Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вільям Оґілві (7 квітня, 1846, Оттава – 13 листопада, 1912, Вінніпег, Манітоба) — визначний канадський геодезист, дійсний член королівського географічного товариства, дослідник і Комісар Юкону.
| Вільям Огілві | |
|---|---|
 | |
| Народився | 7 квітня 1846 Оттава, Канада |
| Помер | 13 листопада 1912 (66 років) Вінніпег, Манітоба, Канада |
| Країна |  Канада |
| Діяльність | Геодезист |
| Відомий завдяки | Обстежив великі ділянки місцевості на заході Канади, зокрема Клондайку; Комісар Юкону (1898-1901) |
| Членство | Королівське географічне товариство |
| Титул | Комісар Юкону |
| Посада | d |
| Попередник | |
| Наступник | |
| У шлюбі з | Марі Огілві (Спаркс) |
| Нагороди | |
| Звання | Дійсний Член Королівського Географічного Товариства |
| |
Біографія
Народився на фермі в [en], поблизу Оттави (Канада) в сім'ї ірландця Джеймса Оґілві і шотландки Маргарети Голлідей Оґілві.
Вільям, ставши ліцензованим геодезистом у 1869-му році, співпрацював з Робертом Спарком. У 1872 році одружився з дочкою Спарка Мері, шкільною вчителькою. Він працював надалі як місцевий геодезист, отримав ліцензію на геодезичні роботи [en] і був першим геодезистом, якого взяв на роботу уряд Домініуму у 1875-му році.
Оґілві у 1870 — 1890-х роках був відповідальним за численні обстеження території Канади, головним чином, канадських прерій. З 1887 по 1889-й роки Оґілві був задіяний в експедиціях [en] — канадського геолога, що розвідував територію Юкону. Вільям виконував зйомку Чілкутського перевалу, річок Юкон і Поркупайн. Він встановив на місцевості кордон між Юконом та Аляскою, що проходить по 141-му меридіану. У звіті про свою експедицію Доусон дуже високо оцінював роботу Вільяма Оґілві.
У своєму звіті до міністерства внутрішніх справ Оґілві не тільки описував результати своїх обстежень, але й викладав проблеми і скарги старателів, а також свої міркування про їх впорядкування. Зокрема це стосувалося розмірів ділянок, оплати за їх реєстрацію. Канадські норми були набагато жорсткіші, ніж американські, тому старателі їх ігнорували, особливо в містечку Форті-Майл. За рекомендацією Оґілві уряд в перші роки не став силоміць впроваджувати канадські норми, щоб не відлякати старателів і не змусити їх переселитися на американську територію. На Оґілві був покладений обов'язок спостерігати за ситуацією на місці і вчасно повідомити міністерство, коли доцільно вводити канадські закони на Юконі.
Іншим вагомим внеском у технологію старательства була популяризація методу розігріву вічної мерзлоти вогнищами. До кінця 80-х років старателі переважно намивали золото у літню пору з верхніх шарів ґрунту, не заглиблюючись у вічно мерзлі ґрунти. Оґілві припускав, що саме в цих ґрунтах містяться найбільші поклади золота і пропонував розморожувати вічну мерзлоту вогнищами у ямах. Це значно розширило сезон старательства і збільшило загальний видобуток золота. Побічним ефектом цього стало зменшення населення Форті Майл, оскільки старателі стали більше часу проводити на своїх ділянках.
Під час відкриття золота на Клондайку Оґілві знаходився у містечку Форті-Майл очікуючи створення спільної канадсько-американської комісії по прокладанню кордону. Він був одним з перших, хто дізнався про відкриття золота на річці Клондайк. Власне його старий знайомий Джордж Кармак знайшов там золоті розсипи, про що Оґілві сповіщав у депеші своєму начальству 6 вересня 1886 року. Там же він реалістично оцінив, що лише до 1000 ділянок можуть вважатися перспективними, на яких працюватимуть понад 2000 людей. Через півтора року за золотом прибули понад 40 тис. потенційних старателів.
У відповіді уряду, яка прийшла з останнім пароплавом до Форті Майл, повідомлялося, що комісія створена не буде і пропонувалося Оґілві повернутися до Оттави. Але на той час Юкон вже замерзав і став непрохідний для суден, а піший перехід на собачих упряжках через Чілкутський перевал коштував би понад 1000 доларів, тому Оґілві вирішив, що від нього буде більше користі, якщо він залишиться на Юконі.
У січні 1897 року Оґілві перебрався у Доусон-Сіті і саме завдяки його старанням золота лихоманка була «впорядкованою» лихоманкою, де всі ділянки були виміряні і зареєстровані, і де всі територіальні суперечки між старателями вирішувалися геодезичним шляхом, а не за допомогою кулаків та зброї. Він був призначений другим Комісаром Юкону у 1898-му році, у самий розпал золотої лихоманки, але за три роки змушений був піти у відставку за станом здоров'я.
Помер Оґілві у Вінніпезі, якраз після останнього приватного візиту до Юкону, де він завершив свою книгу спогадів про Північний Юкон. Оґілві є автором книги Early Days on the Yukon (1913). Ця книга разом зі звітами поліцейського інспектора Константіне є першими систематичними описами Території Юкону і початку золотих лихоманок.
Його іменем названа гірська гряда [en], річка, [en] (250 км північніше Доусон-Сіті), долина на півдні Території Юкон.
Примітки
- Dawson, 1887, с. 6-7.
- Ogilvie, 1897, с. 55-56.
- Ogilvie, 1897, с. 57.
Література
- Ogilvie, William (1897). Information Respecting the Yukon District. Ottawa, Canada: Dept. of the Interior, Goverment Printing Office.
- Ogilvie, William (1913). Early Days on the Yukon & the Story of its Gold Finds. Ottawa, Canada: Thorburn & Abbott.
- Dawson, George W. (1887). Report on an Exploration in the Yukon District, N.W.T. and Adjacent Northern TPortion of British Columbia. Ottawa, Canada: The Queen’s Printer.
Посилання
- Ogilvie in the New York Times, 1897
- Biography from Alberta's Survey History [ 28 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ogilvi Vilyam Ogilvi 7 kvitnya 1846 Ottava 13 listopada 1912 Vinnipeg Manitoba viznachnij kanadskij geodezist dijsnij chlen korolivskogo geografichnogo tovaristva doslidnik i Komisar Yukonu Vilyam OgilviNarodivsya7 kvitnya 1846 1846 04 07 Ottava KanadaPomer13 listopada 1912 1912 11 13 66 rokiv Vinnipeg Manitoba KanadaKrayina KanadaDiyalnistGeodezistVidomij zavdyakiObstezhiv veliki dilyanki miscevosti na zahodi Kanadi zokrema Klondajku Komisar Yukonu 1898 1901 ChlenstvoKorolivske geografichne tovaristvoTitulKomisar YukonuPosadadPoperednikNastupnikU shlyubi zMari Ogilvi Sparks Nagorodichlen Korolivskogo geografichnogo tovaristvaZvannyaDijsnij Chlen Korolivskogo Geografichnogo Tovaristva Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya na fermi v en poblizu Ottavi Kanada v sim yi irlandcya Dzhejmsa Ogilvi i shotlandki Margareti Gollidej Ogilvi Vilyam stavshi licenzovanim geodezistom u 1869 mu roci spivpracyuvav z Robertom Sparkom U 1872 roci odruzhivsya z dochkoyu Sparka Meri shkilnoyu vchitelkoyu Vin pracyuvav nadali yak miscevij geodezist otrimav licenziyu na geodezichni roboti en i buv pershim geodezistom yakogo vzyav na robotu uryad Dominiumu u 1875 mu roci Ogilvi u 1870 1890 h rokah buv vidpovidalnim za chislenni obstezhennya teritoriyi Kanadi golovnim chinom kanadskih prerij Z 1887 po 1889 j roki Ogilvi buv zadiyanij v ekspediciyah en kanadskogo geologa sho rozviduvav teritoriyu Yukonu Vilyam vikonuvav zjomku Chilkutskogo perevalu richok Yukon i Porkupajn Vin vstanoviv na miscevosti kordon mizh Yukonom ta Alyaskoyu sho prohodit po 141 mu meridianu U zviti pro svoyu ekspediciyu Douson duzhe visoko ocinyuvav robotu Vilyama Ogilvi U svoyemu zviti do ministerstva vnutrishnih sprav Ogilvi ne tilki opisuvav rezultati svoyih obstezhen ale j vikladav problemi i skargi starateliv a takozh svoyi mirkuvannya pro yih vporyadkuvannya Zokrema ce stosuvalosya rozmiriv dilyanok oplati za yih reyestraciyu Kanadski normi buli nabagato zhorstkishi nizh amerikanski tomu starateli yih ignoruvali osoblivo v mistechku Forti Majl Za rekomendaciyeyu Ogilvi uryad v pershi roki ne stav silomic vprovadzhuvati kanadski normi shob ne vidlyakati starateliv i ne zmusiti yih pereselitisya na amerikansku teritoriyu Na Ogilvi buv pokladenij obov yazok sposterigati za situaciyeyu na misci i vchasno povidomiti ministerstvo koli docilno vvoditi kanadski zakoni na Yukoni Inshim vagomim vneskom u tehnologiyu staratelstva bula populyarizaciya metodu rozigrivu vichnoyi merzloti vognishami Do kincya 80 h rokiv starateli perevazhno namivali zoloto u litnyu poru z verhnih shariv gruntu ne zagliblyuyuchis u vichno merzli grunti Ogilvi pripuskav sho same v cih gruntah mistyatsya najbilshi pokladi zolota i proponuvav rozmorozhuvati vichnu merzlotu vognishami u yamah Ce znachno rozshirilo sezon staratelstva i zbilshilo zagalnij vidobutok zolota Pobichnim efektom cogo stalo zmenshennya naselennya Forti Majl oskilki starateli stali bilshe chasu provoditi na svoyih dilyankah Pid chas vidkrittya zolota na Klondajku Ogilvi znahodivsya u mistechku Forti Majl ochikuyuchi stvorennya spilnoyi kanadsko amerikanskoyi komisiyi po prokladannyu kordonu Vin buv odnim z pershih hto diznavsya pro vidkrittya zolota na richci Klondajk Vlasne jogo starij znajomij Dzhordzh Karmak znajshov tam zoloti rozsipi pro sho Ogilvi spovishav u depeshi svoyemu nachalstvu 6 veresnya 1886 roku Tam zhe vin realistichno ociniv sho lishe do 1000 dilyanok mozhut vvazhatisya perspektivnimi na yakih pracyuvatimut ponad 2000 lyudej Cherez pivtora roku za zolotom pribuli ponad 40 tis potencijnih starateliv U vidpovidi uryadu yaka prijshla z ostannim paroplavom do Forti Majl povidomlyalosya sho komisiya stvorena ne bude i proponuvalosya Ogilvi povernutisya do Ottavi Ale na toj chas Yukon vzhe zamerzav i stav neprohidnij dlya suden a pishij perehid na sobachih upryazhkah cherez Chilkutskij pereval koshtuvav bi ponad 1000 dolariv tomu Ogilvi virishiv sho vid nogo bude bilshe koristi yaksho vin zalishitsya na Yukoni U sichni 1897 roku Ogilvi perebravsya u Douson Siti i same zavdyaki jogo starannyam zolota lihomanka bula vporyadkovanoyu lihomankoyu de vsi dilyanki buli vimiryani i zareyestrovani i de vsi teritorialni superechki mizh staratelyami virishuvalisya geodezichnim shlyahom a ne za dopomogoyu kulakiv ta zbroyi Vin buv priznachenij drugim Komisarom Yukonu u 1898 mu roci u samij rozpal zolotoyi lihomanki ale za tri roki zmushenij buv piti u vidstavku za stanom zdorov ya Pomer Ogilvi u Vinnipezi yakraz pislya ostannogo privatnogo vizitu do Yukonu de vin zavershiv svoyu knigu spogadiv pro Pivnichnij Yukon Ogilvi ye avtorom knigi Early Days on the Yukon 1913 Cya kniga razom zi zvitami policejskogo inspektora Konstantine ye pershimi sistematichnimi opisami Teritoriyi Yukonu i pochatku zolotih lihomanok Jogo imenem nazvana girska gryada en richka en 250 km pivnichnishe Douson Siti dolina na pivdni Teritoriyi Yukon PrimitkiDawson 1887 s 6 7 Ogilvie 1897 s 55 56 Ogilvie 1897 s 57 LiteraturaOgilvie William 1897 Information Respecting the Yukon District Ottawa Canada Dept of the Interior Goverment Printing Office Ogilvie William 1913 Early Days on the Yukon amp the Story of its Gold Finds Ottawa Canada Thorburn amp Abbott Dawson George W 1887 Report on an Exploration in the Yukon District N W T and Adjacent Northern TPortion of British Columbia Ottawa Canada The Queen s Printer PosilannyaOgilvie in the New York Times 1897 Biography from Alberta s Survey History 28 grudnya 2014 u Wayback Machine