НектарковіМаріка жовточерева Cinnyris jugularis Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animali

Нектаркові

Маріка жовточерева (Cinnyris jugularis)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд:	Співочі птахи (Passeri)
Надродина:	Passeroidea
Родина:	Нектаркові (Nectariniidae) Vigors, 1825

Роди

Посилання

Вікісховище:	Nectariniidae
Віківиди:	Nectariniidae
EOL:	1636
ITIS:	178807
NCBI:	135425
Fossilworks:	372591

Некта́ркові, або нектарницеві (Nectariniidae) — родина горобцеподібних птахів, що включає 16 родів і 146 видів. Представники родини мешкають в Африці і Азії; один вид (жовточерева маріка) мешкає в Австралії.

Опис

Нектаркові — дрібні птахи з довгими, вигнутими дзьобами і щіточкоподібними язиками, пристосованими до живлення нектаром. Найлегшим представником родини є чорночерева маріка, що важить 5 г, а найважчим — великий павуколов, що важить 45 г. Нектарковим притаманний статевий диморфізм: самці мають яскраве забарвлення, часто з металевим відблиском, тоді як забарвлення самиць зазвичай тьмяніше. Крім того, самці часть мають більші розміри, а у деяких видів також видовжені стернові пера. Винятком є представники роду Павуколов (Arachnothera), які мають більші розміри, ніж більшість нектаркових, і яким не притаманний статевий диморфізм. Політ нектаркових швидкий і прямий, завдяки коротким крилам. Більшість видів здатні зависати на місці, як колібрі, хоча роблять це неохоче.

Поширення

Поширення нектаркових простягається від Південної Африки через більшу частину континенту, Близький Схід, Південну і Південно-Східну Азії до Південного Китаю, Індонезії, Нової Гвінеї і північних районів Австралії. Найбільше видове різноманіття нектаркових спостерігається в екваторіальних районах Африки, де, імовірно, і зародилася ця група. Більшість нектаркових є осілими або мігрують на невеликі відстані. Вони живуть переважно в первинних вологих тропічних лісах, а також в рідколіссях, саванах, чагарникових заростях і на високогірних луках, зустрічаються на висоті від 0 до 4900 м над рівнем моря. Деякі види нектаркових мешкають в змінених людиною середовищах: на полях, плантаціях, в садах і парках.

Пурпурова маріка зависла в повітрі перед суцвіттям

Поведінка і екологія

Нектаркові займають ту ж екологічну нішу, що і колібрієві (Trochilidae) в Америці і медолюбові (Meliphagidae) в Австралії та на Новій Гвінеї. Внаслідок конвергентної еволюції, ці три неспоріднені групи птахів дуже подібні за зовнішнім виглядом і поведінкою.

Нектаркові ведуть переважно денний спосіб життя. Вони зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками. Більшість нектаркових живиться, як випливає з їх назви, нектаром, однак вони також ловлять комах і павуків, і годують пташенят саме ними. Квіти, форма яких перешкоджає доступ до нектару (наприклад, дуже довгі і вузькі), просто прокалуються, даючи доступ птахам до нектарників, з яких вони можуть смоктати нектар. Деякі представники родини також можуть живитися дрібними плодами.

Нектаркові є важливими запилювачами деяких видів рослин, зокрема з родів Protea, Aloe, Erica, Erythrina і Strelitzia. Квітки, яких запилюють нектаркові, зазвичають мають довгу, трубчасту форму і яскраве, червоне або оранжеве забарвлення, демонструючи таким чином конвергенцію з квітками з Америки, яких запилюють колібрі. Науковці припускають, що спеціалізація на нектаркових, порівняно з іншими запилювачами, сприяла видоутворенню рослин і призвела до високого ріноманіття флори на півдні Африки.

Нектаркові є переважно моногамними і територіальними птахами. Види, що мешкають в екваторіальних районах, гніздяться протягом всього року, а у видів, що мешкають в тропіках, сезон розмноження часто припадає на сезон дощів, що пов'язано зі збільшенням кількості комах. Деякі види, зокрема каштанові нектарці, гніздяться під час посушливого сезону, що пов'язано з квітненням рослин. Гнізда нектаркових мають овальну, закриту форму з бічним входом. Вони підвішуються на тонких гілках і скріплюються за допомогою павутиння. Гнізда павуколовів відрізняються від гнізд їнших нектаркових: воно підвішується під великим пальмовим або банановим листом і може мати чашоподібну, трубкоподібну або іншу форму, в залежності від виду. Зазвичай, лише самиця будує гніздо і насиджує яйця, хоча самці можуть допомагати у догляді за пташенятами. В кладці може бути від 2 до 4 яєць. Нектаркові іноді стають жертвами гніздового паразитизму зозуль і воскоїдів.

Класифікація

За класифікацією, утвердженою Міжнародною спілкою орнітологів, виділяють 16 родів і 146 видів:

Червонощока саїманга (Chalcoparia) — 1 вид (рід монотиповий)
Оливкова саїманга (Deleornis) — 2 види
Саїманга (Anthreptes) — 15 видів
Зеленовола саїманга (Hedydipna) — 4 види
Бронзовоспинна нектарка (Anabathmis) — 3 види
Велика нектарка (Dreptes) — 1 вид (рід монотиповий)
Капська нектарка (Anthobaphes) — 1 вид (рід монотиповий)
Нектарик (Cyanomitra) — 7 видів
Нектарець (Chalcomitra) — 7 видів
Нектаринка (Leptocoma) — 6 видів
Нектарка (Nectarinia) — 6 видів
Золотокрила нектарка (Drepanorhynchus) — 1 вид (рід монотиповий)
Маріка (Cinnyris) — 56 видів
Сіпарая (Aethopyga) — 22 види
Смугастовола нектарка (Kurochkinegramma) — 1 вид (рід монотиповий)
Павуколов (Arachnothera) — 13 видів

Примітки

Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Paton, D. C.; Collins, B. G. (1989). Bills and tongues of nectar-feeding birds: A review of morphology, function and performance, with intercontinental comparisons. Australian Journal of Ecology. 14 (4): 473—506. doi:10.1111/j.1442-9993.1989.tb01457.x. ISSN 1442-9993.
Cheke, Robert; Mann, Clive (2008). Family Nectariniidae (Sunbirds). У del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Christie, David (ред.). Handbook of the Birds of the World, Volume 13: Penduline-tits to Shrikes. Barcelona: Lynx Editions. с. 196—243. ISBN .
Prinzinger, R.; Schafer T.; Schuchmann K.L. (March 1992). Energy metabolism, respiratory quotient and breathing parameters in two convergent small bird species : the fork-tailed sunbird Aethopyga christinae (Nectariniidae) and the Chilean Hummingbird Sephanoides sephanoides (Trochilidae). Journal of Thermal Biology. 17 (2): 71—79. doi:10.1016/0306-4565(92)90001-V.
Geerts, S.; Pauw, A. (2009). Hyper-specialization for long-billed bird pollination in a guild of South African plants: the Malachite Sunbird pollination syndrome. South African Journal of Botany. 75 (4): 699—706. doi:10.1016/j.sajb.2009.08.001.
Hargreaves, Anna L.; Johnson, Steven D.; Nol, Erica (2004). Do floral syndromes predict specialization in plant pollination systems? An experimental test in an "ornithophilous" African Protea. Oecologia. 140 (2): 295—301. Bibcode:2004Oecol.140..295H. doi:10.1007/s00442-004-1495-5. ISSN 1432-1939. PMID 15168105.
Ratsirarson, J (1995). Pollination ecology of Aloe divaricata, Berger (Liliaceae): an endemic plant species of south-west Madagascar. South African Journal of Botany. 61 (5): 249—252. doi:10.1016/S0254-6299(15)30531-7.
Siegfried, W. R.; Rebelo, A. G.; Prŷs-Jones, R. P.; Prys-Jones, R. P. (1985). Stem Thickness of Erica Plants in Relation to Avian Pollination. Oikos. 45 (1): 153. doi:10.2307/3565234. JSTOR 3565234.
Bruneau, Anne (1997). Evolution and homology of bird pollination syndromes in Erythrina (Leguminosae). American Journal of Botany. 84 (1): 54—71. doi:10.2307/2445883. ISSN 1537-2197. JSTOR 2445883.
Frost, S. K.; Frost, P. G. H. (1981). Sunbird pollination of Strelitzia nicolai. Oecologia. 49 (3): 379—384. Bibcode:1981Oecol..49..379F. doi:10.1007/BF00347603. ISSN 0029-8549. PMID 28310001.
Barrett, Spencer C. H.; Cole, William W.; Anderson, Bruce (May 2005). Botany: Specialized bird perch aids cross-pollination. Nature. 435 (7038): 41—42. Bibcode:2005Natur.435...41A. doi:10.1038/435041a. ISSN 1476-4687. PMID 15875009.
Valente, Luis M.; Manning, John C.; Goldblatt, Peter; Vargas, Pablo (1 липня 2012). Did Pollination Shifts Drive Diversification in Southern African Gladiolus? Evaluating the Model of Pollinator-Driven Speciation. The American Naturalist. 180 (1): 83—98. doi:10.1086/666003. ISSN 0003-0147. PMID 22673653.
Johnson Steven D. (12 лютого 2010). The pollination niche and its role in the diversification and maintenance of the southern African flora. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences. 365 (1539): 499—516. doi:10.1098/rstb.2009.0243. PMC 2838267. PMID 20047876.
Lindsey, Terence (1991). Forshaw, Joseph (ред.). Encyclopaedia of Animals: Birds. London: Merehurst Press. с. 207. ISBN .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 грудня 2021.

Джерела

Barlow, Wacher and Disley, Birds of The Gambia
Grimmett, Inskipp and Inskipp, Birds of India
Robson, Craig A Field Guide to the Birds of Thailand
Sinclair, Ian; Hockey, Phil and Tarboton, Warwick (2002). SASOL Birds of Southern Africa. Struik. ISBN .

[1] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[2] Paton, D. C.; Collins, B. G. (1989). Bills and tongues of nectar-feeding birds: A review of morphology, function and performance, with intercontinental comparisons. Australian Journal of Ecology. 14 (4): 473—506. doi:10.1111/j.1442-9993.1989.tb01457.x. ISSN 1442-9993.

[HBW-3] Cheke, Robert; Mann, Clive (2008). Family Nectariniidae (Sunbirds). У del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Christie, David (ред.). Handbook of the Birds of the World, Volume 13: Penduline-tits to Shrikes. Barcelona: Lynx Editions. с. 196—243. ISBN .

[4] Prinzinger, R.; Schafer T.; Schuchmann K.L. (March 1992). Energy metabolism, respiratory quotient and breathing parameters in two convergent small bird species : the fork-tailed sunbird Aethopyga christinae (Nectariniidae) and the Chilean Hummingbird Sephanoides sephanoides (Trochilidae). Journal of Thermal Biology. 17 (2): 71—79. doi:10.1016/0306-4565(92)90001-V.

[5] Geerts, S.; Pauw, A. (2009). Hyper-specialization for long-billed bird pollination in a guild of South African plants: the Malachite Sunbird pollination syndrome. South African Journal of Botany. 75 (4): 699—706. doi:10.1016/j.sajb.2009.08.001.

[6] Hargreaves, Anna L.; Johnson, Steven D.; Nol, Erica (2004). Do floral syndromes predict specialization in plant pollination systems? An experimental test in an "ornithophilous" African Protea. Oecologia. 140 (2): 295—301. Bibcode:2004Oecol.140..295H. doi:10.1007/s00442-004-1495-5. ISSN 1432-1939. PMID 15168105.

[7] Ratsirarson, J (1995). Pollination ecology of Aloe divaricata, Berger (Liliaceae): an endemic plant species of south-west Madagascar. South African Journal of Botany. 61 (5): 249—252. doi:10.1016/S0254-6299(15)30531-7.

[:1-8] Siegfried, W. R.; Rebelo, A. G.; Prŷs-Jones, R. P.; Prys-Jones, R. P. (1985). Stem Thickness of Erica Plants in Relation to Avian Pollination. Oikos. 45 (1): 153. doi:10.2307/3565234. JSTOR 3565234.

[:0-9] Bruneau, Anne (1997). Evolution and homology of bird pollination syndromes in Erythrina (Leguminosae). American Journal of Botany. 84 (1): 54—71. doi:10.2307/2445883. ISSN 1537-2197. JSTOR 2445883.

[10] Frost, S. K.; Frost, P. G. H. (1981). Sunbird pollination of Strelitzia nicolai. Oecologia. 49 (3): 379—384. Bibcode:1981Oecol..49..379F. doi:10.1007/BF00347603. ISSN 0029-8549. PMID 28310001.

[11] Barrett, Spencer C. H.; Cole, William W.; Anderson, Bruce (May 2005). Botany: Specialized bird perch aids cross-pollination. Nature. 435 (7038): 41—42. Bibcode:2005Natur.435...41A. doi:10.1038/435041a. ISSN 1476-4687. PMID 15875009.

[12] Valente, Luis M.; Manning, John C.; Goldblatt, Peter; Vargas, Pablo (1 липня 2012). Did Pollination Shifts Drive Diversification in Southern African Gladiolus? Evaluating the Model of Pollinator-Driven Speciation. The American Naturalist. 180 (1): 83—98. doi:10.1086/666003. ISSN 0003-0147. PMID 22673653.

[13] Johnson Steven D. (12 лютого 2010). The pollination niche and its role in the diversification and maintenance of the southern African flora. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences. 365 (1539): 499—516. doi:10.1098/rstb.2009.0243. PMC 2838267. PMID 20047876.

[EoB-14] Lindsey, Terence (1991). Forshaw, Joseph (ред.). Encyclopaedia of Animals: Birds. London: Merehurst Press. с. 207. ISBN .

[ioc-15] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 грудня 2021.