Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Людвіґ Ерхард (нім. Ludwig Erhard; 4 лютого 1897, Фюрт, Середня Франконія, Баварія, Німецька Імперія — 5 травня 1977, Бонн, ФРН) — західнонімецький політик та державний діяч, федеральний канцлер ФРН (1963—1966), міністр економіки (1949—1963) в уряді Конрада Аденауера. Голова політичної партії Християнсько-демократичний союз (1966—1967). Ініціатор економічних реформ в ФРН на основі «соціальної ринкової економіки».
| Людвіг Ергард | |
|---|---|
| нім. Ludwig Erhard | |
 Людвіг Ерхард, 25 квітня 1963 | |
| Федеральний канцлер ФРН | |
| 16 жовтня 1963 — 30 листопада 1966 | |
| Попередник | Конрад Аденауер |
| Наступник | Курт Георг Кісінгер |
| | |
| Народився | 4 лютого 1897 Фюрт |
| Помер | 5 травня 1977 (80 років) Бонн |
| Похований | Гмунд-ам-Тегернзе |
| Відомий як | економіст, політик, викладач університету |
| Місце роботи | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і Боннський університет |
| Країна | Німеччина |
| Alma mater | d, Франкфуртський університет і d |
| Політична партія | Християнсько-демократичний союз |
| У шлюбі з | d |
| Релігія | лютеранство |
| Нагороди |  |
 | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Людвіг Ерхард народився в Фюрті, Баварія в родині дрібного підприємця. Батько — католик, мати — протестантка-євангелістка.
Ерхард отримав середню освіту в Фюрті та Нюрнбергу, в Першу світову війну воював у гаубичній артилерії. У 1918 році він отримав поранення — перелом лівого плеча зі значною атрофією лівої руки. Після семи операцій був поставлений діагноз, він був визнаний непридатним до фізичної праці. Це був основний чинник, що перешкоджав Ерхарду найближчим часом займатися підприємством його батька. Поранення було другим сильним ударом по здоров'ю Ерхарда: в трирічному віці він переніс поліомієліт, після чого у нього довічно залишилася деформованою права нога. Ерхард згадував згодом, що коли він навчався в університеті у Франкфурті, то був абсолютно самотній. Щоб не забути звук власного голосу, йому доводилося йти до парку і подовгу розмовляти вголос із самим собою. Але він подолав самотність і став одним з найбільш інтегрованих у суспільне життя німців свого часу. Ерхард пішов вчитися до Франца Оппенгеймера і з тих пір вважав Оппенгеймера одним з найкращих німецьких вчених-економістів, людиною, що заклав основи ліберального світогляду в Німеччині.
Самостійно займатися наукою Ерхард розпочав напередодні Великої депресії кінця 20-х — початку 30-х рр.. Незабаром він став заступником директора Інституту з вивчення кон'юнктури в Нюрнберзі. У 1942 р. через розбіжності з нацистами йому довелося покинути Інститут. З 1943 р. Ерхард став керівником невеликого дослідницького центру, який був сформований під дахом «імперської групи промисловості». Тут основна увага приділялася розробці економічної реформи, яка знадобиться після того, як впаде нацистський режим. У вересні 1945 р. він став державним міністром економіки Баварії, потім начальником особливого відділу з питань грошей і кредиту при Економічній раді Бізонії (об'єднаної англо-американської окупаційної зони), а в березні 1948 р. став директором Економічного управління Бізонії.
Вже в 1946 р., будучи міністром економіки Баварії, Ерхард активно наполягав на проведенні реформ. Реформи були оголошені 18-20 червня 1948 р., причому Ерхард здійснив свої особисті дії щодо лібералізації німецької економіки. Американський варіант припускав введення замість рейхсмарок стабільної валюти. Ерхард ж одночасно з цим скасував державне планування і централізоване ціноутворення на більшу частину товарів, надавши німецьким підприємствам повну свободу діяльності. Ерхард продовжував триматися за лібералізм і фінансову стабільність, незважаючи на страшні труднощі 1948—1949 рр.. і жорсткий опір соціал-демократів.
Після утворення ФРН Ерхард — християнський демократ, міністр економіки в уряді Конрада Аденауера (1949–1963) і його наступник на посту федерального канцлера (1963–1966). Він багато зробив для «економічного дива» ФРН.
Доля реформи була вирішена після початку корейської війни. Ціни на сировину, що імпортувалися німецької промисловістю, зросли в середньому на 67 %, тоді як ціни на готову продукцію, що експортувалося з країни, — тільки на 17 %. Забезпечити швидке економічне зростання можна було тільки за рахунок захоплення зовнішнього ринку і витіснення з нього конкурентів. Якби промисловість в цей момент не виявилася конкурентоспроможною, криза могла б тільки погіршити господарське становище. Паніка, пов'язана з очікуванням нової глобальної війни, викликала купівельний ажіотаж. Між канцлером Аденауером і міністром економіки виник гострий конфлікт, який вийшов за межі вузького партійного керівництва. Довелося піти на компроміси, допустивши неліберальні обмеження у зовнішньоекономічній сфері. Це дозволило виграти час. А потім війна стала працювати на Німеччину. Стабільна економіка з дешевою робочою силою стала наповнювати світовий ринок, що потребував товари, своєю продукцією. Темп зростання німецького ВВП в 1950-х рр.. виявився найвищим серед розвинених країн, а темпи зростання цін — найнижчими. Ерхард повністю відмовився від маніпуляцій з регулюванням, дуже популярних на Сході що активно використовувалися його попередниками в Німеччині. Він твердо визначив Німеччину як країну західної культури та ринкової економіки, зробивши її одним із стовпів «спільного ринку».
Спостерігаючи за реформами, які відбувалися у Німеччині, французи Жак Рю Еф та Андре П'єтр писали: «Ще напередодні німці безцільно бігали по місту, щоб віднайти додатково будь-які продукти харчування. А наступного дня їхні думки вже концентрувалися лише на тому, щоб зайнятися виробництвом цих продуктів харчування. Напередодні на обличчях була написана безнадійність, а наступного дня ціла нація з надією дивилася в майбутнє». Виступаючи на господарській Раді, Людвіг Ерхард говорив: «Якщо ми не прагнутимемо постійно поліпшувати життєві можливості нашого народу, то підірвемо цим основу для технічного прогресу, тим самим вийдемо з кола цивілізованих народів, законсервуємося в штучній бідності. Тільки розширивши споживання, ми зможемо надалі брати участь у здоровому світовому розвитку».
У 1963 р., коли Аденауер пішов на пенсію, Ерхард став його наступником на посаді канцлера. Але в 1966 р. соратники фактично змусили його подати у відставку. Аж до самої своєї смерті в 1977 р. Ерхард залишався найстарішим депутатом Бундестагу.
Ерхард — перший у світі ліберальний реформатор нового типу. Йому довелося працювати в умовах, коли державне втручання в економіку стало реальністю. Він розумів, що в умовах значного впливу соціалістичних ідей не обійтися без використання широких заходів щодо соціального захисту населення і без застосування етатистської риторики. Але важливим для Ерхарда було збереження господарської свободи та фінансової стабільності. Централізм і інфляція були його головними ворогами. Ерхард прагнув мінімізувати прояви етатизму, але не боротися з тією силою, яку розумніше було поставити на свій бік. У цьому полягала суть стратегії, що отримала назву «соціальне ринкове господарство». Упор в ньому робився на «ринкове», а аж ніяк не на соціальне забезпечення. Ерхард завжди прагнув роз'яснювати народу специфіку проведеного ним курсу замість того, щоб займатися такою популярною в XX столітті демагогією. «Я готовий, — зазначав він, — умовляти кожного окремого німецького громадянина до тих пір, поки він не засоромиться, що не підтримує зусилля, що направляються на підтримку стабільності валюти». "Варто було Людвігу Ерхарду, — згадував лідер ХСС Франц Йозеф Штраус, — заговорити про своє улюблене дітище — ринкове господарство, тему, яка займала всі його думки, в ньому прокидався блискучий оратор, захоплював і заражав ентузіазмом слухачів … Він володів мистецтвом переконувати, викликав довіру до себе, завойовував прихильників … "
Українські переклади творів Людвіга Ергарда
- Ерхард, Людвіг. Добробут для всіх / Пер. А. Лапчак, В. Сеник за ред. В. Золотарьова, Н. Афончиної / К. : , 2023. — 384 с. (ISBN 9786178264017)
Посилання
- Ергард // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Історія економічних учень. Підручник / Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко, А. М. Поручник та ін. — К.: КНЕУ, 1999. — 564 с [ 25 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Ерхард та Аденауер: На фундаменті нової Європи. Агентство Стратегічних Досліджень [ 21 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Наталія Браун. Батько економічного дива у товаристві контрольованої раціональності та раціонального самоконтролю. Дзеркало тижня № 2 (377) 19-25 січня 2002 [ 2 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Людвіґ Ергард: будівничий соціальної ринкової економіки[недоступне посилання з липня 2019]
- Ерхард, Людвіг. Добробут для всіх / Пер. А. Лапчак, В. Сеник за ред. В. Золотарьова, Н. Афончиної / К. : Well Books, 2023. — 384 с.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Людвіг Ергард |
 | Це незавершена стаття про німецького політика чи політикиню. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Ludwig Erhard war nie CDU-Mitglied. stern.de (нім.). Процитовано 15 лютого 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyudvig Erhard nim Ludwig Erhard 4 lyutogo 1897 Fyurt Serednya Frankoniya Bavariya Nimecka Imperiya 5 travnya 1977 Bonn FRN zahidnonimeckij politik ta derzhavnij diyach federalnij kancler FRN 1963 1966 ministr ekonomiki 1949 1963 v uryadi Konrada Adenauera Golova politichnoyi partiyi Hristiyansko demokratichnij soyuz 1966 1967 Iniciator ekonomichnih reform v FRN na osnovi socialnoyi rinkovoyi ekonomiki Lyudvig Ergardnim Ludwig ErhardLyudvig ErgardLyudvig Erhard 25 kvitnya 1963Federalnij kancler FRN16 zhovtnya 1963 30 listopada 1966Poperednik Konrad AdenauerNastupnik Kurt Georg KisingerNarodivsya 4 lyutogo 1897 1897 02 04 FyurtPomer 5 travnya 1977 1977 05 05 80 rokiv BonnPohovanij Gmund am TegernzeVidomij yak ekonomist politik vikladach universitetuMisce roboti Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana i Bonnskij universitetKrayina NimechchinaAlma mater d Frankfurtskij universitet i dPolitichna partiya Hristiyansko demokratichnij soyuzU shlyubi z dReligiya lyuteranstvoNagorodi Kavaler Velikogo Hresta ordena Za zaslugi pered FRN Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Byust Erharda drugogo federalnogo kanclera FRNBiografiyaLyudvig Erhard narodivsya v Fyurti Bavariya v rodini dribnogo pidpriyemcya Batko katolik mati protestantka yevangelistka Erhard otrimav serednyu osvitu v Fyurti ta Nyurnbergu v Pershu svitovu vijnu voyuvav u gaubichnij artileriyi U 1918 roci vin otrimav poranennya perelom livogo plecha zi znachnoyu atrofiyeyu livoyi ruki Pislya semi operacij buv postavlenij diagnoz vin buv viznanij nepridatnim do fizichnoyi praci Ce buv osnovnij chinnik sho pereshkodzhav Erhardu najblizhchim chasom zajmatisya pidpriyemstvom jogo batka Poranennya bulo drugim silnim udarom po zdorov yu Erharda v tririchnomu vici vin perenis poliomiyelit pislya chogo u nogo dovichno zalishilasya deformovanoyu prava noga Erhard zgaduvav zgodom sho koli vin navchavsya v universiteti u Frankfurti to buv absolyutno samotnij Shob ne zabuti zvuk vlasnogo golosu jomu dovodilosya jti do parku i podovgu rozmovlyati vgolos iz samim soboyu Ale vin podolav samotnist i stav odnim z najbilsh integrovanih u suspilne zhittya nimciv svogo chasu Erhard pishov vchitisya do Franca Oppengejmera i z tih pir vvazhav Oppengejmera odnim z najkrashih nimeckih vchenih ekonomistiv lyudinoyu sho zaklav osnovi liberalnogo svitoglyadu v Nimechchini Samostijno zajmatisya naukoyu Erhard rozpochav naperedodni Velikoyi depresiyi kincya 20 h pochatku 30 h rr Nezabarom vin stav zastupnikom direktora Institutu z vivchennya kon yunkturi v Nyurnberzi U 1942 r cherez rozbizhnosti z nacistami jomu dovelosya pokinuti Institut Z 1943 r Erhard stav kerivnikom nevelikogo doslidnickogo centru yakij buv sformovanij pid dahom imperskoyi grupi promislovosti Tut osnovna uvaga pridilyalasya rozrobci ekonomichnoyi reformi yaka znadobitsya pislya togo yak vpade nacistskij rezhim U veresni 1945 r vin stav derzhavnim ministrom ekonomiki Bavariyi potim nachalnikom osoblivogo viddilu z pitan groshej i kreditu pri Ekonomichnij radi Bizoniyi ob yednanoyi anglo amerikanskoyi okupacijnoyi zoni a v berezni 1948 r stav direktorom Ekonomichnogo upravlinnya Bizoniyi Vzhe v 1946 r buduchi ministrom ekonomiki Bavariyi Erhard aktivno napolyagav na provedenni reform Reformi buli ogolosheni 18 20 chervnya 1948 r prichomu Erhard zdijsniv svoyi osobisti diyi shodo liberalizaciyi nimeckoyi ekonomiki Amerikanskij variant pripuskav vvedennya zamist rejhsmarok stabilnoyi valyuti Erhard zh odnochasno z cim skasuvav derzhavne planuvannya i centralizovane cinoutvorennya na bilshu chastinu tovariv nadavshi nimeckim pidpriyemstvam povnu svobodu diyalnosti Erhard prodovzhuvav trimatisya za liberalizm i finansovu stabilnist nezvazhayuchi na strashni trudnoshi 1948 1949 rr i zhorstkij opir social demokrativ Pislya utvorennya FRN Erhard hristiyanskij demokrat ministr ekonomiki v uryadi Konrada Adenauera 1949 1963 i jogo nastupnik na postu federalnogo kanclera 1963 1966 Vin bagato zrobiv dlya ekonomichnogo diva FRN Dolya reformi bula virishena pislya pochatku korejskoyi vijni Cini na sirovinu sho importuvalisya nimeckoyi promislovistyu zrosli v serednomu na 67 todi yak cini na gotovu produkciyu sho eksportuvalosya z krayini tilki na 17 Zabezpechiti shvidke ekonomichne zrostannya mozhna bulo tilki za rahunok zahoplennya zovnishnogo rinku i vitisnennya z nogo konkurentiv Yakbi promislovist v cej moment ne viyavilasya konkurentospromozhnoyu kriza mogla b tilki pogirshiti gospodarske stanovishe Panika pov yazana z ochikuvannyam novoyi globalnoyi vijni viklikala kupivelnij azhiotazh Mizh kanclerom Adenauerom i ministrom ekonomiki vinik gostrij konflikt yakij vijshov za mezhi vuzkogo partijnogo kerivnictva Dovelosya piti na kompromisi dopustivshi neliberalni obmezhennya u zovnishnoekonomichnij sferi Ce dozvolilo vigrati chas A potim vijna stala pracyuvati na Nimechchinu Stabilna ekonomika z deshevoyu robochoyu siloyu stala napovnyuvati svitovij rinok sho potrebuvav tovari svoyeyu produkciyeyu Temp zrostannya nimeckogo VVP v 1950 h rr viyavivsya najvishim sered rozvinenih krayin a tempi zrostannya cin najnizhchimi Erhard povnistyu vidmovivsya vid manipulyacij z regulyuvannyam duzhe populyarnih na Shodi sho aktivno vikoristovuvalisya jogo poperednikami v Nimechchini Vin tverdo viznachiv Nimechchinu yak krayinu zahidnoyi kulturi ta rinkovoyi ekonomiki zrobivshi yiyi odnim iz stovpiv spilnogo rinku Sposterigayuchi za reformami yaki vidbuvalisya u Nimechchini francuzi Zhak Ryu Ef ta Andre P yetr pisali She naperedodni nimci bezcilno bigali po mistu shob vidnajti dodatkovo bud yaki produkti harchuvannya A nastupnogo dnya yihni dumki vzhe koncentruvalisya lishe na tomu shob zajnyatisya virobnictvom cih produktiv harchuvannya Naperedodni na oblichchyah bula napisana beznadijnist a nastupnogo dnya cila naciya z nadiyeyu divilasya v majbutnye Vistupayuchi na gospodarskij Radi Lyudvig Erhard govoriv Yaksho mi ne pragnutimemo postijno polipshuvati zhittyevi mozhlivosti nashogo narodu to pidirvemo cim osnovu dlya tehnichnogo progresu tim samim vijdemo z kola civilizovanih narodiv zakonservuyemosya v shtuchnij bidnosti Tilki rozshirivshi spozhivannya mi zmozhemo nadali brati uchast u zdorovomu svitovomu rozvitku U 1963 r koli Adenauer pishov na pensiyu Erhard stav jogo nastupnikom na posadi kanclera Ale v 1966 r soratniki faktichno zmusili jogo podati u vidstavku Azh do samoyi svoyeyi smerti v 1977 r Erhard zalishavsya najstarishim deputatom Bundestagu Erhard pershij u sviti liberalnij reformator novogo tipu Jomu dovelosya pracyuvati v umovah koli derzhavne vtruchannya v ekonomiku stalo realnistyu Vin rozumiv sho v umovah znachnogo vplivu socialistichnih idej ne obijtisya bez vikoristannya shirokih zahodiv shodo socialnogo zahistu naselennya i bez zastosuvannya etatistskoyi ritoriki Ale vazhlivim dlya Erharda bulo zberezhennya gospodarskoyi svobodi ta finansovoyi stabilnosti Centralizm i inflyaciya buli jogo golovnimi vorogami Erhard pragnuv minimizuvati proyavi etatizmu ale ne borotisya z tiyeyu siloyu yaku rozumnishe bulo postaviti na svij bik U comu polyagala sut strategiyi sho otrimala nazvu socialne rinkove gospodarstvo Upor v nomu robivsya na rinkove a azh niyak ne na socialne zabezpechennya Erhard zavzhdi pragnuv roz yasnyuvati narodu specifiku provedenogo nim kursu zamist togo shob zajmatisya takoyu populyarnoyu v XX stolitti demagogiyeyu Ya gotovij zaznachav vin umovlyati kozhnogo okremogo nimeckogo gromadyanina do tih pir poki vin ne zasoromitsya sho ne pidtrimuye zusillya sho napravlyayutsya na pidtrimku stabilnosti valyuti Varto bulo Lyudvigu Erhardu zgaduvav lider HSS Franc Jozef Shtraus zagovoriti pro svoye ulyublene ditishe rinkove gospodarstvo temu yaka zajmala vsi jogo dumki v nomu prokidavsya bliskuchij orator zahoplyuvav i zarazhav entuziazmom sluhachiv Vin volodiv mistectvom perekonuvati viklikav doviru do sebe zavojovuvav prihilnikiv Ukrayinski perekladi tvoriv Lyudviga ErgardaErhard Lyudvig Dobrobut dlya vsih Per A Lapchak V Senik za red V Zolotarova N Afonchinoyi K 2023 384 s ISBN 9786178264017 PosilannyaErgard Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Istoriya ekonomichnih uchen Pidruchnik L Ya Kornijchuk N O Tatarenko A M Poruchnik ta in K KNEU 1999 564 s 25 sichnya 2010 u Wayback Machine Erhard ta Adenauer Na fundamenti novoyi Yevropi Agentstvo Strategichnih Doslidzhen 21 travnya 2008 u Wayback Machine Nataliya Braun Batko ekonomichnogo diva u tovaristvi kontrolovanoyi racionalnosti ta racionalnogo samokontrolyu Dzerkalo tizhnya 2 377 19 25 sichnya 2002 2 sichnya 2014 u Wayback Machine Lyudvig Ergard budivnichij socialnoyi rinkovoyi ekonomiki nedostupne posilannya z lipnya 2019 Erhard Lyudvig Dobrobut dlya vsih Per A Lapchak V Senik za red V Zolotarova N Afonchinoyi K Well Books 2023 384 s Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lyudvig Ergard Ce nezavershena stattya pro nimeckogo politika chi politikinyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ludwig Erhard war nie CDU Mitglied stern de nim Procitovano 15 lyutogo 2023