Ра́туша (від пол. ratusz < нім. Rathaus; з Rat — «рада» + Haus — «будинок») — орган міського самоврядування у низці європейських країн, а також будівля, де відбувалися його засідання.
Суспільна інституція
З XII ст. — після надання Гайнріхом «Левом» місту Любеку у 1160 прав та привілеїв «вільного міста» (нім. Freie Stadt; див. «Любецьке право», Lübisches Recht) ратуша — орган міського самоврядування в Західній і Центральній Європі. Після надання в XV ст. містам магдебурзького права (нім. Magdeburger Recht) ратуші перетворені на магістрати.
Ратуша в Україні
В Україні XIV—XVIII ст. — назва органу міського самоврядування в містах, які не мали магдебурзького права. Такі міста називалися ратушними — на відміну від магістратських, що мали магдебургію, значно ширші адміністративно-судові та господарчі права й краще розбудований апарат самоуправи.
Ратуші будувалися в містах, що не мали магдебурзького права, ще такі міста називали ратушними. Після отримання подібних привілеїв ратуші перетворювалися в магістрати. Але пізніше ці поняття спростилися, і зараз ратушами називають будівлі з вежею, де розміщується міська рада.
Ратушні міста зазвичай мали тільки війта й 1—2 бурмістрів, які фактично залежали від місцевої державної (старостинської) (на Гетьманщині — від козацької) адміністрації або від дідичів. Як органи місцевого самоврядування ратуші зберігалися в містах Лівобережної України до 1785 р., коли були замінені міськими думами.
Споруда
Ратуша — споруда, в якій перебувала міська влада. Вона зазвичай чотирикутна в плані та з вежею, що інколи стоїть окремо. Як правило, була одним із найважливіших громадських (зазвичай пишно збудованих і оздоблених) будинків міста (наприклад, у Вільнюсі).
В українських містах перші ратуші з'явилися у XIV ст. в основному в західній частині України (наприклад, у Дрогобичі, Львові). У містах Лівобережжя та Центральної України термін «ратуша» практично не використовувався. Варто відзначити, що під впливом різних подій більшість ратуш зазнали змін, багато з них набули нового вигляду. Тим не менш, вони є невід'ємною частиною історичного і туристичного багатства країни.
Найстаріші ратуші збереглися у Самборі (1668), Бучачі (1751, арх. Бернард Меретин, ск. Йоган Пінзель)), Кам'янці-Подільському (XIV—XVI ст.).
З ратуш, побудованих у XIX ст., найгарніші — у Львові, Снятині, Чернівцях.
Найвища в Україні ратушна вежа — львівська, висота якої — 65 метрів.
Деякі ратуші України
Див. також
Джерела та література
- Гуржій О. І. Ратуша [ 28 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 138. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Зображення будівель ратуш на зарисовках Наполеона Орди у містах Паволоч і Умань (1870-ті роки). — Muzeum Narodowe. Kraków. — III-r. a. 2862 (Teka Ukraina).
- Ратуша // / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Рибчинський О. Міські ратуші [ 14 квітня 2010 у Wayback Machine.] // Ї. — 2005. — Ч. 35.
Посилання
- Ратуш, ратуша // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1561. — 1000 екз.
- Ратуша [ 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ra tusha vid pol ratusz lt nim Rathaus z Rat rada Haus budinok organ miskogo samovryaduvannya u nizci yevropejskih krayin a takozh budivlya de vidbuvalisya jogo zasidannya Buchacka ratushaSuspilna instituciyaZ XII st pislya nadannya Gajnrihom Levom mistu Lyubeku u 1160 prav ta privileyiv vilnogo mista nim Freie Stadt div Lyubecke pravo Lubisches Recht ratusha organ miskogo samovryaduvannya v Zahidnij i Centralnij Yevropi Pislya nadannya v XV st mistam magdeburzkogo prava nim Magdeburger Recht ratushi peretvoreni na magistrati Ratusha v UkrayiniV Ukrayini XIV XVIII st nazva organu miskogo samovryaduvannya v mistah yaki ne mali magdeburzkogo prava Taki mista nazivalisya ratushnimi na vidminu vid magistratskih sho mali magdeburgiyu znachno shirshi administrativno sudovi ta gospodarchi prava j krashe rozbudovanij aparat samoupravi Ratushi buduvalisya v mistah sho ne mali magdeburzkogo prava she taki mista nazivali ratushnimi Pislya otrimannya podibnih privileyiv ratushi peretvoryuvalisya v magistrati Ale piznishe ci ponyattya sprostilisya i zaraz ratushami nazivayut budivli z vezheyu de rozmishuyetsya miska rada Ratushni mista zazvichaj mali tilki vijta j 1 2 burmistriv yaki faktichno zalezhali vid miscevoyi derzhavnoyi starostinskoyi na Getmanshini vid kozackoyi administraciyi abo vid didichiv Yak organi miscevogo samovryaduvannya ratushi zberigalisya v mistah Livoberezhnoyi Ukrayini do 1785 r koli buli zamineni miskimi dumami SporudaRatusha sporuda v yakij perebuvala miska vlada Vona zazvichaj chotirikutna v plani ta z vezheyu sho inkoli stoyit okremo Yak pravilo bula odnim iz najvazhlivishih gromadskih zazvichaj pishno zbudovanih i ozdoblenih budinkiv mista napriklad u Vilnyusi V ukrayinskih mistah pershi ratushi z yavilisya u XIV st v osnovnomu v zahidnij chastini Ukrayini napriklad u Drogobichi Lvovi U mistah Livoberezhzhya ta Centralnoyi Ukrayini termin ratusha praktichno ne vikoristovuvavsya Varto vidznachiti sho pid vplivom riznih podij bilshist ratush zaznali zmin bagato z nih nabuli novogo viglyadu Tim ne mensh voni ye nevid yemnoyu chastinoyu istorichnogo i turistichnogo bagatstva krayini Najstarishi ratushi zbereglisya u Sambori 1668 Buchachi 1751 arh Bernard Meretin sk Jogan Pinzel Kam yanci Podilskomu XIV XVI st Z ratush pobudovanih u XIX st najgarnishi u Lvovi Snyatini Chernivcyah Najvisha v Ukrayini ratushna vezha lvivska visota yakoyi 65 metriv Deyaki ratushi UkrayiniBerezhanska ratusha Sambirska ratusha Ivano Frankivska ratusha Lvivska ratusha Kolomijska ratusha Budinok polskogo magistratu Kam yanec Podilskij Snyatinska ratusha Brodivska ratusha Belzka ratusha Bolehivska ratusha Buska ratusha Gorodocka ratusha Drogobicka ratusha Mukachivska ratushaDiv takozhBefrua Magistrat Ratushni povinnosti Siti hol Ratgauz Otel de Vil es Dzherela ta literaturaCommons Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ratusha Gurzhij O I Ratusha 28 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 138 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Zobrazhennya budivel ratush na zarisovkah Napoleona Ordi u mistah Pavoloch i Uman 1870 ti roki Muzeum Narodowe Krakow III r a 2862 Teka Ukraina Ratusha za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Ribchinskij O Miski ratushi 14 kvitnya 2010 u Wayback Machine Yi 2005 Ch 35 PosilannyaRatush ratusha Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1561 1000 ekz Ratusha 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2