Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
  | |
      | |
 | |
| Столиця | Танджунгпінанг |
| Губернатор | Нурдін Басирун (Nurdin Basirun) |
| Площа | 8202 км² |
| Населення | 1 973 403 особи (2015) |
| Етнічні групи | малайці (30,0 %), яванці (25,0 %), батаки (12,5 %), мінангкабау (9,7 %), китайці (7,7 %) |
| Релігія | іслам, християнство, буддизм |
| Мови | індонезійська, малайська |
| Дата заснування | 24 вересня 2002 |
| Часовий пояс | |
| Сайт | www.kepriprov.go.id |
Координати: 0°54′ пн. ш. 104°27′ сх. д. / 0.900° пн. ш. 104.450° сх. д. Острови Ріау (індонез. Kepulauan Riau), скорочено Кепрі (індонез. Kepri) — провінція в Індонезії, розташована на декількох групах островів у Південнокитайському морі, між західною Малайзією та індонезійським островом Суматра на заході та островом Калімантан (зі східною Малайзією) на сході. На заході межує з провінцією Ріау, на півночі — з Малайзією та Сінгапуром, на сході — з провінцією Західний Калімантан та малайзійським штатом Саравак.
Площа 8 202 км². Адміністративний центр — Танджунгпінанг, найбільше місто — Батам.
Географія
Провінція займає близько 2000 островів, об'єднаних у 5 груп: острови на південь від Сінгапуру, острови на схід від Суматри та на південь від Ріау, а також острови Анамбас, (Бунгуран) і , широко розкидані у водах Південнокитайського моря між півостровом Малакка та островом Калімантан. Острови Ріау-Лінга відокремлені від Сінгапуру Сінгапурською протокою, а від Суматри протокою Бергала.
Найбільші острови: Бінтан, Батам, Кундур (острови Ріау), , Сінґкеп (острови Лінга), Натуна-Бесар (острови Натуна).
Більшість островів мають горбистий ландшафт. Найвищими вершинами є гора Дайк (1163 м) на острові Лінга та гора Ранай (959 м) на острові Натуна-Бесар.
Узбережжя островів займають мангрові болота. Виняток становлять лише острови Анамбас, які мають круту, кам'янисту, вкриту лісом берегову лінію. Великих річок немає.
Острови Ріау відзначаються багатством тваринного світу. Тут водяться тупаї, лангури, лорі та інші види приматів, яванський скунс, цівети, підковики, безліч видів птахів (зозулі, сови, дятли, бюльбюлі, нектарки, голуби). У прибережних водах є багато риби, крабів, двостулкових молюсків.
Майже 20 % островів провінції ненаселені й не мають назв.
Історія
Приблизно в VII—XIII ст. острови Ріау перебували в складі буддійської імперії Шривіджая зі столицею в Палембанзі (Південна Суматра). У XIV ст. контроль над регіоном встановила індуїстська імперія Маджапагіт із східної Яви. З XV—XVI ст. на Суматрі стрімко зростали мусульманські султанати, особливо після розпаду Маджапагіту.
На початку XVI ст. в регіоні з'являються європейці, які прагнули контролювати торгівлю прянощами. 1511 року португальці захопили Малакку, малайську державу, розташовану на південно-західному узбережжі Малайського півострова. Повалений султан Махмуд-шах утік на південь півострова, де заснував новий султанат Джохор зі столицею на острові Бінтан (архіпелаг Ріау). Острови Ріау опиняються в центрі Малайського світу.
1641 р. Малакку захопили голландці. Водночас вони закріпились на острові Ява й претендували на гегемонію в регіоні. Наприкінці XVII — на початку XIX ст. спостерігається активне суперництво між Нідерландами та Великою Британією, яке врешті скінчилося підписанням угоди 1824 року, за якою Малакку, Джохор та Сінгапур отримали англійці, а Суматру та острови Ріау-Лінга — голландці. У роки Другої світової війни (1942—1945) регіон перебував під японською окупацією. 1950 року острови Ріау увійшли до складу новоствореної Республіки Індонезія як частина провінції Центральна Суматра.
1957 року Центральна Суматра була розділена на три провінції: Західна Суматра, Джамбі та Ріау. 24 вересня 2002 року Острови Ріау були адміністративно відділені від суматранської частини провінції Ріау й утворили окрему адміністративну одиницю Індонезії. Уряд нової провінції офіційно запрацював з 2004 року.
Населення
Населення островів у 2010 році становило 1 679 163 особи. Більшість зосереджена на острові Батам та в околицях Танджунгпінанга.
Етнічний склад населення провінції Острови Ріау, за даними перепису населення 2010 року, був таким:
| Народи | Чисельність | Доля в населенні |
|---|---|---|
| Малайці | 501 061 | 29,97 % |
| Яванці | 417 438 | 24,97 % |
| Батаки | 208 678 | 12,48 % |
| Мінангкабау | 162 452 | 9,72 % |
| Китайці | 128 704 | 7,70 % |
| Сунданці | 49 419 | 2,96 % |
| Буги | 37 124 | 2,22 % |
| Інші | 166 805 | 9,98 % |
| Всього | 1 671 891 | 100,00 % |
30 % населення провінції становлять малайці. Другою за розміром етнічною групою є яванці, найбільша група іммігрантів Островів Ріау. Найбільшим етнічним різноманіттям відрізняється населення острова Батам. Натомість на островах Натуна малайці становлять абсолютну більшість населення.
Корінними жителями островів Ріау є оранг-лаути. Їх племена й досі кочують водами архіпелагу, живуть у човнах, дотримуються анімізму, займаються рибальством і морськими промислами, не змішуються з малайським населенням.
Місцеві жителі розмовляють переважно малайською мовою.
Понад три чверті населення провінції Острови Ріау сповідують іслам. За даними перепису населення 2010 року чисельність мусульман тут становила 1 332 201 особа (79,3 % населення); далі йшли християни — 225 828 осіб (13,4 % населення), переважно протестанти, та буддисти — 111 730 осіб (6,7 % населення).
Адміністративний устрій
Провінція ділиться на п'ять округів (індонез. kabupaten) і два міських муніципалітети (індонез. kota) :
| № | Адміністративна одиниця | Площа, км² | Населення, осіб (2010, перепис) | Адміністративний центр |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Батам (місто, індонез. Kota Batam) | 960,25 | 944 285 | |
| 2 | Танджунгпінанг (місто, індонез. Kota Tanjung Pinang) | 144,56 | 187 359 | |
| 3 | (індонез. Kabupaten Bintan) | 1 318,21 | 142 300 | (індонез. Kota Kijang) |
| 4 | (індонез. Kabupaten Karimun) | 912,75 | 212 561 | (індонез. Tanjung Balai Karimun) |
| 5 | (індонез. Kabupaten Lingga) | 2 266,77 | 86 244 | (індонез. Daik) |
| 6 | (індонез. Kabupaten Kepulauan Anambas) | 590,14 | 37 411 | (індонез. Tarempa) |
| 7 | (індонез. Kabupaten Natuna) | 2 009,04 | 69 003 | (індонез. Ranai) |
| Провінція Острови Ріау | 8 201,72 | 1 679 163 | Танджунгпінанг (індонез. Kota Tanjung Pinang) |
Економіка
Економіка провінції значною мірою орієнтована на Сінгапур та Малайзію. Вона входить до складу [en] — міжнародної регіональної організації, що об'єднує Сінгапур, малайзійських штат Джохор та індонезійську провінцію Острови Ріау (SIJORI = Singapore-Johor-Riau). Вона розпочала свою діяльність 1994 року. Метою проекту є зміцнення регіональних економічних зв'язків та оптимізація взаємодоповнюваності господарського комплексу трьох суміжних територій.
Провідною галуззю економіки Островів Ріау є промисловість: електроніка, переробка мінеральних ресурсів, виробництво металевих виробів, пластмас та важке машинобудування. Друге місце займає торгівля й готельний бізнес. Зберігає своє значення й давня галузь місцевого господарства — видобуток корисних копалин (головним чином бокситів, граніту та олова), переважно на островах Ріау та Лінга. Розширюються обсяги будівництва на всій території провінції. Сільське господарство, лісове господарство та рибальство становлять відносно невеликий сегмент економіки.
Джерела
- Virginia Gorlinski. Riau Islands. Province, Indonesia. Encyclopædia Britannica (англ.)
Примітки
- Buku Induk. Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi, Kabupaten/Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia [ 2019-05-07 у Wayback Machine.]. Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia, Gamawan Fauzi (індонез.)
- (PDF) (індонез.). Архів оригіналу (PDF) за 18 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2016.
- Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia. Hasil Sensus Penduduk 2010 (індонез.)
- Population Census — Population by Region, Type of Document, and Sex. Kepulauan Riau Province. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
- 2010 Population Census — Population by Region and Religion. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
- Nor-Afidah Abd Rahman. Growth Triangle. Infopedia, National Library Board Singapore (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Riau Ostrovi Riau Kepulauan Riau Deviz Berpancang Amanah Bersauh MarwahZverhu zliva napravo Gavan Serasan ostrovi Ostriv Palmatak ostrovi Anambas Vid z Nyamuka Siantan Timur Plyazh na ostrovi Bintan Panoramnij vid na centralnu gavan Batama Stolicya TandzhungpinangGubernator Nurdin Basirun Nurdin Basirun Plosha 8202 km Naselennya 1 973 403 osobi 2015 Etnichni grupi malajci 30 0 yavanci 25 0 bataki 12 5 minangkabau 9 7 kitajci 7 7 Religiya islam hristiyanstvo buddizmMovi indonezijska malajskaData zasnuvannya 24 veresnya 2002Chasovij poyas UTC 7Sajt www kepriprov go id Koordinati 0 54 pn sh 104 27 sh d 0 900 pn sh 104 450 sh d 0 900 104 450 Ostrovi Riau indonez Kepulauan Riau skorocheno Kepri indonez Kepri provinciya v Indoneziyi roztashovana na dekilkoh grupah ostroviv u Pivdennokitajskomu mori mizh zahidnoyu Malajziyeyu ta indonezijskim ostrovom Sumatra na zahodi ta ostrovom Kalimantan zi shidnoyu Malajziyeyu na shodi Na zahodi mezhuye z provinciyeyu Riau na pivnochi z Malajziyeyu ta Singapurom na shodi z provinciyeyu Zahidnij Kalimantan ta malajzijskim shtatom Saravak Plosha 8 202 km Administrativnij centr Tandzhungpinang najbilshe misto Batam GeografiyaProvinciya zajmaye blizko 2000 ostroviv ob yednanih u 5 grup ostrovi na pivden vid Singapuru ostrovi na shid vid Sumatri ta na pivden vid Riau a takozh ostrovi Anambas Bunguran i shiroko rozkidani u vodah Pivdennokitajskogo morya mizh pivostrovom Malakka ta ostrovom Kalimantan Ostrovi Riau Linga vidokremleni vid Singapuru Singapurskoyu protokoyu a vid Sumatri protokoyu Bergala Najbilshi ostrovi Bintan Batam Kundur ostrovi Riau Singkep ostrovi Linga Natuna Besar ostrovi Natuna Bilshist ostroviv mayut gorbistij landshaft Najvishimi vershinami ye gora Dajk 1163 m na ostrovi Linga ta gora Ranaj 959 m na ostrovi Natuna Besar Uzberezhzhya ostroviv zajmayut mangrovi bolota Vinyatok stanovlyat lishe ostrovi Anambas yaki mayut krutu kam yanistu vkritu lisom beregovu liniyu Velikih richok nemaye Ostrovi Riau vidznachayutsya bagatstvom tvarinnogo svitu Tut vodyatsya tupayi languri lori ta inshi vidi primativ yavanskij skuns civeti pidkoviki bezlich vidiv ptahiv zozuli sovi dyatli byulbyuli nektarki golubi U priberezhnih vodah ye bagato ribi krabiv dvostulkovih molyuskiv Majzhe 20 ostroviv provinciyi nenaseleni j ne mayut nazv IstoriyaPriblizno v VII XIII st ostrovi Riau perebuvali v skladi buddijskoyi imperiyi Shrividzhaya zi stoliceyu v Palembanzi Pivdenna Sumatra U XIV st kontrol nad regionom vstanovila induyistska imperiya Madzhapagit iz shidnoyi Yavi Z XV XVI st na Sumatri strimko zrostali musulmanski sultanati osoblivo pislya rozpadu Madzhapagitu Prapor Ruhu sho vistupaye za nezalezhnist ostroviv Riau Na pochatku XVI st v regioni z yavlyayutsya yevropejci yaki pragnuli kontrolyuvati torgivlyu pryanoshami 1511 roku portugalci zahopili Malakku malajsku derzhavu roztashovanu na pivdenno zahidnomu uzberezhzhi Malajskogo pivostrova Povalenij sultan Mahmud shah utik na pivden pivostrova de zasnuvav novij sultanat Dzhohor zi stoliceyu na ostrovi Bintan arhipelag Riau Ostrovi Riau opinyayutsya v centri Malajskogo svitu 1641 r Malakku zahopili gollandci Vodnochas voni zakripilis na ostrovi Yava j pretenduvali na gegemoniyu v regioni Naprikinci XVII na pochatku XIX st sposterigayetsya aktivne supernictvo mizh Niderlandami ta Velikoyu Britaniyeyu yake vreshti skinchilosya pidpisannyam ugodi 1824 roku za yakoyu Malakku Dzhohor ta Singapur otrimali anglijci a Sumatru ta ostrovi Riau Linga gollandci U roki Drugoyi svitovoyi vijni 1942 1945 region perebuvav pid yaponskoyu okupaciyeyu 1950 roku ostrovi Riau uvijshli do skladu novostvorenoyi Respubliki Indoneziya yak chastina provinciyi Centralna Sumatra 1957 roku Centralna Sumatra bula rozdilena na tri provinciyi Zahidna Sumatra Dzhambi ta Riau 24 veresnya 2002 roku Ostrovi Riau buli administrativno viddileni vid sumatranskoyi chastini provinciyi Riau j utvorili okremu administrativnu odinicyu Indoneziyi Uryad novoyi provinciyi oficijno zapracyuvav z 2004 roku NaselennyaNaselennya ostroviv u 2010 roci stanovilo 1 679 163 osobi Bilshist zoseredzhena na ostrovi Batam ta v okolicyah Tandzhungpinanga Etnichnij sklad naselennya provinciyi Ostrovi Riau za danimi perepisu naselennya 2010 roku buv takim Narodi Chiselnist Dolya v naselenniMalajci 501 061 29 97 Yavanci 417 438 24 97 Bataki 208 678 12 48 Minangkabau 162 452 9 72 Kitajci 128 704 7 70 Sundanci 49 419 2 96 Bugi 37 124 2 22 Inshi 166 805 9 98 Vsogo 1 671 891 100 00 30 naselennya provinciyi stanovlyat malajci Drugoyu za rozmirom etnichnoyu grupoyu ye yavanci najbilsha grupa immigrantiv Ostroviv Riau Najbilshim etnichnim riznomanittyam vidriznyayetsya naselennya ostrova Batam Natomist na ostrovah Natuna malajci stanovlyat absolyutnu bilshist naselennya Korinnimi zhitelyami ostroviv Riau ye orang lauti Yih plemena j dosi kochuyut vodami arhipelagu zhivut u chovnah dotrimuyutsya animizmu zajmayutsya ribalstvom i morskimi promislami ne zmishuyutsya z malajskim naselennyam Miscevi zhiteli rozmovlyayut perevazhno malajskoyu movoyu Ponad tri chverti naselennya provinciyi Ostrovi Riau spoviduyut islam Za danimi perepisu naselennya 2010 roku chiselnist musulman tut stanovila 1 332 201 osoba 79 3 naselennya dali jshli hristiyani 225 828 osib 13 4 naselennya perevazhno protestanti ta buddisti 111 730 osib 6 7 naselennya Administrativnij ustrijMapa provinciyi Ostrovi Riau Provinciya dilitsya na p yat okrugiv indonez kabupaten i dva miskih municipaliteti indonez kota Administrativna odinicya Plosha km Naselennya osib 2010 perepis Administrativnij centr1 Batam misto indonez Kota Batam 960 25 944 2852 Tandzhungpinang misto indonez Kota Tanjung Pinang 144 56 187 3593 indonez Kabupaten Bintan 1 318 21 142 300 indonez Kota Kijang 4 indonez Kabupaten Karimun 912 75 212 561 indonez Tanjung Balai Karimun 5 indonez Kabupaten Lingga 2 266 77 86 244 indonez Daik 6 indonez Kabupaten Kepulauan Anambas 590 14 37 411 indonez Tarempa 7 indonez Kabupaten Natuna 2 009 04 69 003 indonez Ranai Provinciya Ostrovi Riau 8 201 72 1 679 163 Tandzhungpinang indonez Kota Tanjung Pinang EkonomikaEkonomika provinciyi znachnoyu miroyu oriyentovana na Singapur ta Malajziyu Vona vhodit do skladu en mizhnarodnoyi regionalnoyi organizaciyi sho ob yednuye Singapur malajzijskih shtat Dzhohor ta indonezijsku provinciyu Ostrovi Riau SIJORI Singapore Johor Riau Vona rozpochala svoyu diyalnist 1994 roku Metoyu proektu ye zmicnennya regionalnih ekonomichnih zv yazkiv ta optimizaciya vzayemodopovnyuvanosti gospodarskogo kompleksu troh sumizhnih teritorij Providnoyu galuzzyu ekonomiki Ostroviv Riau ye promislovist elektronika pererobka mineralnih resursiv virobnictvo metalevih virobiv plastmas ta vazhke mashinobuduvannya Druge misce zajmaye torgivlya j gotelnij biznes Zberigaye svoye znachennya j davnya galuz miscevogo gospodarstva vidobutok korisnih kopalin golovnim chinom boksitiv granitu ta olova perevazhno na ostrovah Riau ta Linga Rozshiryuyutsya obsyagi budivnictva na vsij teritoriyi provinciyi Silske gospodarstvo lisove gospodarstvo ta ribalstvo stanovlyat vidnosno nevelikij segment ekonomiki DzherelaVirginia Gorlinski Riau Islands Province Indonesia Encyclopaedia Britannica angl PrimitkiBuku Induk Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi Kabupaten Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia 2019 05 07 u Wayback Machine Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia Gamawan Fauzi indonez PDF indonez Arhiv originalu PDF za 18 veresnya 2017 Procitovano 24 veresnya 2016 Kewarganegaraan Suku Bangsa Agama dan Bahasa Sehari hari Penduduk Indonesia Hasil Sensus Penduduk 2010 indonez Population Census Population by Region Type of Document and Sex Kepulauan Riau Province Badan Pusat Statistik BPS Statistics Indonesia indonez angl 2010 Population Census Population by Region and Religion Badan Pusat Statistik BPS Statistics Indonesia indonez angl Nor Afidah Abd Rahman Growth Triangle Infopedia National Library Board Singapore angl