Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Горі лка в народі також вживається діалектне слово горівка або окови та лат aqua vita вода життя жива вода міцний алкого

Горілка

Горілка

Горі́лка (в народі також вживається діалектне слово горівка), або окови́та (лат. aqua vita — вода життя, жива вода) — міцний алкогольний напій з очищеного спирту. Горілка складається з розчину етилового спирту у воді, зазвичай — 40 % (об'ємних одиниць). Промислово виготовляється з якісних злакових спиртів високого очищення.

Горілка
image
Країна походження image Росія, image Республіка Польща, image Швеція і image Україна
Об'ємна частка спирту 40
image Горілка у Вікісховищі
image
Полиця з українською горілкою в магазині
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Горілка (значення).

За межами України словом «горілка» називають українську гірку настоянку — перцівку.

Горілку, виготовлену в домашніх умовах, називають самогон або самогонка. Основною сучасною сировиною для виготовлення самогонки є цукровий буряк або зроблений з нього цукор.

Походження назви

Походження слова «горілка» пов'язане зі словом «горіти». Найімовірніше, назва походить від того, що при виготовленні горілки одним з показників її міцності є контроль за допомогою підпалювання пробної порції. Якщо вміст спирту достатній, рідина займається синюватим або зеленуватим (коли є присутність ) полум'ям, а якщо вміст C2H5OH ж замалий — горіння не відбувається взагалі.

Через здатність міцних напоїв горіти, американські індіанці усі міцні алкогольні напої називали «вогняною водою». Схоже походження назв горілки в німецькій та польській мовах — «брантвайн» та «гожалка». У московських документах 1653 р. згадується рос. «горячее вино», тобто таке, яке горить.

image
Пляшечка шведської горілки Absolut (50 мл)

Можливо, основою для виникнення слова стало скорочення якогось словосполучення, вживаного на позначення горілки, штибу горіле вино (порівняйте із старим горѢлое вино, горіла(я) вода або старочеським paléna voda, звідки чеське pálenka). Припущення про можливість виникнення пол. gorzałka, отже й українського горілка внаслідок калькування раннього нвн. der brannte Wein (пізніше нім. der gebrannte Wein, нововерхньонімецьке Branntwein) «горілка» не досить обґрунтоване. Малоймовірна думка про утворення рос. [горе́лка] за зразком пол. gorzałka, природніше вважати його наслідком українського впливу.

В російській мові горілку називають «водка». Проте, в давнину слово «водка» означало не спиртний напій для сп'яніння, а настоянку лікарських трав для зовнішнього і внутрішнього застосування. Водки розрізнялись за напрямком лікувальної дії: рос. «водка желудочная», «водка лёгочная», «водка сердечная». Дози не перевищували половину ложки.

Історія

image
Багатоступенева перегонка горілки для її виробництва, в музеї народної архітектури та побуту в Переяслав-Хмельницькому.
image
Українська горілка бренду Хортиця

Прототип горілки виготовив в X столітті перський лікар Ар-Разі, який першим виділив етанол шляхом перегонки. Рідина використовувалася винятково з медичною метою, оскільки Коран забороняє вживання алкоголю. У Європі перша перегонка спиртової рідини була зроблена італійським ченцем-алхіміком Василієм Валентином.

Перші «водки», тобто винний спирт, розведений водою майже навпіл, отримали на Заході назву aqua vitae («вода життя»), звідки походять як польська та українська «okowita-оковита», так і англійське віскі (англ. ірландське uisce beatha, [ˈɪʃcə ˈbʲahə]).

Горілка з'явилася на українських землях у XIV—XV століттях — тобто раніше, ніж у Московії. У XIV столітті винокуріння було стихійним. Люди гнали оковиту для власного вжитку в селах, хуторах і в містечках. У XVII столітті гетьмани вже почали видавати універсали з дозволом для окремих осіб виробляти й продавати горілку.

За часів Запорозької Січі, козаки вже у XVII сторіччі експортували українську оковиту в Росію (навіть у Москву). У 1667 р. в російських джерелах вперше зустрічається термін «черкасское вино». Так у Московії та за кордоном називали справжню українську горілку, вироблену з пшениці. Бо тодішня «московская водка», ще без назви, робилася з жита або з житньо-вівсяно-ячмінної суміші. В ті роки росіяни називали черкасами не лише порубіжне місто, але й народ, який там жив — українців. Більш міцні горілчані напої називалися шпагатівка (від засобу приготування — рідина стикала шпагатом (мотузкою — звідси синонім мотузяна), була вище 40 %), ще міцнішою була запридуха, назва якої свідчить за себе.

Стандарти напою

Згідно з ДСТУ 3297:95. Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять, горілка — це алкогольний напій міцністю від 37,5 до 56,0 %, виготовлений обробленням водно-спиртової суміші спеціальними сорбентами з внесенням нелетких інгредієнтів, або без них.

Найрозповсюдженішою є горілка з вмістом спирту у 40 % (об'ємних одиниць). Вважається[], що цей стандарт був запропонований свого часу російським хіміком Д. І. Менделєєвим для виробництва горілки, як водно-спиртової суміші, що має найменший парціальний тиск парів спирту і тому є оптимальною для отримання очікуваного фізіологічного ефекту. Проте, за даними І. С. Дмітрієва, директора музею-архіву Д. І. Менделєєва при СПбДУ, Менделєєв взагалі не цікавився концентраціями спиртних розчинів, характерних для горілки, і не намагався визначити оптимальну міцність горілки. Дані про цей діапазон концентрацій в його дисертації були узяті з ранішої роботи англійського хіміка Дж. Гильпіна. Сам же Менделєєв вивчав розчини вищих концентрацій. Також він не виявив жодних особливих фізико-хімічних властивостей в розчинів етанолу з цією концентрацією і ніяк їх окремо не виділяв. Більш того, Менделєєв горілку не пив, а віддавав перевагу сухому вину.

Українські настоянки

В Україні існує чимало традиційних настоянок на горілці, що мають не тільки кращий за горілку смак, але ще й певні цілющі властивості. Серед найпоширеніших настоянок: перцівка, , спотикач, старка, калганівка, часниківка, зубрівка, дженджора, кминівка, настоянка на горіхових перетинках, мастихіна (поєднання горілки з мастикою, що настоються на кориці, гвоздиці, мушкатовій ґалці, цедрі помаранчу, з подальшою перегонкою й додаванням цукру).

У деяких українських регіонах за унікальною рецептурою на початку ХХ століття виготовляли горілку на продаж й у країни Західної Європи. На Волині відомий бренд «Любомльська пейсахівка» виготовляли з ароматних родзинок. Процес перегонки відбувався у кілька рівнів.

Цікаві факти про горілку

  • Літр 40 % горілки важить 953 г.
  • 100 г горілки містить 235 ккал.
  • Вміст альдегідів, ефірів та сивушних масел в горілці набагато менший, ніж в інших міцних напоях, але горілка часто вважається токсичнішою.
  • Алкоголь в холод не зігріває, а створює хибне та небезпечне відчуття тепла.

Див. також

Примітки

  1. Горівка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
  2. Оковита // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Горілка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. И.Брехман, докт. мед. наук — Алкоголь, наркотики и наше здоровье / «Наука и жизнь», 1995, № 01. ISSN 0028-1263 (с.: 126)
  5. Олена Брайченко. Про кухню: народну, польову та наукову — розповідь Лідії Артюх [ 24 березня 2021 у Wayback Machine.] // yizhakultura. — 21.11.2020.
  6. «История водки». Росіяни у боротьбі з поляками за титул винахідників оковитої [ 3 липня 2020 у Wayback Machine.] // Історична правда. — 28.01.2011.
  7. Шпагатівка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — С. 455. — .
  8. Народна етимологія // / Нар. укр. акад., [каф. українознав.; упоряд. Т. М. Берест]. — Харків: Вид-во НУА, 2013. — С. 114. — 176 с.
  9. // Ihor Shysterov; Ukrajinský jazyk a literatura; Masarykova univerzita Filozofická fakulta Ústav slavistiky. Vedoucí práce: PhDr. Taťána Juříčková, Ph.D, 2010. — С. 52.
  10. Запридух // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  11. Игорь Дмитриев. (російською) . Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 12 липня 2012.
  12. Nutrition Data: Харчова цінність горілки [ 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]
  13. Live Science: Does Drinking Alcohol Warm Your Body? [ 13 травня 2017 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Хто запатентує слово 'горілка'?
  • Оковита — родичка медовухи і варенухи [ 1 січня 2014 у Wayback Machine.]
  • V — означає Vodka. Як міцний напій вплинув на долю росіян [ 13 квітня 2015 у Wayback Machine.]

Література

  • Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  • Вольфґанґ Шивельбуш. Смаки раю: Соціяльна історія прянощів, збудників і дурманів / Пер. з нім. Ю.Прохаська. — К.: «Критика», 2007. — 256 с. [ 22 липня 2011 у Wayback Machine.]
  • Похлёбкин В. В. История водки [ 3 січня 2009 у Wayback Machine.]
  • Вироблена в Україні. Український тиждень. № 45 (158) 5-11.11.2010 [ 1 січня 2014 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Горілка
  • Горілка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 268—269. — 1000 екз.
  • Горілка; Оковита; Вино // Українська кухня: повне зведення рецептів національної кухні XVIII-ХХІ ст. / Г. О. Дубовіс. — Харків: Фоліо, 2006. — 591 с.
  • Оковита // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1198. — 1000 екз.
  • Чикилдиха // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2055. — 1000 екз.
  • Краща, ніж Jack Daniel's: історія втраченого бренду Волині «Любомльська пейсахівка»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gori lka v narodi takozh vzhivayetsya dialektne slovo gorivka abo okovi ta lat aqua vita voda zhittya zhiva voda micnij alkogolnij napij z ochishenogo spirtu Gorilka skladayetsya z rozchinu etilovogo spirtu u vodi zazvichaj 40 ob yemnih odinic Promislovo vigotovlyayetsya z yakisnih zlakovih spirtiv visokogo ochishennya GorilkaKrayina pohodzhennya Rosiya Respublika Polsha Shveciya i UkrayinaOb yemna chastka spirtu40 Gorilka u VikishovishiPolicya z ukrayinskoyu gorilkoyu v magaziniU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gorilka znachennya Za mezhami Ukrayini slovom gorilka nazivayut ukrayinsku girku nastoyanku percivku Gorilku vigotovlenu v domashnih umovah nazivayut samogon abo samogonka Osnovnoyu suchasnoyu sirovinoyu dlya vigotovlennya samogonki ye cukrovij buryak abo zroblenij z nogo cukor Pohodzhennya nazviPohodzhennya slova gorilka pov yazane zi slovom goriti Najimovirnishe nazva pohodit vid togo sho pri vigotovlenni gorilki odnim z pokaznikiv yiyi micnosti ye kontrol za dopomogoyu pidpalyuvannya probnoyi porciyi Yaksho vmist spirtu dostatnij ridina zajmayetsya sinyuvatim abo zelenuvatim koli ye prisutnist polum yam a yaksho vmist C2H5OH zh zamalij gorinnya ne vidbuvayetsya vzagali Cherez zdatnist micnih napoyiv goriti amerikanski indianci usi micni alkogolni napoyi nazivali vognyanoyu vodoyu Shozhe pohodzhennya nazv gorilki v nimeckij ta polskij movah brantvajn ta gozhalka U moskovskih dokumentah 1653 r zgaduyetsya ros goryachee vino tobto take yake gorit Plyashechka shvedskoyi gorilki Absolut 50 ml Mozhlivo osnovoyu dlya viniknennya slova stalo skorochennya yakogos slovospoluchennya vzhivanogo na poznachennya gorilki shtibu gorile vino porivnyajte iz starim gorѢloe vino gorila ya voda abo starocheskim palena voda zvidki cheske palenka Pripushennya pro mozhlivist viniknennya pol gorzalka otzhe j ukrayinskogo gorilka vnaslidok kalkuvannya rannogo nvn der brannte Wein piznishe nim der gebrannte Wein novoverhnonimecke Branntwein gorilka ne dosit obgruntovane Malojmovirna dumka pro utvorennya ros gore lka za zrazkom pol gorzalka prirodnishe vvazhati jogo naslidkom ukrayinskogo vplivu V rosijskij movi gorilku nazivayut vodka Prote v davninu slovo vodka oznachalo ne spirtnij napij dlya sp yaninnya a nastoyanku likarskih trav dlya zovnishnogo i vnutrishnogo zastosuvannya Vodki rozriznyalis za napryamkom likuvalnoyi diyi ros vodka zheludochnaya vodka lyogochnaya vodka serdechnaya Dozi ne perevishuvali polovinu lozhki IstoriyaBagatostupeneva peregonka gorilki dlya yiyi virobnictva v muzeyi narodnoyi arhitekturi ta pobutu v Pereyaslav Hmelnickomu Ukrayinska gorilka brendu Horticya Prototip gorilki vigotoviv v X stolitti perskij likar Ar Razi yakij pershim vidiliv etanol shlyahom peregonki Ridina vikoristovuvalasya vinyatkovo z medichnoyu metoyu oskilki Koran zaboronyaye vzhivannya alkogolyu U Yevropi persha peregonka spirtovoyi ridini bula zroblena italijskim chencem alhimikom Vasiliyem Valentinom Pershi vodki tobto vinnij spirt rozvedenij vodoyu majzhe navpil otrimali na Zahodi nazvu aqua vitae voda zhittya zvidki pohodyat yak polska ta ukrayinska okowita okovita tak i anglijske viski angl irlandske uisce beatha ˈɪʃce ˈbʲahe Gorilka z yavilasya na ukrayinskih zemlyah u XIV XV stolittyah tobto ranishe nizh u Moskoviyi U XIV stolitti vinokurinnya bulo stihijnim Lyudi gnali okovitu dlya vlasnogo vzhitku v selah hutorah i v mistechkah U XVII stolitti getmani vzhe pochali vidavati universali z dozvolom dlya okremih osib viroblyati j prodavati gorilku Za chasiv Zaporozkoyi Sichi kozaki vzhe u XVII storichchi eksportuvali ukrayinsku okovitu v Rosiyu navit u Moskvu U 1667 r v rosijskih dzherelah vpershe zustrichayetsya termin cherkasskoe vino Tak u Moskoviyi ta za kordonom nazivali spravzhnyu ukrayinsku gorilku viroblenu z pshenici Bo todishnya moskovskaya vodka she bez nazvi robilasya z zhita abo z zhitno vivsyano yachminnoyi sumishi V ti roki rosiyani nazivali cherkasami ne lishe porubizhne misto ale j narod yakij tam zhiv ukrayinciv Bilsh micni gorilchani napoyi nazivalisya shpagativka vid zasobu prigotuvannya ridina stikala shpagatom motuzkoyu zvidsi sinonim motuzyana bula vishe 40 she micnishoyu bula zapriduha nazva yakoyi svidchit za sebe Standarti napoyuZgidno z DSTU 3297 95 Likero gorilchana promislovist Termini ta viznachennya ponyat gorilka ce alkogolnij napij micnistyu vid 37 5 do 56 0 vigotovlenij obroblennyam vodno spirtovoyi sumishi specialnimi sorbentami z vnesennyam neletkih ingrediyentiv abo bez nih Najrozpovsyudzhenishoyu ye gorilka z vmistom spirtu u 40 ob yemnih odinic Vvazhayetsya kim sho cej standart buv zaproponovanij svogo chasu rosijskim himikom D I Mendelyeyevim dlya virobnictva gorilki yak vodno spirtovoyi sumishi sho maye najmenshij parcialnij tisk pariv spirtu i tomu ye optimalnoyu dlya otrimannya ochikuvanogo fiziologichnogo efektu Prote za danimi I S Dmitriyeva direktora muzeyu arhivu D I Mendelyeyeva pri SPbDU Mendelyeyev vzagali ne cikavivsya koncentraciyami spirtnih rozchiniv harakternih dlya gorilki i ne namagavsya viznachiti optimalnu micnist gorilki Dani pro cej diapazon koncentracij v jogo disertaciyi buli uzyati z ranishoyi roboti anglijskogo himika Dzh Gilpina Sam zhe Mendelyeyev vivchav rozchini vishih koncentracij Takozh vin ne viyaviv zhodnih osoblivih fiziko himichnih vlastivostej v rozchiniv etanolu z ciyeyu koncentraciyeyu i niyak yih okremo ne vidilyav Bilsh togo Mendelyeyev gorilku ne piv a viddavav perevagu suhomu vinu Ukrayinski nastoyankiV Ukrayini isnuye chimalo tradicijnih nastoyanok na gorilci sho mayut ne tilki krashij za gorilku smak ale she j pevni cilyushi vlastivosti Sered najposhirenishih nastoyanok percivka spotikach starka kalganivka chasnikivka zubrivka dzhendzhora kminivka nastoyanka na gorihovih peretinkah mastihina poyednannya gorilki z mastikoyu sho nastoyutsya na korici gvozdici mushkatovij galci cedri pomaranchu z podalshoyu peregonkoyu j dodavannyam cukru U deyakih ukrayinskih regionah za unikalnoyu recepturoyu na pochatku HH stolittya vigotovlyali gorilku na prodazh j u krayini Zahidnoyi Yevropi Na Volini vidomij brend Lyubomlska pejsahivka vigotovlyali z aromatnih rodzinok Proces peregonki vidbuvavsya u kilka rivniv Cikavi fakti pro gorilkuLitr 40 gorilki vazhit 953 g 100 g gorilki mistit 235 kkal Vmist aldegidiv efiriv ta sivushnih masel v gorilci nabagato menshij nizh v inshih micnih napoyah ale gorilka chasto vvazhayetsya toksichnishoyu dzherelo Alkogol v holod ne zigrivaye a stvoryuye hibne ta nebezpechne vidchuttya tepla Div takozhAlkogolizm Alkogolni napoyi Jorzh Pokuhovne UkrspirtPrimitkiGorivka Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Okovita Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Gorilka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 I Brehman dokt med nauk Alkogol narkotiki i nashe zdorove Nauka i zhizn 1995 01 ISSN 0028 1263 s 126 Olena Brajchenko Pro kuhnyu narodnu polovu ta naukovu rozpovid Lidiyi Artyuh 24 bereznya 2021 u Wayback Machine yizhakultura 21 11 2020 Istoriya vodki Rosiyani u borotbi z polyakami za titul vinahidnikiv okovitoyi 3 lipnya 2020 u Wayback Machine Istorichna pravda 28 01 2011 Shpagativka Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya S 455 ISBN 978 966 00 0197 8 Narodna etimologiya Nar ukr akad kaf ukrayinoznav uporyad T M Berest Harkiv Vid vo NUA 2013 S 114 176 s Ihor Shysterov Ukrajinsky jazyk a literatura Masarykova univerzita Filozoficka fakulta Ustav slavistiky Vedouci prace PhDr Tatana Jurickova Ph D 2010 S 52 Zapriduh Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Igor Dmitriev rosijskoyu Arhiv originalu za 15 travnya 2012 Procitovano 12 lipnya 2012 Nutrition Data Harchova cinnist gorilki 19 serpnya 2014 u Wayback Machine Live Science Does Drinking Alcohol Warm Your Body 13 travnya 2017 u Wayback Machine DzherelaHto zapatentuye slovo gorilka Okovita rodichka medovuhi i varenuhi 1 sichnya 2014 u Wayback Machine V oznachaye Vodka Yak micnij napij vplinuv na dolyu rosiyan 13 kvitnya 2015 u Wayback Machine LiteraturaEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Volfgang Shivelbush Smaki rayu Sociyalna istoriya pryanoshiv zbudnikiv i durmaniv Per z nim Yu Prohaska K Kritika 2007 256 s 22 lipnya 2011 u Wayback Machine Pohlyobkin V V Istoriya vodki 3 sichnya 2009 u Wayback Machine Viroblena v Ukrayini Ukrayinskij tizhden 45 158 5 11 11 2010 1 sichnya 2014 u Wayback Machine PosilannyaPortal Gastronomiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu GorilkaGorilka Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 268 269 1000 ekz Gorilka Okovita Vino Ukrayinska kuhnya povne zvedennya receptiv nacionalnoyi kuhni XVIII HHI st G O Dubovis Harkiv Folio 2006 591 s Okovita Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1198 1000 ekz Chikildiha Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2055 1000 ekz Krasha nizh Jack Daniel s istoriya vtrachenogo brendu Volini Lyubomlska pejsahivka

Дата публікації:
Топ