Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Храм Господній Не плутати з Мечеть Омара Єрусалим Баня Ске лі араб

Купол Скелі

Купол Скелі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Храм Господній.
Не плутати з Мечеть Омара (Єрусалим).

Баня Ске́лі (араб. قبة الصخرة‎‎, Кубат ас-Сахра; івр. כיפת הסלע‎, Кіпат га-Села, «Баня Каменя») — мусульманське святилище на Храмовій горі в Старому місті Єрусалима. Назва походить від Наріжного Каменя, що вважається базовим каменем світобудови. Споруджене грецькими майстрами за наказом омеядського халіфа Абда аль-Маліка в 691—692 роках, під час ісламської міжусобиці, на місці Другого Єрусалимського храму, знищеного римлянами в 70 році. Спроектоване і оздоблене за взірцем сусідніх візантійських християнських церков з мозаїками. Восьмикутна форма, найімовірніше, навіяна формами Церкви сидіння Богородиці, збудованої між 451—458 рр. на шляху між Єрусалимом і Вифлеємом. Зруйноване землетрусом в 1015 р., відреставроване у 1022—1023 рр. Сильно змінило свій зовнішній вигляд в Османську і новітню добу: стіни покрили кахлями із геометричними візерунками, а дах — золотом у 1959—1961 рр. і 1993 р. Одна з найстаріших пам'яток ісламської архітектури, що збереглися до сьогодні. Розташована поруч із мечеттю аль-Акса (третьою по значимості святинею мусульманського світу).

Баня Скелі

image

31°46′41″ пн. ш. 35°14′07″ сх. д. / 31.77805555558378003° пн. ш. 35.235277777805777077° сх. д. / 31.77805555558378003; 35.235277777805777077Координати: 31°46′41″ пн. ш. 35°14′07″ сх. д. / 31.77805555558378003° пн. ш. 35.235277777805777077° сх. д. / 31.77805555558378003; 35.235277777805777077
Країна Ізраїль/Палестина
Розташування Старе місто Єрусалима
Тип купол і мечеть
Матеріал мармур, деревина, алюміній[1], мідь[1], нікель[1] і сусальне золото[1]
Стиль d
Дата заснування 691
image Медіафайли у Вікісховищі

Назва

Історія

Баня Скелі споруджений на вершині гори, священної для трьох релігій — мусульман, юдеїв і християн. Тут, за переказами, Авраам (Ібрахім) збирався принести в жертву свого сина. Тут цар Соломон (Сулейман) побудував легендарний Єрусалимський храм.

За словами історика аль-Мукаддасі (Х століття), ідея будівництва полягала в тому, щоб затьмарити розташований поруч християнський храм Святого Гробу, «щоб не засліплювати уми мусульман його пишністю і величністю». Зведення Бані Скелі було сприйнято в мусульманському світі як символ перемоги і торжества ісламу. Зодчим вдалося створити будівлю, що дійсно панує над містом — в панорамі старого Єрусалиму в першу чергу впадає в очі його золота баня. Нижня частина будівлі (восьмикутник у плані) всередині розділена надвоє колонадою, що створює подвійний обхід навколо наріжного каміню.

Камінь заснування виступає над підлогою на висоту 1,5 м. Навколо скелі по периметру стоять 4 потужних стовпи, що тримають баню і безліч легких витончених колон. Висота простору під банею точно дорівнює діаметру бані (близько 20 м). Число архітектурних елементів кожного виду чітко кратне чотирьом — священному числу мусульман.

Араби

Баня Скелі був сильно пошкоджений землетрусами 808 і 846 років

1015 року внаслідок чергового землетрусу будівля повністю завалилася і була зведена наново у 1022—1023 роках. Баневі мозаїки відремонтували у 1027—1028 роках.

Хрестоносці

Докладніше: Тамплієри
image
Печатка тамплієрів. XIІІ ст.

Протягом багатьох століть християнські паломники до Єрусалиму відвідували Храмову гору і мали змогу оглядати Баню Скелі. Але насильство з боку мусульман, зокрема наказ халіфа аль-Хакіма зруйнувати Церкву Святого Гробу, призвело до релігійної конфронтації і початку хрестових походів.

1099 року, в ході Першого хрестового походу, хрестоносці захопили Єрусалим і знищили більшість його мусульманського та єврейського населення. Загарбники перетворили Баню Скелі на церкву, доручивши доглядати за ним чернечому Ордену августинців, а сусідню мечеть Аль-Акса зробили палацом єрусалимських королів.

Близько 1119 року Баню Скелі передали чернечо-лицарському Ордену тамплієрів. Назва самого ордену походила від Бані Скелі, який вони називали Храмом Господнім (лат. Templum Domini). Сусідня мечеть Аль-Акса вважалася Храмом Соломона[]. Храм Господній був одним із символів тамплієрів й фігурував на печатках великих магістрів Ордену. Він став архітектурним взірцем для ряду круглих тамплієрських церков-ротунд у Європі.

З часом, внаслідок плутанини у європейських джерелах, Баню Скелі так само стали називати Храмом Соломона, ототожнюючи його із мечеттю аль-Акси.

Галерея

Примітки

  1. https://www.arabnews.com/node/1824536/amp
  2. Jeffer 2010, p. 132.
  3. Avner 2010, pp. 31–50 [43–44].
  4. Pringle 1993.
  5. Amiran, D.H.K.; Arieh, E.; Turcotte, T. (1994). Earthquakes in Israel and adjacent areas: macroseismic observations since 100 B.C.E. // Israel Exploration Journal. 44 (3/4): 260–305 [267].
  6. Necipoğlu 2008, p. 31.
  7. Stark, R. God's Battalions; a Case for the Crusades. NY: Harper Collins, 2009, pp. 84–85.
  8. The Architecture of the Italian Renaissance, Jacob Burckhardt, Peter Murray, James C. Palmes, University of Chicago Press, 1986, p. 81

Бібліографія

  • Avner, R. The Dome of the Rock in light of the development of concentric martyria in Jerusalem [ 25 березня 2017 у Wayback Machine.] // Muqarnas: An Annual on the Visual Cultures of the Islamic World. Volume 27. Leiden: Brill, 2010. pp. 31–50 [43–44].
  • Grabar, O. The Dome of the Rock. Cambridge, Massachusetts: Belknap Press, 2006.
  • Flood, F. The Ottoman windows in the Dome of the Rock and the Aqsa Mosque [ 29 липня 2020 у Wayback Machine.] // Ottoman Jerusalem: The Living City: 1517–1917. Volume 1. London: Altajir World of Islam Trustm, 2000. pp. 431–463.
  • Jeffery, G. A Brief Description of the Holy Sepulchre Jerusalem and Other Christian Churches in the Holy City: With Some Account of the Mediaeval Copies of the Holy Sepulchre Surviving in Europe. Cambridge University Press, 2010.
  • Kessler, C. Above the ceiling of the outer ambulatory in the Dome of the Rock in Jerusalem // Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland. No. 3/4 (1964): 83–94.
  • Kessler, C. Abd Al-Malik's inscription in the Dome of the Rock: a reconsideration // Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland. No. 1 (1970), pp. 2-14.
  • Necipoğlu, G. The Dome of the Rock as palimpsest: 'Abd al-Malik's grand narrative and Sultan Süleyman's glosses [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Muqarnas: An Annual on the Visual Culture of the Islamic World. Volume 25. Leiden: Brill, 2008. pp. 17–105.
  • Pringle, D.The Churches of the Crusader Kingdom of Jerusalem: Vol. 3, The City of Jerusalem. Cambridge University Press, 1993.
  • Richmond, E. The Dome of the Rock in Jerusalem: A Description of its Structure and Decoration. Oxford: Clarendon Press, 1924.

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баня Скелі

  • Kamiya, T. Dome of the Rock [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Architecture of Islam. 2006
  • Dome of the Rock [ 14 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Archnet

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hram Gospodnij Ne plutati z Mechet Omara Yerusalim Banya Ske li arab قبة الصخرة Kubat as Sahra ivr כיפת הסלע Kipat ga Sela Banya Kamenya musulmanske svyatilishe na Hramovij gori v Staromu misti Yerusalima Nazva pohodit vid Narizhnogo Kamenya sho vvazhayetsya bazovim kamenem svitobudovi Sporudzhene greckimi majstrami za nakazom omeyadskogo halifa Abda al Malika v 691 692 rokah pid chas islamskoyi mizhusobici na misci Drugogo Yerusalimskogo hramu znishenogo rimlyanami v 70 roci Sproektovane i ozdoblene za vzircem susidnih vizantijskih hristiyanskih cerkov z mozayikami Vosmikutna forma najimovirnishe naviyana formami Cerkvi sidinnya Bogorodici zbudovanoyi mizh 451 458 rr na shlyahu mizh Yerusalimom i Vifleyemom Zrujnovane zemletrusom v 1015 r vidrestavrovane u 1022 1023 rr Silno zminilo svij zovnishnij viglyad v Osmansku i novitnyu dobu stini pokrili kahlyami iz geometrichnimi vizerunkami a dah zolotom u 1959 1961 rr i 1993 r Odna z najstarishih pam yatok islamskoyi arhitekturi sho zbereglisya do sogodni Roztashovana poruch iz mechettyu al Aksa tretoyu po znachimosti svyatineyu musulmanskogo svitu Banya Skeli31 46 41 pn sh 35 14 07 sh d 31 77805555558378003 pn sh 35 235277777805777077 sh d 31 77805555558378003 35 235277777805777077 Koordinati 31 46 41 pn sh 35 14 07 sh d 31 77805555558378003 pn sh 35 235277777805777077 sh d 31 77805555558378003 35 235277777805777077Krayina Izrayil PalestinaRoztashuvannya Stare misto YerusalimaTip kupol i mechetMaterial marmur derevina alyuminij 1 mid 1 nikel 1 i susalne zoloto 1 Stil dData zasnuvannya 691 Mediafajli u VikishovishiNazvaBanya Ske li abo Banya Kamenya arab قبة الصخرة Qubbat al Sakhrah Kubbat as Sahra ivr כיפת הסלע Kippat ha Sela vid Narizhnogo Kamenya svitobudovi yakij pokrivaye svyatinya z baneyu Hram Gospo dnij lat Templum Domini abo prosto Hram lat Templum nazva v chasi hrestonosciv i Yerusalimskogo korolivstva IstoriyaBanya Skeli sporudzhenij na vershini gori svyashennoyi dlya troh religij musulman yudeyiv i hristiyan Tut za perekazami Avraam Ibrahim zbiravsya prinesti v zhertvu svogo sina Tut car Solomon Sulejman pobuduvav legendarnij Yerusalimskij hram Za slovami istorika al Mukaddasi H stolittya ideya budivnictva polyagala v tomu shob zatmariti roztashovanij poruch hristiyanskij hram Svyatogo Grobu shob ne zasliplyuvati umi musulman jogo pishnistyu i velichnistyu Zvedennya Bani Skeli bulo sprijnyato v musulmanskomu sviti yak simvol peremogi i torzhestva islamu Zodchim vdalosya stvoriti budivlyu sho dijsno panuye nad mistom v panorami starogo Yerusalimu v pershu chergu vpadaye v ochi jogo zolota banya Nizhnya chastina budivli vosmikutnik u plani vseredini rozdilena nadvoye kolonadoyu sho stvoryuye podvijnij obhid navkolo narizhnogo kaminyu Kamin zasnuvannya vistupaye nad pidlogoyu na visotu 1 5 m Navkolo skeli po perimetru stoyat 4 potuzhnih stovpi sho trimayut banyu i bezlich legkih vitonchenih kolon Visota prostoru pid baneyu tochno dorivnyuye diametru bani blizko 20 m Chislo arhitekturnih elementiv kozhnogo vidu chitko kratne chotirom svyashennomu chislu musulman Arabi Banya Skeli buv silno poshkodzhenij zemletrusami 808 i 846 rokiv 1015 roku vnaslidok chergovogo zemletrusu budivlya povnistyu zavalilasya i bula zvedena nanovo u 1022 1023 rokah Banevi mozayiki vidremontuvali u 1027 1028 rokah Hrestonosci Dokladnishe Tampliyeri Pechatka tampliyeriv XIII st Protyagom bagatoh stolit hristiyanski palomniki do Yerusalimu vidviduvali Hramovu goru i mali zmogu oglyadati Banyu Skeli Ale nasilstvo z boku musulman zokrema nakaz halifa al Hakima zrujnuvati Cerkvu Svyatogo Grobu prizvelo do religijnoyi konfrontaciyi i pochatku hrestovih pohodiv 1099 roku v hodi Pershogo hrestovogo pohodu hrestonosci zahopili Yerusalim i znishili bilshist jogo musulmanskogo ta yevrejskogo naselennya Zagarbniki peretvorili Banyu Skeli na cerkvu doruchivshi doglyadati za nim chernechomu Ordenu avgustinciv a susidnyu mechet Al Aksa zrobili palacom yerusalimskih koroliv Blizko 1119 roku Banyu Skeli peredali chernecho licarskomu Ordenu tampliyeriv Nazva samogo ordenu pohodila vid Bani Skeli yakij voni nazivali Hramom Gospodnim lat Templum Domini Susidnya mechet Al Aksa vvazhalasya Hramom Solomona dzherelo Hram Gospodnij buv odnim iz simvoliv tampliyeriv j figuruvav na pechatkah velikih magistriv Ordenu Vin stav arhitekturnim vzircem dlya ryadu kruglih tampliyerskih cerkov rotund u Yevropi Z chasom vnaslidok plutanini u yevropejskih dzherelah Banyu Skeli tak samo stali nazivati Hramom Solomona ototozhnyuyuchi jogo iz mechettyu al Aksi 1455 1545 1600 Kiyivska rotunda Kembridzhska rotundaGalereya1837 1856 1866 1900 Osmanski kahli XVI st Narizhnij kaminPrimitkihttps www arabnews com node 1824536 amp Jeffer 2010 p 132 Avner 2010 pp 31 50 43 44 Pringle 1993 Amiran D H K Arieh E Turcotte T 1994 Earthquakes in Israel and adjacent areas macroseismic observations since 100 B C E Israel Exploration Journal 44 3 4 260 305 267 Necipoglu 2008 p 31 Stark R God s Battalions a Case for the Crusades NY Harper Collins 2009 pp 84 85 The Architecture of the Italian Renaissance Jacob Burckhardt Peter Murray James C Palmes University of Chicago Press 1986 p 81BibliografiyaAvner R The Dome of the Rock in light of the development of concentric martyria in Jerusalem 25 bereznya 2017 u Wayback Machine Muqarnas An Annual on the Visual Cultures of the Islamic World Volume 27 Leiden Brill 2010 pp 31 50 43 44 Grabar O The Dome of the Rock Cambridge Massachusetts Belknap Press 2006 Flood F The Ottoman windows in the Dome of the Rock and the Aqsa Mosque 29 lipnya 2020 u Wayback Machine Ottoman Jerusalem The Living City 1517 1917 Volume 1 London Altajir World of Islam Trustm 2000 pp 431 463 Jeffery G A Brief Description of the Holy Sepulchre Jerusalem and Other Christian Churches in the Holy City With Some Account of the Mediaeval Copies of the Holy Sepulchre Surviving in Europe Cambridge University Press 2010 Kessler C Above the ceiling of the outer ambulatory in the Dome of the Rock in Jerusalem Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland No 3 4 1964 83 94 Kessler C Abd Al Malik s inscription in the Dome of the Rock a reconsideration Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland No 1 1970 pp 2 14 Necipoglu G The Dome of the Rock as palimpsest Abd al Malik s grand narrative and Sultan Suleyman s glosses 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Muqarnas An Annual on the Visual Culture of the Islamic World Volume 25 Leiden Brill 2008 pp 17 105 Pringle D The Churches of the Crusader Kingdom of Jerusalem Vol 3 The City of Jerusalem Cambridge University Press 1993 Richmond E The Dome of the Rock in Jerusalem A Description of its Structure and Decoration Oxford Clarendon Press 1924 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Banya Skeli Kamiya T Dome of the Rock 11 veresnya 2021 u Wayback Machine Architecture of Islam 2006 Dome of the Rock 14 serpnya 2019 u Wayback Machine Archnet

Дата публікації:
Топ