Дирхем

Дирха́м або дирга́м, також дирге́м (араб. درهم‎) — спершу близькосхідна одиниця ваги (дорівнювала 2/3 аттійської драхми); у VII—XI століттях — срібна монета Арабського халіфату. Монета з чистого срібла масою 2,97 грами і вартістю в 1/10 динара.

Срібний дирхем раннього Халіфату часів династії Омеядів (661—750).

Назва «дирхам» походить від грецької монети драхми. Дирхами карбували за різних династій як у Північній Африці, так і в Середній Азії. Були поширеною валютою в Східній Європі до того, як там з'явились місцеві монети.

Згідно з ісламською забороною на зображення живих істот, на арабських дирхемах, на відміну від європейських монет, розміщували тільки написи. Виконані у куфічній (орнаментальній) манері арабського письма, вони вміщували вислів із Корану, ім'я еміра (правителя області, де було карбовано дирхем), назву монети, рік і місто.

Диргем в досить стислий час забезпечив грошовий обіг Халіфату та вплинули на грошові системи як Європи, так і Східної Азії. Поширився в Європі (зокрема у Київській Русі) внаслідок тодішньої інтенсивної торгівлі з мусульманськими країнами. Пізніше диргем дорівнював руській ногаті.

Дирхамові скарби знайдено в Україні, Білорусі, Європейській частині Росії, країнах Балтії, Швеції та на півночі Польщі (найбільший з таких скарбів містив понад 50 000 монет).

Поширення у Європі

Оскільки дирхамові скарби можна досить точно датувати за датою випуску найновішої монети в скарбі, вони є цінним джерелом історичної інформації. Аналіз таких скарбів указує на 4 визначені періоди.

• Бл. 800—825 рр. — скарби містять аббасидські дирхами, здебільшого з Північної Африки. Вони цілком можуть свідчити про хозарсько-арабські торговельні зв'язки через Середземномор'я.

• 825—905 — північноафриканські монети зникають, їх заступають середньоазійські.

• 905—960 — в скарбах і далі переважають монети з держави Саманідів, але вже трапляються й великі кількості монет з держав Бувейгідів і Зіядидів. За доби вікінгів, коли шведські варяги контролювали Балтійсько-Дніпровський шлях (Шлях із варягів у греки), дирхами поширилися на півночі Європи. Важливі дирхамські скарби виявлено в Швеції, зокрема на острові Готланд.

Арабський діргем (срібняк) 708 року, знайдений в Україні

• Вивіз арабського срібла до Східної Європи зменшився наприкінці X і припинився на початку XI сторіччя. Останній саманідський дирхам, знайдений у Швеції, датований 869 роком, на Русі — 1015 роком. Наприкінці XI сторіччя арабські монети були цілковито витіснені європейськими.

Сучасність

Нині дирхам є грошовою одиницею декількох арабських країн:

• Марокканський дирхам
• Дирхам ОАЕ
• 1/1000 лівійського динара
• 1/100 катарського ріала
• 1/10 йорданського динара
• Дирхам (читається як дирам) є 1/100 таджикистанського сомоні.

Джерела та література

• Шуст Р. М. Дирхем, дирхам, диргем // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — .
• Р. М. Шуст. Дирхем, дирхам, диргем [ 17 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 395. — .
• Дейвіс, Н. Європа: Історія. — К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. — 1463 с.
• Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища школа», 1975.— 156 с.: 292 ил. (рос.)

Посилання

• Ісламський «долар» середньовіччя // Umma Inform, 19.03.2012^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — .