Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Сокол Олександра Семенівна | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Народилася | 4 травня 1919 Рогозів, Бориспільський район, Київська область, СРСР | |||||||||
| Померла | 3 червня 2001 (82 роки) Київ, Україна | |||||||||
| Країна |  СРСР,  Україна | |||||||||
| Національність | українка | |||||||||
| Діяльність | лікар-інфекціоніст, викладачка університету, науковиця | |||||||||
| Alma mater | Київський медичний інститут | |||||||||
| Галузь | медицина, інфекційні хвороби | |||||||||
| Заклад | Національний медичний університет імені О.О. Богомольця Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського НАМН України Чернівецький медичний інститут | |||||||||
| Посада | професор | |||||||||
| Вчене звання | професор (1957) | |||||||||
| Науковий ступінь | доктор медичних наук (1956) | |||||||||
| Науковий керівник | Зюков Анатолій Матвійович | |||||||||
| Відомі учні | професори В. Ф. Ліпковський, Т. Т. Чорна, П. М. Козюк, Ж. І. Возіанова | |||||||||
| Аспіранти, докторанти | Возіанова Жанна Іванівна Чорна Тамара Трохимівна | |||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||
| Війна | німецько-радянська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Олекса́ндра Семе́нівна Со́кол (до шлюбу Тараба́н) (4 травня 1919 — 3 червня 2001) — видатний український радянський інфекціоніст, доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України.
Життєпис
Народилась 4 травня 1919 року в селі Рогозів Київської області. На той момент село було районним центром, до якого входили 13 сіл. У 1930-ті роки у Рогозові створили аж чотири колгоспи: «П'ятирічка», «імені Косіора», «Жовтень», «імені Шевченка». По закінченню у 1937 року на «відмінно» середньої школи Олександра вступила до Київського університету ім. Т. Г. Шевченка на геолого-географічний факультет. Але у жовтні 1937 року її виключили з університету та комсомолу як «доньку ворога народу». На той час її батька, голову Бориспільського райземвідділу, засудили до страти (посмертно реабілітували у 1958 році). Влітку 1938 року Олександра написала листа на ім'я Сталіна, в якому розповіла про несправедливе рішення суду і, посилаючись на конституційне право на освіту, попросила надати їй можливість учитися далі. Чи прочитав Сталін листа, невідомо. Але те, що її не заарештували чи піддали іншим утискам, здається неймовірним. У серпні 1938 року на засіданні бюро районного комітету комсомолу їй повернули комсомольський квиток і поновили в університеті. Проте вона відмовилась від подальшого навчання в університеті та остаточно вирішила стати лікарем. Можливо, на це рішення вплинули дитячі спогади про свого діда — єдиного на всю округу фельдшера. Як багато років по тому написала сама Олександра Семенівна в автобіографії, вона свідомо обрала професію лікаря, що і визначило її подальшу долю на все життя.
У 1938 році Олександра вступила до Київського медичного інституту (КМІ). Вчилася наполегливо, з натхненням. Ще в студентські роки почала цікавитися науковими дослідженнями. З 1940 року, навчаючись на кафедрі мікробіології, вона із захопленням відвідувала вечірні заняття студентського наукового гуртка, яким керував видатний науковець, фундатор вітчизняної вірусології, відомий мікробіолог, професор Сергій Степанович Дяченко (5.10. 1898 року — 22.01. 1992 року), який був неординарною особистістю з неосяжним кругозором.
Протягом німецько-радянської війни продовжила навчання у евакуації в Челябінську. Була випущена у складі лікувального факультету за скороченим терміном навчання в 1942 році, коли отримала диплом з відзнакою. Її залишали в аспірантурі, але вона відмовилася від такої можливості та разом з іншими випускниками інституту добровільно пішла на фронт. Призвана Радянським РВК м. Челябінська у серпні 1942 року. У діючій армії з 8 вересня 1942 року. Як командир санітарної роти 1321-го стрілецького Брестського полку пройшла бойовий шлях до Берліна. Член ВКП(б) з жовтня 1943 року. Їй присвоїли військове звання капітана медичної служби. Була поранена. Закінчила війну головним лікарем-спеціалістом табору репатрійованих радянських громадян у Німеччині.
Після демобілізації з лав Радянської армії в січні 1946 року О. С. Сокол повернулася до Київського медичного інституту (КМІ). З 1946 по 1949 рік навчалася в аспірантурі на кафедрі інфекційних хвороб під керівництвом професора Анатолія Матвійовича Зюкова. У 1949 році захистила дисертацію на тему: «Переливання крові як метод лікування черевного тифу» на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. З 1949 по 1951 рік працювала молодшим науковим співробітником Інституту інфекційних хвороб АМН СРСР; з 1951 по 1953 рік — асистент кафедри інфекційних хвороб КМІ. З 1953 по 1962 рік очолювала кафедру інфекційних хвороб Чернівецького медичного інституту (ЧМІ). У 1954 році їй присвоїли вчене звання доцента. У 1956 році захистила докторську дисертацію «Особливості дії деяких серцево-судинних препаратів у інфекційних хворих» в Інституті інфекційних хвороб АМН СРСР у Києві, в 1959 році їй присвоїли вчене звання професора. З 1955 по 1957 рік одночасно із завідуванням кафедри була деканом лікувального факультету ЧМІ, а протягом 1957–1962 років обіймала посаду проректора Чернівецького медичного інституту з наукової і навчальної роботи, одночасно, з 1955 по 1962 рік — посаду ректора Народного університету у м. Чернівці.
З серпня 1962 року та впродовж наступних 27 років професор О. С. Сокол очолювала кафедру інфекційних хвороб Київського медичного інституту. Протягом 1966–1973 років працювала проректором інституту з наукової роботи. Протягом 1970–1990 років з притаманною їй дивовижною енергією головувала в Українському товаристві інфекціоністів. Велику увагу О. С. Сокол приділяла підготовці висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів. Вихованці О. С. Сокол не лише поповнили колектив кафедри в КМІ, а й працювали майже в усіх регіонах України і, навіть, за кордоном.
За всі часи існування кафедри одним із головніших напрямів її діяльності була лікувальна робота і в центрі її завжди був хворий. Олександра Семенівна продовжила цю традицію. Вона часто повторювала: «Уявіть на місці хворого когось з ваших рідних». І сама завжди була прикладом саме такого ставлення до пацієнтів. На консультацію до професора О.С. Сокол звідусіль приїздили люди, часто — без попередньої домовленості, навіть без направлення. Нікому не було відмови. Мистецьке уміння Олександри Семенівни поставити влучний діагноз «складним» хворим завжди викликало захоплення у колег і учнів. Клінічні обходи хворих, які зазвичай тривали мало не увесь день, були справжньою школою для молодих і уже досвідчених лікарів. Їх жартома називали «Соколиним полюванням».
Залишивши посаду завідувача кафедри у 1989 році, Олександра Семенівна продовжувала працювати професором-консультантом. Вона підготувала 34 кандидатів медичних наук, була науковим консультантом 6 докторських дисертацій. Її перу належать 158 наукових робіт, в тому числі, 8 монографій, вона мала 3 авторські свідоцтва СРСР.
Олександра Семенівна ставилася скептично до офіційного визнання. Вона була надзвичайно скромною, не любила красивих гучних фраз, дуже точно відрізняла найменший фальш, понад усе не терпіла лицемірства. «В інтересах справи» — таким був основний мотив її напруженої багатопланової діяльності. Про життєву мудрість і настанови О. С. Сокол із повагою і теплом згадував відомий письменник і дипломат, професор, доктор медичних наук Юрій Миколайович Щербак у своєму романі «Причини і наслідки».
Померла від тривалої тяжкої хвороби в Києві 3 червня 2001 року. Похована на батьківщині, в селі Рогозів Бориспільського району Київської області.
Основні наукові і педагогічні праці
- Токсоплазмоз человека /Д. Н. Засухин, А. С. Сокол, П. А. Овчаренко ; ред.: А. Г. Пап, Д. Н. Засухин. — Москва: Медицина, 1974. — 192 с.
- Печеночно-почечная недостаточность /А. С. Сокол, Е. Е. Карманова, А. Ф. Киселева. — К.: Здоров'я, 1977. — 135 с.
- Тропические паразитарные болезни человека и животных: учеб. пособие для иностр. студ., обучающихся в мед. вузах СССР /А. С. Сокол, П. А. Овчаренко, В. Ф. Галат. — К. : Изд-во УСХА, 1992. — 168 с.
- Столбняк. Київ, Здоров'я, 1968 (Ковтуненко Г. П.. Черная Л. С., Сокол А. С. с соавт.)- 223 с.
- Основы геронтологии / под ред. Д. Ф. Чеботарева, Н. Б. Маньковского, В. В. Фролькиса. — М.: Медицина, 1969. — 646 с.
- Рецептурный справочник врача (под ред. И. С. Чекмана) (Грицюк А. Н., Грищенко В. И., Сокол А. С.) — Киев: Здоров'я, 1982, 400 стр.
- К методике определения количества циркулирующей крови сахарным способом /А. С. Сокол // Терапевтический архив. — 1954. — № 5. — С.85-86.
- Клинико-лабораторная характеристика спорадических заболеваний сыпным тифом / А. С. Сокол, Ю. Ю. Косовский // Научная сессия Черновицкого мединститута, посвященная 10-летию существования института (1944–1954): тезисы докладов. — Черновцы, 1954. — С.16.
- Редкий случай тяжелого балантидиоза /А. С. Сокол, Е. Р. Цитрицкий, Н. М. Шинкерман // Медицинская паразитология и паразитарные болезни. — 1954. — № 4. — С. 324–325.
- К вопросу о природе спорадических случаев повторного сыпного тифа /А. С. Сокол, Ю. Ю. Косовский // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. — 1957. — № 3. — С. 104–105.
- Диагностика и лечение вирусного гепатита (болезни Боткина) /А. С. Сокол (отв. ред.) и др. // Научно-проблемная конференция: материалы. — К. : Здоров'я, 1968. — 109 с.
- Эффективность комплексного лечения рожи с применением сока каланхоэ /Сокол А. С., Казацкая Г. Г., Свирид Г. М.// Врач. дело. 1973. — № 3. — С. 137–139.
- Комплексное лечение локализованных и генерализованных форм менингококковой инфекции с применением диметилсульфоксида (ДМСО): Методические рекомендации. /Сокол А. С., Пивень В. И. Киев, 1980. — 12 с.
- Новое в диагностике и лечении сальмонеллеза, стафилококковой инфекции и вирусного гепатита /А. С. Сокол (отв. ред.) и др. //Республиканская научно-практическая конференция инфекционистов: тезисы докладов; 29-30 сентября 1981 г. — Тернополь, 1981. — 98 с.
- Вопросы клиники, эпидемиологии и лечения ботулизма./ Сокол А. С., Колесников М. М., Розаман М. П. и др. Врачебн. дело, 1982, № 4, с. 107–109.
- Правила обследования инфекционного больного и ведения истории болезни: метод. рек. для студ. мед. вузов / Киев. Медицинский институт им. А. А. Богомольца ; сост. А. С. Сокол. — К.: [б. в.], 1989. — 12 с.
Нагороди і почесні звання
За військові заслуги в роки війни була нагороджена орденами Вітчизняної війни 1-го (26.05.1945) і 2-го (30.04.1945) ступенів, Червоної Зірки (19.08.1944), багатьма медалями, у тому числі медаллю «За відвагу» (05.11.1943).
За видатні професійні та наукові досягнення у повоєнний час професора О.С. Сокол неодноразово відзначав уряд. У 1983 році їй присвоїли звання Заслуженого діяча науки і техніки України. Її нагородили Почесною відзнакою Президента України (1991 рік), Почесною грамотою Міністерства охорони здоров'я України (1999 рік).
Джерела
- Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця
- Пам'яті вчителя. Олександра Семенівна Сокол (1919–2001 рр.) // Сучасні інфекції. — 2009. — № 1. — С. 105–108.
- .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sokol Batko Posada Diti Druzhina Mati Sokol Oleksandra SemenivnaNarodilasya 4 travnya 1919 1919 05 04 Rogoziv Borispilskij rajon Kiyivska oblast SRSRPomerla 3 chervnya 2001 2001 06 03 82 roki Kiyiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinkaDiyalnist likar infekcionist vikladachka universitetu naukovicyaAlma mater Kiyivskij medichnij institutGaluz medicina infekcijni hvorobiZaklad Nacionalnij medichnij universitet imeni O O Bogomolcya Institut epidemiologiyi ta infekcijnih hvorob imeni L V Gromashevskogo NAMN Ukrayini Cherniveckij medichnij institutPosada profesorVchene zvannya profesor 1957 Naukovij stupin doktor medichnih nauk 1956 Naukovij kerivnik Zyukov Anatolij MatvijovichVidomi uchni profesori V F Lipkovskij T T Chorna P M Kozyuk Zh I VozianovaAspiranti doktoranti Vozianova Zhanna Ivanivna Chorna Tamara TrohimivnaPartiya KPRSVijna nimecko radyanska vijnaNagorodi Pochesna vidznaka Prezidenta Ukrayini Medal Za vizvolennya Varshavi Medal Za vzyattya Berlina Oleksa ndra Seme nivna So kol do shlyubu Taraba n 4 travnya 1919 3 chervnya 2001 vidatnij ukrayinskij radyanskij infekcionist doktor medichnih nauk profesor Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini ZhittyepisNarodilas 4 travnya 1919 roku v seli Rogoziv Kiyivskoyi oblasti Na toj moment selo bulo rajonnim centrom do yakogo vhodili 13 sil U 1930 ti roki u Rogozovi stvorili azh chotiri kolgospi P yatirichka imeni Kosiora Zhovten imeni Shevchenka Po zakinchennyu u 1937 roku na vidminno serednoyi shkoli Oleksandra vstupila do Kiyivskogo universitetu im T G Shevchenka na geologo geografichnij fakultet Ale u zhovtni 1937 roku yiyi viklyuchili z universitetu ta komsomolu yak donku voroga narodu Na toj chas yiyi batka golovu Borispilskogo rajzemviddilu zasudili do strati posmertno reabilituvali u 1958 roci Vlitku 1938 roku Oleksandra napisala lista na im ya Stalina v yakomu rozpovila pro nespravedlive rishennya sudu i posilayuchis na konstitucijne pravo na osvitu poprosila nadati yij mozhlivist uchitisya dali Chi prochitav Stalin lista nevidomo Ale te sho yiyi ne zaareshtuvali chi piddali inshim utiskam zdayetsya nejmovirnim U serpni 1938 roku na zasidanni byuro rajonnogo komitetu komsomolu yij povernuli komsomolskij kvitok i ponovili v universiteti Prote vona vidmovilas vid podalshogo navchannya v universiteti ta ostatochno virishila stati likarem Mozhlivo na ce rishennya vplinuli dityachi spogadi pro svogo dida yedinogo na vsyu okrugu feldshera Yak bagato rokiv po tomu napisala sama Oleksandra Semenivna v avtobiografiyi vona svidomo obrala profesiyu likarya sho i viznachilo yiyi podalshu dolyu na vse zhittya U 1938 roci Oleksandra vstupila do Kiyivskogo medichnogo institutu KMI Vchilasya napoleglivo z nathnennyam She v studentski roki pochala cikavitisya naukovimi doslidzhennyami Z 1940 roku navchayuchis na kafedri mikrobiologiyi vona iz zahoplennyam vidviduvala vechirni zanyattya studentskogo naukovogo gurtka yakim keruvav vidatnij naukovec fundator vitchiznyanoyi virusologiyi vidomij mikrobiolog profesor Sergij Stepanovich Dyachenko 5 10 1898 roku 22 01 1992 roku yakij buv neordinarnoyu osobististyu z neosyazhnim krugozorom Protyagom nimecko radyanskoyi vijni prodovzhila navchannya u evakuaciyi v Chelyabinsku Bula vipushena u skladi likuvalnogo fakultetu za skorochenim terminom navchannya v 1942 roci koli otrimala diplom z vidznakoyu Yiyi zalishali v aspiranturi ale vona vidmovilasya vid takoyi mozhlivosti ta razom z inshimi vipusknikami institutu dobrovilno pishla na front Prizvana Radyanskim RVK m Chelyabinska u serpni 1942 roku U diyuchij armiyi z 8 veresnya 1942 roku Yak komandir sanitarnoyi roti 1321 go strileckogo Brestskogo polku projshla bojovij shlyah do Berlina Chlen VKP b z zhovtnya 1943 roku Yij prisvoyili vijskove zvannya kapitana medichnoyi sluzhbi Bula poranena Zakinchila vijnu golovnim likarem specialistom taboru repatrijovanih radyanskih gromadyan u Nimechchini Pislya demobilizaciyi z lav Radyanskoyi armiyi v sichni 1946 roku O S Sokol povernulasya do Kiyivskogo medichnogo institutu KMI Z 1946 po 1949 rik navchalasya v aspiranturi na kafedri infekcijnih hvorob pid kerivnictvom profesora Anatoliya Matvijovicha Zyukova U 1949 roci zahistila disertaciyu na temu Perelivannya krovi yak metod likuvannya cherevnogo tifu na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata medichnih nauk Z 1949 po 1951 rik pracyuvala molodshim naukovim spivrobitnikom Institutu infekcijnih hvorob AMN SRSR z 1951 po 1953 rik asistent kafedri infekcijnih hvorob KMI Z 1953 po 1962 rik ocholyuvala kafedru infekcijnih hvorob Cherniveckogo medichnogo institutu ChMI U 1954 roci yij prisvoyili vchene zvannya docenta U 1956 roci zahistila doktorsku disertaciyu Osoblivosti diyi deyakih sercevo sudinnih preparativ u infekcijnih hvorih v Instituti infekcijnih hvorob AMN SRSR u Kiyevi v 1959 roci yij prisvoyili vchene zvannya profesora Z 1955 po 1957 rik odnochasno iz zaviduvannyam kafedri bula dekanom likuvalnogo fakultetu ChMI a protyagom 1957 1962 rokiv obijmala posadu prorektora Cherniveckogo medichnogo institutu z naukovoyi i navchalnoyi roboti odnochasno z 1955 po 1962 rik posadu rektora Narodnogo universitetu u m Chernivci Z serpnya 1962 roku ta vprodovzh nastupnih 27 rokiv profesor O S Sokol ocholyuvala kafedru infekcijnih hvorob Kiyivskogo medichnogo institutu Protyagom 1966 1973 rokiv pracyuvala prorektorom institutu z naukovoyi roboti Protyagom 1970 1990 rokiv z pritamannoyu yij divovizhnoyu energiyeyu golovuvala v Ukrayinskomu tovaristvi infekcionistiv Veliku uvagu O S Sokol pridilyala pidgotovci visokokvalifikovanih naukovo pedagogichnih kadriv Vihovanci O S Sokol ne lishe popovnili kolektiv kafedri v KMI a j pracyuvali majzhe v usih regionah Ukrayini i navit za kordonom Za vsi chasi isnuvannya kafedri odnim iz golovnishih napryamiv yiyi diyalnosti bula likuvalna robota i v centri yiyi zavzhdi buv hvorij Oleksandra Semenivna prodovzhila cyu tradiciyu Vona chasto povtoryuvala Uyavit na misci hvorogo kogos z vashih ridnih I sama zavzhdi bula prikladom same takogo stavlennya do paciyentiv Na konsultaciyu do profesora O S Sokol zvidusil priyizdili lyudi chasto bez poperednoyi domovlenosti navit bez napravlennya Nikomu ne bulo vidmovi Mistecke uminnya Oleksandri Semenivni postaviti vluchnij diagnoz skladnim hvorim zavzhdi viklikalo zahoplennya u koleg i uchniv Klinichni obhodi hvorih yaki zazvichaj trivali malo ne uves den buli spravzhnoyu shkoloyu dlya molodih i uzhe dosvidchenih likariv Yih zhartoma nazivali Sokolinim polyuvannyam Zalishivshi posadu zaviduvacha kafedri u 1989 roci Oleksandra Semenivna prodovzhuvala pracyuvati profesorom konsultantom Vona pidgotuvala 34 kandidativ medichnih nauk bula naukovim konsultantom 6 doktorskih disertacij Yiyi peru nalezhat 158 naukovih robit v tomu chisli 8 monografij vona mala 3 avtorski svidoctva SRSR Oleksandra Semenivna stavilasya skeptichno do oficijnogo viznannya Vona bula nadzvichajno skromnoyu ne lyubila krasivih guchnih fraz duzhe tochno vidriznyala najmenshij falsh ponad use ne terpila licemirstva V interesah spravi takim buv osnovnij motiv yiyi napruzhenoyi bagatoplanovoyi diyalnosti Pro zhittyevu mudrist i nastanovi O S Sokol iz povagoyu i teplom zgaduvav vidomij pismennik i diplomat profesor doktor medichnih nauk Yurij Mikolajovich Sherbak u svoyemu romani Prichini i naslidki Pomerla vid trivaloyi tyazhkoyi hvorobi v Kiyevi 3 chervnya 2001 roku Pohovana na batkivshini v seli Rogoziv Borispilskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Osnovni naukovi i pedagogichni praciToksoplazmoz cheloveka D N Zasuhin A S Sokol P A Ovcharenko red A G Pap D N Zasuhin Moskva Medicina 1974 192 s Pechenochno pochechnaya nedostatochnost A S Sokol E E Karmanova A F Kiseleva K Zdorov ya 1977 135 s Tropicheskie parazitarnye bolezni cheloveka i zhivotnyh ucheb posobie dlya inostr stud obuchayushihsya v med vuzah SSSR A S Sokol P A Ovcharenko V F Galat K Izd vo USHA 1992 168 s Stolbnyak Kiyiv Zdorov ya 1968 Kovtunenko G P Chernaya L S Sokol A S s soavt 223 s Osnovy gerontologii pod red D F Chebotareva N B Mankovskogo V V Frolkisa M Medicina 1969 646 s Recepturnyj spravochnik vracha pod red I S Chekmana Gricyuk A N Grishenko V I Sokol A S Kiev Zdorov ya 1982 400 str K metodike opredeleniya kolichestva cirkuliruyushej krovi saharnym sposobom A S Sokol Terapevticheskij arhiv 1954 5 S 85 86 Kliniko laboratornaya harakteristika sporadicheskih zabolevanij sypnym tifom A S Sokol Yu Yu Kosovskij Nauchnaya sessiya Chernovickogo medinstituta posvyashennaya 10 letiyu sushestvovaniya instituta 1944 1954 tezisy dokladov Chernovcy 1954 S 16 Redkij sluchaj tyazhelogo balantidioza A S Sokol E R Citrickij N M Shinkerman Medicinskaya parazitologiya i parazitarnye bolezni 1954 4 S 324 325 K voprosu o prirode sporadicheskih sluchaev povtornogo sypnogo tifa A S Sokol Yu Yu Kosovskij Zhurnal mikrobiologii epidemiologii i immunologii 1957 3 S 104 105 Diagnostika i lechenie virusnogo gepatita bolezni Botkina A S Sokol otv red i dr Nauchno problemnaya konferenciya materialy K Zdorov ya 1968 109 s Effektivnost kompleksnogo lecheniya rozhi s primeneniem soka kalanhoe Sokol A S Kazackaya G G Svirid G M Vrach delo 1973 3 S 137 139 Kompleksnoe lechenie lokalizovannyh i generalizovannyh form meningokokkovoj infekcii s primeneniem dimetilsulfoksida DMSO Metodicheskie rekomendacii Sokol A S Piven V I Kiev 1980 12 s Novoe v diagnostike i lechenii salmonelleza stafilokokkovoj infekcii i virusnogo gepatita A S Sokol otv red i dr Respublikanskaya nauchno prakticheskaya konferenciya infekcionistov tezisy dokladov 29 30 sentyabrya 1981 g Ternopol 1981 98 s Voprosy kliniki epidemiologii i lecheniya botulizma Sokol A S Kolesnikov M M Rozaman M P i dr Vrachebn delo 1982 4 s 107 109 Pravila obsledovaniya infekcionnogo bolnogo i vedeniya istorii bolezni metod rek dlya stud med vuzov Kiev Medicinskij institut im A A Bogomolca sost A S Sokol K b v 1989 12 s Nagorodi i pochesni zvannyaZa vijskovi zaslugi v roki vijni bula nagorodzhena ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go 26 05 1945 i 2 go 30 04 1945 stupeniv Chervonoyi Zirki 19 08 1944 bagatma medalyami u tomu chisli medallyu Za vidvagu 05 11 1943 Za vidatni profesijni ta naukovi dosyagnennya u povoyennij chas profesora O S Sokol neodnorazovo vidznachav uryad U 1983 roci yij prisvoyili zvannya Zasluzhenogo diyacha nauki i tehniki Ukrayini Yiyi nagorodili Pochesnoyu vidznakoyu Prezidenta Ukrayini 1991 rik Pochesnoyu gramotoyu Ministerstva ohoroni zdorov ya Ukrayini 1999 rik DzherelaBiografichnij slovnik zaviduvachiv kafedr ta profesoriv vid medichnogo fakultetu Universitetu Sv Volodimira do Nacionalnogo medichnogo universitetu imeni O O Bogomolcya Pam yati vchitelya Oleksandra Semenivna Sokol 1919 2001 rr Suchasni infekciyi 2009 1 S 105 108