Було запропоновано цю статтю або розділ до Аббасидський халіфат, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з жовтня 2019. |
Багда́дський халіфа́т — арабська феодальна держава 8—10 століття, очолювана Аббасидами.
До Багдадського халіфату входили країни Північної Африки, Близького і Середнього Сходу, частина Закавказзя і Середньої Азії.
Розташований на важливих торговельних шляхах, Багдадський халіфат досяг розквіту в 8—9 століттях. Різний рівень економічного та соціального розвитку окремих частин Багдадського халіфату, численні народні повстання — в Середній Азії (776—783), Азербайджані та Ірані (815—837), Іраку (869—883, 890) та ін. — зумовили розпад Багдадського халіфату наприкінці 10 століття.
Див. також
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano priyednati cyu stattyu abo rozdil do Abbasidskij halifat ale mozhlivo ce varto dodatkovo Propoziciya z zhovtnya 2019 Bagda dskij halifa t arabska feodalna derzhava 8 10 stolittya ocholyuvana Abbasidami Do Bagdadskogo halifatu vhodili krayini Pivnichnoyi Afriki Blizkogo i Serednogo Shodu chastina Zakavkazzya i Serednoyi Aziyi Roztashovanij na vazhlivih torgovelnih shlyahah Bagdadskij halifat dosyag rozkvitu v 8 9 stolittyah Riznij riven ekonomichnogo ta socialnogo rozvitku okremih chastin Bagdadskogo halifatu chislenni narodni povstannya v Serednij Aziyi 776 783 Azerbajdzhani ta Irani 815 837 Iraku 869 883 890 ta in zumovili rozpad Bagdadskogo halifatu naprikinci 10 stolittya Div takozhAbbasidskij halifatDzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Posilannya