Бубо́нна чума́ (англ. bubonic plague, лат. pestis bubonica) — одна з клінічних форм чуми — зоонозної природно-осередкової бактеріальної інфекційної хвороби, яка характеризується гарячкою, тяжкою інтоксикацією, геморагічним синдромом, серозно-геморагічним ураженням легень, лімфатичної системи з утворенням бубонів, нерідким септичним перебігом і високою летальністю. Саме тоді, коли в основі чуми лежить виникнення розлитого запалення ліфматичних вузлів з виникненням великого інфільтрату, виникає так званий бубон (болючий конгломерат лімфатичних вузлів у якійсь ділянці тіла), а клінічну форму називають бубонною. Раніше використовували дуже часто невиправдано термін «бубонна» (англ. bubonic) до означення усіх її форм. Нині це відкинуто.
Бубонна чума | |
---|---|
Лікар проводить обстеження матроса задля виявлення можливих бубонів, як ознак відповідної форми чуми | |
Спеціальність | інфекційні хвороби |
Симптоми | озноб[1] і прострація[1] |
Причини | Чумна паличка |
Препарати | d[2], гентаміцин[2], доксициклін[2] і ципрофлоксацин[2] |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 1B93.0 |
МКХ-10 | A20.0 |
DiseasesDB | 14226 |
MedlinePlus | 000596 |
eMedicine | med/3381 |
MeSH | D010930 |
Bubonic plague у Вікісховищі |
При виникненні серед людей здатна до швидкого епідемічного поширення. Легкість зараження людей багатьма (механізмами передавання), швидкість поширення, тяжкий перебіг, висока летальність — особливості, які дозволяють віднести чуму до тих інфекційних захворювань, які виявили здатність чинити серйозний вплив на здоров'я населення і можуть швидко поширюватися в міжнародних масштабах та увійшли до переліку подій, які можуть спричинити надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров'я. Через все це чуму (переважно легеневу форму) відносять до тих хвороб, які регулюють сучасні Міжнародні медико-санітарні правила 2005 року.
Історія
Слов'янська назва хвороби «чума» походить, як вважають, від староцерк.-слов. шума — «шишка», або від давньоєврейського (талмуд) šuma — «шишка», «нарив», або від тур. čuma — «прищ», що має тюркське походження. Саме особливе збільшення лімфатичних вузлів — бубон, настільки характерний для чуми у людини й нагадує за формою і розмірами шишку.
В історичний період розвитку людства відбулись 3 пандемії, при всіх їх відбувались різні форми чуми, але переважала бубонна форма
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Чума Юстиніана.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Чорна смерть.
Етіологія
Збудник чуми Yersinia pestis належить до роду Yersinia, родини Enterobacteriaceae. Y. pestis — невелика паличкоподібна бактерія овоїдної форми, забарвлюється біполярно, грамнегативна. Спор не утворює, нерухома, має капсулу. Добре росте на простих поживних середовищах (м'ясо—пептонному бульйоні, м'ясо—пептонному агарі при рН 7,0—7,2), температурний оптимум 18—22°С.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Чумна паличка.
Епідеміологія
Джерело і резервуар інфекції
Згідно класичних уявлень, чуму відносять до природно—осередкових захворювань, основним джерелом і резервуаром інфекції є різноманітні види надряду гризунів, які поділяють на два ряди Мишоподібні і Зайцеподібні (близько 300 видів), що проживають у степових і пустельних зонах (ховрахи, бабаки (Marmota), зокрема, тарбагани (Marmota sibirica), піщанки, пискухи, полівки тощо), а в антропургічних осередках — пацюки, миші. Хижаки, що полюють на гризунів, також можуть поширювати чуму (дрібні котячі, лисиці, собаки). Крім гризунів, у напівпустельних зонах можуть інфікуватися й хворіти деякі види нехижих тварин, наприклад, верблюди й сайгаки. Чумний мікроб у природі зберігається завдяки періодично виникаючим епізоотіям у гризунів.
Україна не має на сьогодні природних осередків чуми. Захворіла людина також є джерелом інфекції, хоча його заразність при бубонній формі значно менша, ніж при легеневій чи септичній.
Механізми і шляхи інфікування
Чума здатна передаватися (основними механізмами передачі) — (трансмісивним), (контактним), (аерогенним), (аліментарним (через їжу)). Але при захворюванні на бубонну форму чуми реалізують два механізми передачі — трансмісивний чи контактний.
Трансмісивний
При чумі він є основним механізмом передачі інфекції — реалізується через бліх Xenopsylla cheopis, що живуть на гризунах. У блохи після зараження кров'ю інфікованого гризуна чумний мікроб розмножується в травній системі комахи, надалі формується «чумний блок», коли мікроби накопичуються та заповнюють просвіт травної трубки. При новому смоктанні крові блоха зригує мікроорганізми, що накопичилися, і таким чином відбувається зараження іншого гризуна або людини. Блоха після зараження стає заразною приблизно через 5 днів і може зберігати в собі збудника більше року.
Контактний
Реалізується при знятті шкурки з цінним хутром деяких видів гризунів (тарбаганне хутро застосовується для виготовлення хутряних шапок), забої тварини, що хвора на чуму, білування її туші, зняття шерсті у верблюдів тощо. Це може приводити до ушкодження шкірних покривів людини в подальшому та сприяє занесенню у травмовані покриви з кров'ю хворої тварини збудника чуми. Від хворих верблюдів людина може інфікуватися під час прямого контакту. Із домашніх тварин на чуму хворіють коти й собаки, які також можуть бути джерелом інфекції для людини. Пряма передача йде через подряпини і укуси, коли на поверхню саден потрапляють збудники з шкіри хворих тварин.
Сприйнятливий контингент й імунітет
Сприйнятливість людини до чуми дуже висока. Індекс контагіозності досягає майже 100 % при деяких формах (зокрема при легеневій), при бубонній він менший. Перенесена хвороба залишає імунітет:
- стійкий;
- довготривалий;
- антибактеріальний і антитоксичний;
- переважно клітинний;
- формується стан гіперчутливості уповільненого типу (ГЧУТ).
Патогенез
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Чума.
Yersinia pestis відома як одна з найбільш інвазивних бактерій. Адаптаційні механізми людини практично не пристосовані чинити опір проникненню та розвитку Y. pestis в організмі. Це пояснюється тим, що чумна паличка дуже швидко розмножується і у великій кількості виробляє фактори проникності (нейрамінідаза, фібринолізин, коагулаза, тощо), антифагіни, що пригнічують фагоцитоз, фактори, що гнітять продукцію ендогенного γ-інтерферону, протеазу, яка активує плазміноген і руйнує комплемент. Все це сприяє швидкому і масивному, лімфогенному й гематогенному дисемінуванню насамперед до органів системи мононуклеарних фагоцитів (СМФ) з подальшою активізацією макрофагів. Важливу роль у патогенезі септичної чуми і синдрому внутрішньосудинного згортання (ДВЗ-синдрому) грає ендотоксин (ліпополіцукрид). Масивна антигенемія, викид медіаторів запалення, у тому числі і шокогенних цитокінів, веде до розвитку мікроциркуляторних порушень, ДВЗ-синдрому з подальшим розвитком інфекційно-токсичного шоку (ІТШ). Клінічна картина захворювання багато в чому визначається механізмом передачі та місцем проникнення збудника.
При розвитку бубонної форми чуми в першу чергу відбувається лімфогенна дисемінація. Спочатку збудник від місця інокуляції лімфогенно проникає в реґіонарні лімфатичні вузли, де короткочасно затримується. При цьому утворюється первинний чумний бубон з розвитком запальних, геморагічних і некротичних змін у лімфатичних вузлах. Бубони досягають 5—8 см у діаметрі, при цьому лімфатичні вузли спаяні між собою, тістуватої консистенції, нерухомі, на розрізі темно-червоного кольору, з вогнищами некрозу. Тканина навколо бубону набрякла. Як реакція на некроз розвиваються гнійне запалення і розплавлення тканини лімфатичного вузла, з'являються виразки. При подальшому лімфогенному поширенні з'являються нові бубони другого, третього порядку, де відзначаються ті ж морфологічні зміни, що і в первинному. Іноді при первинній інокуляції чумних мікробів до шкіри крім бубону, розвиваються зміни у місці самого зараження (там де був укус блохи чи нанесене інше ушкодження шкіри, куди потрапив збудник), тобто розвивається первинний афект. Він представлений «чумною фліктеною» (пухир з серозно-геморагічним вмістом) або чумним геморагічним карбункулом. Між первинним афектом і бубоном з'являється лімфангіт. На місці карбункула відзначаються набряк, ущільнення шкіри, яка стає темно—червоною; на розрізі видно кров'янисте просякання всіх шарів шкіри, вогнища некрозу, оточені скупченнями лейкоцитів. Надалі карбункул покривається виразками. Розвивається септицемія з тими ж змінами в органах, що і при бубонній формі чуми. При аліментарному зараженні бубон формується у мезентеріальних лімфатичних вузлах.
В подальшому часто можливим є гематогенна генералізація, коли збудник з бубону через кров потрапляє до внутрішніх органів та систем, де утворює вторинні гнійні вогнища, розвивається септична чума. Іноді з пахвових бубонів збудник здатен прорвати капсулу бубону та безпосередньо просунутись до легенів — утворюється легенева форма.
Антитільна відповідь при чумі слабка і формується в пізні терміни захворювання. Значення у видужанні і подальшому захисті від нових заражень має клітинний імунітет.
Клінічні прояви
Класифікація
Згідно з МКХ-10 вирізняють чуму (код А20), при цьому виділяють як окрему форму — бубонну чуму (А20.0).
Ступінь тяжкості: легкий (лише у людей, що народилися в ендемічних по чумі регіонах або у вакцинованих), середньої тяжкості, тяжкий.
Загальні ознаки усіх форм чуми
Інкубаційний період триває в середньому 3—6 днів, але іноді від декількох годин до 10 днів. Більше 6 днів зустрічається при виникненні чуми у вакцинованих.
Захворювання в тяжких випадках починається раптово, із значного ознобу і підвищення температури тіла до 39,5—40°С. З перших годин захворювання хворі відчувають сильний головний біль, млявість, запаморочення, біль у м'язах. Обличчя одутле, гіперемоване (почервоніле), очі червоні, внаслідок ін'єкції судин кон'юнктиви. При тяжкому перебігу хвороби риси обличчя загострюються, з'являється ціаноз, темні кола під очима, вираз страждання і жаху (facies pestica). Язик набряклий, сухий, з тріщинами, вкритий товстим шаром білого нальоту (ніби «натертий крейдою» або «білий порцеляновий»), збільшений у розмірах. Піднебінні мигдалини також збільшені, набряклі, з виразками. Внаслідок сухості слизової порожнини рота, потовщення і сухості язика, вимова хворих стає нерозбірливою, невиразною. На шкірі можливі петехіальні висипання. Пульс частий (до 120—140 за хвилину), слабкого наповнення, часто аритмічний, іноді ниткоподібний. Тони серця глухі, межі розширені. Артеріальний тиск падає, нерідко настає колапс, виникає ІТШ. Виражена задишка. Живіт здутий, болючий, збільшені печінка і селезінка. У тяжких випадках можлива блювання з домішками крові у блювотинні, рідкі випорожнення з домішками слизу і крові. Зменшується діурез. Уражається ЦНС, внаслідок чого змінюється поведінка хворого. З'являються занепокоєння, метушливість, зайва рухливість, тремор язика. Мова стає невиразною, хода хиткою. Порушується координація рухів. Іноді оточуючі сприймають такого хворого як п'яного. Вже у першу добу хвороби нерідко затьмарюється свідомість, з'являються марення, галюцинації. При легкому та середньо—тяжкому перебігу відповідно рівень гарячки та інтоксикації менший. На фоні цих загальних проявів чуми розвиваються ураження, притаманні різним клінічним формам.
Бубонна форма (Бубонна чума)
Виникає найчастіше (80 % випадків захворювань на чуму), супроводжується розвитком лімфаденіту. Хвороба починається гостро з підвищення температури тіла до 39,5—40 °C і сильного локального болю в місці утворення бубону. Цей біль утруднює рухи і змушує хворого обмежувати їх, приймати сковану позу. Найчастіше уражаються пахові, стегнові та пахвинні лімфовузли, що зумовлено частою інокуляцією збудника в нижні та верхні кінцівки, більш доступні для укусу блохи. У процес втягується уся топографо—анатомічна група лімфовузлів і оточуючі їх тканини. Лімфатичні вузли збільшуються у розмірах, спочатку вони контуруються, виступають над шкірою, при пальпації болючі. Шкіра над бубоном гаряча на дотик, натягується, блищить, червоніє, згодом стає багряно—синюшною. Поступово розвивається набряк підшкірної клітковини і периаденіт, внаслідок чого лімфатичні вузли зливаються у суцільний конгломерат. Сформований бубон не має чітких контурів, нерухомий, різко болючий при пальпації. В центрі бубону пальпують хрящеподібне утворення, по периферії — м'який набряк. Розміри бубону 1—10 см у діаметрі. Лімфангіт відсутній. Завершення бубону різне — розсмоктування, нагноєння, склерозування. Досить часто на 6—8-й день хвороби бубон може нагноюватися. Шкіра над ним набуває синьо-бурого кольору і стає тонкою, в центрі з'являється флуктуація, згодом утворюється нориця, через яку виділяється гнійно—кров'яниста рідина. Зворотній процес у бубоні триває 3—4 тижні. З моменту розкриття бубону стан хворого покращується. Якщо своєчасно розпочата антибактеріальна терапія, настає повне розсмоктування або склерозування бубону. Найбільш тяжкий перебіг мають бубони, розташовані в ділянці шиї. Пахвові бубони через загрозу прориву до легень являють небезпеку розвитку легеневої форми. У разі подолання збудником лімфатичного бар'єру він потрапляє у загальний кровоток і зумовлює генералізацію інфекційного процесу з утворенням вогнищ інфекції у внутрішніх органах. Тоді розвиваються інші клінічні форми чуми.
Целлюлярно-шкірна форма
Зустрічається рідко (3—4 %). У місті проникнення збудника виникає червона болюча пляма, яка швидко і послідовно перетворюється у папулу, везикулу і пустулу з темно—кров'янистим вмістом, оточену зоною багрового валу. На місці пустули утворюється виразка з жовтим дном, яка згодом вкривається темним струпом. Виразка різко болюча, заживає повільно з утворенням рубця. Одночасно відбувається розвиток регіонарного бубону з відповідними гарячково—інтоксикаційними проявами.
Ускладнення і прогноз бубонної форми чуми
Ускладнення чуми залежать від її клінічної форми. При бубонній формі чуми можливе приєднання вторинної інфекції з розвитком аденофлегмони, а також вторинна септицемія. За відсутності адекватного лікування летальність при бубонній формі чуми коливається у межах 70 %, а при лікуванні — 10—20 %.
Діагностика
Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Діагноз чуми ґрунтують на:
- даних епідеміологічного анамнезу;
- клінічних ознаках хвороби;
- результатах лабораторних досліджень.
Епідеміологічні чинники
- перебування хворого в природному осередку чуми;
- відвідування країн з несприятливою епідеміологічною ситуацією по чумі;
- побутові і професійні передумови можливого інфікування (контакт з хворою людиною чи твариною, споживання м'яса гризунів, верблюдів, полювання на гризунів, зняття шкурок, тощо).
Клінічні чинники
- раптовий початок хвороби;
- гіпертермія;
- значний ступінь інтоксикації;
- facies pestica;
- «крейдяний або білий порцеляновий язик»;
- токсична енцефалопатія;
- болючість та нерухомість кінцівки, рідше, шиї, де утворюється щільний, різко болючий, нерухомий бубон з червоно-синюшною шкірою над ним;
- геморагічний синдром;
- швидко прогресуюча геморагічна пневмонія з наявністю пінистого, кров'янистого мокротиння;
- ранній розвиток сопора і коми.
Лабораторні дослідження
У клінічному аналізі крові відмічають значний лейкоцитоз зі зсувом формули вліво, підвищена ШОЕ. У сечі — білок, еритроцити, зернисті та гіалінові циліндри. Розвивається олігурія.
Специфічна діагностика
Усі дослідження на чуму проводять у лабораторіях, пристосованих згідно вимог ВООЗ для роботи з збудниками IV групи патогенності (в Україні — це лабораторії особливо небезпечних інфекцій і протичумні станції), робота в яких регламентована спеціальними інструкціями. Узяття матеріалу і направлення його до лабораторії проводять у захисному (протичумному) костюмі у відповідності з правилами, встановленими для суворо карантинних інфекцій. Задачею специфічної діагностики чуми є якнайшвидше знаходження збудника або його слідів у матеріалі для того, щоб негайно розпочати термінові протиепідемічні заходи і накласти карантин відповідного рівня.
- Методи ранньої діагностики:
- Експрес—діагностика — РІФ (виявлення антигену збудника в матеріалі) — результат отримують через 15 хв.; ВООЗ рекомендує експрес—аналізи з імпрегнованим субстратом для використання в польових умовах з метою швидкого виявлення у пацієнтів антигенів Y. pestis.
- Бактеріоскопічний — виявлення у мазку овоїдної грамнегативної палички, біполярно зафарбованої, дає підставу для попереднього діагнозу чуми. Результат отримують через 1—2 год.;
- Методи заключної діагностики:
- Бактеріологічний — матеріал для дослідження при бубонній формі — пунктат бубонів, вміст везикул, пустул, виразок, кров., проводять посів на елективні поживні середовища та ідентифікацію за:
- а) культуральними;
- б) біохімічними;
- в) фаголізабельними властивостями (чумний бактеріофаг — метод «стікаючої краплі»)
- Біологічний — проводять зараження білих мишей та морських свинок:
- внутрішньочеревно — загибель через 3 доби;
- підшкірно — загибель через 7 діб;
- нашкірно — загибель через 9 діб;
- Методи ретроспективної діагностики:
Лікування
Хворі на чуму підлягають обов'язковій негайній госпіталізації у спеціалізовані стаціонари, які працюють у суворому протиепідемічному режимі.
При підозрі на чуму негайно розпочинають етіотропну терапію без очікування результатів лабораторного підтвердження. Чим раніше розпочата етіотропна терапія, тим кращий прогноз захворювання. Основним препаратом для лікування чуми у дорослих ВООЗ рекомендує стрептоміцин. Його вводять по 1,0 г кожні 12 год. внутрішньом'язово (в/м) або внутрішньовенно (в/в) 7—14 днів, або не менше ніж до 5-го дня нормальної температури. Добову дозу в 2,0 г перевищувати не рекомендується. За відсутності значної ниркової недостатності можливе застосування гентаміцину — з розрахунку добової дози по 2 мг/кг маси тіла, яку розділяють на 3 рівні частини та вводять кожні 8 год. в/в протягом 10 днів. При неможливості застосування аміноглікозидів через їх непереносимість або за наявності тяжкої ниркової недостатності застосовують доксициклін по 0,1 г 2 рази на добу в/в або перорально (per os), протягом 10 днів. При резистентності збудника чуми до стрептоміцину і доксицикліну призначають левоміцетину сукцинат по 0,5-1 г кожні 6 год.
Об'єм патогенетичної терапії зумовлює клінічна форма і ступень тяжкості хвороби. При розвитку ІТШ лікування проводять за сучасними рекомендаціями, що прийняті для лікування цього стану. Обов'язковою є дезінтоксикаційна терапія. Внутрішньовенно вводять реополіглюкін, 5 % розчин глюкози, сольові розчини, діуретики, при необхідності глюкокортикостероїди. Необхідна корекція серцево-судинної діяльності, респіраторна підтримка, суворий контроль за водним балансом. Для боротьби з токсикозом в останні роки застосовують плазмоферез.
Виписування реконвалесцентів проводять після повного клінічного одужання і триразового негативного результату бактеріологічного обстеження (мазків з ротоглотки, мокротиння), але не раніше 4 тижнів з моменту клінічного одужання при бубонній формі.
Профілактика
Необхідно попередити захворювання людей в ензоотичних осередках і завезення чуми з-за кордону. Цю роботу здійснюють працівники різних протичумних закладів. Для негайного захисту в умовах спалаху захворювання ВООЗ на даний момент вакцини не рекомендує. Вакцинацію застосовують тільки як профілактичний захід для груп підвищеного ризику (наприклад, для співробітників лабораторій, які постійно піддаються ризику зараження). При виникненні чуми серед населення здійснюють протиепідемічні заходи, спрямовані на локалізацію і ліквідацію епідемічного осередку. Вони включають:
- виявлення хворих і госпіталізацію їх у спеціальні палати-бокси із особливою вентиляцією та суворим протиепідемічним режимом;
- виявлення та ізоляцію усіх осіб, які були в контакті з хворими (їх ізолюють в провізорні медичні установи на 6 діб і проводять екстрену профілактику антибіотиками — ципрофлоксацином по 0,4г двічі на добу або доксицикліном по 0,1г 2 рази на добу усередину протягом 6 днів); проведення подвірних обходів для виявлення хворих з гарячкою та їх госпіталізації в провізорні відділення;
- заключну дезінфекцію в осередку чуми деззасобами та з допомогою парових і пароформалінових камер, а також дезінсекцію і дератизацію на території населеного пункту та навколо нього.
Персонал працює в костюмах захисту для роботи з збудниками IV категорії (протичумних костюмах). В ензоотичних осередках чуми велике значення має санітарно-освітня робота.
Специфічну профілактику проводять живою атенуйованою вакциною (штам EV, вводять внутрішньошкірно, підшкірно, нашкірно) та пероральною таблетованою вакциною. Імунітет після цього нетривалий. Нині ця вакцинація передбачена для вакцинації тих осіб, що мають безпосередній високий ризик зараження на чуму. У США жива вакцина знята з виробництва.
Ведуть перспективні генно—інженерні експерименти з створення вакцини, заснованої на антифагоцитарних антигенах чумної палички — F1 і VW, але вакцини, які засновані на цих антигенах, поки що теж не дають достатньо повного захисту і спричинюють побічні впливи.
Цікаві факти
Існувало застаріле на сьогодні поняття лат. Pestis minor — термін для легкої форми чуми, в тому числі, бубонної.
Дуже часто, раніше, неспеціалісти усі форми чуми називали неправильно бубонною формою, тому в літературі попередніх століть, особливо немедичній, до використання терміну «бубонна чума» в опису тих чи інших випадків чуми слід відноситися з певною пересторогою.
Епідемію бубонної чуми в XVI ст. показано в серіалі «Чума» режисера Домініка Сени.
Див. також
Примітки
- Disease Ontology — 2016.
- http://www.cdc.gov/plague
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2015. Процитовано 27 березня 2016.
- ТАРБАГАННИЙ
- тарбага́нний — прикметник
- Трупи гризунів, ектопаразити, залишки їжі досліджують у відповідних відділах епідеміологічних закладів
- білково—поліцукридний алерген, що віділений з вакцинного штама чумного збудника.
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 27 березня 2016.
- Welkos S та ін. (2002). . Vaccine. 20: 2206—2214. Архів оригіналу за 13 січня 2004. Процитовано 27 березня 2016.
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|author=
() - . TheFreeDictionary.com. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 13 грудня 2016.
Джерела
- Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина». — 2012. — С. 778 — 12с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.)
- Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: У 3 т. — К.: «Здоров'я»,2003. — Т.3.; — 848 с.
Посилання
- Галанин М. Бубонная чума, ее историко-географическое распространение. Этнология, симптоматология и профилактика. П. 1897; (рос.)
- Минх Г. Чума в России. К. 1898; (рос.)
- Велиловский В., Бурда М., Гамалея Н. Чума в Одессе. О. 1904; (рос.)
- Дебрак Ф. История чумных эпидемий в России. П. 1905; (рос.)
- Заболотный Д. Чума. П. 1907; Вайнштейн Е. Чума. О. 1911; (рос.)
- Златогоров С. Чума. М. 1922; (рос.)
- Руднев Г. Клиника чумы. М. — П. 1940; (рос.)
- Зюков А. М., Падалка Б. Я. Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини. К. 1947;
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chuma znachennya Bubo nna chuma angl bubonic plague lat pestis bubonica odna z klinichnih form chumi zoonoznoyi prirodno oseredkovoyi bakterialnoyi infekcijnoyi hvorobi yaka harakterizuyetsya garyachkoyu tyazhkoyu intoksikaciyeyu gemoragichnim sindromom serozno gemoragichnim urazhennyam legen limfatichnoyi sistemi z utvorennyam buboniv neridkim septichnim perebigom i visokoyu letalnistyu Same todi koli v osnovi chumi lezhit viniknennya rozlitogo zapalennya lifmatichnih vuzliv z viniknennyam velikogo infiltratu vinikaye tak zvanij bubon bolyuchij konglomerat limfatichnih vuzliv u yakijs dilyanci tila a klinichnu formu nazivayut bubonnoyu Ranishe vikoristovuvali duzhe chasto nevipravdano termin bubonna angl bubonic do oznachennya usih yiyi form Nini ce vidkinuto Bubonna chumaLikar provodit obstezhennya matrosa zadlya viyavlennya mozhlivih buboniv yak oznak vidpovidnoyi formi chumiLikar provodit obstezhennya matrosa zadlya viyavlennya mozhlivih buboniv yak oznak vidpovidnoyi formi chumiSpecialnist infekcijni hvorobiSimptomi oznob 1 i prostraciya 1 Prichini Chumna palichkaPreparati d 2 gentamicin 2 doksiciklin 2 i ciprofloksacin 2 Klasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 11 1B93 0MKH 10 A20 0DiseasesDB 14226MedlinePlus 000596eMedicine med 3381MeSH D010930 Bubonic plague u Vikishovishi Pri viniknenni sered lyudej zdatna do shvidkogo epidemichnogo poshirennya Legkist zarazhennya lyudej bagatma mehanizmami peredavannya shvidkist poshirennya tyazhkij perebig visoka letalnist osoblivosti yaki dozvolyayut vidnesti chumu do tih infekcijnih zahvoryuvan yaki viyavili zdatnist chiniti serjoznij vpliv na zdorov ya naselennya i mozhut shvidko poshiryuvatisya v mizhnarodnih masshtabah ta uvijshli do pereliku podij yaki mozhut sprichiniti nadzvichajnu situaciyu v galuzi ohoroni zdorov ya Cherez vse ce chumu perevazhno legenevu formu vidnosyat do tih hvorob yaki regulyuyut suchasni Mizhnarodni mediko sanitarni pravila 2005 roku IstoriyaDokladnishe Chuma Slov yanska nazva hvorobi chuma pohodit yak vvazhayut vid starocerk slov shuma shishka abo vid davnoyevrejskogo talmud suma shishka nariv abo vid tur cuma prish sho maye tyurkske pohodzhennya Same osoblive zbilshennya limfatichnih vuzliv bubon nastilki harakternij dlya chumi u lyudini j nagaduye za formoyu i rozmirami shishku V istorichnij period rozvitku lyudstva vidbulis 3 pandemiyi pri vsih yih vidbuvalis rizni formi chumi ale perevazhala bubonna forma Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Chuma Yustiniana Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Chorna smert EtiologiyaZbudnik chumi Yersinia pestis nalezhit do rodu Yersinia rodini Enterobacteriaceae Y pestis nevelika palichkopodibna bakteriya ovoyidnoyi formi zabarvlyuyetsya bipolyarno gramnegativna Spor ne utvoryuye neruhoma maye kapsulu Dobre roste na prostih pozhivnih seredovishah m yaso peptonnomu buljoni m yaso peptonnomu agari pri rN 7 0 7 2 temperaturnij optimum 18 22 S Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Chumna palichka EpidemiologiyaDzherelo i rezervuar infekciyi Zgidno klasichnih uyavlen chumu vidnosyat do prirodno oseredkovih zahvoryuvan osnovnim dzherelom i rezervuarom infekciyi ye riznomanitni vidi nadryadu grizuniv yaki podilyayut na dva ryadi Mishopodibni i Zajcepodibni blizko 300 vidiv sho prozhivayut u stepovih i pustelnih zonah hovrahi babaki Marmota zokrema tarbagani Marmota sibirica pishanki piskuhi polivki tosho a v antropurgichnih oseredkah pacyuki mishi Hizhaki sho polyuyut na grizuniv takozh mozhut poshiryuvati chumu dribni kotyachi lisici sobaki Krim grizuniv u napivpustelnih zonah mozhut infikuvatisya j hvoriti deyaki vidi nehizhih tvarin napriklad verblyudi j sajgaki Chumnij mikrob u prirodi zberigayetsya zavdyaki periodichno vinikayuchim epizootiyam u grizuniv Svitove poshirennya chumi sered tvarin na 1998 rik Ukrayina ne maye na sogodni prirodnih oseredkiv chumi Zahvorila lyudina takozh ye dzherelom infekciyi hocha jogo zaraznist pri bubonnij formi znachno mensha nizh pri legenevij chi septichnij Mehanizmi i shlyahi infikuvannya Chuma zdatna peredavatisya osnovnimi mehanizmami peredachi transmisivnim kontaktnim aerogennim alimentarnim cherez yizhu Ale pri zahvoryuvanni na bubonnu formu chumi realizuyut dva mehanizmi peredachi transmisivnij chi kontaktnij Transmisivnij Pri chumi vin ye osnovnim mehanizmom peredachi infekciyi realizuyetsya cherez blih Xenopsylla cheopis sho zhivut na grizunah U blohi pislya zarazhennya krov yu infikovanogo grizuna chumnij mikrob rozmnozhuyetsya v travnij sistemi komahi nadali formuyetsya chumnij blok koli mikrobi nakopichuyutsya ta zapovnyuyut prosvit travnoyi trubki Pri novomu smoktanni krovi bloha zriguye mikroorganizmi sho nakopichilisya i takim chinom vidbuvayetsya zarazhennya inshogo grizuna abo lyudini Bloha pislya zarazhennya staye zaraznoyu priblizno cherez 5 dniv i mozhe zberigati v sobi zbudnika bilshe roku Kontaktnij Realizuyetsya pri znyatti shkurki z cinnim hutrom deyakih vidiv grizuniv tarbaganne hutro zastosovuyetsya dlya vigotovlennya hutryanih shapok zaboyi tvarini sho hvora na chumu biluvannya yiyi tushi znyattya shersti u verblyudiv tosho Ce mozhe privoditi do ushkodzhennya shkirnih pokriviv lyudini v podalshomu ta spriyaye zanesennyu u travmovani pokrivi z krov yu hvoroyi tvarini zbudnika chumi Vid hvorih verblyudiv lyudina mozhe infikuvatisya pid chas pryamogo kontaktu Iz domashnih tvarin na chumu hvoriyut koti j sobaki yaki takozh mozhut buti dzherelom infekciyi dlya lyudini Pryama peredacha jde cherez podryapini i ukusi koli na poverhnyu saden potraplyayut zbudniki z shkiri hvorih tvarin Sprijnyatlivij kontingent j imunitet Sprijnyatlivist lyudini do chumi duzhe visoka Indeks kontagioznosti dosyagaye majzhe 100 pri deyakih formah zokrema pri legenevij pri bubonnij vin menshij Perenesena hvoroba zalishaye imunitet stijkij dovgotrivalij antibakterialnij i antitoksichnij perevazhno klitinnij formuyetsya stan giperchutlivosti upovilnenogo tipu GChUT PatogenezDetalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Chuma Yersinia pestis vidoma yak odna z najbilsh invazivnih bakterij Adaptacijni mehanizmi lyudini praktichno ne pristosovani chiniti opir proniknennyu ta rozvitku Y pestis v organizmi Ce poyasnyuyetsya tim sho chumna palichka duzhe shvidko rozmnozhuyetsya i u velikij kilkosti viroblyaye faktori proniknosti nejraminidaza fibrinolizin koagulaza tosho antifagini sho prignichuyut fagocitoz faktori sho gnityat produkciyu endogennogo g interferonu proteazu yaka aktivuye plazminogen i rujnuye komplement Vse ce spriyaye shvidkomu i masivnomu limfogennomu j gematogennomu diseminuvannyu nasampered do organiv sistemi mononuklearnih fagocitiv SMF z podalshoyu aktivizaciyeyu makrofagiv Vazhlivu rol u patogenezi septichnoyi chumi i sindromu vnutrishnosudinnogo zgortannya DVZ sindromu graye endotoksin lipopolicukrid Masivna antigenemiya vikid mediatoriv zapalennya u tomu chisli i shokogennih citokiniv vede do rozvitku mikrocirkulyatornih porushen DVZ sindromu z podalshim rozvitkom infekcijno toksichnogo shoku ITSh Klinichna kartina zahvoryuvannya bagato v chomu viznachayetsya mehanizmom peredachi ta miscem proniknennya zbudnika Pri rozvitku bubonnoyi formi chumi v pershu chergu vidbuvayetsya limfogenna diseminaciya Spochatku zbudnik vid miscya inokulyaciyi limfogenno pronikaye v regionarni limfatichni vuzli de korotkochasno zatrimuyetsya Pri comu utvoryuyetsya pervinnij chumnij bubon z rozvitkom zapalnih gemoragichnih i nekrotichnih zmin u limfatichnih vuzlah Buboni dosyagayut 5 8 sm u diametri pri comu limfatichni vuzli spayani mizh soboyu tistuvatoyi konsistenciyi neruhomi na rozrizi temno chervonogo koloru z vognishami nekrozu Tkanina navkolo bubonu nabryakla Yak reakciya na nekroz rozvivayutsya gnijne zapalennya i rozplavlennya tkanini limfatichnogo vuzla z yavlyayutsya virazki Pri podalshomu limfogennomu poshirenni z yavlyayutsya novi buboni drugogo tretogo poryadku de vidznachayutsya ti zh morfologichni zmini sho i v pervinnomu Inodi pri pervinnij inokulyaciyi chumnih mikrobiv do shkiri krim bubonu rozvivayutsya zmini u misci samogo zarazhennya tam de buv ukus blohi chi nanesene inshe ushkodzhennya shkiri kudi potrapiv zbudnik tobto rozvivayetsya pervinnij afekt Vin predstavlenij chumnoyu fliktenoyu puhir z serozno gemoragichnim vmistom abo chumnim gemoragichnim karbunkulom Mizh pervinnim afektom i bubonom z yavlyayetsya limfangit Na misci karbunkula vidznachayutsya nabryak ushilnennya shkiri yaka staye temno chervonoyu na rozrizi vidno krov yaniste prosyakannya vsih shariv shkiri vognisha nekrozu otocheni skupchennyami lejkocitiv Nadali karbunkul pokrivayetsya virazkami Rozvivayetsya septicemiya z timi zh zminami v organah sho i pri bubonnij formi chumi Pri alimentarnomu zarazhenni bubon formuyetsya u mezenterialnih limfatichnih vuzlah V podalshomu chasto mozhlivim ye gematogenna generalizaciya koli zbudnik z bubonu cherez krov potraplyaye do vnutrishnih organiv ta sistem de utvoryuye vtorinni gnijni vognisha rozvivayetsya septichna chuma Inodi z pahvovih buboniv zbudnik zdaten prorvati kapsulu bubonu ta bezposeredno prosunutis do legeniv utvoryuyetsya legeneva forma Antitilna vidpovid pri chumi slabka i formuyetsya v pizni termini zahvoryuvannya Znachennya u viduzhanni i podalshomu zahisti vid novih zarazhen maye klitinnij imunitet Klinichni proyaviDokladnishe Chuma Klasifikaciya Zgidno z MKH 10 viriznyayut chumu kod A20 pri comu vidilyayut yak okremu formu bubonnu chumu A20 0 Stupin tyazhkosti legkij lishe u lyudej sho narodilisya v endemichnih po chumi regionah abo u vakcinovanih serednoyi tyazhkosti tyazhkij Simptomi bubonnoyi chumi Zagalni oznaki usih form chumi Inkubacijnij period trivaye v serednomu 3 6 dniv ale inodi vid dekilkoh godin do 10 dniv Bilshe 6 dniv zustrichayetsya pri viniknenni chumi u vakcinovanih Zahvoryuvannya v tyazhkih vipadkah pochinayetsya raptovo iz znachnogo oznobu i pidvishennya temperaturi tila do 39 5 40 S Z pershih godin zahvoryuvannya hvori vidchuvayut silnij golovnij bil mlyavist zapamorochennya bil u m yazah Oblichchya odutle giperemovane pochervonile ochi chervoni vnaslidok in yekciyi sudin kon yunktivi Pri tyazhkomu perebigu hvorobi risi oblichchya zagostryuyutsya z yavlyayetsya cianoz temni kola pid ochima viraz strazhdannya i zhahu facies pestica Yazik nabryaklij suhij z trishinami vkritij tovstim sharom bilogo nalotu nibi natertij krejdoyu abo bilij porcelyanovij zbilshenij u rozmirah Pidnebinni migdalini takozh zbilsheni nabryakli z virazkami Vnaslidok suhosti slizovoyi porozhnini rota potovshennya i suhosti yazika vimova hvorih staye nerozbirlivoyu neviraznoyu Na shkiri mozhlivi petehialni visipannya Puls chastij do 120 140 za hvilinu slabkogo napovnennya chasto aritmichnij inodi nitkopodibnij Toni sercya gluhi mezhi rozshireni Arterialnij tisk padaye neridko nastaye kolaps vinikaye ITSh Virazhena zadishka Zhivit zdutij bolyuchij zbilsheni pechinka i selezinka U tyazhkih vipadkah mozhliva blyuvannya z domishkami krovi u blyuvotinni ridki viporozhnennya z domishkami slizu i krovi Zmenshuyetsya diurez Urazhayetsya CNS vnaslidok chogo zminyuyetsya povedinka hvorogo Z yavlyayutsya zanepokoyennya metushlivist zajva ruhlivist tremor yazika Mova staye neviraznoyu hoda hitkoyu Porushuyetsya koordinaciya ruhiv Inodi otochuyuchi sprijmayut takogo hvorogo yak p yanogo Vzhe u pershu dobu hvorobi neridko zatmaryuyetsya svidomist z yavlyayutsya marennya galyucinaciyi Pri legkomu ta seredno tyazhkomu perebigu vidpovidno riven garyachki ta intoksikaciyi menshij Na foni cih zagalnih proyaviv chumi rozvivayutsya urazhennya pritamanni riznim klinichnim formam Bubonna forma Bubonna chuma Vinikaye najchastishe 80 vipadkiv zahvoryuvan na chumu suprovodzhuyetsya rozvitkom limfadenitu Hvoroba pochinayetsya gostro z pidvishennya temperaturi tila do 39 5 40 C i silnogo lokalnogo bolyu v misci utvorennya bubonu Cej bil utrudnyuye ruhi i zmushuye hvorogo obmezhuvati yih prijmati skovanu pozu Najchastishe urazhayutsya pahovi stegnovi ta pahvinni limfovuzli sho zumovleno chastoyu inokulyaciyeyu zbudnika v nizhni ta verhni kincivki bilsh dostupni dlya ukusu blohi U proces vtyaguyetsya usya topografo anatomichna grupa limfovuzliv i otochuyuchi yih tkanini Limfatichni vuzli zbilshuyutsya u rozmirah spochatku voni konturuyutsya vistupayut nad shkiroyu pri palpaciyi bolyuchi Shkira nad bubonom garyacha na dotik natyaguyetsya blishit chervoniye zgodom staye bagryano sinyushnoyu Postupovo rozvivayetsya nabryak pidshkirnoyi klitkovini i periadenit vnaslidok chogo limfatichni vuzli zlivayutsya u sucilnij konglomerat Sformovanij bubon ne maye chitkih konturiv neruhomij rizko bolyuchij pri palpaciyi V centri bubonu palpuyut hryashepodibne utvorennya po periferiyi m yakij nabryak Rozmiri bubonu 1 10 sm u diametri Limfangit vidsutnij Zavershennya bubonu rizne rozsmoktuvannya nagnoyennya sklerozuvannya Dosit chasto na 6 8 j den hvorobi bubon mozhe nagnoyuvatisya Shkira nad nim nabuvaye sino burogo koloru i staye tonkoyu v centri z yavlyayetsya fluktuaciya zgodom utvoryuyetsya noricya cherez yaku vidilyayetsya gnijno krov yanista ridina Zvorotnij proces u buboni trivaye 3 4 tizhni Z momentu rozkrittya bubonu stan hvorogo pokrashuyetsya Yaksho svoyechasno rozpochata antibakterialna terapiya nastaye povne rozsmoktuvannya abo sklerozuvannya bubonu Najbilsh tyazhkij perebig mayut buboni roztashovani v dilyanci shiyi Pahvovi buboni cherez zagrozu prorivu do legen yavlyayut nebezpeku rozvitku legenevoyi formi U razi podolannya zbudnikom limfatichnogo bar yeru vin potraplyaye u zagalnij krovotok i zumovlyuye generalizaciyu infekcijnogo procesu z utvorennyam vognish infekciyi u vnutrishnih organah Todi rozvivayutsya inshi klinichni formi chumi Tipovij bubon u livij pahvovij dilyanci Cellyulyarno shkirna forma Zustrichayetsya ridko 3 4 U misti proniknennya zbudnika vinikaye chervona bolyucha plyama yaka shvidko i poslidovno peretvoryuyetsya u papulu vezikulu i pustulu z temno krov yanistim vmistom otochenu zonoyu bagrovogo valu Na misci pustuli utvoryuyetsya virazka z zhovtim dnom yaka zgodom vkrivayetsya temnim strupom Virazka rizko bolyucha zazhivaye povilno z utvorennyam rubcya Odnochasno vidbuvayetsya rozvitok regionarnogo bubonu z vidpovidnimi garyachkovo intoksikacijnimi proyavami Uskladnennya i prognoz bubonnoyi formi chumiUskladnennya chumi zalezhat vid yiyi klinichnoyi formi Pri bubonnij formi chumi mozhlive priyednannya vtorinnoyi infekciyi z rozvitkom adenoflegmoni a takozh vtorinna septicemiya Za vidsutnosti adekvatnogo likuvannya letalnist pri bubonnij formi chumi kolivayetsya u mezhah 70 a pri likuvanni 10 20 DiagnostikaZauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Dokladnishe Chuma Diagnoz chumi gruntuyut na danih epidemiologichnogo anamnezu klinichnih oznakah hvorobi rezultatah laboratornih doslidzhen Epidemiologichni chinniki perebuvannya hvorogo v prirodnomu oseredku chumi vidviduvannya krayin z nespriyatlivoyu epidemiologichnoyu situaciyeyu po chumi pobutovi i profesijni peredumovi mozhlivogo infikuvannya kontakt z hvoroyu lyudinoyu chi tvarinoyu spozhivannya m yasa grizuniv verblyudiv polyuvannya na grizuniv znyattya shkurok tosho Klinichni chinniki raptovij pochatok hvorobi gipertermiya znachnij stupin intoksikaciyi facies pestica krejdyanij abo bilij porcelyanovij yazik toksichna encefalopatiya bolyuchist ta neruhomist kincivki ridshe shiyi de utvoryuyetsya shilnij rizko bolyuchij neruhomij bubon z chervono sinyushnoyu shkiroyu nad nim gemoragichnij sindrom shvidko progresuyucha gemoragichna pnevmoniya z nayavnistyu pinistogo krov yanistogo mokrotinnya rannij rozvitok sopora i komi Laboratorni doslidzhennya U klinichnomu analizi krovi vidmichayut znachnij lejkocitoz zi zsuvom formuli vlivo pidvishena ShOE U sechi bilok eritrociti zernisti ta gialinovi cilindri Rozvivayetsya oliguriya Specifichna diagnostika Usi doslidzhennya na chumu provodyat u laboratoriyah pristosovanih zgidno vimog VOOZ dlya roboti z zbudnikami IV grupi patogennosti v Ukrayini ce laboratoriyi osoblivo nebezpechnih infekcij i protichumni stanciyi robota v yakih reglamentovana specialnimi instrukciyami Uzyattya materialu i napravlennya jogo do laboratoriyi provodyat u zahisnomu protichumnomu kostyumi u vidpovidnosti z pravilami vstanovlenimi dlya suvoro karantinnih infekcij Zadacheyu specifichnoyi diagnostiki chumi ye yaknajshvidshe znahodzhennya zbudnika abo jogo slidiv u materiali dlya togo shob negajno rozpochati terminovi protiepidemichni zahodi i naklasti karantin vidpovidnogo rivnya Metodi rannoyi diagnostiki Ekspres diagnostika RIF viyavlennya antigenu zbudnika v materiali rezultat otrimuyut cherez 15 hv VOOZ rekomenduye ekspres analizi z impregnovanim substratom dlya vikoristannya v polovih umovah z metoyu shvidkogo viyavlennya u paciyentiv antigeniv Y pestis Bakterioskopichnij viyavlennya u mazku ovoyidnoyi gramnegativnoyi palichki bipolyarno zafarbovanoyi daye pidstavu dlya poperednogo diagnozu chumi Rezultat otrimuyut cherez 1 2 god Metodi zaklyuchnoyi diagnostiki Bakteriologichnij material dlya doslidzhennya pri bubonnij formi punktat buboniv vmist vezikul pustul virazok krov provodyat posiv na elektivni pozhivni seredovisha ta identifikaciyu za a kulturalnimi b biohimichnimi v fagolizabelnimi vlastivostyami chumnij bakteriofag metod stikayuchoyi krapli dd dd Biologichnij provodyat zarazhennya bilih mishej ta morskih svinok vnutrishnocherevno zagibel cherez 3 dobi pidshkirno zagibel cherez 7 dib nashkirno zagibel cherez 9 dib dd dd dd Metodi retrospektivnoyi diagnostiki Alergichnij shkirno alergichna proba z pestinom u lyudej praktichno ne provodyat Serologichnij viyavlennya antitil v serologichnih reakciyah RPGA RGPGA RNAg RNAt IFA z mono chi poliklonalnimi antitilami LikuvannyaDokladnishe Chuma Hvori na chumu pidlyagayut obov yazkovij negajnij gospitalizaciyi u specializovani stacionari yaki pracyuyut u suvoromu protiepidemichnomu rezhimi Pri pidozri na chumu negajno rozpochinayut etiotropnu terapiyu bez ochikuvannya rezultativ laboratornogo pidtverdzhennya Chim ranishe rozpochata etiotropna terapiya tim krashij prognoz zahvoryuvannya Osnovnim preparatom dlya likuvannya chumi u doroslih VOOZ rekomenduye streptomicin Jogo vvodyat po 1 0 g kozhni 12 god vnutrishnom yazovo v m abo vnutrishnovenno v v 7 14 dniv abo ne menshe nizh do 5 go dnya normalnoyi temperaturi Dobovu dozu v 2 0 g perevishuvati ne rekomenduyetsya Za vidsutnosti znachnoyi nirkovoyi nedostatnosti mozhlive zastosuvannya gentamicinu z rozrahunku dobovoyi dozi po 2 mg kg masi tila yaku rozdilyayut na 3 rivni chastini ta vvodyat kozhni 8 god v v protyagom 10 dniv Pri nemozhlivosti zastosuvannya aminoglikozidiv cherez yih neperenosimist abo za nayavnosti tyazhkoyi nirkovoyi nedostatnosti zastosovuyut doksiciklin po 0 1 g 2 razi na dobu v v abo peroralno per os protyagom 10 dniv Pri rezistentnosti zbudnika chumi do streptomicinu i doksiciklinu priznachayut levomicetinu sukcinat po 0 5 1 g kozhni 6 god Ob yem patogenetichnoyi terapiyi zumovlyuye klinichna forma i stupen tyazhkosti hvorobi Pri rozvitku ITSh likuvannya provodyat za suchasnimi rekomendaciyami sho prijnyati dlya likuvannya cogo stanu Obov yazkovoyu ye dezintoksikacijna terapiya Vnutrishnovenno vvodyat reopoliglyukin 5 rozchin glyukozi solovi rozchini diuretiki pri neobhidnosti glyukokortikosteroyidi Neobhidna korekciya sercevo sudinnoyi diyalnosti respiratorna pidtrimka suvorij kontrol za vodnim balansom Dlya borotbi z toksikozom v ostanni roki zastosovuyut plazmoferez Vipisuvannya rekonvalescentiv provodyat pislya povnogo klinichnogo oduzhannya i trirazovogo negativnogo rezultatu bakteriologichnogo obstezhennya mazkiv z rotoglotki mokrotinnya ale ne ranishe 4 tizhniv z momentu klinichnogo oduzhannya pri bubonnij formi ProfilaktikaNeobhidno poperediti zahvoryuvannya lyudej v enzootichnih oseredkah i zavezennya chumi z za kordonu Cyu robotu zdijsnyuyut pracivniki riznih protichumnih zakladiv Dlya negajnogo zahistu v umovah spalahu zahvoryuvannya VOOZ na danij moment vakcini ne rekomenduye Vakcinaciyu zastosovuyut tilki yak profilaktichnij zahid dlya grup pidvishenogo riziku napriklad dlya spivrobitnikiv laboratorij yaki postijno piddayutsya riziku zarazhennya Pri viniknenni chumi sered naselennya zdijsnyuyut protiepidemichni zahodi spryamovani na lokalizaciyu i likvidaciyu epidemichnogo oseredku Voni vklyuchayut viyavlennya hvorih i gospitalizaciyu yih u specialni palati boksi iz osoblivoyu ventilyaciyeyu ta suvorim protiepidemichnim rezhimom viyavlennya ta izolyaciyu usih osib yaki buli v kontakti z hvorimi yih izolyuyut v provizorni medichni ustanovi na 6 dib i provodyat ekstrenu profilaktiku antibiotikami ciprofloksacinom po 0 4g dvichi na dobu abo doksiciklinom po 0 1g 2 razi na dobu useredinu protyagom 6 dniv provedennya podvirnih obhodiv dlya viyavlennya hvorih z garyachkoyu ta yih gospitalizaciyi v provizorni viddilennya zaklyuchnu dezinfekciyu v oseredku chumi dezzasobami ta z dopomogoyu parovih i paroformalinovih kamer a takozh dezinsekciyu i deratizaciyu na teritoriyi naselenogo punktu ta navkolo nogo Personal pracyuye v kostyumah zahistu dlya roboti z zbudnikami IV kategoriyi protichumnih kostyumah V enzootichnih oseredkah chumi velike znachennya maye sanitarno osvitnya robota Specifichnu profilaktiku provodyat zhivoyu atenujovanoyu vakcinoyu shtam EV vvodyat vnutrishnoshkirno pidshkirno nashkirno ta peroralnoyu tabletovanoyu vakcinoyu Imunitet pislya cogo netrivalij Nini cya vakcinaciya peredbachena dlya vakcinaciyi tih osib sho mayut bezposerednij visokij rizik zarazhennya na chumu U SShA zhiva vakcina znyata z virobnictva Vedut perspektivni genno inzhenerni eksperimenti z stvorennya vakcini zasnovanoyi na antifagocitarnih antigenah chumnoyi palichki F1 i VW ale vakcini yaki zasnovani na cih antigenah poki sho tezh ne dayut dostatno povnogo zahistu i sprichinyuyut pobichni vplivi Cikavi faktiIsnuvalo zastarile na sogodni ponyattya lat Pestis minor termin dlya legkoyi formi chumi v tomu chisli bubonnoyi Duzhe chasto ranishe nespecialisti usi formi chumi nazivali nepravilno bubonnoyu formoyu tomu v literaturi poperednih stolit osoblivo nemedichnij do vikoristannya terminu bubonna chuma v opisu tih chi inshih vipadkiv chumi slid vidnositisya z pevnoyu perestorogoyu Epidemiyu bubonnoyi chumi v XVI st pokazano v seriali Chuma rezhisera Dominika Seni Div takozhChuma Chuma Yustiniana Chorna smert Chumna palichkaPrimitkiDisease Ontology 2016 d Track Q4117183d Track Q5282129 http www cdc gov plague PDF Arhiv originalu PDF za 14 lipnya 2015 Procitovano 27 bereznya 2016 TARBAGANNIJ tarbaga nnij prikmetnik Trupi grizuniv ektoparaziti zalishki yizhi doslidzhuyut u vidpovidnih viddilah epidemiologichnih zakladiv bilkovo policukridnij alergen sho vidilenij z vakcinnogo shtama chumnogo zbudnika Arhiv originalu za 21 veresnya 2013 Procitovano 27 bereznya 2016 Welkos S ta in 2002 Vaccine 20 2206 2214 Arhiv originalu za 13 sichnya 2004 Procitovano 27 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka TheFreeDictionary com Arhiv originalu za 18 listopada 2016 Procitovano 13 grudnya 2016 DzherelaInfekcijni hvorobi pidruchnik za red O A Golubovskoyi Kiyiv VSV Medicina 2012 S 778 12s kolor vkl O A Golubovska M A Andrejchin A V Shkurba ta in ISBN 978 617 505 214 3 Vozianova Zh I Infekcijni i parazitarni hvorobi U 3 t K Zdorov ya 2003 T 3 848 s ISBN 5 311 01326 5PosilannyaGalanin M Bubonnaya chuma ee istoriko geograficheskoe rasprostranenie Etnologiya simptomatologiya i profilaktika P 1897 ros Minh G Chuma v Rossii K 1898 ros Velilovskij V Burda M Gamaleya N Chuma v Odesse O 1904 ros Debrak F Istoriya chumnyh epidemij v Rossii P 1905 ros Zabolotnyj D Chuma P 1907 Vajnshtejn E Chuma O 1911 ros Zlatogorov S Chuma M 1922 ros Rudnev G Klinika chumy M P 1940 ros Zyukov A M Padalka B Ya Gostri infekcijni hvorobi ta gelmintozi lyudini K 1947