Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маркови Кулі або Башти Марка мак Маркови Кули середньовічна фортеця розташована на північному заході від міста Прилеп у

Маркови Кулі (Прилеп)

Маркови Кулі (Прилеп)

Маркови Кулі або Башти Марка (мак. Маркови Кули) — середньовічна фортеця, розташована на північному заході від міста Прилеп у Північній Македонії на кам'янистому пагорбі з крутими схилами висотою 120—180 м. До верхівки пагорбу можна дістатися з північної та південної сторін. З 24 червня 2004 року Маркові Кулі внесені до попереднього списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Північній Македонії, а з 10 квітня 2006 року кам'яниста місцина, на якій розташована фортеця, має статус пам'ятки природи.

Маркови Кулі
image
41°21′41″ пн. ш. 21°32′18″ сх. д. / 41.3616000000277779° пн. ш. 21.53847500002777693° сх. д. / 41.3616000000277779; 21.53847500002777693Координати: 41°21′41″ пн. ш. 21°32′18″ сх. д. / 41.3616000000277779° пн. ш. 21.53847500002777693° сх. д. / 41.3616000000277779; 21.53847500002777693
Країнаimage Північна Македонія
Містом. Прилеп
Типприродоохоронна територія і археологічна пам'ятка
Тип будівліфортеця
Початок будівництваXIII ст.
ПобудованоXIV ст.
image
image
Маркови Кулі
Маркови Кулі (Північна Македонія)
image Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Маркови Кулі.

Історія та опис

За чотири десятиліття археологічних досліджень було встановлено існування на цьому місці більш раннього античного поселення — Керамії.

Фортечний вал датується XIII та XIV століттями й знаходиться в хорошому стані. Стіни, близько метра завтовшки, були побудовані на вапняному розчині й спираються на великі вапнякові камені.

Внутрішні стіни ділять акрополь на дрібніші ділянки. Палац сербського короля Вукашина Мрнявчевича та його сина Марка був також розташований тут. Його північні ворота мають складену основу, що свідчить про численні перебудови. Згідно з деякими історичними знахідками, до другої половини XIV століття й навіть пізніше цю фортецю захищали тільки 40 солдатів.

Поселення розташоване на південь від акрополя на площі близько 3,6 га. З його північного боку є подвійні ворота, а також велике вартове приміщення між входами. На південній стіні є три добре збережені вежі.

Найнижча частина вала складається з ряду коротких стін, побудованих у вигляді ламаної лінії. Із західного боку розташовані могили, видовбані в скелі. У XIV столітті ця частина служила тимчасовим притулком для місцевого населення під час турецьких набігів.

Після смерті короля Марка в 1395 році фортеця була захоплено Османськими військами. В цей час жителі колишнього селища переселилися в нове село біля підніжжя пагорба. Воно було розділене на кілька кварталів, і в кожному була своя церква. Це нове поселення з XIV століття отримало назву Варош, воно існує і понині.

Див. також

Примітки

  1. . UNESCO. 24.06.2004. Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 18 вересня 2019.
  2. (PDF). 10.04.2006. Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2016. Процитовано 18 вересня 2019.

Література

  • Александар Дероко. Средњовековни градови у Србији, Црној Гори и Македонији. — Београд, 1950.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Markovi Kuli abo Bashti Marka mak Markovi Kuli serednovichna fortecya roztashovana na pivnichnomu zahodi vid mista Prilep u Pivnichnij Makedoniyi na kam yanistomu pagorbi z krutimi shilami visotoyu 120 180 m Do verhivki pagorbu mozhna distatisya z pivnichnoyi ta pivdennoyi storin Z 24 chervnya 2004 roku Markovi Kuli vneseni do poperednogo spisku ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Pivnichnij Makedoniyi a z 10 kvitnya 2006 roku kam yanista miscina na yakij roztashovana fortecya maye status pam yatki prirodi region skasovanij CoordScale Markovi Kuli41 21 41 pn sh 21 32 18 sh d 41 3616000000277779 pn sh 21 53847500002777693 sh d 41 3616000000277779 21 53847500002777693 Koordinati 41 21 41 pn sh 21 32 18 sh d 41 3616000000277779 pn sh 21 53847500002777693 sh d 41 3616000000277779 21 53847500002777693KrayinaPivnichna MakedoniyaMistom PrilepTipprirodoohoronna teritoriya i arheologichna pam yatkaTip budivlifortecyaPochatok budivnictvaXIII st PobudovanoXIV st Markovi KuliMarkovi Kuli Pivnichna Makedoniya Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Markovi Kuli Istoriya ta opisZa chotiri desyatilittya arheologichnih doslidzhen bulo vstanovleno isnuvannya na comu misci bilsh rannogo antichnogo poselennya Keramiyi Fortechnij val datuyetsya XIII ta XIV stolittyami j znahoditsya v horoshomu stani Stini blizko metra zavtovshki buli pobudovani na vapnyanomu rozchini j spirayutsya na veliki vapnyakovi kameni Vnutrishni stini dilyat akropol na dribnishi dilyanki Palac serbskogo korolya Vukashina Mrnyavchevicha ta jogo sina Marka buv takozh roztashovanij tut Jogo pivnichni vorota mayut skladenu osnovu sho svidchit pro chislenni perebudovi Zgidno z deyakimi istorichnimi znahidkami do drugoyi polovini XIV stolittya j navit piznishe cyu fortecyu zahishali tilki 40 soldativ Poselennya roztashovane na pivden vid akropolya na ploshi blizko 3 6 ga Z jogo pivnichnogo boku ye podvijni vorota a takozh velike vartove primishennya mizh vhodami Na pivdennij stini ye tri dobre zberezheni vezhi Najnizhcha chastina vala skladayetsya z ryadu korotkih stin pobudovanih u viglyadi lamanoyi liniyi Iz zahidnogo boku roztashovani mogili vidovbani v skeli U XIV stolitti cya chastina sluzhila timchasovim pritulkom dlya miscevogo naselennya pid chas tureckih nabigiv Pislya smerti korolya Marka v 1395 roci fortecya bula zahopleno Osmanskimi vijskami V cej chas zhiteli kolishnogo selisha pereselilisya v nove selo bilya pidnizhzhya pagorba Vono bulo rozdilene na kilka kvartaliv i v kozhnomu bula svoya cerkva Ce nove poselennya z XIV stolittya otrimalo nazvu Varosh vono isnuye i ponini Div takozhSpisok zamkiv Pivnichnoyi MakedoniyiPrimitki UNESCO 24 06 2004 Arhiv originalu za 2 listopada 2012 Procitovano 18 veresnya 2019 PDF 10 04 2006 Arhiv originalu PDF za 7 bereznya 2016 Procitovano 18 veresnya 2019 LiteraturaAleksandar Deroko Sredњovekovni gradovi u Srbiјi Crnoј Gori i Makedoniјi Beograd 1950

Дата публікації:
Топ