|
Джафна (там. யாழ்ப்பாண அரசு; синг. යාපනය රාජධානිය) — держава, що існувала на півночі острова Шрі-Ланка між 1215 та 1619 роками. Її столицею було місто , територія якого входить у територію сучасного міста Джафна. Територія держави в період розквіту приблизно відповідала Північній провінції.
Утворення незалежної держави на півночі Шрі-Ланки
Починаючи з XI століття острів Шрі-Ланка перебував під владою сингальської держави , яка вела активну наступальну політику в Південній Індії. Проте з кінця XII століття на острові взяли гору відцентрові сили, і за 19 років (з 1196 по 1215 роки) на сингальському престолі змінилося 12 правителів. Міжусобиці послабили острів економічно і політично, і в 1212 році він був завойований Паракрамою Пандьєю.
У 1215 році на півночі країни висадилося військо з індійської держави Калінга, яке розграбувало північні і північно-східні райони острова — центри стародавньої сингальської цивілізації. У другій чверті XIII століття більшість феодальних правителів територій у південно-західній частині острова, що не увійшли до складу створеної Магхою держави, об'єдналися навколо сингальської царської династії Дамбаденії, і під проводом спочатку Віджаябаху III, а потім — Паракрамабаху II зуміли відвоювати Полоннарува і відтіснити тамілів на півострів Джафна.
У 1247 році на Шрі-Ланці висадилися війська Чандрабхана — правителя Малаккської держави Тамбралінгі. Чандрабхан підпорядкував північні райони острова, де була зосереджена основна частина тамільського населення, і рушив углиб країни. Незабаром його військо було розбите, але він утік у Джафна і в 1255 році став її правителем. Ситуацією скористалася південноіндійська династія Пандья, яка завоювала Джафна і в 1258 році зробила Чандрабхану своїм васалом. Коли в 1262 році Чандрабхана знову рушив війною на сингальську державу, Пандья вбили неслухняного васала, і зробили королем міністра Аріячакраварті.
Династія Аріячакраварті
Коли у 1311 році імперія Пандья впала під ударами мусульман з Делійського султанату, королівство Джафна, кероване королями з династії Аріячакраварті, проголосило свою незалежність, і стало проводити експансіоністську політику, зайнявши в підсумку домінуюче становище на Шрі-Ланці. Арабський мандрівник Ібн Баттута, що відвідав острів в 1344 році, відзначав наявність у Джафна сильного флоту, що здійснював часті рейди в бік сингальських територій аж до Панадури на південному узбережжі. Відомий випадок, коли за непокору царя Віджаябаху III, який стратив прибулих з Джафни збирачів данини, в сингальську державу були послані дві каральні експедиції — морська і сухопутна.
У другій половині XIV століття в південній Індії виникла Віджаянагарська імперія, яка незабаром стала регіональним гегемоном. Королівство Джафна було змушене визнати сюзеренітет імперії Віджаянагар і її права на щорічний збір данини.
Паракрамабаху VI, що правив в південній частині острова протягом 55 років, зумів відродити єдину сингальську державу. Він ліквідував загрозу нападу з боку імперії Віджаянагар, підпорядкував собі ваніярів, що правили на прикордонних між Джафна і Котте територіях, і послав сингальські війська на Джафну. Перший військовий похід закінчився невдачею, але другий приніс перемогу його армії. Правитель Джафни втік до південної Індії, і в 1450 році Джафна була включена до складу сингальської держави; її намісником був призначений прийомний син Паракрамабаху VI — Самупал Кумара.
Від Котте до португальців
Після смерті правителя Котте Паракрамабаху VI йому успадковував його онук, який незабаром був убитий Самупалом Кумараєю, який захопив владу і взяв тронне ім'я Бхуванаікабаху VI. Боротьба за владу в центрі призвела до послаблення контролю над периферійними територіями, і в 1467 році Джафна знову здобула незалежність. В останній чверті XV століття від Котте відокремилося ще одна держава — Канді, що розташовувалася в центральній частині Шрі-Ланки.
У 1505 році острів Шрі-Ланка вперше відвідали португальці. Переконавшись у прибутковості місцевої експортної торгівлі, португальська влада Гоа взяли курс на будівництво торгових факторій на узбережжі, які поступово повинні були стати опорними пунктами для військового захоплення острова. Пообіцявши правителю Котте допомогу в його боротьбі за верховну владу на острові, португальці отримали право мати торгову факторію поблизу столиці Котте. З цього часу португальці стали істотним елементом шріланкійської політики: всі ланкійські держави — Котте, Сітавака, Канді і Джафна — захоплені боротьбою між собою, не тільки не прагнули протистояти проникненню португальців, але, навпаки, прагнули добитися військової допомоги португальської корони і укладення союзних договорів.
У 40-і роки XVI століття почалося португальське втручання у внутрішні справи Джафни. Активна місіонерська діяльність католицьких священиків привела до створення численної тамільської християнської громади на північному і північно-східному узбережжі острова. У 1560 році, в результаті португальської військової експедиції під проводом Андре Фуртадо де Мендоси, в Джафні було засновано військове поселення, а португальський ставленик Етхірімана Чинкам став королем Джафна, погодившись натомість на регулярну виплату данини португальській владі Котте. Рік по тому індуїстська тамільська знать організувала змову, й Ітіріман Чинкам був змушений втекти до португальського форту. Португальські війська жорстоко розправилися з учасниками змови, і знову помістили на трон свого ставленика.
Після смерті Ітірімана Чинкама в 1615 році в державі розгорілася боротьба за право успадкування. Влада була захоплена Санкилі Кумарою, який усунув усіх претендентів на престол і зажадав у португальців визнати його регентом при трирічному синові Ітірімана Чінкама. Португальці пішли на це з умовою надання свободи пересування та дій португальським католицьким священикам на території Джафни, а також щорічної виплати данини.
Португальське завоювання
У 1618 році проти Санкилі Кумари була організована змова групою християн. Придушуючи її, правитель Джафни запросив на допомогу війська з південноіндійського князівства , а також запросив військову допомогу від голландців, які влаштувалися в ряді факторій на узбережжі Південної Індії. Дізнавшись про це, португальці в 1619 році спорядили експедицію у Джафну і захопили Санкилі в полон. З 1620 року в Джафні стало здійснюватися пряме колоніальне управління.
Джерела
- «Історія Сходу» (у 6 т.). Т. II «Схід у середні століття» — Москва: Видавнича фірма «Східна література» РАН, 2002.
- «Історія Сходу» (у 6 т.). Т. III «Схід на рубежі середньовіччя і нового часу. XVI–XVIII ст.» — Москва: Видавнича фірма «Східна література» РАН, 1999.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dzhafna Korolivstvo Dzhafna tam ய ழ ப ப ண அரச sing ය පනය ර ජධ න ය 1215 1619 Stolicya Mova i tamilska sanskrit Religiya Induyizm Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhafna derzhava Dzhafna tam ய ழ ப ப ண அரச sing ය පනය ර ජධ න ය derzhava sho isnuvala na pivnochi ostrova Shri Lanka mizh 1215 ta 1619 rokami Yiyi stoliceyu bulo misto teritoriya yakogo vhodit u teritoriyu suchasnogo mista Dzhafna Teritoriya derzhavi v period rozkvitu priblizno vidpovidala Pivnichnij provinciyi Utvorennya nezalezhnoyi derzhavi na pivnochi Shri LankiPochinayuchi z XI stolittya ostriv Shri Lanka perebuvav pid vladoyu singalskoyi derzhavi yaka vela aktivnu nastupalnu politiku v Pivdennij Indiyi Prote z kincya XII stolittya na ostrovi vzyali goru vidcentrovi sili i za 19 rokiv z 1196 po 1215 roki na singalskomu prestoli zminilosya 12 praviteliv Mizhusobici poslabili ostriv ekonomichno i politichno i v 1212 roci vin buv zavojovanij Parakramoyu Pandyeyu U 1215 roci na pivnochi krayini visadilosya vijsko z indijskoyi derzhavi Kalinga yake rozgrabuvalo pivnichni i pivnichno shidni rajoni ostrova centri starodavnoyi singalskoyi civilizaciyi U drugij chverti XIII stolittya bilshist feodalnih praviteliv teritorij u pivdenno zahidnij chastini ostrova sho ne uvijshli do skladu stvorenoyi Maghoyu derzhavi ob yednalisya navkolo singalskoyi carskoyi dinastiyi Dambadeniyi i pid provodom spochatku Vidzhayabahu III a potim Parakramabahu II zumili vidvoyuvati Polonnaruva i vidtisniti tamiliv na pivostriv Dzhafna U 1247 roci na Shri Lanci visadilisya vijska Chandrabhana pravitelya Malakkskoyi derzhavi Tambralingi Chandrabhan pidporyadkuvav pivnichni rajoni ostrova de bula zoseredzhena osnovna chastina tamilskogo naselennya i rushiv uglib krayini Nezabarom jogo vijsko bulo rozbite ale vin utik u Dzhafna i v 1255 roci stav yiyi pravitelem Situaciyeyu skoristalasya pivdennoindijska dinastiya Pandya yaka zavoyuvala Dzhafna i v 1258 roci zrobila Chandrabhanu svoyim vasalom Koli v 1262 roci Chandrabhana znovu rushiv vijnoyu na singalsku derzhavu Pandya vbili nesluhnyanogo vasala i zrobili korolem ministra Ariyachakravarti Dinastiya AriyachakravartiKoli u 1311 roci imperiya Pandya vpala pid udarami musulman z Delijskogo sultanatu korolivstvo Dzhafna kerovane korolyami z dinastiyi Ariyachakravarti progolosilo svoyu nezalezhnist i stalo provoditi ekspansionistsku politiku zajnyavshi v pidsumku dominuyuche stanovishe na Shri Lanci Arabskij mandrivnik Ibn Battuta sho vidvidav ostriv v 1344 roci vidznachav nayavnist u Dzhafna silnogo flotu sho zdijsnyuvav chasti rejdi v bik singalskih teritorij azh do Panaduri na pivdennomu uzberezhzhi Vidomij vipadok koli za nepokoru carya Vidzhayabahu III yakij strativ pribulih z Dzhafni zbirachiv danini v singalsku derzhavu buli poslani dvi karalni ekspediciyi morska i suhoputna U drugij polovini XIV stolittya v pivdennij Indiyi vinikla Vidzhayanagarska imperiya yaka nezabarom stala regionalnim gegemonom Korolivstvo Dzhafna bulo zmushene viznati syuzerenitet imperiyi Vidzhayanagar i yiyi prava na shorichnij zbir danini Parakramabahu VI sho praviv v pivdennij chastini ostrova protyagom 55 rokiv zumiv vidroditi yedinu singalsku derzhavu Vin likviduvav zagrozu napadu z boku imperiyi Vidzhayanagar pidporyadkuvav sobi vaniyariv sho pravili na prikordonnih mizh Dzhafna i Kotte teritoriyah i poslav singalski vijska na Dzhafnu Pershij vijskovij pohid zakinchivsya nevdacheyu ale drugij prinis peremogu jogo armiyi Pravitel Dzhafni vtik do pivdennoyi Indiyi i v 1450 roci Dzhafna bula vklyuchena do skladu singalskoyi derzhavi yiyi namisnikom buv priznachenij prijomnij sin Parakramabahu VI Samupal Kumara Vid Kotte do portugalcivPislya smerti pravitelya Kotte Parakramabahu VI jomu uspadkovuvav jogo onuk yakij nezabarom buv ubitij Samupalom Kumarayeyu yakij zahopiv vladu i vzyav tronne im ya Bhuvanaikabahu VI Borotba za vladu v centri prizvela do poslablennya kontrolyu nad periferijnimi teritoriyami i v 1467 roci Dzhafna znovu zdobula nezalezhnist V ostannij chverti XV stolittya vid Kotte vidokremilosya she odna derzhava Kandi sho roztashovuvalasya v centralnij chastini Shri Lanki U 1505 roci ostriv Shri Lanka vpershe vidvidali portugalci Perekonavshis u pributkovosti miscevoyi eksportnoyi torgivli portugalska vlada Goa vzyali kurs na budivnictvo torgovih faktorij na uzberezhzhi yaki postupovo povinni buli stati opornimi punktami dlya vijskovogo zahoplennya ostrova Poobicyavshi pravitelyu Kotte dopomogu v jogo borotbi za verhovnu vladu na ostrovi portugalci otrimali pravo mati torgovu faktoriyu poblizu stolici Kotte Z cogo chasu portugalci stali istotnim elementom shrilankijskoyi politiki vsi lankijski derzhavi Kotte Sitavaka Kandi i Dzhafna zahopleni borotboyu mizh soboyu ne tilki ne pragnuli protistoyati proniknennyu portugalciv ale navpaki pragnuli dobitisya vijskovoyi dopomogi portugalskoyi koroni i ukladennya soyuznih dogovoriv U 40 i roki XVI stolittya pochalosya portugalske vtruchannya u vnutrishni spravi Dzhafni Aktivna misionerska diyalnist katolickih svyashenikiv privela do stvorennya chislennoyi tamilskoyi hristiyanskoyi gromadi na pivnichnomu i pivnichno shidnomu uzberezhzhi ostrova U 1560 roci v rezultati portugalskoyi vijskovoyi ekspediciyi pid provodom Andre Furtado de Mendosi v Dzhafni bulo zasnovano vijskove poselennya a portugalskij stavlenik Ethirimana Chinkam stav korolem Dzhafna pogodivshis natomist na regulyarnu viplatu danini portugalskij vladi Kotte Rik po tomu induyistska tamilska znat organizuvala zmovu j Itiriman Chinkam buv zmushenij vtekti do portugalskogo fortu Portugalski vijska zhorstoko rozpravilisya z uchasnikami zmovi i znovu pomistili na tron svogo stavlenika Pislya smerti Itirimana Chinkama v 1615 roci v derzhavi rozgorilasya borotba za pravo uspadkuvannya Vlada bula zahoplena Sankili Kumaroyu yakij usunuv usih pretendentiv na prestol i zazhadav u portugalciv viznati jogo regentom pri tririchnomu sinovi Itirimana Chinkama Portugalci pishli na ce z umovoyu nadannya svobodi peresuvannya ta dij portugalskim katolickim svyashenikam na teritoriyi Dzhafni a takozh shorichnoyi viplati danini Portugalske zavoyuvannyaDokladnishe U 1618 roci proti Sankili Kumari bula organizovana zmova grupoyu hristiyan Pridushuyuchi yiyi pravitel Dzhafni zaprosiv na dopomogu vijska z pivdennoindijskogo knyazivstva a takozh zaprosiv vijskovu dopomogu vid gollandciv yaki vlashtuvalisya v ryadi faktorij na uzberezhzhi Pivdennoyi Indiyi Diznavshis pro ce portugalci v 1619 roci sporyadili ekspediciyu u Dzhafnu i zahopili Sankili v polon Z 1620 roku v Dzhafni stalo zdijsnyuvatisya pryame kolonialne upravlinnya Dzherela Istoriya Shodu u 6 t T II Shid u seredni stolittya Moskva Vidavnicha firma Shidna literatura RAN 2002 ISBN 5 02 018102 1 Istoriya Shodu u 6 t T III Shid na rubezhi serednovichchya i novogo chasu XVI XVIII st Moskva Vidavnicha firma Shidna literatura RAN 1999 ISBN 5 02 017913 2