Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Обло́га Єрусали́ма 636—637 років — облога візантійського Єрусалима військами Арабського халіфату протягом листопада 636 — квітня 637 року. Епізод мусульманського завоювання Леванту (634—638), арабо-візантійських воєн і загального християно-мусульманського протистояння. Арабськими військами командували полководці і Халід, які за наказом халіфа Умара здійснювали завоювання візантійських земель в Палестині. Обороною Єрусалима керував єрусалимський патріарх Софроній. Подробиці облоги не задокументовані. Після 6 місяців облоги патріарх погодився здати Єрусалим і сплатити данину за умови укладання особистої угоди із халіфом. Умар здійснив подорож до Єрусалима і особисто прийняв капітуляцію патріарха. Візантія назавжди втратила місто. Єрусалим лишався під контролем мусульман до Першого хрестового походу.
| Облога Єрусалима 636–637 років | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мусульманське завоювання Леванту | |||||||||
 Умар приймає капітуляцію міста | |||||||||
| Координати: 31°46′ пн. ш. 35°13′ сх. д. / 31.767° пн. ш. 35.217° сх. д. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| Візантія | Халіфат | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Софроній | Умар Халід | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| невідомо | бл. 20,000 | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| невідомо | невідомо | ||||||||
Перебіг
Після вирішальної перемоги над Візантійською імперією в битві при Ярмуці кількома місяцями раніше халіф Омар завойовує Єрусалим та за проханням Єрусалимського патріарха входить до міста пішки у білому паломницькому одязі. Після входу у місто війська Омара розчищають Храмову гору та закладають перший дім молитви на місці теперішньої мечеті аль-Акса.
Патріарх Софроній та Омар уклали , який гарантував свободу віросповідання для немусульман.
За ісламського правління, вперше з римської епохи, євреям знову дозволили жити та сповідувати свою релігію в Єрусалимі. Омар також призначив єврея комендантом міста та запросив сімдесят єврейських сімей та провідника єврейської громади з Тиверії до Єрусалима .
В мусульманській історіографії немає одностайності, щодо дати падіння Єрусалима. Табарі зазначає, що місто пало 636 року, аль-Баладхурі — 638, Агха І Акрам — 636—637.
Примітки
- S. S. Montefiore. Jerusalem. Die Biographie. cт. 264. Fischer. F. am Main. .(нім.)
- Leslie J. Hoppe (2000). The Holy City: Jerusalem in the Theology of the Old Testament. Liturgical Press. ISBN .
- S. S. Montefiore. Jerusalem. Die Biographie. cт. 265. Fischer. F. am Main. .(нім.)
- Futuh II.XI or p. 139; p. 214 in Hitti translation
Бібліографія
- Akram, A. The Sword of Allah: Khalid bin al-Waleed – His Life and Campaigns. Oxford, United Kingdom: Oxford University Press, 2004.
- Benvenisti, M. City of Stone: The Hidden History of Jerusalem. Berkeley and Los Angeles, California: University of California Press, 1998.
- Elad, A. Medieval Jerusalem and Islamic Worship: Holy Places, Ceremonies, Pilgrimage. Leiden, The Netherlands and New York, New York: Brill Publishers, 1999.
- Gibbon, E. The History of the Decline and Fall of the Roman Empire, Volume 6. J. D. Morris Publishers, 1862.
- Lewis, B. The Arabs in History. Oxford, United Kingdom: Oxford University Press, 2002.
- Nicolle, D. Yarmuk 636 A.D.: The Muslim Conquest of Syria. Oxford, United Kingdom: Osprey Publishing Limited, 1994.
- Runciman, S. A History of the Crusades - Volume 1: The First Crusade and the Foundation of the Kingdom of Jerusalem. Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press, 1987.
- The History of Jerusalem: The Early Muslim Period (638-1099). ed. by J. Prawer, H. Ben-Shammai. NYU Press, 1996.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Облога Єрусалима (636–637)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Obloga Yerusalima Oblo ga Yerusali ma 636 637 rokiv obloga vizantijskogo Yerusalima vijskami Arabskogo halifatu protyagom listopada 636 kvitnya 637 roku Epizod musulmanskogo zavoyuvannya Levantu 634 638 arabo vizantijskih voyen i zagalnogo hristiyano musulmanskogo protistoyannya Arabskimi vijskami komanduvali polkovodci i Halid yaki za nakazom halifa Umara zdijsnyuvali zavoyuvannya vizantijskih zemel v Palestini Oboronoyu Yerusalima keruvav yerusalimskij patriarh Sofronij Podrobici oblogi ne zadokumentovani Pislya 6 misyaciv oblogi patriarh pogodivsya zdati Yerusalim i splatiti daninu za umovi ukladannya osobistoyi ugodi iz halifom Umar zdijsniv podorozh do Yerusalima i osobisto prijnyav kapitulyaciyu patriarha Vizantiya nazavzhdi vtratila misto Yerusalim lishavsya pid kontrolem musulman do Pershogo hrestovogo pohodu Obloga Yerusalima 636 637 rokiv Musulmanske zavoyuvannya Levantu Umar prijmaye kapitulyaciyu mista Umar prijmaye kapitulyaciyu mista Koordinati 31 46 pn sh 35 13 sh d 31 767 pn sh 35 217 sh d 31 767 35 217 Data listopad 636 kviten 637 Misce Yerusalim Vizantiya Rezultat peremoga halifatu Teritorialni zmini Yerusalim priyednano do Halifatu Storoni Vizantiya Halifat Komanduvachi Sofronij Umar Halid Vijskovi sili nevidomo bl 20 000 Vtrati nevidomo nevidomoPerebigPislya virishalnoyi peremogi nad Vizantijskoyu imperiyeyu v bitvi pri Yarmuci kilkoma misyacyami ranishe halif Omar zavojovuye Yerusalim ta za prohannyam Yerusalimskogo patriarha vhodit do mista pishki u bilomu palomnickomu odyazi Pislya vhodu u misto vijska Omara rozchishayut Hramovu goru ta zakladayut pershij dim molitvi na misci teperishnoyi mecheti al Aksa Patriarh Sofronij ta Omar uklali yakij garantuvav svobodu virospovidannya dlya nemusulman Za islamskogo pravlinnya vpershe z rimskoyi epohi yevreyam znovu dozvolili zhiti ta spoviduvati svoyu religiyu v Yerusalimi Omar takozh priznachiv yevreya komendantom mista ta zaprosiv simdesyat yevrejskih simej ta providnika yevrejskoyi gromadi z Tiveriyi do Yerusalima V musulmanskij istoriografiyi nemaye odnostajnosti shodo dati padinnya Yerusalima Tabari zaznachaye sho misto palo 636 roku al Baladhuri 638 Agha I Akram 636 637 PrimitkiS S Montefiore Jerusalem Die Biographie ct 264 Fischer F am Main ISBN 978 3 596 17631 1 nim Leslie J Hoppe 2000 The Holy City Jerusalem in the Theology of the Old Testament Liturgical Press ISBN 978 0 8146 5081 3 S S Montefiore Jerusalem Die Biographie ct 265 Fischer F am Main ISBN 978 3 596 17631 1 nim Futuh II XI or p 139 p 214 in Hitti translationBibliografiyaAkram A The Sword of Allah Khalid bin al Waleed His Life and Campaigns Oxford United Kingdom Oxford University Press 2004 Benvenisti M City of Stone The Hidden History of Jerusalem Berkeley and Los Angeles California University of California Press 1998 Elad A Medieval Jerusalem and Islamic Worship Holy Places Ceremonies Pilgrimage Leiden The Netherlands and New York New York Brill Publishers 1999 Gibbon E The History of the Decline and Fall of the Roman Empire Volume 6 J D Morris Publishers 1862 Lewis B The Arabs in History Oxford United Kingdom Oxford University Press 2002 Nicolle D Yarmuk 636 A D The Muslim Conquest of Syria Oxford United Kingdom Osprey Publishing Limited 1994 Runciman S A History of the Crusades Volume 1 The First Crusade and the Foundation of the Kingdom of Jerusalem Cambridge United Kingdom Cambridge University Press 1987 The History of Jerusalem The Early Muslim Period 638 1099 ed by J Prawer H Ben Shammai NYU Press 1996 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Obloga Yerusalima 636 637