Ли вно босн і хорв Livno серб Ливно місто в південно західній частині Боснії і Герцеговини Адміністративний центр Кантон

Ли́вно (босн. і хорв. Livno, серб. Ливно) — місто в південно-західній частині Боснії і Герцеговини. Адміністративний центр Кантону 10 Федерації Боснії і Герцеговини (за адміністративно-територіальним поділом, прийнятим у хорватській частині Федерації — Герцег-Боснійської жупанії), найважливіше місто кантону, його культурне і економічне осереддя.

Ливно


герб	прапор

Основні дані

43°49′37″ пн. ш. 17°00′29″ сх. д. / 43.82694444447177773° пн. ш. 17.00805555558377691° сх. д.Координати: 43°49′37″ пн. ш. 17°00′29″ сх. д. / 43.82694444447177773° пн. ш. 17.00805555558377691° сх. д.

Країна

Боснія і Герцеговина

Адмінодиниця

Ливно
кондомініум Боснія і Герцеговина

Столиця для

Герцег-Босанський кантон і Ливно

9045 осіб

724 ± 1 м

3196410

↑2528226 ·R (Ливно, кондомініум Боснія і Герцеговина)

Поштові індекси

80101

Міська влада

Вебсайт

livno.ba

Мапа

Ливно

Ливно (Боснія і Герцеговина)

Ливно у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ливно (громада).

Географія

Ливно розташоване між Томиславградом, Гламочем, Босанско-Грахово, Купресом та хорватським кордоном, на відстані 127 км від Мостара, 212 км від Сараєва, 167 км від Баня-Луки і 96 км від Спліта.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 17.8 °C (64 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 0 °С (32 °F).

Клімат Ливна
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середня температура, °C	0	0	4	8	12	16	18	18	14	9	5	1	8
Норма опадів, мм	93	97	86	88	77	96	61	63	72	110	170	169	1180
Джерело: Weatherbase

Демографія

1971

Муніципалітет Ливно — всього: 42 118 жителів

Хорвати — 31 657 осіб (75,16 %)
Мусульмани — 5 087 (12,07 %)
Серби — 4 791 (11,37 %)
Югослави — 434 (1,03 %)
Інші — 149 (0,37 %)

1991

Муніципалітет Ливно — всього: 40,600 осіб

Хорвати — 29 324 (72,22 %)
Мусульмани — 5 793 (14,26 %)
Серби — 3 913 (9,63 %)
Югослави — 1 125 (2,77 %)
Інші та невідомі — 445 (1,09 %)

Саме місто Лівно — всього: 10 080 мешканців

Мусульмани — 3 899 (38,68 %)
Хорвати — 3 504 (34,76 %)
Серби — 1 556 (15,43 %)
Югослави — 946 (9,38 %)
Інші та невідомі — 175 (1,75 %)

Історія

У римську добу ця місцевість входила у провінцію Далмація. Найдавніша писемна згадка про Ливно міститься у Грамоті хорватського князя Мунцімира від 28 вересня 892 р., тому цей день відзначається як дата заснування міста. Візантійський імператор Костянтин Багрянородний згадує Ливно 949 р. у своїй праці «De Administrando Imperio». У той час це був центр однойменної жупи у Королівстві Хорватія. З 1199 р. місто належало до Захумля, а з 1326 по 1463 р. — входило до складу Боснійського королівства.

Початок XV століття приніс османське панування на наступні 400 років. Німим свідком тих часів залишається мечеть «Главиця» — один із найбільш упізнаваних архітектурних символів Ливна. Збудована за проектом Сінана 1574 р., вона височить на пагорбі над старовинним містом, річкою Бистриця та джерелом Думан у верхній частині старого міста Ливна.

1878 р. Ливно захопили австро-угорські війська. З 3-тисячною зосередженою навколо міста османською та мусульманською міліцією люто билися вояки з Далмації та піхотна дивізія з Осієка, остаточно зайнявши місто 27 вересня.

З 1918 р. — у складі Королівства сербів, хорватів і словенців. Із перейменуванням королівства на Югославію у 1929 р. ввійшло у Приморську бановину з центром у Спліті, що наблизило Ливно до Хорватії, а 1939 р. з утворенням бановини Хорватії місто потрапило до її складу.

У 1941-45 рр. Ливно опинилося в Незалежній Державі Хорватія, належачи спочатку до Великої жупи Плива і Рама, а з 5 липня 1944 — до Великої жупи Хум. Із серпня по жовтень 1942 р. місто було під контролем партизанів та відігравало дуже важливу роль для партизанського опору, оскільки у партизани вступили ключові постаті Хорватської селянської партії з Ливна Флоріан Сучич та Іван Пеліван, мобілізувавши багатьох інших місцевих хорватів. Ще один відомий учасник боїв у районі Ливна, хорватський поет Іван Горан Ковачич написав тоді свій найвідоміший твір — поему «Яма». Коли в жовтні 1942 р. війська усташів вибили партизанів із Ливна, з партизанами вирішили відійти аж півтори тисячі мирних жителів.

Після закінчення Другої світової війни Ливно опинилося в Соціалістичній Республіці Боснії і Герцеговини — складовій частині Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії, а після падіння останньої в 1992 р. під час війни в Боснії і Герцеговині перебувало під контролем Хорватської Республіки Герцег-Босна.

Див. також

Площа короля Томислава (Ливно)

Примітки

Michelin Livno Mostar^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Michelin Livno-Sarajevo^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Michelin Livno-Banja Luka^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Michelin Livno-Split^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.
Official results from the book: Ethnic composition of Bosnia-Herzegovina population, by municipalities and settlements, 1991. census, Zavod za statistiku Bosne i Hercegovine — Bilten no.234, Sarajevo 1991.
Narod [ 20 лютого 2016 у Wayback Machine.] Piše: rž, 28. rujna 892. Livno — prvi spomen grada u povelji hrvatskog kneza Mutimira, 28. rujna 2015. (pristupljeno 21. travnja 2017.)
Sir H. A. R. Gibb; J H Kramers (1954). The Encyclopaedia of Islam. Leiden: E.J. Brill. ISBN . Процитовано 7 березня 2020.
Hoare, Marko Attila (2014). Marković Irac#v=onepage&q=Ivan Marković Irac&f=false The Bosnian Muslims in the Second World War (англ.). Oxford University Press. с. 36–7. ISBN .
Hoare (2014), pp 38-9

Посилання

Вебсайт муніципалітету Ливно [ 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (босн.) (хор.) (серб.)
Livno Online [ 1 травня 2020 у Wayback Machine.]

[1] Michelin Livno Mostar^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[2] Michelin Livno-Sarajevo^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[3] Michelin Livno-Banja Luka^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[4] Michelin Livno-Split^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[5] . Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.

[demographics-6] Official results from the book: Ethnic composition of Bosnia-Herzegovina population, by municipalities and settlements, 1991. census, Zavod za statistiku Bosne i Hercegovine — Bilten no.234, Sarajevo 1991.

[7] Narod [ 20 лютого 2016 у Wayback Machine.] Piše: rž, 28. rujna 892. Livno — prvi spomen grada u povelji hrvatskog kneza Mutimira, 28. rujna 2015. (pristupljeno 21. travnja 2017.)

[8] Sir H. A. R. Gibb; J H Kramers (1954). The Encyclopaedia of Islam. Leiden: E.J. Brill. ISBN . Процитовано 7 березня 2020.

[9] Hoare, Marko Attila (2014). Marković Irac#v=onepage&q=Ivan Marković Irac&f=false The Bosnian Muslims in the Second World War (англ.). Oxford University Press. с. 36–7. ISBN .

[10] Hoare (2014), pp 38-9