Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Блохи Блоха під електронним мікроскопом Біологічна класифікація Царство Тварини Animalia Тип Членистоногі Arthropoda Кла

Блоха

Блоха
Блохи
image
Блоха під електронним мікроскопом
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Endopterygota)
Ряд: Блохи (Siphonaptera)
Pierre André Latreille, 1825
Підряди
Синоніми
Aphaniptera
Посилання
image Вікісховище: Siphonaptera
image Віківиди: Siphonaptera
image EOL: 1062
image ITIS: 152732
image NCBI: 7509
Fossilworks: 137071

Бло́хи (Aphaniptera = Siphonaptera) — ряд паразитичних комах. Дрібні за розміром — 1-6 мм. Тіло сплюснуте з боків. Голова маленька, одна пара простих очей (іноді очей немає), вусики короткі двочленикові. Безкрилі — крила втратили внаслідок пристосування до паразитичного способу життя. Задні ноги стрибальні. Паразитують на тілі звірів, птахів і людини. Живляться, висмоктуючи кров. Яйця тупоовальні, до тіла тварин не прикріплюються, а скочуються на землю. Личинки червоподібні, вкриті рідкими довгими волосками, ротовий апарат гризучий; живляться органічними рештками тваринного і рослинного походження. Лялькуються в павутинному коконі. Блохи поширюють збудників небезпечних інфекційних захворювань, зокрема чуми, туляремії, деяких гельмінтозів тощо. Всього відомо понад 1000 видів бліх, з них в Україні — близько 90. Характерний представник — пацюкова блоха (Xenopsylla cheopis).

Загальна характеристика

Тіло бліх сплюснуто з боків, вузьке, гладке, забезпечено щетинками і шипами, які допомагають пересуватися і утримуватися в густій шерсті та між пір'ям хазяїв, в складках одягу, а також у субстраті їхніх гнізд і в норах. На голові та грудях часто є зубчасті гребені (). Довжина тіла у різних видів варіює від 1 до 5 мм, але у самиць деяких видів може досягати 10 мм внаслідок гіпертрофічного розростання черевця після початку харчування. Антени завжди розташовуються позаду простих очей і в стані спокою поміщаються в спеціальних заглибинах — вусикових ямках. Антени можуть використовувати самці для утримання самиці під час копуляції. Ротовий апарат бліх колючо-смоктального типу. Характеризується перетворенням у стилети епіфарингса (непарний стилет) і лацинія (парні стилети), які поєднуються з максилярними лопатями. Нижня губа з парою лабіальних щупиків перетворена в стулки футляра для компонентів хоботка. Мандибули у дорослих бліх повністю втрачені. Груди забезпечені сильними кінцівками, які забезпечують комасі швидке переміщення в покривах хазяїна, здатність утримуватися на шорстких поверхнях під будь-яким кутом. Часто пересуваються стрибками, використовуючи при цьому для поштовху другу й особливо — третю пари ніг. У задній частині черевця, позаду VIII тергіта, розташовується наявний тільки в бліх своєрідний сенсорний орган — абдомінальний сенсиліум, або пігідій, споряджений трихоботріями (дотикальними волосками) і здатний відчувати коливання повітря.

Життєвий цикл

Блохи — це комахи з повним перетворенням. Спеціальних місць для відкладання яєць блохи не шукають. Запліднені самиці з силою викидають яйця невеликими порціями для успішнішого розповсюдження, або яйця можуть бути відкладені на покриви хазяїна. Розвиток яєць в середньому триває не більше двох тижнів. З яйця виходить безнога, червоподібна личинка, здатна до активного пересування, яка заривається в субстрат нори або гнізда у хазяїна. Личинка живиться або різними розкладаними залишками, або (у деяких видів) неперетравленою кров'ю, яка міститься в екскрементах дорослих бліх. Личинки линяють 3 рази. Після цього вони оточують себе шовкоподібним коконом і заляльковуються. У різних видів бліх вихід з кокона приурочений до певного сезону. Доросла блоха, яка вийшла з лялечки, підстерігає тварину-хазяїна. Доросла блоха в лабораторних умовах може жити 1,5 року, але реально — не більше кількох місяців.

Особливості поведінки

Бліх можна виявити у всі сезони року на хазяях і в гніздах, влаштованих над землею (білки, птахи), на поверхні ґрунту, в землі (нори тушканчиків, ховрахів, хом'яків, піщанок та інших звірів). Таким чином, основними хазяями бліх є ссавці, для яких притулок є обов'язковим у всі періоди життя. Меншою мірою блохи пов'язані (понад 100 видів) з тваринами, які користуються притулками лише в певний період року. У гніздах птахів блохи особливо численні в момент насиджування яєць і в період появи пташенят. Бліх знаходять у залишених птахами гніздах навіть через довгий час. З тваринами, які не мають притулку взагалі, пов'язано мало видів бліх (менш як 30). Це «стаціонарні» паразити парнокопитних і сумчастих. Оскільки існують труднощі повторного знаходження хазяїна, то їхнє перебування на тілі постійне. Смокчуть кров як самці, так і самиці. Кровосмоктання триває від 1 хвилини до кількох годин. Представники родів Xenopsylla, Echidnophaga, Ctenocephalides тощо п'ють кров з надлишком, так що навіть не завжди встигають перетравити її. Інші види (Ctenocephalides canis, Ctenocephalides felis, Leptopsylla segnis тощо) потребують частого живлення. Але насмоктавшись крові, вони не покидають тіла хазяїна й вільно пересуваються у шерсті. Деякі (Ctenophthalmus, Neopsylla тощо) потребують нечастого живлення та більшу частину життя проводять у субстраті гнізда хазяїна. Сувору специфічність щодо хазяїна спостерігають тільки в бліх рукокрилих. Більшість же бліх не настільки специфічні, можуть мешкати крім основного хазяїна і на інших видах тварин.

Поширення

Блохи, в більшості, пов'язані з помірними та субтропічними кліматичними зонами, тому основна маса видів і родів поширена в Східно-Азійській, Центрально-Азійській, Західно-Американській, Патагонській, Папуаській і Східно-Африканській зоогеографічних підобластях. Найбільше число видів знайдено в Палеарктиці (892 виду з 96 родів), Неарктиці (299, 68), Неотропіках (289, 55) і Афротропіках (275, 43). Космополітичною є родина Ischnopsyllidae. Майже всесвітньо поширені родини Hystrichopsyllidae і Ceratophyllidae. Тільки в південній півкулі зустрічаються родини Stephanocircidae, Lycopsyllidae, Macropsyllidae, Malacopsyllidae. Для Африки характерні родини Xiphiopsyllidae і Chimaeropsyllidae, а Австралії — Lycopsyllidae і Macropsyllidae.

Класифікація

Виділяють від 15 до 18 родин (у дужках наведено кількість видів):

  • (3)
  • (381)
  • (26)
  • (19)
  • (543)
  • (117)
  • (215)
  • (8)
  • (2)

З пізньої юри та ранньої крейди описані найдавніші представники ряду з трьох викопних родин Pseudopulicidae, Saurophthiridae та Tarwiniidae.

Хвороби, які спричинюють блохи

Блохи безпосередньо зумовлюють у людини дві хвороби — і .

Збудники хвороб, яких передають блохи

Встановлено, що близько 60 видів бліх можуть передавати в природі більше 25 різних інфекційних хвороб, а в експериментальних умовах їхня кількість значно збільшується. Також блохи можуть бути проміжними хазяями деяких паразитичних черв'яків, зокрема деяких цестод.

Найбільш значущі збудники хвороб, які переносять блохи

Бактерії:

Віруси:

  • Збудники міксоматозу і фіброми кроликів тощо.

Найпростіші:

  • Гемогрегаріни.

Гельмінти:

Способи боротьби

У Середні віки бліх ловили спеціальними пристосуваннями. У наш час знищення бліх проводять шляхом обробки тварин і приміщень інсектицидами, зокрема шампунями, які містять перметрин.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018.
  2. Шванвич Б. Н. Курс общей энтомологии. Л., 1949. С. 820—821.
  3. Medvedev S. G. The Distribution of Fleas
  4. Ващенков В. С. Блохи (Siphonaptera) — переносчики возбудителей болезней человека и животных. — Л.: Наука, 1988. — 163 с.
  5. Medvedev S. G. Database of Fleas. Зоологический институт РАН.
  6. Иофф И. Г. Вопросы экологии блох в связи с их эпидемиологическим значением. Пятигорск, 1941. 118 с.
  7. Рубцов И. А. Паразиты и враги блох. — Л., Наука, 1981. — 101 с.

Джерела

  • Высоцкая С. О. Краткий определитель блох. // Л.: Изд-во Академии Наук СССР, 1956. — 100 с.
  • Юркіна B.I. Блохи. Фауна України. // Инст. зоол. АН Укр. РСР. Том 17 (Вып. 4). — 1961. — С. 1-152
  • Public Health — Seattle & King County. Diseases carried by fleas [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]

Посилання

У Вікісловнику є сторінка блоха.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Blohi Bloha pid elektronnim mikroskopom Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Endopterygota Ryad Blohi Siphonaptera Pierre Andre Latreille 1825 Pidryadi Sinonimi Aphaniptera Posilannya Vikishovishe Siphonaptera Vikividi Siphonaptera EOL 1062 ITIS 152732 NCBI 7509 Fossilworks 137071 Blo hi Aphaniptera Siphonaptera ryad parazitichnih komah Dribni za rozmirom 1 6 mm Tilo splyusnute z bokiv Golova malenka odna para prostih ochej inodi ochej nemaye vusiki korotki dvochlenikovi Bezkrili krila vtratili vnaslidok pristosuvannya do parazitichnogo sposobu zhittya Zadni nogi stribalni Parazituyut na tili zviriv ptahiv i lyudini Zhivlyatsya vismoktuyuchi krov Yajcya tupoovalni do tila tvarin ne prikriplyuyutsya a skochuyutsya na zemlyu Lichinki chervopodibni vkriti ridkimi dovgimi voloskami rotovij aparat grizuchij zhivlyatsya organichnimi reshtkami tvarinnogo i roslinnogo pohodzhennya Lyalkuyutsya v pavutinnomu kokoni Blohi poshiryuyut zbudnikiv nebezpechnih infekcijnih zahvoryuvan zokrema chumi tulyaremiyi deyakih gelmintoziv tosho Vsogo vidomo ponad 1000 vidiv blih z nih v Ukrayini blizko 90 Harakternij predstavnik pacyukova bloha Xenopsylla cheopis Zagalna harakteristikaTilo blih splyusnuto z bokiv vuzke gladke zabezpecheno shetinkami i shipami yaki dopomagayut peresuvatisya i utrimuvatisya v gustij shersti ta mizh pir yam hazyayiv v skladkah odyagu a takozh u substrati yihnih gnizd i v norah Na golovi ta grudyah chasto ye zubchasti grebeni Dovzhina tila u riznih vidiv variyuye vid 1 do 5 mm ale u samic deyakih vidiv mozhe dosyagati 10 mm vnaslidok gipertrofichnogo rozrostannya cherevcya pislya pochatku harchuvannya Anteni zavzhdi roztashovuyutsya pozadu prostih ochej i v stani spokoyu pomishayutsya v specialnih zaglibinah vusikovih yamkah Anteni mozhut vikoristovuvati samci dlya utrimannya samici pid chas kopulyaciyi Rotovij aparat blih kolyucho smoktalnogo tipu Harakterizuyetsya peretvorennyam u stileti epifaringsa neparnij stilet i laciniya parni stileti yaki poyednuyutsya z maksilyarnimi lopatyami Nizhnya guba z paroyu labialnih shupikiv peretvorena v stulki futlyara dlya komponentiv hobotka Mandibuli u doroslih blih povnistyu vtracheni Grudi zabezpecheni silnimi kincivkami yaki zabezpechuyut komasi shvidke peremishennya v pokrivah hazyayina zdatnist utrimuvatisya na shorstkih poverhnyah pid bud yakim kutom Chasto peresuvayutsya stribkami vikoristovuyuchi pri comu dlya poshtovhu drugu j osoblivo tretyu pari nig U zadnij chastini cherevcya pozadu VIII tergita roztashovuyetsya nayavnij tilki v blih svoyeridnij sensornij organ abdominalnij sensilium abo pigidij sporyadzhenij trihobotriyami dotikalnimi voloskami i zdatnij vidchuvati kolivannya povitrya Zhittyevij ciklBlohi ce komahi z povnim peretvorennyam Specialnih misc dlya vidkladannya yayec blohi ne shukayut Zaplidneni samici z siloyu vikidayut yajcya nevelikimi porciyami dlya uspishnishogo rozpovsyudzhennya abo yajcya mozhut buti vidkladeni na pokrivi hazyayina Rozvitok yayec v serednomu trivaye ne bilshe dvoh tizhniv Z yajcya vihodit beznoga chervopodibna lichinka zdatna do aktivnogo peresuvannya yaka zarivayetsya v substrat nori abo gnizda u hazyayina Lichinka zhivitsya abo riznimi rozkladanimi zalishkami abo u deyakih vidiv neperetravlenoyu krov yu yaka mistitsya v ekskrementah doroslih blih Lichinki linyayut 3 razi Pislya cogo voni otochuyut sebe shovkopodibnim kokonom i zalyalkovuyutsya U riznih vidiv blih vihid z kokona priurochenij do pevnogo sezonu Dorosla bloha yaka vijshla z lyalechki pidsterigaye tvarinu hazyayina Dorosla bloha v laboratornih umovah mozhe zhiti 1 5 roku ale realno ne bilshe kilkoh misyaciv Osoblivosti povedinkiBlih mozhna viyaviti u vsi sezoni roku na hazyayah i v gnizdah vlashtovanih nad zemleyu bilki ptahi na poverhni gruntu v zemli nori tushkanchikiv hovrahiv hom yakiv pishanok ta inshih zviriv Takim chinom osnovnimi hazyayami blih ye ssavci dlya yakih pritulok ye obov yazkovim u vsi periodi zhittya Menshoyu miroyu blohi pov yazani ponad 100 vidiv z tvarinami yaki koristuyutsya pritulkami lishe v pevnij period roku U gnizdah ptahiv blohi osoblivo chislenni v moment nasidzhuvannya yayec i v period poyavi ptashenyat Blih znahodyat u zalishenih ptahami gnizdah navit cherez dovgij chas Z tvarinami yaki ne mayut pritulku vzagali pov yazano malo vidiv blih mensh yak 30 Ce stacionarni paraziti parnokopitnih i sumchastih Oskilki isnuyut trudnoshi povtornogo znahodzhennya hazyayina to yihnye perebuvannya na tili postijne Smokchut krov yak samci tak i samici Krovosmoktannya trivaye vid 1 hvilini do kilkoh godin Predstavniki rodiv Xenopsylla Echidnophaga Ctenocephalides tosho p yut krov z nadlishkom tak sho navit ne zavzhdi vstigayut peretraviti yiyi Inshi vidi Ctenocephalides canis Ctenocephalides felis Leptopsylla segnis tosho potrebuyut chastogo zhivlennya Ale nasmoktavshis krovi voni ne pokidayut tila hazyayina j vilno peresuvayutsya u shersti Deyaki Ctenophthalmus Neopsylla tosho potrebuyut nechastogo zhivlennya ta bilshu chastinu zhittya provodyat u substrati gnizda hazyayina Suvoru specifichnist shodo hazyayina sposterigayut tilki v blih rukokrilih Bilshist zhe blih ne nastilki specifichni mozhut meshkati krim osnovnogo hazyayina i na inshih vidah tvarin PoshirennyaBlohi v bilshosti pov yazani z pomirnimi ta subtropichnimi klimatichnimi zonami tomu osnovna masa vidiv i rodiv poshirena v Shidno Azijskij Centralno Azijskij Zahidno Amerikanskij Patagonskij Papuaskij i Shidno Afrikanskij zoogeografichnih pidoblastyah Najbilshe chislo vidiv znajdeno v Palearktici 892 vidu z 96 rodiv Nearktici 299 68 Neotropikah 289 55 i Afrotropikah 275 43 Kosmopolitichnoyu ye rodina Ischnopsyllidae Majzhe vsesvitno poshireni rodini Hystrichopsyllidae i Ceratophyllidae Tilki v pivdennij pivkuli zustrichayutsya rodini Stephanocircidae Lycopsyllidae Macropsyllidae Malacopsyllidae Dlya Afriki harakterni rodini Xiphiopsyllidae i Chimaeropsyllidae a Avstraliyi Lycopsyllidae i Macropsyllidae KlasifikaciyaVidilyayut vid 15 do 18 rodin u duzhkah navedeno kilkist vidiv 3 381 26 19 543 117 215 8 2 2 127 50 117 Stephanocircidae 40 100 38 7 Z piznoyi yuri ta rannoyi krejdi opisani najdavnishi predstavniki ryadu z troh vikopnih rodin Pseudopulicidae Saurophthiridae ta Tarwiniidae Hvorobi yaki sprichinyuyut blohiBlohi bezposeredno zumovlyuyut u lyudini dvi hvorobi i Zbudniki hvorob yakih peredayut blohiVstanovleno sho blizko 60 vidiv blih mozhut peredavati v prirodi bilshe 25 riznih infekcijnih hvorob a v eksperimentalnih umovah yihnya kilkist znachno zbilshuyetsya Takozh blohi mozhut buti promizhnimi hazyayami deyakih parazitichnih cherv yakiv zokrema deyakih cestod Najbilsh znachushi zbudniki hvorob yaki perenosyat blohi Bakteriyi Chumna palichka Rickettsia mooseri zbudnik u lyudej endemichnogo visipnogo tifu Ale peredacha zbudnika za dopomogoyu blih vidbuvayetsya lishe sered tvarin Rickettsia felis zbudnik odnogo z riketsioziv bloshina plyamista garyachka Bartoneli zbudniki deyakih bartoneloziv Tak B henselae i V clarridgeiae zbudniki hvorobi kotyachih podryapin u lyudej sered kotiv dzherela infekciyi voni peredayutsya blohami Tripanosomi ti yaki sprichinyuyut hvorobi viklyuchno u tvarin Virusi Zbudniki miksomatozu i fibromi krolikiv tosho Najprostishi Gemogregarini Gelminti Hymenolepis nana i Hymenolepis diminuta zbudniki lyudskogo i shuryachogo gimenolepidozu Sposobi borotbiU Seredni viki blih lovili specialnimi pristosuvannyami U nash chas znishennya blih provodyat shlyahom obrobki tvarin i primishen insekticidami zokrema shampunyami yaki mistyat permetrin Primitki Arhiv originalu za 17 sichnya 2018 Procitovano 17 sichnya 2018 Shvanvich B N Kurs obshej entomologii L 1949 S 820 821 Medvedev S G The Distribution of Fleas Vashenkov V S Blohi Siphonaptera perenoschiki vozbuditelej boleznej cheloveka i zhivotnyh L Nauka 1988 163 s Medvedev S G Database of Fleas Zoologicheskij institut RAN Ioff I G Voprosy ekologii bloh v svyazi s ih epidemiologicheskim znacheniem Pyatigorsk 1941 118 s Rubcov I A Parazity i vragi bloh L Nauka 1981 101 s DzherelaVysockaya S O Kratkij opredelitel bloh L Izd vo Akademii Nauk SSSR 1956 100 s Yurkina B I Blohi Fauna Ukrayini Inst zool AN Ukr RSR Tom 17 Vyp 4 1961 S 1 152 Public Health Seattle amp King County Diseases carried by fleas 18 travnya 2015 u Wayback Machine PosilannyaThe Siphonaptera na sajti Earthlife world 11 lipnya 2012 u Wayback Machine Spisok rodin blih na sajti Tree of life 16 kvitnya 2012 u Wayback Machine Discover life 10 serpnya 2009 u Wayback Machine Osobliva klasifikaciya blih na sajti ZIN RAN 16 lipnya 2009 u Wayback Machine Fotografiyi blih 28 veresnya 2007 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Sho robiti shob ne kusali blohi Piznavalnij zhurnal LifeHack U Vikislovniku ye storinka bloha

Дата публікації:
Топ