Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ніа́сці (власна назва оно-ніга, індонез. Suku Nias) — народ в Індонезії, на острові Ніас. Належать до аборигенного населення Західної Індонезії.
| Ніасці Ono Niha | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 1 041 925 (2010, перепис) |
| Ареал |  Індонезія: провінція Північна Суматра |
| Раса | південні монголоїди |
| Близькі до: | ментавайці, сималурці, батаки |
| Мова | ніаська |
| Релігія | християнство |
Чисельність за даними перепису населення 2010 року становила 1 041 925 осіб, з них 911 820 осіб у провінції Північна Суматра, до складу якої входить острів Ніас.
Говорять ніаською мовою, що належить до північносуматранської групи малайсько-полінезійських мов австронезійської сім'ї.
За релігією ніасці — переважно християни, більшість — лютерани.
Господарство
Основу господарства становить ручне землеробство. Вирощують суходільний рис, кукурудзу, бульби, коренеплоди, банани, фруктові дерева. У XX ст. почали також культивувати поливний рис. Основною технічною культурою є кокосова пальма; копру експортують.
Місцеве тваринництво спеціалізується на розведенні свиней. Рибальство і мисливство відіграють допоміжну роль. Розвинені ковальство, ювелірне ремесло, гончарство, виготовлення тапи (тканина із лубу), ткацтво, плетення, різьблення по дереву та каменю.
Побут
Ніаські поселення мають лінійне планування. Вони можуть налічувати до 100 хат, поставлених у два ряди з вимощеним каменем майданчиком між ними. У минулому село оточували кам'яною стіною.
Хати мають каркасно-стовпову конструкцію, їх ставлять на палях висотою до 2 метрів. Дах може сягати висоти 10 метрів, його криють драницями з черешків сагової пальми. У плані жило в південних та центральних районах острова прямокутне, на півночі — овальне або кругле.
Все більше поширюється наземне житло загальноіндонезійського типу.
Традиційний одяг ніасці виготовляють із тапи. Чоловіки носять каїн (шматок полотна, який вдягають у вигляді спідниці), пов'язку на стегнах (традиційний мисливський і святковий одяг), куртку. Жінки вдягають каїн і баджу. Сучасний одяг не відрізняється від одягу решти народів Індонезії.
Основу раціону становить варений рис з приправами, овочі, фрукти. Поширене жування бетелю.
Суспільство
Основною одиницею ніаського суспільства є сільська громад (банува), що складається з локалізованих патрилінійних родів (мадо). Існує кільцевий зв'язок між родами, сорорат, але левірат заборонений.
Сім'я мала; полігінія щезла після прийняття християнства на початку XX ст.
Існує поділ суспільства на три соціальні ранги: шляхта (сіулу), вільні члени громади (сато) та потомки рабів.
Культурні традиції
Розвинені народні танці, речитативне виконання міфів та генеалогій, спортивні та інші ігри.
Збереглася традиція спорудження в селах мегалітичних монолітів, кам'яних стін, дольменів.
Примітки
- Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia. Hasil Sensus Penduduk 2010 (індонез.)
Джерела
- А. А. Бернова. Ниасцы. Народы и религии мира: Энциклопедия. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 379. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nia sci vlasna nazva ono niga indonez Suku Nias narod v Indoneziyi na ostrovi Nias Nalezhat do aborigennogo naselennya Zahidnoyi Indoneziyi Niasci Ono NihaKilkist1 041 925 2010 perepis Areal Indoneziya provinciya Pivnichna SumatraRasapivdenni mongoloyidiBlizki do mentavajci simalurci batakiMovaniaskaReligiyahristiyanstvo Chiselnist za danimi perepisu naselennya 2010 roku stanovila 1 041 925 osib z nih 911 820 osib u provinciyi Pivnichna Sumatra do skladu yakoyi vhodit ostriv Nias Govoryat niaskoyu movoyu sho nalezhit do pivnichnosumatranskoyi grupi malajsko polinezijskih mov avstronezijskoyi sim yi Za religiyeyu niasci perevazhno hristiyani bilshist lyuterani GospodarstvoOsnovu gospodarstva stanovit ruchne zemlerobstvo Viroshuyut suhodilnij ris kukurudzu bulbi koreneplodi banani fruktovi dereva U XX st pochali takozh kultivuvati polivnij ris Osnovnoyu tehnichnoyu kulturoyu ye kokosova palma kopru eksportuyut Misceve tvarinnictvo specializuyetsya na rozvedenni svinej Ribalstvo i mislivstvo vidigrayut dopomizhnu rol Rozvineni kovalstvo yuvelirne remeslo goncharstvo vigotovlennya tapi tkanina iz lubu tkactvo pletennya rizblennya po derevu ta kamenyu PobutNiaski poselennya mayut linijne planuvannya Voni mozhut nalichuvati do 100 hat postavlenih u dva ryadi z vimoshenim kamenem majdanchikom mizh nimi U minulomu selo otochuvali kam yanoyu stinoyu Hati mayut karkasno stovpovu konstrukciyu yih stavlyat na palyah visotoyu do 2 metriv Dah mozhe syagati visoti 10 metriv jogo kriyut dranicyami z chereshkiv sagovoyi palmi U plani zhilo v pivdennih ta centralnih rajonah ostrova pryamokutne na pivnochi ovalne abo krugle Tradicijna niaska hata Vse bilshe poshiryuyetsya nazemne zhitlo zagalnoindonezijskogo tipu Tradicijnij odyag niasci vigotovlyayut iz tapi Choloviki nosyat kayin shmatok polotna yakij vdyagayut u viglyadi spidnici pov yazku na stegnah tradicijnij mislivskij i svyatkovij odyag kurtku Zhinki vdyagayut kayin i badzhu Suchasnij odyag ne vidriznyayetsya vid odyagu reshti narodiv Indoneziyi Osnovu racionu stanovit varenij ris z pripravami ovochi frukti Poshirene zhuvannya betelyu SuspilstvoOsnovnoyu odiniceyu niaskogo suspilstva ye silska gromad banuva sho skladayetsya z lokalizovanih patrilinijnih rodiv mado Isnuye kilcevij zv yazok mizh rodami sororat ale levirat zaboronenij Sim ya mala poliginiya shezla pislya prijnyattya hristiyanstva na pochatku XX st Isnuye podil suspilstva na tri socialni rangi shlyahta siulu vilni chleni gromadi sato ta potomki rabiv Kulturni tradiciyiRozvineni narodni tanci rechitativne vikonannya mifiv ta genealogij sportivni ta inshi igri Zbereglasya tradiciya sporudzhennya v selah megalitichnih monolitiv kam yanih stin dolmeniv PrimitkiKewarganegaraan Suku Bangsa Agama dan Bahasa Sehari hari Penduduk Indonesia Hasil Sensus Penduduk 2010 indonez DzherelaA A Bernova Niascy Narody i religii mira Enciklopediya Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 379 ISBN 5 85270 155 6 ros