Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Омея́дський халіфа́т (араб. الخلافة الأموية, Al-Khilāfatu al-ʾUmawiyyah) або Дамаський халіфат — ісламська держава, що існувала з 661 по 750 рік із столицею в Дамаску. Державою керували халіфи з роду Омеядів.
| Омеядський халіфат | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Дамаск (661–744) Харан (744–750) | |||
| Столиця в екзилі | Кордова (756–1031) | |||
| Мови | арабська | |||
| Релігії | сунітський іслам | |||
| Форма правління | халіфат | |||
| Халіфи | ||||
| - 661–680 | Муавія | |||
| - 743–744 | Аль-Валід II | |||
| - 744–750 | Марван II | |||
| Історія | ||||
| - Муавія стає халіфом | 660/665 | |||
| - загибель Марвана II | 750 | |||
| Площа | ||||
| - 720 | 11 100 000 км2 | |||
| Населення | ||||
| - 750 | 62 000 000 л. | |||
| Валюта | динар, дирхем | |||
| ||||
Історія
Передумови появи
У 644 році халіфом Арабського халіфату став Осман, що належав до заможного мекканського курайшитського роду Омеядів. Члени цього роду поступово зайняли всі прибуткові посади, через що багато з прибічників Алі стали вважати себе обділеними. Вони отримали назву шиїтів (шиа — група, партія, секта). На їхню думку, халіфом мав стати Алі як найближчий родич і прибічник пророка. Шиїтів підтримали не тільки араби, а й жителі більш віддалених країн, багато арабських племен кочовиків-бедуїнів. У 656 році юрба шиїтів вбила в палаці Османа і проголосила халіфом Алі.
Халіф Алі переніс столицю з Медини в Куфу (Месопотамія) і звільнив усіх намісників, яких призначив Осман. Тільки намісник Сирії Муавія з роду Омеядів не підкорився Алі й фактично зробив Сирію незалежною від халіфату. Муавія з прибічниками, які спираючись на текст Корану, заперечували ідею шиїтів про право на владу лише потомків Алі, почав готуватися до битви з Алі. Халіф, який мав перевагу, погодився вирішити суперечки про право на владу третейським судом. Це рішення викликало невдоволення в прибічників Алі, які чекали від нього твердої політики, та й серед шиїтів набрали сили мусульмани, які вважали, що халіфа слід обирати «за волею Аллаха та народу». Їх називали хариджитами, вони обрали свого халіфа.
Алі, який так і не вирішив суперечку з Муавією, змушений вести декілька років боротьбу з хариджитами. У 661 році Алі помер від кинджала харіджита. Шиїти втратили владу. Новим халіфом був проголошений Муавія, що став родоначальником династії Омеядів, яка правила халіфатом до 750 року.
Становлення
Муавія переніс столицю халіфату в Дамаск. Головною течією в ісламі став протиставлений шиїзму сунізм. Сунізм був заснований на основі розповідей (хадисів) про життя та діяльність пророка, про його вислови тощо. Муавія відновив єдність арабо-ісламського світу, виступив проти шиїтів. Хасан, старший син Алі, віддав престол Муавії, завдяки чому здобув певні привілеї. Згодом Муавія придушив повстання харіджитів. Таким чином він отримав всю повноту влади. Муавія ще за життя призначив своїм спадкоємцем сина, тим самим було започатковане престолонаслідування халіфів.
Після того як Муавія помер, шиїти підняли повстання, яке очолив другий син Алі та Фатіми — Хусейн. У бою з військами халіфа Хусейн загинув, повстання зазнало поразки. Хусейн став для шиїтів мучеником, символом їхньої боротьби із сунітами.
Експансія
Омеядський халіфат продовжив розширення ісламу на інші території. При Муавії арабами були завойовані Афганістан, Бухара, Самарканд, Мерв. Згодом наприкінці VII ст. — початку VIII ст. була захоплена значна частина Візантії, Вірменія, частина Грузії, продовжувалися напади на Хазарію. На початку VIII ст. була приєднана до халіфату майже вся Середня Азія. Завоювання відбувалися в Північній Африці, спочатку було приєднано Лівію, далі Туніс, Марокко.
Араби в 710 році підійшли до протоки Гібралтар, яка розділяє Африку і Європу. А в 711 році арабський воєначальник Тарік ібн Зіяд переправився через протоку й завоював Іспанію. Спроба захоплення Франції була зупинена в битві при Пуатьє в 732 році.
Після завоювань областей бедуїни селилися окремими військовими таборами, які згодом перетворювалися на міста. Так на березі Нілу виник Фустат (пізніше старий Каїр), в Іраку — Куфа й Басра, у Тунісі — Кайруан. Ці міста ставали центрами культурного життя Арабського халіфату.
Ісламізація
Завойовані арабами землі потрібно було утримувати. Основним способом цього стала ісламізація. У халіфаті релігія була об'єднана з політичною адміністрацією. У завойованих Месопотамії, Сирії, Палестині, де проживало багато арабів або близьких до них семітських племен, ісламізація стала їхньою арабізацією. Через іслам місцеве населення асимілювалося за арабською мовою, культурою та загальною етнічною ознакою. У Північній Африці, хоч місцеве населення не було семітським, але у єгиптян, лівійців (берберів) та іншої частини місцевих народів відбулося заміщення місцевої мови та культури арабською.
У тих районах, де арабів було небагато (Іран, Афганістан, Закавказзя, Середня Азія, Іспанія) для ісламізації використовувалися економічні привілеї. На завойованих територіях, як правило, власники не втрачали землі. За землю платилася рента-податок, яка надходила до скарбниці халіфа. Але якщо для мусульман податок становив ушр — одну десяту частину прибутку, то для решти — харадж, розмір якого був від однієї до двох третин врожаю, а також подушна подать (джизія). Торгове мито для мусульман також було пільговим. Це стимулювало перехід населення в мусульманство.
Падіння халіфату
У 750 році внаслідок повстанням Абу Мусліма в Мерві та в Ірані, до якого приєдналися харіджити та шиїти, владу Омеядів було повалено. Арабським халіфатом став правити халіфи з нового роду — Аббасидів. Столиця була перенесена в Багдад. Омеяди зберегли свою владу тільки в Іспанії.
Культура
У роки Омеядського халіфату були побудовані зразки архітектурного мистецтва цього періоду — мечеть Омеядів у Дамаску, мечеті Куббат ас-Сахра (Купол Скелі) й Аль-Акса в Єрусалимі, а також мечеть у Медині.
Примітки
- Blankinship, Khalid Yahya (1994), The End of the Jihad State, the Reign of Hisham Ibn 'Abd-al Malik and the collapse of the Umayyads, State University of New York Press, с. 37, ISBN
Джерела
- Лубський В. І., Історія релігій: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.]/ В. І. Лубський, М. В. Лубська [2-ге вид.]. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 776 с. —
- Шейко В. М. Історія світової культури: Навч. посібник для вузів / Шейко В. М., О. А. Гаврюшенко, О. В. Кравченко. — К. : Кондор, 2006. — 408 с. —
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Омеядський халіфат
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Omeya dskij halifa t arab الخلافة الأموية Al Khilafatu al ʾUmawiyyah abo Damaskij halifat islamska derzhava sho isnuvala z 661 po 750 rik iz stoliceyu v Damasku Derzhavoyu keruvali halifi z rodu Omeyadiv Omeyadskij halifat661 750Omeyadi istorichni kordoni na kartiOmeyadskij halifat v chasi najbilshogo rozrostannya 750 Stolicya Damask 661 744 Haran 744 750 Stolicya v ekzili Kordova 756 1031 Movi arabskaReligiyi sunitskij islamForma pravlinnya halifatHalifi 661 680 Muaviya 743 744 Al Valid II 744 750 Marvan IIIstoriya Muaviya staye halifom 660 665 zagibel Marvana II 750Plosha 720 11 100 000 km2Naselennya 750 62 000 000 l Valyuta dinar dirhemVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Omeyadskij halifatIstoriyaPeredumovi poyavi U 644 roci halifom Arabskogo halifatu stav Osman sho nalezhav do zamozhnogo mekkanskogo kurajshitskogo rodu Omeyadiv Chleni cogo rodu postupovo zajnyali vsi pributkovi posadi cherez sho bagato z pribichnikiv Ali stali vvazhati sebe obdilenimi Voni otrimali nazvu shiyitiv shia grupa partiya sekta Na yihnyu dumku halifom mav stati Ali yak najblizhchij rodich i pribichnik proroka Shiyitiv pidtrimali ne tilki arabi a j zhiteli bilsh viddalenih krayin bagato arabskih plemen kochovikiv beduyiniv U 656 roci yurba shiyitiv vbila v palaci Osmana i progolosila halifom Ali Halif Ali perenis stolicyu z Medini v Kufu Mesopotamiya i zvilniv usih namisnikiv yakih priznachiv Osman Tilki namisnik Siriyi Muaviya z rodu Omeyadiv ne pidkorivsya Ali j faktichno zrobiv Siriyu nezalezhnoyu vid halifatu Muaviya z pribichnikami yaki spirayuchis na tekst Koranu zaperechuvali ideyu shiyitiv pro pravo na vladu lishe potomkiv Ali pochav gotuvatisya do bitvi z Ali Halif yakij mav perevagu pogodivsya virishiti superechki pro pravo na vladu tretejskim sudom Ce rishennya viklikalo nevdovolennya v pribichnikiv Ali yaki chekali vid nogo tverdoyi politiki ta j sered shiyitiv nabrali sili musulmani yaki vvazhali sho halifa slid obirati za voleyu Allaha ta narodu Yih nazivali haridzhitami voni obrali svogo halifa Ali yakij tak i ne virishiv superechku z Muaviyeyu zmushenij vesti dekilka rokiv borotbu z haridzhitami U 661 roci Ali pomer vid kindzhala haridzhita Shiyiti vtratili vladu Novim halifom buv progoloshenij Muaviya sho stav rodonachalnikom dinastiyi Omeyadiv yaka pravila halifatom do 750 roku Stanovlennya Muaviya perenis stolicyu halifatu v Damask Golovnoyu techiyeyu v islami stav protistavlenij shiyizmu sunizm Sunizm buv zasnovanij na osnovi rozpovidej hadisiv pro zhittya ta diyalnist proroka pro jogo vislovi tosho Muaviya vidnoviv yednist arabo islamskogo svitu vistupiv proti shiyitiv Hasan starshij sin Ali viddav prestol Muaviyi zavdyaki chomu zdobuv pevni privileyi Zgodom Muaviya pridushiv povstannya haridzhitiv Takim chinom vin otrimav vsyu povnotu vladi Muaviya she za zhittya priznachiv svoyim spadkoyemcem sina tim samim bulo zapochatkovane prestolonasliduvannya halifiv Pislya togo yak Muaviya pomer shiyiti pidnyali povstannya yake ocholiv drugij sin Ali ta Fatimi Husejn U boyu z vijskami halifa Husejn zaginuv povstannya zaznalo porazki Husejn stav dlya shiyitiv muchenikom simvolom yihnoyi borotbi iz sunitami Ekspansiya Omeyadskij halifat prodovzhiv rozshirennya islamu na inshi teritoriyi Pri Muaviyi arabami buli zavojovani Afganistan Buhara Samarkand Merv Zgodom naprikinci VII st pochatku VIII st bula zahoplena znachna chastina Vizantiyi Virmeniya chastina Gruziyi prodovzhuvalisya napadi na Hazariyu Na pochatku VIII st bula priyednana do halifatu majzhe vsya Serednya Aziya Zavoyuvannya vidbuvalisya v Pivnichnij Africi spochatku bulo priyednano Liviyu dali Tunis Marokko Arabi v 710 roci pidijshli do protoki Gibraltar yaka rozdilyaye Afriku i Yevropu A v 711 roci arabskij voyenachalnik Tarik ibn Ziyad perepravivsya cherez protoku j zavoyuvav Ispaniyu Sproba zahoplennya Franciyi bula zupinena v bitvi pri Puatye v 732 roci Pislya zavoyuvan oblastej beduyini selilisya okremimi vijskovimi taborami yaki zgodom peretvoryuvalisya na mista Tak na berezi Nilu vinik Fustat piznishe starij Kayir v Iraku Kufa j Basra u Tunisi Kajruan Ci mista stavali centrami kulturnogo zhittya Arabskogo halifatu Islamizaciya Zavojovani arabami zemli potribno bulo utrimuvati Osnovnim sposobom cogo stala islamizaciya U halifati religiya bula ob yednana z politichnoyu administraciyeyu U zavojovanih Mesopotamiyi Siriyi Palestini de prozhivalo bagato arabiv abo blizkih do nih semitskih plemen islamizaciya stala yihnoyu arabizaciyeyu Cherez islam misceve naselennya asimilyuvalosya za arabskoyu movoyu kulturoyu ta zagalnoyu etnichnoyu oznakoyu U Pivnichnij Africi hoch misceve naselennya ne bulo semitskim ale u yegiptyan livijciv berberiv ta inshoyi chastini miscevih narodiv vidbulosya zamishennya miscevoyi movi ta kulturi arabskoyu U tih rajonah de arabiv bulo nebagato Iran Afganistan Zakavkazzya Serednya Aziya Ispaniya dlya islamizaciyi vikoristovuvalisya ekonomichni privileyi Na zavojovanih teritoriyah yak pravilo vlasniki ne vtrachali zemli Za zemlyu platilasya renta podatok yaka nadhodila do skarbnici halifa Ale yaksho dlya musulman podatok stanoviv ushr odnu desyatu chastinu pributku to dlya reshti haradzh rozmir yakogo buv vid odniyeyi do dvoh tretin vrozhayu a takozh podushna podat dzhiziya Torgove mito dlya musulman takozh bulo pilgovim Ce stimulyuvalo perehid naselennya v musulmanstvo Padinnya halifatuU 750 roci vnaslidok povstannyam Abu Muslima v Mervi ta v Irani do yakogo priyednalisya haridzhiti ta shiyiti vladu Omeyadiv bulo povaleno Arabskim halifatom stav praviti halifi z novogo rodu Abbasidiv Stolicya bula perenesena v Bagdad Omeyadi zberegli svoyu vladu tilki v Ispaniyi KulturaU roki Omeyadskogo halifatu buli pobudovani zrazki arhitekturnogo mistectva cogo periodu mechet Omeyadiv u Damasku mecheti Kubbat as Sahra Kupol Skeli j Al Aksa v Yerusalimi a takozh mechet u Medini PrimitkiBlankinship Khalid Yahya 1994 The End of the Jihad State the Reign of Hisham Ibn Abd al Malik and the collapse of the Umayyads State University of New York Press s 37 ISBN 0 7914 1827 8DzherelaLubskij V I Istoriya religij pidruch dlya stud vish navch zakl V I Lubskij M V Lubska 2 ge vid K Centr uchbovoyi literaturi 2009 776 s ISBN 978 966 364 855 2 Shejko V M Istoriya svitovoyi kulturi Navch posibnik dlya vuziv Shejko V M O A Gavryushenko O V Kravchenko K Kondor 2006 408 s ISBN 966 351 128 1PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Omeyadskij halifat