Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Малайці — 1. Власне малайці — австронезійський мусульманський народ у Південно-Східній Азії, що спілкується малайською мовою австронезійської родини мов. У давнину малайці використовували південноіндійську письменність, з XIV століття - XV століття — арабською абеткою. Регіони зі значною кількістю малайського населення: Бруней, Малайзія, Сінгапур, Індонезія. Інші регіони, де проживають малайці: Австралія, Канада, Комори, Німеччина, Японія, М'янма, Нідерланди, Палау, Саудівська Аравія, Південна Африка, Гонконг, Майотта, Нова Каледонія, Північні Маріанські Острови, Реюньйон.
| Малайці | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 27,8 млн. |
| Ареал |  : 14,7 млн.  : 8,8 млн.  : 3,3 млн.  : 653 тыс.  : 262 тис. |
| Близькі до: | Маорі, самоанці, рапануйці |
| Мова | Малайська |
| Релігія | Іслам |
2. Родинні до малайців народи малайсько-полінезійської гілки мов. Іноді цей термін вживають і в такому, більш широкому сенсі.
Мови: малайська.
Релігія: іслам.
Сюди ж належать такі етнічні групи, як чами, джарай, аборигени Тайваню, Полінезії, Мікронезії та інші народи австронезійської мовної родини. В цілому вони заселяють велику групу островів, що називається Малайським архіпелагом, й інші сусідні території. У давнину вони заснували низку ісламських султанатів, королівство Паттані, королівство Чампа у В'єтнамі. Малайці споріднені з полінезійцями та мікронезійцями, що населяють острови Тихого океану. Колір шкіри малайців — від світло-бронзового до темно-коричневого.
Етимологія
Відповідно до «Історії джамбі» слово «малаєць» походить від назви річки Мелайю, що протікає поряд із річкою Батанг Харі, чи нині Муара Джамбі, у провінції Джамбі на Суматрі. Засновник Малаккі, Парамешвара, був принцом Палембангу, що належав народу «малайю». І Цзін (635—713) зазначає у своєму щоденнику, що народ на ім'я «ма-ла-ю» тоді вже існував. Відповідно до археологічних досліджень в Джамбі, там було знайдено багато стародавніх артефактів та решток архітектури Малайї. Слово «малаєць» потрапило до англійської та голландської мов через португальську в формі «малайо», та походило від туземного «мелайю». Відповідно до популярної теорії, воно означає «втікачі» або «переселенці», через велику рухливість цього народу.
1775 року докторська дисертація антрополога Блуменбаха виділяє чотири раси за кольором шкіри; кавказька (біла), ефіопська (чорна), американська (червона), монголоїдна (жовта). 1795 він запровадив ще одне поняття: малайська раса, як під вид монголоїдної. Він характеризував її як «коричневу». Цей термін він відносив до жителів Маріанських, Філіппінських, Молуккських островів, Сунду, Таїті й інших островів Тихого океану. Починаючи з Блуменбаха, багато антропологів додержуються тієї ж класифікації.
Термін «малайці» сприймають багато філіппінців, відносячи його до корінного населення країни, а також до народів сусідніх країн, Індонезії та Малайзії. Американський антрополог Отлі Баєр припустив, що філіппінці походять від малайців, які мігрували з Індонезії та Малайзії. Ця ідея була сприйнята філіппінськими істориками та запроваджена до шкільної програми. Однак низка антропологів вважає, що навпаки, малайці мігрували на південь з Філіппін до Індонезії та Малайзії — , , , , .
Область розселення
В широкому сенсі термін «малайці» використовується для всіх народів, які населяють Малайський архіпелаг. Це ачинці, мінангкабау, батаки, мандайлінги, які живуть на Суматрі, яванці й сунданці на Яві, банджари, ібани, кадазани й меланау на Борнео, буги й тораджі на Сулавесі, етнічні групи на Філіппінах, такі як тагали, ілокани, іфугао на острові Лусон, вісайя на центральних Філіппінах, магінданао, таусуг і баджау на Мінданао, народи архіпелагу Сулу та Східного Тимору. У вузькому сенсі це ім'я належить народу, що мігрував зі сходу Суматри на Малайський півострів чи архіпелаг Ріау, їх називають «малайці Ріау». У вузькому сенсі зона розселення малайців — Малайзія та Індонезія.
В Малайзії малайцями вважаються ті, чиї пращури — малайці, хто розмовляє малайською, сповідує іслам і належить до малайської культури.
Інші групи, що класифікуються, як малайці, які проживають поза Малайським архіпелагом, це — чами (в Камбоджі та В'єтнамі), угсули, які проживають на острові Хайнань. Нащадки малайців нині проживають і на Шрі-Ланці, і в Південній Африці, в Австралії та на Мадагаскарі.
Мови
Мова власне малайців — малайська, державна мова Малайзії. Її ж було прийнято як державну в Індонезії, та 1945 року вона отримала там назву індонезійської. Вона використовується як мова міжнаціонального спілкування, оскільки народи Індонезії мають свої мови.
Інші мови, родинні до малайської, класифікуються як гілка малайсько-полінезійської мовної гілки, яка входить до австронезійської родини мов. Сюди належать такі мови, як індонезійська (бахаса Індонесіа), малайська (бахаса мелайю), тагальська та інші мови Філіппін, тетум (Східний Тимор), малагасійська мова Мадагаскару. Сюди ж входить і полінезійська гілка, до якої належать самоанська, гавайська, та мови маорі у Новій Зеландії.
Одяг
Традиційний одяг чоловіків складається з довгої сорочки та штанів (баджу Мелаю), а також саронгу, що огортається навколо талії й висить зверху штанів. Головний убір — шапка-сонгкок, з найбільш визначних приводів надягають особливим способом складена головна хустина — танджак чи тенгколок. Жінки носять саронг і довгу простору блузку (баджу курунг) чи коротку блузку, що облягає (баджу кебая) з саронгом.
Мистецтво і культура
У давнину малайці використовували , з XIV–XV століть — арабською, нині малайці використовують латинську графіку.
Найдавніші зразки літератури — пантуни, седжари (часописи-родоводи), хікаяти (лицарські романи), казки, наприклад про Канчіла, карликового оленя. Біля витоків нової літератури стояв Абдуллах бін Абдул Кадір Мунші (1796–1854). 1956 року в Куала-Лумпурі було створено Національний союз письменників.
В музиці існує своєрідний співочий стиль керончонг. Національний оркестр має назву нобат, складається з 3 барабанів, 2 флейт і гонгів. Провідну партію виконує флейта серунай.
Національний театр — ваянг куліт (театр шкіряних ляльок). Розвинуті національні танці. Існує ще один вид театру — малайська опера бангсаван, подорожує селами, вистави дає у домі зібрань. У XX столітті його витіснило кіно, але трохи згодом був відроджений.
З розваг особливою любов'ю користуються бої півнів та волів (нині заборонені), запуски зміїв (вау) , гра у сепактакрау (малайський волейбол), запуски Дзиґ (), перегони на човнах, національні види боротьби ([ru]) на кшталт карате).
Обряди життєвого циклу
Серед обрядів життєвого циклу відзначаються обряди народження дитини, проколювання вух дівчатам у віці 5-10 років та обрізання у хлопчиків, заручини, весільна церемонія, які супроводжуються пригощанням та читанням молитов арабською. Одруження здійснюється відповідно до мусульманських законів, проте власне весільна церемонія містить безліч елементів домусульманських вірувань. Церемонія поховання також проходить в межах ісламської практики: тіло загортають у білий саван та ховають головою в напрямку священної Мекки.
Малайська кухня
Основою харчування є рис із різними інгредієнтами: м'ясо, овочі, риба. Важливий елемент багатьох страв — кокосове молоко (сантан), різні спеції. Заборонено вживати свинину, м'ясо хижих тварин і птахів, гризунів, рептилій, хробаків, тварин, що загинули в результаті принесення в жертву.
Свята
Головні релігійні свята: Курбан-байрам (день принесення жертви), Маулід (день народження пророка Мухаммеда).
Див. також
Примітки
- Соломонік. Малайзія. Вистава шкіряних ляльок // , 1996, № 1, с. 66-68
- Віктор Погадаєв. Світлий місяць-змій кружляє. — , 2009, N4
- Віктор Погадаєв. Зіграєм у волейбол… Ногами. — , 2008, N3
- Віктор Погадаєв. Учень чарівника, або як я засвоював сілат. — , 2010, N4
- Погадаєв, В. «Любов приходить після весілля» — , N 4, 1999, С.79-80
- Віктор Погадаєв. А дуриан совсем недурен. Секреты малайзийской кухни. — , 2001, N4
- Погадаєв, В. Кухня Малайського архіпелагу // Азія та Африка сьогодні. N 11, 1999, с. 77-79
- Віктор Погадаєв. Барви всієї Азії. — , 2006, N3
Література
- Енциклопедія «Народи й релігії світу», ред. В.Тишкова, М.-1998.
- С. В. Бичков. Зеленими пагорбами Малайзії, М.-1979.
- Погадаєв В. Малайзія. Кишенькова енциклопедія. М.: Муравей-гайд, 2000. [ 1 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Малайці: Етногенез, державність, традиційна культура (Вип. IV). М.: Московська філія РГО, 1991.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Malajci 1 Vlasne malajci avstronezijskij musulmanskij narod u Pivdenno Shidnij Aziyi sho spilkuyetsya malajskoyu movoyu avstronezijskoyi rodini mov U davninu malajci vikoristovuvali pivdennoindijsku pismennist z XIV stolittya XV stolittya arabskoyu abetkoyu Regioni zi znachnoyu kilkistyu malajskogo naselennya Brunej Malajziya Singapur Indoneziya Inshi regioni de prozhivayut malajci Avstraliya Kanada Komori Nimechchina Yaponiya M yanma Niderlandi Palau Saudivska Araviya Pivdenna Afrika Gonkong Majotta Nova Kaledoniya Pivnichni Marianski Ostrovi Reyunjon MalajciKilkist 27 8 mln Areal 14 7 mln 8 8 mln 3 3 mln 653 tys 262 tis Blizki do Maori samoanci rapanujciMova MalajskaReligiya Islam 2 Rodinni do malajciv narodi malajsko polinezijskoyi gilki mov Inodi cej termin vzhivayut i v takomu bilsh shirokomu sensi Movi malajska Religiya islam Syudi zh nalezhat taki etnichni grupi yak chami dzharaj aborigeni Tajvanyu Polineziyi Mikroneziyi ta inshi narodi avstronezijskoyi movnoyi rodini V cilomu voni zaselyayut veliku grupu ostroviv sho nazivayetsya Malajskim arhipelagom j inshi susidni teritoriyi U davninu voni zasnuvali nizku islamskih sultanativ korolivstvo Pattani korolivstvo Champa u V yetnami Malajci sporidneni z polinezijcyami ta mikronezijcyami sho naselyayut ostrovi Tihogo okeanu Kolir shkiri malajciv vid svitlo bronzovogo do temno korichnevogo EtimologiyaVidpovidno do Istoriyi dzhambi slovo malayec pohodit vid nazvi richki Melajyu sho protikaye poryad iz richkoyu Batang Hari chi nini Muara Dzhambi u provinciyi Dzhambi na Sumatri Zasnovnik Malakki Parameshvara buv princom Palembangu sho nalezhav narodu malajyu I Czin 635 713 zaznachaye u svoyemu shodenniku sho narod na im ya ma la yu todi vzhe isnuvav Vidpovidno do arheologichnih doslidzhen v Dzhambi tam bulo znajdeno bagato starodavnih artefaktiv ta reshtok arhitekturi Malajyi Slovo malayec potrapilo do anglijskoyi ta gollandskoyi mov cherez portugalsku v formi malajo ta pohodilo vid tuzemnogo melajyu Vidpovidno do populyarnoyi teoriyi vono oznachaye vtikachi abo pereselenci cherez veliku ruhlivist cogo narodu 1775 roku doktorska disertaciya antropologa Blumenbaha vidilyaye chotiri rasi za kolorom shkiri kavkazka bila efiopska chorna amerikanska chervona mongoloyidna zhovta 1795 vin zaprovadiv she odne ponyattya malajska rasa yak pid vid mongoloyidnoyi Vin harakterizuvav yiyi yak korichnevu Cej termin vin vidnosiv do zhiteliv Marianskih Filippinskih Molukkskih ostroviv Sundu Tayiti j inshih ostroviv Tihogo okeanu Pochinayuchi z Blumenbaha bagato antropologiv doderzhuyutsya tiyeyi zh klasifikaciyi Termin malajci sprijmayut bagato filippinciv vidnosyachi jogo do korinnogo naselennya krayini a takozh do narodiv susidnih krayin Indoneziyi ta Malajziyi Amerikanskij antropolog Otli Bayer pripustiv sho filippinci pohodyat vid malajciv yaki migruvali z Indoneziyi ta Malajziyi Cya ideya bula sprijnyata filippinskimi istorikami ta zaprovadzhena do shkilnoyi programi Odnak nizka antropologiv vvazhaye sho navpaki malajci migruvali na pivden z Filippin do Indoneziyi ta Malajziyi Oblast rozselennyaV shirokomu sensi termin malajci vikoristovuyetsya dlya vsih narodiv yaki naselyayut Malajskij arhipelag Ce achinci minangkabau bataki mandajlingi yaki zhivut na Sumatri yavanci j sundanci na Yavi bandzhari ibani kadazani j melanau na Borneo bugi j toradzhi na Sulavesi etnichni grupi na Filippinah taki yak tagali ilokani ifugao na ostrovi Luson visajya na centralnih Filippinah magindanao tausug i badzhau na Mindanao narodi arhipelagu Sulu ta Shidnogo Timoru U vuzkomu sensi ce im ya nalezhit narodu sho migruvav zi shodu Sumatri na Malajskij pivostriv chi arhipelag Riau yih nazivayut malajci Riau U vuzkomu sensi zona rozselennya malajciv Malajziya ta Indoneziya V Malajziyi malajcyami vvazhayutsya ti chiyi prashuri malajci hto rozmovlyaye malajskoyu spoviduye islam i nalezhit do malajskoyi kulturi Inshi grupi sho klasifikuyutsya yak malajci yaki prozhivayut poza Malajskim arhipelagom ce chami v Kambodzhi ta V yetnami ugsuli yaki prozhivayut na ostrovi Hajnan Nashadki malajciv nini prozhivayut i na Shri Lanci i v Pivdennij Africi v Avstraliyi ta na Madagaskari MoviMova vlasne malajciv malajska derzhavna mova Malajziyi Yiyi zh bulo prijnyato yak derzhavnu v Indoneziyi ta 1945 roku vona otrimala tam nazvu indonezijskoyi Vona vikoristovuyetsya yak mova mizhnacionalnogo spilkuvannya oskilki narodi Indoneziyi mayut svoyi movi Inshi movi rodinni do malajskoyi klasifikuyutsya yak gilka malajsko polinezijskoyi movnoyi gilki yaka vhodit do avstronezijskoyi rodini mov Syudi nalezhat taki movi yak indonezijska bahasa Indonesia malajska bahasa melajyu tagalska ta inshi movi Filippin tetum Shidnij Timor malagasijska mova Madagaskaru Syudi zh vhodit i polinezijska gilka do yakoyi nalezhat samoanska gavajska ta movi maori u Novij Zelandiyi OdyagTradicijnij odyag cholovikiv skladayetsya z dovgoyi sorochki ta shtaniv badzhu Melayu a takozh sarongu sho ogortayetsya navkolo taliyi j visit zverhu shtaniv Golovnij ubir shapka songkok z najbilsh viznachnih privodiv nadyagayut osoblivim sposobom skladena golovna hustina tandzhak chi tengkolok Zhinki nosyat sarong i dovgu prostoru bluzku badzhu kurung chi korotku bluzku sho oblyagaye badzhu kebaya z sarongom Mistectvo i kulturaU davninu malajci vikoristovuvali z XIV XV stolit arabskoyu nini malajci vikoristovuyut latinsku grafiku Najdavnishi zrazki literaturi pantuni sedzhari chasopisi rodovodi hikayati licarski romani kazki napriklad pro Kanchila karlikovogo olenya Bilya vitokiv novoyi literaturi stoyav Abdullah bin Abdul Kadir Munshi 1796 1854 1956 roku v Kuala Lumpuri bulo stvoreno Nacionalnij soyuz pismennikiv V muzici isnuye svoyeridnij spivochij stil keronchong Nacionalnij orkestr maye nazvu nobat skladayetsya z 3 barabaniv 2 flejt i gongiv Providnu partiyu vikonuye flejta serunaj Nacionalnij teatr vayang kulit teatr shkiryanih lyalok Rozvinuti nacionalni tanci Isnuye she odin vid teatru malajska opera bangsavan podorozhuye selami vistavi daye u domi zibran U XX stolitti jogo vitisnilo kino ale trohi zgodom buv vidrodzhenij Z rozvag osoblivoyu lyubov yu koristuyutsya boyi pivniv ta voliv nini zaboroneni zapuski zmiyiv vau gra u sepaktakrau malajskij volejbol zapuski Dzig peregoni na chovnah nacionalni vidi borotbi ru na kshtalt karate Obryadi zhittyevogo cikluSered obryadiv zhittyevogo ciklu vidznachayutsya obryadi narodzhennya ditini prokolyuvannya vuh divchatam u vici 5 10 rokiv ta obrizannya u hlopchikiv zaruchini vesilna ceremoniya yaki suprovodzhuyutsya prigoshannyam ta chitannyam molitov arabskoyu Odruzhennya zdijsnyuyetsya vidpovidno do musulmanskih zakoniv prote vlasne vesilna ceremoniya mistit bezlich elementiv domusulmanskih viruvan Ceremoniya pohovannya takozh prohodit v mezhah islamskoyi praktiki tilo zagortayut u bilij savan ta hovayut golovoyu v napryamku svyashennoyi Mekki Malajska kuhnyaOsnovoyu harchuvannya ye ris iz riznimi ingrediyentami m yaso ovochi riba Vazhlivij element bagatoh strav kokosove moloko santan rizni speciyi Zaboroneno vzhivati svininu m yaso hizhih tvarin i ptahiv grizuniv reptilij hrobakiv tvarin sho zaginuli v rezultati prinesennya v zhertvu SvyataGolovni religijni svyata Kurban bajram den prinesennya zhertvi Maulid den narodzhennya proroka Muhammeda Div takozhMalajci IndoneziyiPrimitkiSolomonik Malajziya Vistava shkiryanih lyalok 1996 1 s 66 68 Viktor Pogadayev Svitlij misyac zmij kruzhlyaye 2009 N4 Viktor Pogadayev Zigrayem u volejbol Nogami 2008 N3 Viktor Pogadayev Uchen charivnika abo yak ya zasvoyuvav silat 2010 N4 Pogadayev V Lyubov prihodit pislya vesillya N 4 1999 S 79 80 Viktor Pogadayev A durian sovsem neduren Sekrety malajzijskoj kuhni 2001 N4 Pogadayev V Kuhnya Malajskogo arhipelagu Aziya ta Afrika sogodni N 11 1999 s 77 79 Viktor Pogadayev Barvi vsiyeyi Aziyi 2006 N3LiteraturaEnciklopediya Narodi j religiyi svitu red V Tishkova M 1998 S V Bichkov Zelenimi pagorbami Malajziyi M 1979 Pogadayev V Malajziya Kishenkova enciklopediya M Muravej gajd 2000 1 bereznya 2021 u Wayback Machine Malajci Etnogenez derzhavnist tradicijna kultura Vip IV M Moskovska filiya RGO 1991