Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зюков Батько Посада Діти Дружина Мати науковий ступінь Анатолій Матвій

Зюков Анатолій Матвійович

Зюков Анатолій Матвійович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зюков.

Анатолій Матвійович Зюков
image
Народився1 грудня 1886(1886-12-01)
Полтава, Російська імперія
Помер13 грудня 1953(1953-12-13) (67 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
·інфаркт міокарда
ПохованняБайкове кладовище
Країнаimage Російська імперія, image СРСР
Діяльністьлікар-інфекціоніст, викладач університету, науковець
Alma materМедичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира
Галузьмедицина, терапія, інфекційні хвороби
ЗакладНаціональний медичний університет імені О.О. Богомольця
Національний університет охорони здоров'я України імені Платона Шупика
Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського НАМН України
Посадапрофесор
Вчене званняпрофесор (1928 рік)
Науковий ступіньдоктор медичних наук
Науковий керівникЯновський Феофіл Гаврилович
Відомі учніХоменко Григорій Гнатович
Падалка Борис Якович
Сокол Олександра Семенівна
Аспіранти, докторантиСокол Олександра Семенівна
Відомий завдяки:перший завідувач кафедри інфекційних хвороб Київського медичного інституту
Дітисин — Зюков Євген Анатолійович (1915—1981)

Анато́лій Матві́йович Зю́ков (1 грудня 1886, Полтава — 13 грудня 1953, Київ) — український радянський терапевт, інфекціоніст, доктор медичних наук (1927 рік), професор (1928 рік).

Біографія

Народився 1 грудня 1886 року в Полтаві в сім'ї інженера-механіка та домогосподарки. Закінчив медичний факультет Університету Святого Володимира зі званням «лекаря с отличием». У 1912 році А. М. Зюков почав працювати в клініці лікарської діагностики, проте в 1914 році його мобілізували до армії, де обіймав посаду молодшого лікаря піхотного полку. Під час бойових дій перехворів на тяжку форму черевного тифу. На передовому краї війни він зрозумів значення інфекційної патології, яка безпосередньо впливала на наслідки військових дій — у структурі санітарних втрат інфекційні хвороби переважали над бойовими втратами.

У 1918 році повернувся до Києва і почав працювати ординатором у терапевтичній університетській клініці. Учень академіка Ф. Г. Яновського. А. М. Зюков тривалий час працював у цій клініці над проблемою ниркової патології і став відомим завдяки своїм дослідженням ураження нирок при грипі під час лиховісної пандемії іспанки, яка в світі забрала життя щонайменше 50 мільйонів людей.

У 1924 році А. М. Зюков — старший асистент у факультетській клініці під керівництвом Ф. Г. Яновського, дуже швидко отримав курс приват-доцента із хвороб обміну речовин. У 1927 році захистив докторську дисертацію на тему: «Обмен воды в организме», яка видана окремою монографією, як цінний внесок у медичну науку. За рекомендації Ф. Г. Яновського адміністрація Київського медичного інституту призначила в 1927 році Анатолія Матвійовича на посаду завідувача «кафедри інфекційних недуг». Після смерті свого вчителя Ф. Г. Яновського А. М. Зюков одночасно з кафедрою інфекційних недуг завідував кафедрою лікарської діагностики упродовж 1928/29 навчального року. Вчитель заповів своєму учню й половину своєї квартири в будинку 13/26 по вулиці Ярославів Вал (тоді будинок 13—Б, вулиця носила назву Раковського).

У 1927—1953 роках — Анатолій Матвійович завідував кафедрою інфекційних хвороб Київського медичного інституту, одночасно з цим у 1930—1935 роках він був науковим керівником Київського інституту туберкульозу та інституту охорони материнства і дитинства, у 1934—1941 роках він завідував кафедрою інфекційних хвороб Київського інституту удосконалення лікарів, а ще й був консультантом клінічної бази Інституту експериментальної біології та патології, яким у ті роки керував Олександр Олександрович Богомолець, з яким Анатолій Матвійович тривалий час товаришував.

А. М. Зюков мав великий досвід роботи лікаря загальної практики, отримав блискучу підготовку з внутрішніх хвороб, тому зі знанням справи забезпечував багатогранну діяльність інфекціоніста-науковця. Під його головуванням і за безпосередньої участі впровадили інноваційні для свого часу методи лікування інфекційних хвороб специфічними сироватками, бактеріофагами, запропонували науково обґрунтований спосіб лікування скарлатини, шигельозу (тоді називали дизентерією) та черевного тифу з використанням донорської крові (гемотерапія). До речі, його учню Григорію Хоменко за представлену на захист науково-практичну роботу «Лікування бацилярної дизентерії» Вчена рада присудила одразу науковий ступінь доктора медичних наук мінуючи кандидатський. У 1939 році, задовго до відкриття серотипів вірусу грипу та інших збудників ГРВІ, А. М. Зюков опублікував обґрунтоване припущення про можливість існування різних вірусів, які здатні спричинювати грип, та про наявність інших збудників, здатних породжувати грипоподібні захворювання. Праці А. М. Зюкова в той період також були присвячені лікуванню інфекційних хвороб, дослідженню шоку, грипу, краснухи, туберкульозу, застосуванню АЦС (антиретикулярна цитотоксична сироватка) у лікуванні інфекційних хвороб.

Під час німецької окупації змушений був працювати в Києві у так званому медичному інституті «Полімедікум», до викладання в якому була залучена переважна більшість професорів і викладачів, які залишились в місті. Наприкінці грудня 1941 року А. М. Зюков із кафедри інфекційних хвороб перейшов на кафедру пропедевтики терапії. Продовжувала працювати в період німецької навали й лікарня імені Жовтневої революції, яку на той час тимчасово називали Першою міською клінічною лікарнею. У власноручно написаних спогадах Анатолій Матвійович Зюков писав:

«Красива і затишна клініка мала тепер жалюгідний вигляд: через забиті фанерою вікна в палати проникала зимова холоднеча, коливаючи тьмяне полум'я коптілок; замерзлі крани давно вже перестали давати воду і переповнені нечистотами вбиральні видавали нестерпний сморід. Самі стіни колись ошатного приміщення покрилися брудними краплями випарів, і, здавалося, плакали про свою долю. На ліжках, скоцюбившись від холоду, підклавши під голову штани або куртку, стогнали в тифозному маренні укриті шинелями радянські військовополонені. Серед цього мороку, смороду та холоду, в брудних халатах, натягнутих поверх шуб і пальто, як тіні рухалися працівники „клініки“. Вони були голодні, понівечені морально, ледве трималися на ногах, заражалися на висипний тиф, але чесно виконували свій обов'язок і не залишали свого поста. Про харчування хворих ніхто не дбав. Німецьке командування розпорядилося відпускати в лікарні тільки воду, але і її не було в достатній кількості. Іноді біля дверей з'являлися якісь засніжені жіночі фігури, вони привозили дитячі саночки, завалені ганчір'ям — звідси діставалися відра, доверху наповнені гарячим пшоняним супом з картоплею. Це була данина милосердя Пріорки і Куренівки, данина невідомих патріотів, єдина можливість хоча як-небудь нагодувати хворих».

Одразу після звільнення Києва від німецьких військ медичний інститут повернувся і вже 13 грудня 1943 року відновив навчання. З першого дня відкриття медичного інституту А. М. Зюкова призначили завідувачем одразу двох кафедр — факультетської терапії та пропедевтичної терапії. Лише з жовтня 1944 року він знову очолив свою рідну кафедру інфекційних хвороб, якою керував до самої смерті.

Одразу після звільнення міста А. М. Зюков, як медичний експерт, входив до складу комісії по встановленню і розслідуванню злочинів нацистських загарбників, очолюваної М. С. Хрущовим. Разом із відомими академіками П. Г. Тичиною, М. Т. Рильським, професорами Я. І. Півовонським, Ю. Ю. Крамаренко, Н. А. Шепелевським А. М. Зюков працював у Бабиному Яру, Дарниці, Сирецькому концтаборі та інших місцях масових поховань закатованих нацистами громадян.

Високий авторитет А. М. Зюкова як науковця, клініциста та педагога виявився також у тому, що він був головою навчально-методичного комітету КМІ, заступником голови епідеміологічної секції Вченої Ради НКОЗ України, заступником голови Київського філіалу спілки мікробіологів, епідеміологів та інфекціоністів, був одним із засновників науково-дослідного інституту інфекційних хвороб Міністерства охорони здоров'я СРСР, який в перші повоєнні роки створили в Києві. До речі, це був перший в СРСР інститут цього напрямку медицини. Анатолій Матвійович і співробітники кафедри інфекційних хвороб КМІ деякий час працювали за сумісництвом у цьому інституті. Так у 1949—1950 роках А. М. Зюков був завідувачем ІІ клінічним відділенням, а з листопада 1950 року до кінця 1951 року виконував обов'язки заступника директора з наукової частини НДІ інфекційних хвороб, був науковим керівником відділів, що вивчали проблеми захворювань дихальних шляхів і черевного тифу.

Анатолій Матвійович був чудовим лектором, послухати його лекції дуже часто приходили співробітники інших кафедр, лікарі неінфекційного напрямку. Зовнішньо схожий завдяки своїм вусам на мушкетера Анатолій Матвійович і свою лекцію проголошував наче фехтуючи, завжди влучно в ціль. Відомий невропатолог, професор Микита Борисович Маньківський згадував:

«… Пам'ятні лекції з інфекційних хвороб професора А. М. Зюкова. Такого блискучого лектора я, мабуть, ніколи більше не чув. Анатолій Матвійович доносив свої думки до слухачів без будь-яких ввідних, вступних зауважень, кожна лекція, по суті, була монографією, присвяченої тієї чи іншої патології чи іншому клінічному питанню, наприклад, імунітету».

Наприкінці 1953 року А. М. Зюков тяжко захворів і був змушений припинити читати лекції. 13 грудня 1953 року внаслідок чергового інфаркту міокарду А. М. Зюков пішов з життя. Його поховали на Байковому кладовищі.

image
Могила професора А. М. Зюкова на Байковому кладовищі

Наукова діяльність

Автор 68 наукових праць, присвячених питанням патогенезу найбільш поширених інфекційних хвороб і розробці методів патогенетичної терапії. Серед них:

  • До питання про значення остуди нирки в етіології нирковиць // Українські медичні вісті. — 1925, № 1;
  • Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини. — Київ, 1941(у співавторстві з Б. Я. Падалкою) (перевиданий в 1951 р.);
  • Инфекционные болезни: Учебник для средних медицинских работников. — 2-е изд. — 1947. (рос.)
  • «Кишкові інфекції». 1938, Київ;
  • «Скарлатина», 1939, Київ;
  • «Грип», 1939. Київ;
  • «Паразитарні тифи», 1948, Київ;

Підготував 10 кандидатів та був науковим консультантом 3 докторів наук.

Примітки

  1. ДО 180-РІЧЧЯ НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ О. О. БОГОМОЛЬЦЯ. «ІСТОРІЯ МЕДИЦИНИ НА КНИЖКОВІЙ ПОЛИЦІ БІБЛІОТЕКИ» – З КОЛЕКЦІЇ ФОНДУ РІДКІСНИХ І ЦІННИХ ВИДАНЬ БІБЛІОТЕКИ НМУ. ВИНОГРАДОВ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ (11.12.1876 – 16.06.1927). [1] [ 14 грудня 2021 у Wayback Machine.]

Джерела

  • КАФЕДРА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ. ІСТОРІЯ КАФЕДРИ [ 14 квітня 2019 у Wayback Machine.]
  • Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zyukov Batko Posada Diti Druzhina Mati naukovij stupin Anatolij Matvijovich ZyukovNarodivsya1 grudnya 1886 1886 12 01 Poltava Rosijska imperiyaPomer13 grudnya 1953 1953 12 13 67 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR infarkt miokardaPohovannyaBajkove kladovisheKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistlikar infekcionist vikladach universitetu naukovecAlma materMedichnij fakultet Kiyivskogo imperatorskogo universitetu Svyatogo VolodimiraGaluzmedicina terapiya infekcijni hvorobiZakladNacionalnij medichnij universitet imeni O O Bogomolcya Nacionalnij universitet ohoroni zdorov ya Ukrayini imeni Platona Shupika Institut epidemiologiyi ta infekcijnih hvorob imeni L V Gromashevskogo NAMN UkrayiniPosadaprofesorVchene zvannyaprofesor 1928 rik Naukovij stupindoktor medichnih naukNaukovij kerivnikYanovskij Feofil GavrilovichVidomi uchniHomenko Grigorij Gnatovich Padalka Boris Yakovich Sokol Oleksandra SemenivnaAspiranti doktorantiSokol Oleksandra SemenivnaVidomij zavdyaki pershij zaviduvach kafedri infekcijnih hvorob Kiyivskogo medichnogo institutuDitisin Zyukov Yevgen Anatolijovich 1915 1981 Anato lij Matvi jovich Zyu kov 1 grudnya 1886 Poltava 13 grudnya 1953 Kiyiv ukrayinskij radyanskij terapevt infekcionist doktor medichnih nauk 1927 rik profesor 1928 rik BiografiyaNarodivsya 1 grudnya 1886 roku v Poltavi v sim yi inzhenera mehanika ta domogospodarki Zakinchiv medichnij fakultet Universitetu Svyatogo Volodimira zi zvannyam lekarya s otlichiem U 1912 roci A M Zyukov pochav pracyuvati v klinici likarskoyi diagnostiki prote v 1914 roci jogo mobilizuvali do armiyi de obijmav posadu molodshogo likarya pihotnogo polku Pid chas bojovih dij perehvoriv na tyazhku formu cherevnogo tifu Na peredovomu krayi vijni vin zrozumiv znachennya infekcijnoyi patologiyi yaka bezposeredno vplivala na naslidki vijskovih dij u strukturi sanitarnih vtrat infekcijni hvorobi perevazhali nad bojovimi vtratami U 1918 roci povernuvsya do Kiyeva i pochav pracyuvati ordinatorom u terapevtichnij universitetskij klinici Uchen akademika F G Yanovskogo A M Zyukov trivalij chas pracyuvav u cij klinici nad problemoyu nirkovoyi patologiyi i stav vidomim zavdyaki svoyim doslidzhennyam urazhennya nirok pri gripi pid chas lihovisnoyi pandemiyi ispanki yaka v sviti zabrala zhittya shonajmenshe 50 miljoniv lyudej U 1924 roci A M Zyukov starshij asistent u fakultetskij klinici pid kerivnictvom F G Yanovskogo duzhe shvidko otrimav kurs privat docenta iz hvorob obminu rechovin U 1927 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Obmen vody v organizme yaka vidana okremoyu monografiyeyu yak cinnij vnesok u medichnu nauku Za rekomendaciyi F G Yanovskogo administraciya Kiyivskogo medichnogo institutu priznachila v 1927 roci Anatoliya Matvijovicha na posadu zaviduvacha kafedri infekcijnih nedug Pislya smerti svogo vchitelya F G Yanovskogo A M Zyukov odnochasno z kafedroyu infekcijnih nedug zaviduvav kafedroyu likarskoyi diagnostiki uprodovzh 1928 29 navchalnogo roku Vchitel zapoviv svoyemu uchnyu j polovinu svoyeyi kvartiri v budinku 13 26 po vulici Yaroslaviv Val todi budinok 13 B vulicya nosila nazvu Rakovskogo U 1927 1953 rokah Anatolij Matvijovich zaviduvav kafedroyu infekcijnih hvorob Kiyivskogo medichnogo institutu odnochasno z cim u 1930 1935 rokah vin buv naukovim kerivnikom Kiyivskogo institutu tuberkulozu ta institutu ohoroni materinstva i ditinstva u 1934 1941 rokah vin zaviduvav kafedroyu infekcijnih hvorob Kiyivskogo institutu udoskonalennya likariv a she j buv konsultantom klinichnoyi bazi Institutu eksperimentalnoyi biologiyi ta patologiyi yakim u ti roki keruvav Oleksandr Oleksandrovich Bogomolec z yakim Anatolij Matvijovich trivalij chas tovarishuvav A M Zyukov mav velikij dosvid roboti likarya zagalnoyi praktiki otrimav bliskuchu pidgotovku z vnutrishnih hvorob tomu zi znannyam spravi zabezpechuvav bagatogrannu diyalnist infekcionista naukovcya Pid jogo golovuvannyam i za bezposerednoyi uchasti vprovadili innovacijni dlya svogo chasu metodi likuvannya infekcijnih hvorob specifichnimi sirovatkami bakteriofagami zaproponuvali naukovo obgruntovanij sposib likuvannya skarlatini shigelozu todi nazivali dizenteriyeyu ta cherevnogo tifu z vikoristannyam donorskoyi krovi gemoterapiya Do rechi jogo uchnyu Grigoriyu Homenko za predstavlenu na zahist naukovo praktichnu robotu Likuvannya bacilyarnoyi dizenteriyi Vchena rada prisudila odrazu naukovij stupin doktora medichnih nauk minuyuchi kandidatskij U 1939 roci zadovgo do vidkrittya serotipiv virusu gripu ta inshih zbudnikiv GRVI A M Zyukov opublikuvav obgruntovane pripushennya pro mozhlivist isnuvannya riznih virusiv yaki zdatni sprichinyuvati grip ta pro nayavnist inshih zbudnikiv zdatnih porodzhuvati gripopodibni zahvoryuvannya Praci A M Zyukova v toj period takozh buli prisvyacheni likuvannyu infekcijnih hvorob doslidzhennyu shoku gripu krasnuhi tuberkulozu zastosuvannyu ACS antiretikulyarna citotoksichna sirovatka u likuvanni infekcijnih hvorob Pid chas nimeckoyi okupaciyi zmushenij buv pracyuvati v Kiyevi u tak zvanomu medichnomu instituti Polimedikum do vikladannya v yakomu bula zaluchena perevazhna bilshist profesoriv i vikladachiv yaki zalishilis v misti Naprikinci grudnya 1941 roku A M Zyukov iz kafedri infekcijnih hvorob perejshov na kafedru propedevtiki terapiyi Prodovzhuvala pracyuvati v period nimeckoyi navali j likarnya imeni Zhovtnevoyi revolyuciyi yaku na toj chas timchasovo nazivali Pershoyu miskoyu klinichnoyu likarneyu U vlasnoruchno napisanih spogadah Anatolij Matvijovich Zyukov pisav Krasiva i zatishna klinika mala teper zhalyugidnij viglyad cherez zabiti faneroyu vikna v palati pronikala zimova holodnecha kolivayuchi tmyane polum ya koptilok zamerzli krani davno vzhe perestali davati vodu i perepovneni nechistotami vbiralni vidavali nesterpnij smorid Sami stini kolis oshatnogo primishennya pokrilisya brudnimi kraplyami vipariv i zdavalosya plakali pro svoyu dolyu Na lizhkah skocyubivshis vid holodu pidklavshi pid golovu shtani abo kurtku stognali v tifoznomu marenni ukriti shinelyami radyanski vijskovopoloneni Sered cogo moroku smorodu ta holodu v brudnih halatah natyagnutih poverh shub i palto yak tini ruhalisya pracivniki kliniki Voni buli golodni ponivecheni moralno ledve trimalisya na nogah zarazhalisya na visipnij tif ale chesno vikonuvali svij obov yazok i ne zalishali svogo posta Pro harchuvannya hvorih nihto ne dbav Nimecke komanduvannya rozporyadilosya vidpuskati v likarni tilki vodu ale i yiyi ne bulo v dostatnij kilkosti Inodi bilya dverej z yavlyalisya yakis zasnizheni zhinochi figuri voni privozili dityachi sanochki zavaleni ganchir yam zvidsi distavalisya vidra doverhu napovneni garyachim pshonyanim supom z kartopleyu Ce bula danina miloserdya Priorki i Kurenivki danina nevidomih patriotiv yedina mozhlivist hocha yak nebud nagoduvati hvorih Odrazu pislya zvilnennya Kiyeva vid nimeckih vijsk medichnij institut povernuvsya i vzhe 13 grudnya 1943 roku vidnoviv navchannya Z pershogo dnya vidkrittya medichnogo institutu A M Zyukova priznachili zaviduvachem odrazu dvoh kafedr fakultetskoyi terapiyi ta propedevtichnoyi terapiyi Lishe z zhovtnya 1944 roku vin znovu ocholiv svoyu ridnu kafedru infekcijnih hvorob yakoyu keruvav do samoyi smerti Odrazu pislya zvilnennya mista A M Zyukov yak medichnij ekspert vhodiv do skladu komisiyi po vstanovlennyu i rozsliduvannyu zlochiniv nacistskih zagarbnikiv ocholyuvanoyi M S Hrushovim Razom iz vidomimi akademikami P G Tichinoyu M T Rilskim profesorami Ya I Pivovonskim Yu Yu Kramarenko N A Shepelevskim A M Zyukov pracyuvav u Babinomu Yaru Darnici Sireckomu konctabori ta inshih miscyah masovih pohovan zakatovanih nacistami gromadyan Visokij avtoritet A M Zyukova yak naukovcya klinicista ta pedagoga viyavivsya takozh u tomu sho vin buv golovoyu navchalno metodichnogo komitetu KMI zastupnikom golovi epidemiologichnoyi sekciyi Vchenoyi Radi NKOZ Ukrayini zastupnikom golovi Kiyivskogo filialu spilki mikrobiologiv epidemiologiv ta infekcionistiv buv odnim iz zasnovnikiv naukovo doslidnogo institutu infekcijnih hvorob Ministerstva ohoroni zdorov ya SRSR yakij v pershi povoyenni roki stvorili v Kiyevi Do rechi ce buv pershij v SRSR institut cogo napryamku medicini Anatolij Matvijovich i spivrobitniki kafedri infekcijnih hvorob KMI deyakij chas pracyuvali za sumisnictvom u comu instituti Tak u 1949 1950 rokah A M Zyukov buv zaviduvachem II klinichnim viddilennyam a z listopada 1950 roku do kincya 1951 roku vikonuvav obov yazki zastupnika direktora z naukovoyi chastini NDI infekcijnih hvorob buv naukovim kerivnikom viddiliv sho vivchali problemi zahvoryuvan dihalnih shlyahiv i cherevnogo tifu Anatolij Matvijovich buv chudovim lektorom posluhati jogo lekciyi duzhe chasto prihodili spivrobitniki inshih kafedr likari neinfekcijnogo napryamku Zovnishno shozhij zavdyaki svoyim vusam na mushketera Anatolij Matvijovich i svoyu lekciyu progoloshuvav nache fehtuyuchi zavzhdi vluchno v cil Vidomij nevropatolog profesor Mikita Borisovich Mankivskij zgaduvav Pam yatni lekciyi z infekcijnih hvorob profesora A M Zyukova Takogo bliskuchogo lektora ya mabut nikoli bilshe ne chuv Anatolij Matvijovich donosiv svoyi dumki do sluhachiv bez bud yakih vvidnih vstupnih zauvazhen kozhna lekciya po suti bula monografiyeyu prisvyachenoyi tiyeyi chi inshoyi patologiyi chi inshomu klinichnomu pitannyu napriklad imunitetu Naprikinci 1953 roku A M Zyukov tyazhko zahvoriv i buv zmushenij pripiniti chitati lekciyi 13 grudnya 1953 roku vnaslidok chergovogo infarktu miokardu A M Zyukov pishov z zhittya Jogo pohovali na Bajkovomu kladovishi Mogila profesora A M Zyukova na Bajkovomu kladovishiNaukova diyalnistAvtor 68 naukovih prac prisvyachenih pitannyam patogenezu najbilsh poshirenih infekcijnih hvorob i rozrobci metodiv patogenetichnoyi terapiyi Sered nih Do pitannya pro znachennya ostudi nirki v etiologiyi nirkovic Ukrayinski medichni visti 1925 1 Gostri infekcijni hvorobi ta gelmintozi lyudini Kiyiv 1941 u spivavtorstvi z B Ya Padalkoyu perevidanij v 1951 r Infekcionnye bolezni Uchebnik dlya srednih medicinskih rabotnikov 2 e izd 1947 ros Kishkovi infekciyi 1938 Kiyiv Skarlatina 1939 Kiyiv Grip 1939 Kiyiv Parazitarni tifi 1948 Kiyiv Pidgotuvav 10 kandidativ ta buv naukovim konsultantom 3 doktoriv nauk PrimitkiDO 180 RIChChYa NACIONALNOGO MEDIChNOGO UNIVERSITETU IMENI O O BOGOMOLCYa ISTORIYa MEDICINI NA KNIZhKOVIJ POLICI BIBLIOTEKI Z KOLEKCIYi FONDU RIDKISNIH I CINNIH VIDAN BIBLIOTEKI NMU VINOGRADOV VASIL VASILOVICh 11 12 1876 16 06 1927 1 14 grudnya 2021 u Wayback Machine DzherelaKAFEDRA INFEKCIJNIH HVOROB ISTORIYa KAFEDRI 14 kvitnya 2019 u Wayback Machine Biografichnij slovnik zaviduvachiv kafedr ta profesoriv vid medichnogo fakultetu Universitetu Sv Volodimira do Nacionalnogo medichnogo universitetu imeni O O Bogomolcya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ