному узбережжю. В Медані є міжнародний аеропорт.

Населення

Етнічний склад населення Північної Суматри, за даними переписів населення 2000 і 2010 років, був таким:

Народи Чисельність (2000) Доля в населенні (2000) Чисельність (2010) Доля в населенні (2010)
Батаки 4 827 264 41,95 % 5 785 716 44,75 %
Яванці 3 753 947 32,62 % 4 319 719 33,41 %
Ніасці 731 620 6,36 % 911 820 7,05 %
Малайці 566 139 4,92 % 771 668 5,97 %
Мінангкабау 306 550 2,66 % 333 241 2,58 %
Банджари 111 886 0,97 % 125 707 0,97 %
Бантенці 48 495 0,42 % 46 640 0,36 %
Сунданці 30 756 0,27 % 35 500 0,27 %
Китайці 340 320 2,63 %
Інші 1 129 920 9,82 % 259 988 2,01 %
Всього 11 506 577 100,00 % 12 930 319 100,00 %
image
Доля християн в населенні округів Північної Суматри

Батаки — найбільший народ провінції, вони живуть у її центральних районах. Складаються з шести субетнічних груп: каро в окрузі Каро, пакпаки в округах Дайрі та Пакпак-Бхарат, сималунгуни в окрузі Сималунгун, тоба в округах Самосир, Тоба-Самосир, Гумбанг-Гасундутан, Північне Тапанулі, ангкола в окрузі Південне Тапанулі, мандайлінги в округах Мандайлінг-Натал, Паданг-Лавас і Північний Паданг-Лавас.

Ніасці населяють острови Ніас і Бату, мінангкабау — західне узбережжя провінції. Північносуматранські малайці (делі-малайці, асагани, ланкати) є корінним населенням східного узбережжя (округи Ланкат, Делі-Серданг, Серданг-Бедагай, Батубара, Асаган, Північний Лабуганбату, Лабуганбату, Південний Лабуганбату), що включає також столицю провінції Медан. Проте зараз у цьому регіоні чисельно переважать яванці та інші трансмігранти; живуть тут також китайці та індійці.

За даними перепису населення 2010 року, в провінції Північна Суматра проживало 8 579 830 мусульман (66 % населення), 4 025 867 християн (31 % населення), 303 548 буддистів, 14 644 індуїста. Християнство поширене головним чином серед батаків та ніасців.

Медан — найбільше місто провінції. Іншими важливими міськими центрами є Бінджай, Пематангсіантар, Танджунгбалай і Тебінгтінгі.

Джерела

  • North Sumatra. Province, Indonesia. Encyclopædia Britannica (англ.)

Примітки

  1. Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia. Hasil Sensus Penduduk 2010 (індонез.)
  2. 2010 Population Census — Population by Region and Religion. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
  3. Buku Induk. Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi, Kabupaten/Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia [ 2019-05-07 у Wayback Machine.]. Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia, Gamawan Fauzi (індонез.)
  4. 2010 Population Census — Population by Region, Type of Document, and Sex. Sumatera Utara Province. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
  5. Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 15: TABLE 1.2.5. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: North Sumatra, 2000

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pivnichna Sumatra Sumatera Utara Deviz Tekun Berkarya Hidup Sejahtera Mulia Berbudaya Staranna pracya shaslive zhittya blagorodna kultura Stolicya Medan Gubernator Hassanudin Hassanudin v o Plosha 72 981 km Naselennya 11 649 655 2000 Etnichni grupi bataki 44 75 yavanci 33 41 niasci 7 05 malajci 5 97 minangkabau 2 59 kitajci 2 63 Religiya islam 66 35 hristiyanstvo 31 13 buddizm 2 35 Movi indonezijska oficijna yavanska malajska Data zasnuvannya 15 kvitnya 1948 Chasovij poyas UTC 7 Sajt sumutprov go id Pivnichna Sumatra indonez Sumatera Utara skorocheno Sumut indonez Sumut provinciya Indoneziyi omivayetsya vodami Indijskogo okeanu na zahodi Malakkskoyi protoki na shodi mezhuye z napivavtonomnoyu provinciyeyu Acheh na pivnochi provinciyeyu Zahidna Sumatra na pivdni ta Riau na pivdennomu shodi Teritoriya 72 981 kv km naselennya 11 649 655 2000 perepis Medan administrativnij centr i najbilshe misto provinciyi IstoriyaTeritoriya provinciyi v VII st stala skladovoyu chastinoyu imperiyi Shrividzhaya Piznishe perejshla pid vladu induyistskoyi imperiyi Madzhapagit z ostrova Yavi sho isnuvala do pochatku XVI st Pislya utverdzhennya na pivnochi Sumatri islamu j utvorennya Acheskogo sultanatu v drugij polovini XVI st Pivnichna Sumatra stala chastinoyu ciyeyi derzhavi ta arenoyu bitv achinciv iz sultanatami pivdennoyi Sumatri Britanci ta gollandci zmagalisya za kontrol ciyeyu teritoriyeyu vprodovzh XVII XVIII st Britaniya postupilasya svoyimi interesami na Sumatri v 1871 r i do 1903 r gollandci vstanovili povnij kontrol nad pivnichnoyu chastinoyu ostrova Pislya yaponskoyi okupaciyi v roki Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 region uvijshov do skladu Respubliki Indoneziya v 1950 r yak provinciya Pivnichna Sumatra Politichni zavorushennya v Achesi ta vimogi nadati cij oblasti avtonomiyu prizveli do utvorennya v 1956 r na pivnochi okremoyi provinciyi z napivatonomnim statusom GeografiyaPlato Batak sho znahoditsya v centri provinciyi zajmaye blizko dvoh tretin yiyi teritoriyi Tut ye yak aktivni tak i neaktivni vulkani vklyuchayuchi Sinabung 2 417 m Sibayak 2 094 m Sorikmarapi 2 145 m Bilya centru plato na visoti 910 m na rivnem morya lezhit ozero Toba zalishok davnogo viverzhennya V centri ozera znahoditsya ostriv Samosir dovzhina 44 km shirina 19 km z yednanij iz zahidnim beregom vuzkim shtuchnim pereshijkom Na pivdennomu zahodi plato mezhuye z priberezhnimi nizinami bolotistimi na pivnochi ta na pivdni Rivnini prostyagayutsya na pivnichnih shid vid plato Batak a pivdennij shid provinciyi zajmaye shiroka smuga bolit Bilshist naselenih punktiv bilya uzberezhzhya roztashovana v girlah richok Najbilshi richki provinciyi Asagan ta Barumun vpadayut v Malakksku protoku persha z nih vitikaye z ozera Toba Plato Batak vkrite tropichnimi lisami z tiku riznih vidiv zaliznogo dereva banyanu ta inshih vidiv subtropichnih roslin vklyuchayuchi dub klen gorihove derevo i lavr Bambuk takozh duzhe poshirenij na plato Beregovij region vkritij bolotnimi lisami vklyuchayuchi shiroku smugu mangrovogo lisu Do skladu provinciyi vhodyat ostrovi Nias Musala ta roztashovani na zahid vid golovnogo ostrova Administrativnij podilMapa provinciyi Pivnichna Sumatra Do skladu provinciyi vhodyat 25 okrugiv ta 8 municipalitetiv mist Nazva Plosha km Naselennya osib 2010 perepis Administrativnij centr indonez Nias 1 842 51 131 377 indonez Gunungsitoli indonez Mandailing Natal 6 134 00 404 945 indonez Panyabungan indonez Tapanuli Selatan 6 030 47 263 815 indonez Sipirok indonez Tapanuli Tengah 2 188 00 311 232 indonez Pandan indonez Tapanuli Utara 3 791 64 279 257 indonez Tarutung indonez Toba Samosir 2 328 89 173 129 indonez Balige indonez Labuhan Batu 2 156 02 415 110 indonez Rantau Prapat indonez Asahan 3 702 21 668 272 indonez Kisaran indonez Simalungun 4 369 00 817 720 indonez Raya indonez Dairi 1 927 80 270 053 indonez Sidikalang indonez Karo 2 127 00 350 960 indonez Kabanjahe indonez Deli Serdang 2 241 68 1 790 431 indonez Lubuk Pakam indonez Langkat 6 262 00 967 535 indonez Stabat indonez Nias Selatan 1 825 20 289 708 indonez Teluk Dalam indonez Humbang Hasundutan 2 335 33 171 650 indonez Dolok Sanggul indonez Pakpak Bharat 1 218 30 40 505 indonez Salak indonez Samosir 2 069 05 119 653 indonez Pangururan indonez Serdang Bedagai 1 900 22 594 383 indonez Sei Rampah indonez Batu Bara 922 20 375 885 indonez Limapuluh indonez Padang Lawas Utara 3 918 05 223 531 indonez Gunung Tua indonez Padang Lawas 3 892 74 225 259 indonez Sibuhuan indonez Labuhan Batu Selatan 3 596 00 277 673 indonez Kotapinang indonez Labuhan Batu Utara 3 570 98 330 701 indonez Aek Kanopan indonez Nias Utara 1 202 78 127 244 indonez Lotu indonez Nias Barat 473 73 81 807 indonez Lahomi misto indonez Kota Sibolga 41 31 84 481 misto indonez Kota Tanjung Balai 107 83 154 445 misto indonez Kota Pematang Siantar 55 66 234 698 misto indonez Kota Tebing Tinggi 31 00 145 248 misto Medan indonez Kota Medan 265 00 2 097 610 misto indonez Kota Binjai 59 19 246 154 misto indonez Kota Padangsidimpuan 114 66 191 531 misto indonez Kota Gunungsitoli 280 78 126 202 Provinciya Pivnichna Sumatra 72 981 23 12 982 204 Medan indonez Medan EkonomikaSilske gospodarstvo osnova ekonomiki provinciyi Tut viroshuyut ris maniok tyutyun kauchuk olijnu palmu agavu chaj kavu perec frukti ta ovochi Promislovist obroblyaye harchovi produkti j tyutyun ta vigotovlyaye alyuminij napoyi tekstil rizbleni tovari z dereva shkiryani ta gumovi virobi mashinne i transportne ustatkuvannya Golovni shose ta zaliznichni koliyi prolyagayut paralelno pivnichno shidnomu uzberezhzhyu V Medani ye mizhnarodnij aeroport NaselennyaEtnichnij sklad naselennya Pivnichnoyi Sumatri za danimi perepisiv naselennya 2000 i 2010 rokiv buv takim Narodi Chiselnist 2000 Dolya v naselenni 2000 Chiselnist 2010 Dolya v naselenni 2010 Bataki 4 827 264 41 95 5 785 716 44 75 Yavanci 3 753 947 32 62 4 319 719 33 41 Niasci 731 620 6 36 911 820 7 05 Malajci 566 139 4 92 771 668 5 97 Minangkabau 306 550 2 66 333 241 2 58 Bandzhari 111 886 0 97 125 707 0 97 Bantenci 48 495 0 42 46 640 0 36 Sundanci 30 756 0 27 35 500 0 27 Kitajci 340 320 2 63 Inshi 1 129 920 9 82 259 988 2 01 Vsogo 11 506 577 100 00 12 930 319 100 00 Dolya hristiyan v naselenni okrugiv Pivnichnoyi Sumatri Bataki najbilshij narod provinciyi voni zhivut u yiyi centralnih rajonah Skladayutsya z shesti subetnichnih grup karo v okruzi Karo pakpaki v okrugah Dajri ta Pakpak Bharat simalunguni v okruzi Simalungun toba v okrugah Samosir Toba Samosir Gumbang Gasundutan Pivnichne Tapanuli angkola v okruzi Pivdenne Tapanuli mandajlingi v okrugah Mandajling Natal Padang Lavas i Pivnichnij Padang Lavas Niasci naselyayut ostrovi Nias i Batu minangkabau zahidne uzberezhzhya provinciyi Pivnichnosumatranski malajci deli malajci asagani lankati ye korinnim naselennyam shidnogo uzberezhzhya okrugi Lankat Deli Serdang Serdang Bedagaj Batubara Asagan Pivnichnij Labuganbatu Labuganbatu Pivdennij Labuganbatu sho vklyuchaye takozh stolicyu provinciyi Medan Prote zaraz u comu regioni chiselno perevazhat yavanci ta inshi transmigranti zhivut tut takozh kitajci ta indijci Za danimi perepisu naselennya 2010 roku v provinciyi Pivnichna Sumatra prozhivalo 8 579 830 musulman 66 naselennya 4 025 867 hristiyan 31 naselennya 303 548 buddistiv 14 644 induyista Hristiyanstvo poshirene golovnim chinom sered batakiv ta niasciv Medan najbilshe misto provinciyi Inshimi vazhlivimi miskimi centrami ye Bindzhaj Pematangsiantar Tandzhungbalaj i Tebingtingi DzherelaNorth Sumatra Province Indonesia Encyclopaedia Britannica angl PrimitkiKewarganegaraan Suku Bangsa Agama dan Bahasa Sehari hari Penduduk Indonesia Hasil Sensus Penduduk 2010 indonez 2010 Population Census Population by Region and Religion Badan Pusat Statistik BPS Statistics Indonesia indonez angl Buku Induk Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi Kabupaten Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia 2019 05 07 u Wayback Machine Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia Gamawan Fauzi indonez 2010 Population Census Population by Region Type of Document and Sex Sumatera Utara Province Badan Pusat Statistik BPS Statistics Indonesia indonez angl Leo Suryadinata Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta Indonesia s Population Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape ISEAS Yusof Ishak Institute 2003 p 15 TABLE 1 2 5 Ethnic Groups of Indonesian Citizens North Sumatra 2000

Дата публікації:
Топ