Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мінангкабау (малай. Minanagkabau, букв «перемогти буйвола»; індонез. Minangkabau, букв. рідна земля) — народність, що населяє Паданзьке нагір'я та прилеглі до нього райони Західної та Центральної Суматри. Нащадки переселенців складають основне населення штату Негері-Сембілан у Малайзії. Населення живе, в основному, у селах; найбільші міста — Паданг, Пеканбару, Букіттінгі, Савахлунто. Мова близька до малайської, від кінця XIX століття використовується Латинська абетка, до того була поширена арабська абетка. Загальна чисельність — близько 7 мільйонів, з них понад 4 мільйони проживають у західній частині Суматри.
| Мінангкабау | |
|---|---|
 Жінка у традиційному вбранні | |
| Ареал | Західна Суматра, Західна Ява |
| Мова | Мінангкабау, індонезійська та малайська |
| Релігія | Іслам |
Походження назви мінангкабау місцева легенда пояснює так: коли наприкінці XIII століття у країні з'явились яванські війська з Сінгосарі, старійшини запропонували вирішити боротьбу одноборством буйволів. Яванці виставили могутнього дорослого буйвола карбау, а мінангкабау — невеличке теля, яке довго не кормили, а до його ріжок прив'язали довгі гострі ножі. Побачивши буйвола, теля кинулось шукати вим'я й розрізало живіт, звідки й виникла назва «мінанг кабау» — перемогти буйвола.
Основні заняття
Сільське господарство
Народ належить до стародавньої землеробської культури, що базується на вирощуванні рису. Процес вирощування — звичайний для індонезійців, для обробки землі використовують стадо буйволів чи биків, переганяючи їх полем з місця до місця. Прополкою посівів займаються жінки. Для збирання врожаю об'єднується група родичів, потім господарі влаштовують свято для тих, хто брав участь у жнивах.
На ладангах саджають суходільний рис, просо, цукрову тростину, бобові, кукурудзу й тютюн, деякі городні культури — батат, капусту, цибулю, помідори, огірки, гарбузи, баклажани, земляний горіх. Ладанг облаштовують підсічно-вогневим способом.
Широко поширено розведення плодів, бананові, кокосові, мангові ліси, сади кавових, перцевих і коричних дерев, посадки бетелевої пальми й гамбіру. Експортні культури — кава, тютюн і гвоздика, каучуконоси й олійні культури.
Скотарство
Основні свійські тварини — бики й буйволи, коні, дрібна худоба — кози; розводять курей, гусей і качок. На узбережжі займаються морським рибальством, також рибу виловлюють у річках, струмках, озерах; окрім риби, ловлять крабів, креветок і молюсків. Ловлять за допомогою сітки, верші, вудки. Раніше застосовувались перегороджування річок, труєння рослинною отрутою; нині таке заборонено. Мисливство відіграє незначну роль, лише на півночі й південному сході, в районі джунглів. Полювання на диких кабанів з собаками, на оленів і тигрів, із застосуванням бамбукових загонів, пасток, мисливських ям. Поширено збирання меду диких бджіл.
Ремесла
Високо розвинуті ремесла. Прядіння, ткацтво, обробка золотої та срібної парчі, фарбування пряжі, плетіння мережив та вишивка золотою ниткою — заняття жінок. Робота по металу — ковальство, лиття, карбування, ювелірна справа — традиційні ремесла мінангкабау. Усюди поширено плетення, майже в кожному поселенні жінки самі роблять посуд, розвинуті чоловічі ремесла — обробка шкіри, виття мотузок, добування золота старательським способом. Приготування пальмової олії, обробка тютюну, варка тростини й пальмового цукру, обпалювання вапна — заняття обох статей.
Промисловість
Промисловість західного узбережжя Суматри пов'язана з обробкою рудної й сільськогосподарської сировини, виробництвом будівельних матеріалів. Від 1986 року в районі Сахалунто розпочався видобуток вугілля. Відбувається постійний обмін товарами між громадами.
Житло
Звичайна назів села — «кото». Існують тимчасові поселення для тих, хто працює — «тарата». Звичайне село складається з кількох кварталів, все село оточене ровом. Розростаючись, кото виходить за межі й отримує назву «нагарі», де будуються громадські будівлі, що формуются біля ринкової площі.
Всі будівлі мають особливі риси. Будинок каркасний, прямокутний, до 2 м заввишки. Будинки заможних людей яскраво пофарбовані червоною, білою або чорною фарбою. Основні меблі — циновки й низькі столики, звичний скарб — глиняні горщики, металевий посуд, сундуки з одягом.
Найбільші міста, в яких мінангкабау складають абсолютну чи відносну більшість населення — Паданг, Пеканбару, Букіттінгі.
Харчування
Основна їжа — рис, а також риба, м'ясо, фрукти. Кисле молоко буйволиць, посмачене сіллю з цибулею, слугує приправою до рису. Вживають у їжу також коників, летючих мурах. Святкова страва — смажена курка, качка, голуб, яйця курячі й качині. Жують бетель, курять тільки чоловіки, алкоголь п'ють мало, тільки рагі — вид рисової горілки чи туак — пальмовий сік, що перебродив. Їжу розкладають на пальмовому листі.
Одяг
Чоловіки зазвичай одягають штани до колін або саронг. Повсякденний одяг — куртка, хустка через ліве плече, головний убір дета — шматок узорчатої тканини. Взуття для чиновників та інтелігенції, волосся чоловіки коротко стрижуть. Хаджі поверх довгого нижнього одягу білого кольору одягають білі одежі з глухим коміром, носять тюрбани.
Жіночий одяг — каїн або саронг, кофта баджу та плечова хустка — саландданг. Волосся вкладають на потилицю або у вузол. Носять браслети, каблучки, металеві пластинки, носять коробочки й сумочки для бетелю. До XIX століття був поширений звичай підпилювання та чорніння зубів.
Суспільний устрій
Основа соціальної культури — автономна сільська громада — нагарі. Кожен житель нагарі має права на підйом цілини, але з дозволу ради нагарі. Земля всередині громади розподіляється всередині кровнородинних колективів. Нагарі керує виборна рада, яку очолює валі нагарі. Члени ради отримують платню від громади. Зазвичай валі найбільш заможні у громаді.
У соціальній організації мінангкабау простежується материнськородова структура, організація шлюбних поселень — , все населення нагарі належить до одного з чотирьох суку — материнські роди, що розрослись та походять від легендарних пращурів. Суку та його підрозділи — кампуенг мають свої посади — старійшина, радники з релігійних та адатних справ.
Подальший поділ кемпунга — сабуах паруї або паруї — група, що налічує п'ять поколінь від жіночої лінії від реальної прародительки. Кемпунг є основною сільськогосподарською одиницею всередині громади та разом з чоловіками є великою матрилінійну родину. Вона розпадається на джураї, що включає три-чотири покоління. Остання група — самандай, тобто, мати зі своїми дітьми. Важливі питання життя джураї зазвичай обговрюють на родинній раді, що складається з усіх дорослих членів родини. Одним з основних правил життя у родових групах та у всій громаді є принцип взаємодопомоги, що надається за родовою ознакою.
Шлюб і родина
Пропозиція шлюбу походить від родини нареченої, поширені сорорат і левірат, заручини можуть відбуватись у дитинстві.
Передшлюбні церемонії проводить імам. Останній день є найбільш урочистим, у будинку нареченої збираються всі родичі, забивають для пригощання буйвола. Найбільш урочистий момент — молоді їдять їжу з одного блюда, їх посипають рисом на знак побажання багатодітності.
Чоловік після шлюбу ночує у будинку дружини, але його зв'язок зі своїми кровними родичами є дуже сильним, оскільки він має великий обов'язок перед племінниками. У разі розлучення діти залишаються з матір'ю, майно розділяють.
Пологи відбуваються у передній загальній кімнаті, звідки видаляються всі чоловіки, голову новонародженого вибривають, залишаючи пучок волосся, вважається, що він охороняє дитину від злих духів. Обрізання (sunat rasul) хлопчикам роблять не раніше 10 років. У 15 хлопчик стає повнолітнім і отримує право одружуватись.
У разі смерті родичі померлого з боку матері обмивають тіло, обмотують у білу тканину та кладуть поряд цінні речі. Цвинтар облаштовують біля села, кожен суку має свою власну ділянку.
Вірування
Серед мінангкабау багато мусульман. На чолі мусульман нагарі стоїть каді. Імам стежить за мечеттю, хатіб виголошує проповіді, закликає до молитви, гарім прислуговується у мечеті, всі вони живуть на пожертви.
Під мусульманською оболонкою ще живуть стародавні вірування, змішані з індуїстським впливом. Значну роль у минулому відігравала магія, що зберігається у селах дотепер, всі дії здійснює . Існує віра в перевертнів та перевтілення.
Фольклор і література
Усна й письмова література дуже багата (казки про тварин, ліричні пантуни, загадки). Значну популярність мають мінангкабауські каба — великі твори героїко-пригодницького плану, історії про виникнення окремих нагарі з домішками індійського епосу й арабської літератури.
У новітні часи відомі митці — основоположник індонезійського роману, , Мохаммад Раджаб — письменник, історик і громадський діяч, Асрул Сані — за походженням мінангкабау.
Музика, танці та ігри
На народних святах часто вимовляють речитативом перекази. З музичних інструментів найвідоміші тамбурин, барабани, бамбукові флейти (салуанг).
Різноманітним є танцювальне мистецтво. У давнину танцювали тільки чоловіки, а тепер — і жінки. На святах жінки танцюють витончений танок із тарілочками зі свічками, що палають. Популярні також танці з лампами, дзвониками, прив'язаними до ніг.
Широко поширені ігри — півнячі бої, бої голубів і перепілок, картярські ігри, гра у м'яч, сплетений з ротану. Грають також у шахи та шашки.
Примітки
- Погадаев, В. Малайский мир (Бруней, Индонезия, Малайзия, Сингапур). Лингвострановедческий словарь. М.:"Восточная книга", 2012, с. 407 (рос.)
- Маретин Ю. В. 1966: 502
- Яхонтов С. Е. 1973: 303
- Маретін Ю. В. 1966: 504
- Маретін Ю. В. 1966: 505
- Маретін Ю. В. 1966: 506
- Маретін Ю. В. 1966: 507—508
- Маретін Ю. В. 1966: 510
- Маретін Ю. В. 1961: 43-45
- Кондрашкіна. 1983: 72
- Кондрашкіна. 1983: 78
- Маретін Ю. В. 1961: 52
- Маретін Ю. В. 1960: 12-14
- Маретін Ю. В. 1960: 15
- Маретін Ю. В. 1966: 511
- Маретін Ю. В. 1960: 7
- Маретін Ю. В. 1964: 21
- Кондрашкіна. 1983: 80
Література
- Народы мира. Этнографические очерки: Народы Юго-Восточной Азии / Під ред. О. А. Губера. — М.: Видавництво АН СССР, 1966 — стор. 502—511 (рос.)
- Маретін Ю. В. Община минангкабау и её разложение (первая треть XX века). — ТИЭ, т. 73. — М.: 1961. — стор. 41-58 (рос.)
- Маретін Ю. В. Адат, ислам и политическая борьба у минангкабау в первой половине XX века // «Советская этнография». 1964. № 6. — стор. 18-29 (рос.)
- Маретін Ю. В. Отмирание пережитков материнского рода в семейно-брачных отношениях минангкабау // «Советская этнография». 1960. № 3. — стор. 6-17 (рос.)
- О классификации языков Юго-Восточной Азии // Страны и народы Востока. 1973. Вип. XV. С. 303 (рос.)
- Индонезия: языковая ситуация и языковая политика. — М.: Наука, 1986. — стор. 71-83 (рос.)
Посилання
- В гостях у Мінангкабау (рос.)
- Мінангкабау (рос.)
- Індонезійські мови (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Minangkabau malaj Minanagkabau bukv peremogti bujvola indonez Minangkabau bukv ridna zemlya narodnist sho naselyaye Padanzke nagir ya ta prilegli do nogo rajoni Zahidnoyi ta Centralnoyi Sumatri Nashadki pereselenciv skladayut osnovne naselennya shtatu Negeri Sembilan u Malajziyi Naselennya zhive v osnovnomu u selah najbilshi mista Padang Pekanbaru Bukittingi Savahlunto Mova blizka do malajskoyi vid kincya XIX stolittya vikoristovuyetsya Latinska abetka do togo bula poshirena arabska abetka Zagalna chiselnist blizko 7 miljoniv z nih ponad 4 miljoni prozhivayut u zahidnij chastini Sumatri MinangkabauZhinka u tradicijnomu vbranniAreal Zahidna Sumatra Zahidna YavaMova Minangkabau indonezijska ta malajskaReligiya Islam Pohodzhennya nazvi minangkabau misceva legenda poyasnyuye tak koli naprikinci XIII stolittya u krayini z yavilis yavanski vijska z Singosari starijshini zaproponuvali virishiti borotbu odnoborstvom bujvoliv Yavanci vistavili mogutnogo doroslogo bujvola karbau a minangkabau nevelichke telya yake dovgo ne kormili a do jogo rizhok priv yazali dovgi gostri nozhi Pobachivshi bujvola telya kinulos shukati vim ya j rozrizalo zhivit zvidki j vinikla nazva minang kabau peremogti bujvola Osnovni zanyattyaSilske gospodarstvo Narod nalezhit do starodavnoyi zemlerobskoyi kulturi sho bazuyetsya na viroshuvanni risu Proces viroshuvannya zvichajnij dlya indonezijciv dlya obrobki zemli vikoristovuyut stado bujvoliv chi bikiv pereganyayuchi yih polem z miscya do miscya Propolkoyu posiviv zajmayutsya zhinki Dlya zbirannya vrozhayu ob yednuyetsya grupa rodichiv potim gospodari vlashtovuyut svyato dlya tih hto brav uchast u zhnivah Na ladangah sadzhayut suhodilnij ris proso cukrovu trostinu bobovi kukurudzu j tyutyun deyaki gorodni kulturi batat kapustu cibulyu pomidori ogirki garbuzi baklazhani zemlyanij gorih Ladang oblashtovuyut pidsichno vognevim sposobom Shiroko poshireno rozvedennya plodiv bananovi kokosovi mangovi lisi sadi kavovih percevih i korichnih derev posadki betelevoyi palmi j gambiru Eksportni kulturi kava tyutyun i gvozdika kauchukonosi j olijni kulturi Skotarstvo Osnovni svijski tvarini biki j bujvoli koni dribna hudoba kozi rozvodyat kurej gusej i kachok Na uzberezhzhi zajmayutsya morskim ribalstvom takozh ribu vilovlyuyut u richkah strumkah ozerah okrim ribi lovlyat krabiv krevetok i molyuskiv Lovlyat za dopomogoyu sitki vershi vudki Ranishe zastosovuvalis peregorodzhuvannya richok truyennya roslinnoyu otrutoyu nini take zaboroneno Mislivstvo vidigraye neznachnu rol lishe na pivnochi j pivdennomu shodi v rajoni dzhungliv Polyuvannya na dikih kabaniv z sobakami na oleniv i tigriv iz zastosuvannyam bambukovih zagoniv pastok mislivskih yam Poshireno zbirannya medu dikih bdzhil Remesla Visoko rozvinuti remesla Pryadinnya tkactvo obrobka zolotoyi ta sribnoyi parchi farbuvannya pryazhi pletinnya merezhiv ta vishivka zolotoyu nitkoyu zanyattya zhinok Robota po metalu kovalstvo littya karbuvannya yuvelirna sprava tradicijni remesla minangkabau Usyudi poshireno pletennya majzhe v kozhnomu poselenni zhinki sami roblyat posud rozvinuti cholovichi remesla obrobka shkiri vittya motuzok dobuvannya zolota staratelskim sposobom Prigotuvannya palmovoyi oliyi obrobka tyutyunu varka trostini j palmovogo cukru obpalyuvannya vapna zanyattya oboh statej Promislovist Promislovist zahidnogo uzberezhzhya Sumatri pov yazana z obrobkoyu rudnoyi j silskogospodarskoyi sirovini virobnictvom budivelnih materialiv Vid 1986 roku v rajoni Sahalunto rozpochavsya vidobutok vugillya Vidbuvayetsya postijnij obmin tovarami mizh gromadami ZhitloZvichajna naziv sela koto Isnuyut timchasovi poselennya dlya tih hto pracyuye tarata Zvichajne selo skladayetsya z kilkoh kvartaliv vse selo otochene rovom Rozrostayuchis koto vihodit za mezhi j otrimuye nazvu nagari de buduyutsya gromadski budivli sho formuyutsya bilya rinkovoyi ploshi Vsi budivli mayut osoblivi risi Budinok karkasnij pryamokutnij do 2 m zavvishki Budinki zamozhnih lyudej yaskravo pofarbovani chervonoyu biloyu abo chornoyu farboyu Osnovni mebli cinovki j nizki stoliki zvichnij skarb glinyani gorshiki metalevij posud sunduki z odyagom Najbilshi mista v yakih minangkabau skladayut absolyutnu chi vidnosnu bilshist naselennya Padang Pekanbaru Bukittingi HarchuvannyaDokladnishe Padanzka kuhnya Osnovna yizha ris a takozh riba m yaso frukti Kisle moloko bujvolic posmachene sillyu z cibuleyu sluguye pripravoyu do risu Vzhivayut u yizhu takozh konikiv letyuchih murah Svyatkova strava smazhena kurka kachka golub yajcya kuryachi j kachini Zhuyut betel kuryat tilki choloviki alkogol p yut malo tilki ragi vid risovoyi gorilki chi tuak palmovij sik sho perebrodiv Yizhu rozkladayut na palmovomu listi OdyagCholoviki zazvichaj odyagayut shtani do kolin abo sarong Povsyakdennij odyag kurtka hustka cherez live pleche golovnij ubir deta shmatok uzorchatoyi tkanini Vzuttya dlya chinovnikiv ta inteligenciyi volossya choloviki korotko strizhut Hadzhi poverh dovgogo nizhnogo odyagu bilogo koloru odyagayut bili odezhi z gluhim komirom nosyat tyurbani Zhinochij odyag kayin abo sarong kofta badzhu ta plechova hustka salanddang Volossya vkladayut na potilicyu abo u vuzol Nosyat brasleti kabluchki metalevi plastinki nosyat korobochki j sumochki dlya betelyu Do XIX stolittya buv poshirenij zvichaj pidpilyuvannya ta chorninnya zubiv Suspilnij ustrijOsnova socialnoyi kulturi avtonomna silska gromada nagari Kozhen zhitel nagari maye prava na pidjom cilini ale z dozvolu radi nagari Zemlya vseredini gromadi rozpodilyayetsya vseredini krovnorodinnih kolektiviv Nagari keruye viborna rada yaku ocholyuye vali nagari Chleni radi otrimuyut platnyu vid gromadi Zazvichaj vali najbilsh zamozhni u gromadi U socialnij organizaciyi minangkabau prostezhuyetsya materinskorodova struktura organizaciya shlyubnih poselen vse naselennya nagari nalezhit do odnogo z chotiroh suku materinski rodi sho rozroslis ta pohodyat vid legendarnih prashuriv Suku ta jogo pidrozdili kampueng mayut svoyi posadi starijshina radniki z religijnih ta adatnih sprav Podalshij podil kempunga sabuah paruyi abo paruyi grupa sho nalichuye p yat pokolin vid zhinochoyi liniyi vid realnoyi praroditelki Kempung ye osnovnoyu silskogospodarskoyu odiniceyu vseredini gromadi ta razom z cholovikami ye velikoyu matrilinijnu rodinu Vona rozpadayetsya na dzhurayi sho vklyuchaye tri chotiri pokolinnya Ostannya grupa samandaj tobto mati zi svoyimi ditmi Vazhlivi pitannya zhittya dzhurayi zazvichaj obgovryuyut na rodinnij radi sho skladayetsya z usih doroslih chleniv rodini Odnim z osnovnih pravil zhittya u rodovih grupah ta u vsij gromadi ye princip vzayemodopomogi sho nadayetsya za rodovoyu oznakoyu Shlyub i rodinaVesillya minangkabau Propoziciya shlyubu pohodit vid rodini narechenoyi poshireni sororat i levirat zaruchini mozhut vidbuvatis u ditinstvi Peredshlyubni ceremoniyi provodit imam Ostannij den ye najbilsh urochistim u budinku narechenoyi zbirayutsya vsi rodichi zabivayut dlya prigoshannya bujvola Najbilsh urochistij moment molodi yidyat yizhu z odnogo blyuda yih posipayut risom na znak pobazhannya bagatoditnosti Cholovik pislya shlyubu nochuye u budinku druzhini ale jogo zv yazok zi svoyimi krovnimi rodichami ye duzhe silnim oskilki vin maye velikij obov yazok pered pleminnikami U razi rozluchennya diti zalishayutsya z matir yu majno rozdilyayut Pologi vidbuvayutsya u perednij zagalnij kimnati zvidki vidalyayutsya vsi choloviki golovu novonarodzhenogo vibrivayut zalishayuchi puchok volossya vvazhayetsya sho vin ohoronyaye ditinu vid zlih duhiv Obrizannya sunat rasul hlopchikam roblyat ne ranishe 10 rokiv U 15 hlopchik staye povnolitnim i otrimuye pravo odruzhuvatis U razi smerti rodichi pomerlogo z boku materi obmivayut tilo obmotuyut u bilu tkaninu ta kladut poryad cinni rechi Cvintar oblashtovuyut bilya sela kozhen suku maye svoyu vlasnu dilyanku ViruvannyaSered minangkabau bagato musulman Na choli musulman nagari stoyit kadi Imam stezhit za mechettyu hatib vigoloshuye propovidi zaklikaye do molitvi garim prislugovuyetsya u mecheti vsi voni zhivut na pozhertvi Pid musulmanskoyu obolonkoyu she zhivut starodavni viruvannya zmishani z induyistskim vplivom Znachnu rol u minulomu vidigravala magiya sho zberigayetsya u selah doteper vsi diyi zdijsnyuye Isnuye vira v perevertniv ta perevtilennya Folklor i literaturaUsna j pismova literatura duzhe bagata kazki pro tvarin lirichni pantuni zagadki Znachnu populyarnist mayut minangkabauski kaba veliki tvori geroyiko prigodnickogo planu istoriyi pro viniknennya okremih nagari z domishkami indijskogo eposu j arabskoyi literaturi U novitni chasi vidomi mitci osnovopolozhnik indonezijskogo romanu Mohammad Radzhab pismennik istorik i gromadskij diyach Asrul Sani za pohodzhennyam minangkabau Muzika tanci ta igriNa narodnih svyatah chasto vimovlyayut rechitativom perekazi Z muzichnih instrumentiv najvidomishi tamburin barabani bambukovi flejti saluang Riznomanitnim ye tancyuvalne mistectvo U davninu tancyuvali tilki choloviki a teper i zhinki Na svyatah zhinki tancyuyut vitonchenij tanok iz tarilochkami zi svichkami sho palayut Populyarni takozh tanci z lampami dzvonikami priv yazanimi do nig Shiroko poshireni igri pivnyachi boyi boyi golubiv i perepilok kartyarski igri gra u m yach spletenij z rotanu Grayut takozh u shahi ta shashki PrimitkiPogadaev V Malajskij mir Brunej Indoneziya Malajziya Singapur Lingvostranovedcheskij slovar M Vostochnaya kniga 2012 s 407 ros Maretin Yu V 1966 502 Yahontov S E 1973 303 Maretin Yu V 1966 504 Maretin Yu V 1966 505 Maretin Yu V 1966 506 Maretin Yu V 1966 507 508 Maretin Yu V 1966 510 Maretin Yu V 1961 43 45 Kondrashkina 1983 72 Kondrashkina 1983 78 Maretin Yu V 1961 52 Maretin Yu V 1960 12 14 Maretin Yu V 1960 15 Maretin Yu V 1966 511 Maretin Yu V 1960 7 Maretin Yu V 1964 21 Kondrashkina 1983 80LiteraturaNarody mira Etnograficheskie ocherki Narody Yugo Vostochnoj Azii Pid red O A Gubera M Vidavnictvo AN SSSR 1966 stor 502 511 ros Maretin Yu V Obshina minangkabau i eyo razlozhenie pervaya tret XX veka TIE t 73 M 1961 stor 41 58 ros Maretin Yu V Adat islam i politicheskaya borba u minangkabau v pervoj polovine XX veka Sovetskaya etnografiya 1964 6 stor 18 29 ros Maretin Yu V Otmiranie perezhitkov materinskogo roda v semejno brachnyh otnosheniyah minangkabau Sovetskaya etnografiya 1960 3 stor 6 17 ros O klassifikacii yazykov Yugo Vostochnoj Azii Strany i narody Vostoka 1973 Vip XV S 303 ros Indoneziya yazykovaya situaciya i yazykovaya politika M Nauka 1986 stor 71 83 ros PosilannyaV gostyah u Minangkabau ros Minangkabau ros Indonezijski movi ros