Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Батьки́-пілігри́ми (англ. Pilgrim Fathers або просто англ. The Pilgrims) — назва перших поселенців, які прибули для створення нової колонії в Північній Америці. Плімутська колонія (нині місто Плімут у штаті Массачусетс), заснована в 1620 році, стала першим англійським поселенням із постійним населенням і першим великим поселенням Нової Англії, другим найуспішнішим англійським поселенням (після заснованого в 1607 році Джеймстауна у Вірджинії) на території сучасних США. Бувши глибоко релігійними людьми, поселенці Плімутської колонії відрізнялися пуританською вдачею і прихильністю традиціям. Деякі з їхніх традицій стали невіддільною частиною американської культури. До числа таких належить звичай святкувати День подяки (вперше відзначався пілігримами в Новому Плімуті в 1621 році). Історія Батьків-пілігримів, що переселилися за океан у пошуках релігійної свободи, стала центральною в історії та культурі Сполучених Штатів Америки.
Історія
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Реконструкція атаки індіанцями рухомої фортеці пілігрімів» |
Основну частину поселенців становили англійські пуритани, релігійні дисиденти. Незадоволені тим, що панівна Англіканська церква схиляється до ідей католицизму, вони бажали створити незалежну церкву. Одна з підпільних громад збиралася в селищі Скрубі графства Йорк. Її лідерами були проповідники Річард Кліфтон і Джон Моррісон.
Через переслідування з боку влади дисиденти перебралися з Англії в Нідерланди, де до їхніх поглядів ставилися терпимо, в 1608 році — в Амстердам, а в 1609 році — в Лейден. До 1617 року громада влаштувалася на новому місці і зросла до 300 членів. Проте, багато переселенців не знайшли роботи в Нідерландах, а деякі, не витримавши важких умов життя і культурних відмінностей, виїжджали назад в Англію. Нове покоління, що народилося на нідерландській землі, забували традиції і звичаї предків. Громаду очікувала поступова асиміляція.
Після довгих роздумів було вирішено вирушити до Америки, в новозасновану (1607) колонію Вірджинія. Колишні колоністи могли надати підтримку в захисті від ворожих місцевих племен. З іншого боку, територія колонії була досить велика, щоб новоприбулі могли поселитися на деякій відстані від колишніх поселень і відчувати себе відносно незалежно. Для переїзду та облаштування пуритани потребували в кредитах і дозволах на будівництво. Вони знайшли таку підтримку у Томаса Вестона, лондонського торговця залізним товаром.
У 1620 році пуритани отримали від «Вірджинської компанії» право на землю в Північній Америці на умовах відпрацювання. Компанія сплатила їх переїзд. На кораблі «Спідвел» вони вирушили з Голландії до Англії. У Саутгемптоні до них приєдналася ще одна група переселенців на кораблі «Мейфлавер». 15 серпня обидва кораблі відплили в Плімут, але незабаром виявилося, що «Спідвел» непридатний для плавання через океан. Його пасажири перейшли на борт «Мейфлавер». 16 вересня 1620 року корабель із поетичною назвою «Травнева квітка» (англ. Mayflower), на борту якого перебувало 102 людини, вийшов у море.
Двомісячне океанське плавання було важким. Через бурі й шторми корабель відхилився далеко на північ. Дві людини померли в дорозі. Один народився на кораблі і отримав ім'я Океанус Хопкінс.
21 листопада 1620 року «Мейфлавер» кинув якір біля мису Код (нині штат Массачусетс). Серед найвідоміших пасажирів «Мейфлавера» були Вільям Бредфорд, Вільям Брюстер, Джон Карвер і капітан пілігримів Майлз Стендіш.
Відразу після прибуття серед пуритан виник конфлікт. Через помилку в курсі колоністи виявилися набагато північніше ділянки землі у Вірджинії, які вони повинні були відпрацювати. У зв'язку з цим, частина їх вважала що контракт із Вірджинською компанією втратив чинність. У результаті переговорів 21 листопада 1620 року 41 людина, глави всіх сімей поселенців, підписали так звану . У цій угоді вони закріпили намір заснувати колонію і зобов'язалися підпорядковуватися законам, «які будуть вважатися придатними і відповідними загальному благу колонії». Ця угода стала з часом символом демократичного самоврядування. Після підписання губернатором був обраний Джон Карвер. Після його смерті (1621) губернатором став Вільям Бредфорд, який займав цей пост 11 років, і до його смерті (1657) його обирали на різні посади. У 1650 році він опублікував книгу «Плімутське поселення» — достовірне свідчення очевидця, один із перших зразків американської історіографії.
З 25 листопада невеликі групи переселенців почали висаджуватися на березі, щоб обстежити нову землю. Майже відразу ж на них напали індіанці. Завдяки вогнепальній зброї поселенці вийшли переможцями зі збройного зіткнення.
25 грудня, на Різдво, колоністи почали будувати Будинок зборів, поклавши цим початок поселенню Нью-Плімут. Зимували вони на кораблі, страждаючи від холоду і хвороб. Лише половина прибулих пережила важку першу зиму. Однак інші не впали духом. Індіанець, якого звали Тіскуантум, а пілігрими називали , що раніше знайомий був з англійськими моряками й трохи розумів їхню мову, навчив їх вирощувати маїс і гарбуз і показав, де ловиться риба і водиться дичина. З його допомогою пілігрими вижили в дикому незнайомому краю і оцінили Скванто як помічника, неждано посланого Богом для їх блага. На наступний рік колоністи зуміли забезпечити себе зерном на зиму. З цього приводу губернатор колонії Бредфорд оголосив один день днем подяки Богу. Цей звичай пізніше поширився по всіх колоніях Нової Англії, а в 1789 році перший президент США Джордж Вашингтон оголосив 26 листопада загальнонаціональним Днем Подяки.
У наші дні десятки мільйонів жителів США мають хоча б одного предка з-поміж батьків-пілігримів.
Походження назви
Спочатку у пілігримів не було власної назви. Іноді вони називали себе святими, богообраним народом. Інші їх назви — сепаратисти чи брауністи (від імені автора ідеї сепаратизму Роберта Брауна). Назва біблійного походження, сходить до посланню ап. Павла до євреїв (Євр. 11:13-14). Уперше воно з'являється в книзі Вільяма Бредфорда «Плімутське поселення». У 1793 році на святі «Дня батьків-першопоселенців» у Плімуті преподобний Чарльз Роббінс вжив цю назву в проповіді, а в 1820 році у своїй промові — відомий політик і оратор Деніел Вебстер. У 1825 році була опублікована поема англійки «Прибуття батьків-пілігримів до Нової Англії». До 1840 року назва «Батьки-Пілігрими» стала загальновживаною.
Див. також
Примітки
- Ульріке Мозер. З Богом до Америки — GEO, лютий 2009, с. 91
- . Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 13 липня 2014.
Посилання
- Отці-пілігрими // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batki piligri mi angl Pilgrim Fathers abo prosto angl The Pilgrims nazva pershih poselenciv yaki pribuli dlya stvorennya novoyi koloniyi v Pivnichnij Americi Plimutska koloniya nini misto Plimut u shtati Massachusets zasnovana v 1620 roci stala pershim anglijskim poselennyam iz postijnim naselennyam i pershim velikim poselennyam Novoyi Angliyi drugim najuspishnishim anglijskim poselennyam pislya zasnovanogo v 1607 roci Dzhejmstauna u Virdzhiniyi na teritoriyi suchasnih SShA Buvshi gliboko religijnimi lyudmi poselenci Plimutskoyi koloniyi vidriznyalisya puritanskoyu vdacheyu i prihilnistyu tradiciyam Deyaki z yihnih tradicij stali neviddilnoyu chastinoyu amerikanskoyi kulturi Do chisla takih nalezhit zvichaj svyatkuvati Den podyaki vpershe vidznachavsya piligrimami v Novomu Plimuti v 1621 roci Istoriya Batkiv piligrimiv sho pereselilisya za okean u poshukah religijnoyi svobodi stala centralnoyu v istoriyi ta kulturi Spoluchenih Shtativ Ameriki Robert W Weir Batki piligrimi sidayut na korabel 1844 IstoriyaZovnishni videofajli Rekonstrukciya ataki indiancyami ruhomoyi forteci piligrimiv Osnovnu chastinu poselenciv stanovili anglijski puritani religijni disidenti Nezadovoleni tim sho panivna Anglikanska cerkva shilyayetsya do idej katolicizmu voni bazhali stvoriti nezalezhnu cerkvu Odna z pidpilnih gromad zbiralasya v selishi Skrubi grafstva Jork Yiyi liderami buli propovidniki Richard Klifton i Dzhon Morrison Cherez peresliduvannya z boku vladi disidenti perebralisya z Angliyi v Niderlandi de do yihnih poglyadiv stavilisya terpimo v 1608 roci v Amsterdam a v 1609 roci v Lejden Do 1617 roku gromada vlashtuvalasya na novomu misci i zrosla do 300 chleniv Prote bagato pereselenciv ne znajshli roboti v Niderlandah a deyaki ne vitrimavshi vazhkih umov zhittya i kulturnih vidminnostej viyizhdzhali nazad v Angliyu Nove pokolinnya sho narodilosya na niderlandskij zemli zabuvali tradiciyi i zvichayi predkiv Gromadu ochikuvala postupova asimilyaciya Pislya dovgih rozdumiv bulo virisheno virushiti do Ameriki v novozasnovanu 1607 koloniyu Virdzhiniya Kolishni kolonisti mogli nadati pidtrimku v zahisti vid vorozhih miscevih plemen Z inshogo boku teritoriya koloniyi bula dosit velika shob novopribuli mogli poselitisya na deyakij vidstani vid kolishnih poselen i vidchuvati sebe vidnosno nezalezhno Dlya pereyizdu ta oblashtuvannya puritani potrebuvali v kreditah i dozvolah na budivnictvo Voni znajshli taku pidtrimku u Tomasa Vestona londonskogo torgovcya zaliznim tovarom U 1620 roci puritani otrimali vid Virdzhinskoyi kompaniyi pravo na zemlyu v Pivnichnij Americi na umovah vidpracyuvannya Kompaniya splatila yih pereyizd Na korabli Spidvel voni virushili z Gollandiyi do Angliyi U Sautgemptoni do nih priyednalasya she odna grupa pereselenciv na korabli Mejflaver 15 serpnya obidva korabli vidplili v Plimut ale nezabarom viyavilosya sho Spidvel nepridatnij dlya plavannya cherez okean Jogo pasazhiri perejshli na bort Mejflaver 16 veresnya 1620 roku korabel iz poetichnoyu nazvoyu Travneva kvitka angl Mayflower na bortu yakogo perebuvalo 102 lyudini vijshov u more Dvomisyachne okeanske plavannya bulo vazhkim Cherez buri j shtormi korabel vidhilivsya daleko na pivnich Dvi lyudini pomerli v dorozi Odin narodivsya na korabli i otrimav im ya Okeanus Hopkins 21 listopada 1620 roku Mejflaver kinuv yakir bilya misu Kod nini shtat Massachusets Sered najvidomishih pasazhiriv Mejflavera buli Vilyam Bredford Vilyam Bryuster Dzhon Karver i kapitan piligrimiv Majlz Stendish Korabel Mejflaver yakij pereviz piligrimiv v Novij Svit Polotno Vilyama Holsalla 1882 Vidrazu pislya pributtya sered puritan vinik konflikt Cherez pomilku v kursi kolonisti viyavilisya nabagato pivnichnishe dilyanki zemli u Virdzhiniyi yaki voni povinni buli vidpracyuvati U zv yazku z cim chastina yih vvazhala sho kontrakt iz Virdzhinskoyu kompaniyeyu vtrativ chinnist U rezultati peregovoriv 21 listopada 1620 roku 41 lyudina glavi vsih simej poselenciv pidpisali tak zvanu U cij ugodi voni zakripili namir zasnuvati koloniyu i zobov yazalisya pidporyadkovuvatisya zakonam yaki budut vvazhatisya pridatnimi i vidpovidnimi zagalnomu blagu koloniyi Cya ugoda stala z chasom simvolom demokratichnogo samovryaduvannya Pislya pidpisannya gubernatorom buv obranij Dzhon Karver Pislya jogo smerti 1621 gubernatorom stav Vilyam Bredford yakij zajmav cej post 11 rokiv i do jogo smerti 1657 jogo obirali na rizni posadi U 1650 roci vin opublikuvav knigu Plimutske poselennya dostovirne svidchennya ochevidcya odin iz pershih zrazkiv amerikanskoyi istoriografiyi Z 25 listopada neveliki grupi pereselenciv pochali visadzhuvatisya na berezi shob obstezhiti novu zemlyu Majzhe vidrazu zh na nih napali indianci Zavdyaki vognepalnij zbroyi poselenci vijshli peremozhcyami zi zbrojnogo zitknennya navchaye kolonistiv 25 grudnya na Rizdvo kolonisti pochali buduvati Budinok zboriv poklavshi cim pochatok poselennyu Nyu Plimut Zimuvali voni na korabli strazhdayuchi vid holodu i hvorob Lishe polovina pribulih perezhila vazhku pershu zimu Odnak inshi ne vpali duhom Indianec yakogo zvali Tiskuantum a piligrimi nazivali sho ranishe znajomij buv z anglijskimi moryakami j trohi rozumiv yihnyu movu navchiv yih viroshuvati mayis i garbuz i pokazav de lovitsya riba i voditsya dichina Z jogo dopomogoyu piligrimi vizhili v dikomu neznajomomu krayu i ocinili Skvanto yak pomichnika nezhdano poslanogo Bogom dlya yih blaga Na nastupnij rik kolonisti zumili zabezpechiti sebe zernom na zimu Z cogo privodu gubernator koloniyi Bredford ogolosiv odin den dnem podyaki Bogu Cej zvichaj piznishe poshirivsya po vsih koloniyah Novoyi Angliyi a v 1789 roci pershij prezident SShA Dzhordzh Vashington ogolosiv 26 listopada zagalnonacionalnim Dnem Podyaki U nashi dni desyatki miljoniv zhiteliv SShA mayut hocha b odnogo predka z pomizh batkiv piligrimiv Pohodzhennya nazviSpochatku u piligrimiv ne bulo vlasnoyi nazvi Inodi voni nazivali sebe svyatimi bogoobranim narodom Inshi yih nazvi separatisti chi braunisti vid imeni avtora ideyi separatizmu Roberta Brauna Nazva biblijnogo pohodzhennya shodit do poslannyu ap Pavla do yevreyiv Yevr 11 13 14 Upershe vono z yavlyayetsya v knizi Vilyama Bredforda Plimutske poselennya U 1793 roci na svyati Dnya batkiv pershoposelenciv u Plimuti prepodobnij Charlz Robbins vzhiv cyu nazvu v propovidi a v 1820 roci u svoyij promovi vidomij politik i orator Deniel Vebster U 1825 roci bula opublikovana poema anglijki Pributtya batkiv piligrimiv do Novoyi Angliyi Do 1840 roku nazva Batki Piligrimi stala zagalnovzhivanoyu Div takozhNacionalnij monument Batkam zasnovnikamPrimitkiUlrike Mozer Z Bogom do Ameriki GEO lyutij 2009 s 91 Arhiv originalu za 20 listopada 2016 Procitovano 13 lipnya 2014 PosilannyaOtci piligrimi Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya