Старе місто Єрусалима — район в Єрусалимі площею близько 1 км2. До 1860 р. цією територією було все місто Єрусалим, оточене оборонним муром, побудованим османським султаном Сулейманом I Пишним. У Старому місті розташовуються ряд святих місць для християн, мусульман та юдеїв: Храм Гробу Господнього, Храмова гора, Стіна Плачу, Купол Скелі та мечеть Аль-Акса. До Старого міста також справедливо відносять і Гору Сіон з Храмом Успіння Пресвятої Богородиці, територія яких не обнесена оборонним муром при будівництві султаном Сулейманом І Пишним з фінансових причин.
Старе місто Єрусалима і його оборонна стіна | |
---|---|
Old City of Jerusalem and its Walls | |
Світова спадщина | |
| |
31°46′36″ пн. ш. 35°14′03″ сх. д. / 31.77666666669444595° пн. ш. 35.234166666694441972° сх. д. | |
Країна | Єрусалим (Об'єкт запропонований Йорданією) |
Тип | Культурний |
(Критерії) | ii, iii, vi |
Об'єкт № | 148 |
Зареєстровано: | 1981 (5 сесія) |
Під загрозою | 1982— |
| |
Старе місто у Вікісховищі |
Старе місто поділяється на чотири квартали, уявні межі яких були впорядковані тільки у 19 столітті: Мусульманський квартал, Християнський квартал, Єврейський квартал та Вірменський квартал.
Єврейський квартал був сильно зруйнований Йорданією після першої арабо-ізраїльської війни 1948 р., потім відновлений Ізраїлем після Шестиденної війни 1967 р. У 1980 р. Йорданія запропонувала включити Старе місто в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що і сталося 1981 р.
Оборонна стіна Єрусалима побудована у 1538 р. османським султаном Сулейманом I Пишним. Протяжність стіни, яка має висоту від 5 до 15 метрів і товщину до 5 метрів, становить близько 4,5 км.
Короткий огляд історії
У XI ст до н. е. Єрусалим, що тоді належав до хананейського племені євусеїв, був завойований другим царем Ізраїлю Давидом. Давид переносить столицю царства з Хеврона в Єрусалим та робить свою резиденцію на пагорбі Офел — місці відомому як Місто Давида. Пізніше його син, цар Соломон, розширив оборонні стіни навколо гори Сіон і побудував на горі Моріа Перший Храм.
Після смерті Соломона у 928 році до н. е. єврейська держава розколюється на дві частини: Ізраїль на півночі, об'єднує 10 з 12 колін Ізраїлевих і Юдея (об'єднувала коліна Юди і Веніаміна) з центром у Єрусалимі на півдні. Північне царство до 716 року до н. е. було завойовано царем Ассирії Саргоном II. В результаті проведеної Ассирійською імперією політики примусових депортацій населення підкореної країни, тобто десять північних племен було переселено і вони повністю розчинилися серед інших семітських народів Близького Сходу. Проте південне царство — Юдея залишилося поки цілим.
У 586 році до н. е. Єрусалим був завойований і зруйнований вавилонським царем Навуходоносором II. Подальше ослаблення Вавилону і піднесення Перської імперії зробило можливим повернення євреїв з вавилонського полону і збудування у 516 році до н. е. Другого Храму.
Завоювання територій Олександром Македонським у IV столітті до н. е. призводить до утворення на руїнах Перської імперії ряду елліністичних держав. Юдея підпадає під підпорядкування греко-сирійського царства Селевкідів. Поступово наростає розкол євреїв на еллінізованних і тих хто залишилися вірними єдиному Богу. У 168 році до н. е. цар Антіох IV опоганює Другий Храм, присвятивши його язичницькому богу Зевсу.
У 165 році до н. е. юдеї повстали проти грецького панування. Держава Селевкідів не змогла придушити повстання, яке прийняло характер війни за незалежність. Юда Маккавей очищає Храм, осквернений греками. З 152 року до н. е. влада в Юдеї переходить до священицького роду Хасмонеїв.
Починаючи з 20 року до н. е., васал Римської імперії, юдейський цар Ірод I Великий починає амбітну реконструкцію Храму, що тривала фактично до знищення міста римлянами у 70 році н. е..
У 66 році н. е. в римській провінції Юдея спалахує повстання євреїв проти римського панування. Імператор Тит придушив це повстання у 71 році н. е.. У ході боротьби з повсталими, римляни у 70 році н. е. руйнують Храм і сам Єрусалим, знищивши зокрема його оборонні мури. У ході повстання гинуть до 600 тис. євреїв, понад мільйон продані в рабство. На честь руйнування Єрусалима в Римі споруджена тріумфальна арка.
У 130 р. римляни засновують на руїнах Єрусалима військове поселення Елія Капітоліна, від якого до нашого часу збереглися ділянки головних доріг — кардо (дорога, що йшла з півночі на південь), і декуманус (що йшла зі сходу на захід). Нове місто було присвячено Юпітеру Капітолійському, чий храм був розташований на святій для євреїв Храмовій горі (гора Моріа) і де розташовувався Соломонів Храм. Це стає одним із приводів для другого великого повстання євреїв проти римлян — повстання Симона бар Кохби (132–136).
Придушення повстання призвело до загибелі великої кількості євреїв, знищенню 50 міст і 985 сіл. Прагнучи знищити ґрунт для нових повстань, римський імператор Адріан заборонив уцілілим євреям з'являтися в Єрусалимі, а країну перейменував з Юдеї в «Сирія Палестина», на честь стародавнього племені філістимлян.
Після поділу Римської імперії Єрусалим входить до складу Східної Римської імперії — Візантії. Після того, як імператор Костянтин Великий надав християнству статус державної релігії, Святу землю відвідує його мати, імператриця Олена. Вона встановлює прийняті в даний час місця подій у Євангеліях, закладає там церкви. На місці Голгофи, і на місці поховання Ісуса збудований Храм Гробу Господнього.
У 361 році у римський імператор Флавій Юліан дозволяє євреям почати будівництво , проте у 363 р. будівництво повністю припинено через пожежу. Місцеве населення до того часу було переважно християнським, і ставилося до будівництва вороже.
У 614 р. перси завойовують Єрусалим проте у 625 р. контроль над містом повертається до Візантії.
У 637 р. Єрусалим був завойований мусульманами, що витіснили з регіону Візантійську імперію. Завойовник, арабський халіф Умар, в ісламській традиції вважається другим з перших чотирьох праведних халіфів. Зайнявши Єрусалим, він гарантував його мешканцям життя, і відвідав Храм Гробу Господнього, проте, помолився у його дворі, не заходячи всередину самого храму. У VII ст. мусульмани будують на Храмовій горі мечеть Аль-Акса, і монумент Кубат-ас-Сахра (Купол Скелі).
У 1099 р. хрестоносці займають Єрусалим в ході Першого хрестового походу та перебудовують ряд ключових християнських храмів.
У 1187 р. султан Саладін відбиває Єрусалим у хрестоносців. Ключі від Храму Гробу Господнього передаються Саладіном мусульманській сім'ї, які до теперішнього часу переходять в ній у спадок, від батька до старшого сина.
У 1191—1192 рр. в під час Третього хрестового походу християни під командуванням англійського короля Річарда I Левове Серце безуспішно намагалися відвоювати Єрусалим у мусульман.
У 1219 р. фортечні стіни знищуються султаном Дамаска Муаззімом.
У 1229 р. Єрусалим знову опиняється під владою хрестоносців, які почали відбудовувати фортечні стіни і які незабаром знову зруйновані еміром Керака Даудом. У 1243 р. християнам вдалося знову зайняти Єрусалим, проте вже у 1244 місто було захоплене шахами Хорезму, що зруйнували фортечні стіни. Місто залишилося беззахисним перед нападом.
У 1247 р. Єрусалим зайняли єгипетські мамелюки.
З 1517 р. Єрусалим входить до складу Османської імперії, яка володіла містом аж до поразки в Першій світовій війні. Основна частина сучасного Старого міста була побудована саме в цей період. Протягом 19 ст. зростає кількість єврейських переселенців до Єрусалима і які з середини століття складають вже більшість міського населення та оселяються поза стіною Старого міста. У 1917 р. місто зайняте військами Великої Британії, що отримала контроль над Палестиною у 1922 р. згідно з мандатом Ліги Націй.
У ході Першої арабо-ізраїльської війни 1948 року Старе місто було зайняте військами Йорданії, пізніше вибитими з міста в ході Шестиденної війни 1967 р. Ізраїльські десантники входять в Старе місто через Левові ворота і займають Храмову гору. Через 36 годин керівництво Ізраїлю ухвалило рішення про повернення контролю над територією Храмової гори ісламської організації ВАКФ.
На сьогоднішній день населення Старого міста залишається переважно арабським. Статус Єрусалима як «вічної і неподільної столиці Ізраїлю» оскаржується палестинською стороною.
Храмова гора — найбільш священне місце для юдаїзму і третє по святості для іслама. На території Храмової гори знаходився Перший Єрусалимський храм, а потім і Другий Єрусалимський Храм. Тут же, згідно єврейської традиції, в майбутньому буде стояти . В даний час на території Храмової гори розташовані мусульманські культові споруди — мечеть Аль-Акса і Купол Скелі зведений над Каменем заснування. До Храмової гори можливий вхід через одинадцять воріт із північної та східної сторін. Всі ворота охороняються поліцією Ізраїлю та співробітників ВАКФ, оскільки доступ до Храмової гори через 10 з 11 воріт дозволений лише для мусульман. Представникам іншої віри можливий доступ лише через Марокканські ворота. Прохід дозволений лише у часи між молитвою та з суботи до четверга. На Храмову гору не-мусульманам не дозволено приносити з собою культові речі, затримуватися для молитви.
Квартали Старого міста
Мусульманський квартал
Мусульманський квартал є найбільшим за площею і населенням кварталом Старого міста і займає його північно-східну частину. Безпосередньо в квартал ведуть Дамаські (Шхемські) ворота, Левові ворота і Ворота Ірода. Найважливіші місця Мусульманського кварталу:
- Віа Долороза
- Базиліка святої Анни
- Віфезда
- Церква бичування
- Церква засудження і накладення Хреста
- Базиліка Ecce Homo
Християнський квартал
Християнський квартал розташований на північному заході, розширюючись від Нових воріт на півночі до Дамаських воріт на сході і Яффських воріт на заході. Центром Християнського кварталу є Храм Гробу Господнього. Найважливіші місця Християнського кварталу:
- Храм Гробу Господнього
- Лютеранська церква Христа Спасителя
- Муристан
- Башта Давида
- Латинський патріархат Єрусалима
Вірменський квартал
Вірменський квартал найменший з чотирьох кварталів Старого міста, займає південно-західну частину Старого міста, на південь від Яффських воріт між вежею Давида і горою Сіон. У Вірменський квартал можна потрапити через Яффські і Сіонські ворота. Із заходу і півдня Вірменський квартал захищають стіни Старого міста, з півночі Вірменський квартал межує з Християнським кварталом, а зі сходу — з Єврейським кварталом. Незважаючи на те, що вірмени сповідують християнство, Вірменський квартал розташований окремо від Християнського кварталу, і Вірменська Патріархія Єрусалима незалежна від інших християнських установ в Єрусалимі. Найважливіші місця Вірменського кварталу:
- Вірменський кафедральний Собор Святого Якова
- Єрусалимський патріархат Вірменської апостольської церкви
- Сіонські ворота
Єврейський квартал
Єврейський квартал розташовується на півдні міста, безпосередньо в нього ведуть Гнойові (Сміттєві) ворота. На 2004 рік населення кварталу становило до 2 тис. чол. У межах стін Старого міста знаходиться Храмова гора. Гора і її огороджуюча Західна стіна (Стіна Плачу) є головною юдейською святинею. На вершині Храмової гори розташовані мусульманські святині Аль-Акса і Кубат-ас-Сахра. Сама Храмова гора контролюється ісламською організацією ВАКФ.
Однією з важливих християнських святинь Старого міста є Віа Долороза — хресний шлях Ісуса Христа, від Левових воріт Старого міста до Голгофи. Шлях намічений францисканцями у XIV столітті уздовж залишків декумануса — римської дороги II століття. Він починається в мусульманському кварталі і закінчується в Храмі Гробу Господнього. Найважливіші місця Єврейського кварталу:
Марокканський квартал
До 1967 року у Старому місті також існував маленький Марокканський квартал або точніше — Магрибський квартал. Через три дні після завершення Шестиденної війни його було знесено для покращення доступу паломників до Стіни плачу. Вціліла частина Марокканського кварталу була включена до Єврейського кварталу. Про його існування у минулому згадують назви воріт — Магрибські ворота, що ведуть безпосередньо через Магрибський міст до Храмової гори.
Ворота
З 1532 по 1542 роки за наказом султана Сулеймана Пишного на залишках старих мурів збудовано нову стіну Єрусалима. Проте будівництво не почалось швидко, а затрималося у зв'язку з питанням включення гори Сіон за стіни міста. Владою міста було вирішено надати францисканцям цю територію на утримання. Оскільки у францисканців не було коштів, то гора Сіон залишилася поза стіною. На південному заході Храмова гора стала природною частиною стіни Єрусалима і до неї також можливий вхід лише через одинадцять воріт із північної та східної сторін. Мури Єрусалима побудовані довжиною 4018 м та середньою висотою 12 м і шириною 2.5 м. На півночі стіни збудовано Дамаську браму та браму Ірода. У східну частину міста можна увійти через Золота та Левові ворота а на півдні через Гноєві та Сіонські ворота. У 1887 році на у північно-західній частині стіни було збудовано також ще одні — Нові ворота. Двоє інших воріт було замуровано — Золоті ворота та Гульдські ворота на півдні, проте їх обриси добре видно і зараз.
Українською | Івритом | Арабською | Фото | Рік будівництва | Місце |
---|---|---|---|---|---|
Нові ворота | івр. השער החדש HaSha'ar HeChadash | араб. باب الجديد Bāb ij-Jdïd | 1887 | Північна частина стіни | |
Дамаські ворота | івр. שער שכם Sha'ar Shkhem | араб. باب العامود Bab al-Amud | 1537 | Північна частина стіни | |
Ворота Ірода | івр. שער הפרחים Sha'ar HaPerachim | араб. باب الساهرة Bab al-Sahira | невідомо | Північна частина стіни | |
Левові ворота | івр. שער האריות Sha'ar HaArayot | араб. باب الأسباط Bab al-Asbatt / Bab Sittna Maryam | 1538-39 | Східна частина стіни | |
Сміттєві ворота | івр. שער האשפות Sha'ar HaAshpot | араб. باب المغاربة Bab al-Maghariba | 1538-40 | Південна частина стіни | |
Сіонські ворота | івр. שער ציון Sha'ar Tzion | араб. باب النبي داود Bab El-Nabi Da'oud | 1540 | Південна частина стіни | |
Яффські ворота | івр. שער יפו Sha'ar Yafo | араб. باب الخليل Bab el-Khalil | 1530-40 | Західна частина стіни | |
Золоті ворота | івр. שער הרחמים Sha'ar HaRahamim | араб. باب الرحمة Bab al-Rahma | 6. ст (закриті 1541 р.) | Східна частина стіни | |
Гульдські ворота | івр. שערי חולדה Shaarei Chulda | Ірод І (закриті з бл. 7./8. ст.) | Південна частина стіни бл. Храмової Гори |
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Територія східної частини Єрусалиму контролюється Ізраїлем в результаті анексії, на предмет правомірності існують різночитання в світовому співтоваристві. Статус східної частини Єрусалиму є однією з проблем ізраїльсько-палестинського конфлікту.
У перелік Об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Старе місто внесене без назви Ізраїлю або Палестинської держави, як державного представника, в окремий розділ «Єрусалим», з позначкою про Йорданію як країну, яка ініціювала внесення об'єкта до переліку.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Старе місто (Єрусалим) |
Посилання
- Старе місто Єрусалима(англ.)
- Карта Старого міста(англ.)
- Марокканський квартал — історія і сучасність(англ.)
- Hattis Rolef, Susan Єврейський квартал, (2000), Architecture of Israel Quarterly. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Stare Misto Stare misto Yerusalima rajon v Yerusalimi plosheyu blizko 1 km2 Do 1860 r ciyeyu teritoriyeyu bulo vse misto Yerusalim otochene oboronnim murom pobudovanim osmanskim sultanom Sulejmanom I Pishnim U Staromu misti roztashovuyutsya ryad svyatih misc dlya hristiyan musulman ta yudeyiv Hram Grobu Gospodnogo Hramova gora Stina Plachu Kupol Skeli ta mechet Al Aksa Do Starogo mista takozh spravedlivo vidnosyat i Goru Sion z Hramom Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici teritoriya yakih ne obnesena oboronnim murom pri budivnictvi sultanom Sulejmanom I Pishnim z finansovih prichin Stare misto Yerusalima i jogo oboronna stinaOld City of Jerusalem and its Walls Svitova spadshina31 46 36 pn sh 35 14 03 sh d 31 77666666669444595 pn sh 35 234166666694441972 sh d 31 77666666669444595 35 234166666694441972Krayina Yerusalim Ob yekt zaproponovanij Jordaniyeyu Tip KulturnijKriteriyi ii iii viOb yekt 148Zareyestrovano 1981 5 sesiya Pid zagrozoyu 1982 Stare misto u Vikishovishi Stare misto podilyayetsya na chotiri kvartali uyavni mezhi yakih buli vporyadkovani tilki u 19 stolitti Musulmanskij kvartal Hristiyanskij kvartal Yevrejskij kvartal ta Virmenskij kvartal Yevrejskij kvartal buv silno zrujnovanij Jordaniyeyu pislya pershoyi arabo izrayilskoyi vijni 1948 r potim vidnovlenij Izrayilem pislya Shestidennoyi vijni 1967 r U 1980 r Jordaniya zaproponuvala vklyuchiti Stare misto v spisok Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO sho i stalosya 1981 r Oboronna stina Yerusalima pobudovana u 1538 r osmanskim sultanom Sulejmanom I Pishnim Protyazhnist stini yaka maye visotu vid 5 do 15 metriv i tovshinu do 5 metriv stanovit blizko 4 5 km Korotkij oglyad istoriyiU XI st do n e Yerusalim sho todi nalezhav do hananejskogo plemeni yevuseyiv buv zavojovanij drugim carem Izrayilyu Davidom David perenosit stolicyu carstva z Hevrona v Yerusalim ta robit svoyu rezidenciyu na pagorbi Ofel misci vidomomu yak Misto Davida Piznishe jogo sin car Solomon rozshiriv oboronni stini navkolo gori Sion i pobuduvav na gori Moria Pershij Hram Pislya smerti Solomona u 928 roci do n e yevrejska derzhava rozkolyuyetsya na dvi chastini Izrayil na pivnochi ob yednuye 10 z 12 kolin Izrayilevih i Yudeya ob yednuvala kolina Yudi i Veniamina z centrom u Yerusalimi na pivdni Pivnichne carstvo do 716 roku do n e bulo zavojovano carem Assiriyi Sargonom II V rezultati provedenoyi Assirijskoyu imperiyeyu politiki primusovih deportacij naselennya pidkorenoyi krayini tobto desyat pivnichnih plemen bulo pereseleno i voni povnistyu rozchinilisya sered inshih semitskih narodiv Blizkogo Shodu Prote pivdenne carstvo Yudeya zalishilosya poki cilim U 586 roci do n e Yerusalim buv zavojovanij i zrujnovanij vavilonskim carem Navuhodonosorom II Podalshe oslablennya Vavilonu i pidnesennya Perskoyi imperiyi zrobilo mozhlivim povernennya yevreyiv z vavilonskogo polonu i zbuduvannya u 516 roci do n e Drugogo Hramu Zavoyuvannya teritorij Oleksandrom Makedonskim u IV stolitti do n e prizvodit do utvorennya na ruyinah Perskoyi imperiyi ryadu ellinistichnih derzhav Yudeya pidpadaye pid pidporyadkuvannya greko sirijskogo carstva Selevkidiv Postupovo narostaye rozkol yevreyiv na ellinizovannih i tih hto zalishilisya virnimi yedinomu Bogu U 168 roci do n e car Antioh IV opoganyuye Drugij Hram prisvyativshi jogo yazichnickomu bogu Zevsu U 165 roci do n e yudeyi povstali proti greckogo panuvannya Derzhava Selevkidiv ne zmogla pridushiti povstannya yake prijnyalo harakter vijni za nezalezhnist Yuda Makkavej ochishaye Hram oskvernenij grekami Z 152 roku do n e vlada v Yudeyi perehodit do svyashenickogo rodu Hasmoneyiv Pochinayuchi z 20 roku do n e vasal Rimskoyi imperiyi yudejskij car Irod I Velikij pochinaye ambitnu rekonstrukciyu Hramu sho trivala faktichno do znishennya mista rimlyanami u 70 roci n e U 66 roci n e v rimskij provinciyi Yudeya spalahuye povstannya yevreyiv proti rimskogo panuvannya Imperator Tit pridushiv ce povstannya u 71 roci n e U hodi borotbi z povstalimi rimlyani u 70 roci n e rujnuyut Hram i sam Yerusalim znishivshi zokrema jogo oboronni muri U hodi povstannya ginut do 600 tis yevreyiv ponad miljon prodani v rabstvo Na chest rujnuvannya Yerusalima v Rimi sporudzhena triumfalna arka U 130 r rimlyani zasnovuyut na ruyinah Yerusalima vijskove poselennya Eliya Kapitolina vid yakogo do nashogo chasu zbereglisya dilyanki golovnih dorig kardo doroga sho jshla z pivnochi na pivden i dekumanus sho jshla zi shodu na zahid Nove misto bulo prisvyacheno Yupiteru Kapitolijskomu chij hram buv roztashovanij na svyatij dlya yevreyiv Hramovij gori gora Moria i de roztashovuvavsya Solomoniv Hram Ce staye odnim iz privodiv dlya drugogo velikogo povstannya yevreyiv proti rimlyan povstannya Simona bar Kohbi 132 136 Pridushennya povstannya prizvelo do zagibeli velikoyi kilkosti yevreyiv znishennyu 50 mist i 985 sil Pragnuchi znishiti grunt dlya novih povstan rimskij imperator Adrian zaboroniv ucililim yevreyam z yavlyatisya v Yerusalimi a krayinu perejmenuvav z Yudeyi v Siriya Palestina na chest starodavnogo plemeni filistimlyan Pislya podilu Rimskoyi imperiyi Yerusalim vhodit do skladu Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Vizantiyi Pislya togo yak imperator Kostyantin Velikij nadav hristiyanstvu status derzhavnoyi religiyi Svyatu zemlyu vidviduye jogo mati imperatricya Olena Vona vstanovlyuye prijnyati v danij chas miscya podij u Yevangeliyah zakladaye tam cerkvi Na misci Golgofi i na misci pohovannya Isusa zbudovanij Hram Grobu Gospodnogo U 361 roci u rimskij imperator Flavij Yulian dozvolyaye yevreyam pochati budivnictvo prote u 363 r budivnictvo povnistyu pripineno cherez pozhezhu Misceve naselennya do togo chasu bulo perevazhno hristiyanskim i stavilosya do budivnictva vorozhe U 614 r persi zavojovuyut Yerusalim prote u 625 r kontrol nad mistom povertayetsya do Vizantiyi U 637 r Yerusalim buv zavojovanij musulmanami sho vitisnili z regionu Vizantijsku imperiyu Zavojovnik arabskij halif Umar v islamskij tradiciyi vvazhayetsya drugim z pershih chotiroh pravednih halifiv Zajnyavshi Yerusalim vin garantuvav jogo meshkancyam zhittya i vidvidav Hram Grobu Gospodnogo prote pomolivsya u jogo dvori ne zahodyachi vseredinu samogo hramu U VII st musulmani buduyut na Hramovij gori mechet Al Aksa i monument Kubat as Sahra Kupol Skeli U 1099 r hrestonosci zajmayut Yerusalim v hodi Pershogo hrestovogo pohodu ta perebudovuyut ryad klyuchovih hristiyanskih hramiv U 1187 r sultan Saladin vidbivaye Yerusalim u hrestonosciv Klyuchi vid Hramu Grobu Gospodnogo peredayutsya Saladinom musulmanskij sim yi yaki do teperishnogo chasu perehodyat v nij u spadok vid batka do starshogo sina U 1191 1192 rr v pid chas Tretogo hrestovogo pohodu hristiyani pid komanduvannyam anglijskogo korolya Richarda I Levove Serce bezuspishno namagalisya vidvoyuvati Yerusalim u musulman U 1219 r fortechni stini znishuyutsya sultanom Damaska Muazzimom U 1229 r Yerusalim znovu opinyayetsya pid vladoyu hrestonosciv yaki pochali vidbudovuvati fortechni stini i yaki nezabarom znovu zrujnovani emirom Keraka Daudom U 1243 r hristiyanam vdalosya znovu zajnyati Yerusalim prote vzhe u 1244 misto bulo zahoplene shahami Horezmu sho zrujnuvali fortechni stini Misto zalishilosya bezzahisnim pered napadom U 1247 r Yerusalim zajnyali yegipetski mamelyuki Z 1517 r Yerusalim vhodit do skladu Osmanskoyi imperiyi yaka volodila mistom azh do porazki v Pershij svitovij vijni Osnovna chastina suchasnogo Starogo mista bula pobudovana same v cej period Protyagom 19 st zrostaye kilkist yevrejskih pereselenciv do Yerusalima i yaki z seredini stolittya skladayut vzhe bilshist miskogo naselennya ta oselyayutsya poza stinoyu Starogo mista U 1917 r misto zajnyate vijskami Velikoyi Britaniyi sho otrimala kontrol nad Palestinoyu u 1922 r zgidno z mandatom Ligi Nacij U hodi Pershoyi arabo izrayilskoyi vijni 1948 roku Stare misto bulo zajnyate vijskami Jordaniyi piznishe vibitimi z mista v hodi Shestidennoyi vijni 1967 r Izrayilski desantniki vhodyat v Stare misto cherez Levovi vorota i zajmayut Hramovu goru Cherez 36 godin kerivnictvo Izrayilyu uhvalilo rishennya pro povernennya kontrolyu nad teritoriyeyu Hramovoyi gori islamskoyi organizaciyi VAKF Na sogodnishnij den naselennya Starogo mista zalishayetsya perevazhno arabskim Status Yerusalima yak vichnoyi i nepodilnoyi stolici Izrayilyu oskarzhuyetsya palestinskoyu storonoyu Hramova goraHramova gora najbilsh svyashenne misce dlya yudayizmu i tretye po svyatosti dlya islama Na teritoriyi Hramovoyi gori znahodivsya Pershij Yerusalimskij hram a potim i Drugij Yerusalimskij Hram Tut zhe zgidno yevrejskoyi tradiciyi v majbutnomu bude stoyati V danij chas na teritoriyi Hramovoyi gori roztashovani musulmanski kultovi sporudi mechet Al Aksa i Kupol Skeli zvedenij nad Kamenem zasnuvannya Do Hramovoyi gori mozhlivij vhid cherez odinadcyat vorit iz pivnichnoyi ta shidnoyi storin Vsi vorota ohoronyayutsya policiyeyu Izrayilyu ta spivrobitnikiv VAKF oskilki dostup do Hramovoyi gori cherez 10 z 11 vorit dozvolenij lishe dlya musulman Predstavnikam inshoyi viri mozhlivij dostup lishe cherez Marokkanski vorota Prohid dozvolenij lishe u chasi mizh molitvoyu ta z suboti do chetverga Na Hramovu goru ne musulmanam ne dozvoleno prinositi z soboyu kultovi rechi zatrimuvatisya dlya molitvi Kvartali Starogo mistaArabskij rinok u staromu mistiMusulmanskij kvartal Dokladnishe Musulmanskij kvartal Yerusalim Musulmanskij kvartal ye najbilshim za plosheyu i naselennyam kvartalom Starogo mista i zajmaye jogo pivnichno shidnu chastinu Bezposeredno v kvartal vedut Damaski Shhemski vorota Levovi vorota i Vorota Iroda Najvazhlivishi miscya Musulmanskogo kvartalu Via Doloroza Bazilika svyatoyi Anni Vifezda Cerkva bichuvannya Cerkva zasudzhennya i nakladennya Hresta Bazilika Ecce HomoHristiyanskij kvartal Vulicya Starogo mistaDokladnishe Hristiyanskij kvartal Yerusalim Hristiyanskij kvartal roztashovanij na pivnichnomu zahodi rozshiryuyuchis vid Novih vorit na pivnochi do Damaskih vorit na shodi i Yaffskih vorit na zahodi Centrom Hristiyanskogo kvartalu ye Hram Grobu Gospodnogo Najvazhlivishi miscya Hristiyanskogo kvartalu Hram Grobu Gospodnogo Lyuteranska cerkva Hrista Spasitelya Muristan Bashta Davida Latinskij patriarhat YerusalimaVirmenskij kvartal Dokladnishe Virmenskij kvartal Yerusalim Virmenskij kvartal najmenshij z chotiroh kvartaliv Starogo mista zajmaye pivdenno zahidnu chastinu Starogo mista na pivden vid Yaffskih vorit mizh vezheyu Davida i goroyu Sion U Virmenskij kvartal mozhna potrapiti cherez Yaffski i Sionski vorota Iz zahodu i pivdnya Virmenskij kvartal zahishayut stini Starogo mista z pivnochi Virmenskij kvartal mezhuye z Hristiyanskim kvartalom a zi shodu z Yevrejskim kvartalom Nezvazhayuchi na te sho virmeni spoviduyut hristiyanstvo Virmenskij kvartal roztashovanij okremo vid Hristiyanskogo kvartalu i Virmenska Patriarhiya Yerusalima nezalezhna vid inshih hristiyanskih ustanov v Yerusalimi Najvazhlivishi miscya Virmenskogo kvartalu Virmenskij kafedralnij Sobor Svyatogo Yakova Yerusalimskij patriarhat Virmenskoyi apostolskoyi cerkvi Sionski vorotaYevrejskij kvartal Dokladnishe Yevrejskij kvartal Yerusalim Yevrejskij kvartal roztashovuyetsya na pivdni mista bezposeredno v nogo vedut Gnojovi Smittyevi vorota Na 2004 rik naselennya kvartalu stanovilo do 2 tis chol U mezhah stin Starogo mista znahoditsya Hramova gora Gora i yiyi ogorodzhuyucha Zahidna stina Stina Plachu ye golovnoyu yudejskoyu svyatineyu Na vershini Hramovoyi gori roztashovani musulmanski svyatini Al Aksa i Kubat as Sahra Sama Hramova gora kontrolyuyetsya islamskoyu organizaciyeyu VAKF Odniyeyu z vazhlivih hristiyanskih svyatin Starogo mista ye Via Doloroza hresnij shlyah Isusa Hrista vid Levovih vorit Starogo mista do Golgofi Shlyah namichenij franciskancyami u XIV stolitti uzdovzh zalishkiv dekumanusa rimskoyi dorogi II stolittya Vin pochinayetsya v musulmanskomu kvartali i zakinchuyetsya v Hrami Grobu Gospodnogo Najvazhlivishi miscya Yevrejskogo kvartalu Stina plachu Sinagoga HurvaMarokkanskij kvartal Dokladnishe Marokkanskij kvartal Yerusalim Buldozeri vichishayut reshtki marokanskogo kvartalu Na zadnomu plani Stina Plachu Do 1967 roku u Staromu misti takozh isnuvav malenkij Marokkanskij kvartal abo tochnishe Magribskij kvartal Cherez tri dni pislya zavershennya Shestidennoyi vijni jogo bulo zneseno dlya pokrashennya dostupu palomnikiv do Stini plachu Vcilila chastina Marokkanskogo kvartalu bula vklyuchena do Yevrejskogo kvartalu Pro jogo isnuvannya u minulomu zgaduyut nazvi vorit Magribski vorota sho vedut bezposeredno cherez Magribskij mist do Hramovoyi gori VorotaZ 1532 po 1542 roki za nakazom sultana Sulejmana Pishnogo na zalishkah starih muriv zbudovano novu stinu Yerusalima Prote budivnictvo ne pochalos shvidko a zatrimalosya u zv yazku z pitannyam vklyuchennya gori Sion za stini mista Vladoyu mista bulo virisheno nadati franciskancyam cyu teritoriyu na utrimannya Oskilki u franciskanciv ne bulo koshtiv to gora Sion zalishilasya poza stinoyu Na pivdennomu zahodi Hramova gora stala prirodnoyu chastinoyu stini Yerusalima i do neyi takozh mozhlivij vhid lishe cherez odinadcyat vorit iz pivnichnoyi ta shidnoyi storin Muri Yerusalima pobudovani dovzhinoyu 4018 m ta serednoyu visotoyu 12 m i shirinoyu 2 5 m Na pivnochi stini zbudovano Damasku bramu ta bramu Iroda U shidnu chastinu mista mozhna uvijti cherez Zolota ta Levovi vorota a na pivdni cherez Gnoyevi ta Sionski vorota U 1887 roci na u pivnichno zahidnij chastini stini bulo zbudovano takozh she odni Novi vorota Dvoye inshih vorit bulo zamurovano Zoloti vorota ta Guldski vorota na pivdni prote yih obrisi dobre vidno i zaraz Vorota Starogo mista Yerusalima Ukrayinskoyu Ivritom Arabskoyu Foto Rik budivnictva MisceNovi vorota ivr השער החדש HaSha ar HeChadash arab باب الجديد Bab ij Jdid 1887 Pivnichna chastina stiniDamaski vorota ivr שער שכם Sha ar Shkhem arab باب العامود Bab al Amud 1537 Pivnichna chastina stiniVorota Iroda ivr שער הפרחים Sha ar HaPerachim arab باب الساهرة Bab al Sahira nevidomo Pivnichna chastina stiniLevovi vorota ivr שער האריות Sha ar HaArayot arab باب الأسباط Bab al Asbatt Bab Sittna Maryam 1538 39 Shidna chastina stiniSmittyevi vorota ivr שער האשפות Sha ar HaAshpot arab باب المغاربة Bab al Maghariba 1538 40 Pivdenna chastina stiniSionski vorota ivr שער ציון Sha ar Tzion arab باب النبي داود Bab El Nabi Da oud 1540 Pivdenna chastina stiniYaffski vorota ivr שער יפו Sha ar Yafo arab باب الخليل Bab el Khalil 1530 40 Zahidna chastina stiniZoloti vorota ivr שער הרחמים Sha ar HaRahamim arab باب الرحمة Bab al Rahma 6 st zakriti 1541 r Shidna chastina stiniGuldski vorota ivr שערי חולדה Shaarei Chulda Irod I zakriti z bl 7 8 st Pivdenna chastina stini bl Hramovoyi GoriPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Teritoriya shidnoyi chastini Yerusalimu kontrolyuyetsya Izrayilem v rezultati aneksiyi na predmet pravomirnosti isnuyut riznochitannya v svitovomu spivtovaristvi Status shidnoyi chastini Yerusalimu ye odniyeyu z problem izrayilsko palestinskogo konfliktu U perelik Ob yektiv vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Stare misto vnesene bez nazvi Izrayilyu abo Palestinskoyi derzhavi yak derzhavnogo predstavnika v okremij rozdil Yerusalim z poznachkoyu pro Jordaniyu yak krayinu yaka iniciyuvala vnesennya ob yekta do pereliku Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stare misto Yerusalim PosilannyaStare misto Yerusalima angl Karta Starogo mista angl Marokkanskij kvartal istoriya i suchasnist angl Hattis Rolef Susan Yevrejskij kvartal 2000 Architecture of Israel Quarterly angl