Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пискуха руда (Ochotona rutila) — вид гризунів з роду Пискуха (Ochotona) родини пискухових (Ochotonidae).
| Пискуха руда | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Зайцеподібні (Lagomorpha) |
| Родина: | Пискухові (Ochotonidae) |
| Рід: | Пискуха (Ochotona) |
| Вид: | O. rutila |
| Біноміальна назва | |
| Ochotona rutila (Severtzov, 1873) | |
 | |
Морфологія
Довжина тіла від 19,6 до 23 сантиметрів, вуха від 27 до 29 мм, задні ступні від 36 до 39 мм, вага 220–320 грамів. Має яскраве червонувато-коричневе хутро влітку. Черево біле, з іржаво-червоними горизонтальними смугами на горлі. Вуха сіро-чорні зовні, шия має білі плями за вухами, які можуть утворювати жовтувато-білий комір. Взимку, спина світло-коричневого кольору.
Середовище проживання
Країни проживання: Китай (Сіньцзян), Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан. Присутні на висоті від 2000 м до 3000 м. Типові місця існування це скелясті схили з рослинністю від ялинових лісів до субальпійських лук.
Життя
Поведінка
Асоціальні й територіальні. Зазвичай мають невелике, стабільне населення і великі оселища. Вони можуть бути знайдені в парах або сімейних групах, але ніколи не утворюють великих скупчень або колоній. Території, як правило, підтримують пари, а не індивідуально. Особи, пари, сім'ї або групи тримаються на відстані від 50 до 100 м від сусідів. Активні при відносно високій температурі тіла (40,1 С), і мають низьку толерантність до підвищення температури тіла. В результаті, пискухи регулюють свою температуру тіла, змінюючи поведінку. У спекотні літні дні, пискухи можуть стати неактивними, щоб мінімізувати підвищення температури тіла. Справді, як сутінковий вид, O. rutila взагалі може уникати активності в денний час і найбільш активні у сутінках. У літні місяці і на початку осені, пискухи збирають їжу на зиму.
Вид травоїдний і споживає квіти, зелене листя, і молоді пагони трав та інших рослин при їх наявності. Є багато хижаків, в тому числі хижі птахи, псові і мустелові (особливо, Mustela erminea).
Відтворення
Розмножуються сезонно у весняні і літні місяці. Зазвичай мають від 2 до 3 виводків на рік від 2 до 6 дитинчат у кожному. Дитинчата народжуються покриті шерстю. Слух з'являється за 9 днів від народження і зір на 13—14. Молодь стає незалежною від батьків за 20 днів. Вони можуть залишатися коло своїх батьків під час їх першого літа. Обидві статі досягають статевої зрілості приблизно у віці одного року.
Довголіття
Живуть близько 3 років. Близько 22% переживають другу зиму.
Загрози та охорона
Серйозних загроз виявлено не було.
Примітки
- Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 239.
Джерела
- Smith, A.T. & Boyer, A.F. 2008. Ochotona rutila. In: IUCN 2013
- Maguire, A. 2007. "Ochotona rutila" (On-line), Animal Diversity Web
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Piskuha ruda Ochotona rutila vid grizuniv z rodu Piskuha Ochotona rodini piskuhovih Ochotonidae Piskuha ruda Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Zajcepodibni Lagomorpha Rodina Piskuhovi Ochotonidae Rid Piskuha Ochotona Vid O rutila Binomialna nazva Ochotona rutila Severtzov 1873 MorfologiyaDovzhina tila vid 19 6 do 23 santimetriv vuha vid 27 do 29 mm zadni stupni vid 36 do 39 mm vaga 220 320 gramiv Maye yaskrave chervonuvato korichneve hutro vlitku Cherevo bile z irzhavo chervonimi gorizontalnimi smugami na gorli Vuha siro chorni zovni shiya maye bili plyami za vuhami yaki mozhut utvoryuvati zhovtuvato bilij komir Vzimku spina svitlo korichnevogo koloru Seredovishe prozhivannyaKrayini prozhivannya Kitaj Sinczyan Kazahstan Kirgizstan Tadzhikistan Uzbekistan Prisutni na visoti vid 2000 m do 3000 m Tipovi miscya isnuvannya ce skelyasti shili z roslinnistyu vid yalinovih lisiv do subalpijskih luk ZhittyaPovedinka Asocialni j teritorialni Zazvichaj mayut nevelike stabilne naselennya i veliki oselisha Voni mozhut buti znajdeni v parah abo simejnih grupah ale nikoli ne utvoryuyut velikih skupchen abo kolonij Teritoriyi yak pravilo pidtrimuyut pari a ne individualno Osobi pari sim yi abo grupi trimayutsya na vidstani vid 50 do 100 m vid susidiv Aktivni pri vidnosno visokij temperaturi tila 40 1 S i mayut nizku tolerantnist do pidvishennya temperaturi tila V rezultati piskuhi regulyuyut svoyu temperaturu tila zminyuyuchi povedinku U spekotni litni dni piskuhi mozhut stati neaktivnimi shob minimizuvati pidvishennya temperaturi tila Spravdi yak sutinkovij vid O rutila vzagali mozhe unikati aktivnosti v dennij chas i najbilsh aktivni u sutinkah U litni misyaci i na pochatku oseni piskuhi zbirayut yizhu na zimu Vid travoyidnij i spozhivaye kviti zelene listya i molodi pagoni trav ta inshih roslin pri yih nayavnosti Ye bagato hizhakiv v tomu chisli hizhi ptahi psovi i mustelovi osoblivo Mustela erminea Vidtvorennya Rozmnozhuyutsya sezonno u vesnyani i litni misyaci Zazvichaj mayut vid 2 do 3 vivodkiv na rik vid 2 do 6 ditinchat u kozhnomu Ditinchata narodzhuyutsya pokriti sherstyu Sluh z yavlyayetsya za 9 dniv vid narodzhennya i zir na 13 14 Molod staye nezalezhnoyu vid batkiv za 20 dniv Voni mozhut zalishatisya kolo svoyih batkiv pid chas yih pershogo lita Obidvi stati dosyagayut statevoyi zrilosti priblizno u vici odnogo roku Dovgolittya Zhivut blizko 3 rokiv Blizko 22 perezhivayut drugu zimu Zagrozi ta ohoronaSerjoznih zagroz viyavleno ne bulo PrimitkiMarkevich O P Nomenklatura Markevich O P Tatarko K I Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Kiyiv Nauk dumka 1983 S 239 DzherelaSmith A T amp Boyer A F 2008 Ochotona rutila In IUCN 2013 Maguire A 2007 Ochotona rutila On line Animal Diversity Web Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi