Прилеп (мак. Прилеп, алб. Përlepi, грец. Πριλέπια) — місто у Македонії з населенням 64 тисячі жителів. Місто розташовано у північній частині Пелагонійської рівнини, за 128 км від столиці Скоп'є.
Місто
Координати H G O
Прилеп у Вікісховищі |
Місто розташовано біля підніжжя фортеці легендарного сербського королевича Марка, відомого як борця проти турків і мудрого правителя.
Населення
Більшість населення складають македонці (93 %), але є й циганська меншість.
За даними перепису 2002 року в Прилепі проживали 66 246 жителів.
Етнічна група | Разом |
македонці | 61 320 |
албанці | 21 |
турки | 123 |
цигани | 4 372 |
влахи | 16 |
серби | 151 |
бошняки | 17 |
інші | 226 |
Історія
Прилеп було засновано на руїнах стародавнього міста Стіберра, який був частиною Римської імперії. Незважаючи на спустошення готами 268 року Стіберра залишалась частково заселеною. Під іменем Прилеп це місто вперше згадується 1014 року як місце, де болгарський цар Самуїл помер від розриву серця, побачивши, як візантійці засліплюють тисячі його солдат, які потрапили у полон після . Місто потрапило під візантійську владу.
Згодом місто було завойовано Другим Болгарським царством та Сербією.
У XIV столітті місто було захоплено османами під предводительством . Під контролем Османської імперії перебувало упродовж шести століть.
На початку XX століття входило до складу Сербії та Югославії та після її розпаду відійшов до Македонії.
- Прилеп на поштівці
- Прилеп на поштівці, 1930
- Прилеп на поштівці
- Прилеп на поштівці, 1920
Пам'ятки
- Маркови Кулі, середньовічна фортеця
- , монастир
Галерея
- Пам'ятник Александру Македонському
- Старий базар
-
- Вулиця міста
-
-
-
-
-
-
- Сушіння тютюну на вулиці міста
- Прилепски бранители
- Гора Слон
- Ресторан Македонска Куќа
- Залізничний вокзал
- Монастир
- Школа
- Міський годинник
- Церква Святих Кирила і Мефодія
- Міська бібліотека
- Музей 11 жовтня
- Церква Святого Димитрія
-
Міста-побратими
Клімат
Клімат | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
Джерело: Weatherbase |
Видатні особи
- Григорій Акіндін (грец. Γρηγοριος Ακινδυνος, * 1300) — грецький богослов візантійської доби.
- Єлена Валевска (* 1980) — македонська співачка.
- Нада Ґешовска (1930—2003) — македонська акторка театру та кіно.
- Васка Біджова-Гайдова (1924—2014) — югославська оперна співачка (колоратурне сопрано).
- Борко Лазескі (1917—1993) — македонський та югославський художник.
- — болгарський революціонер
- Тоше Проескі (1981—2007) — македонський співак.
- Горан Сугареський (* 1973) — македонський політик.
- Борка Талеський (1921—1942) — югославський партизан
- Вера Циривири (1920—1944) — югославська македонська партизанка
- Міле Янакієвський (* 1978) — македонський політик.
- Кирил Янчулев (1896—1961) — болгарський офіцер, генерал-майор.
Примітки
- https://www.comune.verona.it/nqcontent.cfm?a_id=5485
- http://niksic.me/latn/medjunarodna-saradnja
- . Архів оригіналу за 15 вересня 2008. Процитовано 26 серпня 2012.
- . Weatherbase. 2011. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 24 листопада 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prilep mak Prilep alb Perlepi grec Prilepia misto u Makedoniyi z naselennyam 64 tisyachi zhiteliv Misto roztashovano u pivnichnij chastini Pelagonijskoyi rivnini za 128 km vid stolici Skop ye Misto kategoriya v Commons Prilep mak Prilep alb Perlepi Prapor Gerb Koordinati 41 20 47 pn sh 21 33 15 sh d H G O Krayina Pivnichna MakedoniyaPivnichna MakedoniyaStatistichnij region Pelagonijskij regionGradonachalnik Mar yan RisteskiPlosha 1194 44 km Visota centru 620 mGeografichna zona PelagoniyaNaselennya 66 246 2002 Mista pobratimi Zadar Radom Garfild Deyan Chernigiv Asenovgrad Verona 1 Koper Topolchani Nikshich 2 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 389 48Poshtovij indeks 7500Avtomobilnij kod PPGeoNames 786735OSM 2593112 R Prilep obshina Strimon Oficijnij sajt prilep gov mk PrilepPrilep Pivnichna Makedoniya Prilep u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Prilep Misto roztashovano bilya pidnizhzhya forteci legendarnogo serbskogo korolevicha Marka vidomogo yak borcya proti turkiv i mudrogo pravitelya NaselennyaBilshist naselennya skladayut makedonci 93 ale ye j ciganska menshist Za danimi perepisu 2002 roku v Prilepi prozhivali 66 246 zhiteliv Etnichna grupa Razom makedonci 61 320 albanci 21 turki 123 cigani 4 372 vlahi 16 serbi 151 boshnyaki 17 inshi 226IstoriyaPrilep bulo zasnovano na ruyinah starodavnogo mista Stiberra yakij buv chastinoyu Rimskoyi imperiyi Nezvazhayuchi na spustoshennya gotami 268 roku Stiberra zalishalas chastkovo zaselenoyu Pid imenem Prilep ce misto vpershe zgaduyetsya 1014 roku yak misce de bolgarskij car Samuyil pomer vid rozrivu sercya pobachivshi yak vizantijci zasliplyuyut tisyachi jogo soldat yaki potrapili u polon pislya Misto potrapilo pid vizantijsku vladu Zgodom misto bulo zavojovano Drugim Bolgarskim carstvom ta Serbiyeyu U XIV stolitti misto bulo zahopleno osmanami pid predvoditelstvom Pid kontrolem Osmanskoyi imperiyi perebuvalo uprodovzh shesti stolit Na pochatku XX stolittya vhodilo do skladu Serbiyi ta Yugoslaviyi ta pislya yiyi rozpadu vidijshov do Makedoniyi Prilep na poshtivci Prilep na poshtivci 1930 Prilep na poshtivci Prilep na poshtivci 1920Pam yatkiMarkovi Kuli serednovichna fortecya monastirGalereyaPam yatnik Aleksandru Makedonskomu Starij bazar Vulicya mista Sushinnya tyutyunu na vulici mista Prilepski braniteli Gora Slon Restoran Makedonska Kuќa Zaliznichnij vokzal Monastir Shkola Miskij godinnik Cerkva Svyatih Kirila i Mefodiya Miska biblioteka Muzej 11 zhovtnya Cerkva Svyatogo DimitriyaMista pobratimiAsenovgrad Bolgariya Chernigiv UkrayinaKlimatKlimat Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Dzherelo WeatherbaseVidatni osobiGrigorij Akindin grec Grhgorios Akindynos 1300 greckij bogoslov vizantijskoyi dobi Yelena Valevska 1980 makedonska spivachka Nada Geshovska 1930 2003 makedonska aktorka teatru ta kino Vaska Bidzhova Gajdova 1924 2014 yugoslavska operna spivachka koloraturne soprano Borko Lazeski 1917 1993 makedonskij ta yugoslavskij hudozhnik bolgarskij revolyucioner Toshe Proeski 1981 2007 makedonskij spivak Goran Sugareskij 1973 makedonskij politik Borka Taleskij 1921 1942 yugoslavskij partizan Vera Ciriviri 1920 1944 yugoslavska makedonska partizanka Mile Yanakiyevskij 1978 makedonskij politik Kiril Yanchulev 1896 1961 bolgarskij oficer general major Primitkihttps www comune verona it nqcontent cfm a id 5485 http niksic me latn medjunarodna saradnja Arhiv originalu za 15 veresnya 2008 Procitovano 26 serpnya 2012 Weatherbase 2011 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 24 listopada 2011