Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Пискуха Час існування: 16.4–0 млн р. т. міоцен — наш час | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Пискуха американська (Ochotona princeps) | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Види | ||||||||||||||||||||
| 34 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Пискуха, також раніше сіноставець, чекалка (Ochotona) — рід гризунів ряду зайцеподібних, єдиний сучасний рід родини пискухових (Ochotonidae). Ochotona — це латинізована форма «ochodona», монгольської назви цієї тварини.
Поширення
Пискухи розповсюджені в Азії, Східній Європі й Північній Америці. До 19 століття включно в степовій і лісостеповій зонах України водилася пискуха степова (Ochotona pusilla).
Біологія
Довжина тіла 12 — 28 см, маса 170–240 г. У пискух короткі вуха, а довжина задніх і передніх ніг майже однакова. Зовні вони більше схожі на хом'яків.
Шкіра пискух тонка, неміцна і як хутровина використовуватися не може, через що господарського інтересу тварина не представляє.
Живуть пискухи в норах та між камінням. Тримаються колоніями.
Унікальні особливості
Свист. Пискуха названа через свій характерний свист. Чекалки територіальні, і звуки є способом маркування індивідуальних територій.
«Стіжки сіна». На зиму запасають корми, складаючи їх у стіжки, звідси друга назва пискух, якою їх називають у сибіру, а інколи і в україномовній літературі, калькуючи російські назви: «сіноставець», або «сіноставка».
«Мумійо». Однією з найвідоміших особливостей пискух є продукування ними високо збагаченого рештками лікарських рослин посліду. Цей послід, витримуючи численні видозміни внаслідок дії екстремальних температур та опромінення ультрафіолетом, з роками перетворюється на смолоподібну масу, відому широкому загалу як «мумійо».
Таксономія
Пискухи споріднені із зайцями і разом з ними формують ряд зайцеподібних (Leporiformes), що є сестринською групою до мишоподібних гризунів (Muriformes).
На початках таксономії охотон відносили до роду Lepus (заєць). Одна з поширених назв роду у працях 19-20 ст. — Lagomys.
У складі роду 34 сучасні види, які поділяють на три підроди:
підрід Pika (піки, або північні пискухи)
- Пискуха альпійська Ochotona alpina — сх. Казахстан, пн.-зх. Китай, Монголія, пд.-цн. Сибір
- Пискуха срібляста, Ochotona argentata — Китай (ендемік провінції Нінся)
- Пискуха комірцева, Ochotona collaris — Аляска, Канада (Британська Колумбія, Північно-Західні території, Юкон)
- Ochotona coreana — Китай (провінція Цзілінь), Північна Корея
- Пискуха гофманова, Ochotona hoffmanni — Монголія, Чита
- Пискуха північна Ochotona hyperborea — Японія, Монголія, Росія — від Уральських гір до Сахаліна та Хоккайдо
- Ochotona mantchurica — Китай (Внутрішня Монголія, Хейлунцзян), пд.-сх. Сибір
- Ochotona opaca — сх. Казахстан
- Пискуха Палласа, Ochotona pallasi — Китай (Внутрішня Монголія, Сіньцзян), Монголія, пд. Сибір
- Пискуха американська, Ochotona princeps — Канада (Альберта, Британська Колумбія), США (Невада, Орегон, Нью-Мексико, Каліфорнія, Монтана, Колорадо, Айдахо, Вайомінг, Юта, Вашингтон)
- Пискуха туручанська, Ochotona turuchanensis — Сибір
підрід Ochotona (охотони, або чагарниково-степові пискухи)
- Пискуха ганьсуйська Ochotona cansus — Китай (Шаньсі, Цинхай, Тибет, Шеньсі, Сичуань, Ганьсу)
- Пискуха чорногуба Ochotona curzoniae — Китай (Сіньцзян, Тибет, Сичуань, Цинхай, Ганьсу), Індія (Сіккім), Непал?
- Пискуха даурська, Ochotona dauurica — Китай (Внутрішня Монголія, Шаньсі, Нінся, Шеньсі, Ганьсу, Хенань, Цинхай, Хебей), Монголія, пд.-цн. Сибір
- Пискуха нубрійська, Ochotona nubrica — Китай (Тибет), Індія (Джамму-Кашмір), Непал
- Пискуха степова, Ochotona pusilla — вид до початку 19 ст. був поширений в Україні. Нині живе в Росії та Казахстані від р. Волга до кордонів Китаю
- Ochotona qionglaiensis — Китай
- Пискуха рудувата, Ochotona rufescens — Іран, Туркменістан, Афганістан, Пакистан
- Ochotona sikimaria — Індія, Бутан, Китай
- Ochotona syrinx — Китай (Сичуань, Шеньсі, Цинхай, Хунань, Хубей)
- Пискуха тибетська, Ochotona thibetana — Китай (Юньнань, Сичуань, Цинхай, Ганьсу), М'янма
- Пискуха Томаса, Ochotona thomasi — Китай (Цинхай, Ганьсу)
- — Іран
підрід Conothoa (конотої, або «гірські пискухи»)
- Пискуха червоновуха, Ochotona erythrotis — Китай (Ганьсу, Цинхай)
- Пискуха Форреста, Ochotona forresti — Китай (Тибет, Юньнань), М'янма
- Пискуха ілійська, Ochotona iliensis — Китай (Сіньцзян)
- Пискуха Козлова, Ochotona koslowi — Китай (Сіньцзян)
- Пискуха ладакська, Ochotona ladacensis — Індія (Джамму-Кашмір), Китай (Сіньцзян, Тибет, Цинхай), крайній пн.-зх. Пакистан
- Пискуха довговуха, Ochotona macrotis — Китай, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Афганістан, Пакистан, Індія, Непал, Бутан
- Ochotona roylii (syn. Ochotona roylei) — Індія (Джамму-Кашмір), Непал, Китай (Тибет)
- Пискуха руда, Ochotona rutila — Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Таджикистан, Китай (Сіньцзян)
підрід Alienauroa
- Ochotona flatcalvariam — Китай
- Ochotona huanglongensis — Китай
- Ochotona sacraria — Китай
Вимерлі види: Ochotona spanglei, Ochotona whartoni та багато інших.
Пискуха в Україні
В Україні в історичні часи мешкала пискуха степова, або земляний заєць (Ochotona pusilla). Вважаться, що її останні знахідки в Україні (Полтавщина) були до середини 18 ст. (публікації І. Підоплічки та ін.).
Примітки
- Explore Current Mammalian Taxonomy. American Society of Mammalogists. Процитовано 25.06.2021.
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 239.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Smith A.T. & Weston M.L. Ochotona princeps // Mammalian species. — 1990. — № 352.
- Слід пам'ятати, що «мумійо» може мати дуже різне походження (трупне, послід кажанів, медове, лишайникове, мінеральне. (англійською «Shilajit», польською і чеською «Mumio», російською «Мумиё»). Про мумійо пискух див. тут.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пискуха |
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Piskuha Chas isnuvannya 16 4 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ Nmiocen nash chas Piskuha amerikanska Ochotona princeps Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Pidklas Zviri Theria Infraklas Placentarni Eutheria Ryad Zajcepodibni Lagomorpha Rodina Piskuhovi Ochotonidae Rid Piskuha Ochotona Link 1795 Vidi 34 Posilannya Vikishovishe Ochotona Vikividi Ochotona EOL 10826 ITIS 180107 NCBI 9977 Fossilworks 42159 Piskuha takozh ranishe sinostavec chekalka Ochotona rid grizuniv ryadu zajcepodibnih yedinij suchasnij rid rodini piskuhovih Ochotonidae Ochotona ce latinizovana forma ochodona mongolskoyi nazvi ciyeyi tvarini PoshirennyaPiskuhi rozpovsyudzheni v Aziyi Shidnij Yevropi j Pivnichnij Americi Do 19 stolittya vklyuchno v stepovij i lisostepovij zonah Ukrayini vodilasya piskuha stepova Ochotona pusilla BiologiyaDovzhina tila 12 28 sm masa 170 240 g U piskuh korotki vuha a dovzhina zadnih i perednih nig majzhe odnakova Zovni voni bilshe shozhi na hom yakiv Shkira piskuh tonka nemicna i yak hutrovina vikoristovuvatisya ne mozhe cherez sho gospodarskogo interesu tvarina ne predstavlyaye Zhivut piskuhi v norah ta mizh kaminnyam Trimayutsya koloniyami Unikalni osoblivostiSvist Piskuha nazvana cherez svij harakternij svist Chekalki teritorialni i zvuki ye sposobom markuvannya individualnih teritorij Stizhki sina Na zimu zapasayut kormi skladayuchi yih u stizhki zvidsi druga nazva piskuh yakoyu yih nazivayut u sibiru a inkoli i v ukrayinomovnij literaturi kalkuyuchi rosijski nazvi sinostavec abo sinostavka Mumijo Odniyeyu z najvidomishih osoblivostej piskuh ye produkuvannya nimi visoko zbagachenogo reshtkami likarskih roslin poslidu Cej poslid vitrimuyuchi chislenni vidozmini vnaslidok diyi ekstremalnih temperatur ta oprominennya ultrafioletom z rokami peretvoryuyetsya na smolopodibnu masu vidomu shirokomu zagalu yak mumijo TaksonomiyaPiskuhi sporidneni iz zajcyami i razom z nimi formuyut ryad zajcepodibnih Leporiformes sho ye sestrinskoyu grupoyu do mishopodibnih grizuniv Muriformes Piskuha ladakska bilya nori Na pochatkah taksonomiyi ohoton vidnosili do rodu Lepus zayec Odna z poshirenih nazv rodu u pracyah 19 20 st Lagomys U skladi rodu 34 suchasni vidi yaki podilyayut na tri pidrodi pidrid Pika piki abo pivnichni piskuhi Piskuha alpijska Ochotona alpina sh Kazahstan pn zh Kitaj Mongoliya pd cn Sibir Piskuha sriblyasta Ochotona argentata Kitaj endemik provinciyi Ninsya Piskuha komirceva Ochotona collaris Alyaska Kanada Britanska Kolumbiya Pivnichno Zahidni teritoriyi Yukon Ochotona coreana Kitaj provinciya Czilin Pivnichna Koreya Piskuha gofmanova Ochotona hoffmanni Mongoliya Chita Piskuha pivnichna Ochotona hyperborea Yaponiya Mongoliya Rosiya vid Uralskih gir do Sahalina ta Hokkajdo Ochotona mantchurica Kitaj Vnutrishnya Mongoliya Hejlunczyan pd sh Sibir Ochotona opaca sh Kazahstan Piskuha Pallasa Ochotona pallasi Kitaj Vnutrishnya Mongoliya Sinczyan Mongoliya pd Sibir Piskuha amerikanska Ochotona princeps Kanada Alberta Britanska Kolumbiya SShA Nevada Oregon Nyu Meksiko Kaliforniya Montana Kolorado Ajdaho Vajoming Yuta Vashington Piskuha turuchanska Ochotona turuchanensis Sibir pidrid Ochotona ohotoni abo chagarnikovo stepovi piskuhi Piskuha gansujska Ochotona cansus Kitaj Shansi Cinhaj Tibet Shensi Sichuan Gansu Piskuha chornoguba Ochotona curzoniae Kitaj Sinczyan Tibet Sichuan Cinhaj Gansu Indiya Sikkim Nepal Piskuha daurska Ochotona dauurica Kitaj Vnutrishnya Mongoliya Shansi Ninsya Shensi Gansu Henan Cinhaj Hebej Mongoliya pd cn Sibir Piskuha nubrijska Ochotona nubrica Kitaj Tibet Indiya Dzhammu Kashmir Nepal Piskuha stepova Ochotona pusilla vid do pochatku 19 st buv poshirenij v Ukrayini Nini zhive v Rosiyi ta Kazahstani vid r Volga do kordoniv Kitayu Ochotona qionglaiensis Kitaj Piskuha ruduvata Ochotona rufescens Iran Turkmenistan Afganistan Pakistan Ochotona sikimaria Indiya Butan Kitaj Ochotona syrinx Kitaj Sichuan Shensi Cinhaj Hunan Hubej Piskuha tibetska Ochotona thibetana Kitaj Yunnan Sichuan Cinhaj Gansu M yanma Piskuha Tomasa Ochotona thomasi Kitaj Cinhaj Gansu Iran pidrid Conothoa konotoyi abo girski piskuhi Piskuha chervonovuha Ochotona erythrotis Kitaj Gansu Cinhaj Piskuha Forresta Ochotona forresti Kitaj Tibet Yunnan M yanma Piskuha ilijska Ochotona iliensis Kitaj Sinczyan Piskuha Kozlova Ochotona koslowi Kitaj Sinczyan Piskuha ladakska Ochotona ladacensis Indiya Dzhammu Kashmir Kitaj Sinczyan Tibet Cinhaj krajnij pn zh Pakistan Piskuha dovgovuha Ochotona macrotis Kitaj Kazahstan Kirgizstan Tadzhikistan Afganistan Pakistan Indiya Nepal Butan Ochotona roylii syn Ochotona roylei Indiya Dzhammu Kashmir Nepal Kitaj Tibet Piskuha ruda Ochotona rutila Kazahstan Kirgizstan Uzbekistan Tadzhikistan Kitaj Sinczyan pidrid Alienauroa Ochotona flatcalvariam Kitaj Ochotona huanglongensis Kitaj Ochotona sacraria Kitaj Vimerli vidi Ochotona spanglei Ochotona whartoni ta bagato inshih Piskuha v UkrayiniSuchasnij areal piskuhi stepovoyi V Ukrayini v istorichni chasi meshkala piskuha stepova abo zemlyanij zayec Ochotona pusilla Vvazhatsya sho yiyi ostanni znahidki v Ukrayini Poltavshina buli do seredini 18 st publikaciyi I Pidoplichki ta in PrimitkiExplore Current Mammalian Taxonomy American Society of Mammalogists Procitovano 25 06 2021 Markevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 239 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Smith A T amp Weston M L Ochotona princeps Mammalian species 1990 352 Slid pam yatati sho mumijo mozhe mati duzhe rizne pohodzhennya trupne poslid kazhaniv medove lishajnikove mineralne anglijskoyu Shilajit polskoyu i cheskoyu Mumio rosijskoyu Mumiyo Pro mumijo piskuh div tut Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Piskuha Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi