Вукашин Мрнявчевич (серб. Вукашин Мрњавчевић; *бл. 1326 — †26 вересня 1371) — король сербів та греків у 1365—1371 роках.
Вукашин Мрнявчевич | |
---|---|
Правління | 1365—1371 |
Попередник | Стефан Урош V |
Наступник | Марко Мрнявчевич |
Біографічні дані | |
Релігія | Сербська православна церква |
Народження | бл. 1326 Ливно, Боснія і Герцеговина |
Смерть | 26 вересня 1371 узбережжя р. Маріца загиблий у бою |
Дружина | Олена |
Діти | 4 сина та 2 доньки |
Династія | Мрнявчевичі |
Батько | Мрнява |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Початок кар'єри
Був сином Мрняви, дрібномаєтного сербського шляхтича з Захум'є. Після завоювання останньої Боснії 1326 року Мрнява з родиною переїхав до міста Лівно. Тут народився Вукашин. Після сербського вторгнення до Боснії в 1350 році. Вукашин Мрнявчевич перейшов на службу до короля Стефана Уроша IV Душана. У 1350-х роках брав участь у підкорені Македонії. Вукашина Мрнявчевича було призначено жупаном Прілепи.
Піднесення
Після смерті сербського імператора Стефана Душана у 1355 році його син Стефан Урош V виявився нездатним утримати в руках величезну державу, і на перші ролі в державі вийшли могутні сербські феодали, а також висунув претензії на трон Симеон Синіша, який став правителем Епіру й Фессалії. Спочатку на чільних ролях були представники старої сербської знаті. Втім вже у 1362 році Вукашин зумів стати союзником матері імператора — Олени, разом з якою сприяв укладанню мирної угоди з Дубровником.
Після смерті їхнього ватажка кнезом Воїслава Воїновича в 1363 році стали посилюватися провінційні феодали, перш за все, з грецьких земель. У цій ситуації брати Мрнявчевичі швидко піднялися і стали одними з найвпливовіших сербських аристократів. Шукаючи їх підтримки, в 1365 році Стефан Урош V зробив Вукашина своїм молодшим співправителем з титулом короля (його коронував сербський патріарх Сава IV), а Углеша — деспотом.
Король
Спочатку Стефан Урош і Вукашин правили в гармонії. У монастирі святого Миколая у Псачі зберігся їх спільний портрет, де Стефан Урош V як старший за званням зображений праворуч, а Вукашин — ліворуч. Втім Вукашин швидко почав діяти як незалежний регіональний правитель. Він розширив свої володіння на північ до Ново-Брдо і Приштіни, куди переніс свою столицю. У 1365 році укладено союз з Джураджем I Балшичем
До 1369 році відбулося посилення сербських князів і Лазара Хребеляновича. Розширення володінь Мрнявчевичів на північ, в напрямку косовських копалень, викликало їх невдоволення. 1369 року війська Вукашина Мрнявчевич та його брата зустрілися з військами Алтомановича й Хребеляновича у вирішальній битві на Косовому Полі. Втім Лазар Хребелянович вийшов з бою в самому початку бою, а Нікола Алтоманович був розбитий і ледве врятувався.
З цього часу Стефан Урош V практично зійшов з політичної сцени, і Вукашин Мрнявчевіч став діяти окремо від царя як суверенний володар. Наприкінці 1370 або початку 1371 року Вукашив проголосив сина Марко молодшим королем, відверто ігноруючи імператора Стефана Уроша V.
Тим часом Нікола Алтомановіч відійшов від поразки, якої зазнав від Вукашина і заручився підтримкою угорського короля Людовика I Анжу. Вукашин Мрнявчевич своєю чергою підтвердив союзи з родом Балшичів та Дубровницькою республікою. У червні 1371 року Вукашин і його син Марко на чолі величезного війська прибули до Балшича в Скадар, звідки планувалося рушити на Оногошт. Втім в останній момент плани союзників змінилися: на східних кордонах Сербії з'явилися османські війська, і Вукашина довелося повернутися додому.
Загибель
Король Вукашин та його брат Углеш Мрнявчевич запланували вигнати османів з Балканського півострова, для чого здійснили похід на їхню столицю Едірне. Проте 26 вересня 1371 року в битві на річці Мариці військо Мрнявчевичів зазнало нищівної поразки від румелійського бейлербея Лала Шахін-паші, а обидва брати загинули. Навіть не вдалося знайти їхні тіла.
Родина
Дружина — Олена
Діти:
- Марко (д/н—1395), король Сербії у 1371—1395 роках
- Андріяш (д/н-бл. 1399), сербський жупан
- Іваниш (д/н-1385)
- Дмитар (д/н-після 1407)
- Міліца
- Олівера (д/н-після 1371), дружина Джураджа I балшича, князя Зети
Джерела
- Van Antwerp Fine, John. (1994). The Balkans from Dušan's Death (1355) to the Eve of Kosovo (1389). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. The University of Michigan Press. . pp. 362-64.
- Веселиновић, Андрија; Љушић, Радош (2001). Српске династије. Нови Сад. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вукашин Мрнявчевич |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vukashin Mrnyavchevich serb Vukashin Mrњavcheviћ bl 1326 26 veresnya 1371 korol serbiv ta grekiv u 1365 1371 rokah Vukashin MrnyavchevichPravlinnya1365 1371PoperednikStefan Urosh VNastupnikMarko MrnyavchevichBiografichni daniReligiyaSerbska pravoslavna cerkvaNarodzhennyabl 1326 Livno Bosniya i GercegovinaSmert26 veresnya 1371 uzberezhzhya r Marica zagiblij u boyuDruzhinaOlenaDiti4 sina ta 2 donkiDinastiyaMrnyavchevichiBatkoMrnyava Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPochatok kar yeri Buv sinom Mrnyavi dribnomayetnogo serbskogo shlyahticha z Zahum ye Pislya zavoyuvannya ostannoyi Bosniyi 1326 roku Mrnyava z rodinoyu pereyihav do mista Livno Tut narodivsya Vukashin Pislya serbskogo vtorgnennya do Bosniyi v 1350 roci Vukashin Mrnyavchevich perejshov na sluzhbu do korolya Stefana Urosha IV Dushana U 1350 h rokah brav uchast u pidkoreni Makedoniyi Vukashina Mrnyavchevicha bulo priznacheno zhupanom Prilepi Pidnesennya Pislya smerti serbskogo imperatora Stefana Dushana u 1355 roci jogo sin Stefan Urosh V viyavivsya nezdatnim utrimati v rukah velicheznu derzhavu i na pershi roli v derzhavi vijshli mogutni serbski feodali a takozh visunuv pretenziyi na tron Simeon Sinisha yakij stav pravitelem Epiru j Fessaliyi Spochatku na chilnih rolyah buli predstavniki staroyi serbskoyi znati Vtim vzhe u 1362 roci Vukashin zumiv stati soyuznikom materi imperatora Oleni razom z yakoyu spriyav ukladannyu mirnoyi ugodi z Dubrovnikom Pislya smerti yihnogo vatazhka knezom Voyislava Voyinovicha v 1363 roci stali posilyuvatisya provincijni feodali persh za vse z greckih zemel U cij situaciyi brati Mrnyavchevichi shvidko pidnyalisya i stali odnimi z najvplivovishih serbskih aristokrativ Shukayuchi yih pidtrimki v 1365 roci Stefan Urosh V zrobiv Vukashina svoyim molodshim spivpravitelem z titulom korolya jogo koronuvav serbskij patriarh Sava IV a Uglesha despotom Korol Spochatku Stefan Urosh i Vukashin pravili v garmoniyi U monastiri svyatogo Mikolaya u Psachi zberigsya yih spilnij portret de Stefan Urosh V yak starshij za zvannyam zobrazhenij pravoruch a Vukashin livoruch Vtim Vukashin shvidko pochav diyati yak nezalezhnij regionalnij pravitel Vin rozshiriv svoyi volodinnya na pivnich do Novo Brdo i Prishtini kudi perenis svoyu stolicyu U 1365 roci ukladeno soyuz z Dzhuradzhem I Balshichem Do 1369 roci vidbulosya posilennya serbskih knyaziv i Lazara Hrebelyanovicha Rozshirennya volodin Mrnyavchevichiv na pivnich v napryamku kosovskih kopalen viklikalo yih nevdovolennya 1369 roku vijska Vukashina Mrnyavchevich ta jogo brata zustrilisya z vijskami Altomanovicha j Hrebelyanovicha u virishalnij bitvi na Kosovomu Poli Vtim Lazar Hrebelyanovich vijshov z boyu v samomu pochatku boyu a Nikola Altomanovich buv rozbitij i ledve vryatuvavsya Z cogo chasu Stefan Urosh V praktichno zijshov z politichnoyi sceni i Vukashin Mrnyavchevich stav diyati okremo vid carya yak suverennij volodar Naprikinci 1370 abo pochatku 1371 roku Vukashiv progolosiv sina Marko molodshim korolem vidverto ignoruyuchi imperatora Stefana Urosha V Tim chasom Nikola Altomanovich vidijshov vid porazki yakoyi zaznav vid Vukashina i zaruchivsya pidtrimkoyu ugorskogo korolya Lyudovika I Anzhu Vukashin Mrnyavchevich svoyeyu chergoyu pidtverdiv soyuzi z rodom Balshichiv ta Dubrovnickoyu respublikoyu U chervni 1371 roku Vukashin i jogo sin Marko na choli velicheznogo vijska pribuli do Balshicha v Skadar zvidki planuvalosya rushiti na Onogosht Vtim v ostannij moment plani soyuznikiv zminilisya na shidnih kordonah Serbiyi z yavilisya osmanski vijska i Vukashina dovelosya povernutisya dodomu Zagibel Korol Vukashin ta jogo brat Uglesh Mrnyavchevich zaplanuvali vignati osmaniv z Balkanskogo pivostrova dlya chogo zdijsnili pohid na yihnyu stolicyu Edirne Prote 26 veresnya 1371 roku v bitvi na richci Marici vijsko Mrnyavchevichiv zaznalo nishivnoyi porazki vid rumelijskogo bejlerbeya Lala Shahin pashi a obidva brati zaginuli Navit ne vdalosya znajti yihni tila RodinaDruzhina Olena Diti Marko d n 1395 korol Serbiyi u 1371 1395 rokah Andriyash d n bl 1399 serbskij zhupan Ivanish d n 1385 Dmitar d n pislya 1407 Milica Olivera d n pislya 1371 druzhina Dzhuradzha I balshicha knyazya ZetiDzherelaVan Antwerp Fine John 1994 The Balkans from Dusan s Death 1355 to the Eve of Kosovo 1389 The Late Medieval Balkans A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest The University of Michigan Press ISBN 0 472 08260 4 pp 362 64 Veselinoviћ Andriјa Љushiћ Radosh 2001 Srpske dinastiјe Novi Sad ISBN 978 86 83639 01 4 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vukashin Mrnyavchevich