Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Віра значення Ві ра психічний ментальний стан впевненості в істинно

Вірування

Вірування
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Віра (значення).

Ві́ра — психічний (ментальний) стан впевненості в істинності будь-чого, який виникає як наслідок пізнавальної діяльності суб'єкта; хоча деякі схильні трактувати віру як ефективний метод пізнання, що неодноразово критикувалося. Віра виникає як сприйняття людиною чого-небудь (тверджень, свідчень, фактів тощо) як істинних, правдивих, іноді без попередньої перевірки на основі тільки внутрішнього, суб'єктивного переконання, що сприйняте на віру не потребує більше ніяких доказів.

image
Віра, істина, знання у вигляді кіл Ейлера

Похідним словом є довіра — відкриті, позитивні взаємовідносини між людьми, що сприяють сприйманню слів, зобов'язань, обіцянок тощо «на віру». Особливим різновидом віри є релігійна віра. Слово віра іноді вживається як синонім слова релігія у фразах на зразок «ця людина іншої віри». Релігійна віра, в свою чергу, є видом віри в положення певної ідеології, що можна описати терміном , наприклад, «віра в ідеали комунізму», «віра в світле майбутнє». Ще одним значенням слова є міцна впевненість у здійсненні сподівань, як наприклад «віра в перемогу».

Сутність терміна

Відомості про віру в людському суспільстві існують у вигляді тих чи інших віровчень (релігій, світоглядів, ідеологій, концепцій)[]. З позицій теорій, які ототожнюють буття (суще) та істину, віра — це один із способів засвідчення буття, а отже істини[]. Віра в багатьох випадках протиставляється знанню, яке базується на всебічному вивченні та поясненні проявів буття[].

Віра — у широкому сенсі це або визнання істинності чогось на підставі свідчення іншого, або мислення чогось як можливо істинного[]. У вужчому сенсі, однак, віра — це сильна інтелектуальна згода, позбавлена страху помилки, із чимось на підставі іншої особи, чий авторитет людина визнає, оскільки вона бачить, що ця особа варта довіри[]. Оскільки така згода інтелекту позбавлена підґрунтя власних доказів істинності, тому вимагається втручання волі, щоб присилувати розум до згоди[]. Таке втручання волі не є, однак, довільним, але спирається на знання про компетентність свідка чи того, що свідок є вартим довіри[].

Віра як поняття

Філософські погляди

У філософії вивчення поняття віри входить до проблематики епістемології. Зокрема, досліджується відношення понять знання, істина та віра, де знання визначається як «обґрунтоване істинне переконання / підтверджена істинна віра». Поняття віра займає значне місце в філософії прагматизму.

Філософський словник Шинкарука при визначенні віри акцентує її соціальний аспект: означаючи її як «форму і спосіб сприйняття соціальної інформації, норм, цінностей і ідеалів суспільного життя, коли вони не будучи даними власним практичним чи пізнавальним досвідом, приймаються як очевидні факти чи характеристики об'єктивної дійсності, сущого і належного, засіб освоєння досвіду попередніх поколінь, сприйняття сподівань, очікувань та надій щодо майбутнього». Таке означення оминає значення віри в істинність чи хибність того чи іншого твердження, а саме така віра в першу чергу цікавить західну епістемологію, яка намагається збагнути за яких умов істинна віра стає знанням[].

Епістемологія зосереджена в основному на твердженнях, утоворених за зразком «віра, що» — «віра, що лід легший від води», «що Земля плоска та стоїть на чотирьох слонах»[]. Така віра може відповідати істині, а може бути хибною. Епістемологічні дослідження намагаються відшукати умови, за якими можна було б відрізнити віру в істинне твердження від віри в хибне[], а також зрозуміти чим віра в істинне твердження відрізняється від знання, оскільки віра в істинне твердження може виникнути випадково, на основі хибних уявлень[].

Релігійні погляди

Докладніше: Віра (релігійна)

Релігійна віра має в якості своєї особливості віру в реальність і самостійне існування надприродного. Предмет віри релігійного індивіда об'єктивується: людина переконана в тому, що об'єктом її віри є не думка або поняття про божество, а саме божество — надприродне як реально існуюче. На практиці це є віра у святих, пророків, вчителів, священнослужителів, у можливість спілкування з духами, істинність догматів і релігійних текстів[]. У богословському розумінні релігійна віра виступає як вище виявлення людської свідомості, найвища цінність. Релігія може перебачати віру в багатьох богів — політеїзм (наприклад, синто), або в одного — монотеїзм (наприклад, християнство)[].

Таке означення не відповідає тлумаченням слова віри в Торі, в Корані[]. Не може бути узагальнено цим визначенням[].

З точки зору трактування Біблії віра — це обґрунтоване сподівання того, на що надіються, чіткий вияв того, що реальне, хоча й невидиме (Євреїв11:1). На відміну від загальновизнаного погляду, Біблія говорить, що віра полягає не у фанатичному сприйнятті фантастичних явищ, а в міцному переконанні у реальних фактах. Це значить бути певним у тому, на що сподіваєшся, знати, що щось є дійсне, навіть якщо ми не можемо бачити його. Правдива віра — це не легковірність, тобто готовність повірити в щось без переконливих доказів або тільки тому, що хочеться в те вірити. Справжня віра вимагає ґрунтовних знань, знайомства з доказами, а також щиросердого цінування того, на що вказують ті докази.

Віра як патологія

Американська психологічна асоціація прийшла до висновку, що екзальтована віра є патологією (хворобою). Це є важливим для розуміння крім віри і знання про Бога, а також знання Самого Бога. Екзальтована та фанатична віра є причиною терористичних актів з політичною метою під прикриттям релігії.

Окремі, як правило нестійкі політичні режими активно пропагують та експлуатують віру у «світле завтра» як складову системи підкорення населення країни або окремих соціальних груп.

Див. також

Примітки

  1. Віра філософська у Новій філософській енциклопедії [ 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Russell, Bertrand. "Will Religious Faith Cure Our Troubles?". Human Society in Ethics and Politics. Ch 7. Pt 2. Retrieved 16 August 2009. (англ.)
  3. Peter Boghossian (2013). A Manual for Creating Atheists. Pitchstone Publishing. p. 31. . (англ.)
  4. Fine, G. (2003). Introduction. Plato on Knowledge and Forms: Selected Essays. New York: Oxford University Press. с. 5–7. ISBN .
  5. Plato (2002). Five Dialogues. Indianapolis, IN: Hackett Pub. Co. с. 89–90, 97b-98a. ISBN .
  6. W. James. The Will to Belive. The New World, Volume 5 (1896): pp. 327-347. [ 12 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  8. Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
  9. Религиоведение: Учебное пособие для студентов педагогических вузов. — СПб.: «Питер», 2008. — 507 с. (рос.)
  10. «Психологи пришли к выводу, что вера в Бога — это заболевание». "9 Канал / 9tv.co.il". 21.07.2015. оригіналу за 27.07.2016. Процитовано 27.07.2016. (рос.)
  11. . Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.

Джерела

Посилання

  • Віра [ 10 серпня 2018 у Wayback Machine.] ЕСУ, 2005
  • Віра [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 177. — 1000 екз.
  • Вірування // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 178. — 1000 екз.
  • Віра [ 8 вересня 2016 у Wayback Machine.] академічний тлумачний словник української мови
  • Легковірність [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 816-817. — 1000 екз.
  • BELIEF – переконання, думка, віра, довіра // Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей / наук. кер. проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. — Київ : Дух і літера, 2009. — Т. 1. — С. 226-236.
  • Naomi Schaefer Riley. The God Profusion // The Wall Street Journal, 3.01.2016 (укр. переклад — Наомі Шефер Райлі "Божа марнотратність") [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Набожність [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. – 416с.
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (січень 2021)
image Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vira znachennya Vi ra psihichnij mentalnij stan vpevnenosti v istinnosti bud chogo yakij vinikaye yak naslidok piznavalnoyi diyalnosti sub yekta hocha deyaki shilni traktuvati viru yak efektivnij metod piznannya sho neodnorazovo kritikuvalosya Vira vinikaye yak sprijnyattya lyudinoyu chogo nebud tverdzhen svidchen faktiv tosho yak istinnih pravdivih inodi bez poperednoyi perevirki na osnovi tilki vnutrishnogo sub yektivnogo perekonannya sho sprijnyate na viru ne potrebuye bilshe niyakih dokaziv Vira istina znannya u viglyadi kil Ejlera Pohidnim slovom ye dovira vidkriti pozitivni vzayemovidnosini mizh lyudmi sho spriyayut sprijmannyu sliv zobov yazan obicyanok tosho na viru Osoblivim riznovidom viri ye religijna vira Slovo vira inodi vzhivayetsya yak sinonim slova religiya u frazah na zrazok cya lyudina inshoyi viri Religijna vira v svoyu chergu ye vidom viri v polozhennya pevnoyi ideologiyi sho mozhna opisati terminom napriklad vira v ideali komunizmu vira v svitle majbutnye She odnim znachennyam slova ye micna vpevnenist u zdijsnenni spodivan yak napriklad vira v peremogu Sutnist terminaVidomosti pro viru v lyudskomu suspilstvi isnuyut u viglyadi tih chi inshih virovchen religij svitoglyadiv ideologij koncepcij dzherelo Z pozicij teorij yaki ototozhnyuyut buttya sushe ta istinu vira ce odin iz sposobiv zasvidchennya buttya a otzhe istini dzherelo Vira v bagatoh vipadkah protistavlyayetsya znannyu yake bazuyetsya na vsebichnomu vivchenni ta poyasnenni proyaviv buttya dzherelo Vira u shirokomu sensi ce abo viznannya istinnosti chogos na pidstavi svidchennya inshogo abo mislennya chogos yak mozhlivo istinnogo dzherelo U vuzhchomu sensi odnak vira ce silna intelektualna zgoda pozbavlena strahu pomilki iz chimos na pidstavi inshoyi osobi chij avtoritet lyudina viznaye oskilki vona bachit sho cya osoba varta doviri dzherelo Oskilki taka zgoda intelektu pozbavlena pidgruntya vlasnih dokaziv istinnosti tomu vimagayetsya vtruchannya voli shob prisiluvati rozum do zgodi dzherelo Take vtruchannya voli ne ye odnak dovilnim ale spirayetsya na znannya pro kompetentnist svidka chi togo sho svidok ye vartim doviri dzherelo Vira yak ponyattyaFilosofski poglyadi U filosofiyi vivchennya ponyattya viri vhodit do problematiki epistemologiyi Zokrema doslidzhuyetsya vidnoshennya ponyat znannya istina ta vira de znannya viznachayetsya yak obgruntovane istinne perekonannya pidtverdzhena istinna vira Ponyattya vira zajmaye znachne misce v filosofiyi pragmatizmu Filosofskij slovnik Shinkaruka pri viznachenni viri akcentuye yiyi socialnij aspekt oznachayuchi yiyi yak formu i sposib sprijnyattya socialnoyi informaciyi norm cinnostej i idealiv suspilnogo zhittya koli voni ne buduchi danimi vlasnim praktichnim chi piznavalnim dosvidom prijmayutsya yak ochevidni fakti chi harakteristiki ob yektivnoyi dijsnosti sushogo i nalezhnogo zasib osvoyennya dosvidu poperednih pokolin sprijnyattya spodivan ochikuvan ta nadij shodo majbutnogo Take oznachennya ominaye znachennya viri v istinnist chi hibnist togo chi inshogo tverdzhennya a same taka vira v pershu chergu cikavit zahidnu epistemologiyu yaka namagayetsya zbagnuti za yakih umov istinna vira staye znannyam dzherelo Epistemologiya zoseredzhena v osnovnomu na tverdzhennyah utovorenih za zrazkom vira sho vira sho lid legshij vid vodi sho Zemlya ploska ta stoyit na chotiroh slonah dzherelo Taka vira mozhe vidpovidati istini a mozhe buti hibnoyu Epistemologichni doslidzhennya namagayutsya vidshukati umovi za yakimi mozhna bulo b vidrizniti viru v istinne tverdzhennya vid viri v hibne dzherelo a takozh zrozumiti chim vira v istinne tverdzhennya vidriznyayetsya vid znannya oskilki vira v istinne tverdzhennya mozhe viniknuti vipadkovo na osnovi hibnih uyavlen dzherelo Religijni poglyadi Dokladnishe Vira religijna Religijna vira maye v yakosti svoyeyi osoblivosti viru v realnist i samostijne isnuvannya nadprirodnogo Predmet viri religijnogo individa ob yektivuyetsya lyudina perekonana v tomu sho ob yektom yiyi viri ye ne dumka abo ponyattya pro bozhestvo a same bozhestvo nadprirodne yak realno isnuyuche Na praktici ce ye vira u svyatih prorokiv vchiteliv svyashennosluzhiteliv u mozhlivist spilkuvannya z duhami istinnist dogmativ i religijnih tekstiv dzherelo U bogoslovskomu rozuminni religijna vira vistupaye yak vishe viyavlennya lyudskoyi svidomosti najvisha cinnist Religiya mozhe perebachati viru v bagatoh bogiv politeyizm napriklad sinto abo v odnogo monoteyizm napriklad hristiyanstvo dzherelo Take oznachennya ne vidpovidaye tlumachennyam slova viri v Tori v Korani dzherelo Ne mozhe buti uzagalneno cim viznachennyam dzherelo Z tochki zoru traktuvannya Bibliyi vira ce obgruntovane spodivannya togo na sho nadiyutsya chitkij viyav togo sho realne hocha j nevidime Yevreyiv11 1 Na vidminu vid zagalnoviznanogo poglyadu Bibliya govorit sho vira polyagaye ne u fanatichnomu sprijnyatti fantastichnih yavish a v micnomu perekonanni u realnih faktah Ce znachit buti pevnim u tomu na sho spodivayeshsya znati sho shos ye dijsne navit yaksho mi ne mozhemo bachiti jogo Pravdiva vira ce ne legkovirnist tobto gotovnist poviriti v shos bez perekonlivih dokaziv abo tilki tomu sho hochetsya v te viriti Spravzhnya vira vimagaye gruntovnih znan znajomstva z dokazami a takozh shiroserdogo cinuvannya togo na sho vkazuyut ti dokazi Vira yak patologiya Amerikanska psihologichna asociaciya prijshla do visnovku sho ekzaltovana vira ye patologiyeyu hvoroboyu Ce ye vazhlivim dlya rozuminnya krim viri i znannya pro Boga a takozh znannya Samogo Boga Ekzaltovana ta fanatichna vira ye prichinoyu teroristichnih aktiv z politichnoyu metoyu pid prikrittyam religiyi Okremi yak pravilo nestijki politichni rezhimi aktivno propaguyut ta ekspluatuyut viru u svitle zavtra yak skladovu sistemi pidkorennya naselennya krayini abo okremih socialnih grup Div takozhSumlinnya Moral Etiket Etika Religiya Bog Dobro Majbutnye Prognozuvannya Dvoyista istinaPrimitkiVira filosofska u Novij filosofskij enciklopediyi 29 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ros Russell Bertrand Will Religious Faith Cure Our Troubles Human Society in Ethics and Politics Ch 7 Pt 2 Retrieved 16 August 2009 angl Peter Boghossian 2013 A Manual for Creating Atheists Pitchstone Publishing p 31 ISBN 978 1 939578 09 9 angl Fine G 2003 Introduction Plato on Knowledge and Forms Selected Essays New York Oxford University Press s 5 7 ISBN 0 19 924558 4 Plato 2002 Five Dialogues Indianapolis IN Hackett Pub Co s 89 90 97b 98a ISBN 978 0872206335 W James The Will to Belive The New World Volume 5 1896 pp 327 347 12 lyutogo 2020 u Wayback Machine PDF Arhiv originalu PDF za 16 sichnya 2018 Procitovano 15 sichnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Filosofskij slovnik za red V I Shinkaruka 2 ge vid pererob i dop K Golovna red URE 1986 Religiovedenie Uchebnoe posobie dlya studentov pedagogicheskih vuzov SPb Piter 2008 507 s ros Psihologi prishli k vyvodu chto vera v Boga eto zabolevanie 9 Kanal 9tv co il 21 07 2015 originalu za 27 07 2016 Procitovano 27 07 2016 ros Arhiv originalu za 30 sichnya 2018 Procitovano 30 sichnya 2018 DzherelaVira Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X S J Grooten G Jo Steenbergen New Encyclopaedia of Philosophy New York Philosophical Library LCCN 62 15052 S Vira 24 travnya 2015 u Wayback Machine Onlajn biblioteka Tovaristva Vartova Bashta PosilannyaVira 10 serpnya 2018 u Wayback Machine ESU 2005 Vira 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 177 1000 ekz Viruvannya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 178 1000 ekz Vira 8 veresnya 2016 u Wayback Machine akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi Legkovirnist 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 816 817 1000 ekz BELIEF perekonannya dumka vira dovira Yevropejskij slovnik filosofij Leksikon neperekladnostej nauk ker proyektu Barbara Kassen i Konstyantin Sigov Kiyiv Duh i litera 2009 T 1 S 226 236 Naomi Schaefer Riley The God Profusion The Wall Street Journal 3 01 2016 ukr pereklad Naomi Shefer Rajli Bozha marnotratnist 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Nabozhnist 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2021 Ce nezavershena stattya pro religiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ