Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чами (в'єт. người Chăm або người Chàm) — народ в Південно-Східній Азії загальною чисельністю 500 тис. чол (2007). Розмовляють на австронезійської мовної сім'ї. По вірі чами мусульмани — суніти, мала частина сповідує шиїзм, індуїзм і буддизм.
| Чами | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 400,000 |
| Ареал |
 Лаос: 800 |
| Мова | Малайська, Кхмерська, Мандаринська, В'єтнамська |
| Релігія | Сунізм |
Ареал розселення
У В'єтнамі чами населяють долини в районі (провінція Ніньтхуан), Фанрі, Туйфона, рівнини провінції Фантх'єт, чисельність — 127 тис. В Камбоджі вони живуть уздовж дороги від Тайніня до Кампонгтяма, 317 тис. чол. В Таїланді — 4000.
Походження
Питання про походження чамів не вирішене. Існують дві версії. Або це залишки автохтонного населення, що займало більш широкий ареал, або це — прибульці з Індонезії. За мовою чами близькі малайцям, індонезійцям, австронезійським народам Тайваню та іншим австронезійським народам. Вважається, що в'єти, їх найближчі сусіди, відтіснили їх з центру на південь країни. У Камбоджі живуть переселенці з В'єтнаму.
Історія
Імовірно чами пов'язані з , що існувала на території В'єтнаму і Лаосу в 1000–200 рр. до н. е.
Найзначнуща сторінка історії чамів — існування в давнину сильної держави Чампа (Тямпа); синоніми — , Ламап (7 ст.), Хуанван, Хоангвіонгкуок (8 ст.), Чжаньчен, Тіємтхань (11 ст.). У той період вона була провідником індійської культури в тутешньому регіоні. Чампа вела війни з родинними народами гірських чамів, які в наступний період, навпаки, стали її опорою. Пізніше чами воювали з сусідніми в'єтами і кхмерами, а також з монголами. Держава мала високу культуру і власну оригінальну писемність. У 15 ст. більша частина держави була захоплена в'єтнамцями, проте чамське князівство Падуранга існувало аж до початку 19 ст.
У роки правління в Камбоджі «червоних кхмерів» чами в Камбоджі були майже повністю знищені, оскільки всі вони були мусульманами; формальним приводом до геноциду стало те, що незнання кхмерскої мови було оголошено злочином.
Господарство і побут
Основа господарства — поливне рисосіяння, але розводять також кіз, курей, качок. Поширене рибальство. У минулому чами були досвідченими мореплавцями, тепер обмежуються річковим та прибережним ловом риби. У землеробстві використовується буйвіл. Як і у в'єтів, буйвіл — робоча тварина, його м'ясо в їжу не вживається.
Селища чами будують найчастіше вздовж річок, дотримуються лінійного планування, села налічують до 300 будинків. Традиційний будинок частіше пальовий, з чотирьохскатним дахом, який криється соломою або черепицею. Стіни обшиваються дошками. Вікна — круглі. Всередині будинок ділиться на 4-5 кімнат перегородками, з них 2-3 кімнати для жінок. Кухня та інші господарські споруди — окремо. З речей в будинку знаходяться стіл, , ткацький верстат, веретено, посуд, рибальські та мисливські снасті. У заможних сім'ях є європейські меблі. Вхід зазвичай один — з фасаду.
Ремесла не поступаються в'єтнамським. Виготовляють бавовняні і шовкові тканини. Саронги чамів купують в'є і кхмери. У рибній ловлі застосовують сітки (лиой тха). Торгують також копченою рибою. Одяг традиційний — саронг, зверху — вузький халат з рукавами, на голові — тюрбан, у жінок. Переймають в'єтнамські фасони. Жінки носять скляні прикраси, зачісок не роблять, воліють вільно розпускати волосся. Чоловіки носять вуса та бороди, волосся збирають на потилиці в пучок. Їжа чамів не відрізняється від в'єтнамської. Це — рис, овочі, риба і м'ясо з приправами.
Соціальні відносини
Чами відрізняються почуттям національної єдності і підтримують звичаї взаємодопомоги.
Західні чами зберігають матріархат. У великій родині головною фігурою є бабуся. Спорідненість визначають по матері, спадок передається жінці, нареченого вибирає наречена. У східних чамів — навпаки, патріархат, спорідненість визначають по батькові, спадщина переходить від батька до сина. Нерідкі випадки багатоженства (полігінія).
Мистецтво та культура
Чами сповідують іслам і брахманізм. У брахманістів шанується Бхагават, дружина Шиви, в честь неї побудований храм в Нячанзі. Існують пережитки анімізму: віра в духів, різні табу, обряд почитання духу землі.
Найяскравішою частиною культурної спадщини чамів є індуїстські храми. Архітектурні пам'ятники зберігаються в провінції Куангнам (храми Чакьеу, Мішон, Донгзионг), Нячанг (Чамські вежі Понагар), в провінціях Ніньтхуан і Біньтхуан (вежі Поклонгарай і Пороме). Стиль подібний зі стилем будівель Індії та Індонезії.
Багата поетична, пісена, танцювальна спадщина. Відомі твори — кілька хікаятів (акаятів), перекази про героя Че Бонг Нга, поеми, Чам-Лазні, Бані-Чам. Танці ритуального походження, наприклад, жіночий танець віял, чоловічий танець вогню. У культурі чами зробили і здійснюють помітний вплив на в'єтів.
Чами гірські
Чами гірські — в радянській етнографії — всі мон-кхмерські народи, окрім власне кхмерів, споріднені чамам мовою (говорять мон-кхмерськими або мовами) та походженням. Населяють плато на півдні В'єтнаму. Загальна чисельність — 500 тис. чоловік. Це — (джарай, 160 тис.), еде (раде, 148 тис.), а також (рай), (15 тис.), ноанг, бих і чамхрой (10 тис.). Частково перетинаються з (гірськими народами ).
Заняття — підсічно-вогневе землеробство, полювання, вилов і приручення слонів, річкове рибальство і збиральництво. У давнину у них була теократія. У культурі мають багато спільного з чамами.
Див. також
Література
- Народи Південно-Східної Азії, етнографічні нариси, під редакцією А. А. Губера та ін. М.-1966.
- Народи і релігії світу, під ред. В. А. Тишкова, М., 1998.
- Antoine Cabaton (1901). . Т. Volume 2 of Publications de l'École française d'Extrême-Orient. E. Leroux. Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 15 травня 2011.
- Étienne Aymonier (1891). . E. Leroux. Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 15 травня 2011.
Примітки
- the 2009 Vietnam Population and Housing Census: Completed Results 2009 Census [ 14 листопада 2012 у Wayback Machine.], Hà Nội, 6-2010. Table 5, page 134
- Joshua Project. . Joshua Project. Архів оригіналу за 18 жовтня 2013. Процитовано 17 червня 2014.
- Класифікація гірських тямов по: Карта народів // В'єтнам. Довідкова карта . Масштаб 1: 2 000 000. М., ГУГК, 1979
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chami v yet người Chăm abo người Cham narod v Pivdenno Shidnij Aziyi zagalnoyu chiselnistyu 500 tis chol 2007 Rozmovlyayut na avstronezijskoyi movnoyi sim yi Po viri chami musulmani suniti mala chastina spoviduye shiyizm induyizm i buddizm ChamiKilkist 400 000Areal V yetnam 162 000 Malajziya 10 000 KNR 5 000 Tayiland 4 000 SShA 3 000 Franciya 1 000 Laos 800Mova Malajska Khmerska Mandarinska V yetnamskaReligiya SunizmAreal rozselennyaU V yetnami chami naselyayut dolini v rajoni provinciya Ninthuan Fanri Tujfona rivnini provinciyi Fanth yet chiselnist 127 tis V Kambodzhi voni zhivut uzdovzh dorogi vid Tajninya do Kampongtyama 317 tis chol V Tayilandi 4000 PohodzhennyaPitannya pro pohodzhennya chamiv ne virishene Isnuyut dvi versiyi Abo ce zalishki avtohtonnogo naselennya sho zajmalo bilsh shirokij areal abo ce pribulci z Indoneziyi Za movoyu chami blizki malajcyam indonezijcyam avstronezijskim narodam Tajvanyu ta inshim avstronezijskim narodam Vvazhayetsya sho v yeti yih najblizhchi susidi vidtisnili yih z centru na pivden krayini U Kambodzhi zhivut pereselenci z V yetnamu IstoriyaImovirno chami pov yazani z sho isnuvala na teritoriyi V yetnamu i Laosu v 1000 200 rr do n e Najznachnusha storinka istoriyi chamiv isnuvannya v davninu silnoyi derzhavi Champa Tyampa sinonimi Lamap 7 st Huanvan Hoangviongkuok 8 st Chzhanchen Tiyemthan 11 st U toj period vona bula providnikom indijskoyi kulturi v tuteshnomu regioni Champa vela vijni z rodinnimi narodami girskih chamiv yaki v nastupnij period navpaki stali yiyi oporoyu Piznishe chami voyuvali z susidnimi v yetami i khmerami a takozh z mongolami Derzhava mala visoku kulturu i vlasnu originalnu pisemnist U 15 st bilsha chastina derzhavi bula zahoplena v yetnamcyami prote chamske knyazivstvo Paduranga isnuvalo azh do pochatku 19 st U roki pravlinnya v Kambodzhi chervonih khmeriv chami v Kambodzhi buli majzhe povnistyu znisheni oskilki vsi voni buli musulmanami formalnim privodom do genocidu stalo te sho neznannya khmerskoyi movi bulo ogolosheno zlochinom Gospodarstvo i pobutOsnova gospodarstva polivne risosiyannya ale rozvodyat takozh kiz kurej kachok Poshirene ribalstvo U minulomu chami buli dosvidchenimi moreplavcyami teper obmezhuyutsya richkovim ta priberezhnim lovom ribi U zemlerobstvi vikoristovuyetsya bujvil Yak i u v yetiv bujvil robocha tvarina jogo m yaso v yizhu ne vzhivayetsya Selisha chami buduyut najchastishe vzdovzh richok dotrimuyutsya linijnogo planuvannya sela nalichuyut do 300 budinkiv Tradicijnij budinok chastishe palovij z chotirohskatnim dahom yakij kriyetsya solomoyu abo cherepiceyu Stini obshivayutsya doshkami Vikna krugli Vseredini budinok dilitsya na 4 5 kimnat peregorodkami z nih 2 3 kimnati dlya zhinok Kuhnya ta inshi gospodarski sporudi okremo Z rechej v budinku znahodyatsya stil tkackij verstat vereteno posud ribalski ta mislivski snasti U zamozhnih sim yah ye yevropejski mebli Vhid zazvichaj odin z fasadu Remesla ne postupayutsya v yetnamskim Vigotovlyayut bavovnyani i shovkovi tkanini Sarongi chamiv kupuyut v ye i khmeri U ribnij lovli zastosovuyut sitki lioj tha Torguyut takozh kopchenoyu riboyu Odyag tradicijnij sarong zverhu vuzkij halat z rukavami na golovi tyurban u zhinok Perejmayut v yetnamski fasoni Zhinki nosyat sklyani prikrasi zachisok ne roblyat voliyut vilno rozpuskati volossya Choloviki nosyat vusa ta borodi volossya zbirayut na potilici v puchok Yizha chamiv ne vidriznyayetsya vid v yetnamskoyi Ce ris ovochi riba i m yaso z pripravami Socialni vidnosiniChami vidriznyayutsya pochuttyam nacionalnoyi yednosti i pidtrimuyut zvichayi vzayemodopomogi Zahidni chami zberigayut matriarhat U velikij rodini golovnoyu figuroyu ye babusya Sporidnenist viznachayut po materi spadok peredayetsya zhinci narechenogo vibiraye narechena U shidnih chamiv navpaki patriarhat sporidnenist viznachayut po batkovi spadshina perehodit vid batka do sina Neridki vipadki bagatozhenstva poliginiya Mistectvo ta kulturaChami spoviduyut islam i brahmanizm U brahmanistiv shanuyetsya Bhagavat druzhina Shivi v chest neyi pobudovanij hram v Nyachanzi Isnuyut perezhitki animizmu vira v duhiv rizni tabu obryad pochitannya duhu zemli Najyaskravishoyu chastinoyu kulturnoyi spadshini chamiv ye induyistski hrami Arhitekturni pam yatniki zberigayutsya v provinciyi Kuangnam hrami Chakeu Mishon Dongziong Nyachang Chamski vezhi Ponagar v provinciyah Ninthuan i Binthuan vezhi Poklongaraj i Porome Stil podibnij zi stilem budivel Indiyi ta Indoneziyi Bagata poetichna pisena tancyuvalna spadshina Vidomi tvori kilka hikayativ akayativ perekazi pro geroya Che Bong Nga poemi Cham Lazni Bani Cham Tanci ritualnogo pohodzhennya napriklad zhinochij tanec viyal cholovichij tanec vognyu U kulturi chami zrobili i zdijsnyuyut pomitnij vpliv na v yetiv Chami girskiChami girski v radyanskij etnografiyi vsi mon khmerski narodi okrim vlasne khmeriv sporidneni chamam movoyu govoryat mon khmerskimi abo movami ta pohodzhennyam Naselyayut plato na pivdni V yetnamu Zagalna chiselnist 500 tis cholovik Ce dzharaj 160 tis ede rade 148 tis a takozh raj 15 tis noang bih i chamhroj 10 tis Chastkovo peretinayutsya z girskimi narodami Zanyattya pidsichno vogneve zemlerobstvo polyuvannya vilov i priruchennya sloniv richkove ribalstvo i zbiralnictvo U davninu u nih bula teokratiya U kulturi mayut bagato spilnogo z chamami Div takozhNarodi V yetnamuLiteraturaNarodi Pivdenno Shidnoyi Aziyi etnografichni narisi pid redakciyeyu A A Gubera ta in M 1966 Narodi i religiyi svitu pid red V A Tishkova M 1998 Antoine Cabaton 1901 T Volume 2 of Publications de l Ecole francaise d Extreme Orient E Leroux Arhiv originalu za 27 chervnya 2014 Procitovano 15 travnya 2011 Etienne Aymonier 1891 E Leroux Arhiv originalu za 27 chervnya 2014 Procitovano 15 travnya 2011 Primitkithe 2009 Vietnam Population and Housing Census Completed Results 2009 Census 14 listopada 2012 u Wayback Machine Ha Nội 6 2010 Table 5 page 134 Joshua Project Joshua Project Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2013 Procitovano 17 chervnya 2014 Klasifikaciya girskih tyamov po Karta narodiv V yetnam Dovidkova karta Masshtab 1 2 000 000 M GUGK 1979