Клонда́йкська золота́ лихома́нка (англ. Klondike Gold Rush; також Юконська золота лихоманка, Аляскинська золота лихоманка) — міграція шукачів золота на Клондайку в Юконі у 1896-1899-х роках. 16 серпня 1896 року були відкриті багаті родовища золота в руслах кількох приток річки Клондайк. Коли через рік новина дійшла до Сіетла та Сан-Франциско, вона спричинила небачену раніше «золоту лихоманку», що змусила понад 100 тис. людей піти на пошуки. Проте шлях до золота виявився занадто важким: лише 30-40 тисяч змогли дістатися до селища Доусон-Сіті на злитті річок Юкон і Клондайк. Більшість золотошукачів незабаром повернулися з порожніми руками. Лише близько 4 тисяч змогли знайти золото, із них лише сотня дійсно розбагатіли. Наплив старателів до Клондайку закінчився влітку 1899 року, коли золото відкрили поблизу селища Ном (Аляска) на березі Берингової протоки.
Клондайкська золота лихоманка | ||||
64°02′ пн. ш. 139°17′ зх. д. / 64.033° пн. ш. 139.283° зх. д. | ||||
Тип | подія | |||
---|---|---|---|---|
Країна | Канада | |||
Регіон | Юкон | |||
Клондайкська золота лихоманка у Вікісховищі |
Головний наслідок золотої лихоманки на Клондайку — поштовх до освоєння Північно-західних територій Канади і Аляски.
До золотої лихоманки
Автохтонне населення Північно-західної Америки, ще задовго до приходу європейців, добувало в цьому районі мідь. Золоті самородки індіанцями не цінувалися, оскільки метал цей м'який і для домашнього господарства малопридатний. Російська імперія та Компанія Гудзонової затоки досліджували цей район ще на початку 19-го століття, але їхньою головною метою була торгівля хутром, яка не вимагала важкої праці на рудниках і майже відразу давала прибуток. Навіть перші старателі, щоб вижити, поєднували пошуки золота з торгівлею хутром.
У другій половині 19-століття американські шукачі золота дісталися до Аляски. Їм вдалося домовитися з місцевими племенами тлінкітів та тагішів щодо проходу через [en] і перевал Вайт, оскільки індіанці охороняли ці перевали від чужинців. У 70-80-х роках перші старателі дісталися до верхів'я Юкону й річки Клондайк На той час там мешкало плем'я ген, яке займалося лише полюванням і рибальством, і нічого не знало про золото на їхніх землях.
1883 року Ед Шіффелін знайшов розсипи золота вздовж річки Юкон. 1886 року пошукова експедиція виявила значні родовища золота вздовж річки Форті-Майл. На місці впадання річки Форті-Майл в Юкон виникло однойменне селище Форті-Майл. Одночасно золото було знайдене в районі річки Клондайк, але його було замало, щоб застовпити ділянки. Наприкінці 1880-х на Юконі було кількасот старателів, які добували незначну кількість золота і водночас торгували з індіанцями ген.
На Алясці найбільшим поселенням було Серкл Сіті, засноване 1893 року. За три роки воно зросло до 700 жителів, мало магазин, оперу, школу, бібліотеки. Сюди старателі звозили намите золото й купували необхідні речі. Наприкінці 1896 року, із відкриттям золота на Клондайку, містечко практично спорожніло, залишилося лише кілька жителів.
Відкриття золотої жили
У серпні 1896 року група людей на чолі з [en], представником місцевого племені, та Джорджом Кармаком, який в основному займався риболовлею і сплавлянням лісу до містечка Форті-Майл, подорожуючи вниз за течією Клондайка, вирішила спробувати свого щастя в старательстві на безіменній притоці річки Раббіт. 16 серпня 1896 року група Кармака провела перший намив, який залишив на дні 12,5 грамів золота — на 4 долари в тодішніх цінах (намив золота на 10 центів на Юконі у той час вважався хорошим результатом). Дуже швидко вони наповнили золотим піском і самородками порожню сумку з-під набоїв, яка слугувала їм доказом їхньої розповіді про відкриття нової золотої жили. Як першовідкривач, Джордж Скукум мав право застовпити собі дві ділянки. По одній ділянці отримали і двоє членів його групи. Кожна ділянка, за тодішніми законами, простягалася на 500 футів (150 м) за руслом річки і завширшки — до найближчих гір. Ширина ділянки не мала великого значення, оскільки золото залягало завжди безпосередньо в руслах. Річку Раббіт перейменували в Бонанза, а її безіменну притоку назвали «Ельдорадо».
Після того як Кармак та члени його групи зареєстрували ділянки в місті Форті-Майл, куди вони вирушили відразу після відкриття жили, жителі навколишніх населених пунктів почали дізнаватися про відкриття групи Кармака. Старателі зі стажем із скептицизмом сприйняли цю звістку, оскільки вже бачили десятки подібних «відкриттів на одну заявку», крім того, реєстрація ділянки в районі Клондайку коштувала вп'ятеро дорожче, ніж на території американської Аляски, що знаходиться всього за кілька миль на захід від Форті-Майл. Та й ділянки на канадській території дозволялися значно меншого розміру. Незважаючи на це, чимала кількість людей вирушили на Клондайк у пошуках золота, а невдовзі після успіхів перших старателів почалась Клондайкська золота лихоманка, яка привабила десятки тисяч людей у цей регіон.
Новина дуже швидко поширилася і серед інших таборів старателів. До кінця серпня всі ділянки на Бонанзі були вже розібрані й зареєстровані. Наступними розійшлися ділянки на річці Ельдорадо. Згодом виявилося, що родовища на Ельдорадо навіть багатші, ніж на Бонанзі. Багато старателів почали перепродувати свої ділянки за великі гроші. Наприкінці січня 1897 року новина про золото дісталася до містечка Серкл-Сіті. Попри складні погодні умови, багато шукачів відразу вирушили на собачих упряжках вгору вздовж Юкону, щоб застовпити найкращі ділянки. За одну добу дерев'яні зруби в Серкл-Сіті, що коштували 500 доларів, практично знецінилися, зате собачі упряжки підскочили в ціні в десятки разів. Коли перші старателі дісталися із Серкл-Сіті до Клондайку, то всі більш-менш перспективні ділянки були вже розібрані і більшість авантюристів, що прибули пізніше, всю зиму розробляли порожню породу, але про це вони дізналися лише на початку літа, коли почали промивати цю саму породу.
Зовнішній цивілізований світ ще нічого не знав про новознайдене родовище. Канадські службовці надіслали повідомлення своєму начальству в Оттаву про нове родовище та про наплив старателів, але ніхто на це не звернув уваги. Замерзлі річки на цілу зиму і весну зупинили пароплави, і лише в липні 1897 року перше судно залишило Юкон, везучи в Америку нове золото й казкові історії про Клондайк. Новина, діставшись до центральних регіонів Канади і Америки, уже давно застаріла — на Клондайку не залишалося вільного місця для нових старателів, але це не зупинило наплив нових робочих на Північ.
Початок золотої лихоманки
Відкриття золотих покладів на Юконі трапилося у момент, коли відчувалася гостра нестача запасів золота у всіх розвинутих країнах світу. Тогочасний золотий стандарт прив'язував паперові гроші до наявних золотих запасів. Різке скорочення золотодобування наприкінці 19 століття спричинило пришвидшене зростання ціни золота у порівнянні з паперовими грошима, що сприяло вилученню його з обігу. Це викликало паніку 1893 й . На фоні економічної депресії ширилися безробіття і фінансова невпевненість.
15 липня 1897 з Аляски прибув перший пароплав до Сан-Франциско, а через два дні інший пароплав прибув до Сіетла. Прибуття нового золота в Сан-Франциско спочатку не викликало великого ажіотажу, оскільки газети там були зайняті описом жахів бубонної чуми, що була завезена напередодні з Калькутти. Справжню лихоманку першими почали роздмухувати газетярі Сіетла. У суботньому випуску газети «Seattle Post-Intelligencer» (17 липня 1897) титульну сторінку займайла стаття під назвою «Золото! Золото! Золото! Золото!», де стверджувалося, що 68 новоспечених багатіїв привезли на двох суднах золота на 1 139 тис. доларів США (на 2010 рік це відповідало майже одному мільярду доларів), але пізніше стверджувалося, що це ще занижена вартість. Звістка про золоті копальні на Клондайку сколихнула все населення Північної Америки. Майже мільйон людей виявили намір поїхати на північ за золотом, але в дорогу змогли вирушити близько 100 тисяч. Більшість повернулися з півдороги назад — до Клондайку дісталося близько 30-40 тисяч шукачів.
Прибережні порти на Північному-заході Америки відчайдушно потребували оживлення торгівлі у цьому регіоні. Газети наповнилися статтями про нові золоті копальні, романтичними описами пригод старателів. Особливо постарався в рекламі Клондайку Ерастус Брейнерд — тогочасний секретар Бюро інформації Торгової палати Сіетла. Він прагнув проголосити Сіетл центром відправлення старателів на Клондайк, базою забезпечення їх усім необхідним.
Національний склад шукачів був різноманітним, хоча 60-80 % все ж становили жителі Америки й недавні емігранти, які найбільш страждали від економічної депресії. Значна частина шукачів не мала жодного гірничого досвіду й була колишніми клерками, продавцями, фермерами, що розорилися. У самому Сіетлі заради Клондайку залишили свої місця мер міста, дванадцять поліцейських і багато водіїв трамваїв. Серед шукачів золота були й відомі, успішні люди — колишній губернатор Вашингтону Джон Макгров (англ. John McGraw), адвокати, фотографи й репортери відомих газет.
Сіетл і Сан-Франциско конкурували між собою за бізнес, пов'язаний з відправленням і постачанням експедицій на Юкон. Ринок швидко наповнився товарами з назвою «Клондайкський», які ніби-то спеціально були призначені для далекої Аляски: одяг, сухі продукти, інструменти, ліки, сигари, ковдри, пічки отримували популярну приставку і продавалися за вищою ціною. Пропонувалися навіть спеціальні велосипеди для снігу, вітрильні санчата, «снігові поїзди», годинникові тарелі для промивання золота. Навіть Нікола Тесла почав рекламувати майбутній рентгенівський апарат для знаходження золота. Для шукачів публікувалися брошури з порадами щодо маршрутів на Клондайк, реманенту, одягу, поведінки, гірничої справи. Одна з таких брошур — Клондайк: Посібник для шукачів золота — містила понад 300 сторінок порад.
Шлях на Клондайк
До Клондайку можна було дістатися від Берингового моря вгору по течії Юкону, вниз по Юкону від його початку або по бічних притоках. Навігація по Юкону можлива влітку між червнем і листопадом від його дельти аж до міста Вайтгорс вище від Клондайку. Загалом подорож, зважаючи на географію регіону й кліматичні умови, була дуже непростою. Гори були складні для переходів, звивисті річки в багатьох місцях непрохідні для човнів, коротке літо досить спекотне, а взимку температура опускалася до -50 °C..
У лютому 1898 року канадський уряд запровадив закон, який дозволяв входити на територію Юкону лише шукачам, що мали річний запас продуктів. Загалом всі продукти важили близько 520 кг. Разом із реманентом вага поклажі становила 900 кг (американська тонна). Звичайно, що ціни на собак і коней нечувано зросли. Навіть слабенький кінь, який у Каліфорнії вартував не більше 50 доларів, в Даї коштував до 700 доларів (19 000 доларів на ціни 2000 року)..
Морський шлях
Від Сіетла або Сан-Франциско шукачі могли дістатися до Доусон-Сіті морем. До форту Сент-Майкл (колишня російська колонія на Алясці) потрібно було проплисти 4000 км морем і далі по річці Юкон ще 2700 км. Цей шлях називали «дорогою багатіїв», оскільки квитки на судна були недешеві для пересічного американця — початкова ціна становила 150 доларів, а ближче до зими — вже до 1000 доларів. Попитом користувалися риболовецькі катери, старі пароплави з гребними колесами, вугільні баржі. Усі кораблі перевантажувались понад міру, тому декілька з них по дорозі до Аляски затонули. Пароплав Clara Nevada, попри заборону перевозити одночасно і динаміт, і людей, вийшов у плавання і вибухнув поблизу порту Скагвей. Під час вибуху загинули всі 65 пасажирів, врятувався лише один пес. У хід пішов і сорокарічний пароплав Eliza Anderson, який вже багато років стояв на «мертвому якорі» і слугував як гральний салон. Він був настільки старий, що його паровий двигун не мав конденсатора, не було електричного генератора, котел не тримав тиску, навіть компасу не було. Однак на нього було продано вдвічі більше квитків, ніж там було місця. І цей корабель ще вів за собою караван із інших таких малопридатних до плавання суден, включаючи легку прогулянкову яхту на буксирі. Під час подорожі пасажири не раз прощалися з життям і писали прощальні листи родичам, вимагали повернути судно назад, і лише із-за впертості капітана продовжували подорож. Eliza Anderson до форту Сент-Майкле не дійшла 1200 км — розбилася об причал на проміжній зупинці. Частина пасажирів, що ще прагнула дістатися до Клондайку, пересіла на інше судно, а у форті Сент-Майкл — знову на інше. Але час було втрачено і останнє судно не встигло доплисти до Доусон-Сіті до зими. Коли через 10,5 місяців після відплиття з Сіетла залишки пасажирів дісталися Доусон-Сіті, то більшість відразу купили зворотній квиток. Із тих, хто з цієї експедиції залишилися, до осені 1898 дожили лише троє. Решта померли від цинги, шигельозу (тоді називали дизентерією), скоїли самогубство. І лише двоє змогли знайти золота на кілька тисяч доларів.
Загалом морським шляхом до Клондайку вирушило 1800 людей, але всі, хто не встиг відплисти до 1 серпня, були захоплені згодом у льодовий полон на Юконі й змушені були зимувати в жахливих умовах.. Лише 43 шукачі встигли дістатися до Клондайку до настання зими 1897/98 років. З них 35 змушені були повертатися назад, оскільки більшість своїх запасів їжі та реманенту вони покинули по дорозі, поспішаючи до Клондайку.
Сухопутні шляхи
Південно-Східний шлях
Більшість золотошукачів вдавалися до подорожі кораблем до портових міст Скагвей або Даї, які розташовані над каналом Лінн на західному узбережжі Аляски, потім — пішки 53 км по Чилкутському шляху, долали Береговий хребет та прямували або [en], або перевалом Вайт до озер [en] або [en], які знаходилися вже в провінції Британська Колумбія. Далі — на човнах і плотах до самого Клондайку. Уздовж усього Юкону, від озера Беннет до Доусон-Сіті, береги річки були всіяні наметами шукачів, які зупинялися на перепочинок і ремонт.
Канадський шлях
Альтернативним до Південно-Східного маршруту був Канадський шлях, який більшою частиною проходив канадською територією. Канадці обирали його для того, щоб не проходити американську митницю. Перша частина шляху (1600 км) починалася в селищі Ешкрофт, і проходила через болота, річкові каньйони і гори аж до селища Ґленора. Принаймні 1500 шукачів пройшли, обравши цей маршрут. На шляху вони зустрілися з такими ж труднощами, що й ті, хто добирався до Ґленори від прибережного містечка Врангель.
Три інших маршрути починалися в місті Едмонтон в Альберті. Основний маршрут — «верховий» — йшов на північний захід від Едмонтона до річки Піс, далі горами до Клондайку, перетинаючи річку Лаярд. Інші два маршрути, відомі як «водяні», йшли в основному річками. Один — човном по річках, переходом до річки і далі човном до Доусон-Сіті. Інший — по річці Макензі до Форт-Макферсон, далі до Форт-Юкон і 640 км вгору по Юкону до Доусон-Сіті. Приблизно 1660 шукачів вибрали ці три маршрути, з них лише 685 дійшли до кінця. Дехто витратив на весь шлях 18 місяців — на той час Клондайкська золота лихоманка вже почала затихати.
Американський шлях
Подібно до канадського маршруту, був ще американський, який починався в порту Валдіз, набагато північніше від Скагвей. Пароплавні компанії рекламували його як кращий маршрут, ніж через Скагвей. Ним пройшли 3500 чоловік та жінок. Ніякого контролю за шукачами не було, тому вони самі вирішували, скільки провізії брати в дорогу. Одні запасалися на три місяці, інші — на трохи більше року. Як виявилося пізніше, навіть найбільш запасливим їжі до кінця подорожі не вистачило.
Перші пароплави до Валдізу прибули восени. Погодні умови під час плавання були настільки нестерпні для тварин, що ще на пароплаві довелося застрелити майже всіх собак, коней, мулів та віслюків. Величезний льодовик між портом і горами робив цей маршрут майже непрохідним. До перевалу потрібно було долати 32 км на висоті 1,6 км. На деяких ділянках лише з допомогою канатів і блоків можна було витягнути нагору вантаж. Холод та хвороби забрали життя багатьох мандрівників.
Інші шукачі пробували старий російський маршрут через [en], трохи на схід від Валдізу, проте ті, хто рекламував його як пряму дорогу до золота, нічого не знали про нього. Маршрут виявився ще складнішим, смертельним майже для всіх, хто спробував його подолати. Одна з груп, що налічувала 19 жителів Нью-Йорка, з неймовірними зусиллями зійшла наверх льодовика, але вже не могла здолати шлях до Доусон-Сіті й повернула назад. Після спуску з льодовика живими залишилося лише сім чоловік, троє з них померли у спальних мішках, чекаючи допомоги на березі, із чотирьох, що вижили, двоє осліпли.
Прикордонний контроль
Із того часу, як США у 1867 році викупили в Росії Аляску, кордони в південно-східній частині регіону були предметом між США, Канадою й Британією. І Канада, і США претендували на порти Даї і Скагвей. Тисячі американських старателів у цьому регіоні, велика кількість золота, складність державного управління віддаленими і часто ізольованими районами робили прикордонний контроль непростою політичною проблемою.
На початку золотої лихоманки США відрядили невеликий військовий загін до Серкл-Сіті на випадок інтервенції до Клондайку, оскільки Канада розглядала питання виселення всіх американських золотошукачів з території Юкону. Ні виселення, ні інтервенція не відбулися, натомість США погодилися зробити Даї допоміжним портом для прибуття в Канаду, щоб британські судна могли безперешкодно вивантажувати товари й канадських пасажирів. Канада у свою чергу погодилася дозволити американським старателям промишляти на Клондайку. Обидва рішення не були сприйняті ні в США, ні в Канаді. Американські бізнесмени скаржилися, що порушено їх монополію на торгівлю в цьому регіоні, а канадська громадськість вимагала певних заходів проти американських старателів.
(Канадська Північно-Західна кінна поліція) встановила контрольні пости на кордоні Території Юкону, включаючи перевали Чилкут і Вайт. Поліцейські були озброєні, маючи навіть кулемети Максима.. До їхніх обов'язків входило впровадження закону, що вимагав від усіх, хто входив на територію Юкону, мати річний запас продуктів. Вони також вилучали незаконну зброю, виконували функції прикордонних митників. Останні дії викликали обурення серед американських громадян, які змушені були платити 25 % мита на свої товари. Кінна поліція (хоча насправді в них не було жодного коня) загалом мала добру репутацію, хоча й інколи звинувачувалася у хабарництві.
Розробка золотих жил
До Доусон-Сіті під час золотої лихоманки дісталися від 30 до 40 тисяч старателів, із них лише 15-20 тисяч спробували знайти золото. З останніх золото знайшли не більше 4 000 і лише кілька сотень щасливців розбагатіли. Коли перші старателі прибули на Клондайк наприкінці літа 1897, вони дізналися, що найкращі ділянки вже розібрані місцевими з Форті-Майл, Форт-Юкон, [en] і Серкл-Сіті ще до того, як новина про золото дійшла з першим пароплавом до Сан-Франциско. Коли основна маса шукачів влітку 1898 року дісталися до Клондайку, їм вже нічого не залишилося. Річки Бонанза, Ельдорадо, Ганкер і Домініон були розмічені на майже 10 тисяч ділянок і далеко не на всіх із них було золото. Нові шукачі мали йти далі, щоб застовпити щось для себе.
Золото на Клондайку залягало окремими жилами, які були витиснені на поверхню вулканічними процесами мільйони років тому. Ерозійні процеси знесли золото в русла річок у вигляді самородків, піску та золотого пилу. За тисячоліття річки багато разів змінювали свої русла. Старі русла інколи підіймалися в результаті геологічних зміщень. Тому золото можна було знайти і в шарах осадів у долинах теперішніх річок, і на підвищеннях. Відшукати старі русла річок було непростою справою, тому в перший рік старателі розробляли існуючі русла. Наприкінці 1897, коли всі існуючі русла були розібрані, почали розробляти підвищені місця. Золото було розподілене дуже випадково і нерівномірно, що робило майже неможливим прогноз перспективності окремих ділянок. Був лише єдиний надійний метод — пробивати пробні шахти на всю глибину алювію, що часто становила від 4 до 9 м. Вічна мерзлота робила цей процес дуже важким і повільним.
Процес розробки
Гірничі розробки починалися з очищення поверхні від рослинного шару й сміття. Потім викопувалася шахта. Якщо шахта видавалася перспективною, вона поглиблювалася на всю товщину алювію аж до корінних порід, де золота було найбільше. Пробивання вертикальної шахти ретельно контролювалося, щоб не пропустити можливу золоту жилу і вчасно відкоригувати напрямок пошуків.
Клондайк лежить у субарктичній кліматичній зоні, де ґрунти, починаючи з глибини 1,8 м, вічно замерзлі. Тому викопувати шахти починали влітку, коли тане верхній шар і відразу можна промити породу й оцінити перспективність ділянки. Але золота лихоманка не дозволяла затримок. Наприкінці 19-го століття для пробивання мерзлоти використовували розмив водою під тиском і драги, але це потребувало важкої і дорогої промислової техніки, яка не встигала за шукачами на Клондайк. Натомість старателі розігрівали мерзлоту багаттями. За раз можна було відігріти до 36 см ґрунту, який потім витягувався на поверхню і знову розкладалося вогнище. Це повторювалося, доки не були досягнуті материкові породи. Укріплення шахт не проводилося, оскільки вічна мерзлота скріплювала алювіальні породи не гірше цементу. Але все ж інколи траплялися обвали, коли надто сильний вогонь розморожував стінки шахти. Перед спуском у шахту її потрібно було очистити від диму та отруйних газів. Для цього найчастіше використовували спеціальні міхи. Розталий алювій, часто у вигляді болота, витягували нагору, де він взимку відразу замерзав. Видобутий ґрунт чекав до літа, поки можна буде його промити.. Інколи старателі лише через кілька місяців могли оцінити, наскільки вони збагатіли на своїй ділянці. Альтернативний і більш ефективний метод полягав у розмороженні ґрунту парою, але для цього необхідні котел і труби, а в шахті накопичувалося багато конденсату. У перші роки лихоманки цей метод не був поширений.
Улітку видобуті породи промивалися водою в мийних жолобах. Питома вага золота в сім разів більша, ніж гравію, тому легші породи вода змивала з лотка, а на дно осідали золоті самородки і важкий пісок. Промивання могло повторюватися до 20 разів. Породу промивали кілька днів в з'єднаних один з одним лотках. Потім потік води перекривали і досліджували осад на лотках. Цей метод потребував багато води і річки рясніли складними міні-дамбами і дерев'яними жолобами для води. На підвищення воду неможливо було доставити по жолобах, тому старателі виконували «сухе» промивання — ящики з подрібненою породою розхитували і вібрували на спеціальних конструкціях. Це створювало ефект киплячого шару і важке золото осідало на дно.
У кінці зібране золото у вигляді самородків, піску чи пилу обмінювалося на чек в одному з банків в Доусон-Сіті. У самому місті більшість розрахунків здійснювалася золотим піском. Кожен старатель мав з собою невеличку вагу. Курс золота був 16 доларів за унцію.. Старателі дуже пильно слідкували за межами своїх ділянок. Навіть кілька сантиметрів в той чи інший бік могли вартувати сотні доларів. На дуже багатих ділянках протягувалися шнурки, від них до землі опускався висок. Інколи лише таким способом могли визначити, кому належить золотий самородок.
Реєстрація ділянки
Для проведення гірничих справ потрібні були час і гроші, особливо після того, як ближній ліс був вирубаний і стовбури дерев для спорудження лотків та розведення багаття в шахтах треба було доставляти здалеку. Орієнтовно, старатель витрачав на дрова 1 500 доларів, на спорудження дамби — 1 000 доларів, на водовідвідні лотки — 1 500 доларів, на коробки для промивання породи — 600 (загалом сума сягала 4600 доларів).
Привабливістю Клондайку було те, що знайдене золото концентрувалося на невеличких ділянках. Деякі річки Клондайку були в 15 разів багатші золотом, ніж колись у Каліфорнії і навіть зараз (у Південній Африці). Наприклад, з 29-ї ділянки на річці Ельдорадо лише за два роки було добуто золота на 230 тис. доларів (18 млн. в цінах 2013 року).
За канадськими законами старателі повинні були мати ліцензію на свої пошукові роботи. Її можна було отримати відразу в Доусон-Сіті, або при відправленні з Вікторії — столиці Британської Колумбії в Канаді. Якщо старатель знаходив ділянку, варту розробки, він повинен був зареєструвати її. Для цього ділянка відмічалася кілками і старатель поспішав до Доусон-Сіті, де уповноважений реєстрував її за 15 доларів. Із 1897 року дозволялося реєструвати лише одну ділянку на особу (прізвище), подружні пари, яких було немало, могли реєструвати дві ділянки — на різні прізвища чоловіка і жінки. Перший рік ділянка розроблялася безоплатно, наступні роки за неї потрібно було платити 100 доларів. Уряд Канади збирав роялті з добутого золота — 10-20 %.
За законом ділянку потрібно було зареєструвати протягом 60 днів. Якщо старатель не встигав без поважних причин, інший міг застовпити цю ділянку. Бувало, що на незареєстровану ділянку було відразу кілька претендентів. Тоді між ними проводилися змагання. Розмір ділянки, яку можна було застовпити, постійно був предметом суперечок. Традиційно, заявка могла бути зареєстрована на 150 м (500 футів) довжини річки, включаючи береги до найближчого водорозділу. Канадські представники спробували зменшити ділянку до 46 м, але під тиском старателів пішли на компроміс — 76 м (250 футів). Єдиний виняток робили для першовідкривачів золотоносних річок, де першопроходець отримував дві ділянки. Точно розміряти ділянки було складно, особливо для старателів, кожен з яких намагався захопити собі хоч трішки, але більше. Канадський уряд призначив Вільяма Огілві топографом і після його перевимірів було виявлено багато надлишкових шматків землі, які були виставлені для реєстрації. Деякі з них були дуже багаті на золото.
Після реєстрації ділянки можна було продавати, при цьому ціна на них залежала від перспективності. Багаті старателі могли собі дозволити купувати «неперевірені» ділянки на багатообіцяючих річках по 5 тис. доларів (4 млн в цінах 2000 року). Наприклад, восьма ділянка на Ельдорадо була продана за 350 тис. доларів (280 млн). Менш удачливі, або недостатньо екіпіровані шукачі швидко ставали бідняками. Дехто розпродував своє майно і повертався на південь, інші наймалися робітниками на чужі копанки, або шукали роботу в Доусон-Сіті. Денний заробіток у 15 доларів був дуже високий у порівнянні з американськими стандартами, але низький для Клондайку. Надія знайти нові золотоносні річки постійно підтримувала дух багатьох бідних старателів, які шукали золото навколо Клондайку. За найменшої чутки про нове золото вони кидали свої ділянки і рушали до нових місць в надії застовпити багате місце. Надії ці майже завжди були примарними.
Кінець золотої лихоманки
У 1899 році вже була прокладена телеграфна лінія між Скагвей і Доусон-Сіті. У 1898 почалося будівництво залізниці через перевал Вайт і до вершини навігації по Юкону. Це була перша вузькоколійна залізниця на Алясці. На той час, коли у 1900 році був забитий останній костиль біля містечка Вайтгорс, золота лихоманка спала і колія виявилася майже закинутою. Попри покращення у зв'язку і транспорті, починаючи з 1898 року золота лихоманка почала згасати. Це почалося влітку 1898 року, коли багато новоприбулих у Доусон-Сіті шукачів були не в змозі ні застовпити придатну ділянку, ні заробити собі на прожиття, тому поверталися додому. Для тих, що залишалися, заробітки значно зменшилися — до 100 доларів на місяць у 1899 році. Газети теж втратили інтерес до Клондайку і навіть почали підсміюватися з золотошукачів. Навесні 1898 року розпочалася іспансько-американська війна і Клондайк зійшов з чільних сторінок газет. Попиту на реманент і спорядження для золотошукачів вже не було і нерозпродані товари виставлялися в Сіетлі за дуже зниженими цінами.
Інша причина занепаду Клондайку полягала в самому Доусон-Сіті, який у 1898 році перетворився з безладного, хоч і багатого, містечка на солідне та консервативне місто з набором цивілізаційних зручностей. Сенатор Джеррі Лінч, відвідавши Доусон-Сіті, порівнював нові покриті дороги і гарно вдягнуту публіку з вулицею Стренд у Лондоні, яка славилася своєю елегантністю. Містечко більше не було привабливим для золотошукачів, які звикли до простішого способу життя.
Останньою подією, що заспокоїла Доусон-Сіті, було відкриття золота в інших місцях Аляски й Канади, що започаткувало інші золоті лихоманки, вже далеко від Клондайку. У серпні 1898 року золото знайшли на озері [en] біля витоків річки Юкон, а взимку 1898—1899 років ще більше родовище відкрили біля поселення Ном у гирлі Юкону. У 1899 році потік золотошукачів з усього регіону Аляски ринув до Ному. Доусон-Сіті за один тиждень зменшився з 30-тисячного міста до 8-тисячного містечка. Клондайкська золота лихоманка закінчилася.
Поселення на Клондайку
Великий наплив золотошукачів створив житловий бум вздовж маршрутів до Клондайку. Нові поселення часто були хаотичними скупченнями наметів і дерев'яних зрубів. Більшість з них знелюдніли після золотої лихоманки. Старателі були в основному чоловіками, чимало з яких супроводжували і їх жінки. Деякі самотні жінки працювали у гральних і танцювальних салонах, заохочуючи новоявлених багатіїв витрачати своє золото на розваги.
Доусон-Сіті
Джозеф Френсіс Ладу (англ. Joseph Francis Ladue) із Нью-Йорка заснував містечко Доусон-Сіті в 1896 і назвав його на честь [en] (англ. George Mercer Dawson), канадського геолога, картографа і дослідника району Клондайк у 1887.
Містечко стало значним центром за часи Клондайкської золотої лихоманки. Чим більше золота видобувалося з надр Клондайку, тим більше старателів залишалося в цьому регіоні на тривалий час. Тамтешні містечка, які називали «бумтаунами», швидко перетворювалися на досить великі поселення, які пропонували приїжджим їжу, нічліг і, зрештою, хоча б натяк на цивілізацію. Найбільшим з них був Доусон-Сіті. Поселення на перетині річок Клондайк та Юкон, що до початку лихоманки налічувало лише 500 жителів, через два роки стало містом, яке процвітало і постійно збільшувалось, легендарним місцем, готовим прийняти новоприбулих 24 години на добу. У 1898 в Доусон-Сіті населення стрімко зросло до 40 000 жителів — у місті мало не настав голод. Проте з кінцем золотої лихоманки в 1899 населення містечка зменшилось до 8 000, а в 1902 — до 5 000.
Даї і Скагвей
Два порти — Даї і Скагвей, через які проходили основні маршрути старателів, до початку золотої лихоманки були маленькими поселеннями, у кожному з яких було лише по одному дерев'яному зрубу. Оскільки причалів в цих портах не було, вантажі з кораблів виносилися прямо на берег, звідки власники намагалися якнайшвидше прибрати їх подалі від високого припливу. Вантажі розбивалися, розкрадалися і губилися в загальній метушні. Деякі мандрівники спеціально прибували, щоб організувати постачання товарів для майбутніх старателів. Частина самих шукачів, побачивши, наскільки важким буде шлях до Доусона, вирішувала пристати до бізнесу з обслуговування старателів. Уже в перші тижні на болотистому березі Даї і Скагвей з'явилися торговельні ятки, салуни і офіси — частина — в наметах, частина — у нашвидкуруч складених зрубах.
Скагвей швидко став популярним у новинах. Відомий природоохоронець Джон М'юр описував містечко як «мурашине гніздо, яке перенесли до чужої місцевості й розворушили палицею». Перевали Вайт і Чилкут, що вели від Скагвей до Клондайку, стали пізньої осені 1897 року непрохідними і близько 5 тисяч шукачів затрималися в містечку, не маючи змоги ні йти вперед, ні повертатися додому. У той час, як Даї протягом зими залишався транзитним пунктом, Скагвей перетворювався на більш осіле місце. Незабаром був збудований пірс і частина пароплавів, що прямували до Даї, почали швартуватися в Скагвей. Містечко належало до території США, але жодна служба не стежила за правопорядком. Практично панувало беззаконня — пиятики, стрілянина, проституція. [en] — суперінтендант Канадської кінної поліції — після відвідин Скагвей зауважив, що це «було лише трохи краще, ніж пекло на землі … майже найбільш злочинне місце у світі». Однак, станом на літо 1898 року Скагвей, маючи від 15 до 20 тисяч мешканців, був найбільшим містом на Алясці.
Пізнього літа 1897-го року Скагвей і Даї потрапили під контроль [en] і його банди, які прибули серед перших і облаштувалися в Скагвей. Мильний Сміт був ошуканцем і злодієм, його банда, що налічувала 200—300 осіб, обманювала і обкрадала старателів на всіх дорогах до кордону з Канадою. Вони створювали фіктивні салуни та агентства з метою приховати свої махінації. Одним із таких агентств був фіктивний телеграфний офіс, де відповідно вдягнутий оператор ніби-то передавав телеграми до США і Канади, навіть імітуючи отримання відповідей. Коли їхні дії перейшли межу, місцеві сформували комітет самоуправи і зрештою, при спробі чергового пограбування, Мильного Сміта було вбито в перестрілці. Його банда швидко розпалася.
Врангель
Інший порт — Врангель — на маршруті Стікіне, який слугував проміжним пунктом золотих лихоманок попередніх років, знову швидко розширився, разом із супутніми грабунками, азартними іграми й голими танцівницями в салунах. Поселення Валдіз на березі Аляскинської затоки слугувало притулком для тих, хто обрав «американський маршрут» і в безуспішних спробах залишився майже без припасів зимувати в наметах у 1897-98-х роках. Населення Едмонтона (Канада) зросло від 1200 до 4000 жителів протягом 1898 року. Кілька міст поза Аляскою теж відчутно збільшили своє населення — Сан-Франциско, Сіетл, Такома, Портланд, Ванкувер.
Державні служби
Правопорядок на Клондайку
Американська і канадська системи підтримання порядку кардинально різнилися. Американці не терпіли втручання поліції у свої справи. Вони намагалися самі розібратися зі своїми проблемами, створюючи громадські комітети і вибираючи шерифів, які б представляли їхні інтереси і підтримували порядок. Тільки за цієї системи необмежена корупція і залякування призвели до того, що найбільший злочинець на Алясці — Мильний Сміт — став маршалом на параді Дня незалежності. У Канаді ж керівники поліції призначалися урядом.
У 1897 році порядок забезпечували 96 членів Північно-Західної Кінної Поліції, через рік їх кількість збільшилася до 288. До літа 1898 року поліцією керував [en], потім його змінив колишній військовий полковник [en], відомий своєю суворістю і принциповістю. Саме завдяки суворим порядкам вдалося запобігти сотням, якщо не тисячам, трагедій на Юконі. Порядок починався вже від Канадського кордону, де поліція не пропускала старателів без річного запасу продуктів, які десятки разів перетинали кордон, переносячи частинами свою поклажу, і було непросто організувати їх контроль і облік. Але поліція з цим справлялася. Крім того, вона контролювала процес спорудження човнів і плотів на берегах озер Ліндман і Беннет, давала поради, забороняла спускати на воду ненадійні човни — «плавучі труни», як їх називали самі поліцейські.
Сем Стіл запровадив реєстрацію всіх суден, що спускалися вниз по Юкону до Доусона — кожен плавзасіб отримував свій номер і запис в журналі — імена мандрівників, їхні адреси і адреси родини. Поліцейські контролювали проходження човнів і плотів на 800-кілометровому маршруті до Доусон-Сіті. Якщо хтось не з'являвся на проміжному пункті в очікуваний час, поліція організовувала його пошуки. Стіл особисто супроводжував флотилію з 7 тисяч саморобних суден вниз по Юкону. Він призначив капрала Діксона, що мав досвід плавання по річках, відповідальним за проходження численних порогів, де перед тим розбилися десятки човнів. Капрал перевіряв кожен човен і пліт на безпеку для проходження порогів, висаджував дітей і жінок, щоб вони берегом проходили небезпечні перепади, і дозволяв пропливати човну лише за умови, що там була хоча б одна людина, що розбиралася у веслах і човнах. Американці були дуже незадоволені такими порядками і втручанням у їх приватну справу — плисти чи не плисти, але Стіл накладав 100 доларів штрафу за порушення правил. У результаті човни перестали розбиватися на річкових перепадах. Із тридцяти тисяч людей, що сплавлялися по Юкону в 1898 році, нещасних випадків було лише 23. Крім того, поліція вирішувала спірні питання поділу майна між старателями, розпоряджалася майном тих, хто помер чи загинув — цінні речі відправлялися родичам, інші розпродувалися, а гроші теж відсилалися до спадкоємців.
Порядок у Доусон-Сіті
На відміну від американської території Аляски, Доусон-Сіті був законослухняним містом. Протягом 98-го року в Доусоні і його околицях не було жодного вбивства і лише кілька серйозних крадіжок. На всьому Юконі було заарештовано цього року 150 людей. Більшість арештів — за проституцію, оскільки поліція хотіла якось врегулювати секс-індустрію. «Некеровані» повії регулярно арештовувалися, платили штраф 50 доларів, проходили медогляд і верталися назад до своїх справ. Зібрані гроші поліція віддавала на госпіталі. Поліція також вимагала суворого дотримання так званого [en], що забороняв будь-яку працю в неділю. Салуни та інші бізнеси закривалися в суботу рівно за одну хвилину до опівночі. Кожного, хто був помічений за працею в неділю, поліція штрафувала. Одного разу навіть був оштрафований старатель, який в неділю перевіряв свої рибальські тенета. Іншого разу були оштрафовані учасники собачих перегонів. Лише один раз було зроблено послаблення у «синьому законі» — коли одної неділі 1899 року було організовано доброчинний бал на користь церкви і госпіталю при ній.
Поштова справа
На Клондайку завжди існував «інформаційний голод». Віддаленість і важкодоступність затримували новини з цивілізованого світу на багато місяців. Навіть новини річної давності там ще вважалися свіжими. Усі старі газети, реклами, етикетки перечитувалися, поки не вивчалися напам'ять. У 1897 році пароплави привезли друкарські верстати, щоб започаткувати новий ринок друкованої продукції. Втім, першу газету «Клондайкський Самородок» надрукував на портативній друкарській машині Джин Келлі, але справжньою щоденною стала газета «Опівнічне Сонце», слідом — газета «Шахтар Доусона». Наприкінці зими запаси газетного паперу вичерпалися і для друку використовували обгортковий папір, який мали м'ясники для свого товару. У червні 1898 року старателі купили на аукціоні один номер газети з Сіетла і платили по долару чоловіку, що вголос читав новини.
Доставка листів була хаотичною і погано організованою, оскільки уряди США і Канади не організували взаємодію в поштовій службі. Заважали дві проблеми. По-перше, вся пошта з США йшла через містечко Джуно на південному сході Аляски, далі Юконом через Доусон-Сіті аж до Серкл-Сіті, а звідти американська поштова служба відсилала пошту назад до Доусон-Сіті. У результаті багатомісячних подорожей губилися листи, нищилися конверти, ставали нерозбірливими прізвища адресатів. Друга проблема полягала в самому Доусон-Сіті, де спочатку не було поштового відділу. Листи зазвичай розбиралися в двох магазинах і в салоні. Поліція пробувала сама зайнятися поштовою справою в місті, але через брак досвіду не змогла з цим впоратися. Один пароплав міг привезти до 7,5 тис. листів, які видавалися у відділу особисто. Це створювало довгі черги, у яких доводилося чекати інколи три дні. Ті, хто не міг витрачати час на чергу, наймали підлітків і жінок, які за 5 доларів пильнували пошту. Поштових марок, як і паперу загалом, не вистачало. Їх видавали по дві штуки на особу. У 1898 році поштову справу від поліції перебрав на себе тренований персонал. Справа пішла трохи організованіше, але черги ще залишалися.
Жінки на Клондайку. Корінні народи
Життя жінок
До 1886 року білих жінок було не більше сотні на всьому Юконі, проте з початком Золотої лихоманки все змінилося. У 1898 році жінки на Клондайку становили 8 %, а в Доусон-Сіті — 12 % від усіх мешканців. Багато жінок прибувало з чоловіками, або у складі родин, а були і такі, що самі вирушили у подорож. Довідники давали практичні поради щодо жіночого одягу для Клондайку, який мав бути звично консервативним — довгі спідниці і корсети, але жінки самі пристосовували своє вбрання до умов проходження маршрутів. Від жінок у складі групи завжди очікували виконання кухонних обов'язків. Лише незначна кількість жінок зважилася взяти в подорож з собою дітей.
Менше 1 % жінок, що прибули на Клондайк, працювали в копальнях. Навіть ті, хто був одружений зі старателями, займались головним чином домашніми справами. Це була важка і одноманітна робота — розтоплювання льоду і снігу, розділення заморожених продуктів, рубання дров, готування їжі, пошуки ягід у лісі. У Доусон-Сіті та інших поселеннях деякі жінки заробляли пранням одягу. Це була дуже важка праця в тих умовах, але можна було одночасно брати на домашній догляд дітей. Інші знаходили роботу у сфері обслуговування — ставали офіціантками або стюардесами на пароплавах. Остання робота добре оплачувалася, але чергувалася з періодами безробіття. І чоловіки, і жінки відкривали придорожні станції, де мандрівники могли відпочити, поїсти і поспати. Жінки краще давали раду такому бізнесу. Небагато жінок працювали носильниками на перевалах, або були домашньою прислугою.
Багатші жінки, маючи достатній капітал, могли інвестувати його в копальні або інший бізнес. Однією з найвідоміших бізнесвумен на Клондайку була Белінда Малруні. Белінда взяла з собою пакунки з шовковою білизною, бавовняною матерією і пляшки для гарячої води (термоси). У Клондайку товари швидко розійшлися за шестикратною ціною. Спочатку Белінда заснувала придорожню станцію у найвигіднішому місці — злитті річок Ельдорадо й Бонанза, потім — ресторан у Доусон-Сіті, готель Гранд-Форкс. Белінда розпорядилася, щоб після прибирання готелю й ресторану все сміття з підлоги просіювали — і заробляла «зі сміття» близько 100 доларів щодня завдяки золотому піску, що просипався на підлоги з кишень і одягу клієнтів-старателів. Пізніше вона продала цей готель, щоб побудувати ще розкішніший триповерховий, вмеблювання до якого було замовлено в Скагвей й Сіетлі, а натомість купила кілька копалень. Незабаром Белінда вийшла заміж за графа-самозванця, збанкрутіла, знову збагатіла на Алясці, поселилася в США і поступово витратила своє багатство. [en], із вельми заможної родини, теж запланувала з чоловіком подорож на Клондайк, але він обрав тепліший клімат на Гаваях, тому Марта до Клондайку вирушила зі своїм братом. Там вона успішно вклала гроші в різні копальні й пилорами, народила сина, виїхала з Клондайку і знову повернулася. Згодом Марту Блек було обрано до Палати громад Канади.
Відносно невелика кількість жінок працювала у сфері розваг і секс-індустрії. Елітною частиною жінок вважали високооплачуваних актрис й куртизанок в Доусон-Сіті, нижчим рівнем — танцюристок, часто за сумісництвом і офіціанток. Послуги і робота цих жінок дуже добре оплачувалися, але вони відпрацьовували багатогодинні зміни і мали значні витрати на свій одяг і косметику. Індустрія розваг поєднувалася з секс-індустрією, де жінки заробляли на життя проституцією. Сам секс-бізнес концентрувався на південному березі річки Клондайк — у Клондайк-Сіті, і віддалених від центру вуличках Доусон-Сіті. Існувала сексуальна ієрархія, нагорі якої були борделі і [en], рівнем нижче — незалежні магазинчики, де під вивіскою «сигари» пропонували сексуальні послуги. На самому низу були повії, що працювали в невеличких будиночках і наметах. Життя останніх було постійною боротьбою за виживання, і самогубства серед них не були рідкістю.
Доля корінних народів
Індіанські жінки також відіграли певну роль в золотій лихоманці. Багато жінок племені тлінгіт працювали носильниками, інколи носячи разом з пакунками й своїх дітей. Жінки племені ген, що мешкали біля Доусон-Сіті, однак, майже не мали контактів з білими людьми. Між індіанками й білими жінками була велика соціальна прірва. Хоча до золотої лихоманки й були приклади, коли білі чоловіки одружувалися з індіанками (як, наприклад, Джордж Кармак, що мав за дружину Кейт — дочку вождя племені тагіш), пізніше цього майже не траплялося. Та і сам Кармак, розбагатівши, невдовзі кинув дружину з дочкою. Дуже мало старателів одружилося з жінками племені ген і дуже мало жінок цього племені працювало повіями. «Респектабельні» білі жінки намагалися уникати контактів з індіанськими жінками або повіями.
Золота лихоманка повністю змінила життя корінного населення Аляски. Тінгіти і койюкони на короткий час мали значну вигоду, наймаючись до старателів носильниками і провідниками, продаючи їм продукти і реманент, проте, значний період часу, після золотої лихоманки, всі народності потерпали від шкоди, завданої довкіллю — забруднені річки, вирубані ліси. Особливо постраждало плем'я ген. Їхня популяція почала скорочуватися ще на початку 1880-х років, коли було знайдене перше золото на річці Форті-Майл, але катастрофою стало переселення племені в резервацію біля Клондайку, де індіанці страждали від забруднення води і епідемії віспи. Рибальство і мисливство стало майже неможливим у цьому районі і в 1904 році вже потрібна була допомога поліції, щоб врятувати плем'я від голоду.
Відомі особистості
Лише дуже незначна кількість зі 100 тисяч шукачів, що вирушили до Клондайку, розбагатіли. В середньому, кожен з них витрачав близько 1 000 доларів лише на те, щоб дістатися до Клондайку. Загальні витрати всіх шукачів перевищували вартість золота, що було видобуто між 1897 і 1901 роками. У той же час, більшість з тих, хто на початку знайшли золото, втрачали все в наступні роки. Старателі часто помирали без цента за душею, марно стараючись повторити своє везіння в інші роки, на інших ділянках:
- Бізнесмен і старатель Алекс Макдональд, наприклад, продовжував скуповувати ділянки після золотого буму, аж поки не закінчилися гроші. Він помер в бідності, все ще продовжуючи старательство;
- Антуан Стандер, що знайшов золото на річці Ельдорадо, страждаючи від алкоголізму, витратив всі свої гроші і змушений був найнятися працювати на кухні пароплава, щоб оплатити свій квиток додому;
- Джордж Кармак покинув свою дружину-індіанку Кейт, якій складно було призвичаїтися до нового способу життя, знову одружився і жив достатньо заможно. Утім, після його смерті і розподілу спадку між другою дружиною і дочкою, від його багатства не залишилося нічого — дружина втратила статки на невдалих бізнесах, а дочка гроші витратила на прожиття. Обидва компаньйони-індіанці Джорджа Кармака мали проблеми з алкоголем, їх покинули дружини, їх час-від-часу арештовували за пиятики;
- Джим Скукум отримував великі прибутки зі своїх ділянок, але не зміг осісти на одному місці і продовжував старательство аж до своєї смерті в 1916 року;
- Чарлі Доусон жив на широку ногу і трагічно загинув, будучи нетверезим;
- Роберт Гендерсон — старатель, який підказав Кармаку шукати золото на річці Раббіт, — прохворів майже всю золоту лихоманку, але згодом отримував прижиттєву пенсію в 200 доларів від канадського уряду за свій вклад у відкриття золота.
Найбагатші власники салунів в Клондайку, бізнесмени і гравці зазвичай теж втрачали своє багатство і помирали в бідності:
- Джин Аллен, редактор газети «Клондайкський самородок», збанкрутував і решту життя працював в редакціях невеликих видань;
- Сем Бонніфілд, азартний гравець і власник салуну, страждав від нервових нападів і помер у злиднях;
- [en] стала знаменитою танцівницею в Доусон-Сіті і залишалася популярною аж до її смерті в 1957 році;
- Її партнер і коханець [en], почавши свою кар'єру в Доусон-Сіті з прибирання і прислуговування в салунах, став одним з найбільших американських олігархів;
- Бізнесвумен [en] вдало вийшла заміж і згодом стала другою жінкою в канадському парламенті;
- Джозеф Ладу, засновник Доусон-Сіті і успішний бізнесмен, чиї статки оцінювалися в п'ять мільйонів доларів, продав свій бізнес у самий пік лихоманки — у 1897 році, повернувся до Америки і одружився зі своєю давньою знайомою. Якщо колись її батьки не дозволяли дочці вийти заміж за бідного Джозефа, то тепер же вони були раді весіллю. Але тринадцять років, що він провів на Юконі, далися взнаки і невдовзі Джозеф Ладу помер від туберкульозу.
У культурі
Золота лихоманка на Клондайку швидко стала складовою частиною північноамериканської культури і знайшла своє відображення у поемах, історіях, фотографіях і рекламах навіть через багато років після її завершення. На Юконі кожен третій понеділок серпня відзначають як свято «Дня Відкриття», із широкою рекламною кампанією для заохочення туризму. Події золотої лихоманки часто перебільшуються і не завжди є акуратно висвітленими як в тогочасній, так і в сучасній літературі. Автори, зазвичай, намагаються зупинитися на найбільш трагічних і захопливих подіях. Історик Кен Коатес описує лихоманку як «життєрадісний, гарний міф», який продовжує захоплювати і приваблювати людей.
Численні романи, книги і поеми були написані за подіями на Клондайку:
- Джек Лондон використав сцени з золотої лихоманки у таких своїх романах і оповіданнях, як «Поклик предків» — роман про їздову собаку за кличкою Бек. Його ж перу належать «Біле Ікло» та збірник оповідань «Любов до життя» про нелегке життя старателів на Клондайку;
- Його товариш по перу, поет і лірик Роберт Сервіс, хоч і не брав участі у погоні за золотом, але оселився в Доусон-Сіті у 1908 році. Сервіс написав кілька поем про золоту лихоманку, зокрема «Поема про старожила», що стала одним з бестселерів поезії першої декади XX століття. Разом з нею була популярна новела «Трейл 98-го», яка була написана на шпалерах в одному з дерев'яних будиночків у Доусон-Сіті. Відомі також і його вірші «Стрілянина Дан МакҐру» (англ. The Shooting of Dan McGrew) та «Кремація Сема Маꥳ» (англ. The Cremation of Sam McGee);
- Канадський історик [en] виріс у Доусон-Сіті, де його батько був старателем. Його перу належать численні книги з історії Канади і, зокрема, історії Клондайкської золотої лихоманки;
- Спогади ірландця Мікі МакГабана, викладені в продиктованій ним книзі «Rotha Mór an tSaoil» («Важка дорога на Клондайк»), дають змогу яскраво уявити картину тогочасних подій;
- Жуль Верн написав «Золотий вулкан» (англ. Le Volcan d'Or) (1899) про життя під час Клондайкської золотої лихоманки;
- «Золота лихоманка» — пригодницька комедія 1925 року, поставлена Чарлі Чапліном, який також виступив автором сценарію, продюсером, композитором та зіграв одну з головних ролей. У цій стрічці герой Чапліна, Бродяга, вирушає на пошуки золота до Аляски, де, як завжди, на нього чекають нескінченні пригоди та безліч комічних ситуацій.
- Клондайк — міні-серіал з шести частин, що транслювався на Discovery Channel у січні 2014 року про двох шукачів пригод з Канади, які подорожують до Юкона, наприкінці 1890 під час Клондайкської золотої лихоманки.
Додатки
- • Місце, де Кармак знайшов золото в 1896 році
Маршрути через Даї і Скагвей
- Карти Даї і Скагвей у трьох масштабах. Маршрут Дальтон показаний на середній карті зліва
Маршрути Такоу, Стікіне і Едмонтон
- Маршрути Такоу і Стікіне. Червона рамка: Розміщення карти на сучасній карті Північної Америки. Ліва карта: в пункті Glenora зливаються дві гілки маршруту Стікіне - від Врангель і Ешкрофтром. Вони йдуть далі вздовж трихової лінії. Посередині - маршрут Такоу - зливається з маршрутом Стікіне біля озера Теслін. Далі обидва маршрути перетинаються з маршрутом Даї-Скагвей (лівий верхній кут карти)
- Маршрути від Едмонтона. Червона рамка: Розміщення карти на сучасній карті Північної Америки. Велика стрілка: Канадський маршрут від Едмонтону річками і переходами до Юкону. Мала стрілка: маршрут "Задні двері". Чорна лінія: річка Макензі. Верхній лівий куток: Річка Юкон від форту Юкон до Доусон-Сіті.
Золоті ділянки Клондайку
- Карта золотих ділянок біля з Доусон-Сіті і річкою Клондайк. Червоною міткою позначена ділянка Джорджа Кармака.
Цей рекомендований список був розроблений Північно-Тихоокеанською залізничною компанією в 1897 році. Вважалося, що цього достатньо для старателя на один рік. Загальна вага поклажі становила приблизно 1 американську тонну (907 кг) і коштувала близько 140 доларів (3,800 доларів на ціни 2000 року):
- 68 кг бекону;
- 180 кг борошна;
- 11 кг вівсянки;
- 57 кг бобових;
- 4,5 кг чаю;
- 4,5 кг кави;
- 11 кг цукру;
- 11 кг сушеної картоплі;
- 11 кг сушеної цибулі;
- 6,8 кг солі;
- 0,45 кг перцю;
- 34 кг сухофруктів;
- 3,6 кг порошку для печива;
- 3,6 кг соди;
- 0,23 л концентрованого оцту;
- 0,34 кг супового порошку;
- 1 банка гірчиці;
- 1 коробка сірників (на чотирьох людей);
- 1 плита (на чотирьох людей);
- корито для промивання золота;
- набір малих відер (ковшів);
- 1 велике відро;
- ніж, виделка, ложка, чашка і тарілка;
- сковорода;
- кавник і чайник;
- точильний камінь;
- дві кирки і лопата;
- одна лучкова пилка;
- ремені;
- дві сокири на 4 людей і одна запасна ручка;
- шість прямих напилків (200 мм) і два скошених на одну групу старателів;
- скобель, коловорот, рубанок і молоток на всю групу;
- 9,5 м канату;
- 3,6 кг смоли (пеку) і 2,3 кг клоччя на чотирьох людей;
- цвяхи різних розмірів 2,3 кг на чотирьох людей;
- намет, 3,0 м х 3,7 м на чотирьох людей;
- полотно;
- два проолієні тенти на один човен;
- 4,6 м сітки від комарів для кожного;
- 3 пари теплої білизни;
- 1 тепла шерстяна куртка;
- 2 пари теплих шерстяних штанів;
- 1 тепла прогумована куртка;
- 12 теплих шерстяних шкарпеток;
- 6 теплих шерстяних рукавиць;
- 2 теплих сорочок;
- 2 пари теплих гумових чобіт на товстій підошві;
- 2 пари взуття;
- 4 ковдри на двох людей;
- 4 рушники;
- 2 пари штанів-комбінезонів;
- 1 комплект проолієного одягу;
- кілька змінних комплектів літнього одягу;
- ліки.
Коментарі
- Один з із індіанців племені ген пізніше казав, що «мій народ знав все про Клондайк, але нічого не знав про золото».
- Згодом Джек Лондон майже точно виклав історію відкриття Клондайкського золота в романі «Буйний день»
- Погода могла і сприяти, і перешкоджати просуванню шукачів. Зимовий шлях означав глибокий сніг і підступну кригу, зате замерзало болото і сніг міг згладжувати гострі каміння і валуни, які потрібно було б обходити влітку. Теоретично було можливо подорожувати взимку на собачих упряжках, але за дуже низьких температур навіть собаки не могли ефективно долати шлях
- До золотої лихоманки ціни на цих тварин становили 3–5 доларів ($81–135).
- З іншого боку, конкуренція між залізницями сприяла зниженню ціни квитків у напрямку Клондайку
- Колишній мер Сіетла Вільям Вуд був у одній з таких груп. Мер і його компаньйони також змушені були провести зиму на замерзлому Юконі, поїдаючи запаси їжі, яку вони планували продати з вигодою в Доусон-Сіті. Сам мер розпродав на цій зимівлі свої запаси і повернув назад
- Взимку сніговий покрив становив до 21 м, ховаючи не лише поклажу, але й віхи, якими були позначені місця складування. На самому перевалі старателі могли купити донатс і чашку кави за 2,5 долари. Стільки ж коштував повний обід із трьох страв у Сіетлі.
- Лише одного разу поліція стріляла з кулемета Максима, коли робила салют в День Вікторії в Доусон-Сіті у 1889 р
- Улітку сонячні промені розморожували витягнутий ґрунт зі швидкістю 60 см за день; дехто зі старателів і влітку розпалював багаття, щоб швидше розморозити породи
- Лише чистий золотий пил оцінювався в 16 доларів. «Промисловий пил», який ще містив чорний пісок, купувався по 11 доларів. Приватні покупці давали 16 доларів і за неочищене золото, але при цьому недоважували товар
- Початково 29-та ділянка належала двом старателям — Тайєру і Олеру, але вони вважали, що там нічого вартісного немає, тому шукали змоги швидше перепродати її кому-небудь. Нагода трапилася, коли вони зустріли в салуні старого старателя шведа Чарлі Андерсона, який зайшов у Доусон-Сіті поповнити запаси їжі і зимового одягу. Напоївши Чарлі до відповідного стану, вони продали 29-ту ділянку всього за 800 доларів. Наступного дня Чарлі спробував повернути свої гроші, кажучи, що сп'яну не пам'ятав про якусь угоду, але поліція стала на сторону продавців і ділянка залишилася за Чарлі. Пізніше виявилося, що вона є одною з найбагатших на Ельдорадо. Чарлі Андерсон отримав прізвисько «Щасливий Швед».
- Джек Лондон в одному з творів описав подібний випадок, коли на одну ділянку (№60) претендували два старателі. У результаті кількагодинної гонитви обоє претендентів одночасно прибули до реєстраційного пункту в Форті-Майл і ділянка була порівну розділена між ними. Джек Лондон не описував, що було далі. У дійсності згодом виявилося, що ця ділянка зовсім не мала золота.
- Незважаючи на постійні диспути про довжину ділянок на Клондайку, становище старателів там було більш певне, ніж під час золотої лихоманки в Каліфорнії в 1848-1852 роках, де через наплив старателів вже існуючі ділянки довелося зменшувати.
Примітки
- Berton, 2001, с. 4.
- Emmons, та De Laguna, 1991, с. 182—183.
- Backhouse, 1995, с. 7.
- Gould, 2001, с. 7.
- Berton, 2001, с. 5.
- Berton, 2001, с. 7—9.
- Porsild, 1998, с. 44—45.
- Berton, 2001, с. 9—15.
- Gould, 2001, с. 8.
- Berton, 2001, с. 14.
- Allen, 2007, с. 2.
- Porsild, 1998, с. 46.
- Berton, 2001, с. chp 4.
- Berton, 2007, с. 12.
- Berton, 2007, с. 15.
- Berton, 2007, с. 20-21.
- Berton, 2007, с. 23.
- Berton, 2007, с. 24.
- Berton, 2001, с. 66—67.
- Berton, 2001, с. 68—69.
- Berton, 2001, с. 87.
- Wright, 1976, с. 292.
- Bramble, 1897, с. cover.
- Berton, 2001, с. 94.
- Morse, 2003, с. 122.
- Berton, 2001, с. 93.
- Gray, 2007, с. 122.
- Winslow, 1952, с. 30—31.
- Berton, 2001, с. 95.
- Berton, 2001, с. 102.
- Berton, 2001, с. 96.
- Fetherling, 1997, с. 125.
- Porsild, 1998, с. 201.
- Berton, 2001, с. 112.
- Berton, 2001, с. 101—102.
- Berton, 2001, с. 114.
- Berton, 2001, с. 106.
- Berton, 2001, с. 105—106.
- Berton, 2001, с. 110.
- The Chicago Record, 1897, с. ix.
- Gardner, 2008, с. 394.
- The Chicago Record, 1897, с. 23.
- Winslow, 1952, с. 115.
- Winslow, 1952, с. 222.
- Berton, 2001, с. 154.
- Berton, 2001, с. 238—239.
- Berton, 2001, с. Chp. 4.4.
- Berton, 2001, с. 124.
- Berton, 2001, с. chp. 4,6.
- Berton, 2001, с. chp. 4,2.
- Berton, 2001, с. 124—125.
- Berton, 2007, с. 57.
- Berton, 2007, с. 107—111.
- Berton, 2001, с. 190—195.
- Berton, 2001, с. chp. 7,2.
- Berton, 2001, с. 190.
- Berton, 2001, с. 140—141.
- Winslow, 1952, с. 124.
- Adney, 1994, с. 113.
- Berton, 2001, с. 207.
- Berton, 2001, с. 207—208.
- Berton, 2001, с. 208—210.
- The Chicago Record, 1897, с. 189.
- Berton, 2001, с. 216—218.
- Berton, 2001, с. 218—222.
- Berton, 2001, с. 226—232.
- Porsild, 1998, с. 6.
- Berton, 2001, с. 218, 225.
- Berton, 2001, с. 197.
- Berton, 2007, с. 113.
- Berton, 2001, с. 198—202.
- Berton, 2007, с. 120—123.
- Berton, 2001, с. chp. 8.3.
- Winslow, 1952, с. 72.
- Winslow, 1952, с. 75—76.
- Winslow, 1952, с. 71, 75, 77.
- Winslow, 1952, с. 76—77.
- Morrison, 1985, с. 63.
- Berton, 2001, с. 248.
- Grey, 2007, с. 343.
- Berton, 2001, с. 154, 248—249.
- Winslow, 1952, с. 79.
- Berton, 2001, с. 249.
- Berton, 2001, с. 396.
- Allen, 2007, с. 3.
- Winslow, 1952, с. 154, 165.
- Winslow, 1952, с. 158—159.
- Winslow, 1952, с. 160.
- Winslow, 1952, с. 159.
- Allen, 2007, с. 11.
- Winslow, 1952, с. 169.
- Morse, 2003, с. 92.
- Morse, 2003, с. 99.
- Allen, 2007, с. 11—12.
- Adney, 1994, с. 419.
- Allen, 2007, с. 12.
- Winslow, 1952, с. 170.
- Winslow, 1952, с. 172.
- Winslow, 1952, с. 171.
- Berton, 2001, с. 288—289.
- Berton, 2001, с. 289.
- Winslow, 1952, с. 236.
- Berton, 2001, с. 54—55.
- Winslow, 1952, с. 184.
- Winslow, 1952, с. 183.
- Winslow, 1952, с. 181.
- Backhouse, 1995, с. 156.
- The Chicago Record, 1897, с. 148.
- Allen, 2007, с. 9.
- Berton, 2007, с. 212—215.
- Winslow, 1952, с. 181—182.
- Allen, 2007, с. 15.
- Berton, 2001, с. 72—74.
- Winslow, 1952, с. 165.
- Winslow, 1952, с. 173.
- Winslow, 1952, с. 174.
- Winslow, 1952, с. 232.
- Morse, 2003, с. 61.
- Berton, 2001, с. 391.
- Berton, 2001, с. chp. 4.2.
- Berton, 2001, с. 390.
- Berton, 2001, с. 391—392.
- Harvey, 1999, с. 155.
- Berton, 2001, с. 393.
- Porsild, 1998, с. 20.
- Berton, 2001, с. 352—253.
- Berton, 2007, с. 160.
- Berton, 2001, с. 134—135.
- Berton, 2001, с. 137—138.
- Berton, 2001, с. 137.
- Berton, 2001, с. 139.
- Berton, 2001, с. 145.
- Winslow, 1952, с. 98.
- Berton, 2001, с. 148—149.
- Berton, 2001, с. 149.
- Winslow, 1952, с. 99.
- Smith, 2009, с. 532.
- Berton, 2001, с. 150.
- Berton, 2001, с. 150—151, 153, 331.
- Smith, 2009, с. 454—455.
- Berton, 2001, с. 152.
- Berton, 2001, с. 152—153.
- Berton, 2001, с. 327—329.
- Berton, 2001, с. 213.
- Berton, 2001, с. 412.
- Adney, 1994, с. 433.
- Berton, 2007, с. 179.
- Berton, 2007, с. 180.
- Gray, 2010, с. 226.
- Berton, 2003, с. 282, 292.
- Berton, 2003, с. 327—328.
- Backhouse, 1995, с. 4-14.
- Backhouse, 1995, с. 43-45.
- Backhouse, 1995, с. 8, 75-77.
- Backhouse, 1995, с. 73-75.
- Backhouse, 1995, с. 15-16, 52-58,99.
- Backhouse, 1995, с. 100-101,104-111,107.
- Backhouse, 1995, с. 8.
- Backhouse, 1995, с. 193.
- Porsild, 1998, с. 58—59.
- Porsild, 1998, с. 59.
- Porsild, 1998, с. 50.
- Porsild, 1998, с. 58.
- Berton, 2001, с. 396—397.
- Berton, 2001, с. 396—399.
- Duncan, 2004, с. 79.
- Berton, 2001, с. 406.
- Mole, 2009, с. 134.
- Winslow, 1952, с. 149.
- Berton, 2001, с. 401.
- Berton, 2001, с. 402—403.
- Porsild, 1998, с. 177—178.
- Cook, McLean та O'Rourke, 2001, с. 53.
- Berton, 2007, с. 204—205.
- Coates, 1994, с. xv—xvii.
- Evans, 2010, с. 37.
- Coates, 1994, с. xxii.
- Coates, 1994, с. xviii, xxii.
- Winslow, 1952, с. 132.
- Berton, 2001, с. 465.
- Berton, 1974, с. 71.
- Cameron, 1997, с. 95—96.
- Berton, 2001, с. 424—425.
- Bowden, 2008, с. 532—533.
Джерела
- Гайко, Г. І.; Білецький В. С. (2013). Історія гірництва: Підручник. Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ.
- Adney, Tappan (1994). . Vancouver, Canada: University of British Columbia Press. ISBN . Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
- Allen, Douglas W. (2007). (PDF). Т. 67, № 4. с. 1—24. doi:10.1017/S0022050707000459. Архів оригіналу (PDF) за 12 жовтня 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
{{}}
: Проігноровано|journal=
() - Backhouse, Frances (1995). . Vancouver, Canada: Whitecap Books. ISBN . Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 28 лютого 2014.
- Berton, Laura Beatrice (1974). I Married the Klondike. Toronto, Canada: McClelland and Stewart. ISBN .
- Berton, Pierre (2001). . Toronto, Canada: Anchor Canada. ISBN . Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
- Berton, Pierre (2003). . New York, USA: Carroll&Graf Publishers. ISBN . Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 15 серпня 2017.
- Berton, Pierre (2007). The Great Klondike Gold Rush: An Omnibus. Calgary, Alberta: Fifth House, 2007. ISBN .
- Bowden, Noreen (2008). Macgowan, Michael (1865-1948). У Byrne, James Patrick; Coleman, Philip; King, Jason Francis (ред.). Ireland and the Americas: Culture, Politics, and History. Santa Barbara, US: ABC-CLIO. ISBN .
- Bramble, Charles A. (1897). Klondike: A Manual For Goldseekers. New York, US: R. F. Fenno. ISBN .
- Burke, Mike; Hart, Craig J. R.; Lewis, Lara L. (2005). Models for Epigenetic Gold Exploration in the Northern Cordilleran Orogon, Yukon, Canada. У Mao, Jingwen; Bierlein, Frank (ред.). . New York, US: Springer. с. 525—528. ISBN . Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 5 березня 2014.
- Cameron, Elspeth (1997). . Toronto, Canada: Canadian Scholar's Press. ISBN . Архів оригіналу за 28 травня 2013. Процитовано 28 лютого 2014.
- Coates, Ken (1994). Introduction. У Adney, Tappan (ред.). . Vancouver, Canada: University of British Columbia Press. ISBN . Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
- Evans, Polly (2010). . Guilford, US: Bradt Travel Guides. ISBN . Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
- Fetherling, George (1997). . Toronto, Canada: University of Toronto Press. ISBN . Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
- Gardner, Matthew (2008). . Bath, UK: Footprint. ISBN . Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
- Gray, Charlotte (2010). Gold Diggers. HarperCollins Publishers Ltd, Toronto, ON, Canada. ISBN .
- Haley, James L. (2010). . New York, US: Basic Books. ISBN . Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
- London, Jack (2004a). . Whitefish, US: Kessinger Publishing. ISBN . Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
- Mole, Rich (2009). . Surrey, Canada: Heritage House. ISBN . Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
- Morse, Kathryn Taylor (2003). . Seattle, US: University of Washington Press. ISBN . Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
- Porsild, Charlene (1998). . Vancouver, Canada: University of British Columbia Press. ISBN . Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
- Runte, Alfred (2011). . Lanham, US: Roberts Rinchard. ISBN . Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
- Smith, Jeff (2009). Alias Soapy Smith: The Life and Death of a Scoundrel. Juneau, US: Klondike Research. ISBN .
- The Chicago Record (1897). Klondike. The Chicago Record's Book for Gold Seekers. Chicago, US: Chicago Records Co. ISBN .
- Winslow, Kathryn (1952). Big Pan-Out: The Klondike Story. London, UK: Phoenix House Ltd. OCLC 465425340.
- Wright, Allen A. (1976). Prelude to Bonanza: Discovery and Exploration of the Yukon. Sidney, BC, Canada: Gray's Publishing. ISBN .
Посилання
- Клондайк: посібник золотошукача. Книжка компанії «Chicago Record» (1897) (Бібліотека Іллінойського університету Урбана-Шампань) (англ.)
- Клондайк: у розшуках золота (фільм) [ 18 листопада 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Вебсторінка Ордену Медсестер-вікторіанок [ 17 листопада 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- (англ.)
- Мапа перевалу Чилкутський і перевалу Вайта [ 23 березня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- (англ.)
- Скагвей: Ворота у Клондайк [ 20 листопада 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- Золота лихоманка! Сієтл і Клондайкська золота лихоманка(англ.)
- Вашінгтонський університет: бібліотечні експонати [ 9 березня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- Колекція Аляска і Західна Канада [ 15 березня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Знімків 'Крик А. Гег' [ 3 березня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Знімків 'Франк Ла Рош' [ 16 січня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Знімків 'Вілям Е Мід' [ 4 квітня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Знімків 'Генрі М. Сервант' [ 25 квітня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Знімків 'Артор Черчгил Варнер' [ 19 лютого 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Знімки зодотої лихоманки [ 29 вересня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- Старі та сучасні знімки. Подорож до Клондайка, Скагвей до Доуон-Сіті [ 10 листопада 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- 'Канадська Енциклопедія'(англ.)
- (англ.)
Ця стаття належить до Української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klonda jkska zolota lihoma nka angl Klondike Gold Rush takozh Yukonska zolota lihomanka Alyaskinska zolota lihomanka migraciya shukachiv zolota na Klondajku v Yukoni u 1896 1899 h rokah 16 serpnya 1896 roku buli vidkriti bagati rodovisha zolota v ruslah kilkoh pritok richki Klondajk Koli cherez rik novina dijshla do Sietla ta San Francisko vona sprichinila nebachenu ranishe zolotu lihomanku sho zmusila ponad 100 tis lyudej piti na poshuki Prote shlyah do zolota viyavivsya zanadto vazhkim lishe 30 40 tisyach zmogli distatisya do selisha Douson Siti na zlitti richok Yukon i Klondajk Bilshist zolotoshukachiv nezabarom povernulisya z porozhnimi rukami Lishe blizko 4 tisyach zmogli znajti zoloto iz nih lishe sotnya dijsno rozbagatili Napliv starateliv do Klondajku zakinchivsya vlitku 1899 roku koli zoloto vidkrili poblizu selisha Nom Alyaska na berezi Beringovoyi protoki Klondajkska zolota lihomanka 64 02 pn sh 139 17 zh d 64 033 pn sh 139 283 zh d 64 033 139 283Tip podiyaKrayina Kanada Region Yukon Klondajkska zolota lihomanka u VikishovishiStarateli na pidjomi do Chilkutskogo perevalu U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zolota lihomanka znachennya Golovnij naslidok zolotoyi lihomanki na Klondajku poshtovh do osvoyennya Pivnichno zahidnih teritorij Kanadi i Alyaski Do zolotoyi lihomankiAvtohtonne naselennya Pivnichno zahidnoyi Ameriki she zadovgo do prihodu yevropejciv dobuvalo v comu rajoni mid Zoloti samorodki indiancyami ne cinuvalisya oskilki metal cej m yakij i dlya domashnogo gospodarstva malopridatnij Rosijska imperiya ta Kompaniya Gudzonovoyi zatoki doslidzhuvali cej rajon she na pochatku 19 go stolittya ale yihnoyu golovnoyu metoyu bula torgivlya hutrom yaka ne vimagala vazhkoyi praci na rudnikah i majzhe vidrazu davala pributok Navit pershi starateli shob vizhiti poyednuvali poshuki zolota z torgivleyu hutrom U drugij polovini 19 stolittya amerikanski shukachi zolota distalisya do Alyaski Yim vdalosya domovitisya z miscevimi plemenami tlinkitiv ta tagishiv shodo prohodu cherez en i pereval Vajt oskilki indianci ohoronyali ci perevali vid chuzhinciv U 70 80 h rokah pershi starateli distalisya do verhiv ya Yukonu j richki Klondajk Na toj chas tam meshkalo plem ya gen yake zajmalosya lishe polyuvannyam i ribalstvom i nichogo ne znalo pro zoloto na yihnih zemlyah 1883 roku Ed Shiffelin znajshov rozsipi zolota vzdovzh richki Yukon 1886 roku poshukova ekspediciya viyavila znachni rodovisha zolota vzdovzh richki Forti Majl Na misci vpadannya richki Forti Majl v Yukon viniklo odnojmenne selishe Forti Majl Odnochasno zoloto bulo znajdene v rajoni richki Klondajk ale jogo bulo zamalo shob zastovpiti dilyanki Naprikinci 1880 h na Yukoni bulo kilkasot starateliv yaki dobuvali neznachnu kilkist zolota i vodnochas torguvali z indiancyami gen Na Alyasci najbilshim poselennyam bulo Serkl Siti zasnovane 1893 roku Za tri roki vono zroslo do 700 zhiteliv malo magazin operu shkolu biblioteki Syudi starateli zvozili namite zoloto j kupuvali neobhidni rechi Naprikinci 1896 roku iz vidkrittyam zolota na Klondajku mistechko praktichno sporozhnilo zalishilosya lishe kilka zhiteliv Vidkrittya zolotoyi zhiliDzhordzh Karmak lider grupi yaka vidkrila Klondajksku zolotu zhilu U serpni 1896 roku grupa lyudej na choli z en predstavnikom miscevogo plemeni ta Dzhordzhom Karmakom yakij v osnovnomu zajmavsya ribolovleyu i splavlyannyam lisu do mistechka Forti Majl podorozhuyuchi vniz za techiyeyu Klondajka virishila sprobuvati svogo shastya v staratelstvi na bezimennij pritoci richki Rabbit 16 serpnya 1896 roku grupa Karmaka provela pershij namiv yakij zalishiv na dni 12 5 gramiv zolota na 4 dolari v todishnih cinah namiv zolota na 10 centiv na Yukoni u toj chas vvazhavsya horoshim rezultatom Duzhe shvidko voni napovnili zolotim piskom i samorodkami porozhnyu sumku z pid naboyiv yaka sluguvala yim dokazom yihnoyi rozpovidi pro vidkrittya novoyi zolotoyi zhili Yak pershovidkrivach Dzhordzh Skukum mav pravo zastovpiti sobi dvi dilyanki Po odnij dilyanci otrimali i dvoye chleniv jogo grupi Kozhna dilyanka za todishnimi zakonami prostyagalasya na 500 futiv 150 m za ruslom richki i zavshirshki do najblizhchih gir Shirina dilyanki ne mala velikogo znachennya oskilki zoloto zalyagalo zavzhdi bezposeredno v ruslah Richku Rabbit perejmenuvali v Bonanza a yiyi bezimennu pritoku nazvali Eldorado Pislya togo yak Karmak ta chleni jogo grupi zareyestruvali dilyanki v misti Forti Majl kudi voni virushili vidrazu pislya vidkrittya zhili zhiteli navkolishnih naselenih punktiv pochali diznavatisya pro vidkrittya grupi Karmaka Starateli zi stazhem iz skepticizmom sprijnyali cyu zvistku oskilki vzhe bachili desyatki podibnih vidkrittiv na odnu zayavku krim togo reyestraciya dilyanki v rajoni Klondajku koshtuvala vp yatero dorozhche nizh na teritoriyi amerikanskoyi Alyaski sho znahoditsya vsogo za kilka mil na zahid vid Forti Majl Ta j dilyanki na kanadskij teritoriyi dozvolyalisya znachno menshogo rozmiru Nezvazhayuchi na ce chimala kilkist lyudej virushili na Klondajk u poshukah zolota a nevdovzi pislya uspihiv pershih starateliv pochalas Klondajkska zolota lihomanka yaka privabila desyatki tisyach lyudej u cej region Dzhim Skukum odin z pershovidkrivachiv Novina duzhe shvidko poshirilasya i sered inshih taboriv starateliv Do kincya serpnya vsi dilyanki na Bonanzi buli vzhe rozibrani j zareyestrovani Nastupnimi rozijshlisya dilyanki na richci Eldorado Zgodom viyavilosya sho rodovisha na Eldorado navit bagatshi nizh na Bonanzi Bagato starateliv pochali pereproduvati svoyi dilyanki za veliki groshi Naprikinci sichnya 1897 roku novina pro zoloto distalasya do mistechka Serkl Siti Popri skladni pogodni umovi bagato shukachiv vidrazu virushili na sobachih upryazhkah vgoru vzdovzh Yukonu shob zastovpiti najkrashi dilyanki Za odnu dobu derev yani zrubi v Serkl Siti sho koshtuvali 500 dolariv praktichno znecinilisya zate sobachi upryazhki pidskochili v cini v desyatki raziv Koli pershi starateli distalisya iz Serkl Siti do Klondajku to vsi bilsh mensh perspektivni dilyanki buli vzhe rozibrani i bilshist avantyuristiv sho pribuli piznishe vsyu zimu rozroblyali porozhnyu porodu ale pro ce voni diznalisya lishe na pochatku lita koli pochali promivati cyu samu porodu Zovnishnij civilizovanij svit she nichogo ne znav pro novoznajdene rodovishe Kanadski sluzhbovci nadislali povidomlennya svoyemu nachalstvu v Ottavu pro nove rodovishe ta pro napliv starateliv ale nihto na ce ne zvernuv uvagi Zamerzli richki na cilu zimu i vesnu zupinili paroplavi i lishe v lipni 1897 roku pershe sudno zalishilo Yukon vezuchi v Ameriku nove zoloto j kazkovi istoriyi pro Klondajk Novina distavshis do centralnih regioniv Kanadi i Ameriki uzhe davno zastarila na Klondajku ne zalishalosya vilnogo miscya dlya novih starateliv ale ce ne zupinilo napliv novih robochih na Pivnich Pochatok zolotoyi lihomankiObkladinki posibnika dlya starateliv 1897 Vidkrittya zolotih pokladiv na Yukoni trapilosya u moment koli vidchuvalasya gostra nestacha zapasiv zolota u vsih rozvinutih krayinah svitu Togochasnij zolotij standart priv yazuvav paperovi groshi do nayavnih zolotih zapasiv Rizke skorochennya zolotodobuvannya naprikinci 19 stolittya sprichinilo prishvidshene zrostannya cini zolota u porivnyanni z paperovimi groshima sho spriyalo viluchennyu jogo z obigu Ce viklikalo paniku 1893 j Na foni ekonomichnoyi depresiyi shirilisya bezrobittya i finansova nevpevnenist 15 lipnya 1897 z Alyaski pribuv pershij paroplav do San Francisko a cherez dva dni inshij paroplav pribuv do Sietla Pributtya novogo zolota v San Francisko spochatku ne viklikalo velikogo azhiotazhu oskilki gazeti tam buli zajnyati opisom zhahiv bubonnoyi chumi sho bula zavezena naperedodni z Kalkutti Spravzhnyu lihomanku pershimi pochali rozdmuhuvati gazetyari Sietla U subotnomu vipusku gazeti Seattle Post Intelligencer 17 lipnya 1897 titulnu storinku zajmajla stattya pid nazvoyu Zoloto Zoloto Zoloto Zoloto de stverdzhuvalosya sho 68 novospechenih bagatiyiv privezli na dvoh sudnah zolota na 1 139 tis dolariv SShA na 2010 rik ce vidpovidalo majzhe odnomu milyardu dolariv ale piznishe stverdzhuvalosya sho ce she zanizhena vartist Zvistka pro zoloti kopalni na Klondajku skolihnula vse naselennya Pivnichnoyi Ameriki Majzhe miljon lyudej viyavili namir poyihati na pivnich za zolotom ale v dorogu zmogli virushiti blizko 100 tisyach Bilshist povernulisya z pivdorogi nazad do Klondajku distalosya blizko 30 40 tisyach shukachiv Priberezhni porti na Pivnichnomu zahodi Ameriki vidchajdushno potrebuvali ozhivlennya torgivli u comu regioni Gazeti napovnilisya stattyami pro novi zoloti kopalni romantichnimi opisami prigod starateliv Osoblivo postaravsya v reklami Klondajku Erastus Brejnerd togochasnij sekretar Byuro informaciyi Torgovoyi palati Sietla Vin pragnuv progolositi Sietl centrom vidpravlennya starateliv na Klondajk bazoyu zabezpechennya yih usim neobhidnim Nacionalnij sklad shukachiv buv riznomanitnim hocha 60 80 vse zh stanovili zhiteli Ameriki j nedavni emigranti yaki najbilsh strazhdali vid ekonomichnoyi depresiyi Znachna chastina shukachiv ne mala zhodnogo girnichogo dosvidu j bula kolishnimi klerkami prodavcyami fermerami sho rozorilisya U samomu Sietli zaradi Klondajku zalishili svoyi miscya mer mista dvanadcyat policejskih i bagato vodiyiv tramvayiv Sered shukachiv zolota buli j vidomi uspishni lyudi kolishnij gubernator Vashingtonu Dzhon Makgrov angl John McGraw advokati fotografi j reporteri vidomih gazet Sietl i San Francisko konkuruvali mizh soboyu za biznes pov yazanij z vidpravlennyam i postachannyam ekspedicij na Yukon Rinok shvidko napovnivsya tovarami z nazvoyu Klondajkskij yaki nibi to specialno buli priznacheni dlya dalekoyi Alyaski odyag suhi produkti instrumenti liki sigari kovdri pichki otrimuvali populyarnu pristavku i prodavalisya za vishoyu cinoyu Proponuvalisya navit specialni velosipedi dlya snigu vitrilni sanchata snigovi poyizdi godinnikovi tareli dlya promivannya zolota Navit Nikola Tesla pochav reklamuvati majbutnij rentgenivskij aparat dlya znahodzhennya zolota Dlya shukachiv publikuvalisya broshuri z poradami shodo marshrutiv na Klondajk remanentu odyagu povedinki girnichoyi spravi Odna z takih broshur Klondajk Posibnik dlya shukachiv zolota mistila ponad 300 storinok porad Shlyah na KlondajkMarshruti na Klondajk chervona mitka Detalnishe v dodatku Do Klondajku mozhna bulo distatisya vid Beringovogo morya vgoru po techiyi Yukonu vniz po Yukonu vid jogo pochatku abo po bichnih pritokah Navigaciya po Yukonu mozhliva vlitku mizh chervnem i listopadom vid jogo delti azh do mista Vajtgors vishe vid Klondajku Zagalom podorozh zvazhayuchi na geografiyu regionu j klimatichni umovi bula duzhe neprostoyu Gori buli skladni dlya perehodiv zvivisti richki v bagatoh miscyah neprohidni dlya chovniv korotke lito dosit spekotne a vzimku temperatura opuskalasya do 50 C U lyutomu 1898 roku kanadskij uryad zaprovadiv zakon yakij dozvolyav vhoditi na teritoriyu Yukonu lishe shukacham sho mali richnij zapas produktiv Zagalom vsi produkti vazhili blizko 520 kg Razom iz remanentom vaga poklazhi stanovila 900 kg amerikanska tonna Zvichajno sho cini na sobak i konej nechuvano zrosli Navit slabenkij kin yakij u Kaliforniyi vartuvav ne bilshe 50 dolariv v Dayi koshtuvav do 700 dolariv 19 000 dolariv na cini 2000 roku Morskij shlyah Paroplav Eliza Anderson na Alyasci Vid Sietla abo San Francisko shukachi mogli distatisya do Douson Siti morem Do fortu Sent Majkl kolishnya rosijska koloniya na Alyasci potribno bulo proplisti 4000 km morem i dali po richci Yukon she 2700 km Cej shlyah nazivali dorogoyu bagatiyiv oskilki kvitki na sudna buli nedeshevi dlya peresichnogo amerikancya pochatkova cina stanovila 150 dolariv a blizhche do zimi vzhe do 1000 dolariv Popitom koristuvalisya ribolovecki kateri stari paroplavi z grebnimi kolesami vugilni barzhi Usi korabli perevantazhuvalis ponad miru tomu dekilka z nih po dorozi do Alyaski zatonuli Paroplav Clara Nevada popri zaboronu perevoziti odnochasno i dinamit i lyudej vijshov u plavannya i vibuhnuv poblizu portu Skagvej Pid chas vibuhu zaginuli vsi 65 pasazhiriv vryatuvavsya lishe odin pes U hid pishov i sorokarichnij paroplav Eliza Anderson yakij vzhe bagato rokiv stoyav na mertvomu yakori i sluguvav yak gralnij salon Vin buv nastilki starij sho jogo parovij dvigun ne mav kondensatora ne bulo elektrichnogo generatora kotel ne trimav tisku navit kompasu ne bulo Odnak na nogo bulo prodano vdvichi bilshe kvitkiv nizh tam bulo miscya I cej korabel she viv za soboyu karavan iz inshih takih malopridatnih do plavannya suden vklyuchayuchi legku progulyankovu yahtu na buksiri Pid chas podorozhi pasazhiri ne raz proshalisya z zhittyam i pisali proshalni listi rodicham vimagali povernuti sudno nazad i lishe iz za vpertosti kapitana prodovzhuvali podorozh Eliza Anderson do fortu Sent Majkle ne dijshla 1200 km rozbilasya ob prichal na promizhnij zupinci Chastina pasazhiriv sho she pragnula distatisya do Klondajku peresila na inshe sudno a u forti Sent Majkl znovu na inshe Ale chas bulo vtracheno i ostannye sudno ne vstiglo doplisti do Douson Siti do zimi Koli cherez 10 5 misyaciv pislya vidplittya z Sietla zalishki pasazhiriv distalisya Douson Siti to bilshist vidrazu kupili zvorotnij kvitok Iz tih hto z ciyeyi ekspediciyi zalishilisya do oseni 1898 dozhili lishe troye Reshta pomerli vid cingi shigelozu todi nazivali dizenteriyeyu skoyili samogubstvo I lishe dvoye zmogli znajti zolota na kilka tisyach dolariv Zagalom morskim shlyahom do Klondajku virushilo 1800 lyudej ale vsi hto ne vstig vidplisti do 1 serpnya buli zahopleni zgodom u lodovij polon na Yukoni j zmusheni buli zimuvati v zhahlivih umovah Lishe 43 shukachi vstigli distatisya do Klondajku do nastannya zimi 1897 98 rokiv Z nih 35 zmusheni buli povertatisya nazad oskilki bilshist svoyih zapasiv yizhi ta remanentu voni pokinuli po dorozi pospishayuchi do Klondajku Suhoputni shlyahi Pivdenno Shidnij shlyah Dokladnishe Pivdenno Shidnij shlyah na Klondajk Bilshist zolotoshukachiv vdavalisya do podorozhi korablem do portovih mist Skagvej abo Dayi yaki roztashovani nad kanalom Linn na zahidnomu uzberezhzhi Alyaski potim pishki 53 km po Chilkutskomu shlyahu dolali Beregovij hrebet ta pryamuvali abo en abo perevalom Vajt do ozer en abo en yaki znahodilisya vzhe v provinciyi Britanska Kolumbiya Dali na chovnah i plotah do samogo Klondajku Uzdovzh usogo Yukonu vid ozera Bennet do Douson Siti beregi richki buli vsiyani nametami shukachiv yaki zupinyalisya na perepochinok i remont Kanadskij shlyah Starateli na perevali Chilkut 1898 Alternativnim do Pivdenno Shidnogo marshrutu buv Kanadskij shlyah yakij bilshoyu chastinoyu prohodiv kanadskoyu teritoriyeyu Kanadci obirali jogo dlya togo shob ne prohoditi amerikansku mitnicyu Persha chastina shlyahu 1600 km pochinalasya v selishi Eshkroft i prohodila cherez bolota richkovi kanjoni i gori azh do selisha Glenora Prinajmni 1500 shukachiv projshli obravshi cej marshrut Na shlyahu voni zustrilisya z takimi zh trudnoshami sho j ti hto dobiravsya do Glenori vid priberezhnogo mistechka Vrangel Tri inshih marshruti pochinalisya v misti Edmonton v Alberti Osnovnij marshrut verhovij jshov na pivnichnij zahid vid Edmontona do richki Pis dali gorami do Klondajku peretinayuchi richku Layard Inshi dva marshruti vidomi yak vodyani jshli v osnovnomu richkami Odin chovnom po richkah perehodom do richki i dali chovnom do Douson Siti Inshij po richci Makenzi do Fort Makferson dali do Fort Yukon i 640 km vgoru po Yukonu do Douson Siti Priblizno 1660 shukachiv vibrali ci tri marshruti z nih lishe 685 dijshli do kincya Dehto vitrativ na ves shlyah 18 misyaciv na toj chas Klondajkska zolota lihomanka vzhe pochala zatihati Amerikanskij shlyah Podibno do kanadskogo marshrutu buv she amerikanskij yakij pochinavsya v portu Valdiz nabagato pivnichnishe vid Skagvej Paroplavni kompaniyi reklamuvali jogo yak krashij marshrut nizh cherez Skagvej Nim projshli 3500 cholovik ta zhinok Niyakogo kontrolyu za shukachami ne bulo tomu voni sami virishuvali skilki proviziyi brati v dorogu Odni zapasalisya na tri misyaci inshi na trohi bilshe roku Yak viyavilosya piznishe navit najbilsh zapaslivim yizhi do kincya podorozhi ne vistachilo Pershi paroplavi do Valdizu pribuli voseni Pogodni umovi pid chas plavannya buli nastilki nesterpni dlya tvarin sho she na paroplavi dovelosya zastreliti majzhe vsih sobak konej muliv ta vislyukiv Velicheznij lodovik mizh portom i gorami robiv cej marshrut majzhe neprohidnim Do perevalu potribno bulo dolati 32 km na visoti 1 6 km Na deyakih dilyankah lishe z dopomogoyu kanativ i blokiv mozhna bulo vityagnuti nagoru vantazh Holod ta hvorobi zabrali zhittya bagatoh mandrivnikiv Inshi shukachi probuvali starij rosijskij marshrut cherez en trohi na shid vid Valdizu prote ti hto reklamuvav jogo yak pryamu dorogu do zolota nichogo ne znali pro nogo Marshrut viyavivsya she skladnishim smertelnim majzhe dlya vsih hto sprobuvav jogo podolati Odna z grup sho nalichuvala 19 zhiteliv Nyu Jorka z nejmovirnimi zusillyami zijshla naverh lodovika ale vzhe ne mogla zdolati shlyah do Douson Siti j povernula nazad Pislya spusku z lodovika zhivimi zalishilosya lishe sim cholovik troye z nih pomerli u spalnih mishkah chekayuchi dopomogi na berezi iz chotiroh sho vizhili dvoye oslipli Prikordonnij kontrolStarateli z poklazheyu na mezhi Chilkutskogo perevalu 1898 Iz togo chasu yak SShA u 1867 roci vikupili v Rosiyi Alyasku kordoni v pivdenno shidnij chastini regionu buli predmetom mizh SShA Kanadoyu j Britaniyeyu I Kanada i SShA pretenduvali na porti Dayi i Skagvej Tisyachi amerikanskih starateliv u comu regioni velika kilkist zolota skladnist derzhavnogo upravlinnya viddalenimi i chasto izolovanimi rajonami robili prikordonnij kontrol neprostoyu politichnoyu problemoyu Na pochatku zolotoyi lihomanki SShA vidryadili nevelikij vijskovij zagin do Serkl Siti na vipadok intervenciyi do Klondajku oskilki Kanada rozglyadala pitannya viselennya vsih amerikanskih zolotoshukachiv z teritoriyi Yukonu Ni viselennya ni intervenciya ne vidbulisya natomist SShA pogodilisya zrobiti Dayi dopomizhnim portom dlya pributtya v Kanadu shob britanski sudna mogli bezpereshkodno vivantazhuvati tovari j kanadskih pasazhiriv Kanada u svoyu chergu pogodilasya dozvoliti amerikanskim staratelyam promishlyati na Klondajku Obidva rishennya ne buli sprijnyati ni v SShA ni v Kanadi Amerikanski biznesmeni skarzhilisya sho porusheno yih monopoliyu na torgivlyu v comu regioni a kanadska gromadskist vimagala pevnih zahodiv proti amerikanskih starateliv Kanadska Pivnichno Zahidna kinna policiya vstanovila kontrolni posti na kordoni Teritoriyi Yukonu vklyuchayuchi perevali Chilkut i Vajt Policejski buli ozbroyeni mayuchi navit kulemeti Maksima Do yihnih obov yazkiv vhodilo vprovadzhennya zakonu sho vimagav vid usih hto vhodiv na teritoriyu Yukonu mati richnij zapas produktiv Voni takozh viluchali nezakonnu zbroyu vikonuvali funkciyi prikordonnih mitnikiv Ostanni diyi viklikali oburennya sered amerikanskih gromadyan yaki zmusheni buli platiti 25 mita na svoyi tovari Kinna policiya hocha naspravdi v nih ne bulo zhodnogo konya zagalom mala dobru reputaciyu hocha j inkoli zvinuvachuvalasya u habarnictvi Rozrobka zolotih zhilStarateli v shahti 1898 Do Douson Siti pid chas zolotoyi lihomanki distalisya vid 30 do 40 tisyach starateliv iz nih lishe 15 20 tisyach sprobuvali znajti zoloto Z ostannih zoloto znajshli ne bilshe 4 000 i lishe kilka soten shaslivciv rozbagatili Koli pershi starateli pribuli na Klondajk naprikinci lita 1897 voni diznalisya sho najkrashi dilyanki vzhe rozibrani miscevimi z Forti Majl Fort Yukon en i Serkl Siti she do togo yak novina pro zoloto dijshla z pershim paroplavom do San Francisko Koli osnovna masa shukachiv vlitku 1898 roku distalisya do Klondajku yim vzhe nichogo ne zalishilosya Richki Bonanza Eldorado Ganker i Dominion buli rozmicheni na majzhe 10 tisyach dilyanok i daleko ne na vsih iz nih bulo zoloto Novi shukachi mali jti dali shob zastovpiti shos dlya sebe Zoloto na Klondajku zalyagalo okremimi zhilami yaki buli vitisneni na poverhnyu vulkanichnimi procesami miljoni rokiv tomu Erozijni procesi znesli zoloto v rusla richok u viglyadi samorodkiv pisku ta zolotogo pilu Za tisyacholittya richki bagato raziv zminyuvali svoyi rusla Stari rusla inkoli pidijmalisya v rezultati geologichnih zmishen Tomu zoloto mozhna bulo znajti i v sharah osadiv u dolinah teperishnih richok i na pidvishennyah Vidshukati stari rusla richok bulo neprostoyu spravoyu tomu v pershij rik starateli rozroblyali isnuyuchi rusla Naprikinci 1897 koli vsi isnuyuchi rusla buli rozibrani pochali rozroblyati pidvisheni miscya Zoloto bulo rozpodilene duzhe vipadkovo i nerivnomirno sho robilo majzhe nemozhlivim prognoz perspektivnosti okremih dilyanok Buv lishe yedinij nadijnij metod probivati probni shahti na vsyu glibinu alyuviyu sho chasto stanovila vid 4 do 9 m Vichna merzlota robila cej proces duzhe vazhkim i povilnim Proces rozrobki Girnichi rozrobki pochinalisya z ochishennya poverhni vid roslinnogo sharu j smittya Potim vikopuvalasya shahta Yaksho shahta vidavalasya perspektivnoyu vona pogliblyuvalasya na vsyu tovshinu alyuviyu azh do korinnih porid de zolota bulo najbilshe Probivannya vertikalnoyi shahti retelno kontrolyuvalosya shob ne propustiti mozhlivu zolotu zhilu i vchasno vidkoriguvati napryamok poshukiv Girnicha rozrobka z vikoristannyam vashgerdiv 1899 Klondajk lezhit u subarktichnij klimatichnij zoni de grunti pochinayuchi z glibini 1 8 m vichno zamerzli Tomu vikopuvati shahti pochinali vlitku koli tane verhnij shar i vidrazu mozhna promiti porodu j ociniti perspektivnist dilyanki Ale zolota lihomanka ne dozvolyala zatrimok Naprikinci 19 go stolittya dlya probivannya merzloti vikoristovuvali rozmiv vodoyu pid tiskom i dragi ale ce potrebuvalo vazhkoyi i dorogoyi promislovoyi tehniki yaka ne vstigala za shukachami na Klondajk Natomist starateli rozigrivali merzlotu bagattyami Za raz mozhna bulo vidigriti do 36 sm gruntu yakij potim vityaguvavsya na poverhnyu i znovu rozkladalosya vognishe Ce povtoryuvalosya doki ne buli dosyagnuti materikovi porodi Ukriplennya shaht ne provodilosya oskilki vichna merzlota skriplyuvala alyuvialni porodi ne girshe cementu Ale vse zh inkoli traplyalisya obvali koli nadto silnij vogon rozmorozhuvav stinki shahti Pered spuskom u shahtu yiyi potribno bulo ochistiti vid dimu ta otrujnih gaziv Dlya cogo najchastishe vikoristovuvali specialni mihi Roztalij alyuvij chasto u viglyadi bolota vityaguvali nagoru de vin vzimku vidrazu zamerzav Vidobutij grunt chekav do lita poki mozhna bude jogo promiti Inkoli starateli lishe cherez kilka misyaciv mogli ociniti naskilki voni zbagatili na svoyij dilyanci Alternativnij i bilsh efektivnij metod polyagav u rozmorozhenni gruntu paroyu ale dlya cogo neobhidni kotel i trubi a v shahti nakopichuvalosya bagato kondensatu U pershi roki lihomanki cej metod ne buv poshirenij Ulitku vidobuti porodi promivalisya vodoyu v mijnih zholobah Pitoma vaga zolota v sim raziv bilsha nizh graviyu tomu legshi porodi voda zmivala z lotka a na dno osidali zoloti samorodki i vazhkij pisok Promivannya moglo povtoryuvatisya do 20 raziv Porodu promivali kilka dniv v z yednanih odin z odnim lotkah Potim potik vodi perekrivali i doslidzhuvali osad na lotkah Cej metod potrebuvav bagato vodi i richki ryasnili skladnimi mini dambami i derev yanimi zholobami dlya vodi Na pidvishennya vodu nemozhlivo bulo dostaviti po zholobah tomu starateli vikonuvali suhe promivannya yashiki z podribnenoyu porodoyu rozhituvali i vibruvali na specialnih konstrukciyah Ce stvoryuvalo efekt kiplyachogo sharu i vazhke zoloto osidalo na dno U kinci zibrane zoloto u viglyadi samorodkiv pisku chi pilu obminyuvalosya na chek v odnomu z bankiv v Douson Siti U samomu misti bilshist rozrahunkiv zdijsnyuvalasya zolotim piskom Kozhen staratel mav z soboyu nevelichku vagu Kurs zolota buv 16 dolariv za unciyu Starateli duzhe pilno slidkuvali za mezhami svoyih dilyanok Navit kilka santimetriv v toj chi inshij bik mogli vartuvati sotni dolariv Na duzhe bagatih dilyankah protyaguvalisya shnurki vid nih do zemli opuskavsya visok Inkoli lishe takim sposobom mogli viznachiti komu nalezhit zolotij samorodok Reyestraciya dilyankiDlya provedennya girnichih sprav potribni buli chas i groshi osoblivo pislya togo yak blizhnij lis buv virubanij i stovburi derev dlya sporudzhennya lotkiv ta rozvedennya bagattya v shahtah treba bulo dostavlyati zdaleku Oriyentovno staratel vitrachav na drova 1 500 dolariv na sporudzhennya dambi 1 000 dolariv na vodovidvidni lotki 1 500 dolariv na korobki dlya promivannya porodi 600 zagalom suma syagala 4600 dolariv Zolotoshukachi chekayut na reyestraciyu svoyih zayavok na rodovisha zolota Privablivistyu Klondajku bulo te sho znajdene zoloto koncentruvalosya na nevelichkih dilyankah Deyaki richki Klondajku buli v 15 raziv bagatshi zolotom nizh kolis u Kaliforniyi i navit zaraz u Pivdennij Africi Napriklad z 29 yi dilyanki na richci Eldorado lishe za dva roki bulo dobuto zolota na 230 tis dolariv 18 mln v cinah 2013 roku Za kanadskimi zakonami starateli povinni buli mati licenziyu na svoyi poshukovi roboti Yiyi mozhna bulo otrimati vidrazu v Douson Siti abo pri vidpravlenni z Viktoriyi stolici Britanskoyi Kolumbiyi v Kanadi Yaksho staratel znahodiv dilyanku vartu rozrobki vin povinen buv zareyestruvati yiyi Dlya cogo dilyanka vidmichalasya kilkami i staratel pospishav do Douson Siti de upovnovazhenij reyestruvav yiyi za 15 dolariv Iz 1897 roku dozvolyalosya reyestruvati lishe odnu dilyanku na osobu prizvishe podruzhni pari yakih bulo nemalo mogli reyestruvati dvi dilyanki na rizni prizvisha cholovika i zhinki Pershij rik dilyanka rozroblyalasya bezoplatno nastupni roki za neyi potribno bulo platiti 100 dolariv Uryad Kanadi zbirav royalti z dobutogo zolota 10 20 Za zakonom dilyanku potribno bulo zareyestruvati protyagom 60 dniv Yaksho staratel ne vstigav bez povazhnih prichin inshij mig zastovpiti cyu dilyanku Buvalo sho na nezareyestrovanu dilyanku bulo vidrazu kilka pretendentiv Todi mizh nimi provodilisya zmagannya Rozmir dilyanki yaku mozhna bulo zastovpiti postijno buv predmetom superechok Tradicijno zayavka mogla buti zareyestrovana na 150 m 500 futiv dovzhini richki vklyuchayuchi beregi do najblizhchogo vodorozdilu Kanadski predstavniki sprobuvali zmenshiti dilyanku do 46 m ale pid tiskom starateliv pishli na kompromis 76 m 250 futiv Yedinij vinyatok robili dlya pershovidkrivachiv zolotonosnih richok de pershoprohodec otrimuvav dvi dilyanki Tochno rozmiryati dilyanki bulo skladno osoblivo dlya starateliv kozhen z yakih namagavsya zahopiti sobi hoch trishki ale bilshe Kanadskij uryad priznachiv Vilyama Ogilvi topografom i pislya jogo perevimiriv bulo viyavleno bagato nadlishkovih shmatkiv zemli yaki buli vistavleni dlya reyestraciyi Deyaki z nih buli duzhe bagati na zoloto Pislya reyestraciyi dilyanki mozhna bulo prodavati pri comu cina na nih zalezhala vid perspektivnosti Bagati starateli mogli sobi dozvoliti kupuvati neperevireni dilyanki na bagatoobicyayuchih richkah po 5 tis dolariv 4 mln v cinah 2000 roku Napriklad vosma dilyanka na Eldorado bula prodana za 350 tis dolariv 280 mln Mensh udachlivi abo nedostatno ekipirovani shukachi shvidko stavali bidnyakami Dehto rozproduvav svoye majno i povertavsya na pivden inshi najmalisya robitnikami na chuzhi kopanki abo shukali robotu v Douson Siti Dennij zarobitok u 15 dolariv buv duzhe visokij u porivnyanni z amerikanskimi standartami ale nizkij dlya Klondajku Nadiya znajti novi zolotonosni richki postijno pidtrimuvala duh bagatoh bidnih starateliv yaki shukali zoloto navkolo Klondajku Za najmenshoyi chutki pro nove zoloto voni kidali svoyi dilyanki i rushali do novih misc v nadiyi zastovpiti bagate misce Nadiyi ci majzhe zavzhdi buli primarnimi Kinec zolotoyi lihomankiStarateli pokidayut Douson Siti zaradi Nomu veresen 1899 U 1899 roci vzhe bula prokladena telegrafna liniya mizh Skagvej i Douson Siti U 1898 pochalosya budivnictvo zaliznici cherez pereval Vajt i do vershini navigaciyi po Yukonu Ce bula persha vuzkokolijna zaliznicya na Alyasci Na toj chas koli u 1900 roci buv zabitij ostannij kostil bilya mistechka Vajtgors zolota lihomanka spala i koliya viyavilasya majzhe zakinutoyu Popri pokrashennya u zv yazku i transporti pochinayuchi z 1898 roku zolota lihomanka pochala zgasati Ce pochalosya vlitku 1898 roku koli bagato novopribulih u Douson Siti shukachiv buli ne v zmozi ni zastovpiti pridatnu dilyanku ni zarobiti sobi na prozhittya tomu povertalisya dodomu Dlya tih sho zalishalisya zarobitki znachno zmenshilisya do 100 dolariv na misyac u 1899 roci Gazeti tezh vtratili interes do Klondajku i navit pochali pidsmiyuvatisya z zolotoshukachiv Navesni 1898 roku rozpochalasya ispansko amerikanska vijna i Klondajk zijshov z chilnih storinok gazet Popitu na remanent i sporyadzhennya dlya zolotoshukachiv vzhe ne bulo i nerozprodani tovari vistavlyalisya v Sietli za duzhe znizhenimi cinami Insha prichina zanepadu Klondajku polyagala v samomu Douson Siti yakij u 1898 roci peretvorivsya z bezladnogo hoch i bagatogo mistechka na solidne ta konservativne misto z naborom civilizacijnih zruchnostej Senator Dzherri Linch vidvidavshi Douson Siti porivnyuvav novi pokriti dorogi i garno vdyagnutu publiku z vuliceyu Strend u Londoni yaka slavilasya svoyeyu elegantnistyu Mistechko bilshe ne bulo privablivim dlya zolotoshukachiv yaki zvikli do prostishogo sposobu zhittya Ostannoyu podiyeyu sho zaspokoyila Douson Siti bulo vidkrittya zolota v inshih miscyah Alyaski j Kanadi sho zapochatkuvalo inshi zoloti lihomanki vzhe daleko vid Klondajku U serpni 1898 roku zoloto znajshli na ozeri en bilya vitokiv richki Yukon a vzimku 1898 1899 rokiv she bilshe rodovishe vidkrili bilya poselennya Nom u girli Yukonu U 1899 roci potik zolotoshukachiv z usogo regionu Alyaski rinuv do Nomu Douson Siti za odin tizhden zmenshivsya z 30 tisyachnogo mista do 8 tisyachnogo mistechka Klondajkska zolota lihomanka zakinchilasya Poselennya na KlondajkuVelikij napliv zolotoshukachiv stvoriv zhitlovij bum vzdovzh marshrutiv do Klondajku Novi poselennya chasto buli haotichnimi skupchennyami nametiv i derev yanih zrubiv Bilshist z nih znelyudnili pislya zolotoyi lihomanki Starateli buli v osnovnomu cholovikami chimalo z yakih suprovodzhuvali i yih zhinki Deyaki samotni zhinki pracyuvali u gralnih i tancyuvalnih salonah zaohochuyuchi novoyavlenih bagatiyiv vitrachati svoye zoloto na rozvagi Douson Siti Dokladnishe Douson Siti Douson Siti Na perednomu plani richka Klondajk 1898 Dzhozef Frensis Ladu angl Joseph Francis Ladue iz Nyu Jorka zasnuvav mistechko Douson Siti v 1896 i nazvav jogo na chest en angl George Mercer Dawson kanadskogo geologa kartografa i doslidnika rajonu Klondajk u 1887 Mistechko stalo znachnim centrom za chasi Klondajkskoyi zolotoyi lihomanki Chim bilshe zolota vidobuvalosya z nadr Klondajku tim bilshe starateliv zalishalosya v comu regioni na trivalij chas Tamteshni mistechka yaki nazivali bumtaunami shvidko peretvoryuvalisya na dosit veliki poselennya yaki proponuvali priyizhdzhim yizhu nichlig i zreshtoyu hocha b natyak na civilizaciyu Najbilshim z nih buv Douson Siti Poselennya na peretini richok Klondajk ta Yukon sho do pochatku lihomanki nalichuvalo lishe 500 zhiteliv cherez dva roki stalo mistom yake procvitalo i postijno zbilshuvalos legendarnim miscem gotovim prijnyati novopribulih 24 godini na dobu U 1898 v Douson Siti naselennya strimko zroslo do 40 000 zhiteliv u misti malo ne nastav golod Prote z kincem zolotoyi lihomanki v 1899 naselennya mistechka zmenshilos do 8 000 a v 1902 do 5 000 Dayi i Skagvej Dokladnishe Dayi Alyaska Dokladnishe Skagvej Alyaska Dva porti Dayi i Skagvej cherez yaki prohodili osnovni marshruti starateliv do pochatku zolotoyi lihomanki buli malenkimi poselennyami u kozhnomu z yakih bulo lishe po odnomu derev yanomu zrubu Oskilki prichaliv v cih portah ne bulo vantazhi z korabliv vinosilisya pryamo na bereg zvidki vlasniki namagalisya yaknajshvidshe pribrati yih podali vid visokogo priplivu Vantazhi rozbivalisya rozkradalisya i gubilisya v zagalnij metushni Deyaki mandrivniki specialno pribuvali shob organizuvati postachannya tovariv dlya majbutnih starateliv Chastina samih shukachiv pobachivshi naskilki vazhkim bude shlyah do Dousona virishuvala pristati do biznesu z obslugovuvannya starateliv Uzhe v pershi tizhni na bolotistomu berezi Dayi i Skagvej z yavilisya torgovelni yatki saluni i ofisi chastina v nametah chastina u nashvidkuruch skladenih zrubah Nastinna reklama z chasiv Klondajkskoyi zolotoyi lihomanki Skagvej Skagvej shvidko stav populyarnim u novinah Vidomij prirodoohoronec Dzhon M yur opisuvav mistechko yak murashine gnizdo yake perenesli do chuzhoyi miscevosti j rozvorushili paliceyu Perevali Vajt i Chilkut sho veli vid Skagvej do Klondajku stali piznoyi oseni 1897 roku neprohidnimi i blizko 5 tisyach shukachiv zatrimalisya v mistechku ne mayuchi zmogi ni jti vpered ni povertatisya dodomu U toj chas yak Dayi protyagom zimi zalishavsya tranzitnim punktom Skagvej peretvoryuvavsya na bilsh osile misce Nezabarom buv zbudovanij pirs i chastina paroplaviv sho pryamuvali do Dayi pochali shvartuvatisya v Skagvej Mistechko nalezhalo do teritoriyi SShA ale zhodna sluzhba ne stezhila za pravoporyadkom Praktichno panuvalo bezzakonnya piyatiki strilyanina prostituciya en superintendant Kanadskoyi kinnoyi policiyi pislya vidvidin Skagvej zauvazhiv sho ce bulo lishe trohi krashe nizh peklo na zemli majzhe najbilsh zlochinne misce u sviti Odnak stanom na lito 1898 roku Skagvej mayuchi vid 15 do 20 tisyach meshkanciv buv najbilshim mistom na Alyasci Piznogo lita 1897 go roku Skagvej i Dayi potrapili pid kontrol en i jogo bandi yaki pribuli sered pershih i oblashtuvalisya v Skagvej Milnij Smit buv oshukancem i zlodiyem jogo banda sho nalichuvala 200 300 osib obmanyuvala i obkradala starateliv na vsih dorogah do kordonu z Kanadoyu Voni stvoryuvali fiktivni saluni ta agentstva z metoyu prihovati svoyi mahinaciyi Odnim iz takih agentstv buv fiktivnij telegrafnij ofis de vidpovidno vdyagnutij operator nibi to peredavav telegrami do SShA i Kanadi navit imituyuchi otrimannya vidpovidej Koli yihni diyi perejshli mezhu miscevi sformuvali komitet samoupravi i zreshtoyu pri sprobi chergovogo pograbuvannya Milnogo Smita bulo vbito v perestrilci Jogo banda shvidko rozpalasya Vrangel Dokladnishe Vrangel Alyaska Inshij port Vrangel na marshruti Stikine yakij sluguvav promizhnim punktom zolotih lihomanok poperednih rokiv znovu shvidko rozshirivsya razom iz suputnimi grabunkami azartnimi igrami j golimi tancivnicyami v salunah Poselennya Valdiz na berezi Alyaskinskoyi zatoki sluguvalo pritulkom dlya tih hto obrav amerikanskij marshrut i v bezuspishnih sprobah zalishivsya majzhe bez pripasiv zimuvati v nametah u 1897 98 h rokah Naselennya Edmontona Kanada zroslo vid 1200 do 4000 zhiteliv protyagom 1898 roku Kilka mist poza Alyaskoyu tezh vidchutno zbilshili svoye naselennya San Francisko Sietl Takoma Portland Vankuver Derzhavni sluzhbiPravoporyadok na Klondajku Amerikanska i kanadska sistemi pidtrimannya poryadku kardinalno riznilisya Amerikanci ne terpili vtruchannya policiyi u svoyi spravi Voni namagalisya sami rozibratisya zi svoyimi problemami stvoryuyuchi gromadski komiteti i vibirayuchi sherifiv yaki b predstavlyali yihni interesi i pidtrimuvali poryadok Tilki za ciyeyi sistemi neobmezhena korupciya i zalyakuvannya prizveli do togo sho najbilshij zlochinec na Alyasci Milnij Smit stav marshalom na paradi Dnya nezalezhnosti U Kanadi zh kerivniki policiyi priznachalisya uryadom Policejski na Yukoni 1900 U 1897 roci poryadok zabezpechuvali 96 chleniv Pivnichno Zahidnoyi Kinnoyi Policiyi cherez rik yih kilkist zbilshilasya do 288 Do lita 1898 roku policiyeyu keruvav en potim jogo zminiv kolishnij vijskovij polkovnik en vidomij svoyeyu suvoristyu i principovistyu Same zavdyaki suvorim poryadkam vdalosya zapobigti sotnyam yaksho ne tisyacham tragedij na Yukoni Poryadok pochinavsya vzhe vid Kanadskogo kordonu de policiya ne propuskala starateliv bez richnogo zapasu produktiv yaki desyatki raziv peretinali kordon perenosyachi chastinami svoyu poklazhu i bulo neprosto organizuvati yih kontrol i oblik Ale policiya z cim spravlyalasya Krim togo vona kontrolyuvala proces sporudzhennya chovniv i plotiv na beregah ozer Lindman i Bennet davala poradi zaboronyala spuskati na vodu nenadijni chovni plavuchi truni yak yih nazivali sami policejski Sem Stil zaprovadiv reyestraciyu vsih suden sho spuskalisya vniz po Yukonu do Dousona kozhen plavzasib otrimuvav svij nomer i zapis v zhurnali imena mandrivnikiv yihni adresi i adresi rodini Policejski kontrolyuvali prohodzhennya chovniv i plotiv na 800 kilometrovomu marshruti do Douson Siti Yaksho htos ne z yavlyavsya na promizhnomu punkti v ochikuvanij chas policiya organizovuvala jogo poshuki Stil osobisto suprovodzhuvav flotiliyu z 7 tisyach samorobnih suden vniz po Yukonu Vin priznachiv kaprala Diksona sho mav dosvid plavannya po richkah vidpovidalnim za prohodzhennya chislennih porogiv de pered tim rozbilisya desyatki chovniv Kapral pereviryav kozhen choven i plit na bezpeku dlya prohodzhennya porogiv visadzhuvav ditej i zhinok shob voni beregom prohodili nebezpechni perepadi i dozvolyav proplivati chovnu lishe za umovi sho tam bula hocha b odna lyudina sho rozbiralasya u veslah i chovnah Amerikanci buli duzhe nezadovoleni takimi poryadkami i vtruchannyam u yih privatnu spravu plisti chi ne plisti ale Stil nakladav 100 dolariv shtrafu za porushennya pravil U rezultati chovni perestali rozbivatisya na richkovih perepadah Iz tridcyati tisyach lyudej sho splavlyalisya po Yukonu v 1898 roci neshasnih vipadkiv bulo lishe 23 Krim togo policiya virishuvala spirni pitannya podilu majna mizh staratelyami rozporyadzhalasya majnom tih hto pomer chi zaginuv cinni rechi vidpravlyalisya rodicham inshi rozproduvalisya a groshi tezh vidsilalisya do spadkoyemciv Poryadok u Douson Siti Na vidminu vid amerikanskoyi teritoriyi Alyaski Douson Siti buv zakonosluhnyanim mistom Protyagom 98 go roku v Dousoni i jogo okolicyah ne bulo zhodnogo vbivstva i lishe kilka serjoznih kradizhok Na vsomu Yukoni bulo zaareshtovano cogo roku 150 lyudej Bilshist areshtiv za prostituciyu oskilki policiya hotila yakos vregulyuvati seks industriyu Nekerovani poviyi regulyarno areshtovuvalisya platili shtraf 50 dolariv prohodili medoglyad i vertalisya nazad do svoyih sprav Zibrani groshi policiya viddavala na gospitali Policiya takozh vimagala suvorogo dotrimannya tak zvanogo en sho zaboronyav bud yaku pracyu v nedilyu Saluni ta inshi biznesi zakrivalisya v subotu rivno za odnu hvilinu do opivnochi Kozhnogo hto buv pomichenij za praceyu v nedilyu policiya shtrafuvala Odnogo razu navit buv oshtrafovanij staratel yakij v nedilyu pereviryav svoyi ribalski teneta Inshogo razu buli oshtrafovani uchasniki sobachih peregoniv Lishe odin raz bulo zrobleno poslablennya u sinomu zakoni koli odnoyi nedili 1899 roku bulo organizovano dobrochinnij bal na korist cerkvi i gospitalyu pri nij Poshtova sprava Na Klondajku zavzhdi isnuvav informacijnij golod Viddalenist i vazhkodostupnist zatrimuvali novini z civilizovanogo svitu na bagato misyaciv Navit novini richnoyi davnosti tam she vvazhalisya svizhimi Usi stari gazeti reklami etiketki perechituvalisya poki ne vivchalisya napam yat U 1897 roci paroplavi privezli drukarski verstati shob zapochatkuvati novij rinok drukovanoyi produkciyi Vtim pershu gazetu Klondajkskij Samorodok nadrukuvav na portativnij drukarskij mashini Dzhin Kelli ale spravzhnoyu shodennoyu stala gazeta Opivnichne Sonce slidom gazeta Shahtar Dousona Naprikinci zimi zapasi gazetnogo paperu vicherpalisya i dlya druku vikoristovuvali obgortkovij papir yakij mali m yasniki dlya svogo tovaru U chervni 1898 roku starateli kupili na aukcioni odin nomer gazeti z Sietla i platili po dolaru choloviku sho vgolos chitav novini Cherga pered poshtovim ofisom 1899 Dostavka listiv bula haotichnoyu i pogano organizovanoyu oskilki uryadi SShA i Kanadi ne organizuvali vzayemodiyu v poshtovij sluzhbi Zavazhali dvi problemi Po pershe vsya poshta z SShA jshla cherez mistechko Dzhuno na pivdennomu shodi Alyaski dali Yukonom cherez Douson Siti azh do Serkl Siti a zvidti amerikanska poshtova sluzhba vidsilala poshtu nazad do Douson Siti U rezultati bagatomisyachnih podorozhej gubilisya listi nishilisya konverti stavali nerozbirlivimi prizvisha adresativ Druga problema polyagala v samomu Douson Siti de spochatku ne bulo poshtovogo viddilu Listi zazvichaj rozbiralisya v dvoh magazinah i v saloni Policiya probuvala sama zajnyatisya poshtovoyu spravoyu v misti ale cherez brak dosvidu ne zmogla z cim vporatisya Odin paroplav mig privezti do 7 5 tis listiv yaki vidavalisya u viddilu osobisto Ce stvoryuvalo dovgi chergi u yakih dovodilosya chekati inkoli tri dni Ti hto ne mig vitrachati chas na chergu najmali pidlitkiv i zhinok yaki za 5 dolariv pilnuvali poshtu Poshtovih marok yak i paperu zagalom ne vistachalo Yih vidavali po dvi shtuki na osobu U 1898 roci poshtovu spravu vid policiyi perebrav na sebe trenovanij personal Sprava pishla trohi organizovanishe ale chergi she zalishalisya Zhinki na Klondajku Korinni narodiZhittya zhinok Pridorozhnya stanciya na marshruti do Klondajku 1898 Do 1886 roku bilih zhinok bulo ne bilshe sotni na vsomu Yukoni prote z pochatkom Zolotoyi lihomanki vse zminilosya U 1898 roci zhinki na Klondajku stanovili 8 a v Douson Siti 12 vid usih meshkanciv Bagato zhinok pribuvalo z cholovikami abo u skladi rodin a buli i taki sho sami virushili u podorozh Dovidniki davali praktichni poradi shodo zhinochogo odyagu dlya Klondajku yakij mav buti zvichno konservativnim dovgi spidnici i korseti ale zhinki sami pristosovuvali svoye vbrannya do umov prohodzhennya marshrutiv Vid zhinok u skladi grupi zavzhdi ochikuvali vikonannya kuhonnih obov yazkiv Lishe neznachna kilkist zhinok zvazhilasya vzyati v podorozh z soboyu ditej Menshe 1 zhinok sho pribuli na Klondajk pracyuvali v kopalnyah Navit ti hto buv odruzhenij zi staratelyami zajmalis golovnim chinom domashnimi spravami Ce bula vazhka i odnomanitna robota roztoplyuvannya lodu i snigu rozdilennya zamorozhenih produktiv rubannya drov gotuvannya yizhi poshuki yagid u lisi U Douson Siti ta inshih poselennyah deyaki zhinki zaroblyali prannyam odyagu Ce bula duzhe vazhka pracya v tih umovah ale mozhna bulo odnochasno brati na domashnij doglyad ditej Inshi znahodili robotu u sferi obslugovuvannya stavali oficiantkami abo styuardesami na paroplavah Ostannya robota dobre oplachuvalasya ale cherguvalasya z periodami bezrobittya I choloviki i zhinki vidkrivali pridorozhni stanciyi de mandrivniki mogli vidpochiti poyisti i pospati Zhinki krashe davali radu takomu biznesu Nebagato zhinok pracyuvali nosilnikami na perevalah abo buli domashnoyu prislugoyu Douson Siti vishe techiyi i Klondajk Siti na richci Yukon Bagatshi zhinki mayuchi dostatnij kapital mogli investuvati jogo v kopalni abo inshij biznes Odniyeyu z najvidomishih biznesvumen na Klondajku bula Belinda Malruni Belinda vzyala z soboyu pakunki z shovkovoyu biliznoyu bavovnyanoyu materiyeyu i plyashki dlya garyachoyi vodi termosi U Klondajku tovari shvidko rozijshlisya za shestikratnoyu cinoyu Spochatku Belinda zasnuvala pridorozhnyu stanciyu u najvigidnishomu misci zlitti richok Eldorado j Bonanza potim restoran u Douson Siti gotel Grand Forks Belinda rozporyadilasya shob pislya pribirannya gotelyu j restoranu vse smittya z pidlogi prosiyuvali i zaroblyala zi smittya blizko 100 dolariv shodnya zavdyaki zolotomu pisku sho prosipavsya na pidlogi z kishen i odyagu kliyentiv starateliv Piznishe vona prodala cej gotel shob pobuduvati she rozkishnishij tripoverhovij vmeblyuvannya do yakogo bulo zamovleno v Skagvej j Sietli a natomist kupila kilka kopalen Nezabarom Belinda vijshla zamizh za grafa samozvancya zbankrutila znovu zbagatila na Alyasci poselilasya v SShA i postupovo vitratila svoye bagatstvo en iz velmi zamozhnoyi rodini tezh zaplanuvala z cholovikom podorozh na Klondajk ale vin obrav teplishij klimat na Gavayah tomu Marta do Klondajku virushila zi svoyim bratom Tam vona uspishno vklala groshi v rizni kopalni j pilorami narodila sina viyihala z Klondajku i znovu povernulasya Zgodom Martu Blek bulo obrano do Palati gromad Kanadi Vidnosno nevelika kilkist zhinok pracyuvala u sferi rozvag i seks industriyi Elitnoyu chastinoyu zhinok vvazhali visokooplachuvanih aktris j kurtizanok v Douson Siti nizhchim rivnem tancyuristok chasto za sumisnictvom i oficiantok Poslugi i robota cih zhinok duzhe dobre oplachuvalisya ale voni vidpracovuvali bagatogodinni zmini i mali znachni vitrati na svij odyag i kosmetiku Industriya rozvag poyednuvalasya z seks industriyeyu de zhinki zaroblyali na zhittya prostituciyeyu Sam seks biznes koncentruvavsya na pivdennomu berezi richki Klondajk u Klondajk Siti i viddalenih vid centru vulichkah Douson Siti Isnuvala seksualna iyerarhiya nagori yakoyi buli bordeli i en rivnem nizhche nezalezhni magazinchiki de pid viviskoyu sigari proponuvali seksualni poslugi Na samomu nizu buli poviyi sho pracyuvali v nevelichkih budinochkah i nametah Zhittya ostannih bulo postijnoyu borotboyu za vizhivannya i samogubstva sered nih ne buli ridkistyu Dolya korinnih narodiv Indianski zhinki takozh vidigrali pevnu rol v zolotij lihomanci Bagato zhinok plemeni tlingit pracyuvali nosilnikami inkoli nosyachi razom z pakunkami j svoyih ditej Zhinki plemeni gen sho meshkali bilya Douson Siti odnak majzhe ne mali kontaktiv z bilimi lyudmi Mizh indiankami j bilimi zhinkami bula velika socialna prirva Hocha do zolotoyi lihomanki j buli prikladi koli bili choloviki odruzhuvalisya z indiankami yak napriklad Dzhordzh Karmak sho mav za druzhinu Kejt dochku vozhdya plemeni tagish piznishe cogo majzhe ne traplyalosya Ta i sam Karmak rozbagativshi nevdovzi kinuv druzhinu z dochkoyu Duzhe malo starateliv odruzhilosya z zhinkami plemeni gen i duzhe malo zhinok cogo plemeni pracyuvalo poviyami Respektabelni bili zhinki namagalisya unikati kontaktiv z indianskimi zhinkami abo poviyami Zolota lihomanka povnistyu zminila zhittya korinnogo naselennya Alyaski Tingiti i kojyukoni na korotkij chas mali znachnu vigodu najmayuchis do starateliv nosilnikami i providnikami prodayuchi yim produkti i remanent prote znachnij period chasu pislya zolotoyi lihomanki vsi narodnosti poterpali vid shkodi zavdanoyi dovkillyu zabrudneni richki virubani lisi Osoblivo postrazhdalo plem ya gen Yihnya populyaciya pochala skorochuvatisya she na pochatku 1880 h rokiv koli bulo znajdene pershe zoloto na richci Forti Majl ale katastrofoyu stalo pereselennya plemeni v rezervaciyu bilya Klondajku de indianci strazhdali vid zabrudnennya vodi i epidemiyi vispi Ribalstvo i mislivstvo stalo majzhe nemozhlivim u comu rajoni i v 1904 roci vzhe potribna bula dopomoga policiyi shob vryatuvati plem ya vid golodu Vidomi osobistostiPam yatna plita prisvyachena Dzhozefu Ladu Douson Siti 2005 Lishe duzhe neznachna kilkist zi 100 tisyach shukachiv sho virushili do Klondajku rozbagatili V serednomu kozhen z nih vitrachav blizko 1 000 dolariv lishe na te shob distatisya do Klondajku Zagalni vitrati vsih shukachiv perevishuvali vartist zolota sho bulo vidobuto mizh 1897 i 1901 rokami U toj zhe chas bilshist z tih hto na pochatku znajshli zoloto vtrachali vse v nastupni roki Starateli chasto pomirali bez centa za dusheyu marno starayuchis povtoriti svoye vezinnya v inshi roki na inshih dilyankah Biznesmen i staratel Aleks Makdonald napriklad prodovzhuvav skupovuvati dilyanki pislya zolotogo bumu azh poki ne zakinchilisya groshi Vin pomer v bidnosti vse she prodovzhuyuchi staratelstvo Antuan Stander sho znajshov zoloto na richci Eldorado strazhdayuchi vid alkogolizmu vitrativ vsi svoyi groshi i zmushenij buv najnyatisya pracyuvati na kuhni paroplava shob oplatiti svij kvitok dodomu Dzhordzh Karmak pokinuv svoyu druzhinu indianku Kejt yakij skladno bulo prizvichayitisya do novogo sposobu zhittya znovu odruzhivsya i zhiv dostatno zamozhno Utim pislya jogo smerti i rozpodilu spadku mizh drugoyu druzhinoyu i dochkoyu vid jogo bagatstva ne zalishilosya nichogo druzhina vtratila statki na nevdalih biznesah a dochka groshi vitratila na prozhittya Obidva kompanjoni indianci Dzhordzha Karmaka mali problemi z alkogolem yih pokinuli druzhini yih chas vid chasu areshtovuvali za piyatiki Dzhim Skukum otrimuvav veliki pributki zi svoyih dilyanok ale ne zmig osisti na odnomu misci i prodovzhuvav staratelstvo azh do svoyeyi smerti v 1916 roku Charli Douson zhiv na shiroku nogu i tragichno zaginuv buduchi netverezim Robert Genderson staratel yakij pidkazav Karmaku shukati zoloto na richci Rabbit prohvoriv majzhe vsyu zolotu lihomanku ale zgodom otrimuvav prizhittyevu pensiyu v 200 dolariv vid kanadskogo uryadu za svij vklad u vidkrittya zolota Najbagatshi vlasniki saluniv v Klondajku biznesmeni i gravci zazvichaj tezh vtrachali svoye bagatstvo i pomirali v bidnosti Dzhin Allen redaktor gazeti Klondajkskij samorodok zbankrutuvav i reshtu zhittya pracyuvav v redakciyah nevelikih vidan Sem Bonnifild azartnij gravec i vlasnik salunu strazhdav vid nervovih napadiv i pomer u zlidnyah en stala znamenitoyu tancivniceyu v Douson Siti i zalishalasya populyarnoyu azh do yiyi smerti v 1957 roci Yiyi partner i kohanec en pochavshi svoyu kar yeru v Douson Siti z pribirannya i prislugovuvannya v salunah stav odnim z najbilshih amerikanskih oligarhiv Biznesvumen en vdalo vijshla zamizh i zgodom stala drugoyu zhinkoyu v kanadskomu parlamenti Dzhozef Ladu zasnovnik Douson Siti i uspishnij biznesmen chiyi statki ocinyuvalisya v p yat miljoniv dolariv prodav svij biznes u samij pik lihomanki u 1897 roci povernuvsya do Ameriki i odruzhivsya zi svoyeyu davnoyu znajomoyu Yaksho kolis yiyi batki ne dozvolyali dochci vijti zamizh za bidnogo Dzhozefa to teper zhe voni buli radi vesillyu Ale trinadcyat rokiv sho vin proviv na Yukoni dalisya vznaki i nevdovzi Dzhozef Ladu pomer vid tuberkulozu U kulturiCharli Chaplin u filmi Zolota lihomanka 1925 Zolota lihomanka na Klondajku shvidko stala skladovoyu chastinoyu pivnichnoamerikanskoyi kulturi i znajshla svoye vidobrazhennya u poemah istoriyah fotografiyah i reklamah navit cherez bagato rokiv pislya yiyi zavershennya Na Yukoni kozhen tretij ponedilok serpnya vidznachayut yak svyato Dnya Vidkrittya iz shirokoyu reklamnoyu kampaniyeyu dlya zaohochennya turizmu Podiyi zolotoyi lihomanki chasto perebilshuyutsya i ne zavzhdi ye akuratno visvitlenimi yak v togochasnij tak i v suchasnij literaturi Avtori zazvichaj namagayutsya zupinitisya na najbilsh tragichnih i zahoplivih podiyah Istorik Ken Koates opisuye lihomanku yak zhittyeradisnij garnij mif yakij prodovzhuye zahoplyuvati i privablyuvati lyudej Chislenni romani knigi i poemi buli napisani za podiyami na Klondajku Dzhek London vikoristav sceni z zolotoyi lihomanki u takih svoyih romanah i opovidannyah yak Poklik predkiv roman pro yizdovu sobaku za klichkoyu Bek Jogo zh peru nalezhat Bile Iklo ta zbirnik opovidan Lyubov do zhittya pro nelegke zhittya starateliv na Klondajku Jogo tovarish po peru poet i lirik Robert Servis hoch i ne brav uchasti u pogoni za zolotom ale oselivsya v Douson Siti u 1908 roci Servis napisav kilka poem pro zolotu lihomanku zokrema Poema pro starozhila sho stala odnim z bestseleriv poeziyi pershoyi dekadi XX stolittya Razom z neyu bula populyarna novela Trejl 98 go yaka bula napisana na shpalerah v odnomu z derev yanih budinochkiv u Douson Siti Vidomi takozh i jogo virshi Strilyanina Dan MakGru angl The Shooting of Dan McGrew ta Kremaciya Sema MakGi angl The Cremation of Sam McGee Kanadskij istorik en viris u Douson Siti de jogo batko buv staratelem Jogo peru nalezhat chislenni knigi z istoriyi Kanadi i zokrema istoriyi Klondajkskoyi zolotoyi lihomanki Spogadi irlandcya Miki MakGabana vikladeni v prodiktovanij nim knizi Rotha Mor an tSaoil Vazhka doroga na Klondajk dayut zmogu yaskravo uyaviti kartinu togochasnih podij Zhul Vern napisav Zolotij vulkan angl Le Volcan d Or 1899 pro zhittya pid chas Klondajkskoyi zolotoyi lihomanki Zolota lihomanka prigodnicka komediya 1925 roku postavlena Charli Chaplinom yakij takozh vistupiv avtorom scenariyu prodyuserom kompozitorom ta zigrav odnu z golovnih rolej U cij strichci geroj Chaplina Brodyaga virushaye na poshuki zolota do Alyaski de yak zavzhdi na nogo chekayut neskinchenni prigodi ta bezlich komichnih situacij Klondajk mini serial z shesti chastin sho translyuvavsya na Discovery Channel u sichni 2014 roku pro dvoh shukachiv prigod z Kanadi yaki podorozhuyut do Yukona naprikinci 1890 pid chas Klondajkskoyi zolotoyi lihomanki DodatkiKarti Klondajkskoyi zolotoyi lihomankiYukon v chasi zolotoyi lihomanki Misce de Karmak znajshov zoloto v 1896 roci Marshruti cherez Dayi i Skagvej Karti Dayi i Skagvej u troh masshtabah Marshrut Dalton pokazanij na serednij karti zliva Marshruti Takou Stikine i Edmonton Marshruti Takou i Stikine Chervona ramka Rozmishennya karti na suchasnij karti Pivnichnoyi Ameriki Liva karta v punkti Glenora zlivayutsya dvi gilki marshrutu Stikine vid Vrangel i Eshkroftrom Voni jdut dali vzdovzh trihovoyi liniyi Poseredini marshrut Takou zlivayetsya z marshrutom Stikine bilya ozera Teslin Dali obidva marshruti peretinayutsya z marshrutom Dayi Skagvej livij verhnij kut karti Marshruti vid Edmontona Chervona ramka Rozmishennya karti na suchasnij karti Pivnichnoyi Ameriki Velika strilka Kanadskij marshrut vid Edmontonu richkami i perehodami do Yukonu Mala strilka marshrut Zadni dveri Chorna liniya richka Makenzi Verhnij livij kutok Richka Yukon vid fortu Yukon do Douson Siti Zoloti dilyanki Klondajku Karta zolotih dilyanok bilya z Douson Siti i richkoyu Klondajk Chervonoyu mitkoyu poznachena dilyanka Dzhordzha Karmaka Spisok pripasiv dlya KlondajkuCej rekomendovanij spisok buv rozroblenij Pivnichno Tihookeanskoyu zaliznichnoyu kompaniyeyu v 1897 roci Vvazhalosya sho cogo dostatno dlya staratelya na odin rik Zagalna vaga poklazhi stanovila priblizno 1 amerikansku tonnu 907 kg i koshtuvala blizko 140 dolariv 3 800 dolariv na cini 2000 roku 68 kg bekonu 180 kg boroshna 11 kg vivsyanki 57 kg bobovih 4 5 kg chayu 4 5 kg kavi 11 kg cukru 11 kg sushenoyi kartopli 11 kg sushenoyi cibuli 6 8 kg soli 0 45 kg percyu 34 kg suhofruktiv 3 6 kg poroshku dlya pechiva 3 6 kg sodi 0 23 l koncentrovanogo octu 0 34 kg supovogo poroshku 1 banka girchici 1 korobka sirnikiv na chotiroh lyudej 1 plita na chotiroh lyudej korito dlya promivannya zolota nabir malih vider kovshiv 1 velike vidro nizh videlka lozhka chashka i tarilka skovoroda kavnik i chajnik tochilnij kamin dvi kirki i lopata odna luchkova pilka remeni dvi sokiri na 4 lyudej i odna zapasna ruchka shist pryamih napilkiv 200 mm i dva skoshenih na odnu grupu starateliv skobel kolovorot rubanok i molotok na vsyu grupu 9 5 m kanatu 3 6 kg smoli peku i 2 3 kg klochchya na chotiroh lyudej cvyahi riznih rozmiriv 2 3 kg na chotiroh lyudej namet 3 0 m h 3 7 m na chotiroh lyudej polotno dva prooliyeni tenti na odin choven 4 6 m sitki vid komariv dlya kozhnogo 3 pari teployi bilizni 1 tepla sherstyana kurtka 2 pari teplih sherstyanih shtaniv 1 tepla progumovana kurtka 12 teplih sherstyanih shkarpetok 6 teplih sherstyanih rukavic 2 teplih sorochok 2 pari teplih gumovih chobit na tovstij pidoshvi 2 pari vzuttya 4 kovdri na dvoh lyudej 4 rushniki 2 pari shtaniv kombinezoniv 1 komplekt prooliyenogo odyagu kilka zminnih komplektiv litnogo odyagu liki KomentariOdin z iz indianciv plemeni gen piznishe kazav sho mij narod znav vse pro Klondajk ale nichogo ne znav pro zoloto Zgodom Dzhek London majzhe tochno viklav istoriyu vidkrittya Klondajkskogo zolota v romani Bujnij den Pogoda mogla i spriyati i pereshkodzhati prosuvannyu shukachiv Zimovij shlyah oznachav glibokij snig i pidstupnu krigu zate zamerzalo boloto i snig mig zgladzhuvati gostri kaminnya i valuni yaki potribno bulo b obhoditi vlitku Teoretichno bulo mozhlivo podorozhuvati vzimku na sobachih upryazhkah ale za duzhe nizkih temperatur navit sobaki ne mogli efektivno dolati shlyah Do zolotoyi lihomanki cini na cih tvarin stanovili 3 5 dolariv 81 135 Z inshogo boku konkurenciya mizh zaliznicyami spriyala znizhennyu cini kvitkiv u napryamku Klondajku Kolishnij mer Sietla Vilyam Vud buv u odnij z takih grup Mer i jogo kompanjoni takozh zmusheni buli provesti zimu na zamerzlomu Yukoni poyidayuchi zapasi yizhi yaku voni planuvali prodati z vigodoyu v Douson Siti Sam mer rozprodav na cij zimivli svoyi zapasi i povernuv nazad Vzimku snigovij pokriv stanoviv do 21 m hovayuchi ne lishe poklazhu ale j vihi yakimi buli poznacheni miscya skladuvannya Na samomu perevali starateli mogli kupiti donats i chashku kavi za 2 5 dolari Stilki zh koshtuvav povnij obid iz troh strav u Sietli Lishe odnogo razu policiya strilyala z kulemeta Maksima koli robila salyut v Den Viktoriyi v Douson Siti u 1889 r Ulitku sonyachni promeni rozmorozhuvali vityagnutij grunt zi shvidkistyu 60 sm za den dehto zi starateliv i vlitku rozpalyuvav bagattya shob shvidshe rozmoroziti porodi Lishe chistij zolotij pil ocinyuvavsya v 16 dolariv Promislovij pil yakij she mistiv chornij pisok kupuvavsya po 11 dolariv Privatni pokupci davali 16 dolariv i za neochishene zoloto ale pri comu nedovazhuvali tovar Pochatkovo 29 ta dilyanka nalezhala dvom staratelyam Tajyeru i Oleru ale voni vvazhali sho tam nichogo vartisnogo nemaye tomu shukali zmogi shvidshe pereprodati yiyi komu nebud Nagoda trapilasya koli voni zustrili v saluni starogo staratelya shveda Charli Andersona yakij zajshov u Douson Siti popovniti zapasi yizhi i zimovogo odyagu Napoyivshi Charli do vidpovidnogo stanu voni prodali 29 tu dilyanku vsogo za 800 dolariv Nastupnogo dnya Charli sprobuvav povernuti svoyi groshi kazhuchi sho sp yanu ne pam yatav pro yakus ugodu ale policiya stala na storonu prodavciv i dilyanka zalishilasya za Charli Piznishe viyavilosya sho vona ye odnoyu z najbagatshih na Eldorado Charli Anderson otrimav prizvisko Shaslivij Shved Dzhek London v odnomu z tvoriv opisav podibnij vipadok koli na odnu dilyanku 60 pretenduvali dva starateli U rezultati kilkagodinnoyi gonitvi oboye pretendentiv odnochasno pribuli do reyestracijnogo punktu v Forti Majl i dilyanka bula porivnu rozdilena mizh nimi Dzhek London ne opisuvav sho bulo dali U dijsnosti zgodom viyavilosya sho cya dilyanka zovsim ne mala zolota Nezvazhayuchi na postijni disputi pro dovzhinu dilyanok na Klondajku stanovishe starateliv tam bulo bilsh pevne nizh pid chas zolotoyi lihomanki v Kaliforniyi v 1848 1852 rokah de cherez napliv starateliv vzhe isnuyuchi dilyanki dovelosya zmenshuvati PrimitkiBerton 2001 s 4 Emmons ta De Laguna 1991 s 182 183 Backhouse 1995 s 7 Gould 2001 s 7 Berton 2001 s 5 Berton 2001 s 7 9 Porsild 1998 s 44 45 Berton 2001 s 9 15 Gould 2001 s 8 Berton 2001 s 14 Allen 2007 s 2 Porsild 1998 s 46 Berton 2001 s chp 4 Berton 2007 s 12 Berton 2007 s 15 Berton 2007 s 20 21 Berton 2007 s 23 Berton 2007 s 24 Berton 2001 s 66 67 Berton 2001 s 68 69 Berton 2001 s 87 Wright 1976 s 292 Bramble 1897 s cover Berton 2001 s 94 Morse 2003 s 122 Berton 2001 s 93 Gray 2007 s 122 Winslow 1952 s 30 31 Berton 2001 s 95 Berton 2001 s 102 Berton 2001 s 96 Fetherling 1997 s 125 Porsild 1998 s 201 Berton 2001 s 112 Berton 2001 s 101 102 Berton 2001 s 114 Berton 2001 s 106 Berton 2001 s 105 106 Berton 2001 s 110 The Chicago Record 1897 s ix Gardner 2008 s 394 The Chicago Record 1897 s 23 Winslow 1952 s 115 Winslow 1952 s 222 Berton 2001 s 154 Berton 2001 s 238 239 Berton 2001 s Chp 4 4 Berton 2001 s 124 Berton 2001 s chp 4 6 Berton 2001 s chp 4 2 Berton 2001 s 124 125 Berton 2007 s 57 Berton 2007 s 107 111 Berton 2001 s 190 195 Berton 2001 s chp 7 2 Berton 2001 s 190 Berton 2001 s 140 141 Winslow 1952 s 124 Adney 1994 s 113 Berton 2001 s 207 Berton 2001 s 207 208 Berton 2001 s 208 210 The Chicago Record 1897 s 189 Berton 2001 s 216 218 Berton 2001 s 218 222 Berton 2001 s 226 232 Porsild 1998 s 6 Berton 2001 s 218 225 Berton 2001 s 197 Berton 2007 s 113 Berton 2001 s 198 202 Berton 2007 s 120 123 Berton 2001 s chp 8 3 Winslow 1952 s 72 Winslow 1952 s 75 76 Winslow 1952 s 71 75 77 Winslow 1952 s 76 77 Morrison 1985 s 63 Berton 2001 s 248 Grey 2007 s 343 Berton 2001 s 154 248 249 Winslow 1952 s 79 Berton 2001 s 249 Berton 2001 s 396 Allen 2007 s 3 Winslow 1952 s 154 165 Winslow 1952 s 158 159 Winslow 1952 s 160 Winslow 1952 s 159 Allen 2007 s 11 Winslow 1952 s 169 Morse 2003 s 92 Morse 2003 s 99 Allen 2007 s 11 12 Adney 1994 s 419 Allen 2007 s 12 Winslow 1952 s 170 Winslow 1952 s 172 Winslow 1952 s 171 Berton 2001 s 288 289 Berton 2001 s 289 Winslow 1952 s 236 Berton 2001 s 54 55 Winslow 1952 s 184 Winslow 1952 s 183 Winslow 1952 s 181 Backhouse 1995 s 156 The Chicago Record 1897 s 148 Allen 2007 s 9 Berton 2007 s 212 215 Winslow 1952 s 181 182 Allen 2007 s 15 Berton 2001 s 72 74 Winslow 1952 s 165 Winslow 1952 s 173 Winslow 1952 s 174 Winslow 1952 s 232 Morse 2003 s 61 Berton 2001 s 391 Berton 2001 s chp 4 2 Berton 2001 s 390 Berton 2001 s 391 392 Harvey 1999 s 155 Berton 2001 s 393 Porsild 1998 s 20 Berton 2001 s 352 253 Berton 2007 s 160 Berton 2001 s 134 135 Berton 2001 s 137 138 Berton 2001 s 137 Berton 2001 s 139 Berton 2001 s 145 Winslow 1952 s 98 Berton 2001 s 148 149 Berton 2001 s 149 Winslow 1952 s 99 Smith 2009 s 532 Berton 2001 s 150 Berton 2001 s 150 151 153 331 Smith 2009 s 454 455 Berton 2001 s 152 Berton 2001 s 152 153 Berton 2001 s 327 329 Berton 2001 s 213 Berton 2001 s 412 Adney 1994 s 433 Berton 2007 s 179 Berton 2007 s 180 Gray 2010 s 226 Berton 2003 s 282 292 Berton 2003 s 327 328 Backhouse 1995 s 4 14 Backhouse 1995 s 43 45 Backhouse 1995 s 8 75 77 Backhouse 1995 s 73 75 Backhouse 1995 s 15 16 52 58 99 Backhouse 1995 s 100 101 104 111 107 Backhouse 1995 s 8 Backhouse 1995 s 193 Porsild 1998 s 58 59 Porsild 1998 s 59 Porsild 1998 s 50 Porsild 1998 s 58 Berton 2001 s 396 397 Berton 2001 s 396 399 Duncan 2004 s 79 Berton 2001 s 406 Mole 2009 s 134 Winslow 1952 s 149 Berton 2001 s 401 Berton 2001 s 402 403 Porsild 1998 s 177 178 Cook McLean ta O Rourke 2001 s 53 Berton 2007 s 204 205 Coates 1994 s xv xvii Evans 2010 s 37 Coates 1994 s xxii Coates 1994 s xviii xxii Winslow 1952 s 132 Berton 2001 s 465 Berton 1974 s 71 Cameron 1997 s 95 96 Berton 2001 s 424 425 Bowden 2008 s 532 533 DzherelaGajko G I Bileckij V S 2013 Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU Adney Tappan 1994 Vancouver Canada University of British Columbia Press ISBN 0 7748 0489 0 Arhiv originalu za 6 bereznya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2014 Allen Douglas W 2007 PDF T 67 4 s 1 24 doi 10 1017 S0022050707000459 Arhiv originalu PDF za 12 zhovtnya 2014 Procitovano 24 lyutogo 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano journal dovidka Backhouse Frances 1995 Vancouver Canada Whitecap Books ISBN 978 1 55110 375 4 Arhiv originalu za 10 chervnya 2016 Procitovano 28 lyutogo 2014 Berton Laura Beatrice 1974 I Married the Klondike Toronto Canada McClelland and Stewart ISBN 0 7710 1240 3 Berton Pierre 2001 Toronto Canada Anchor Canada ISBN 0 385 65844 3 Arhiv originalu za 5 bereznya 2014 Procitovano 24 lyutogo 2014 Berton Pierre 2003 New York USA Carroll amp Graf Publishers ISBN 0 7867 1317 8 Arhiv originalu za 15 serpnya 2017 Procitovano 15 serpnya 2017 Berton Pierre 2007 The Great Klondike Gold Rush An Omnibus Calgary Alberta Fifth House 2007 ISBN 978 1 897252 05 5 Bowden Noreen 2008 Macgowan Michael 1865 1948 U Byrne James Patrick Coleman Philip King Jason Francis red Ireland and the Americas Culture Politics and History Santa Barbara US ABC CLIO ISBN 9781851096145 Bramble Charles A 1897 Klondike A Manual For Goldseekers New York US R F Fenno ISBN 1 172 01603 8 Burke Mike Hart Craig J R Lewis Lara L 2005 Models for Epigenetic Gold Exploration in the Northern Cordilleran Orogon Yukon Canada U Mao Jingwen Bierlein Frank red New York US Springer s 525 528 ISBN 978 3 540 27945 7 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2022 Procitovano 5 bereznya 2014 Cameron Elspeth 1997 Toronto Canada Canadian Scholar s Press ISBN 978 1 55130 090 0 Arhiv originalu za 28 travnya 2013 Procitovano 28 lyutogo 2014 Coates Ken 1994 Introduction U Adney Tappan red Vancouver Canada University of British Columbia Press ISBN 0 7748 0489 0 Arhiv originalu za 6 bereznya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2014 Evans Polly 2010 Guilford US Bradt Travel Guides ISBN 978 1 84162 310 8 Arhiv originalu za 28 chervnya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2014 Fetherling George 1997 Toronto Canada University of Toronto Press ISBN 978 0 8020 8046 2 Arhiv originalu za 28 chervnya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2014 Gardner Matthew 2008 Bath UK Footprint ISBN 978 1 906098 26 1 Arhiv originalu za 28 chervnya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2014 Gray Charlotte 2010 Gold Diggers HarperCollins Publishers Ltd Toronto ON Canada ISBN 978 0 00 200857 0 Haley James L 2010 New York US Basic Books ISBN 978 0 465 00478 2 Arhiv originalu za 8 bereznya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2014 London Jack 2004a Whitefish US Kessinger Publishing ISBN 978 1 4191 5066 1 Arhiv originalu za 8 bereznya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2014 Mole Rich 2009 Surrey Canada Heritage House ISBN 978 1 894974 69 1 Arhiv originalu za 6 bereznya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2014 Morse Kathryn Taylor 2003 Seattle US University of Washington Press ISBN 0 295 98329 9 Arhiv originalu za 6 bereznya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2014 Porsild Charlene 1998 Vancouver Canada University of British Columbia Press ISBN 0 7748 0650 8 Arhiv originalu za 5 bereznya 2014 Procitovano 24 lyutogo 2014 Runte Alfred 2011 Lanham US Roberts Rinchard ISBN 978 1 57098 442 6 Arhiv originalu za 28 chervnya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2014 Smith Jeff 2009 Alias Soapy Smith The Life and Death of a Scoundrel Juneau US Klondike Research ISBN 0 9819743 0 9 The Chicago Record 1897 Klondike The Chicago Record s Book for Gold Seekers Chicago US Chicago Records Co ISBN 978 0 665 10537 1 Winslow Kathryn 1952 Big Pan Out The Klondike Story London UK Phoenix House Ltd OCLC 465425340 Wright Allen A 1976 Prelude to Bonanza Discovery and Exploration of the Yukon Sidney BC Canada Gray s Publishing ISBN 0 888 26062 8 PosilannyaKlondajk posibnik zolotoshukacha Knizhka kompaniyi Chicago Record 1897 Biblioteka Illinojskogo universitetu Urbana Shampan angl Klondajk u rozshukah zolota film 18 listopada 2010 u Wayback Machine angl Vebstorinka Ordenu Medsester viktorianok 17 listopada 2010 u Wayback Machine angl angl Mapa perevalu Chilkutskij i perevalu Vajta 23 bereznya 2010 u Wayback Machine angl angl Skagvej Vorota u Klondajk 20 listopada 2013 u Wayback Machine angl Zolota lihomanka Siyetl i Klondajkska zolota lihomanka angl Vashingtonskij universitet bibliotechni eksponati 9 bereznya 2012 u Wayback Machine angl Kolekciya Alyaska i Zahidna Kanada 15 bereznya 2011 u Wayback Machine angl Znimkiv Krik A Geg 3 bereznya 2011 u Wayback Machine angl Znimkiv Frank La Rosh 16 sichnya 2011 u Wayback Machine angl Znimkiv Vilyam E Mid 4 kvitnya 2011 u Wayback Machine angl Znimkiv Genri M Servant 25 kvitnya 2011 u Wayback Machine angl Znimkiv Artor Cherchgil Varner 19 lyutogo 2011 u Wayback Machine angl Znimki zodotoyi lihomanki 29 veresnya 2008 u Wayback Machine angl Stari ta suchasni znimki Podorozh do Klondajka Skagvej do Douon Siti 10 listopada 2010 u Wayback Machine angl Kanadska Enciklopediya angl angl Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi