Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
А́чинці або аче (ачех. Ureueng Acèh / اورڠ اچيه, індонез. Suku Aceh) — народ в Індонезії, живуть на півночі острова Суматра, на території колишнього султанату Ачех. Крім того, окремі групи ачинців живуть уздовж східного узбережжя Суматри, а за межами Індонезії — в Малайзії й Таїланді.
| Ачинці Ureueng Acèh / اورڠ اچيه | |
|---|---|
 Ачинські дівчата | |
| Кількість | 3,45 млн (2010) |
| Ареал |  Індонезія: Ачех |
| Раса | південні монголоїди |
| Близькі до: | тями, малайці |
| Мова | ачеська, індонезійська |
| Релігія | іслам |
Поділяються на низових (оранг-баро) та гірських (оранг-гудонг) ачинців.
Чисельність
За даними перепису населення 2010 року в Індонезії проживало 4 091 955 представників народів Ачеху (ачинці, гайо, аласи, сималурці, сингкіли, анеук-джаме, таміанги), більшість у провінції Ачех — 3 819 955 осіб (85,38 % її населення), ще 133 439 осіб у провінції Північна Суматра. Чисельність власне ачинців на території Ачеху становила 3 160 728 осіб (70,65 % населення провінції).
Мова
Говорять ачеською мовою, що належить до аче-чамської групи західної гілки малайсько-полінезійських мов. Існує писемність на основі латинської й арабської графіки.
Говорять також індонезійською і малайською мовами.
Релігія
Ачинці сповідують іслам сунітського напрямку. В Індонезії їх знають як ревних мусульман. Багато людей здійснюють хадж до Мекки.
Історія
Область Аче є своєрідним «порогом Індонезії», здавна тут перетиналися торгові шляхи між Сходом та Заходом. Ачинці традиційно вели активну торгівлю з індійськими, китайськими, арабськими, згодом і європейськими купцями.
У часи раннього середньовіччя Аче перебувало в складі малайської імперії Шривіджая. Після її розпаду в XIII ст. на північному узбережжі Суматри утворилося декілька міст-держав: Самудра, Пасе, Перлак, Педір та ін.
У кінці XIII ст. серед ачинців поширюється іслам, що прийшов з Індії. В кінці XV ст. утворився султанат Аче, існування якого сприяло консолідації ачеського етносу. Період розквіту цієї держави припадає на XVI — першу половину XVII ст., коли влада Аче поширювалась до Бенкулу на західному узбережжі та Палембангу на східному узбережжі Суматри. Після тривалої Ачеської війни (1873—1904) султанат потрапив під владу голландців.
У 1956 році Ачех став провінцією Індонезії.
Ачех є одним з основних районів сепаратизму в Індонезії. У 1953–59 рр. ачинці підняли повстання за незалежність Аче під мусульманськими гаслами. Ще одне повстання за незалежність області сталося в 1976—2005 рр.
Господарство
Основні заняття — орне землеробство, основною сільськогосподарською культурою є рис. В низинах його культивують на заливних полях, у внутрішніх гірських районах вирощують суходільний рис. Вирощують також кукурудзу, бобові, коренеплоди, бульби, перець, цукрову тростину, банани та інші фрукти, тютюн, кокосову та арекову пальми. Тримають буйволів, кіз, домашню птицю. Розвинене шовківництво. На узбережжі значна частина населення займається рибальством.
Традиційними ремеслами є ковальство, гончарство, ткацтво, зброярство, ювелірна справа. Ачеські короткі кинджали (ренчонг) поширені по всій Індонезії.
Побут
Ачинські села (гампонг) не мають чіткого планування, декілька десятків садиб, огороджених парканом, розкидані, на кшталт хуторів, на певній території. Хати оточені густими садками. Кожне село має також громадський будинок, в якому люди збираються на громадські заходи, а також ночують юнаки та гості.
Традиційне житло зберігається переважно у внутрішніх районах. Воно розраховане на розширену сім'ю. Це довга будівля, що стоїть на палях на висоті 1,5-2 м над землею, має каркасно-стовпову конструкцію і двосхилий дах. Хата зорієнтована в напрямку захід-схід. Посередині проходить коридор, який веде до окремих кімнат для малих сімей. У кінці коридору знаходиться спільна кімната, а вздовж усієї хати проходить відкрита веранда. Багато деталей будівлі прикрашають різьбленням. Долівку вкладають циновками, подушками, килимами, стіни прикрашають кольоровими хустками. Таке житло вже відійшло в минуле, зараз більшість ачинців живе в індивідуальних (на одну сім'ю) наземних хатах.
На відміну від інших народів Індонезії, ачинці, як чоловіки, так і жінки, носять штани. Жіночі штани широкі в талії й на стегнах, поступово вужчають до щиколоток. Штани шиють із чорної тканини, такого ж кольору вдягають кофтини з короткими рукавами, поверх яких груди обв'язують темно-пурпуровою хусткою. Традиційний чоловічий костюм складається з довгих (до землі) розкльошених донизу штанів, глухої сорочки та куртки з довгими рукавами. На стегнах зав'язують картату хустку та пояс, на якому тримаються 1-3 кинджали. На голову чоловіки вдягають плетену феску.
Зараз ачинці більше носять одяг європейського типу, особливо в містах.
Основна їжа ачинців — варений рис із різноманітними приправами. Їдять також рибу (свіжу, сушену, ферментовану), дуже полюбляють цукрову тростину. Популярною ритуальною стравою є рис із куркумою.
Серед ачинців було поширене жування бетелю і куріння опіуму, зараз більше палять цигарки. Серед колишньої аристократії поширене вживання алкоголю.
Література
Ачинці мають багату самобутню літературу — як усну народну з характерними індонезійськими сюжетами, так і писемну.
Серед писемної літератури на першому місці стоять так звані гікаяти (ачех. Hikayat) — твори на історичні (відомий «Гікаят Аче»), релігійні теми, а також художні твори, їх декламують у співочій формі. Популярною є також мусульманська релігійна література.
Поширені змагання у загадках, пантунах (специфічна малайська поетична форма), запитаннях-відповідях.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. т. 1, с. 308: Ачинці [ 25 листопада 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
- М. А. Членов. Ачех. Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 69. (рос.)
- Narody_mira._Etnograficheskie_ocherki/Narody_Yugo-Vostochnoy_Azii.(1966).%5Bdjv-fax%5D.zip Народы Юго-Восточной Азии [ 29 червня 2019 у Wayback Machine.]. Под редакцией А. А. Губера, Ю. В. Марбтина, Д. Л. Тумаркина, Н. Н. Чебоксарова. Серия «Народы мира: Этнографические очерки». Москва: Издательство «Наука», 1966, с. 524-526: Аче (рос.)
Примітки
- Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia [ 4 липня 2018 у Wayback Machine.]. Hasil Sensus Penduduk 2010 (індонез.)
- Aris Ananta, Evi Nurvidya Arifin, M. Sairi Hasbullah, Nur Budi Handayani, Agus Pramono. Demography of Indonesia's Ethnicity. Institute of Southeast Asian Studies, 2015. (англ.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ачинці |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A chinci abo ache acheh Ureueng Aceh اورڠ اچيه indonez Suku Aceh narod v Indoneziyi zhivut na pivnochi ostrova Sumatra na teritoriyi kolishnogo sultanatu Acheh Krim togo okremi grupi achinciv zhivut uzdovzh shidnogo uzberezhzhya Sumatri a za mezhami Indoneziyi v Malajziyi j Tayilandi Achinci Ureueng Aceh اورڠ اچيهAchinski divchataKilkist 3 45 mln 2010 Areal Indoneziya AchehRasa pivdenni mongoloyidiBlizki do tyami malajciMova acheska indonezijskaReligiya islamRajoni rozselennya achinciv na teritoriyi provinciyi Acheh Podilyayutsya na nizovih orang baro ta girskih orang gudong achinciv ChiselnistZa danimi perepisu naselennya 2010 roku v Indoneziyi prozhivalo 4 091 955 predstavnikiv narodiv Achehu achinci gajo alasi simalurci singkili aneuk dzhame tamiangi bilshist u provinciyi Acheh 3 819 955 osib 85 38 yiyi naselennya she 133 439 osib u provinciyi Pivnichna Sumatra Chiselnist vlasne achinciv na teritoriyi Achehu stanovila 3 160 728 osib 70 65 naselennya provinciyi MovaGovoryat acheskoyu movoyu sho nalezhit do ache chamskoyi grupi zahidnoyi gilki malajsko polinezijskih mov Isnuye pisemnist na osnovi latinskoyi j arabskoyi grafiki Govoryat takozh indonezijskoyu i malajskoyu movami ReligiyaAchinci spoviduyut islam sunitskogo napryamku V Indoneziyi yih znayut yak revnih musulman Bagato lyudej zdijsnyuyut hadzh do Mekki IstoriyaSultanat Ache v XVII st Oblast Ache ye svoyeridnim porogom Indoneziyi zdavna tut peretinalisya torgovi shlyahi mizh Shodom ta Zahodom Achinci tradicijno veli aktivnu torgivlyu z indijskimi kitajskimi arabskimi zgodom i yevropejskimi kupcyami U chasi rannogo serednovichchya Ache perebuvalo v skladi malajskoyi imperiyi Shrividzhaya Pislya yiyi rozpadu v XIII st na pivnichnomu uzberezhzhi Sumatri utvorilosya dekilka mist derzhav Samudra Pase Perlak Pedir ta in U kinci XIII st sered achinciv poshiryuyetsya islam sho prijshov z Indiyi V kinci XV st utvorivsya sultanat Ache isnuvannya yakogo spriyalo konsolidaciyi acheskogo etnosu Period rozkvitu ciyeyi derzhavi pripadaye na XVI pershu polovinu XVII st koli vlada Ache poshiryuvalas do Benkulu na zahidnomu uzberezhzhi ta Palembangu na shidnomu uzberezhzhi Sumatri Pislya trivaloyi Acheskoyi vijni 1873 1904 sultanat potrapiv pid vladu gollandciv U 1956 roci Acheh stav provinciyeyu Indoneziyi Acheh ye odnim z osnovnih rajoniv separatizmu v Indoneziyi U 1953 59 rr achinci pidnyali povstannya za nezalezhnist Ache pid musulmanskimi gaslami She odne povstannya za nezalezhnist oblasti stalosya v 1976 2005 rr GospodarstvoOsnovni zanyattya orne zemlerobstvo osnovnoyu silskogospodarskoyu kulturoyu ye ris V nizinah jogo kultivuyut na zalivnih polyah u vnutrishnih girskih rajonah viroshuyut suhodilnij ris Viroshuyut takozh kukurudzu bobovi koreneplodi bulbi perec cukrovu trostinu banani ta inshi frukti tyutyun kokosovu ta arekovu palmi Trimayut bujvoliv kiz domashnyu pticyu Rozvinene shovkivnictvo Na uzberezhzhi znachna chastina naselennya zajmayetsya ribalstvom Tradicijnimi remeslami ye kovalstvo goncharstvo tkactvo zbroyarstvo yuvelirna sprava Acheski korotki kindzhali renchong poshireni po vsij Indoneziyi PobutAchinski sela gampong ne mayut chitkogo planuvannya dekilka desyatkiv sadib ogorodzhenih parkanom rozkidani na kshtalt hutoriv na pevnij teritoriyi Hati otocheni gustimi sadkami Kozhne selo maye takozh gromadskij budinok v yakomu lyudi zbirayutsya na gromadski zahodi a takozh nochuyut yunaki ta gosti Tradicijne zhitlo zberigayetsya perevazhno u vnutrishnih rajonah Vono rozrahovane na rozshirenu sim yu Ce dovga budivlya sho stoyit na palyah na visoti 1 5 2 m nad zemleyu maye karkasno stovpovu konstrukciyu i dvoshilij dah Hata zoriyentovana v napryamku zahid shid Poseredini prohodit koridor yakij vede do okremih kimnat dlya malih simej U kinci koridoru znahoditsya spilna kimnata a vzdovzh usiyeyi hati prohodit vidkrita veranda Bagato detalej budivli prikrashayut rizblennyam Dolivku vkladayut cinovkami podushkami kilimami stini prikrashayut kolorovimi hustkami Take zhitlo vzhe vidijshlo v minule zaraz bilshist achinciv zhive v individualnih na odnu sim yu nazemnih hatah Na vidminu vid inshih narodiv Indoneziyi achinci yak choloviki tak i zhinki nosyat shtani Zhinochi shtani shiroki v taliyi j na stegnah postupovo vuzhchayut do shikolotok Shtani shiyut iz chornoyi tkanini takogo zh koloru vdyagayut koftini z korotkimi rukavami poverh yakih grudi obv yazuyut temno purpurovoyu hustkoyu Tradicijnij cholovichij kostyum skladayetsya z dovgih do zemli rozkloshenih donizu shtaniv gluhoyi sorochki ta kurtki z dovgimi rukavami Na stegnah zav yazuyut kartatu hustku ta poyas na yakomu trimayutsya 1 3 kindzhali Na golovu choloviki vdyagayut pletenu fesku Zaraz achinci bilshe nosyat odyag yevropejskogo tipu osoblivo v mistah Osnovna yizha achinciv varenij ris iz riznomanitnimi pripravami Yidyat takozh ribu svizhu sushenu fermentovanu duzhe polyublyayut cukrovu trostinu Populyarnoyu ritualnoyu stravoyu ye ris iz kurkumoyu Sered achinciv bulo poshirene zhuvannya betelyu i kurinnya opiumu zaraz bilshe palyat cigarki Sered kolishnoyi aristokratiyi poshirene vzhivannya alkogolyu LiteraturaAchinci mayut bagatu samobutnyu literaturu yak usnu narodnu z harakternimi indonezijskimi syuzhetami tak i pisemnu Sered pisemnoyi literaturi na pershomu misci stoyat tak zvani gikayati acheh Hikayat tvori na istorichni vidomij Gikayat Ache religijni temi a takozh hudozhni tvori yih deklamuyut u spivochij formi Populyarnoyu ye takozh musulmanska religijna literatura Poshireni zmagannya u zagadkah pantunah specifichna malajska poetichna forma zapitannyah vidpovidyah DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 t 1 s 308 Achinci 25 listopada 2016 u Wayback Machine ukr M A Chlenov Acheh Narody i religii mira Enciklopediya 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 69 ISBN 5 85270 155 6 ros Narody mira Etnograficheskie ocherki Narody Yugo Vostochnoy Azii 1966 5Bdjv fax 5D zip Narody Yugo Vostochnoj Azii 29 chervnya 2019 u Wayback Machine Pod redakciej A A Gubera Yu V Marbtina D L Tumarkina N N Cheboksarova Seriya Narody mira Etnograficheskie ocherki Moskva Izdatelstvo Nauka 1966 s 524 526 Ache ros PrimitkiKewarganegaraan Suku Bangsa Agama dan Bahasa Sehari hari Penduduk Indonesia 4 lipnya 2018 u Wayback Machine Hasil Sensus Penduduk 2010 indonez Aris Ananta Evi Nurvidya Arifin M Sairi Hasbullah Nur Budi Handayani Agus Pramono Demography of Indonesia s Ethnicity Institute of Southeast Asian Studies 2015 ISBN 978 981 4519 87 8 angl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Achinci