Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марван II (Марван ібн Мухаммад ібн Марван; Марван аль-хімара; Марван Глухий) (688 — 6 серпня 750) — останній, чотирнадцятий, арабський халіф (744—750) династії Омеядів, що правив у Дамаску. Онук Марвана I. Відомий полководець. У 737 році здійснив військовий рейд проти Хозарського каганату, примусивши кагана прийняти іслам.
| Марван II ібн Мухаммад ібн Марван | |
|---|---|
| араб. مروان بن محمد بن مروان بن الحكم | |
 | |
| халіф | |
| Початок правління: | 744 |
| Кінець правління: | 750 |
| | |
| Попередник: | Ібрагім |
| Наступник: | Абу-ль-Аббас ас-Саффах |
| | |
| Дата народження: | 688 |
| Країна: | Омеядський халіфат |
| Дата смерті: | 750 |
| Місце смерті: | Фустат |
| Династія: | Омеяди |
Війна з Хозарією
Протягом 12 років, що передували сходженню на трон, Марван управляв як намісник Закавказзям (732—744). Він вторгся до Грузії та спустошив її, потім взяв три фортеці аланів, примусивши до миру .
У 737 році зібравши 150 тисячну армію вирушив війною проти Хозарії. Війська Марвана досягли «слов'янської ріки» (можливо мова йде про Дон, або Сіверський Донець). Після військової поразки, хазарський каган змушений був погодитись прийняти іслам. Саме з цієї події розпочалася історія ісламу на землях України.
Коротку, але досить точну версію опису походу Марвана дав в своїй книзі «Таріх»:
«737 р. Цього року Марван ібн Мухаммад зробив дальній похід з Армінії. Він проник у ворота алан (Баб ал-Лан), пройшов землю ал-Лан, потім вийшов з неї в країну хазар і пройшов Баланджар і Самандар і дійшов до ал-Байда, в якій перебуває хакан.»
в «Книзі завоювання країн» зазначає:
« … Потім він (Марван) вступив у землю хазар, з боку Баб-аль-Аллана і ввів у неї Ашда ібн-Зафіра Ас-Суламі (і) Абу Язіда; з ним були (також) царі гір з околиць Баб-аль-Абваби. І Марван зробив набіг на слов'ян, (які) жили в землі хазар, взяв з них в полон 20000 осілих людей і поселив їх в Хахіт. Згодом же, коли вони вбили свого начальника і втекли, він (Марван) наздогнав і перебив їх».
Переслідуючи кагана армія Марвана ібн Мухаммада дійшла до Волги, завдавши тяжкої поразки хозарам.
Перебуваючи в безвихідному становищі, каган запросив миру. Марван висунув умову, згідно з якою правитель Хозарії мав прийняти іслам. Арабський історик повідомляє:
«Цар хазар впав у безвихідну скорботу і здійняв руки до небес. Після цього він послав до Марвана ібн Мухаммада людину, щоб запитати у нього: „О еміре! Ти полонив хазар і саклабів, перебив їх і досяг бажаного! Чого ж ще тобі треба?“. Марван відповів посланцю: „Я бажаю, щоб він прийняв іслам, інакше я вб'ю його, захоплю його царство і передам його іншому!“. Посланець попросив у Марвана три дні відстрочки, поки він не повернеться до кагана і повідомить йому про все. Каган відповів: „О еміре! Я приймаю іслам, визнаю його і виявляю йому любов! Однак ти пришли до мене людину з числа твоїх сподвижників, щоб він розкрив для мене його сутність“. Марван направив до нього двох людей: одного звали Нух ібн ac-Са'іб ал-Асаді, а іншого — Абд ар-Рахман ібн фула ал-Хаулані. Обидва вони відправилися до кагана і роз'яснили йому вчення ісламу».
На цьому «швидкий рейд», як називали цю війну арабські історики, закінчився.
Війни проти хозарів та аланів переконали Марвана в необхідності реформування збройних сил халіфату. Замість системи, замішаної на традиціях кланової відданості, Марван створив більш компактне і мобільне військо. Воїнам стали регулярно виплачувати платню, а командування було доручено кадровим військовим.
На чолі Арабського халіфату
У 743 році, отримавши звістки про вбивство свого двоюрідного брата халіфа Хішама, Марван поспішив у Дамаск, де проголосив себе халіфом (744).
Два сини Марвана, й Абдалла, були призначені губернаторами і підтримували його владу силою.
Тим часом Омеядський халіфат вже був у процесі розпаду. Проти нового халіфа повстала вся імперія. Марвану вдалося за півтора року придушити повстання в Сирії; Межиріччя, що вийшло з-під його контролю, була по частинах відвойована у хариджитов, але на сході раптово гігантські розміри прийняло повстання шиїтів. 2 вересня 749 року шиїти оволоділи Куфою; через кілька тижнів, 28 листопада, , правнук — двоюрідного брата пророка Магомета, був оголошений халіфом.
25 січня 750 року армія Марвана, що прагнув перепинити шиїтам шлях до Межиріччя, зазнала нищівної поразки від Абу Мусліма (виступав від імені Аббасидів і шиїтів у битві на річці Великий Заб, північному притоці Тигра. У битві загинуло до трьохсот членів клану Омеядів — практично все царське сімейство. Марван II втік через Дамаск, Палестину і Йордан до Єгипту, де був спійманий і страчений 6 серпня 750 року.
Найбільш успішним з Омеядів виявився Абдаррахман I, який заснував далеко на Заході, в Іспанії, Кордовський емірат (756).
Див. також
Література
- Степанченко О. Є. Коли іслам прийшов на землю України [1] [ 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Д. В. Смокотина Поход Марвана 737 г. и проблема локализации «славянской реки» восточных авторов. Вестник Томского государственного университета, 2009 № 1(5). С. 110—111.
- Бейлис В. М. Сообщения Халифы ибн Хаййата ал-’Усфури об арабо-хазарских войнах в VII — первой половине VIII в. // Древнейшие государства Восточной Европы. 1998 г. М.: Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 2000. С. 32–53.
- Гаркави А. Я. Сказания мусульманских писателей о славянах и русских (с пол. VII до конца X в. по Р. Х.). СПб.: Типография АН, 1870. 256 с.
- Абу Мухаммад Ахмад Ибн А'сам ал-Куфи // Восточная литература. Средневековые исторические источники Востока и Запада //-12.12.07. (По: Абу Мухаммад ибн А'сам ал-Куфи. Книга завоеваний / Пер. З. М. Буниятов. Баку,1981).
- Мерван // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Беляев Е. А. Арабы, ислам и Арабский Халифат в раннем средневековье. М., 1965.
- Тер-Гевондян А. Н. Армения и арабский халифат. Ереван: Изд-во АН Армянской ССР, 1977, 324 с.
- Август Мюллер. История ислама. М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2004.
- Ахмад ибн Йахйа ибн Джабир ал-Балазури. Завоевание Хорасана. (Извлечение из сочинения «Футух ал-булдан»). Душанбе: Изд-во «Дониш», 1987, 120 с.
- Фильштинский И. М. История арабов и Халифата (750—1517 гг.) — М.: АСТ: Восток-Запад, 2006, 349 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marvan II Marvan ibn Muhammad ibn Marvan Marvan al himara Marvan Gluhij 688 6 serpnya 750 ostannij chotirnadcyatij arabskij halif 744 750 dinastiyi Omeyadiv sho praviv u Damasku Onuk Marvana I Vidomij polkovodec U 737 roci zdijsniv vijskovij rejd proti Hozarskogo kaganatu primusivshi kagana prijnyati islam Marvan II ibn Muhammad ibn Marvanarab مروان بن محمد بن مروان بن الحكم halifPochatok pravlinnya 744Kinec pravlinnya 750Poperednik IbragimNastupnik Abu l Abbas as SaffahData narodzhennya 688 0688 Krayina Omeyadskij halifatData smerti 750 0750 Misce smerti FustatDinastiya OmeyadiVijna z HozariyeyuProtyagom 12 rokiv sho pereduvali shodzhennyu na tron Marvan upravlyav yak namisnik Zakavkazzyam 732 744 Vin vtorgsya do Gruziyi ta spustoshiv yiyi potim vzyav tri forteci alaniv primusivshi do miru U 737 roci zibravshi 150 tisyachnu armiyu virushiv vijnoyu proti Hozariyi Vijska Marvana dosyagli slov yanskoyi riki mozhlivo mova jde pro Don abo Siverskij Donec Pislya vijskovoyi porazki hazarskij kagan zmushenij buv pogoditis prijnyati islam Same z ciyeyi podiyi rozpochalasya istoriya islamu na zemlyah Ukrayini Korotku ale dosit tochnu versiyu opisu pohodu Marvana dav v svoyij knizi Tarih 737 r Cogo roku Marvan ibn Muhammad zrobiv dalnij pohid z Arminiyi Vin pronik u vorota alan Bab al Lan projshov zemlyu al Lan potim vijshov z neyi v krayinu hazar i projshov Balandzhar i Samandar i dijshov do al Bajda v yakij perebuvaye hakan v Knizi zavoyuvannya krayin zaznachaye Potim vin Marvan vstupiv u zemlyu hazar z boku Bab al Allana i vviv u neyi Ashda ibn Zafira As Sulami i Abu Yazida z nim buli takozh cari gir z okolic Bab al Abvabi I Marvan zrobiv nabig na slov yan yaki zhili v zemli hazar vzyav z nih v polon 20000 osilih lyudej i poseliv yih v Hahit Zgodom zhe koli voni vbili svogo nachalnika i vtekli vin Marvan nazdognav i perebiv yih Peresliduyuchi kagana armiya Marvana ibn Muhammada dijshla do Volgi zavdavshi tyazhkoyi porazki hozaram Perebuvayuchi v bezvihidnomu stanovishi kagan zaprosiv miru Marvan visunuv umovu zgidno z yakoyu pravitel Hozariyi mav prijnyati islam Arabskij istorik povidomlyaye Car hazar vpav u bezvihidnu skorbotu i zdijnyav ruki do nebes Pislya cogo vin poslav do Marvana ibn Muhammada lyudinu shob zapitati u nogo O emire Ti poloniv hazar i saklabiv perebiv yih i dosyag bazhanogo Chogo zh she tobi treba Marvan vidpoviv poslancyu Ya bazhayu shob vin prijnyav islam inakshe ya vb yu jogo zahoplyu jogo carstvo i peredam jogo inshomu Poslanec poprosiv u Marvana tri dni vidstrochki poki vin ne povernetsya do kagana i povidomit jomu pro vse Kagan vidpoviv O emire Ya prijmayu islam viznayu jogo i viyavlyayu jomu lyubov Odnak ti prishli do mene lyudinu z chisla tvoyih spodvizhnikiv shob vin rozkriv dlya mene jogo sutnist Marvan napraviv do nogo dvoh lyudej odnogo zvali Nuh ibn ac Sa ib al Asadi a inshogo Abd ar Rahman ibn fula al Haulani Obidva voni vidpravilisya do kagana i roz yasnili jomu vchennya islamu Na comu shvidkij rejd yak nazivali cyu vijnu arabski istoriki zakinchivsya Vijni proti hozariv ta alaniv perekonali Marvana v neobhidnosti reformuvannya zbrojnih sil halifatu Zamist sistemi zamishanoyi na tradiciyah klanovoyi viddanosti Marvan stvoriv bilsh kompaktne i mobilne vijsko Voyinam stali regulyarno viplachuvati platnyu a komanduvannya bulo dorucheno kadrovim vijskovim Na choli Arabskogo halifatuDirhem Marvana II ibn Muhammada U 743 roci otrimavshi zvistki pro vbivstvo svogo dvoyuridnogo brata halifa Hishama Marvan pospishiv u Damask de progolosiv sebe halifom 744 Dva sini Marvana j Abdalla buli priznacheni gubernatorami i pidtrimuvali jogo vladu siloyu Tim chasom Omeyadskij halifat vzhe buv u procesi rozpadu Proti novogo halifa povstala vsya imperiya Marvanu vdalosya za pivtora roku pridushiti povstannya v Siriyi Mezhirichchya sho vijshlo z pid jogo kontrolyu bula po chastinah vidvojovana u haridzhitov ale na shodi raptovo gigantski rozmiri prijnyalo povstannya shiyitiv 2 veresnya 749 roku shiyiti ovolodili Kufoyu cherez kilka tizhniv 28 listopada pravnuk dvoyuridnogo brata proroka Magometa buv ogoloshenij halifom 25 sichnya 750 roku armiya Marvana sho pragnuv perepiniti shiyitam shlyah do Mezhirichchya zaznala nishivnoyi porazki vid Abu Muslima vistupav vid imeni Abbasidiv i shiyitiv u bitvi na richci Velikij Zab pivnichnomu pritoci Tigra U bitvi zaginulo do trohsot chleniv klanu Omeyadiv praktichno vse carske simejstvo Marvan II vtik cherez Damask Palestinu i Jordan do Yegiptu de buv spijmanij i strachenij 6 serpnya 750 roku Najbilsh uspishnim z Omeyadiv viyavivsya Abdarrahman I yakij zasnuvav daleko na Zahodi v Ispaniyi Kordovskij emirat 756 Div takozhArabski serednovichni dzherela pro Shidnu YevropuLiteraturaStepanchenko O Ye Koli islam prijshov na zemlyu Ukrayini 1 3 kvitnya 2016 u Wayback Machine D V Smokotina Pohod Marvana 737 g i problema lokalizacii slavyanskoj reki vostochnyh avtorov Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta 2009 1 5 S 110 111 Bejlis V M Soobsheniya Halify ibn Hajjata al Usfuri ob arabo hazarskih vojnah v VII pervoj polovine VIII v Drevnejshie gosudarstva Vostochnoj Evropy 1998 g M Izdatelskaya firma Vostochnaya literatura RAN 2000 S 32 53 Garkavi A Ya Skazaniya musulmanskih pisatelej o slavyanah i russkih s pol VII do konca X v po R H SPb Tipografiya AN 1870 256 s Abu Muhammad Ahmad Ibn A sam al Kufi Vostochnaya literatura Srednevekovye istoricheskie istochniki Vostoka i Zapada 12 12 07 Po Abu Muhammad ibn A sam al Kufi Kniga zavoevanij Per Z M Buniyatov Baku 1981 Mervan Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Belyaev E A Araby islam i Arabskij Halifat v rannem srednevekove M 1965 Ter Gevondyan A N Armeniya i arabskij halifat Erevan Izd vo AN Armyanskoj SSR 1977 324 s Avgust Myuller Istoriya islama M OOO Izdatelstvo Astrel OOO Izdatelstvo AST 2004 Ahmad ibn Jahja ibn Dzhabir al Balazuri Zavoevanie Horasana Izvlechenie iz sochineniya Futuh al buldan Dushanbe Izd vo Donish 1987 120 s Filshtinskij I M Istoriya arabov i Halifata 750 1517 gg M AST Vostok Zapad 2006 349 s