Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Абуль Абба с Абдулла х ібн Муха ммад ас Саффа х араб أبو العباس عبد الله السفاح 724 754 перший халіф з 750 року можливо

Абу-ль-Аббас ас-Саффах

Абу-ль-Аббас ас-Саффах

Абуль-Абба́с Абдулла́х ібн Муха́ммад ас-Саффа́х (араб. أبو العباس عبد الله السفاح‎‎; 724—754)  — перший халіф (з 750 року, можливо, з 749) та засновник династії Аббасидів. Нащадок дядька Пророка Магомета (правильніше — Мухаммеда) аль-Аббаса Абд аль-Муталліба (? — 653 рік), праправнук Аббаса и старший брат Абу Джафар аль-Мансура.

Абуль-Аббас ас-Саффах араб. أبو العباس عبد الله السفاح
Абуль-Аббаас Абдуллаах ібн Муха́ммад ас-Саффаах
image
Абуль-Аббас ас-Саффах араб. أبو العباس عبد الله السفاح
Абуль-Аббас ас-Саффах проголошений першим халіфом Аббасидів
Халіф, перший з династії Аббасидів
Початок правління:750
Кінець правління:754
Попередник:Марван II
Наступник:Абу Джафар аль-Мансур
Дата народження:722[1]
Місце народження:d
Дата смерті:754[1]
Місце смерті:Анбар
Династія:Аббасиди
Абуль-Аббас ас-Саффах араб. أبو العباس عبد الله السفاح у Вікісховищі

Етимологія імені

«Ас — Саффах» (السفّاح)  — це месіанська релігійна назва, яка зустрічається в хадисах. На давній арабській мові означала «щедрий» від слова  yasfaḥ «виливати», маючи на увазі, що майбутній правитель буде ліберальним щодо підтримання добробуту мусульман. У сучасній арабській мові це слово набуло негативний відтінок і означає "той, хто проливає кров, головоріз, кривавий. Абуль — Аббас присвоїв цей месіанський титул у своїй першій проповіді у Куфі в 749 році через те, що патологічно боявся втратити отриманий ним трон, через свій страх розв'язав в країні кривавий терор. Проте ця версія походження імені є малоймовірною.

Походження

Ас — Саффах був керівником однієї гілки Бану Хашим з Аравії, клану племені курайшитів, які вели своє походження від Хашима, прадіда Мухамеда через Аббаса, дядька Мухаммада, звідси і назва «Аббасиди», якою називали нащадків халіфату Аббаса. Цей непрямий зв'язок з великим кланом Мухаммеда став достатньою підставою щодо заявки Ас - Саффаха титулуватися халіфом. Проте, за традицією, Аббас ніколи не був навернений в іслам або лише робив нерішучі кроки щодо переходу до нього, що послабляло його легітимність.

Передумови повстання Абуль — Абба́са ас — Саффа́ха

Як описано в багатьох хадисах, багато, хто вірив, що в кінці світу з сім'ї Мухаммеда  з'явиться великий лідер чи Магді, який на давній арабській означало, в основному, «Великодушний», який би звільнив іслам від корумпованого керівництва. Нерішучі політики з останніх Омеядів терпіли мусульман  - не арабів і шиїтів, які виступали основою силою опозиції. Омеядам  не вдалося придушити заворушення серед них. Під час правління останнього з Омеядів, халіфа ібн Абд Хішама аль — Маліка, ці заворушення призвели до бунту і повстання в Куфі на півдні Іраку, в основному повстали раби міста. Також повстали шиїти в 736 р. і тримали місто до 740 року, на чолі з Алі ібн Зайда, онуком Хусейна і іншим членом Бану Хашиму. Повстання Зайда не вдалося, і було придушене військами Омеядів у 740 році. Повстання в Куфі показало як силу Омеядів, так і зростаюче невдоволення в мусульманському світі.

Повстання Абуль — Аббаса. Прихід до влади

В останні дні халіфату Омеядів, Абу аль-Аббас і його клан вирішив почати своє повстання в Хорасані, важливій, але віддаленій військовій області, в яку входить Східний Іран, південні частини сучасних республік Центральної Азії: Туркменістану, Узбекистану, Таджикистану, Киргизстану і північного Афганістану. У 743 році, смерть халіфа Омеядів Хішама спровокувала повстання на сході, внаслідок чого за рік (743—744 роки) на престолі змінилися чотири халіфи, а коли нарешті «володарем правовірних» став у 744 р. енергійний, хитрий і жорстокий Мерван ІІ (744—750 роки), династію вже не можна було врятувати. Проти прогнилого Дамаського халіфату піднялися мусульмани — ортодокси, шиїти, хариджити, пригноблені народи, обдурені неомусульмани, а справжнім «чорним днем» Омеядів стало 9 червня 747 року, коли в Мерві колишній раб, а тепер таємний емісар Аббасидів перс Абу Муслім підняв чорний прапор, який символізував траур за Алі та Хусейном і став офіційним кольором Аббасидів. За наказом Аббасида Ібрахіма ібн Мухаммеда його емісари розпочали в 747 році повстання.

Халіф Мерван ІІ, дізнавшися про заколот, наказав отруїти Ібрахіма (749 рік), але його брат Абу-ль-Аббас Абдаллах уник страти й став політичним лідером антиомеядського повстання.

Розгромивши омеядського намісника Хорасану Насра ібн Саяра, «чорні» здобули в 749 році Куфу, де вільновідпущений Абу Салама спробував передати владу Алідам, але Аббасиди руками Абу Мусліма знищили конкурентів.

У листопаді 749 року Куфа присягнула Абу-ль-Аббасу як халіфу.

Вирішальну битву на річці Великий Заб (біля Мосула) Мерван ІІ програв на початку 750 року, а через півроку його впіймали й знищили в Єгипті.. Переможці вирізали всіх Омеядів, крім ар Абдаррахман I, який утік до Іспанії, де заснував окрему від Аббасидів ісламську державу із столицею в Кордові.

Халіфат Аббасидів (Багдадський халіфат)

Прийшовши до влади, Абу — ль — Аббас оголосив амністію покірним (ставши Ас — Саффах — «Той, що дарує гріхи», ще одна версія походження імені Ас -Саффах) й обнародував політичну програму Аббасидів, яка полягала в перетворенні арабо-мусульманського халіфату на теократичну ісламську імперію. Таким був результат масового персько-шиїтського руху, на хвилі якого Аббасиди здобули владу.

Аббасиди оголосили, що не будуть відрізняти шиїтів від суннітів, мусульман-арабів від мусульман — неарабів, і закликали всіх «правовірних» до загального єднання.  Опорою нової династії одразу став шиїтсько — аббасидський Ірак, тому володарювання Саффах розпочав перенесенням столиці халіфату з Дамаска в іракське місто Анбар. Абу-ль-Аббас був відзначений з зусиллями по зміцненню та відновленню халіфату. Євреї, християни — несторіанці і перси були добре представлені в його уряді і в наступній адміністрації Аббасидів. Заохочувалась освіта, створені перші паперові фабрики в Самарканді, укомплектовані кваліфікованими китайськими полоненими, які були захоплені  в битві при Таласі. Абу-ль-Аббас продовжував подавлення хариджитського руху в Північній Африці, яке почалось в період правління останніх Омеядів. За його правління мусульмани не досягли значних успіхів, крім кількох успішних походів на тюркські племена і візантійців.

Було здійснено військову реформу. В армії почали служити неараби і немусульмани, що було великим контрастом в порівнянні з Омеядами. Як командуючого, Ас — Саффах обрав Абу Мусліма, який служив в армії Аббасидів  до 755 р.

Однак, не всі мусульмани визнали легітимність  халіфату Ас — Саффаха. Згідно з поглядами більш пізніх шиїтів, Ас — Саффах відмовився від своїх обіцянок, які були дані партизанам Алідів щодо вимоги назви халіфату. Шиїти надіялися, що їхній імам буде названий головою халіфату. Зрада Ас — Саффаха віддалила від нього його шиїтських прихильників, хоча продовження дружніх стосунків з іншими угрупуваннями зробило Аббасида більше платоспроможним, ніж Омеядів.

Смерть

Але продовжити реформи  Абу-ль-Аббас не встиг, бо 9 червня 754 року 30-річний халіф раптово помер від натуральної віспи. Відчуваючи наближення смерті, він утвердив за своїм братом Абу Джафаром на прізвисько аль — Мансур («Непереможний, якому допомагає Аллах», 754—775 роки) право на халіфат, як другий спадкоємець халіф змусив присягнути свого двоюрідного брата Ісу Ібн Мусу. І по смерті Абу — ль — Аббаса ас — Саффаха до влади прийшов його старший брат Абу Джафар аль Мансур

Примітки

  1. Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
    d:Track:Q455d:Track:Q2846567d:Track:Q2743906
  2. Modern meaning of saffāḥ in Google Translate: http://translate.google.com/#auto/en/السفاح [ 14 лютого 2016 у Wayback Machine.]
  3. Mahdi.The Encyclopaedia of Islam, 2nd. ed. Editors P. Bearman et al. (page 1233).
  4. Kennedy, H. (2004). The prophet and the age of the caliphates. 2nd ed.
  5. Али-заде А. А. Хроника мусульманских государств I—VII веков хиджры. — 2-е, испр. и доп.. — М.: Умма, 2007. — 445 с. — 3000 экз. — .
  6. Мюллер Ф. А. История ислама. Том II. Книга четвертая. Халифы Багдада. М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2004.— 911 с.
  7. Мюллер Ф. А. История ислама. Том II. Книга четвертая. Халифы Багдада. М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2004.— 911 с.
  8. History of Banu Abbas's Caliphates

Література

  • Kennedy, Hugh N. (2004). The Prophet and the Age of the Caliphates: The Islamic Near East from the 6th to the 11th Century (Second ed.). Harlow, UK: Pearson Education Ltd. ISBN 0-582-40525-4. (англ.)
  • Muhammad ibn Jarir al-Tabari, History v. 27, "The Abbasid Revolution, " transl. John Alden Williams, SUNY, Albany, 1985. (англ.)
  • Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961 (рос.)
  • Малая Советская Энциклопедия. Том первый. Аа—Ваниль. — М.: Акционерное об-во (рос.)
  • «Советская Энциклопедия», 1928.— С. 42. (рос.)
  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Підручник. — К., 2002.
  • Али-заде А. А. Хроника мусульманских государств I—VII веков хиджры. — 2-е, испр. и доп.. — М.: Умма, 2007. — 445 с. — 3000 экз. — ISBN 5-94824-111-4. (рос.)
  • Мюллер Ф. А. История ислама. Том II. Книга четвертая. Халифы Багдада. М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2004.— 911 с. (рос.)
  • Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961 (рос.)
  • Малая Советская Энциклопедия. Том первый. Аа—Ваниль. — М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1928.— С. 42. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Abul Abba s Abdulla h ibn Muha mmad as Saffa h arab أبو العباس عبد الله السفاح 724 754 pershij halif z 750 roku mozhlivo z 749 ta zasnovnik dinastiyi Abbasidiv Nashadok dyadka Proroka Magometa pravilnishe Muhammeda al Abbasa Abd al Mutalliba 653 rik prapravnuk Abbasa i starshij brat Abu Dzhafar al Mansura Abul Abbas as Saffah arab أبو العباس عبد الله السفاحAbul Abbaas Abdullaah ibn Muha mmad as SaffaahAbul Abbas as Saffah arab أبو العباس عبد الله السفاحAbul Abbas as Saffah progoloshenij pershim halifom AbbasidivHalif pershij z dinastiyi AbbasidivPochatok pravlinnya 750Kinec pravlinnya 754Poperednik Marvan IINastupnik Abu Dzhafar al MansurData narodzhennya 722 1 Misce narodzhennya dData smerti 754 1 Misce smerti AnbarDinastiya AbbasidiAbul Abbas as Saffah arab أبو العباس عبد الله السفاح u VikishovishiEtimologiya imeni As Saffah السف اح ce mesianska religijna nazva yaka zustrichayetsya v hadisah Na davnij arabskij movi oznachala shedrij vid slova yasfaḥ vilivati mayuchi na uvazi sho majbutnij pravitel bude liberalnim shodo pidtrimannya dobrobutu musulman U suchasnij arabskij movi ce slovo nabulo negativnij vidtinok i oznachaye toj hto prolivaye krov golovoriz krivavij Abul Abbas prisvoyiv cej mesianskij titul u svoyij pershij propovidi u Kufi v 749 roci cherez te sho patologichno boyavsya vtratiti otrimanij nim tron cherez svij strah rozv yazav v krayini krivavij teror Prote cya versiya pohodzhennya imeni ye malojmovirnoyu PohodzhennyaAs Saffah buv kerivnikom odniyeyi gilki Banu Hashim z Araviyi klanu plemeni kurajshitiv yaki veli svoye pohodzhennya vid Hashima pradida Muhameda cherez Abbasa dyadka Muhammada zvidsi i nazva Abbasidi yakoyu nazivali nashadkiv halifatu Abbasa Cej nepryamij zv yazok z velikim klanom Muhammeda stav dostatnoyu pidstavoyu shodo zayavki As Saffaha tituluvatisya halifom Prote za tradiciyeyu Abbas nikoli ne buv navernenij v islam abo lishe robiv nerishuchi kroki shodo perehodu do nogo sho poslablyalo jogo legitimnist Peredumovi povstannya Abul Abba sa as Saffa haYak opisano v bagatoh hadisah bagato hto viriv sho v kinci svitu z sim yi Muhammeda z yavitsya velikij lider chi Magdi yakij na davnij arabskij oznachalo v osnovnomu Velikodushnij yakij bi zvilniv islam vid korumpovanogo kerivnictva Nerishuchi politiki z ostannih Omeyadiv terpili musulman ne arabiv i shiyitiv yaki vistupali osnovoyu siloyu opoziciyi Omeyadam ne vdalosya pridushiti zavorushennya sered nih Pid chas pravlinnya ostannogo z Omeyadiv halifa ibn Abd Hishama al Malika ci zavorushennya prizveli do buntu i povstannya v Kufi na pivdni Iraku v osnovnomu povstali rabi mista Takozh povstali shiyiti v 736 r i trimali misto do 740 roku na choli z Ali ibn Zajda onukom Husejna i inshim chlenom Banu Hashimu Povstannya Zajda ne vdalosya i bulo pridushene vijskami Omeyadiv u 740 roci Povstannya v Kufi pokazalo yak silu Omeyadiv tak i zrostayuche nevdovolennya v musulmanskomu sviti Povstannya Abul Abbasa Prihid do vladiV ostanni dni halifatu Omeyadiv Abu al Abbas i jogo klan virishiv pochati svoye povstannya v Horasani vazhlivij ale viddalenij vijskovij oblasti v yaku vhodit Shidnij Iran pivdenni chastini suchasnih respublik Centralnoyi Aziyi Turkmenistanu Uzbekistanu Tadzhikistanu Kirgizstanu i pivnichnogo Afganistanu U 743 roci smert halifa Omeyadiv Hishama sprovokuvala povstannya na shodi vnaslidok chogo za rik 743 744 roki na prestoli zminilisya chotiri halifi a koli nareshti volodarem pravovirnih stav u 744 r energijnij hitrij i zhorstokij Mervan II 744 750 roki dinastiyu vzhe ne mozhna bulo vryatuvati Proti prognilogo Damaskogo halifatu pidnyalisya musulmani ortodoksi shiyiti haridzhiti prignobleni narodi obdureni neomusulmani a spravzhnim chornim dnem Omeyadiv stalo 9 chervnya 747 roku koli v Mervi kolishnij rab a teper tayemnij emisar Abbasidiv pers Abu Muslim pidnyav chornij prapor yakij simvolizuvav traur za Ali ta Husejnom i stav oficijnim kolorom Abbasidiv Za nakazom Abbasida Ibrahima ibn Muhammeda jogo emisari rozpochali v 747 roci povstannya Halif Mervan II diznavshisya pro zakolot nakazav otruyiti Ibrahima 749 rik ale jogo brat Abu l Abbas Abdallah unik strati j stav politichnim liderom antiomeyadskogo povstannya Rozgromivshi omeyadskogo namisnika Horasanu Nasra ibn Sayara chorni zdobuli v 749 roci Kufu de vilnovidpushenij Abu Salama sprobuvav peredati vladu Alidam ale Abbasidi rukami Abu Muslima znishili konkurentiv U listopadi 749 roku Kufa prisyagnula Abu l Abbasu yak halifu Virishalnu bitvu na richci Velikij Zab bilya Mosula Mervan II prograv na pochatku 750 roku a cherez pivroku jogo vpijmali j znishili v Yegipti Peremozhci virizali vsih Omeyadiv krim ar Abdarrahman I yakij utik do Ispaniyi de zasnuvav okremu vid Abbasidiv islamsku derzhavu iz stoliceyu v Kordovi Halifat Abbasidiv Bagdadskij halifat Prijshovshi do vladi Abu l Abbas ogolosiv amnistiyu pokirnim stavshi As Saffah Toj sho daruye grihi she odna versiya pohodzhennya imeni As Saffah j obnaroduvav politichnu programu Abbasidiv yaka polyagala v peretvorenni arabo musulmanskogo halifatu na teokratichnu islamsku imperiyu Takim buv rezultat masovogo persko shiyitskogo ruhu na hvili yakogo Abbasidi zdobuli vladu Abbasidi ogolosili sho ne budut vidriznyati shiyitiv vid sunnitiv musulman arabiv vid musulman nearabiv i zaklikali vsih pravovirnih do zagalnogo yednannya Oporoyu novoyi dinastiyi odrazu stav shiyitsko abbasidskij Irak tomu volodaryuvannya Saffah rozpochav perenesennyam stolici halifatu z Damaska v irakske misto Anbar Abu l Abbas buv vidznachenij z zusillyami po zmicnennyu ta vidnovlennyu halifatu Yevreyi hristiyani nestorianci i persi buli dobre predstavleni v jogo uryadi i v nastupnij administraciyi Abbasidiv Zaohochuvalas osvita stvoreni pershi paperovi fabriki v Samarkandi ukomplektovani kvalifikovanimi kitajskimi polonenimi yaki buli zahopleni v bitvi pri Talasi Abu l Abbas prodovzhuvav podavlennya haridzhitskogo ruhu v Pivnichnij Africi yake pochalos v period pravlinnya ostannih Omeyadiv Za jogo pravlinnya musulmani ne dosyagli znachnih uspihiv krim kilkoh uspishnih pohodiv na tyurkski plemena i vizantijciv Bulo zdijsneno vijskovu reformu V armiyi pochali sluzhiti nearabi i nemusulmani sho bulo velikim kontrastom v porivnyanni z Omeyadami Yak komanduyuchogo As Saffah obrav Abu Muslima yakij sluzhiv v armiyi Abbasidiv do 755 r Odnak ne vsi musulmani viznali legitimnist halifatu As Saffaha Zgidno z poglyadami bilsh piznih shiyitiv As Saffah vidmovivsya vid svoyih obicyanok yaki buli dani partizanam Alidiv shodo vimogi nazvi halifatu Shiyiti nadiyalisya sho yihnij imam bude nazvanij golovoyu halifatu Zrada As Saffaha viddalila vid nogo jogo shiyitskih prihilnikiv hocha prodovzhennya druzhnih stosunkiv z inshimi ugrupuvannyami zrobilo Abbasida bilshe platospromozhnim nizh Omeyadiv SmertAle prodovzhiti reformi Abu l Abbas ne vstig bo 9 chervnya 754 roku 30 richnij halif raptovo pomer vid naturalnoyi vispi Vidchuvayuchi nablizhennya smerti vin utverdiv za svoyim bratom Abu Dzhafarom na prizvisko al Mansur Neperemozhnij yakomu dopomagaye Allah 754 775 roki pravo na halifat yak drugij spadkoyemec halif zmusiv prisyagnuti svogo dvoyuridnogo brata Isu Ibn Musu I po smerti Abu l Abbasa as Saffaha do vladi prijshov jogo starshij brat Abu Dzhafar al MansurPrimitkiBell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 Modern meaning of saffaḥ in Google Translate http translate google com auto en السفاح 14 lyutogo 2016 u Wayback Machine Mahdi The Encyclopaedia of Islam 2nd ed Editors P Bearman et al page 1233 Kennedy H 2004 The prophet and the age of the caliphates 2nd ed Ali zade A A Hronika musulmanskih gosudarstv I VII vekov hidzhry 2 e ispr i dop M Umma 2007 445 s 3000 ekz ISBN 5 94824 111 4 Myuller F A Istoriya islama Tom II Kniga chetvertaya Halify Bagdada M OOO Izdatelstvo Astrel OOO Izdatelstvo AST 2004 911 s Myuller F A Istoriya islama Tom II Kniga chetvertaya Halify Bagdada M OOO Izdatelstvo Astrel OOO Izdatelstvo AST 2004 911 s History of Banu Abbas s CaliphatesLiteraturaKennedy Hugh N 2004 The Prophet and the Age of the Caliphates The Islamic Near East from the 6th to the 11th Century Second ed Harlow UK Pearson Education Ltd ISBN 0 582 40525 4 angl Muhammad ibn Jarir al Tabari History v 27 The Abbasid Revolution transl John Alden Williams SUNY Albany 1985 angl Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961 ros Malaya Sovetskaya Enciklopediya Tom pervyj Aa Vanil M Akcionernoe ob vo ros Sovetskaya Enciklopediya 1928 S 42 ros Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Pidruchnik K 2002 Ali zade A A Hronika musulmanskih gosudarstv I VII vekov hidzhry 2 e ispr i dop M Umma 2007 445 s 3000 ekz ISBN 5 94824 111 4 ros Myuller F A Istoriya islama Tom II Kniga chetvertaya Halify Bagdada M OOO Izdatelstvo Astrel OOO Izdatelstvo AST 2004 911 s ros Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961 ros Malaya Sovetskaya Enciklopediya Tom pervyj Aa Vanil M Akcionernoe ob vo Sovetskaya Enciklopediya 1928 S 42 ros

Дата публікації:
Топ