Республіка Триніда́д і Тоба́го (англ. Republic of Trinidad and Tobago [trɪnɨdæd ən təbeɪɡoʊ]) — острівна держава в південній частині Карибського моря, неподалік від узбережжя Венесуели. Вона складається з двох великих островів — Тринідаду та Тобаго, а також великої кількості дрібних островів. Країна розташована за 10,6 кілометра (7 миль) на північ від Венесуели та трохи південніше Гренади, між 10° 2' — 11° 12' північної широти, і 60° 30' — 61° 56' західної довготи.
Республіка Тринідад і Тобаго | |||||
| |||||
Девіз: "Together we aspire, together we achieve" (Разом ми прагнемо, разом ми досягаємо) | |||||
Гімн: "Forged From The Love of Liberty" | |||||
Столиця | Порт-оф-Спейн country H G O | ||||
---|---|---|---|---|---|
Найбільше місто | Чагуанас | ||||
Офіційні мови | англійська | ||||
Форма правління | Республіка | ||||
- Президент | Кристин Кангалу | ||||
- прем'єр-міністр | Кіт Роулі | ||||
Незалежність | |||||
- від Великої Британії | 31 серпня 1962 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 5 128 км² (172) | ||||
- Внутр. води | незначна кількість % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2017 | 1 218 208 (152) | ||||
- Густота | 207,8/км² (47) | ||||
ВВП (ПКС) | 2022 р., оцінка | ||||
- Повний | $42.100 мільярдів (126) | ||||
- На душу населення | $29 793 (58) | ||||
ІЛР (2021) | 0,810 (very high) (57) | ||||
Валюта | Долар Тринідаду та Тобаго (TTD ) | ||||
Часовий пояс | (UTC-4) | ||||
Коди ISO 3166 | TT / TTO | ||||
Домен | .tt | ||||
Телефонний код | +868 | ||||
|
Країна до 1962 року була колонією Великої Британії, з моменту здобуття незалежності входить в Співдружність націй.
Географія
Тринідад і Тобаго розташовується на невеликому архіпелазі між Атлантичним океаном та Карибським морем. Країна розташовується на двох великих островах (Тринідаді та Тобаго) і менших розмірів (серед них — острови Чакачакаре, Монос, Уевос, Гаспар-Гранде, Малий Тобаго, острови Сент-Джайлз та ін.).
Площа Тринідаду і Тобаго — 5128 км², 4768 з яких (93 %) доводиться на острів Тринідад (в середньому 80 км в довжину і 59 завширшки). Тобаго розташоване за 30 кілометрів на північний схід від Тринідаду. Його довжина — 41 км, ширина — 12 км, площа острова — приблизно 300 км².
Попри те, що Тринідад і Тобаго вважаються частиною Малих Антильських островів, їх походження відмінно від інших островів цього архіпелагу. Тринідад спочатку був частиною Південної Америки, Тобаго має вулканічне походження; обидва острови розташовані на континентальному шельфі Південної Америки. Гірські хребти на обох островах є продовженнями гірських ланцюгів Венесуели. Зараз острови відокремлені від континенту затокою Парія, протоками Бока-дель-Серпіенте та Бока-дель-Драгон (в перекладі з іспанської — Паща змії і Паща дракона відповідно).
На Тринідаді переважає низинна рівнина, проте є три гірських хребта — два з них знаходяться паралельно один одному і не перевищують у висоту 325 метрів. На півночі розташовується ще один гірський хребет, що є продовженням Берегової Кордильєри Венесуели. Його головна вершина — гора Аріпо (940 м) — найвища точка країни. Деяким нижче гора Ель-Тукуче (936 м). Дві найбільші річки острова — Ортойре (50 км в довжину, впадає в Атлантичний океан) та Короні (40 км, впадає в затоку Паріа).
На Тобаго домінує великий гірський хребет, який проходить через більшу частину острова (протяжність — 29 км) і в висоту доходить до 640 метрів. На північ та південь від хребта знаходяться родючі рівнини. 43 % Тобаго вкрито лісом. На острові можна знайти безліч струмків та невеликих річок, але при цьому проблема розмиття ґрунту або повеней на Тобаго, на відміну від Тринідаду, не стоїть.
Клімат
Клімат Тринідаду та Тобаго в цілому характерний для тропічної кліматичної зони, в якій розташована республіка, і формується північно-східними вітрами. Середньорічна температура на Тринідаді — 26 °C. Відносна вологість повітря в сезон дощів (з червня по грудень) досягає в середньому 85—87 %, випадає понад 200 сантиметрів опадів на рік (в середньому — 211 см). Клімат Тобаго трохи прохолодніше, але в цілому збігається з тринідадським. Середньорічний рівень опадів тут — близько 250 см.
Рік поділяється на два сезони — сезон дощів триває з червня по грудень, сухий сезон — з січня по травень. Острови лежать на південь від зони тропічних циклонів, і більшість ураганів обходять Тринідад і Тобаго стороною.
Флора та фауна
Флора та фауна Тринідаду та Тобаго порівняно з сусідніми островами достатньо різноманітна, що пояснюється його континентальним походженням. Переважають вічнозелені ліси, в центрі острова Тринідад і на підвітряних північно-західних схилах — вторинна савана та рідколісся. Рослини представлені як південноамериканськими видами, так і специфічними для Антильських островів. У лісах росте понад 50 видів цінних деревних порід, у тому числі , бальса (заяче дерево), сандалове дерево, кипарис, ваніль помпона (V. pompona Schiede). Великі території займають плантації какао та інших культурних рослин.
Тобаго входить до ареалу зростання , інші види мелокактусів також поширені на островах. Також на Тринідаді росте рідкісна орхідея-метелик ( Ldl.), чисельність якої скорочується через комерційний збір. На островах зростає близько 60 ендемічних рослин (див. Список ендемічної флори Тринідаду і Тобаго).
Фауна має схожість з тваринним світом Південної Америки. На Тринідаді та Тобаго можна зустріти червоного ібіса, який є національним птахом республіки; кайманів, оцелотів (Leopardus pardalis), агуті, ігуан, опосумів, капуцинів, а також понад 40 видів колібрі (колібрі зображені і на гербі Тринідаду та Тобаго). На Тобаго гніздяться багато видів птахів, наприклад, та . Велика розмаїтість кажанів, трапляються представники родин Furipteridae (димчасті кажани), Natalidae, Phyllostomidae (листоноси), Mormoopidae. Ендеміком Тринідаду є ящірка Proctoporus shrevei, єдиний представник рептилій, що має властивість біолюмінесценції. Північний гірський масив острова Тринідад — єдине місце у світі, де зустрічається цей вид.
У республіці охороні дикої природи приділяється чимала увага. Функціонує 17 заповідників та понад 40 лісових заказників загальною площею 153 тисячі га. Поруч з південно-західним краєм Тобаго створений морський заповідник.
Населення
Демографічні дані
Більшість (96 %) з 1,065 млн жителів (на 2006 рік) Тринідаду та Тобаго проживають на острові Тринідад. Майже всі інші 4 % живуть на острові Тобаго. Протягом XX століття населення країни незмінно росло, проте на цей момент спостерігається зниження чисельності населення на 0,87 % на рік. Це пояснюється не стільки низькою народжуваністю, скільки високим рівнем еміграції. 2006 року на Тринідаді та Тобаго був зафіксовано найнижчий рівень росту чисельності населення в світі.
Столиця країни Порт-оф-Спейн є лише четвертим за чисельністю населення містом (49 000 в 2000), поступаючись містам Чагуанас (67 400 в 2000), Сан-Фернандо (62 000 в 2002), (54 900 в 2004).
Етнічний склад
Етнічний склад населення дуже різноманітний. Приблизно по 40 % складають афро- та індотринідадці, нащадки рабів та найманих робітників. Решту 20 % — креоли, а також тринідадці європейського, китайського та арабського походження. До національних меншин належать португальці, кариби та (англ. Cocoa Panyol) — етнічна група, що веде своє походження від перших іспанських поселенців та іммігрантів з Венесуели.
Мови
Єдина офіційна мова — англійська, але достатньо широко поширена індоарійська мова бходжпурі, якою розмовляють багато [en]. У розмовній мові, переважно, використовуються [en] та [en]креольські мови на основі англійської. Відсоток населення з рідною іспанською мовою, попри близькість Венесуели та інших іспаномовних країн, незначний, але ця мова є першою іноземною: державна кампанія SAFFL (Spanish As the First Foreign Language — Іспанська як перша іноземна мова), запущена у 2005, передбачає викладання іспанської в більшості початкових шкіл і навчання їй не менше третини чиновників країни. Уряд також оголосив, що до 2020 року іспанська мова знову стане офіційною мовою країни поряд з англійською. Іспанська була де-юре єдиною офіційною мовою острова в 1498–1797 роках, але в 1780 — 1790-х роках вона була поступово витіснена спочатку французькою, хоча колонією власне Франції острів не був, а після 1870 — англійською мовою.
Релігії
Достатньо широко в країні представлено 7 релігійних конфесій: католики (до них себе відносять 26 % населення); індуїсти (22 %); англікани (8 %); баптисти, п'ятидесятники (по 7 %); мусульмани (6 %); адвентисти сьомого дня (4 %). Інші жителі Тринідаду та Тобаго сповідують інші релігії або є атеїстами.
Політичний устрій
Державний устрій
Політична система Тринідаду та Тобаго заснована на британській моделі парламентської демократії.
Тринідад і Тобаго є парламентською республікою. За прийнятою 1976 року Конституцією, главою держави є президент, що обирається на п'ятирічний термін колегією виборців, в яку входять депутати обох палат парламенту. Одна людина не може займати президентський пост більше двох термінів поспіль. Повноваження президента сильно обмежені, тому фактичним лідером держави є прем'єр-міністр. Кандидата на пост голови уряду висуває парламент, стверджує кандидатуру президент. Зазвичай прем'єр-міністром стає лідер партії, що набрала більшу кількість голосів на виборах до парламенту. Склад кабінету міністрів також затверджується парламентом. На цей момент в Уряді налічується 21 міністерство.
Нинішніми лідерами держави є президент [en] та прем'єр-міністр [en], яка займає пост з травня 2010 року.
Парламент Тринідаду і Тобаго — двопалатний. Нижня палата називається палатою представників. До неї входить 36 депутатів (з наступних парламентських виборів це число буде збільшено до 41). Верхня палата — Сенат — нараховує 31 члена, 16 з яких призначаються прем'єр-міністром (сенатори від уряду), 6 — лідером опозиції (сенатори від опозиції), а 9, що залишилися — президентом (незалежні сенатори). На Тобаго виконавча влада представлена місцевою Асамблеєю (15 депутатів).
Вища судова інстанція країни — Арбітражний суд. Верховний суддя призначається президентом Тринідаду та Тобаго після консультації з прем'єр-міністром та лідером опозиції. Верховний суд, згідно з Конституцією, незалежний від виконавчої влади.
Міжнародні зв'язки
Основними принципами своєї зовнішньої політики Тринідад і Тобаго декларує повагу до суверенітету інших країн; невтручання у внутрішні справи інших країн; повагу до міжнародних законів та постанов Організації Об'єднаних Націй.
Тринідад і Тобаго входить в кілька міжнародних організацій, в числі яких КАРИКОМ (або Карибське Спільнота), ЛАЕС (Латиноамериканська Економічна Система), СОТ (Світова Організація Торгівлі), країни АКТ. Країна входить в ООН з 18 вересня 1962 року. При цьому Тринідад і Тобаго не входить у військові блоки і бере участь в Русі неприєднання.
У Порт-оф-Спейн знаходяться дипломатичні місії 26 держав та представництво Євросоюзу; дипломатичні представництва Тринідаду та Тобаго знаходяться в 11 містах 10 країн світу, не рахуючи постійних місій при ООН в Женеві та Нью-Йорку.
Відносини з Україною
Україна та Тринідад і Тобаго встановили між собою дипломатичні відносини 27 вересня 1999 р.
Гуманітарні організації
Товариство Червоного Хреста Тринідаду та Тобаго (ОКК ТіТ) (англ. Trinidad and Tobago Red Cross Society, TTRCS)
Товариство Червоного Хреста Тринідаду і Тобаго (англ. Trinidad and Tobago Red Cross Society, TTRCS) було засновано у 1939 році як закордонний філіал Британського Червоного Хреста. 1963 року, після того як Тринідад і Тобаго отримало незалежність, Товариство Червоного Хреста Тринідаду і Тобаго на підставі Парламентського закону № 15, прийнятого на першій сесії Першого Парламенту Тринідаду та Тобаго, стало незалежною організацією. У серпні 1963 року Товариство Червоного Хреста Тринідаду та Тобаго було визнано Міжнародним Комітетом Червоного Хреста та стало членом Ліги товариств Червоного Хреста (з листопада 1991 року — «Міжнародна Федерація товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця»).
Права людини
Згідно з доповіддю американської неурядової організації «Freedom House», завдяки поліпшенню соціально-економічної політики 2006 року Тринідад і Тобаго перейшов з розряду частково невільних держав в розряд повністю вільних (попри високий рівень злочинності, дискримінацію жінок, міжетнічні зіткнення, терористичні акти та корупцію в судовій системі, які згадуються в доповіді «Freedom House» по Тринідаду та Тобаго). У цій доповіді вказується, що громадяни країни мають можливість впливати на політичне життя країни; поважається право на свободу думок та свободу зборів. експерти журналу «Economist» також високо оцінили рівень громадянських свобод, плюралізму та виборчого процесу в Тринідаді та Тобаго, однак порахували, що рівень політичної культури в цілому не найкращий.
Організація «Міжнародна амністія» у доповіді за 2005 рік повідомляє про численні порушення прав людини в країні. За даними «Міжнародної амністії», умови утримання у в'язницях Тринідаду та Тобаго дуже важкі і в деяких випадках навіть жорстокі; нерідко мають місце зловживання повноваженнями з боку поліції; діють закони, що передбачають тілесні покарання; досі не скасована смертна кара.
(ILGA) відзначає, що на Тринідаді та Тобаго діють закони, що передбачають кримінальне переслідування за гомосексуальність.
У рейтингу свободи слова за 2006 рік організації «Репортери без кордонів» Тринідад і Тобаго займає високе 19—22 місце (з 168) з балом 5,00, разом з Данією, Новою Зеландією, а також Боснією і Герцеговиною. Тринідад і Тобаго в цьому рейтингу випереджає Німеччину, Велику Британію, США, Францію та інші розвинені країни.
Адміністративний поділ
За адміністративним устроєм Тринідад і Тобаго — унітарна держава. Територія країни поділяється на 9 графств, 5 муніципалітетів і одну самоврядну територію (острів Тобаго).
- Графства:
- Муніципалітети:
- самоврядних територій:
Історія
Острови до європейської колонізації
Острови Тринідад та Тобаго були заселені індіанцями південноамериканського походження ще сім тисяч років тому, що дозволяє називати острови найдавнішим місцем поселення людей на Антильському архіпелазі. Приблизно в 250 році до н. е. на островах висадилися племена індіанців-хліборобів Саладо з берегів Оріноко; однак невдовзі вони покинули Тринідад і Тобаго і розселилися по довколишніх островах. Ще через п'ятсот років з'явилися нові поселенці — індіанці Барранко, які прожили близько чотирьох століть на острові Тринідад, після чого їх витіснило плем'я Араука, яке заселило острови приблизно 650 року.
На початку XIV століття на островах з'явилися нові індіанські племена, що говорили на аравакських та карибських мовах: на Тринідаді (Каїри мовою індіанців) — непойя, суппойя і яо, на Тобаго — кариби та Галиба. Саме ці племена були знайдені на Тринідаді та Тобаго європейцями.
Колоніальний період
Острів Тринідад був відкритий Христофором Колумбом 31 липня 1498 року та названий на честь свята Трійці, який відзначався того дня (ісп. Trinidad — Трійця). Був помічений їм і острів Тобаго, який Колумб назвав Белла-Форма (Bella Forma), але на якому не висадився. Назва Тобаго, напевно, походить від іспанського слова Tobago (тютюн).
На початку XVI століття почалася колонізація островів, які стали іспанською територією. Конфліктів між корінним населенням та колонізаторами практично не виникало, а приплив нових жителів був невеликий (на Тринідаді та Тобаго відсутні корисні копалини, а ґрунт був, у порівнянні з сусідніми островами, не дуже родючим), і Тринідад став одним з нечисленних в Америці місць, що мирно розвивалися. Однак місцевим підприємствам з ловлі перлів (більшість з них розташовувалося на сусідньому острові Маргарита) бракувало робочої сили, і, як результат, 1511 року було вирішено вважати місцевих індіанців карибами, що дозволило брати їх в рабство.
1530 року іспанець Антоніо Седеньо (ісп. Antonio Sedeño) отримав офіційний дозвіл на заселення Тринідаду. Седеньо хотів отримати можливість торгувати рабами з місцевого населення, а також розраховував на Тринідад як на відправну точку подальших пошуків міфічної країни Ельдорадо. З другої спроби іспанцеві вдалося заснувати місто на Тринідаді, який був названий Кумукурапо (зараз це район Мукурапо в Порт-оф-Спейн). Однак Седеньо не зміг залучити достатню кількість жителів і був змушений покинути острів.
У другій половині XVI століття відбулося ще три спроби закласти місто на Тринідаді. Тільки остання з них увінчалася успіхом — 1592 року Антоніо де Берріо (ісп. Antonio de Berrio) став засновником поселення Сан-Хосе-де-Орука, найстарішого з збережених до наших днів (зараз місто називається ). Таким чином, у колонії нарешті з'явилася столиця. Однак та після цього приплив нових поселенців залишався вкрай незначним — 1783 року Тринідад населяло менше трьох тисяч осіб, з яких більшість становили індіанці. Для того щоб залучити поселенців на острів, влада оголосила, що кожному католику, який побажав стати жителем колонії, гарантується 32 акра землі (129 000 м²) і ще додаткові землі, в залежності від кількості рабів, яких він привезе з собою. Цей крок викликав деяке збільшення імміграції на острів. Крім іспанців, Хосе Марії Хакона вдалося залучити на Тринідад французів та гаїтян, які рятувалися від революцій, що відбулися в їхніх країнах.
Іспанії вдавалося утримувати Тринідад під своїм контролем до 1797 року, коли британська флотилія з 18 бойових кораблів під командуванням оточила острів. 18 лютого того ж року Тринідад був зданий Великої Британії, а офіційно став територією Британської імперії 1802 року. Місто Конкерабія був перейменований новими властями в Порт-оф-Спейн та знайшов статус адміністративного центру колонії.
Водночас, менший із двох острів Тобаго в XVII столітті став об'єктом боротьби між одразу чотирма державами — Англією, Францією, Голландією та Курляндією. Попри такий інтерес з боку європейців, Тобаго теж залишався майже незаселеним. 1704 року острів був оголошений нейтральною територією і став базою піратів, 1763 року Тобаго перейшов під контроль Великої Британії.
На початку XIX століття (на островах Карибського моря — 1 серпня 1838 року) було заборонено рабство. Спочатку колонії на Тринідаді та Тобаго відчували у зв'язку з цим брак робочої сили, але потім рабам була знайдена заміна у вигляді найманих робітників. З 1830-х років почався приплив на острови мігрантів з Індії, Китаю, Західної Африки та з острова Мадейра. Крім того, на Тринідад і Тобаго переселилося безліч колишніх рабів з інших колоній Малих Антильських островів. В той же час основною сільськогосподарською культурою та основною статтею експорту на островах стало какао. На початок XX століття 50 % сільськогосподарських площ острова Тринідад було оброблено під плантації кави та какао.
У середині 1850-х на Тринідаді була виявлена нафту. Першою витвір організувало підприємство «Merrimac Company»: біля озера була вирита 61-метрова свердловина, перша на острові. У середині 1860-х нафтовидобутком зайнявся Волтер Даруент (англ. Walter Darwent), однак створені ним компанії «Trinidad Petroleum Company» і «Pariah Petroleum Company» довго не проіснували та розвалилися після смерті Даруента. Більш успішним було підприємство Рандольфа Раста (англ. Randolph Rust) і Лі Лама (англ. Lee Lum), яке розпочало своє існування 1893 року.
1888 року Тринідад і Тобаго були нарешті об'єднані в одну колонію. Центр цього заморського володіння Великої Британії виявився на Тринідаді, а Тобаго став залежною територією.
На початку XX століття в країні з'явилися перші виборні органи влади (на Тобаго раніше вибиралася Асамблея, але вона була скасована після об'єднання островів в одну колонію). 1925 року пройшли перші вибори в Законодавчу асамблею. 7 з 13 її членів були обрані шляхом голосування, інші 6 — призначені . У виборах могли брати участь осіби старше 21 років та жінки старше 30 (перші універсальні вибори відбулися 1946 року).
1930-е стали невдалим для Тринідаду та Тобаго десятиліттям. На Тринідаді була майже повністю знищена індустрія какао — через дві епіфітотії та Велику депресію (плантації, що залишалися на Тобаго, були знищені 1963 року ураганом «Флора»). З цих пір основою економіки Тринідаду та Тобаго стало природна сировина. Наприкінці 1930-х по країні прокотилася серія страйків, натхненником яких був Тубале Уріа Бутлер (англ. [en]). Внаслідок цього були сформовані профспілки. Бутлер організував робочу партію, яка отримала більшість голосів на виборах 1950. На виборах 1956 року перемогла консервативна партія Народний національний рух (англ. People's National Movement) під керівництвом (англ. [en]).
Значні зміни принесла Тринідаду та Тобаго Друга світова війна. Вона викликала підйом нафтовидобувної промисловості (країна була постачальником нафти для військ союзників) та стала причиною появи на північному заході Тринідаду американської військово-морської бази (Велика Британія віддала США в оренду територію ). Втім, попри те, що оренда була укладена строком на 99 років, вже 1956 року американці призупинили будівництво бази, а в 1963 Чагуарамас був повернутий Тринідаду та Тобаго.
В 1958 — 1962 роках столиця Тринідаду та Тобаго Порт-оф-Спейн була центром Вест-Індської федерації, державного утворення, яке, за первісним задумом організаторів, повинно було пізніше здобути незалежність від Великої Британії як єдине ціле. Цього, однак, не відбулося — федерація проіснувала всього чотири роки, після чого розпалася 31 травня 1962 року. Рівно через три місяці, 31 серпня, Тринідад і Тобаго заявив про свою незалежності.
Незалежність
Перші чотирнадцять років свого незалежного існування Тринідад і Тобаго залишався домініоном Великої Британії під формальним керуванням королеви, представленої генерал-губернатором. фактичним лідером держави був глава уряду. Першим прем'єр-міністром Тринідаду та Тобаго став Ерік Вільямс, до здобуття країною незалежності очолював уряд.
У першій половині 1970-х знову почалася політична криза. В 1970 країною прокотилася серія страйків та демонстрацій за участю профспілок та політичних рухів за права негрів. Було введено надзвичайний стан, 15 чорношкірих політичних лідерів були арештовані. Після цього частина армії Тринідаду та Тобаго збунтувалася і захопила кілька заручників; однак Національна гвардія залишилась вірна діяв уряду, і в п'ять днів повстання було придушене.
Ці події відбувалися на тлі економічної кризи, що насувалася. Прем'єр Вільямс, що передбачив її, навіть готувався подати у відставку (попри майже повну підтримку його політики населенням), але кризи все ж вдалося уникнути: Арабо-ізраїльська війна 1973 року призвела до підвищення цін на нафту, і Вільямс залишився на посаді. Подорожчання енергоносіїв призвело до нафтового буму в Тринідаді та Тобаго, внаслідок якого в республіці значно зросли середня заробітна плата та рівень життя.
1 серпня 1976 було проголошено утворення республіки Тринідад і Тобаго. Таким чином, країна перестала бути домініоном Великої Британії (хоч і зберегла місце в Співдружності націй). Останній генерал-губернатор Тринідаду та Тобаго сер [en] (англ. Sir Ellis Clarke) став президентом республіки, прем'єр-міністром залишався Ерік Вільямс.
1981 року Вільямс, досі залишався головою уряду, пішов з життя. Створене ним Національне Рух протрималося при владі ще п'ять років після його смерті, а на виборах 1986 року поступилося Національному Альянсу Відродження (англ. [en]), лідер якої А. Н. Р. Робінсон (англ. A. N. R. Robinson) став прем'єр-міністром.
У липні 1990 угрупованням «Jamaat al Muslimeen» була проведена спроба збройного перевороту. 114 членів угруповання зробили спробу штурму будівлі парламенту та телецентру. Терористам вдалося захопити як заручників прем'єр-міністра та кількох членів парламенту та утримувати їх протягом п'яти днів, після чого угруповання було знешкоджено урядовими військами.
Останнім часом Тринідад і Тобаго — одна з найбагатших держав у регіоні, переважно за рахунок торгівлі нафтою та природним газом, однак політична стабільність в країні невисока.
Економіка
Основою економіки республіки є видобуток та переробка нафти, а також природного газу. Тринідад і Тобаго є шостою у світі державою за обсягом виробництва зрідженого природного газу (14 млрд м ³ за 2005 рік). 65 % ЗПГ, імпортованого в США, припадає на частку Тринідаду та Тобаго. Важливими статтями експорту також є асфальт (Піч-Лейк на південно-західному березі острова Тринідад є найбільшим природним резервуаром асфальту у світі) та хімічні продукти, зокрема, добрива. З продуктів сільського господарства країна експортує цукор, кокосові горіхи, цитрусові. Основні статті імпорту — машини, продукти переробки сировини, продовольство. Розвинена важка промисловість — металургійна та хімічна (виробництво метанолу та переробка нафти).
Важливою галуззю економіки Тринідаду та Тобаго є туризм. Щорічно країну відвідує понад 400 000 туристів, причому ця цифра постійно зростає.
Найважливішим зовнішньоекономічним партнером Тринідаду та Тобаго є США — на них припадає близько 40 % експорту і 27 % імпорту республіки. Значні економічні зв'язки встановлені з країнами КАРИКОМ (Ямайка, Барбадос), Південної Америки (Венесуела, Бразилія); меншою мірою це можна сказати про країни Євросоюзу, Канаду та Японію.
Економічна політика республіки — неоліберальна. 1995 року була проведена економічна реформа, яка сприяла економічному зростанню та залученню іноземного капіталу в країну. Зараз Тринідад і Тобаго вважається сприятливою державою для розміщення інвестицій.
За даними Міжнародного валютного фонду, валовий внутрішній продукт Тринідаду та Тобаго 2005 року становив 16,468 млрд доларів США (115 місце в світі); ВВП на душу населення — 14 258 доларів (48 місце). 19 % ВВП складають іноземні інвестиції, обсяг яких — близько 4 млрд доларів.
Державна валюта — Долар Тринідаду та Тобаго (код TTD). Станом на 8 березня 2007 року його курс по відношенню до долару США дорівнював 6,29 долара Тринідаду та Тобаго за 1 долар США.
Інфраструктура
Тринідад і Тобаго має розвинену за регіональними мірками інфраструктуру. Загальна протяжність автомобільних доріг — 8320 км, з яких близько половини — з твердим покриттям. Функціонує 6 аеропортів, головний з них — Пьярко, розташований недалеко від Порт-оф-Спейн — пристосований для прийому реактивних авіалайнерів. Важливе значення для Тринідаду та Тобаго як для острівної держави має судноплавство. Головний морський порт — столиця країни Порт-оф-Спейн.
Райони нафтовидобутку з центрами переробки нафти та морськими портами пов'язує нафтопровід протяжністю понад 1000 км. Функціонує й газопровід, його загальна протяжність — близько 900 кілометрів.
Ряд великих міст країни з'єднувала залізнична лінія . У грудні лінія перестала функціонувати. У ухвалено рішення побудувати дві нові залізничні колії для .
Туризм
На цей момент туризм є одним з найбільш пріоритетних розділів економіки Тринідаду та Тобаго. Останнім часом поширення отримав екологічний туризм — широкі можливості для його розвитку надає різноманітна флора та фауна островів. Процвітає морський туризм, центром якого є північ острова Тринідад, де розташоване безліч піщаних пляжів.
Традиційно популярний у туристів Карнавал, що проходить наприкінці лютого — початку березня (докладніше див розділ Культура). У Порт-оф-Спейн розташований декілька художніх галерей та Національний музей.
Збройні сили
Збройні сили Тринідаду та Тобаго підрозділяються на оборонні, сухопутні та берегові війська (останні включають в себе авіаційний підрозділ з 5 літаків). Регулярна армія комплектується на контрактній основі, чисельність її, станом на 2003 рік, становить близько 2,7 тисяч осіб. Мобілізаційні ресурси оцінюються в 290 тисяч осіб. Військовий бюджет — близько 70 млн доларів США в рік — становить всього 0,4 % від ВВП країни.
Культура та суспільство
Культура Тринідаду та Тобаго являє собою синтез декількох культур, що обумовлюється багатонаціональним складом населення держави. Найбільш сильний вплив культура республіки відчуває з боку Великої Британії (як колишньої метрополії) та США (зумовлено економічними та культурними зв'язками з США і значною тринідадський діаспорою в цій країні).
Найважливішим культурною подією країни є щорічний карнавал. Коріння цієї традиції сходять до обрядів Східної Африки, які були перенесені рабами на Тринідад і Тобаго. карнавал проходить наприкінці лютого — початку березня, перед Великим постом, і супроводжується маскарадом, танцями, святковою ходою вулицями; проводяться змагання місцевих музичних груп. Карнавал проводиться щорічно з середини XIX століття, за винятком короткочасного періоду під час Другої світової війни, коли він був заборонений з міркувань безпеки.
Ще одна традиція, якої дотримуються, жителями островів — козлячі бігу, що проводяться у вівторок пасхального тижня у селі Буккі (англ. Buccoo) на острові Тобаго. Традиція з'явилася на початку 1930-х років та дотримується досі. Менш відомі гонки крабів, які проходять в той же день в тому ж місці. Жителі Тобаго стверджують, що козлячі та крабів бігу — унікальне тобагоніанское винахід.
Музика
Тринідад і Тобаго є батьківщиною таких музичних напрямів, як та соку. Каліпсо — близьке до регі стиль музики, оснований на африканських співах. Музика соку заснована на каліпсо, але відчуває сильний вплив індійської музичної традиції. обидва музичних напрямки активно використовують (англ. [en]), національний інструмент Тринідаду та Тобаго, винайдений на островах в 1930-е. Деякі джерела називають сталевий барабан єдиним акустичним музичним інструментом, винайденим в XX столітті. Сталевий барабан вважається національним музичним інструментом Тринідаду та Тобаго. Існує спеціальне слово стил-бенд (англ. Steelband, тобто «Сталева група»), що позначає групу, яка використовує сталевий барабан. Інструмент навіть представлений у збройних силах республіки — з 1995 року існує «сталевий оркестр» при оборонних військах, який є єдиним військовим оркестром у світі, що використовують сталевий барабан.
Література
Література Тринідаду та Тобаго отримала міжнародну популярність завдяки двом нобелівським лауреатам — Дереку Уолкотту та Відіадхару Сурайпрасаду Найпол, що живе і працює у Великої Британії. Інші відомі письменники Тринідаду та Тобаго — Сиріл Джеймс та [en], молодший брат Відіадхара Найпол. З Тринідад і Тобаго походить британська письменниця та громадський діяч .
Кухня
Національна кухня Тринідаду та Тобаго ґрунтується на креольських, індійських та китайських традиціях. Креольська кухня представлена каллалу, макаронними стравами та червоними бобами; із індійською запозичений соус каррі. Попри невелику кількість людей китайського походження, китайська кухня також поширена дуже широко. Національна страва — суп каллалу, приготований з овоча каллалу з додаванням свинини, крабового м'яса та гострого соусу чилі.
Спорт
Два найпопулярніших виду спорту в країні — крикет та футбол, завезені на острови британцями.
Національна збірна країни з крикету успішно бере участь у регіональних змаганнях. Гравці з Тринідаду та Тобаго також грають у збірній Вест-Індії, а [en], один з найвідоміших гравців у крикет в світі, є її капітаном. Іншим широко відомим тринідадський гравцем є Кайрон Поллард (Kieron Pollard), який грає в одній з найсильніших команд Індійської Прем'єр-Ліги — Мумбаї Індіенз (Mumbai Indians)
Футбольна збірна домоглася гучного успіху, кваліфікований на Чемпіонат світу 2006 року. Тринідад і Тобаго став найменшою країною з усіх, які коли-небудь делегували свою команду на світові футбольні першості. На чемпіонаті збірній Тринідаду та Тобаго вдалося здобути нічию в матчі зі Швецією, після чого отримати дві поразки з однаковим рахунком 0:2 (від Англії та від Парагваю). Самим відомим футболістом країни вважається Двайт Йорк, який грав за «Манчестер Юнайтед». 2001 року Тринідад і Тобаго проводив юнацький чемпіонат світу з футболу.
В Олімпійських іграх Тринідад і Тобаго бере участь з 1948 року. Всього за всю історію участі країни в літніх Олімпіадах її представники нагороджені 19 медалями, з яких 12 бронзових, 5 срібних і 2 золотих. Найбільш вдало спортсмени Тринідаду та Тобаго виступають в спринті — чотири олімпійські медалі були завойовані в забігах на 100 метрів (в тому числі і одна з двох золотих в історії національної збірної — Гейслі Кроуфордом у 1976 році), одна — в естафеті 4 рази по 100 метрів, ще три — в забігах на 200 метрів. Спринтер (англ. Ato Boldon) є рекордсменом збірної країни по числу олімпійських медалей — на його рахунку три «бронзи» та одне «срібло». На Олімпійських іграх 2012 року золоту медаль виграв метальник списа Кешорн Волкотт.
Свята
Дата | Назва | Англійська назва | Примітки |
---|---|---|---|
1 січня | Новий рік | New Year's Day | |
Варіюється | Карнавал | Carnival | Понеділок та вівторок, попередні Попільної середовищі. Хоча деякі установи закриваються, ці дні не є державними святами. |
Варіюється | Свято розговіння | Eid-ul-Fitr | Кінець Рамадану, найважливіше свято в мусульманському календарі. Єдиний мусульманське свято, оголошений на Тринідаді та Тобаго державним. |
Варіюється | Великдень | Easter | Велика П'ятниця та понеділка Пасхального тижня. |
30 березня | Баптистський День Звільнення | Spiritual Baptist Shouter Liberation Day | |
Варіюється | Свято тіла і Крові Христових | Corpus Christi | |
30 травня | День прибуття індійців | Indian Arrival Day | Перша країна в світі, яка зазначає подібне свято. |
19 червня | День праці | Labour Day | Зазначає річницю бунту 19 червня 1937 року, що спричинило за собою створення профспілкового руху. |
1 серпня | День емансипації | Emancipation Day | Перша країна в світі, яка оголосила день звільнення рабів державним святом. |
31 серпня | День незалежності | Independence Day | Зазначає річницю оголошення незалежності (31 серпня 1962). |
24 вересня | День республіки | Republic Day | Зазначає річницю проголошення республіки (24 вересня 1976). |
Варіюється | Дівалі | Divali | Індуїстський «Фестиваль вогнів». Єдиний індуїстське свято, оголошений на Тринідаді та Тобаго державним. |
25 грудня | Різдво Христове | Christmas | |
26 грудня | День подарунків | Boxing Day |
Див. також
Примітки
- Тринидад и Тобаго на сайте MapsOfTheWorld.com [ 19 листопада 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- Тринидад и Тобаго на сайте Krugosvet.ru
- Всемирная книга фактов ЦРУ: Тринидад и Тобаго [ 13 березня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
- Всемирная книга фактов ЦРУ: Рост численности населения в странах мира [ 9 травня 2007 у Wayback Machine.](англ.) [недоступне посилання]
- Сайт Министерства торговли и промышленности Тринидада и Тобаго [ 12 жовтня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
- The Secretariat for The Implementation of Spanish [ 3 листопада 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- Официальный сайт Правительства Тринидада и Тобаго [ 30 вересня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- Список министерств на официальном сайте Правительства Тринидада и Тобаго [ 15 січня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- Сайт Министерства Иностранных Дел Тринидада и Тобаго: Внешняя политика Тринидада и Тобаго [ 2 січня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- Сайт Министерства Иностранных Дел Тринидада и Тобаго: Дипломатические миссии на Тринидаде и Тобаго [ 2 січня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- Сайт Министерства Иностранных Дел Тринидада и Тобаго: Дипломатические миссии Тринидада и Тобаго [ 2 січня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- Л. Д. Чекаленко. Зовнішня політика України. Київ. «Либідь». 2006. -712с. с.50.
- Доклад по Тринидаду и Тобаго (2006) на сайте организации «Freedom House» [ 2011-11-16 у Wayback Machine.](англ.)
- Індекс демократії журналу «Economist» (англ.)
- Доклад по Тринидаду и Тобаго (2006) на сайте организации «Международная Амнистия»
- Тринидад и Тобаго на сайте ILGA [ 5 лютого 2007 у Wayback Machine.](англ.)
- (англ.)
- Перепис населення 2000 року [ 5 березня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- Вест-индский Университет(англ.)
- О какао
- Тринидад, остров // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Геологическое общество Тринидада и Тобаго: хронология развития нефтедобывающей промышленности. [ 21 жовтня 2006 у Wayback Machine.](англ.)
- . Архів оригіналу за 6 травня 2013. Процитовано 10 квітня 2013.
- Страны и регионы мира: экономико-политический справочник МГИМО МИД РФ/под ред. д-ра эконом. наук, проф. А. С. Булатова. — М.: Изд-во Проспект, 2006
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 січня 2012. Процитовано 10 квітня 2013.
- ExchangeRates.org: Долар Тринідаду і Тобаго до долара США (англ.)
- . Архів оригіналу за 10 травня 2009. Процитовано 10 квітня 2013.
- Армии стран мира по состоянию на 2003 год
- Добро пожаловать на Тринидад и Тобаго: Карнавал [ 12 жовтня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
- Музей народного искусства Тринидада и Тобаго: Карнавал(англ.)
- Козлиные бега в Букку(англ.)
- Национальна библиотека Тринидада и Тобаго [ 30 квітня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- О стальном барабане [ 29 листопада 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Стальной оркестр при оборонительных войсках Тринидада и Тобаго [ 17 вересня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання
- Тринідад і Тобаго // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- Тринідад і Тобаґо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Дані ЦРУ.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Respublika Trinida d i Toba go angl Republic of Trinidad and Tobago trɪnɨdaed en tebeɪɡoʊ ostrivna derzhava v pivdennij chastini Karibskogo morya nepodalik vid uzberezhzhya Venesueli Vona skladayetsya z dvoh velikih ostroviv Trinidadu ta Tobago a takozh velikoyi kilkosti dribnih ostroviv Krayina roztashovana za 10 6 kilometra 7 mil na pivnich vid Venesueli ta trohi pivdennishe Grenadi mizh 10 2 11 12 pivnichnoyi shiroti i 60 30 61 56 zahidnoyi dovgoti Respublika Trinidad i Tobago angl Republic of Trinidad and TobagoPrapor GerbDeviz Together we aspire together we achieve Razom mi pragnemo razom mi dosyagayemo Gimn Forged From The Love of Liberty Roztashuvannya Trinidadu i TobagoStolicya Port of Spejn 10 40 pn sh 61 31 zh d country H G ONajbilshe misto ChaguanasOficijni movi anglijskaForma pravlinnya Respublika Prezident Kristin Kangalu prem yer ministr Kit RouliNezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi 31 serpnya 1962 Plosha Zagalom 5 128 km 172 Vnutr vodi neznachna kilkist Naselennya ocinka 2017 1 218 208 152 Gustota 207 8 km 47 VVP PKS 2022 r ocinka Povnij 42 100 milyardiv 126 Na dushu naselennya 29 793 58 ILR 2021 0 810 very high 57 Valyuta Dolar Trinidadu ta Tobago a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 TTD a Chasovij poyas UTC 4 Kodi ISO 3166 TT TTODomen ttTelefonnij kod 868Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Trinidad i Tobago Krayina do 1962 roku bula koloniyeyu Velikoyi Britaniyi z momentu zdobuttya nezalezhnosti vhodit v Spivdruzhnist nacij GeografiyaDokladnishe Geografiya Trinidadu i Tobago Trinidad i Tobago roztashovuyetsya na nevelikomu arhipelazi mizh Atlantichnim okeanom ta Karibskim morem Krayina roztashovuyetsya na dvoh velikih ostrovah Trinidadi ta Tobago i menshih rozmiriv sered nih ostrovi Chakachakare Monos Uevos Gaspar Grande Malij Tobago ostrovi Sent Dzhajlz ta in Plosha Trinidadu i Tobago 5128 km 4768 z yakih 93 dovoditsya na ostriv Trinidad v serednomu 80 km v dovzhinu i 59 zavshirshki Tobago roztashovane za 30 kilometriv na pivnichnij shid vid Trinidadu Jogo dovzhina 41 km shirina 12 km plosha ostrova priblizno 300 km Karta Trinidadu ta TobagoRelyef Trinidadu ta Tobago Popri te sho Trinidad i Tobago vvazhayutsya chastinoyu Malih Antilskih ostroviv yih pohodzhennya vidminno vid inshih ostroviv cogo arhipelagu Trinidad spochatku buv chastinoyu Pivdennoyi Ameriki Tobago maye vulkanichne pohodzhennya obidva ostrovi roztashovani na kontinentalnomu shelfi Pivdennoyi Ameriki Girski hrebti na oboh ostrovah ye prodovzhennyami girskih lancyugiv Venesueli Zaraz ostrovi vidokremleni vid kontinentu zatokoyu Pariya protokami Boka del Serpiente ta Boka del Dragon v perekladi z ispanskoyi Pasha zmiyi i Pasha drakona vidpovidno Na Trinidadi perevazhaye nizinna rivnina prote ye tri girskih hrebta dva z nih znahodyatsya paralelno odin odnomu i ne perevishuyut u visotu 325 metriv Na pivnochi roztashovuyetsya she odin girskij hrebet sho ye prodovzhennyam Beregovoyi Kordilyeri Venesueli Jogo golovna vershina gora Aripo 940 m najvisha tochka krayini Deyakim nizhche gora El Tukuche 936 m Dvi najbilshi richki ostrova Ortojre 50 km v dovzhinu vpadaye v Atlantichnij okean ta Koroni 40 km vpadaye v zatoku Paria Na Tobago dominuye velikij girskij hrebet yakij prohodit cherez bilshu chastinu ostrova protyazhnist 29 km i v visotu dohodit do 640 metriv Na pivnich ta pivden vid hrebta znahodyatsya rodyuchi rivnini 43 Tobago vkrito lisom Na ostrovi mozhna znajti bezlich strumkiv ta nevelikih richok ale pri comu problema rozmittya gruntu abo povenej na Tobago na vidminu vid Trinidadu ne stoyit Klimat Klimat Trinidadu ta Tobago v cilomu harakternij dlya tropichnoyi klimatichnoyi zoni v yakij roztashovana respublika i formuyetsya pivnichno shidnimi vitrami Serednorichna temperatura na Trinidadi 26 C Vidnosna vologist povitrya v sezon doshiv z chervnya po gruden dosyagaye v serednomu 85 87 vipadaye ponad 200 santimetriv opadiv na rik v serednomu 211 sm Klimat Tobago trohi proholodnishe ale v cilomu zbigayetsya z trinidadskim Serednorichnij riven opadiv tut blizko 250 sm Rik podilyayetsya na dva sezoni sezon doshiv trivaye z chervnya po gruden suhij sezon z sichnya po traven Ostrovi lezhat na pivden vid zoni tropichnih cikloniv i bilshist uraganiv obhodyat Trinidad i Tobago storonoyu Flora ta fauna Uzberezhzhya Tobago Flora ta fauna Trinidadu ta Tobago porivnyano z susidnimi ostrovami dostatno riznomanitna sho poyasnyuyetsya jogo kontinentalnim pohodzhennyam Perevazhayut vichnozeleni lisi v centri ostrova Trinidad i na pidvitryanih pivnichno zahidnih shilah vtorinna savana ta ridkolissya Roslini predstavleni yak pivdennoamerikanskimi vidami tak i specifichnimi dlya Antilskih ostroviv U lisah roste ponad 50 vidiv cinnih derevnih porid u tomu chisli balsa zayache derevo sandalove derevo kiparis vanil pompona V pompona Schiede Veliki teritoriyi zajmayut plantaciyi kakao ta inshih kulturnih roslin Tobago vhodit do arealu zrostannya inshi vidi melokaktusiv takozh poshireni na ostrovah Takozh na Trinidadi roste ridkisna orhideya metelik Ldl chiselnist yakoyi skorochuyetsya cherez komercijnij zbir Na ostrovah zrostaye blizko 60 endemichnih roslin div Spisok endemichnoyi flori Trinidadu i Tobago Fauna maye shozhist z tvarinnim svitom Pivdennoyi Ameriki Na Trinidadi ta Tobago mozhna zustriti chervonogo ibisa yakij ye nacionalnim ptahom respubliki kajmaniv ocelotiv Leopardus pardalis aguti iguan oposumiv kapuciniv a takozh ponad 40 vidiv kolibri kolibri zobrazheni i na gerbi Trinidadu ta Tobago Na Tobago gnizdyatsya bagato vidiv ptahiv napriklad ta Velika rozmayitist kazhaniv traplyayutsya predstavniki rodin Furipteridae dimchasti kazhani Natalidae Phyllostomidae listonosi Mormoopidae Endemikom Trinidadu ye yashirka Proctoporus shrevei yedinij predstavnik reptilij sho maye vlastivist biolyuminescenciyi Pivnichnij girskij masiv ostrova Trinidad yedine misce u sviti de zustrichayetsya cej vid U respublici ohoroni dikoyi prirodi pridilyayetsya chimala uvaga Funkcionuye 17 zapovidnikiv ta ponad 40 lisovih zakaznikiv zagalnoyu plosheyu 153 tisyachi ga Poruch z pivdenno zahidnim krayem Tobago stvorenij morskij zapovidnik NaselennyaDokladnishe Naselennya Trinidadu i Tobago Demografichni dani Zrostannya chiselnosti naselennya Trinidadu ta Tobago v drugij polovini XX stolittya Bilshist 96 z 1 065 mln zhiteliv na 2006 rik Trinidadu ta Tobago prozhivayut na ostrovi Trinidad Majzhe vsi inshi 4 zhivut na ostrovi Tobago Protyagom XX stolittya naselennya krayini nezminno roslo prote na cej moment sposterigayetsya znizhennya chiselnosti naselennya na 0 87 na rik Ce poyasnyuyetsya ne stilki nizkoyu narodzhuvanistyu skilki visokim rivnem emigraciyi 2006 roku na Trinidadi ta Tobago buv zafiksovano najnizhchij riven rostu chiselnosti naselennya v sviti Stolicya krayini Port of Spejn ye lishe chetvertim za chiselnistyu naselennya mistom 49 000 v 2000 postupayuchis mistam Chaguanas 67 400 v 2000 San Fernando 62 000 v 2002 54 900 v 2004 Etnichnij sklad Etnichnij sklad naselennya duzhe riznomanitnij Priblizno po 40 skladayut afro ta indotrinidadci nashadki rabiv ta najmanih robitnikiv Reshtu 20 kreoli a takozh trinidadci yevropejskogo kitajskogo ta arabskogo pohodzhennya Do nacionalnih menshin nalezhat portugalci karibi ta angl Cocoa Panyol etnichna grupa sho vede svoye pohodzhennya vid pershih ispanskih poselenciv ta immigrantiv z Venesueli Movi Dokladnishe Movi Trinidadu i Tobago Yedina oficijna mova anglijska ale dostatno shiroko poshirena indoarijska mova bhodzhpuri yakoyu rozmovlyayut bagato en U rozmovnij movi perevazhno vikoristovuyutsya en ta en kreolski movi na osnovi anglijskoyi Vidsotok naselennya z ridnoyu ispanskoyu movoyu popri blizkist Venesueli ta inshih ispanomovnih krayin neznachnij ale cya mova ye pershoyu inozemnoyu derzhavna kampaniya SAFFL Spanish As the First Foreign Language Ispanska yak persha inozemna mova zapushena u 2005 peredbachaye vikladannya ispanskoyi v bilshosti pochatkovih shkil i navchannya yij ne menshe tretini chinovnikiv krayini Uryad takozh ogolosiv sho do 2020 roku ispanska mova znovu stane oficijnoyu movoyu krayini poryad z anglijskoyu Ispanska bula de yure yedinoyu oficijnoyu movoyu ostrova v 1498 1797 rokah ale v 1780 1790 h rokah vona bula postupovo vitisnena spochatku francuzkoyu hocha koloniyeyu vlasne Franciyi ostriv ne buv a pislya 1870 anglijskoyu movoyu Religiyi Dostatno shiroko v krayini predstavleno 7 religijnih konfesij katoliki do nih sebe vidnosyat 26 naselennya induyisti 22 anglikani 8 baptisti p yatidesyatniki po 7 musulmani 6 adventisti somogo dnya 4 Inshi zhiteli Trinidadu ta Tobago spoviduyut inshi religiyi abo ye ateyistami Politichnij ustrijDerzhavnij ustrij Politichna sistema Trinidadu ta Tobago zasnovana na britanskij modeli parlamentskoyi demokratiyi Trinidad i Tobago ye parlamentskoyu respublikoyu Za prijnyatoyu 1976 roku Konstituciyeyu glavoyu derzhavi ye prezident sho obirayetsya na p yatirichnij termin kolegiyeyu viborciv v yaku vhodyat deputati oboh palat parlamentu Odna lyudina ne mozhe zajmati prezidentskij post bilshe dvoh terminiv pospil Povnovazhennya prezidenta silno obmezheni tomu faktichnim liderom derzhavi ye prem yer ministr Kandidata na post golovi uryadu visuvaye parlament stverdzhuye kandidaturu prezident Zazvichaj prem yer ministrom staye lider partiyi sho nabrala bilshu kilkist golosiv na viborah do parlamentu Sklad kabinetu ministriv takozh zatverdzhuyetsya parlamentom Na cej moment v Uryadi nalichuyetsya 21 ministerstvo Ninishnimi liderami derzhavi ye prezident en ta prem yer ministr en yaka zajmaye post z travnya 2010 roku Parlament Trinidadu i Tobago dvopalatnij Nizhnya palata nazivayetsya palatoyu predstavnikiv Do neyi vhodit 36 deputativ z nastupnih parlamentskih viboriv ce chislo bude zbilsheno do 41 Verhnya palata Senat narahovuye 31 chlena 16 z yakih priznachayutsya prem yer ministrom senatori vid uryadu 6 liderom opoziciyi senatori vid opoziciyi a 9 sho zalishilisya prezidentom nezalezhni senatori Na Tobago vikonavcha vlada predstavlena miscevoyu Asambleyeyu 15 deputativ Visha sudova instanciya krayini Arbitrazhnij sud Verhovnij suddya priznachayetsya prezidentom Trinidadu ta Tobago pislya konsultaciyi z prem yer ministrom ta liderom opoziciyi Verhovnij sud zgidno z Konstituciyeyu nezalezhnij vid vikonavchoyi vladi Mizhnarodni zv yazki Div takozh Osnovnimi principami svoyeyi zovnishnoyi politiki Trinidad i Tobago deklaruye povagu do suverenitetu inshih krayin nevtruchannya u vnutrishni spravi inshih krayin povagu do mizhnarodnih zakoniv ta postanov Organizaciyi Ob yednanih Nacij Trinidad i Tobago vhodit v kilka mizhnarodnih organizacij v chisli yakih KARIKOM abo Karibske Spilnota LAES Latinoamerikanska Ekonomichna Sistema SOT Svitova Organizaciya Torgivli krayini AKT Krayina vhodit v OON z 18 veresnya 1962 roku Pri comu Trinidad i Tobago ne vhodit u vijskovi bloki i bere uchast v Rusi nepriyednannya U Port of Spejn znahodyatsya diplomatichni misiyi 26 derzhav ta predstavnictvo Yevrosoyuzu diplomatichni predstavnictva Trinidadu ta Tobago znahodyatsya v 11 mistah 10 krayin svitu ne rahuyuchi postijnih misij pri OON v Zhenevi ta Nyu Jorku Vidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko trinidadski vidnosini Ukrayina ta Trinidad i Tobago vstanovili mizh soboyu diplomatichni vidnosini 27 veresnya 1999 r Gumanitarni organizaciyi Tovaristvo Chervonogo Hresta Trinidadu ta Tobago OKK TiT angl Trinidad and Tobago Red Cross Society TTRCS Tovaristvo Chervonogo Hresta Trinidadu i Tobago angl Trinidad and Tobago Red Cross Society TTRCS bulo zasnovano u 1939 roci yak zakordonnij filial Britanskogo Chervonogo Hresta 1963 roku pislya togo yak Trinidad i Tobago otrimalo nezalezhnist Tovaristvo Chervonogo Hresta Trinidadu i Tobago na pidstavi Parlamentskogo zakonu 15 prijnyatogo na pershij sesiyi Pershogo Parlamentu Trinidadu ta Tobago stalo nezalezhnoyu organizaciyeyu U serpni 1963 roku Tovaristvo Chervonogo Hresta Trinidadu ta Tobago bulo viznano Mizhnarodnim Komitetom Chervonogo Hresta ta stalo chlenom Ligi tovaristv Chervonogo Hresta z listopada 1991 roku Mizhnarodna Federaciya tovaristv Chervonogo Hresta ta Chervonogo Pivmisyacya Prava lyudini Zgidno z dopoviddyu amerikanskoyi neuryadovoyi organizaciyi Freedom House zavdyaki polipshennyu socialno ekonomichnoyi politiki 2006 roku Trinidad i Tobago perejshov z rozryadu chastkovo nevilnih derzhav v rozryad povnistyu vilnih popri visokij riven zlochinnosti diskriminaciyu zhinok mizhetnichni zitknennya teroristichni akti ta korupciyu v sudovij sistemi yaki zgaduyutsya v dopovidi Freedom House po Trinidadu ta Tobago U cij dopovidi vkazuyetsya sho gromadyani krayini mayut mozhlivist vplivati na politichne zhittya krayini povazhayetsya pravo na svobodu dumok ta svobodu zboriv eksperti zhurnalu Economist takozh visoko ocinili riven gromadyanskih svobod plyuralizmu ta viborchogo procesu v Trinidadi ta Tobago odnak porahuvali sho riven politichnoyi kulturi v cilomu ne najkrashij Organizaciya Mizhnarodna amnistiya u dopovidi za 2005 rik povidomlyaye pro chislenni porushennya prav lyudini v krayini Za danimi Mizhnarodnoyi amnistiyi umovi utrimannya u v yaznicyah Trinidadu ta Tobago duzhe vazhki i v deyakih vipadkah navit zhorstoki neridko mayut misce zlovzhivannya povnovazhennyami z boku policiyi diyut zakoni sho peredbachayut tilesni pokarannya dosi ne skasovana smertna kara ILGA vidznachaye sho na Trinidadi ta Tobago diyut zakoni sho peredbachayut kriminalne peresliduvannya za gomoseksualnist U rejtingu svobodi slova za 2006 rik organizaciyi Reporteri bez kordoniv Trinidad i Tobago zajmaye visoke 19 22 misce z 168 z balom 5 00 razom z Daniyeyu Novoyu Zelandiyeyu a takozh Bosniyeyu i Gercegovinoyu Trinidad i Tobago v comu rejtingu viperedzhaye Nimechchinu Veliku Britaniyu SShA Franciyu ta inshi rozvineni krayini Administrativnij podilSkarboro ostriv TobagoDokladnishe Administrativnij podil Trinidadu i Tobago Za administrativnim ustroyem Trinidad i Tobago unitarna derzhava Teritoriya krayini podilyayetsya na 9 grafstv 5 municipalitetiv i odnu samovryadnu teritoriyu ostriv Tobago Grafstva Municipaliteti Port of Spejn San Fernando Arima Chaguanas samovryadnih teritorij Ostriv TobagoIstoriyaDokladnishe Istoriya Trinidadu i Tobago Ostrovi do yevropejskoyi kolonizaciyi Ostrovi Trinidad ta Tobago buli zaseleni indiancyami pivdennoamerikanskogo pohodzhennya she sim tisyach rokiv tomu sho dozvolyaye nazivati ostrovi najdavnishim miscem poselennya lyudej na Antilskomu arhipelazi Priblizno v 250 roci do n e na ostrovah visadilisya plemena indianciv hliborobiv Salado z beregiv Orinoko odnak nevdovzi voni pokinuli Trinidad i Tobago i rozselilisya po dovkolishnih ostrovah She cherez p yatsot rokiv z yavilisya novi poselenci indianci Barranko yaki prozhili blizko chotiroh stolit na ostrovi Trinidad pislya chogo yih vitisnilo plem ya Arauka yake zaselilo ostrovi priblizno 650 roku Na pochatku XIV stolittya na ostrovah z yavilisya novi indianski plemena sho govorili na aravakskih ta karibskih movah na Trinidadi Kayiri movoyu indianciv nepojya suppojya i yao na Tobago karibi ta Galiba Same ci plemena buli znajdeni na Trinidadi ta Tobago yevropejcyami Kolonialnij period Ostriv Chakachakare Ostriv Trinidad buv vidkritij Hristoforom Kolumbom 31 lipnya 1498 roku ta nazvanij na chest svyata Trijci yakij vidznachavsya togo dnya isp Trinidad Trijcya Buv pomichenij yim i ostriv Tobago yakij Kolumb nazvav Bella Forma Bella Forma ale na yakomu ne visadivsya Nazva Tobago napevno pohodit vid ispanskogo slova Tobago tyutyun Na pochatku XVI stolittya pochalasya kolonizaciya ostroviv yaki stali ispanskoyu teritoriyeyu Konfliktiv mizh korinnim naselennyam ta kolonizatorami praktichno ne vinikalo a pripliv novih zhiteliv buv nevelikij na Trinidadi ta Tobago vidsutni korisni kopalini a grunt buv u porivnyanni z susidnimi ostrovami ne duzhe rodyuchim i Trinidad stav odnim z nechislennih v Americi misc sho mirno rozvivalisya Odnak miscevim pidpriyemstvam z lovli perliv bilshist z nih roztashovuvalosya na susidnomu ostrovi Margarita brakuvalo robochoyi sili i yak rezultat 1511 roku bulo virisheno vvazhati miscevih indianciv karibami sho dozvolilo brati yih v rabstvo 1530 roku ispanec Antonio Sedeno isp Antonio Sedeno otrimav oficijnij dozvil na zaselennya Trinidadu Sedeno hotiv otrimati mozhlivist torguvati rabami z miscevogo naselennya a takozh rozrahovuvav na Trinidad yak na vidpravnu tochku podalshih poshukiv mifichnoyi krayini Eldorado Z drugoyi sprobi ispancevi vdalosya zasnuvati misto na Trinidadi yakij buv nazvanij Kumukurapo zaraz ce rajon Mukurapo v Port of Spejn Odnak Sedeno ne zmig zaluchiti dostatnyu kilkist zhiteliv i buv zmushenij pokinuti ostriv U drugij polovini XVI stolittya vidbulosya she tri sprobi zaklasti misto na Trinidadi Tilki ostannya z nih uvinchalasya uspihom 1592 roku Antonio de Berrio isp Antonio de Berrio stav zasnovnikom poselennya San Hose de Oruka najstarishogo z zberezhenih do nashih dniv zaraz misto nazivayetsya Takim chinom u koloniyi nareshti z yavilasya stolicya Odnak ta pislya cogo pripliv novih poselenciv zalishavsya vkraj neznachnim 1783 roku Trinidad naselyalo menshe troh tisyach osib z yakih bilshist stanovili indianci Dlya togo shob zaluchiti poselenciv na ostriv vlada ogolosila sho kozhnomu katoliku yakij pobazhav stati zhitelem koloniyi garantuyetsya 32 akra zemli 129 000 m i she dodatkovi zemli v zalezhnosti vid kilkosti rabiv yakih vin priveze z soboyu Cej krok viklikav deyake zbilshennya immigraciyi na ostriv Krim ispanciv Hose Mariyi Hakona vdalosya zaluchiti na Trinidad francuziv ta gayityan yaki ryatuvalisya vid revolyucij sho vidbulisya v yihnih krayinah Nacionalnij muzej Trinidadu ta Tobago Ispaniyi vdavalosya utrimuvati Trinidad pid svoyim kontrolem do 1797 roku koli britanska flotiliya z 18 bojovih korabliv pid komanduvannyam otochila ostriv 18 lyutogo togo zh roku Trinidad buv zdanij Velikoyi Britaniyi a oficijno stav teritoriyeyu Britanskoyi imperiyi 1802 roku Misto Konkerabiya buv perejmenovanij novimi vlastyami v Port of Spejn ta znajshov status administrativnogo centru koloniyi Vodnochas menshij iz dvoh ostriv Tobago v XVII stolitti stav ob yektom borotbi mizh odrazu chotirma derzhavami Angliyeyu Franciyeyu Gollandiyeyu ta Kurlyandiyeyu Popri takij interes z boku yevropejciv Tobago tezh zalishavsya majzhe nezaselenim 1704 roku ostriv buv ogoloshenij nejtralnoyu teritoriyeyu i stav bazoyu pirativ 1763 roku Tobago perejshov pid kontrol Velikoyi Britaniyi Na pochatku XIX stolittya na ostrovah Karibskogo morya 1 serpnya 1838 roku bulo zaboroneno rabstvo Spochatku koloniyi na Trinidadi ta Tobago vidchuvali u zv yazku z cim brak robochoyi sili ale potim rabam bula znajdena zamina u viglyadi najmanih robitnikiv Z 1830 h rokiv pochavsya pripliv na ostrovi migrantiv z Indiyi Kitayu Zahidnoyi Afriki ta z ostrova Madejra Krim togo na Trinidad i Tobago pereselilosya bezlich kolishnih rabiv z inshih kolonij Malih Antilskih ostroviv V toj zhe chas osnovnoyu silskogospodarskoyu kulturoyu ta osnovnoyu statteyu eksportu na ostrovah stalo kakao Na pochatok XX stolittya 50 silskogospodarskih plosh ostrova Trinidad bulo obrobleno pid plantaciyi kavi ta kakao U seredini 1850 h na Trinidadi bula viyavlena naftu Pershoyu vitvir organizuvalo pidpriyemstvo Merrimac Company bilya ozera bula virita 61 metrova sverdlovina persha na ostrovi U seredini 1860 h naftovidobutkom zajnyavsya Volter Daruent angl Walter Darwent odnak stvoreni nim kompaniyi Trinidad Petroleum Company i Pariah Petroleum Company dovgo ne proisnuvali ta rozvalilisya pislya smerti Daruenta Bilsh uspishnim bulo pidpriyemstvo Randolfa Rasta angl Randolph Rust i Li Lama angl Lee Lum yake rozpochalo svoye isnuvannya 1893 roku 1888 roku Trinidad i Tobago buli nareshti ob yednani v odnu koloniyu Centr cogo zamorskogo volodinnya Velikoyi Britaniyi viyavivsya na Trinidadi a Tobago stav zalezhnoyu teritoriyeyu Na pochatku XX stolittya v krayini z yavilisya pershi viborni organi vladi na Tobago ranishe vibiralasya Asambleya ale vona bula skasovana pislya ob yednannya ostroviv v odnu koloniyu 1925 roku projshli pershi vibori v Zakonodavchu asambleyu 7 z 13 yiyi chleniv buli obrani shlyahom golosuvannya inshi 6 priznacheni U viborah mogli brati uchast osibi starshe 21 rokiv ta zhinki starshe 30 pershi universalni vibori vidbulisya 1946 roku 1930 e stali nevdalim dlya Trinidadu ta Tobago desyatilittyam Na Trinidadi bula majzhe povnistyu znishena industriya kakao cherez dvi epifitotiyi ta Veliku depresiyu plantaciyi sho zalishalisya na Tobago buli znisheni 1963 roku uraganom Flora Z cih pir osnovoyu ekonomiki Trinidadu ta Tobago stalo prirodna sirovina Naprikinci 1930 h po krayini prokotilasya seriya strajkiv nathnennikom yakih buv Tubale Uria Butler angl en Vnaslidok cogo buli sformovani profspilki Butler organizuvav robochu partiyu yaka otrimala bilshist golosiv na viborah 1950 Na viborah 1956 roku peremogla konservativna partiya Narodnij nacionalnij ruh angl People s National Movement pid kerivnictvom angl en Znachni zmini prinesla Trinidadu ta Tobago Druga svitova vijna Vona viklikala pidjom naftovidobuvnoyi promislovosti krayina bula postachalnikom nafti dlya vijsk soyuznikiv ta stala prichinoyu poyavi na pivnichnomu zahodi Trinidadu amerikanskoyi vijskovo morskoyi bazi Velika Britaniya viddala SShA v orendu teritoriyu Vtim popri te sho orenda bula ukladena strokom na 99 rokiv vzhe 1956 roku amerikanci prizupinili budivnictvo bazi a v 1963 Chaguaramas buv povernutij Trinidadu ta Tobago V 1958 1962 rokah stolicya Trinidadu ta Tobago Port of Spejn bula centrom Vest Indskoyi federaciyi derzhavnogo utvorennya yake za pervisnim zadumom organizatoriv povinno bulo piznishe zdobuti nezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi yak yedine cile Cogo odnak ne vidbulosya federaciya proisnuvala vsogo chotiri roki pislya chogo rozpalasya 31 travnya 1962 roku Rivno cherez tri misyaci 31 serpnya Trinidad i Tobago zayaviv pro svoyu nezalezhnosti Nezalezhnist Pershi chotirnadcyat rokiv svogo nezalezhnogo isnuvannya Trinidad i Tobago zalishavsya dominionom Velikoyi Britaniyi pid formalnim keruvannyam korolevi predstavlenoyi general gubernatorom faktichnim liderom derzhavi buv glava uryadu Pershim prem yer ministrom Trinidadu ta Tobago stav Erik Vilyams do zdobuttya krayinoyu nezalezhnosti ocholyuvav uryad U pershij polovini 1970 h znovu pochalasya politichna kriza V 1970 krayinoyu prokotilasya seriya strajkiv ta demonstracij za uchastyu profspilok ta politichnih ruhiv za prava negriv Bulo vvedeno nadzvichajnij stan 15 chornoshkirih politichnih lideriv buli areshtovani Pislya cogo chastina armiyi Trinidadu ta Tobago zbuntuvalasya i zahopila kilka zaruchnikiv odnak Nacionalna gvardiya zalishilas virna diyav uryadu i v p yat dniv povstannya bulo pridushene Indijskij karnaval Hosa u Port of Spejn 1950 ti Ci podiyi vidbuvalisya na tli ekonomichnoyi krizi sho nasuvalasya Prem yer Vilyams sho peredbachiv yiyi navit gotuvavsya podati u vidstavku popri majzhe povnu pidtrimku jogo politiki naselennyam ale krizi vse zh vdalosya uniknuti Arabo izrayilska vijna 1973 roku prizvela do pidvishennya cin na naftu i Vilyams zalishivsya na posadi Podorozhchannya energonosiyiv prizvelo do naftovogo bumu v Trinidadi ta Tobago vnaslidok yakogo v respublici znachno zrosli serednya zarobitna plata ta riven zhittya 1 serpnya 1976 bulo progolosheno utvorennya respubliki Trinidad i Tobago Takim chinom krayina perestala buti dominionom Velikoyi Britaniyi hoch i zberegla misce v Spivdruzhnosti nacij Ostannij general gubernator Trinidadu ta Tobago ser en angl Sir Ellis Clarke stav prezidentom respubliki prem yer ministrom zalishavsya Erik Vilyams 1981 roku Vilyams dosi zalishavsya golovoyu uryadu pishov z zhittya Stvorene nim Nacionalne Ruh protrimalosya pri vladi she p yat rokiv pislya jogo smerti a na viborah 1986 roku postupilosya Nacionalnomu Alyansu Vidrodzhennya angl en lider yakoyi A N R Robinson angl A N R Robinson stav prem yer ministrom U lipni 1990 ugrupovannyam Jamaat al Muslimeen bula provedena sproba zbrojnogo perevorotu 114 chleniv ugrupovannya zrobili sprobu shturmu budivli parlamentu ta telecentru Teroristam vdalosya zahopiti yak zaruchnikiv prem yer ministra ta kilkoh chleniv parlamentu ta utrimuvati yih protyagom p yati dniv pislya chogo ugrupovannya bulo zneshkodzheno uryadovimi vijskami Ostannim chasom Trinidad i Tobago odna z najbagatshih derzhav u regioni perevazhno za rahunok torgivli naftoyu ta prirodnim gazom odnak politichna stabilnist v krayini nevisoka EkonomikaDokladnishe Ekonomika Trinidadu i Tobago Gavan Port of Spejn Osnovoyu ekonomiki respubliki ye vidobutok ta pererobka nafti a takozh prirodnogo gazu Trinidad i Tobago ye shostoyu u sviti derzhavoyu za obsyagom virobnictva zridzhenogo prirodnogo gazu 14 mlrd m za 2005 rik 65 ZPG importovanogo v SShA pripadaye na chastku Trinidadu ta Tobago Vazhlivimi stattyami eksportu takozh ye asfalt Pich Lejk na pivdenno zahidnomu berezi ostrova Trinidad ye najbilshim prirodnim rezervuarom asfaltu u sviti ta himichni produkti zokrema dobriva Z produktiv silskogo gospodarstva krayina eksportuye cukor kokosovi gorihi citrusovi Osnovni statti importu mashini produkti pererobki sirovini prodovolstvo Rozvinena vazhka promislovist metalurgijna ta himichna virobnictvo metanolu ta pererobka nafti Vazhlivoyu galuzzyu ekonomiki Trinidadu ta Tobago ye turizm Shorichno krayinu vidviduye ponad 400 000 turistiv prichomu cya cifra postijno zrostaye Najvazhlivishim zovnishnoekonomichnim partnerom Trinidadu ta Tobago ye SShA na nih pripadaye blizko 40 eksportu i 27 importu respubliki Znachni ekonomichni zv yazki vstanovleni z krayinami KARIKOM Yamajka Barbados Pivdennoyi Ameriki Venesuela Braziliya menshoyu miroyu ce mozhna skazati pro krayini Yevrosoyuzu Kanadu ta Yaponiyu Ekonomichna politika respubliki neoliberalna 1995 roku bula provedena ekonomichna reforma yaka spriyala ekonomichnomu zrostannyu ta zaluchennyu inozemnogo kapitalu v krayinu Zaraz Trinidad i Tobago vvazhayetsya spriyatlivoyu derzhavoyu dlya rozmishennya investicij Za danimi Mizhnarodnogo valyutnogo fondu valovij vnutrishnij produkt Trinidadu ta Tobago 2005 roku stanoviv 16 468 mlrd dolariv SShA 115 misce v sviti VVP na dushu naselennya 14 258 dolariv 48 misce 19 VVP skladayut inozemni investiciyi obsyag yakih blizko 4 mlrd dolariv Derzhavna valyuta Dolar Trinidadu ta Tobago kod TTD Stanom na 8 bereznya 2007 roku jogo kurs po vidnoshennyu do dolaru SShA dorivnyuvav 6 29 dolara Trinidadu ta Tobago za 1 dolar SShA Div takozh Korisni kopalini Trinidadu i Tobago Girnicha promislovist Trinidadu i Tobago ta Nafta i gaz Trinidadu i Tobago Infrastruktura Trinidad i Tobago maye rozvinenu za regionalnimi mirkami infrastrukturu Zagalna protyazhnist avtomobilnih dorig 8320 km z yakih blizko polovini z tverdim pokrittyam Funkcionuye 6 aeroportiv golovnij z nih Pyarko roztashovanij nedaleko vid Port of Spejn pristosovanij dlya prijomu reaktivnih avialajneriv Vazhlive znachennya dlya Trinidadu ta Tobago yak dlya ostrivnoyi derzhavi maye sudnoplavstvo Golovnij morskij port stolicya krayini Port of Spejn Rajoni naftovidobutku z centrami pererobki nafti ta morskimi portami pov yazuye naftoprovid protyazhnistyu ponad 1000 km Funkcionuye j gazoprovid jogo zagalna protyazhnist blizko 900 kilometriv Ryad velikih mist krayini z yednuvala zaliznichna liniya U grudni liniya perestala funkcionuvati U uhvaleno rishennya pobuduvati dvi novi zaliznichni koliyi dlya Turizm Na cej moment turizm ye odnim z najbilsh prioritetnih rozdiliv ekonomiki Trinidadu ta Tobago Ostannim chasom poshirennya otrimav ekologichnij turizm shiroki mozhlivosti dlya jogo rozvitku nadaye riznomanitna flora ta fauna ostroviv Procvitaye morskij turizm centrom yakogo ye pivnich ostrova Trinidad de roztashovane bezlich pishanih plyazhiv Tradicijno populyarnij u turistiv Karnaval sho prohodit naprikinci lyutogo pochatku bereznya dokladnishe div rozdil Kultura U Port of Spejn roztashovanij dekilka hudozhnih galerej ta Nacionalnij muzej Zbrojni siliDokladnishe Zbrojni sili Trinidad i Tobago Zbrojni sili Trinidadu ta Tobago pidrozdilyayutsya na oboronni suhoputni ta beregovi vijska ostanni vklyuchayut v sebe aviacijnij pidrozdil z 5 litakiv Regulyarna armiya komplektuyetsya na kontraktnij osnovi chiselnist yiyi stanom na 2003 rik stanovit blizko 2 7 tisyach osib Mobilizacijni resursi ocinyuyutsya v 290 tisyach osib Vijskovij byudzhet blizko 70 mln dolariv SShA v rik stanovit vsogo 0 4 vid VVP krayini Kultura ta suspilstvoKarnavalna hoda Kultura Trinidadu ta Tobago yavlyaye soboyu sintez dekilkoh kultur sho obumovlyuyetsya bagatonacionalnim skladom naselennya derzhavi Najbilsh silnij vpliv kultura respubliki vidchuvaye z boku Velikoyi Britaniyi yak kolishnoyi metropoliyi ta SShA zumovleno ekonomichnimi ta kulturnimi zv yazkami z SShA i znachnoyu trinidadskij diasporoyu v cij krayini Najvazhlivishim kulturnoyu podiyeyu krayini ye shorichnij karnaval Korinnya ciyeyi tradiciyi shodyat do obryadiv Shidnoyi Afriki yaki buli pereneseni rabami na Trinidad i Tobago karnaval prohodit naprikinci lyutogo pochatku bereznya pered Velikim postom i suprovodzhuyetsya maskaradom tancyami svyatkovoyu hodoyu vulicyami provodyatsya zmagannya miscevih muzichnih grup Karnaval provoditsya shorichno z seredini XIX stolittya za vinyatkom korotkochasnogo periodu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni koli vin buv zaboronenij z mirkuvan bezpeki She odna tradiciya yakoyi dotrimuyutsya zhitelyami ostroviv kozlyachi bigu sho provodyatsya u vivtorok pashalnogo tizhnya u seli Bukki angl Buccoo na ostrovi Tobago Tradiciya z yavilasya na pochatku 1930 h rokiv ta dotrimuyetsya dosi Mensh vidomi gonki krabiv yaki prohodyat v toj zhe den v tomu zh misci Zhiteli Tobago stverdzhuyut sho kozlyachi ta krabiv bigu unikalne tobagonianskoe vinahid Muzika Trinidad i Tobago ye batkivshinoyu takih muzichnih napryamiv yak ta soku Kalipso blizke do regi stil muziki osnovanij na afrikanskih spivah Muzika soku zasnovana na kalipso ale vidchuvaye silnij vpliv indijskoyi muzichnoyi tradiciyi obidva muzichnih napryamki aktivno vikoristovuyut angl en nacionalnij instrument Trinidadu ta Tobago vinajdenij na ostrovah v 1930 e Deyaki dzherela nazivayut stalevij baraban yedinim akustichnim muzichnim instrumentom vinajdenim v XX stolitti Stalevij baraban vvazhayetsya nacionalnim muzichnim instrumentom Trinidadu ta Tobago Isnuye specialne slovo stil bend angl Steelband tobto Staleva grupa sho poznachaye grupu yaka vikoristovuye stalevij baraban Instrument navit predstavlenij u zbrojnih silah respubliki z 1995 roku isnuye stalevij orkestr pri oboronnih vijskah yakij ye yedinim vijskovim orkestrom u sviti sho vikoristovuyut stalevij baraban Literatura Literatura Trinidadu ta Tobago otrimala mizhnarodnu populyarnist zavdyaki dvom nobelivskim laureatam Dereku Uolkottu ta Vidiadharu Surajprasadu Najpol sho zhive i pracyuye u Velikoyi Britaniyi Inshi vidomi pismenniki Trinidadu ta Tobago Siril Dzhejms ta en molodshij brat Vidiadhara Najpol Z Trinidad i Tobago pohodit britanska pismennicya ta gromadskij diyach Kuhnya Nacionalna kuhnya Trinidadu ta Tobago gruntuyetsya na kreolskih indijskih ta kitajskih tradiciyah Kreolska kuhnya predstavlena kallalu makaronnimi stravami ta chervonimi bobami iz indijskoyu zapozichenij sous karri Popri neveliku kilkist lyudej kitajskogo pohodzhennya kitajska kuhnya takozh poshirena duzhe shiroko Nacionalna strava sup kallalu prigotovanij z ovocha kallalu z dodavannyam svinini krabovogo m yasa ta gostrogo sousu chili Sport Dva najpopulyarnishih vidu sportu v krayini kriket ta futbol zavezeni na ostrovi britancyami Nacionalna zbirna krayini z kriketu uspishno bere uchast u regionalnih zmagannyah Gravci z Trinidadu ta Tobago takozh grayut u zbirnij Vest Indiyi a en odin z najvidomishih gravciv u kriket v sviti ye yiyi kapitanom Inshim shiroko vidomim trinidadskij gravcem ye Kajron Pollard Kieron Pollard yakij graye v odnij z najsilnishih komand Indijskoyi Prem yer Ligi Mumbayi Indienz Mumbai Indians Futbolna zbirna domoglasya guchnogo uspihu kvalifikovanij na Chempionat svitu 2006 roku Trinidad i Tobago stav najmenshoyu krayinoyu z usih yaki koli nebud deleguvali svoyu komandu na svitovi futbolni pershosti Na chempionati zbirnij Trinidadu ta Tobago vdalosya zdobuti nichiyu v matchi zi Shveciyeyu pislya chogo otrimati dvi porazki z odnakovim rahunkom 0 2 vid Angliyi ta vid Paragvayu Samim vidomim futbolistom krayini vvazhayetsya Dvajt Jork yakij grav za Manchester Yunajted 2001 roku Trinidad i Tobago provodiv yunackij chempionat svitu z futbolu V Olimpijskih igrah Trinidad i Tobago bere uchast z 1948 roku Vsogo za vsyu istoriyu uchasti krayini v litnih Olimpiadah yiyi predstavniki nagorodzheni 19 medalyami z yakih 12 bronzovih 5 sribnih i 2 zolotih Najbilsh vdalo sportsmeni Trinidadu ta Tobago vistupayut v sprinti chotiri olimpijski medali buli zavojovani v zabigah na 100 metriv v tomu chisli i odna z dvoh zolotih v istoriyi nacionalnoyi zbirnoyi Gejsli Kroufordom u 1976 roci odna v estafeti 4 razi po 100 metriv she tri v zabigah na 200 metriv Sprinter angl Ato Boldon ye rekordsmenom zbirnoyi krayini po chislu olimpijskih medalej na jogo rahunku tri bronzi ta odne sriblo Na Olimpijskih igrah 2012 roku zolotu medal vigrav metalnik spisa Keshorn Volkott Svyata Data Nazva Anglijska nazva Primitki1 sichnya Novij rik New Year s DayVariyuyetsya Karnaval Carnival Ponedilok ta vivtorok poperedni Popilnoyi seredovishi Hocha deyaki ustanovi zakrivayutsya ci dni ne ye derzhavnimi svyatami Variyuyetsya Svyato rozgovinnya Eid ul Fitr Kinec Ramadanu najvazhlivishe svyato v musulmanskomu kalendari Yedinij musulmanske svyato ogoloshenij na Trinidadi ta Tobago derzhavnim Variyuyetsya Velikden Easter Velika P yatnicya ta ponedilka Pashalnogo tizhnya 30 bereznya Baptistskij Den Zvilnennya Spiritual Baptist Shouter Liberation DayVariyuyetsya Svyato tila i Krovi Hristovih Corpus Christi30 travnya Den pributtya indijciv Indian Arrival Day Persha krayina v sviti yaka zaznachaye podibne svyato 19 chervnya Den praci Labour Day Zaznachaye richnicyu buntu 19 chervnya 1937 roku sho sprichinilo za soboyu stvorennya profspilkovogo ruhu 1 serpnya Den emansipaciyi Emancipation Day Persha krayina v sviti yaka ogolosila den zvilnennya rabiv derzhavnim svyatom 31 serpnya Den nezalezhnosti Independence Day Zaznachaye richnicyu ogoloshennya nezalezhnosti 31 serpnya 1962 24 veresnya Den respubliki Republic Day Zaznachaye richnicyu progoloshennya respubliki 24 veresnya 1976 Variyuyetsya Divali Divali Induyistskij Festival vogniv Yedinij induyistske svyato ogoloshenij na Trinidadi ta Tobago derzhavnim 25 grudnya Rizdvo Hristove Christmas26 grudnya Den podarunkiv Boxing DayDiv takozhSpisok ssavciv Trinidadu i TobagoPrimitkiTrinidad i Tobago na sajte MapsOfTheWorld com 19 listopada 2012 u Wayback Machine angl Trinidad i Tobago na sajte Krugosvet ru Vsemirnaya kniga faktov CRU Trinidad i Tobago 13 bereznya 2007 u Wayback Machine angl Vsemirnaya kniga faktov CRU Rost chislennosti naseleniya v stranah mira 9 travnya 2007 u Wayback Machine angl nedostupne posilannya Sajt Ministerstva torgovli i promyshlennosti Trinidada i Tobago 12 zhovtnya 2007 u Wayback Machine angl The Secretariat for The Implementation of Spanish 3 listopada 2010 u Wayback Machine angl Oficialnyj sajt Pravitelstva Trinidada i Tobago 30 veresnya 2009 u Wayback Machine angl Spisok ministerstv na oficialnom sajte Pravitelstva Trinidada i Tobago 15 sichnya 2009 u Wayback Machine angl Sajt Ministerstva Inostrannyh Del Trinidada i Tobago Vneshnyaya politika Trinidada i Tobago 2 sichnya 2008 u Wayback Machine angl Sajt Ministerstva Inostrannyh Del Trinidada i Tobago Diplomaticheskie missii na Trinidade i Tobago 2 sichnya 2008 u Wayback Machine angl Sajt Ministerstva Inostrannyh Del Trinidada i Tobago Diplomaticheskie missii Trinidada i Tobago 2 sichnya 2008 u Wayback Machine angl L D Chekalenko Zovnishnya politika Ukrayini Kiyiv Libid 2006 712s s 50 Doklad po Trinidadu i Tobago 2006 na sajte organizacii Freedom House 2011 11 16 u Wayback Machine angl Indeks demokratiyi zhurnalu Economist angl Doklad po Trinidadu i Tobago 2006 na sajte organizacii Mezhdunarodnaya Amnistiya Trinidad i Tobago na sajte ILGA 5 lyutogo 2007 u Wayback Machine angl angl Perepis naselennya 2000 roku 5 bereznya 2009 u Wayback Machine angl Vest indskij Universitet angl O kakao Trinidad ostrov Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Geologicheskoe obshestvo Trinidada i Tobago hronologiya razvitiya neftedobyvayushej promyshlennosti 21 zhovtnya 2006 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 6 travnya 2013 Procitovano 10 kvitnya 2013 Strany i regiony mira ekonomiko politicheskij spravochnik MGIMO MID RF pod red d ra ekonom nauk prof A S Bulatova M Izd vo Prospekt 2006 PDF Arhiv originalu PDF za 7 sichnya 2012 Procitovano 10 kvitnya 2013 ExchangeRates org Dolar Trinidadu i Tobago do dolara SShA angl Arhiv originalu za 10 travnya 2009 Procitovano 10 kvitnya 2013 Armii stran mira po sostoyaniyu na 2003 god Dobro pozhalovat na Trinidad i Tobago Karnaval 12 zhovtnya 2007 u Wayback Machine angl Muzej narodnogo iskusstva Trinidada i Tobago Karnaval angl Kozlinye bega v Bukku angl Nacionalna biblioteka Trinidada i Tobago 30 kvitnya 2009 u Wayback Machine angl O stalnom barabane 29 listopada 2011 u Wayback Machine angl Stalnoj orkestr pri oboronitelnyh vojskah Trinidada i Tobago 17 veresnya 2008 u Wayback Machine angl PosilannyaTrinidad i Tobago Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Trinidad i Tobago Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Dani CRU