Аль-Акса

Найвідда́леніша мечеть, або Мечеть аль-А́кса (араб. ٱلْمَسْجِد ٱلْأَقْصَىٰ‎‎, al-Masjid al-ʾAqṣā; івр. מסגד אל-אקצא‎) — мечеть на Храмовій горі в Старому місті Єрусалима. Назва походить від згадки у Корані, згідно з якою пророк Магомет вночі подорожував до найдальшої мечеті в Єрусалим, а звідти зійшов на Небеса. Третє найсвятіше місце в ісламі після Заповідної мечеті у Мецці та мечеті Пророка у Медині. Згідно з мусульманською традицією Магомет скеровував свої молитви до цього місця після переселення з Мекки до Медіни, допоки Аллах не наказав йому молитися у напрямку Кааби в Мецці. Вперше заснована арабським халіфом Умаром як маленька молельня невдовзі після завоювання Єрусалима. Перебудована на мечеть халіфами Абдом аль-Маліком і його сином аль-Валідом в 705 р. Повністю зруйнована землетрусом 746 р. і перебудована халіфом Абу аль-Мансуром в 754 р. Практично зруйнована землетрусом 1033 р. і відбудована за два роки халіфом Алі аз-Захіром у тому вигляді, в якому збереглася до сьогодні. Споруджувалася за взірцем візантійських християнських церков. В часи Єрусалимського королівства використовувалася як королівський палац (1099—1187), але після завоювання міста Саладіном повторно стала мечеттю. Добудовувалася і розширювалися в часи панування хрестоносців, Мамлюцького султанату, Османської імперії. Після постання Ізраїлю перебуває під контролем йордансько-палестинської адміністрації.

Мечеть аль-Акса
31°46′34″ пн. ш. 35°14′09″ сх. д. / 31.77611111113888853° пн. ш. 35.235833333361107123° сх. д. / 31.77611111113888853; 35.235833333361107123Координати: 31°46′34″ пн. ш. 35°14′09″ сх. д. / 31.77611111113888853° пн. ш. 35.235833333361107123° сх. д. / 31.77611111113888853; 35.235833333361107123
Тип споруди	мечеть соборна мечеть і Мусалла
Розташування	Палестина/Ізраїль, Єрусалим, Старе місто
Висота	37 м
Стиль	ісламська архітектура
Належність	іслам
Стан	світова спадщина ЮНЕСКО
Оригінальна назва	араб. المسجد الاقصى‎
Мечеть аль-Акса у Вікісховищі

Назва

• Найвіддаленіша мечеть (араб. ٱلْمَسْجِد ٱلْأَقْصَىٰ‎‎, al-Masjid al-ʾAqṣā, МФА: [ʔælˈmæsdʒɪd ælˈʔɑqsˤɑ], аль-Масджид аль-Акса) — назва взята із Корана, частини аль-Ісра, в якій сказано, що пророк Магомет подорожував із Мекки до «найдальшої мечеті», а потім до Небес на фантастичному коні бураку.

Хвала Тому, хто переніс уночі Свого раба з мечеті непорушної в мечеть найвіддаленішу, навколо якої Ми благословили, щоб показати йому з Наших знамень. Воістину, Він — Всечуючий, Всевидящий! — Коран (17:1)

• Мечеть аль-Акса (англ. al-Aqsa Mosque) — часткова транслітерація арабської назви.
• Мечеть Умара — на честь засновника, халіфа Умара.

Часто у поверхневих туристичних публікаціях величезний золотий купол розташованої поруч мечеті Куббат ас-Сахра («Купол скелі») плутають з скромнішим куполом мечеті аль-Акса, називаючи вищезгаданий золотий купол Куббат ас-Сахра куполом «Мечеті Омара». Але це — помилка, бо справжня мечеть Омара розташована навпроти храму Гробу Господнього, з північного боку площі перед головним входом в храм.

Опис

На передньому плані - Мечеть, на задньому - Купол Скелі.

Найвіддаленіша мечеть та Купол Скелі утворюють на Храмовій горі єдиний архітектурний комплекс Харам аль-Шаріф, історичним центром якого є мечеть, а архітектурним — Купол Скелі.

Спершу побудована халіфом Умаром на Храмовій горі Моріа — місці юдейських Першого Храму Соломона і Другого Храму, зруйнованого Римською Імперією в 70 році н. е. Нинішня споруда була закладена халіфом Абд аль-Маліком і стосується в основному до VIII століття.

Мечеть була первісно маленьким молитовним домом, побудованим халіфом Умаром, потім була відновлена і розширена халіфом Абд аль-Маліком і закінчена його сином Аль-Валідом в 705 році. Після землетрусу в 746 році мечеть була повністю зруйнована та відновлена халіфом Аббасидом аль-Мансуром в 754 році, і знов відновлена його сином та наступником аль-Махді в 780 році. Другий землетрус 1033 року зруйнував більшу частину аль-Акси, але через два роки Алі аз-Зіхір побудував іншу мечеть, котра і стоїть досі. Під час періодичних реконструкцій різні правлячі династії Ісламського Халіфату побудували доповнення до мечеті і до її прилеглої території, зробили їй купол, фасад, мінбар, мінарети та змінили внутрішню структуру.

Коли хрестоносці захопили Єрусалим у 1099 році, вони використовували мечеть як палац і церкву, але її функція мечеті була відновлена після її повернення Саладіном. З того часу минуло багато реконструкцій та ремонтів. Доповнення були застосовані у пізніших століттях Айюбідами, мамелюками, Вищою мусульманською Радою та Йорданією.

Сьогодні Старе місто Єрусалиму є частиною ізраїльського Єрусалиму, однак мечеть знаходиться під контролем мусульманської організації Вакф.

В мечеті одночасно можуть молитися до 5000 віруючих.

Галерея

• Свинцевий купол
• Фасад
• Стіни
• 1982
• Інтер'єр
• Нава
• Баня
• Вихід

Примітки

1. . Архів оригіналу за 26 липня 2008. Процитовано 4 травня 2020.

Бібліографія

• 'Asali, K. Jerusalem in History. Interlink Books, 1990.
• Auld, S. The Minbar of al-Aqsa: Form and Function // Hillenbrand. London: Altajir Trust, 2005. pp. 42–60.
• Boas, A. Jerusalem in the Time of the Crusades: Society, Landscape and Art in the holy city under Frankish rule. Routledge, 2001.
• Dumper, M. The Politics of Sacred Space: The Old City of Jerusalem in the Middle East. Lynne Rienner Publishers, 2002.
• Jeffers, H. Contested Holiness: Jewish, Muslim, and Christian Perspective on the Temple. KTAV Publishing House, 2004.
• Meri, Josef W.; Bacharach, Jeri L. Medieval Islamic civilization: An Encyclopedia. Taylor and Francis, 2006.
• Marouf, A. المدخل إلى دراسة المسجد الأقصى المبارك [Introduction to the study of the Blessed Aqsa Mosque] (1st 2006 ed.). دار العلم للملايين.

Посилання