Ві́льнюська ра́туша (пол. ratusz w Wilnie) — пам'ятка архітектури, видатна громадська будівля в стилі класицизму; пам'ятка архітектури всесоюзного значення в радянський період. Розташовується на Ратушній площі Старого міста Вільнюса (Didžioji g. 31), виконуючи функції репрезентативного приміщення протокольних міських церемоній і заходів, урочистих засідань, святкувань державних свят, прийомів делегацій.
Вільнюська ратуша | |
---|---|
54°40′40″ пн. ш. 25°17′13″ сх. д. / 54.6780000000277724° пн. ш. 25.28700000002777770° сх. д.Координати: 54°40′40″ пн. ш. 25°17′13″ сх. д. / 54.6780000000277724° пн. ш. 25.28700000002777770° сх. д. | |
Тип | ратуша |
Країна | Литва |
Розташування | Вільнюс |
Архітектурний стиль | архітектура неокласицизму |
Архітектор | Вавжинець Ґуцевич |
Адреса | d |
Вільнюська ратуша (Литва) | |
Вільнюська ратуша у Вікісховищі |
Історія
Ратуша збудована магістратом на ринковій площі в центрі Старого міста, на перехресті торгових шляхів, згадується в джерелах XVI століття. Побутує думка, що ратуша була заснована в кінці XIV століття по привілею Ягайла. На плані міста 1576 року ратуша виглядає досить великою для того часу спорудою з куполом і високою гостроверхою баштою. Мабуть, перша ратуша мала готичні форми (у підвалі в східній частині нинішньої будівлі збереглися приміщення часів Ягайла, якщо не ранішої пори) і високу ренесансову башту.
До середини XIX століття ратуша була зосередженням економічного, суспільного, політичного і частково культурного життя Вільна, граючи велику роль в житті міста. У ратуші розташовувалося міське самоврядування (обраний городянами магістрат) і проходили його засідання, на яких ухвалювалися найважливіші для міського життя рішення. Крім 24 бургомістрів і ради магістрату з 24 радників (обов'язки виконували по черзі протягом року два бургомістри і чотири радники) і призначеного князем війта, в ратуші служили посадові особи, які розбирали скарги і тяжби, вели прибутково-видаткові книги, стягували податки і штрафи. На утриманні магістрату знаходилися озброєна охорона, глашатай для оголошення ухвал жителям, кат для виконання смертних вироків, годинникар для нагляду за баштовим годинником, дзвонар, який сповіщав про прибуття почесних гостей, пожежжі та інші небезпеки, смерть особливо поважних городян. У приміщенні ратуші була в'язниця, зберігалися міська казна, архіви, зброя, еталони вагів та мір.
Ратуша постраждала під час спустошливих пожеж 1748 і 1749 років. Ремонт ратуші, її прибудов і башти (на той час її висота досягала 44,85 м) тривав декілька років і потребував чималих засобів. В середині XVIII століття ратушу реконструювали Іоганн Крістоф Глаубіц і Томаш Русселі. У 1781 році відремонтована восьмикутна башта з годинником, дзвонами, флюгером у вигляді Погоні звалилася, пошкодивши частину будівлі ратуші.
Міський магістрат ухвалив рішення знести стару будівлю і на його місці збудувати нову. Був обраний один з трьох проектів (найскромніший) архітектора Лаурінаса Стуоки-Гуцявічюса. За його задумом в новій будівлі використовувалися частина міцних стін і підвали старої будівлі. Будівництво почалось в 1788 році, йшли поволі і з перервами через політичні події (війни, розділи Речі Посполитої, повстання Тадеуша Костюшко). Воно завершилось у 1799 році.
Театр у ратуші
З початку XIX століття в новій будівлі ратуші, одному з найкрасивіших в місті, влаштовувалися бали (двічі, в 1815 і 1822 роках, на честь імператора Олександра I), спектаклі, концерти. Тут виконувалася ораторія Гайдна «Сотворення світу» (1809, 1817), виступав відомий скрипаль-віртуоз Кароль Ліпінський (1822, 1839), співала знаменита співачка Анджеліка Каталані.
З 1810 року в ратуші діяв (з перервами) польський театр. З 1845 року в будівлі ратуші розташовувався міський театр (драматичні спектаклі і водевілі ставилися на польській і російській мовах). Для його потреб будівля перебудовувалася. У 1854 році тут відбулася прем'єра опери Станіслава Монюшко «Галька»; композитор сам диригував оркестром. У 1906 році в будівлі колишньої ратуші відбулося перше у Вільне з часів М. Н. Муравьева театральна вистава польською мовою. У тому ж році тут же була поставлена литовська трагедія Марцелінаса Шикшніса «Князь Піллен». У 1918—1919 роках в ратуші ставилися спектаклі литовського «Летючого театру» (Skrajojamasis teatras) режисера Юозаса Вайчкуса, потім тут діяв польський театр, спочатку солдатський, з 1922 року — як народний театр.
Музей
У 1924 році, за іншими даними в 1925 році, театр був закритий міською владою через загрозу пожежі. Тоді ж були прибрані зовнішні залізні сходи в портику. При реставрації в міжвоєнні роки (1936—1939) за проектом архітектора Стефана Нарембського будівлі була повернена первинна зовнішність (роботи не були до кінця завершені через війну, що почалася). Нові парадні мармурові сходи органічно доповнили твір Стуоки-гуцявічюса. У будівлі, що реставрується, проходили репрезентативні церемонії магістрату, два зали було призначено для експозиції міського музею. Після передачі Вільно Литві в 1940 році тут був відкритий Вільнюський міський музей, реорганізований в 1941 році. Після Другої світової війни (з 1944 року) в будівлі ратуші знаходився художній музей. Постійна експозиція знайомила з образотворчим мистецтвом Литви 1906—1940 років.
Вільнюська ратуша
У 1995 році експозиція Художнього музею була переміщена в інші приміщення Національного художнього музею Литви, а в будівлі ратуші влаштувався Палац працівників мистецтв, палац, що займав перед цим, на площі Даукантаса, який став резиденцією президента Литви.
У 1999 році в будівлі Ратуші почала працювати бюджетна установа Vilniaus rotušė; («Вільнюська ратуша»), у 2001 році реорганізоване до суспільної установи. У будівлі ратуші проходять урочисті засідання, святкування державних свят, церемонії вручень різних нагород і премій Вільнюського самоврядування, прийоми делегацій, презентації видань, виставки, бали, концерти, семінари і конференції.
Архітектура
Монументальність двоповерховій, квадратній в плані будівлі, порівняно не високій, додають строгі пропорції і симетричність класичних форм. Головний фасад, звернений до трикутної довгастої Ратушної площі і ськомпонованний по її осі, прикрашений урочистим, сильно виступаючим портиком з шістьма колонами дорічеського ордера і невисоким трикутним фронтоном.
Зліва від головного входу розміщується центр туристичної інформації.
Внутрішні приміщення на першому поверсі розташовані навколо просторого вестибюля (первинне просторе приміщення для міських вагів, куди вели в'їзди; нині фоє першого поверху площею 277 м²) і широких центральних сходів, прикрашених іонічними колонами. На другому поверсі поміщалися головний парадний зал і анфілада навколо нього, купецький зал і зал магістрату.
Декор внутрішніх приміщень, прикрашених барельєфами і колонами, багатше і різноманітніше, ніж зовнішній вид будівлі. Головний зал (нині Великий, або Колонний, зал площею 336 м²) славився хорошою акустикою. На другому поверсі знаходяться Камерний зал площею 109 м², Сірий зал площею 95 м² і репрезентативна вітальня мера. З південного боку будівлі знаходиться вхід в кафе «Freskos». Деталі його інтер'єру нагадують від минулому театру у Вільнюсі. Фрески, що збереглися, відносяться до епохи Лаурінаса Стуоки-гуцявічюса.
Література
- Wilno. Przewodnik krajoznawczy Juliusza Kłosa, Prof. Uniwersytetu St. Batorego. Wydanie trzecie poprawione po zgonie autora. Wilno, 1937. S. 174—176.(пол.)
- А. Медонис. Туристу о Вильнюсе. Перевод с литовского языка. Вильнюс: Минтис, 1965. С. 80.
- А. Папшис. Вильнюс. Вильнюс: Минтис, 1977. С. 54—56.
- Памятники искусства Советского Союза. Белоруссия, Литва, Латвия, Эстония. Справочник-путеводитель. Москва: Искусство. 1986. . С. 405.
- Vladas Drėma. Dingęs Vilnius. Vilnius: Vaga, 1991. . P. 145—149.(лит.)
- Tomas Venclova. Vilnius. Vadovas po miestą. Vilnius: R. Paknio leidykla, 2001. . P. 143—144.(лит.)
Посилання
- Официальный сайт [ 24 січня 2018 у Wayback Machine.](лит.)
- The Town Hall [ 23 грудня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi lnyuska ra tusha pol ratusz w Wilnie pam yatka arhitekturi vidatna gromadska budivlya v stili klasicizmu pam yatka arhitekturi vsesoyuznogo znachennya v radyanskij period Roztashovuyetsya na Ratushnij ploshi Starogo mista Vilnyusa Didzioji g 31 vikonuyuchi funkciyi reprezentativnogo primishennya protokolnih miskih ceremonij i zahodiv urochistih zasidan svyatkuvan derzhavnih svyat prijomiv delegacij Vilnyuska ratusha54 40 40 pn sh 25 17 13 sh d 54 6780000000277724 pn sh 25 28700000002777770 sh d 54 6780000000277724 25 28700000002777770 Koordinati 54 40 40 pn sh 25 17 13 sh d 54 6780000000277724 pn sh 25 28700000002777770 sh d 54 6780000000277724 25 28700000002777770TipratushaKrayina Litva ISO3166 1 alpha 3 LTU ISO3166 1 cifrovij 440 RoztashuvannyaVilnyusArhitekturnij stilarhitektura neoklasicizmuArhitektorVavzhinec GucevichAdresadVilnyuska ratusha Litva Vilnyuska ratusha u Vikishovishi Ratusha u VilnyusiIstoriyaRatusha zbudovana magistratom na rinkovij ploshi v centri Starogo mista na perehresti torgovih shlyahiv zgaduyetsya v dzherelah XVI stolittya Pobutuye dumka sho ratusha bula zasnovana v kinci XIV stolittya po privileyu Yagajla Na plani mista 1576 roku ratusha viglyadaye dosit velikoyu dlya togo chasu sporudoyu z kupolom i visokoyu gostroverhoyu bashtoyu Mabut persha ratusha mala gotichni formi u pidvali v shidnij chastini ninishnoyi budivli zbereglisya primishennya chasiv Yagajla yaksho ne ranishoyi pori i visoku renesansovu bashtu Do seredini XIX stolittya ratusha bula zoseredzhennyam ekonomichnogo suspilnogo politichnogo i chastkovo kulturnogo zhittya Vilna grayuchi veliku rol v zhitti mista U ratushi roztashovuvalosya miske samovryaduvannya obranij gorodyanami magistrat i prohodili jogo zasidannya na yakih uhvalyuvalisya najvazhlivishi dlya miskogo zhittya rishennya Krim 24 burgomistriv i radi magistratu z 24 radnikiv obov yazki vikonuvali po cherzi protyagom roku dva burgomistri i chotiri radniki i priznachenogo knyazem vijta v ratushi sluzhili posadovi osobi yaki rozbirali skargi i tyazhbi veli pributkovo vidatkovi knigi styaguvali podatki i shtrafi Na utrimanni magistratu znahodilisya ozbroyena ohorona glashataj dlya ogoloshennya uhval zhitelyam kat dlya vikonannya smertnih virokiv godinnikar dlya naglyadu za bashtovim godinnikom dzvonar yakij spovishav pro pributtya pochesnih gostej pozhezhzhi ta inshi nebezpeki smert osoblivo povazhnih gorodyan U primishenni ratushi bula v yaznicya zberigalisya miska kazna arhivi zbroya etaloni vagiv ta mir Ratusha postrazhdala pid chas spustoshlivih pozhezh 1748 i 1749 rokiv Remont ratushi yiyi pribudov i bashti na toj chas yiyi visota dosyagala 44 85 m trivav dekilka rokiv i potrebuvav chimalih zasobiv V seredini XVIII stolittya ratushu rekonstruyuvali Iogann Kristof Glaubic i Tomash Russeli U 1781 roci vidremontovana vosmikutna bashta z godinnikom dzvonami flyugerom u viglyadi Pogoni zvalilasya poshkodivshi chastinu budivli ratushi Miskij magistrat uhvaliv rishennya znesti staru budivlyu i na jogo misci zbuduvati novu Buv obranij odin z troh proektiv najskromnishij arhitektora Laurinasa Stuoki Gucyavichyusa Za jogo zadumom v novij budivli vikoristovuvalisya chastina micnih stin i pidvali staroyi budivli Budivnictvo pochalos v 1788 roci jshli povoli i z perervami cherez politichni podiyi vijni rozdili Rechi Pospolitoyi povstannya Tadeusha Kostyushko Vono zavershilos u 1799 roci Teatr u ratushi Z pochatku XIX stolittya v novij budivli ratushi odnomu z najkrasivishih v misti vlashtovuvalisya bali dvichi v 1815 i 1822 rokah na chest imperatora Oleksandra I spektakli koncerti Tut vikonuvalasya oratoriya Gajdna Sotvorennya svitu 1809 1817 vistupav vidomij skripal virtuoz Karol Lipinskij 1822 1839 spivala znamenita spivachka Andzhelika Katalani Z 1810 roku v ratushi diyav z perervami polskij teatr Z 1845 roku v budivli ratushi roztashovuvavsya miskij teatr dramatichni spektakli i vodevili stavilisya na polskij i rosijskij movah Dlya jogo potreb budivlya perebudovuvalasya U 1854 roci tut vidbulasya prem yera operi Stanislava Monyushko Galka kompozitor sam diriguvav orkestrom U 1906 roci v budivli kolishnoyi ratushi vidbulosya pershe u Vilne z chasiv M N Muraveva teatralna vistava polskoyu movoyu U tomu zh roci tut zhe bula postavlena litovska tragediya Marcelinasa Shikshnisa Knyaz Pillen U 1918 1919 rokah v ratushi stavilisya spektakli litovskogo Letyuchogo teatru Skrajojamasis teatras rezhisera Yuozasa Vajchkusa potim tut diyav polskij teatr spochatku soldatskij z 1922 roku yak narodnij teatr Muzej U 1924 roci za inshimi danimi v 1925 roci teatr buv zakritij miskoyu vladoyu cherez zagrozu pozhezhi Todi zh buli pribrani zovnishni zalizni shodi v portiku Pri restavraciyi v mizhvoyenni roki 1936 1939 za proektom arhitektora Stefana Narembskogo budivli bula povernena pervinna zovnishnist roboti ne buli do kincya zaversheni cherez vijnu sho pochalasya Novi paradni marmurovi shodi organichno dopovnili tvir Stuoki gucyavichyusa U budivli sho restavruyetsya prohodili reprezentativni ceremoniyi magistratu dva zali bulo priznacheno dlya ekspoziciyi miskogo muzeyu Pislya peredachi Vilno Litvi v 1940 roci tut buv vidkritij Vilnyuskij miskij muzej reorganizovanij v 1941 roci Pislya Drugoyi svitovoyi vijni z 1944 roku v budivli ratushi znahodivsya hudozhnij muzej Postijna ekspoziciya znajomila z obrazotvorchim mistectvom Litvi 1906 1940 rokiv Vilnyuska ratusha U 1995 roci ekspoziciya Hudozhnogo muzeyu bula peremishena v inshi primishennya Nacionalnogo hudozhnogo muzeyu Litvi a v budivli ratushi vlashtuvavsya Palac pracivnikiv mistectv palac sho zajmav pered cim na ploshi Daukantasa yakij stav rezidenciyeyu prezidenta Litvi U 1999 roci v budivli Ratushi pochala pracyuvati byudzhetna ustanova Vilniaus rotuse Vilnyuska ratusha u 2001 roci reorganizovane do suspilnoyi ustanovi U budivli ratushi prohodyat urochisti zasidannya svyatkuvannya derzhavnih svyat ceremoniyi vruchen riznih nagorod i premij Vilnyuskogo samovryaduvannya prijomi delegacij prezentaciyi vidan vistavki bali koncerti seminari i konferenciyi ArhitekturaMonumentalnist dvopoverhovij kvadratnij v plani budivli porivnyano ne visokij dodayut strogi proporciyi i simetrichnist klasichnih form Golovnij fasad zvernenij do trikutnoyi dovgastoyi Ratushnoyi ploshi i skomponovannij po yiyi osi prikrashenij urochistim silno vistupayuchim portikom z shistma kolonami doricheskogo ordera i nevisokim trikutnim frontonom Zliva vid golovnogo vhodu rozmishuyetsya centr turistichnoyi informaciyi Vnutrishni primishennya na pershomu poversi roztashovani navkolo prostorogo vestibyulya pervinne prostore primishennya dlya miskih vagiv kudi veli v yizdi nini foye pershogo poverhu plosheyu 277 m i shirokih centralnih shodiv prikrashenih ionichnimi kolonami Na drugomu poversi pomishalisya golovnij paradnij zal i anfilada navkolo nogo kupeckij zal i zal magistratu Dekor vnutrishnih primishen prikrashenih barelyefami i kolonami bagatshe i riznomanitnishe nizh zovnishnij vid budivli Golovnij zal nini Velikij abo Kolonnij zal plosheyu 336 m slavivsya horoshoyu akustikoyu Na drugomu poversi znahodyatsya Kamernij zal plosheyu 109 m Sirij zal plosheyu 95 m i reprezentativna vitalnya mera Z pivdennogo boku budivli znahoditsya vhid v kafe Freskos Detali jogo inter yeru nagaduyut vid minulomu teatru u Vilnyusi Freski sho zbereglisya vidnosyatsya do epohi Laurinasa Stuoki gucyavichyusa LiteraturaWilno Przewodnik krajoznawczy Juliusza Klosa Prof Uniwersytetu St Batorego Wydanie trzecie poprawione po zgonie autora Wilno 1937 S 174 176 pol A Medonis Turistu o Vilnyuse Perevod s litovskogo yazyka Vilnyus Mintis 1965 S 80 A Papshis Vilnyus Vilnyus Mintis 1977 S 54 56 Pamyatniki iskusstva Sovetskogo Soyuza Belorussiya Litva Latviya Estoniya Spravochnik putevoditel Moskva Iskusstvo 1986 ISBN 5 210 00094 X S 405 Vladas Drema Dinges Vilnius Vilnius Vaga 1991 ISBN 5 415 00366 5 P 145 149 lit Tomas Venclova Vilnius Vadovas po miesta Vilnius R Paknio leidykla 2001 ISBN 9986 830 46 X P 143 144 lit PosilannyaOficialnyj sajt 24 sichnya 2018 u Wayback Machine lit The Town Hall 23 grudnya 2007 u Wayback Machine angl