Кари́би — група індіанських племен Південної Америки, які переважно мешкають в зоні тропічних лісів і саван на півночі від річки Амазонки (у Венесуелі, Колумбії, Бразилії, Гондурасі, Гаяні та інших країнах). Відносяться до американської раси великої монголоїдної раси. До початку XX століття внаслідок масового винищення іспанськими і португальськими колонізаторами чисельність карибів значно зменшилася. За приблизними даними, вона становить близько 100—150 тисяч осіб.
Кариби | |
---|---|
Кількість | 100—150 тисяч чоловік |
Ареал | Колумбія, Венесуела, Гаяна, Бразилія, Гондурас |
Раса | монголоїдна раса |
Мова | карибська мова |
Мови карибів складають окрему жепано-карибську мовну сім'ю і поділяються на:
- північні, що включають підгрупи:
- південні, що включають підгрупи:
- південно-гвіанську ( та інші дрібні родинні групи, );
- верхів'їв Шінгу (, , , , ).
Центром розселення карибів (від III-го тисячоліття до нашої ери), ймовірно, була Гвіана. У XIV—XVII століттях кариби Атлантичного узбережжя стали переселятися на Малі Антильські острови, сприйнявши мову араваків.
Традиційні заняття — ручне підсічно-вогневе землеробство (головна культура — ), рибальство (за допомогою отрути). Розвинені художнє плетіння (геометризовані зооморфні зображення), виготовлення виробів з бісеру (святкові жіночі фартухи та інше), гамаків, довбаних човнів, різьблення по дереву (лави для шаманів і вождів із зображеннями тварин).
Поселення — великий будинок-малока або кілька жител для великих сімей навколо чоловічого будинку.
Для міфології характерні сюжети про близнюків, виловлювання жінок з річки, де вони плавали у вигляді риб, і інше. Поширені ініціації хлопчиків.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Латинская Америка : энциклопедический справочник / [гл. ред. В. В. Вольский]. — М. : Советская Энциклопедия, 1980. — Т. 1. — С. 555.
- Березкін Ю. Є. Карибы // Народы мира : историко-этнографический справочник / гл. ред. Ю. В. Бромлей. — Москва : «Советская энциклопедия», 1988. — С. 205. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kari bi grupa indianskih plemen Pivdennoyi Ameriki yaki perevazhno meshkayut v zoni tropichnih lisiv i savan na pivnochi vid richki Amazonki u Venesueli Kolumbiyi Braziliyi Gondurasi Gayani ta inshih krayinah Vidnosyatsya do amerikanskoyi rasi velikoyi mongoloyidnoyi rasi Do pochatku XX stolittya vnaslidok masovogo vinishennya ispanskimi i portugalskimi kolonizatorami chiselnist karibiv znachno zmenshilasya Za pribliznimi danimi vona stanovit blizko 100 150 tisyach osib KaribiKilkist 100 150 tisyach cholovikAreal Kolumbiya Venesuela Gayana Braziliya GondurasRasa mongoloyidna rasaMova karibska movaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Karibi znachennya Movi karibiv skladayut okremu zhepano karibsku movnu sim yu i podilyayutsya na pivnichni sho vklyuchayut pidgrupi priberezhnu yupa vimerli karibi venesuelskogo uzberezhzhya zahidno gviansku panare zahidno shidnu pemon makushi tirijo ta inshi pivnichno brazilsku dribni grupi v shtati Para na pivden vid Amazonki pivdenni sho vklyuchayut pidgrupi pivdenno gviansku ta inshi dribni rodinni grupi verhiv yiv Shingu Centrom rozselennya karibiv vid III go tisyacholittya do nashoyi eri jmovirno bula Gviana U XIV XVII stolittyah karibi Atlantichnogo uzberezhzhya stali pereselyatisya na Mali Antilski ostrovi sprijnyavshi movu aravakiv Tradicijni zanyattya ruchne pidsichno vogneve zemlerobstvo golovna kultura ribalstvo za dopomogoyu otruti Rozvineni hudozhnye pletinnya geometrizovani zoomorfni zobrazhennya vigotovlennya virobiv z biseru svyatkovi zhinochi fartuhi ta inshe gamakiv dovbanih chovniv rizblennya po derevu lavi dlya shamaniv i vozhdiv iz zobrazhennyami tvarin Poselennya velikij budinok maloka abo kilka zhitel dlya velikih simej navkolo cholovichogo budinku Dlya mifologiyi harakterni syuzheti pro bliznyukiv vilovlyuvannya zhinok z richki de voni plavali u viglyadi rib i inshe Poshireni iniciaciyi hlopchikiv LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Latinskaya Amerika enciklopedicheskij spravochnik gl red V V Volskij M Sovetskaya Enciklopediya 1980 T 1 S 555 Berezkin Yu Ye Kariby Narody mira istoriko etnograficheskij spravochnik gl red Yu V Bromlej Moskva Sovetskaya enciklopediya 1988 S 205 ros