Війна короля Філіпа або Перша індіанська війна або Повстання Метакомета — збройний конфлікт 1675–78 років між корінним населенням території, відомої сьогодні як Нова Англія і англійськими колоністами. Названий за іменем вождя Метакомета, який називав себе «Королем Філіпом» на знак пошани до добрих стосунків між його батьком і першими переселенцями-пілігримами, що прибули в Америку на кораблі «Мейфлавер». Війна тривала до підписання перемир'я у квітні 1678 року.
Війна Короля Філіпа | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Вампаноаги Наррагансетти | Конфедерація Нової Англії | ||||||
Командувачі | |||||||
Метакомет («Король Філіп») † , вождь наррагансеттів † , вождь саконетів , вождь | , , Джон Вінтроп, | ||||||
Військові сили | |||||||
бл. 3,400 | бл. 3,500 | ||||||
Втрати | |||||||
бл. 3,000 | бл. 1,000 |
Метакомет (відомий також як Метаком), другий син вождя племені вампаноагів, успадкував владу в 1662 році і відмовився надавати нові землі для англійських поселенців, однак у 1671 році силою був змушений підписати нову мирну угоду, яка передбачала і здачу індіанцями вогнепальної зброї. Коли у 1675 році у колонії Плімут за вбивства були повішені три індіанці з його племені, Метаком у союзі з іншими племенами підняв повстання, яке було успішним у перший рік війни, проте врешті-решт зазнало поразки. Метаком не здався і переховувався в лісах на мисі Хоуп, де й був убитий у 1676 році.
Повстання Метакомета було найбільшим у XVII столітті в Новій Англії і багатьма вважається найкривавішим конфліктом індіанців з європейськими поселенцями у Північній Америці (у пропорції до їх кількості): менш, ніж за рік було знищено 12 містечок колоністів і вбито 600 англійців (1,5 %) та 3 тисячі з 10 тисяч індіанців, що брали участь у війні.
Передісторія
Паломники, що прибули на кораблі «Мейфлавер», у 1620 році заснували колонію Плімут, яка існувала багато в чому завдяки добрим стосункам із місцевими індіанським племенем вампаноагів, вождь яких навіть дав своїм дітям англійські імена. Протягом наступних 20 років англійцями було засновано десятки міст в Новій Англії і влада кожної колонії самостійно вибудовувала свої стосунки із корінним населенням, які стали погіршуватись по мірі зростання кількості переселенців, що скуповували індіанські землі. Ще одним джерелом конфліктів була місіонерська діяльність пуритан, які намагались індіанців, що прийняли хрещення, переселяти у спеціальні поселення, т. зв. міста молитви. протягом півстоліття вдавалось підтримувати непростий союз з англійцями, проте у 1662 році за підозрілих обставин помер новий вождь вампаноагів Олександр, який захворів після візиту до лікаря у Плімуті. Його молодший брат Філіп був категорично проти продажу нових земель колоністам і після смерті брата протягом кількох років таємно готував повстання у союзі з вождями інших індіанських племен.
Станом на 1676 рік населення Нової Англії складало близько 80 000 англійців, котрі жили у 110 містах, 64 з яких знаходились в колонії Массачусетс. Більшість міст були укріплені і охоронялись місцевою міліцією, а загальна кількість чоловіків призивного віку складала 16 тисяч чоловік; на території колоній також проживало близько тисячі індіанців-християн..
Через епідемії хвороб, занесених колоністами, населення індіанців з 1618 року значно скоротилось і налічувало до 10 тисяч чоловік — близько 4000 наррагансеттів, 2400 і не більше 2400 представників інших племен, що проживали в сучасних штатах Мен, Род-Айленд, Массачусетс і Коннектикут, з яких лише третина вважалася придатними до війни. Вони не мали єдиного командування, часто ворогували між собою і були примітивно озброєні. Натомість англійські колонії ще в 1643 році об'єднались в Конфедерацію Нової Англії, яка мала спільні збройні сили, спільне командування і підтримку індіанців племені мохеган.
Хроніка подій
У січні 1675 року Джон Сассамон, індіанець-вихрест, один з перших випускників Гарвардського коледжу, який був радником Філіпа і його посередником у конфліктах із колоністами, повідомив губернатора Плімута про підготовку індіанців до війни з англійцями, після чого був знайдений утопленим. За підозрою у вбивстві були затримані три індіанці, які за вироком суду присяжних у Плімуті 8 червня 1675 року були повішені. У відповідь на це 20 червня вампаноаги напали на місто Свонсі, зруйнували його і вбили кілька колоністів, що стало сигналом до війни для інших індіанських племен — вампаноагів підтримали племена покамтук, массачусет, ніпмук, наррагансетт, абенаки, могікани та мохоки. И і до кінця вересня були зруйновані міста Міддлборо, Дартмут, Мендон, Брукфілд, Ланкастер і Дірфілд.
Після розорення поселень на півночі Коннектикуту загони Короля Філіпа рушили на південь, змусивши колоністів рятуватись втечею з міст Хатфілд, Спрінгфілд, Вестфілд і Нортгемптон. Успіхи Філіпа сприяли поширенню антианглійських виступів і взимку 1675 року його армія налічувала до 2 тисяч чоловік і почала поповнюватись навіть деякими прихильними до колоністів мохеганами, а також з племені наррагансеттів, яке досі зберігало нейтралітет. Кількість індіанців зросла настільки, що серед них виникла проблема з провіантом. Це змусило плем'я наррагансеттів повернутись на свою стоянку в Род-Айленд за запасами маїсу. Повертаючись назад, вони були атаковані мохеганами, вождь — захоплений у полон, виданий англійцям, які його розстріляли.
Смерть Канончета стала переломним моментом війни Короля Філіпа — англійці перехопили ініціативу і стали активніше залучати на свій бік індіанські племена, зокрема ірокезькі, традиційних ворогів алгонкінської групи племен — спільні загони мохоків і англійської міліції почали здійснювали рейди по традиційних рибальських і сільськогосподарських місцях вампаноагів та їхніх союзників, жорстоко розправляючись з повсталими. Так, 18 травня 1676 року загін з 150 фермерів-добровольців на чолі з капітаном Вільямом Тернером з массачусетської міліції напав на великий рибальський табір поблизу місцини, нині відомої як Тернер-Фоллс (штат Массачусетс) на річці Коннектикут, де вбили близько 200 індіанців-покамтуків, помстившись за зруйноване ними місто Дірфілд; сам Тернер і 40 колоністів при цьому загинули. Подібні криваві сутички тривали до кінця червня і великі втрати поступово привели до розпаду союзу індіанських племен, які були витіснені зі своїх традиційних місць проживання до сучасних Канади і штату Нью-Йорк.
До кінця липня капітан Черч із загоном із індіанців-християн переслідував вампаноагів і 1 серпня 1676 року захопив їх головний табір поблизу урочища Маунт-Хоуп, недалеко від якого 12 серпня був убитий і сам Король Філіп.
Наслідки
Зі смертю Метакома закінчились і розпочата ним війна. У ній загинуло близько 600 колоністів і понад три тисячі індіанців. Кілька десятків індіанців, взятих у полон, були продані в рабство на Бермудські острови — серед них дружина і син Короля Філіпа. Його власне тіло після загибелі було четвертоване, а голова, настромлена на палю, простояла в Плімуті протягом наступних 25 років. Найбільших втрат зазнало майже повністю знищене плем'я покамтуків, а у вампаноагів, наррагансеттів і ніпмуків живими лишилось не більше 400 чоловік; загальна кількість індіанців у Новій Англії скоротилась на 60 %. Сьогодні вампаноаги налічують не більше 2 тисяч людей і поряд із масcачусетами та ніпмуками є одними з трьох визнаних штатом Массачусетс індіанських племен.
Завдяки винищенню і витісненню індіанців з їхніх традиційних місць проживання межі колоністів просунулись далеко на північ, що було закріплено договором 1678 року. Перемога у війні з індіанцями привернула до Нової Англії увагу метрополії — сюди високими темпами почали прибувати нові поселенці, що подвоїло чисельність населення за наступні 25 років, у 1686 році були засновані перші парафії англіканської церкви, які зруйнували релігійну монополію пуритан. Завдяки віддаленості від Європи в Новій Англії склалась унікальна система самоврядування, коли керівники майже всіх владних і судових органів (крім губернаторів та їхніх заступників) обирались місцевими громадянами шляхом голосування — їхня незалежна позиція і досвід організації загонів самооборони проявились майже через сто років під час конфлікту колоній із Великою Британією, який переріс у війну за незалежність.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 8 січня 2016.
- America's Guardian Myths [ 13 грудня 2012 у Wayback Machine.], op-ed by , September 7, 2007. New York Times. Accessed September 6, 2007.
- Lepore, Jill. The Name of War: King Philip's War and the Origins of American Identity [ 20 травня 2016 у Wayback Machine.], New York: Alfred A. Knopf, 1998
- Norton, Mary Beth. In the Devil's Snare: The Salem Witchcraft Crisis of 1692, New York: Vintage Books, 2003, pp. ??
- James David «King Philip's War: Civil War in New England, 1675—1676», The University of Massachusetts Press, 2014
- Philip Gould. "Reinventing Benjamin Church: Virtue, Citizenship and the History of King Philip's War in Early National America, " Journal of the Early Republic, No. 16, Winter 1996, p. 656
- Eric B. Schultz, Michael J. Touglas «King Philip's War: The History and Legacy of America's Forgotten Conflict», W.W. Norton and Co., 2000
- Herbert L. Osgood, The American Colonies in the Seventeenth Century (1904) 1: 543
- Church, Benjamin, 1639-1718. . HathiTrust. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 12 серпня 2015.
- Philip Gould. «Reinventing Benjamin Church: Virtue, Citizenship and the History of King Philip's War in Early National America.» Journal of the Early Republic, No. 16, Winter 1996. p. 647.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijna korolya Filipa abo Persha indianska vijna abo Povstannya Metakometa zbrojnij konflikt 1675 78 rokiv mizh korinnim naselennyam teritoriyi vidomoyi sogodni yak Nova Angliya i anglijskimi kolonistami Nazvanij za imenem vozhdya Metakometa yakij nazivav sebe Korolem Filipom na znak poshani do dobrih stosunkiv mizh jogo batkom i pershimi pereselencyami piligrimami sho pribuli v Ameriku na korabli Mejflaver Vijna trivala do pidpisannya peremir ya u kvitni 1678 roku Vijna Korolya FilipaData 20 chervnya 1675 12 kvitnya 1678Misce Massachusets Konnektikut Rod Ajlend MenRezultat Na pivdni peremoga kolonialnih sil Na pivnochi peremoga indiancivStoroniVampanoagi Narragansetti Konfederaciya Novoyi AngliyiKomanduvachiMetakomet Korol Filip vozhd narragansettiv vozhd sakonetiv vozhd Dzhon Vintrop Vijskovi silibl 3 400 bl 3 500Vtratibl 3 000 bl 1 000 Metakomet vidomij takozh yak Metakom drugij sin vozhdya plemeni vampanoagiv uspadkuvav vladu v 1662 roci i vidmovivsya nadavati novi zemli dlya anglijskih poselenciv odnak u 1671 roci siloyu buv zmushenij pidpisati novu mirnu ugodu yaka peredbachala i zdachu indiancyami vognepalnoyi zbroyi Koli u 1675 roci u koloniyi Plimut za vbivstva buli povisheni tri indianci z jogo plemeni Metakom u soyuzi z inshimi plemenami pidnyav povstannya yake bulo uspishnim u pershij rik vijni prote vreshti resht zaznalo porazki Metakom ne zdavsya i perehovuvavsya v lisah na misi Houp de j buv ubitij u 1676 roci Povstannya Metakometa bulo najbilshim u XVII stolitti v Novij Angliyi i bagatma vvazhayetsya najkrivavishim konfliktom indianciv z yevropejskimi poselencyami u Pivnichnij Americi u proporciyi do yih kilkosti mensh nizh za rik bulo znisheno 12 mistechok kolonistiv i vbito 600 anglijciv 1 5 ta 3 tisyachi z 10 tisyach indianciv sho brali uchast u vijni PeredistoriyaPalomniki sho pribuli na korabli Mejflaver u 1620 roci zasnuvali koloniyu Plimut yaka isnuvala bagato v chomu zavdyaki dobrim stosunkam iz miscevimi indianskim plemenem vampanoagiv vozhd yakih navit dav svoyim dityam anglijski imena Protyagom nastupnih 20 rokiv anglijcyami bulo zasnovano desyatki mist v Novij Angliyi i vlada kozhnoyi koloniyi samostijno vibudovuvala svoyi stosunki iz korinnim naselennyam yaki stali pogirshuvatis po miri zrostannya kilkosti pereselenciv sho skupovuvali indianski zemli She odnim dzherelom konfliktiv bula misionerska diyalnist puritan yaki namagalis indianciv sho prijnyali hreshennya pereselyati u specialni poselennya t zv mista molitvi protyagom pivstolittya vdavalos pidtrimuvati neprostij soyuz z anglijcyami prote u 1662 roci za pidozrilih obstavin pomer novij vozhd vampanoagiv Oleksandr yakij zahvoriv pislya vizitu do likarya u Plimuti Jogo molodshij brat Filip buv kategorichno proti prodazhu novih zemel kolonistam i pislya smerti brata protyagom kilkoh rokiv tayemno gotuvav povstannya u soyuzi z vozhdyami inshih indianskih plemen Stanom na 1676 rik naselennya Novoyi Angliyi skladalo blizko 80 000 anglijciv kotri zhili u 110 mistah 64 z yakih znahodilis v koloniyi Massachusets Bilshist mist buli ukripleni i ohoronyalis miscevoyu miliciyeyu a zagalna kilkist cholovikiv prizivnogo viku skladala 16 tisyach cholovik na teritoriyi kolonij takozh prozhivalo blizko tisyachi indianciv hristiyan Cherez epidemiyi hvorob zanesenih kolonistami naselennya indianciv z 1618 roku znachno skorotilos i nalichuvalo do 10 tisyach cholovik blizko 4000 narragansettiv 2400 i ne bilshe 2400 predstavnikiv inshih plemen sho prozhivali v suchasnih shtatah Men Rod Ajlend Massachusets i Konnektikut z yakih lishe tretina vvazhalasya pridatnimi do vijni Voni ne mali yedinogo komanduvannya chasto voroguvali mizh soboyu i buli primitivno ozbroyeni Natomist anglijski koloniyi she v 1643 roci ob yednalis v Konfederaciyu Novoyi Angliyi yaka mala spilni zbrojni sili spilne komanduvannya i pidtrimku indianciv plemeni mohegan Hronika podijU sichni 1675 roku Dzhon Sassamon indianec vihrest odin z pershih vipusknikiv Garvardskogo koledzhu yakij buv radnikom Filipa i jogo poserednikom u konfliktah iz kolonistami povidomiv gubernatora Plimuta pro pidgotovku indianciv do vijni z anglijcyami pislya chogo buv znajdenij utoplenim Za pidozroyu u vbivstvi buli zatrimani tri indianci yaki za virokom sudu prisyazhnih u Plimuti 8 chervnya 1675 roku buli povisheni U vidpovid na ce 20 chervnya vampanoagi napali na misto Svonsi zrujnuvali jogo i vbili kilka kolonistiv sho stalo signalom do vijni dlya inshih indianskih plemen vampanoagiv pidtrimali plemena pokamtuk massachuset nipmuk narragansett abenaki mogikani ta mohoki I i do kincya veresnya buli zrujnovani mista Middlboro Dartmut Mendon Brukfild Lankaster i Dirfild Pislya rozorennya poselen na pivnochi Konnektikutu zagoni Korolya Filipa rushili na pivden zmusivshi kolonistiv ryatuvatis vtecheyu z mist Hatfild Springfild Vestfild i Nortgempton Uspihi Filipa spriyali poshirennyu antianglijskih vistupiv i vzimku 1675 roku jogo armiya nalichuvala do 2 tisyach cholovik i pochala popovnyuvatis navit deyakimi prihilnimi do kolonistiv moheganami a takozh z plemeni narragansettiv yake dosi zberigalo nejtralitet Kilkist indianciv zrosla nastilki sho sered nih vinikla problema z proviantom Ce zmusilo plem ya narragansettiv povernutis na svoyu stoyanku v Rod Ajlend za zapasami mayisu Povertayuchis nazad voni buli atakovani moheganami vozhd zahoplenij u polon vidanij anglijcyam yaki jogo rozstrilyali Misce zagibeli Korolya Filipa Rod Ajlend Smert Kanoncheta stala perelomnim momentom vijni Korolya Filipa anglijci perehopili iniciativu i stali aktivnishe zaluchati na svij bik indianski plemena zokrema irokezki tradicijnih vorogiv algonkinskoyi grupi plemen spilni zagoni mohokiv i anglijskoyi miliciyi pochali zdijsnyuvali rejdi po tradicijnih ribalskih i silskogospodarskih miscyah vampanoagiv ta yihnih soyuznikiv zhorstoko rozpravlyayuchis z povstalimi Tak 18 travnya 1676 roku zagin z 150 fermeriv dobrovolciv na choli z kapitanom Vilyamom Ternerom z massachusetskoyi miliciyi napav na velikij ribalskij tabir poblizu miscini nini vidomoyi yak Terner Folls shtat Massachusets na richci Konnektikut de vbili blizko 200 indianciv pokamtukiv pomstivshis za zrujnovane nimi misto Dirfild sam Terner i 40 kolonistiv pri comu zaginuli Podibni krivavi sutichki trivali do kincya chervnya i veliki vtrati postupovo priveli do rozpadu soyuzu indianskih plemen yaki buli vitisneni zi svoyih tradicijnih misc prozhivannya do suchasnih Kanadi i shtatu Nyu Jork Do kincya lipnya kapitan Cherch iz zagonom iz indianciv hristiyan peresliduvav vampanoagiv i 1 serpnya 1676 roku zahopiv yih golovnij tabir poblizu urochisha Maunt Houp nedaleko vid yakogo 12 serpnya buv ubitij i sam Korol Filip NaslidkiZi smertyu Metakoma zakinchilis i rozpochata nim vijna U nij zaginulo blizko 600 kolonistiv i ponad tri tisyachi indianciv Kilka desyatkiv indianciv vzyatih u polon buli prodani v rabstvo na Bermudski ostrovi sered nih druzhina i sin Korolya Filipa Jogo vlasne tilo pislya zagibeli bulo chetvertovane a golova nastromlena na palyu prostoyala v Plimuti protyagom nastupnih 25 rokiv Najbilshih vtrat zaznalo majzhe povnistyu znishene plem ya pokamtukiv a u vampanoagiv narragansettiv i nipmukiv zhivimi lishilos ne bilshe 400 cholovik zagalna kilkist indianciv u Novij Angliyi skorotilas na 60 Sogodni vampanoagi nalichuyut ne bilshe 2 tisyach lyudej i poryad iz mascachusetami ta nipmukami ye odnimi z troh viznanih shtatom Massachusets indianskih plemen Zavdyaki vinishennyu i vitisnennyu indianciv z yihnih tradicijnih misc prozhivannya mezhi kolonistiv prosunulis daleko na pivnich sho bulo zakripleno dogovorom 1678 roku Peremoga u vijni z indiancyami privernula do Novoyi Angliyi uvagu metropoliyi syudi visokimi tempami pochali pribuvati novi poselenci sho podvoyilo chiselnist naselennya za nastupni 25 rokiv u 1686 roci buli zasnovani pershi parafiyi anglikanskoyi cerkvi yaki zrujnuvali religijnu monopoliyu puritan Zavdyaki viddalenosti vid Yevropi v Novij Angliyi sklalas unikalna sistema samovryaduvannya koli kerivniki majzhe vsih vladnih i sudovih organiv krim gubernatoriv ta yihnih zastupnikiv obiralis miscevimi gromadyanami shlyahom golosuvannya yihnya nezalezhna poziciya i dosvid organizaciyi zagoniv samooboroni proyavilis majzhe cherez sto rokiv pid chas konfliktu kolonij iz Velikoyu Britaniyeyu yakij pereris u vijnu za nezalezhnist Div takozhYevropejska kolonizaciya Ameriki Spisok vijn i bitv z indiancyami Pivnichnoyi Ameriki Batki piligrimi Plimutska koloniya Koloniya Massachusetskoyi zatoki Trinadcyat kolonij Indianski vijni Povstannya Pontiaka Krikska vijna Vijna Chornogo Yastruba Druga seminolska vijnaPrimitki Arhiv originalu za 2 lyutogo 2016 Procitovano 8 sichnya 2016 America s Guardian Myths 13 grudnya 2012 u Wayback Machine op ed by September 7 2007 New York Times Accessed September 6 2007 Lepore Jill The Name of War King Philip s War and the Origins of American Identity 20 travnya 2016 u Wayback Machine New York Alfred A Knopf 1998 Norton Mary Beth In the Devil s Snare The Salem Witchcraft Crisis of 1692 New York Vintage Books 2003 pp James David King Philip s War Civil War in New England 1675 1676 The University of Massachusetts Press 2014 Philip Gould Reinventing Benjamin Church Virtue Citizenship and the History of King Philip s War in Early National America Journal of the Early Republic No 16 Winter 1996 p 656 Eric B Schultz Michael J Touglas King Philip s War The History and Legacy of America s Forgotten Conflict W W Norton and Co 2000 Herbert L Osgood The American Colonies in the Seventeenth Century 1904 1 543 Church Benjamin 1639 1718 HathiTrust Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2015 Procitovano 12 serpnya 2015 Philip Gould Reinventing Benjamin Church Virtue Citizenship and the History of King Philip s War in Early National America Journal of the Early Republic No 16 Winter 1996 p 647