Цифри мая — позиційний запис, заснований на двадцятковій системі числення (за основою 20), що використовувалася цивілізацією Мая у доколумбовій Мезоамериці.
Маянські цифри | |
---|---|
вид | позиційні двадцяткові |
Цифри мая складалися з трьох елементів: нуля (знак черепашки), одиниці (точка) і п'ятірки (горизонтальна риска). Наприклад, 19 писалося як чотири точки у горизонтальному рядку над трьома горизонтальними рисками.
Числа більше 19
Третій розряд (чотирьохсотки) | |||
Другий розряд (двадцятки) | |||
Перший розряд (одиниці) | |||
32 | 429 | 4805 |
Числа більше 19 писалися вертикально знизу догори за ступенями 20. Наприклад:
- 32 писалося як (1) (12) = 1 × 20 + 12
- 429 як (1) (1) (9) = 1 × 400 + 1 × 20 + 9
- 4805 як (12) (0) (5) = 12 × 400 + 0 × 20 + 5
Для запису цифр від 1 до 19 іноді також використовувалися зображення божеств. Такі цифри використовувалися вкрай рідко і збереглися лише на кількох монументальних стелах.
Нуль
Календар мая вимагав використання нуля для позначення порожнього розряду. Перша дата з нулем, яка дійшла до сучасності (на стелі 2 в Чіапа-де Корсо, Чіапас) датована 36 роком до н. е.
Приклади
Кожен рівень множився на 20, таким чином найнижчий рівень виглядав так: 20^0 (x1), другий рівень так: 20^1 (x20), третій рівень: 20^2 (x400) і так далі...
Що дає :
Значення | Цифри мая | Запис десятковою системою |
---|---|---|
27 | 1*20+7*1 | |
358 | 17*20+18*1 | |
340 | 17*20+0*1 | |
112211 | 14*8000+0*400+10*20+11*1 | |
1378420 | 8*160000+12*8000+6*400+1*20+0*1 | |
64000000 | 1*64000000+0*3200000+0*160000+0*8000+0*400+0*20+0*1 |
У календарі
У «довгому рахунку» календаря мая був використаний різновид 20-кової системи числення, в якій другий розряд міг містити тільки цифри від 0 до 17, після чого до третього розряду додавалася одиниця. Таким чином, одиниця третього розряду означала не 400, а 18 × 20 = 360, що близько до кількості днів у сонячному році.
Література
- Талах В.Н., Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 370 с. — .
- Coe, Michael D. (1987). The Maya (4th edition (revised) ed.). London; New York: Thames & Hudson. . OCLC 15895415.
- Díaz Díaz, Ruy (December 2006). «Apuntes sobre la aritmética Maya» (online reproduction). Educere (Táchira, Venezuela: Universidad de los Andes) 10 (35): 621–627. ISSN 1316-4910. OCLC 66480251. Прямий доступ
- Diehl, Richard (2004). The Olmecs: America's First Civilization. London: Thames & Hudson. . OCLC 56746987.
- Thompson, J. Eric S. (1971). Maya Hieroglyphic Writing; An Introduction. Civilization of the American Indian Series, No. 56 (3rd ed.). Norman: University of Oklahoma Press. . OCLC 275252.
Посилання
- Талах В.М (19 березня 2011). Вступ до ієрогліфічної мови Мая (PDF). www.bloknot.info. Архів (PDF) оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 19 березня 2011.
- Maya Mathematics Конвертор цифр десяткової системи в систему числення мая
- Anthropomorphic Maya numbers — історія числення мая
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cifri maya pozicijnij zapis zasnovanij na dvadcyatkovij sistemi chislennya za osnovoyu 20 sho vikoristovuvalasya civilizaciyeyu Maya u dokolumbovij Mezoamerici Mayanski cifrividpozicijni dvadcyatkovi Cifri maya Cifri maya skladalisya z troh elementiv nulya znak cherepashki odinici tochka i p yatirki gorizontalna riska Napriklad 19 pisalosya yak chotiri tochki u gorizontalnomu ryadku nad troma gorizontalnimi riskami Chisla bilshe 19Tretij rozryad chotirohsotki Drugij rozryad dvadcyatki Pershij rozryad odinici 32 429 4805 Chisla bilshe 19 pisalisya vertikalno znizu dogori za stupenyami 20 Napriklad 32 pisalosya yak 1 12 1 20 12 429 yak 1 1 9 1 400 1 20 9 4805 yak 12 0 5 12 400 0 20 5 Dlya zapisu cifr vid 1 do 19 inodi takozh vikoristovuvalisya zobrazhennya bozhestv Taki cifri vikoristovuvalisya vkraj ridko i zbereglisya lishe na kilkoh monumentalnih stelah NulKalendar maya vimagav vikoristannya nulya dlya poznachennya porozhnogo rozryadu Persha data z nulem yaka dijshla do suchasnosti na steli 2 v Chiapa de Korso Chiapas datovana 36 rokom do n e PrikladiDokladne zobrazhennya troh kolonok na steli 1 v La Moharra Liva data 8 5 16 9 7 tobto 156 rik n e Kozhen riven mnozhivsya na 20 takim chinom najnizhchij riven viglyadav tak 20 0 x1 drugij riven tak 20 1 x20 tretij riven 20 2 x400 i tak dali Sho daye Znachennya Cifri maya Zapis desyatkovoyu sistemoyu 27 1 20 7 1 1 20 1 7 20 0 displaystyle 1 20 1 7 20 0 358 17 20 18 1 17 20 1 18 20 0 displaystyle 17 20 1 18 20 0 340 17 20 0 1 17 20 1 0 20 0 displaystyle 17 20 1 0 20 0 112211 14 8000 0 400 10 20 11 1 14 20 3 0 20 2 10 20 1 11 20 0 displaystyle 14 20 3 0 20 2 10 20 1 11 20 0 1378420 8 160000 12 8000 6 400 1 20 0 1 8 20 4 12 20 3 6 20 2 1 20 1 0 20 0 displaystyle 8 20 4 12 20 3 6 20 2 1 20 1 0 20 0 64000000 1 64000000 0 3200000 0 160000 0 8000 0 400 0 20 0 1 1 20 6 0 20 5 0 20 4 0 20 3 0 20 2 0 20 1 0 20 0 displaystyle 1 20 6 0 20 5 0 20 4 0 20 3 0 20 2 0 20 1 0 20 0 U kalendariU dovgomu rahunku kalendarya maya buv vikoristanij riznovid 20 kovoyi sistemi chislennya v yakij drugij rozryad mig mistiti tilki cifri vid 0 do 17 pislya chogo do tretogo rozryadu dodavalasya odinicya Takim chinom odinicya tretogo rozryadu oznachala ne 400 a 18 20 360 sho blizko do kilkosti dniv u sonyachnomu roci LiteraturaTalah V N Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2 Coe Michael D 1987 The Maya 4th edition revised ed London New York Thames amp Hudson ISBN 0 500 27455 X OCLC 15895415 Diaz Diaz Ruy December 2006 Apuntes sobre la aritmetica Maya online reproduction Educere Tachira Venezuela Universidad de los Andes 10 35 621 627 ISSN 1316 4910 OCLC 66480251 Pryamij dostup Diehl Richard 2004 The Olmecs America s First Civilization London Thames amp Hudson ISBN 0 500 02119 8 OCLC 56746987 Thompson J Eric S 1971 Maya Hieroglyphic Writing An Introduction Civilization of the American Indian Series No 56 3rd ed Norman University of Oklahoma Press ISBN 0 8061 0447 3 OCLC 275252 PosilannyaTalah V M 19 bereznya 2011 Vstup do iyeroglifichnoyi movi Maya PDF www bloknot info Arhiv PDF originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 19 bereznya 2011 Maya Mathematics Konvertor cifr desyatkovoyi sistemi v sistemu chislennya maya Anthropomorphic Maya numbers istoriya chislennya maya