Франц О́ппенгеймер (нім. Franz Oppenheimer; 30 березня 1864, Берлін, Німеччина— 30 вересня 1943, Лос-Анджелес, США) — німецький економіст і соціолог, який публікував соціально-економічні праці з соціології держави й з теорії походження держави.
Франц Оппенгеймер | |
---|---|
нім. Franz Oppenheimer | |
Народився | 30 березня 1864[1][2][…] Берлін, Німецький союз |
Помер | 30 вересня 1943[1][2][…] (79 років) Лос-Анджелес, США |
Поховання | d |
Країна | Королівство Пруссія Німецька імперія Веймарська республіка |
Діяльність | економіст, соціолог, викладач університету, філософ, автор |
Alma mater | Кільський університет |
Знання мов | німецька[4][5] |
Заклад | Франкфуртський університет |
Членство | Q104381855? |
Magnum opus | Держава (книга Франца Оппенгеймера) |
Родичі | d |
Брати, сестри | d |
|
Найбільш відомою працею Франца Оппенгеймера є «Держава» (нім. Der Staat), вперше опублікована у Німеччині у 1908 році.
Біографія
Виходець із сім'ї рабинів, лікар за освітою. 1881-1885 - Вивчав медицину у Фрайбурзі і в Берліні. Здобув медичну освіту в університетах Фрайбурга і Берліна (закінчив в 1885 р), десять років займався лікарською практикою, потім залишив її для занять соціологією і економікою (ступінь доктора в університеті Кіля в 1909 р).
1886-1895 - Практичний лікар в Берліні і одночасно з 1890 займався соціально-політичними проблемами і наукової соціо-економікою. Згодом займався журналістською діяльністю в якості головного редактора тижневика "Welt am Montag" ("Світ у понеділок").
1895-1909 - Навчався соціології та економіці, отримав ступінь доктора в університеті Кіля в 1909 р
На сіоністському конгресі 1903 року відразу запропонував комплексну програму економічного відновлення того, що повинно було стати державою Ізраїль. [5] Розробив проект сільськогосподарської кооперативної єврейської колонізації Палестини, прийнятий 9-м сіоністському конгресі в Гамбурзі (1909).
У 1909-17 рр. Оппенгеймер - приват-доцент Берлінського університету, 1917 - Титульний Професор Франкфуртського університету; в 1919-1929 - професор соціології та теоретичної економіки у Франкфурті-на-Майні в Університеті ім. І. В. Гете і завідувач кафедрою соціології та теоретичної економіки (перша посаду професора соціології в Німеччині і перша кафедра соціології в Німеччині).
Кооперативна ферма, названа «кооператив в Мерхавіі», була заснована в 1911 році єврейськими іммігрантами в Палестині, використавши план сільськогосподарського співробітництва, розроблений Францем Оппенгеймером. [6] Проект в кінцевому підсумку зазнав невдачі, і Мерхавія була перетворена в 1922 році в мошав, в іншій формі общинного врегулювання.
У 1933 р, після приходу нацистів до влади в Німеччині, Оппенгеймер емігрував, читав лекції в університетах Франції і Ерец-Ісраель.
З 1934 по 1935 рік Оппенгеймер викладав в Палестині. У 1936 році він був призначений почесним членом Американської соціологічної асоціації. У 1938 році, рятуючись від нацистських переслідувань, він емігрував через Токіо і Шанхай в Лос-Анджелес. У 1941 році Франц Оппенгеймер став одним із засновників .
1936 - Почесний член . 1938 - Викладач в Університеті Кобе, Японія, згодом емігрував до Лос-Анджелесу. З 1938 р жив в США. 1942 - Засновник, видавець "Американського Журналу Економіки і Соціології" при Американському Товаристві Соціології.
Оппенгеймера визначають як прихильника соціального лібералізму (або як «ліберального соціаліста») і ідеї «соціального ринкового господарства». Його ідеї вплинули на ідеологію і практику кібуців.
Сином Франца Оппенгеймера був Гиллель Оппенгеймер (1899-1971), професор ботаніки Єврейського університету в Єрусалимі, який отримав премію Ізраїлю.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Frankfurter Personenlexikon — 2014.
- Енциклопедія Брокгауз
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (квітень 2020) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Oppengejmer Franc O ppengejmer nim Franz Oppenheimer 30 bereznya 1864 Berlin Nimechchina 30 veresnya 1943 Los Andzheles SShA nimeckij ekonomist i sociolog yakij publikuvav socialno ekonomichni praci z sociologiyi derzhavi j z teoriyi pohodzhennya derzhavi Franc Oppengejmernim Franz OppenheimerNarodivsya 30 bereznya 1864 1864 03 30 1 2 Berlin Nimeckij soyuzPomer 30 veresnya 1943 1943 09 30 1 2 79 rokiv Los Andzheles SShAPohovannya dKrayina Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya Vejmarska respublikaDiyalnist ekonomist sociolog vikladach universitetu filosof avtorAlma mater Kilskij universitetZnannya mov nimecka 4 5 Zaklad Frankfurtskij universitetChlenstvo Q104381855 Magnum opus Derzhava kniga Franca Oppengejmera Rodichi dBrati sestri dVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Najbilsh vidomoyu praceyu Franca Oppengejmera ye Derzhava nim Der Staat vpershe opublikovana u Nimechchini u 1908 roci Dokladnishe Derzhava kniga Franca Oppengejmera BiografiyaVihodec iz sim yi rabiniv likar za osvitoyu 1881 1885 Vivchav medicinu u Frajburzi i v Berlini Zdobuv medichnu osvitu v universitetah Frajburga i Berlina zakinchiv v 1885 r desyat rokiv zajmavsya likarskoyu praktikoyu potim zalishiv yiyi dlya zanyat sociologiyeyu i ekonomikoyu stupin doktora v universiteti Kilya v 1909 r 1886 1895 Praktichnij likar v Berlini i odnochasno z 1890 zajmavsya socialno politichnimi problemami i naukovoyi socio ekonomikoyu Zgodom zajmavsya zhurnalistskoyu diyalnistyu v yakosti golovnogo redaktora tizhnevika Welt am Montag Svit u ponedilok 1895 1909 Navchavsya sociologiyi ta ekonomici otrimav stupin doktora v universiteti Kilya v 1909 r Na sionistskomu kongresi 1903 roku vidrazu zaproponuvav kompleksnu programu ekonomichnogo vidnovlennya togo sho povinno bulo stati derzhavoyu Izrayil 5 Rozrobiv proekt silskogospodarskoyi kooperativnoyi yevrejskoyi kolonizaciyi Palestini prijnyatij 9 m sionistskomu kongresi v Gamburzi 1909 U 1909 17 rr Oppengejmer privat docent Berlinskogo universitetu 1917 Titulnij Profesor Frankfurtskogo universitetu v 1919 1929 profesor sociologiyi ta teoretichnoyi ekonomiki u Frankfurti na Majni v Universiteti im I V Gete i zaviduvach kafedroyu sociologiyi ta teoretichnoyi ekonomiki persha posadu profesora sociologiyi v Nimechchini i persha kafedra sociologiyi v Nimechchini Kooperativna ferma nazvana kooperativ v Merhavii bula zasnovana v 1911 roci yevrejskimi immigrantami v Palestini vikoristavshi plan silskogospodarskogo spivrobitnictva rozroblenij Francem Oppengejmerom 6 Proekt v kincevomu pidsumku zaznav nevdachi i Merhaviya bula peretvorena v 1922 roci v moshav v inshij formi obshinnogo vregulyuvannya U 1933 r pislya prihodu nacistiv do vladi v Nimechchini Oppengejmer emigruvav chitav lekciyi v universitetah Franciyi i Erec Israel Z 1934 po 1935 rik Oppengejmer vikladav v Palestini U 1936 roci vin buv priznachenij pochesnim chlenom Amerikanskoyi sociologichnoyi asociaciyi U 1938 roci ryatuyuchis vid nacistskih peresliduvan vin emigruvav cherez Tokio i Shanhaj v Los Andzheles U 1941 roci Franc Oppengejmer stav odnim iz zasnovnikiv 1936 Pochesnij chlen 1938 Vikladach v Universiteti Kobe Yaponiya zgodom emigruvav do Los Andzhelesu Z 1938 r zhiv v SShA 1942 Zasnovnik vidavec Amerikanskogo Zhurnalu Ekonomiki i Sociologiyi pri Amerikanskomu Tovaristvi Sociologiyi Oppengejmera viznachayut yak prihilnika socialnogo liberalizmu abo yak liberalnogo socialista i ideyi socialnogo rinkovogo gospodarstva Jogo ideyi vplinuli na ideologiyu i praktiku kibuciv Sinom Franca Oppengejmera buv Gillel Oppengejmer 1899 1971 profesor botaniki Yevrejskogo universitetu v Yerusalimi yakij otrimav premiyu Izrayilyu PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Frankfurter Personenlexikon 2014 d Track Q39845173 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2020