Палестина в складі Османської імперії — історичний етап, під час якого Палестина перебувала під управлінням Османської імперії — з 1516 по 1917 рік. У цей період, особливо з кінця XIX століття, єврейське населення Палестини росло швидкими темпами за рахунок імміграції з Європи.
Завоювання Палестини османами
Османське князівство було засноване тюрксько-мусульманськими племенами в кінці XIII століття в районі Анатолійськой височини. Протягом XIV—XV століть турки-османи захопили більшу частину Балканського півострова і всю Малу Азію до Іранського нагір'я. У 1453 року вони захопили Константинополь, остаточно знищивши Візантійську державу. Після перемоги над перською армією в битві на плато Чальдіран їх військові зусилля були спрямовані на державу мамлюків, яке прийшло на той час у занепад.
Територія Палестини була захоплена османами після того як війська султана Селіма I розбили армію мамлюків 24 серпня 1516 року в битві при Мардж Дабеці на північ від Алеппо. А в січні 1517 року Селім виграв останній бій з мамлюками біля Каїра, остаточно розгромивши їх державу.
Протягом 400 років Палестина залишалася частиною величезної Османської імперії, що охоплювала значну частину Південно-Східної Європи, всю Малу Азію і Близький Схід, Єгипет і Північну Африку.
Органи влади та адміністративна структура
Османська імперія була в зеніті могутності приблизно 50 років після захоплення Палестини. На початковому етапі правління нова влада енергійно розвивала країну і піклувалася про зростання добробуту її мешканців. В імперії мусульманська релігія не була відокремлена від держави, проте існували як релігійні, так і світські інститути влади. Територія імперії ділилася на провінції (еялети, потім вілайєти), на чолі яких знаходилися бейлербеі або валі. Пізніше цю посаду займали візири. Всі вони носили титул паша. Вілайєти ділилися на області (санджаки), очолювані санджак-беями. Хоча з точки зору географії Палестина розташовувалася в центрі імперії, її значення було невелике. Ніяких загроз імперській владі з XVI по XVIII століття в Палестині не було. Єдиною серйозною проблемою були напади бедуїнів на торгові каравани.
Протягом османської епохи адміністративні кордони провінцій і областей часто змінювалися. На початку правління Османа провінція Дамаск, до складу якої входила також Палестина була розділена на 11 санджаків, п'ять з яких складали територію Палестини — Цфат, Леджуно (Мегіддо), Шхем, Єрусалим і Газа. На початку XVII століття з провінції Дамаск була виділена нова провінція — еялет Сидон, що включав Ліванські гори, Галілею і Середземноморське узбережжя.
У період 1800-31 років територія Палестини ділилася на два еялети. Центрально-східний гірський район, що тягнувся від Шхема на півночі до Хеврона на півдні (включаючи Єрусалим), відносився до Дамаського еялету; Галілея і прибережна смуга — до еялету Сидон. Велика частина Негева перебувала в цей період поза османської юрисдикції. У 1832 році територія Палестини була завойована Ібрагім-пашею, сином і воєначальником віце-короля Єгипту Мухаммеда Алі. Палестина, північна межа якої сягала Сидону, стала єдиною провінцією з центром у Дамаску. Єгиптяни, які правили країною вісім років (1832-40), провели деякі реформи за європейським зразком.
Примітки
- Розен, 1998, с. 12.
- Йосеф Дрори. Иерусалим под властью Айюбидов и Мамлюков. — Тель-Авив : , 1998. — Т. 7. — С. 68. — (Иерусалим в веках)
- Palestine: The Crusades (англ.). Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 19 сентября 2007.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|datepublished=
(можливо,|publication-date=
?) () - Розен, 1998, с. 15-17.
- Розен, 1998, с. 18-19.
- Розен, 1998, с. 59.
- Розен, 1998, с. 19.
- Израиль. Земля Израиля (Эрец-Исраэль). Исторический очерк // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Література
- Мина Розен. Иерусалим в османскую эпоху. — Тель-Авив : , 1998. — Т. 8. — 199 с. — (Иерусалим в веках)
- Исраэль Барталь. Иерусалим в конце османской эпохи: между обновлением и застоем. — Тель-Авив : , 1998. — Т. 9. — 197 с. — (Иерусалим в веках)
- История сионизма / Пер. с англ.: А. Блейз, О. Блейз. — М. : Крон-пресс, 2000. — 848 с. — (Экспресс) — 5000 прим. — .
- Theodor Herzl. The Jewish State. — American Zionist Emergency Council, 1946. — .
- Jacques Kornberg. Theodor Herzl: From Assimilation to Zionism. — Indiana University Press, 1993. — .
- Amy Romano. A Historical Atlas of Israel. — The Rosen Publishing Group, 2003. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palestina v skladi Osmanskoyi imperiyi istorichnij etap pid chas yakogo Palestina perebuvala pid upravlinnyam Osmanskoyi imperiyi z 1516 po 1917 rik U cej period osoblivo z kincya XIX stolittya yevrejske naselennya Palestini roslo shvidkimi tempami za rahunok immigraciyi z Yevropi Zavoyuvannya Palestini osmanamiOsmanske knyazivstvo bulo zasnovane tyurksko musulmanskimi plemenami v kinci XIII stolittya v rajoni Anatolijskoj visochini Protyagom XIV XV stolit turki osmani zahopili bilshu chastinu Balkanskogo pivostrova i vsyu Malu Aziyu do Iranskogo nagir ya U 1453 roku voni zahopili Konstantinopol ostatochno znishivshi Vizantijsku derzhavu Pislya peremogi nad perskoyu armiyeyu v bitvi na plato Chaldiran yih vijskovi zusillya buli spryamovani na derzhavu mamlyukiv yake prijshlo na toj chas u zanepad Teritoriya Palestini bula zahoplena osmanami pislya togo yak vijska sultana Selima I rozbili armiyu mamlyukiv 24 serpnya 1516 roku v bitvi pri Mardzh Dabeci na pivnich vid Aleppo A v sichni 1517 roku Selim vigrav ostannij bij z mamlyukami bilya Kayira ostatochno rozgromivshi yih derzhavu Protyagom 400 rokiv Palestina zalishalasya chastinoyu velicheznoyi Osmanskoyi imperiyi sho ohoplyuvala znachnu chastinu Pivdenno Shidnoyi Yevropi vsyu Malu Aziyu i Blizkij Shid Yegipet i Pivnichnu Afriku Organi vladi ta administrativna strukturaOsmanska imperiya bula v zeniti mogutnosti priblizno 50 rokiv pislya zahoplennya Palestini Na pochatkovomu etapi pravlinnya nova vlada energijno rozvivala krayinu i pikluvalasya pro zrostannya dobrobutu yiyi meshkanciv V imperiyi musulmanska religiya ne bula vidokremlena vid derzhavi prote isnuvali yak religijni tak i svitski instituti vladi Teritoriya imperiyi dililasya na provinciyi eyaleti potim vilajyeti na choli yakih znahodilisya bejlerbei abo vali Piznishe cyu posadu zajmali viziri Vsi voni nosili titul pasha Vilajyeti dililisya na oblasti sandzhaki ocholyuvani sandzhak beyami Hocha z tochki zoru geografiyi Palestina roztashovuvalasya v centri imperiyi yiyi znachennya bulo nevelike Niyakih zagroz imperskij vladi z XVI po XVIII stolittya v Palestini ne bulo Yedinoyu serjoznoyu problemoyu buli napadi beduyiniv na torgovi karavani Protyagom osmanskoyi epohi administrativni kordoni provincij i oblastej chasto zminyuvalisya Na pochatku pravlinnya Osmana provinciya Damask do skladu yakoyi vhodila takozh Palestina bula rozdilena na 11 sandzhakiv p yat z yakih skladali teritoriyu Palestini Cfat Ledzhuno Megiddo Shhem Yerusalim i Gaza Na pochatku XVII stolittya z provinciyi Damask bula vidilena nova provinciya eyalet Sidon sho vklyuchav Livanski gori Galileyu i Seredzemnomorske uzberezhzhya U period 1800 31 rokiv teritoriya Palestini dililasya na dva eyaleti Centralno shidnij girskij rajon sho tyagnuvsya vid Shhema na pivnochi do Hevrona na pivdni vklyuchayuchi Yerusalim vidnosivsya do Damaskogo eyaletu Galileya i priberezhna smuga do eyaletu Sidon Velika chastina Negeva perebuvala v cej period poza osmanskoyi yurisdikciyi U 1832 roci teritoriya Palestini bula zavojovana Ibragim pasheyu sinom i voyenachalnikom vice korolya Yegiptu Muhammeda Ali Palestina pivnichna mezha yakoyi syagala Sidonu stala yedinoyu provinciyeyu z centrom u Damasku Yegiptyani yaki pravili krayinoyu visim rokiv 1832 40 proveli deyaki reformi za yevropejskim zrazkom PrimitkiRozen 1998 s 12 Josef Drori Ierusalim pod vlastyu Ajyubidov i Mamlyukov Tel Aviv 1998 T 7 S 68 Ierusalim v vekah Palestine The Crusades angl Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 19 sentyabrya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr datepublished mozhlivo publication date dovidka Rozen 1998 s 15 17 Rozen 1998 s 18 19 Rozen 1998 s 59 Rozen 1998 s 19 Izrail Zemlya Izrailya Erec Israel Istoricheskij ocherk Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros LiteraturaMina Rozen Ierusalim v osmanskuyu epohu Tel Aviv 1998 T 8 199 s Ierusalim v vekah Israel Bartal Ierusalim v konce osmanskoj epohi mezhdu obnovleniem i zastoem Tel Aviv 1998 T 9 197 s Ierusalim v vekah Istoriya sionizma Per s angl A Blejz O Blejz M Kron press 2000 848 s Ekspress 5000 prim ISBN 5 232 01104 9 Theodor Herzl The Jewish State American Zionist Emergency Council 1946 ISBN 0 486 25849 1 Jacques Kornberg Theodor Herzl From Assimilation to Zionism Indiana University Press 1993 ISBN 0 253 33203 6 Amy Romano A Historical Atlas of Israel The Rosen Publishing Group 2003 ISBN 0 8239 3978 2