Панаре

Пана́ре (від «панарі» — друг; самоназва еньяпа) — індіанський народ групи карибів, що проживають у важкодоступних місцевостях Венесуели, в її центральній частині (штат Болівар) на правобережжі річки Оріноко (річки і ). Діляться на північну і південну групи, які майже не контактують між собою і говорять на різних діалектах; в минулому ворожі одна одній. Чисельність за різними оцінками від 1 до 3 тисячі чоловік. Розмовляють на мові еньяпа, що відносться до карибських мов. Зберігають традиційні вірування.

Панаре
Самоназва	еньяпа
Кількість	1—3 тисячі чоловік
Ареал	Венесуела
Раса	монголоїдна раса
Входить до	кариби
Мова	еньяпа
Релігія	традиційні вірування

Основні традиційні заняття — підсічно-вогневе ручне землеробство ( і , кукурудза, банани, а також фрукти, тютюн, бавовник), рибальство (в основному у північних панаре), збиральництво; тримають курей, собак і ослів (для перевезення вантажів). Полювання, особливо поширене у південних панаре, втрачає значення. У креолів вимінюють плетені речі на залізні знаряддя, алюмінієвий посуд, рушниці та інше.

Громадські будинки овальні в плані, з дахом до землі. Поруч з житлом — навіс для повсякденних робіт; під ним ночують гості.

Одяг — бавовняна пов'язка на стегнах.

Основна соціально-економічна одиниця — локальна група (35—90 чоловік) з великих сімей, що живуть в дощовий сезон в одному—двох общинних будинках. У суху пору року окремі сім'ї ведуть бродячий спосіб життя. Полігінія відносно рідкісна (в основному сороральна). Рахунок спорідненості білінійний. Шлюб матрилокальний, рідко патрилокальний.

Зберігаються міфологія, шаманізм.

Внаслідок переселення в 1970-х роках з гірських районів на рівнину посилилися контакти з креолами і акультурація панаре.

Література

• Латинская Америка: Энциклопедический справочник. // [Гл. ред. В. В. Вольский] — М.: Советская Энциклопедия, 1982. Том 2, сторінки 303—304;
• Березкін Ю. Є. Тирийо // Народы мира : историко-этнографический справочник / гл. ред. Ю. В. Бромлей. — Москва : «Советская энциклопедия», 1988. — С. 353—354. (рос.)