Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Босняки босн Bošnjaci МФА bɔ ʃɲaːt si інколи боснійці південнослов янський народ Босняки живуть переважно в Боснії та Са

Босняки

Босняки

Босняки́ (босн. Bošnjaci МФА: [bɔ'ʃɲaːt͡si]), інколи боснійці — південнослов’янський народ. Босняки живуть переважно в Боснії та Санджаці (прикордоння між Сербією й Чорногорією). Малі автохтонні поселення є в Хорватії, провінції Косово, Північній Македонії. Більшість босняків сповідують іслам, але існують досить численні католицькі та православні громади. Основна мова — боснійська (один із літературних стандартів сербохорватської мови).

Босняки
Bošnjaci
image
Кількість > 3 мільйони
Ареал

image Боснія і Герцеговина:
   2 185 055
image США:
   98 766 — 350 000
image Німеччина:
   158 158
image Сербія:
   145 278
image Австрія:
   128 047
image Швеція:
   56 127
image Швейцарія:
   23 457
image Данія:
   21 846
image Словенія:
   21 542
image Хорватія:
   20 755
image Австралія:
   18 000
image Північна Македонія:
   17 018
image Норвегія:
   15 216
image Канада:
   12 185
image Бельгія:
   4 000
image Іспанія:
   2 038

image Малайзія:
   2 000
Близькі до: Південні слов’яни
Мова Боснійська
Релігія переважно Іслам сунітської течії

На відміну від назви «босняк» слово «боснієць» має ще й інше значення: житель Боснії і Герцеговини, незалежно від етнічної та релігійної належності (хоча деякі й не погодилися з тим, що це одне й те саме).

Історія

Територію сучасної Боснії і Герцоговини, як і інші краї колишньої Югославії, заселили слов'янські племена в VI—VII ст., на основі яких пізніше сформувалися серби і хорвати. У X—XI ст. Боснія була особливим регіоном (жупою) у складі сербських земель. Вона визволилась від сербської залежності до XII ст. і фактично стала незалежною, хоч згодом була вимушена уникати намагань як Сербії, так і Угорщини загарбати її. У Боснії приймали болгарських сектантів (богомилів). Боротьба західної (католицької), сербської православної церкви й богомильства, зумовила існування в Боснії своєрідної боснійської церкви, що пристосувала до своєї мети ідеї богомилів. Це все полегшило проникнення ісламу в Боснію і Герцоговину після турецького завоювання.

Османське панування в Боснії і Герцеговині продовжувалося з другої половини XV ст. до 1878 р. У період османського панування саме в Боснії і Герцеговині іслам набув найбільшого розповсюдження. Сюди переселялося багато турків — посадовців, представників духівництва, ремісників. Серед переселенців були вихідці з Північного Кавказу, араби, курди, які визнавали іслам. Частину їх асимільовано, приймаючи звичаї та мову корінного населення, але й вони мали вплив на розвиток місцевого населення, приносили свої звичаї, поширюючи іслам і деякі елементи східної культури.

Кількість мусульман у югославських землях зростала головно через прийняття ісламу місцевим населенням. Уже до XVI ст. чисельність мусульман у містах і селах значно зросла. Найчастіше визнавали іслам феодали, щоб зберегти майно і владу, але приймали мусульманську релігію і селяни. Це пояснюється економічними чинниками: мусульмани платили менші податки. Коли Османська імперія почала втрачати свої володіння в Європі (з кінця XVII ст.), мусульманське населення різних південно-слов'янських земель переселилося до Боснії, яка залишилась під владою турків.

Перша хвиля переселенців-мусульман до Боснії мала місце наприкінці XVII ст., потім у XIX ст. Тільки 1863 р. з Сербії до Боснії переселилося 20 тис. мусульман. Остання хвиля їх була 1878 р. Окупація Боснії і Герцеговини Австро-Угорщиною у 1878 та їхня анексія 1908 р. сприяла переселенню мусульман з Боснії і Герцеговини до Туреччини.

Основа культури мусліман — стародавня слов'янська, але в ній помітне місце зберігають риси, привнесені турками та іншими вихідцями з Малої Азії.

У 1945—1992 роках Боснія і Герцеговина була союзною республікою у складі Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії. У квітні 1992 року парламент Боснії і Герцеговини, спираючись на наслідки референдуму, оголосив незалежність від Югославії.

Традиційна культура

Засоби ведення сільського господарства серед мусульманського та християнського населення Боснії і Герцеговині однакові. У північній та центральній областях мусульмани, як і християни трудяться, переважно хліборобством та садівництвом. У гірській місцевості — скотарством. Серед югославських мусульман здавна було багато ремісників. Вони трудились ковальським, зброярським та лимарським ремеслами. Деякі з них належали до військового стану, але мирного часу вони жили з ремесел, а у воєнний — ставали солдатами. Однак у Боснії і Герцоговині ремісниками були не тільки мусульмани, але й християни (крім суто мусульманських занять, як наприклад тютюнова справа).

Ремісники Боснії і Герцоговини прославилися як виробники ювелірних та гончарних виробів, зброї, предметів із шкіри й кості, килимів, вишивки, мережива.

Східні впливи сильно відчутні у плануванні сільських поселень і особливостях інтер'єру житла. Мусульманські села були найчастіше купчастого типу, тоді як їхні сусіди-християни жили в поселеннях переважно розкиданого типу.

Мусульманські села поділяються на окремі квартали — махали. В центрі їх — мечеть, поряд — цвинтар. Зовні мусульманське житло не відрізняється від християнського. Але внутрішнє планування та інтер'єр не подібні до християнського житла — у них більше кімнат, обов'язково є килими й посуд східного типу. Ліжок немає — сплять на килимах, подушках, ковдрах. У спальні відведено місце для ритуальних омовінь.

Заможні мусульмани будували двохповерхові оселі, поділені на дві половини: чоловічу (селамлук) і жіночу (харемлук) і будували високі огорожі навколо садиб. На першому поверсі були господарські приміщення, на другому — житло. Заможні будували на садибі два двоповерхові будинки — окремо для чоловіків і жінок.

Турецький костюм мав вплив на одяг югославських мусульман. Мусульманський одяг (фески, шаровари) перейняли й християни, особливо в містах. Як і мусульманки, християнки в містах, виходячи на вулицю, закривали обличчя. Звичай носити чадру та паранджу в югославських мусульман існував до 1950-х років. У селах цей звичай менше побутував.

Костюм мусульманок і християнок подібний і складався з:

  • довгої сорочки (кошульа);
  • фартуха;
  • широких шароварів (димиє);
  • жилету.

Теж можна сказати і про чоловічий костюм, до складу якого входили:

  • штани;
  • сорочка;
  • різні куртки;
  • ткані пояси;
  • фески, обгорнуті хусткою як тюрбаном.

Їжа мусульман була подібна до турецької: страви з баранячого м'яса, плов, солодка каша з сиропом. Незважаючи на заборону Корану, пили сливовицю.

У громадському житті мусульман спостерігався поділ на верстви:

  • заможні землевласники — беги;
  • дрібні землевласники;
  • селяни.

Бідні селяни-мусульмани були ближчі до православних і католиків, ніж до своїх заможних одновірців. Серед мусульман, як і християн, були поширені звичаї взаємодопомоги — мова, позаймица, спрег. У мусульман на мобу не могли йти заміжні жінки.

Серед югославських мусульман звичай полігамії не був поширений, як і шлюб між родичами. Звичаї шаріату вимагали від жінки трудитись тільки домашніми справами, вести затворницьке життя. Мусульмани, як і християни, жили великими родинами — задругами. В сімейних звичаях преплітались давньослов'янські, дохристиянські, християнські й мусульманські елементи.

Югославські мусульмани відзначають рамазан, курбан, мевлуд та інші свята, які породжені ісламом. Одночасно вони святкують і дотримуються звичаїв, які пов'язані з християнським календарем: Різдво, Великдень, день Св. Георгія, Іллі, Петра тощо. Так, на Спаса йдуть у гори й дарують чабанам молоко, коржі, а ті поливають один одного молоком. Перед святом Петра обходять череду зі смолоскипами.

Існує східного походження віра в джинів, шайтанів, фаталізм, ворожіння, використання талісманів, амулетів тощо.

У народній поезії оспівувано подвиги мусульманських юнаків. Епічні пісні виконують у супроводі інструментів типу тамбури східного походження або гусел. Народні казки й перекази мають «східні елементи» (розповіді про Ходжу Насреддина).

Збереглися давні традиції вишивки, різьблення по дереву, ткання золотом «східних» килимів.

Мова

Босняки користуються мовою, яку офіційно називають боснійською. З лінгвістичного погляду, це один із літературних стандартів сербохорватської мови. Іншими такими стандартами є сербська, хорватська та чорногорська мови, всіх їх об'єднує в основному спільна база граматики, лексики та складні (синтаксису). Сам термін є відносно новим (його впроваджено після відокремлення Боснії та Герцеговини від Югославії) і його досі вважають за контроверсійний (зокрема, Республіка Сербська (не треба плутати із Сербією) уникає його, вживаючи формулювання «мова, якою користуються босняки»).

Див. також

Примітки

  1. Детальніше див. розділ Мова.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bosnyaki bosn Bosnjaci MFA bɔ ʃɲaːt si inkoli bosnijci pivdennoslov yanskij narod Bosnyaki zhivut perevazhno v Bosniyi ta Sandzhaci prikordonnya mizh Serbiyeyu j Chornogoriyeyu Mali avtohtonni poselennya ye v Horvatiyi provinciyi Kosovo Pivnichnij Makedoniyi Bilshist bosnyakiv spoviduyut islam ale isnuyut dosit chislenni katolicki ta pravoslavni gromadi Osnovna mova bosnijska odin iz literaturnih standartiv serbohorvatskoyi movi Bosnyaki BosnjaciKilkist gt 3 miljoniAreal Bosniya i Gercegovina 2 185 055 SShA 98 766 350 000 Nimechchina 158 158 Serbiya 145 278 Avstriya 128 047 Shveciya 56 127 Shvejcariya 23 457 Daniya 21 846 Sloveniya 21 542 Horvatiya 20 755 Avstraliya 18 000 Pivnichna Makedoniya 17 018 Norvegiya 15 216 Kanada 12 185 Belgiya 4 000 Ispaniya 2 038 Malajziya 2 000Blizki do Pivdenni slov yaniMova BosnijskaReligiya perevazhno Islam sunitskoyi techiyi Na vidminu vid nazvi bosnyak slovo bosniyec maye she j inshe znachennya zhitel Bosniyi i Gercegovini nezalezhno vid etnichnoyi ta religijnoyi nalezhnosti hocha deyaki j ne pogodilisya z tim sho ce odne j te same IstoriyaTeritoriyu suchasnoyi Bosniyi i Gercogovini yak i inshi krayi kolishnoyi Yugoslaviyi zaselili slov yanski plemena v VI VII st na osnovi yakih piznishe sformuvalisya serbi i horvati U X XI st Bosniya bula osoblivim regionom zhupoyu u skladi serbskih zemel Vona vizvolilas vid serbskoyi zalezhnosti do XII st i faktichno stala nezalezhnoyu hoch zgodom bula vimushena unikati namagan yak Serbiyi tak i Ugorshini zagarbati yiyi U Bosniyi prijmali bolgarskih sektantiv bogomiliv Borotba zahidnoyi katolickoyi serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi j bogomilstva zumovila isnuvannya v Bosniyi svoyeridnoyi bosnijskoyi cerkvi sho pristosuvala do svoyeyi meti ideyi bogomiliv Ce vse polegshilo proniknennya islamu v Bosniyu i Gercogovinu pislya tureckogo zavoyuvannya Osmanske panuvannya v Bosniyi i Gercegovini prodovzhuvalosya z drugoyi polovini XV st do 1878 r U period osmanskogo panuvannya same v Bosniyi i Gercegovini islam nabuv najbilshogo rozpovsyudzhennya Syudi pereselyalosya bagato turkiv posadovciv predstavnikiv duhivnictva remisnikiv Sered pereselenciv buli vihidci z Pivnichnogo Kavkazu arabi kurdi yaki viznavali islam Chastinu yih asimilovano prijmayuchi zvichayi ta movu korinnogo naselennya ale j voni mali vpliv na rozvitok miscevogo naselennya prinosili svoyi zvichayi poshiryuyuchi islam i deyaki elementi shidnoyi kulturi Kilkist musulman u yugoslavskih zemlyah zrostala golovno cherez prijnyattya islamu miscevim naselennyam Uzhe do XVI st chiselnist musulman u mistah i selah znachno zrosla Najchastishe viznavali islam feodali shob zberegti majno i vladu ale prijmali musulmansku religiyu i selyani Ce poyasnyuyetsya ekonomichnimi chinnikami musulmani platili menshi podatki Koli Osmanska imperiya pochala vtrachati svoyi volodinnya v Yevropi z kincya XVII st musulmanske naselennya riznih pivdenno slov yanskih zemel pereselilosya do Bosniyi yaka zalishilas pid vladoyu turkiv Persha hvilya pereselenciv musulman do Bosniyi mala misce naprikinci XVII st potim u XIX st Tilki 1863 r z Serbiyi do Bosniyi pereselilosya 20 tis musulman Ostannya hvilya yih bula 1878 r Okupaciya Bosniyi i Gercegovini Avstro Ugorshinoyu u 1878 ta yihnya aneksiya 1908 r spriyala pereselennyu musulman z Bosniyi i Gercegovini do Turechchini Osnova kulturi musliman starodavnya slov yanska ale v nij pomitne misce zberigayut risi privneseni turkami ta inshimi vihidcyami z Maloyi Aziyi U 1945 1992 rokah Bosniya i Gercegovina bula soyuznoyu respublikoyu u skladi Socialistichnoyi Federativnoyi Respubliki Yugoslaviyi U kvitni 1992 roku parlament Bosniyi i Gercegovini spirayuchis na naslidki referendumu ogolosiv nezalezhnist vid Yugoslaviyi Tradicijna kulturaZasobi vedennya silskogo gospodarstva sered musulmanskogo ta hristiyanskogo naselennya Bosniyi i Gercegovini odnakovi U pivnichnij ta centralnij oblastyah musulmani yak i hristiyani trudyatsya perevazhno hliborobstvom ta sadivnictvom U girskij miscevosti skotarstvom Sered yugoslavskih musulman zdavna bulo bagato remisnikiv Voni trudilis kovalskim zbroyarskim ta limarskim remeslami Deyaki z nih nalezhali do vijskovogo stanu ale mirnogo chasu voni zhili z remesel a u voyennij stavali soldatami Odnak u Bosniyi i Gercogovini remisnikami buli ne tilki musulmani ale j hristiyani krim suto musulmanskih zanyat yak napriklad tyutyunova sprava Remisniki Bosniyi i Gercogovini proslavilisya yak virobniki yuvelirnih ta goncharnih virobiv zbroyi predmetiv iz shkiri j kosti kilimiv vishivki merezhiva Shidni vplivi silno vidchutni u planuvanni silskih poselen i osoblivostyah inter yeru zhitla Musulmanski sela buli najchastishe kupchastogo tipu todi yak yihni susidi hristiyani zhili v poselennyah perevazhno rozkidanogo tipu Musulmanski sela podilyayutsya na okremi kvartali mahali V centri yih mechet poryad cvintar Zovni musulmanske zhitlo ne vidriznyayetsya vid hristiyanskogo Ale vnutrishnye planuvannya ta inter yer ne podibni do hristiyanskogo zhitla u nih bilshe kimnat obov yazkovo ye kilimi j posud shidnogo tipu Lizhok nemaye splyat na kilimah podushkah kovdrah U spalni vidvedeno misce dlya ritualnih omovin Zamozhni musulmani buduvali dvohpoverhovi oseli podileni na dvi polovini cholovichu selamluk i zhinochu haremluk i buduvali visoki ogorozhi navkolo sadib Na pershomu poversi buli gospodarski primishennya na drugomu zhitlo Zamozhni buduvali na sadibi dva dvopoverhovi budinki okremo dlya cholovikiv i zhinok Tureckij kostyum mav vpliv na odyag yugoslavskih musulman Musulmanskij odyag feski sharovari perejnyali j hristiyani osoblivo v mistah Yak i musulmanki hristiyanki v mistah vihodyachi na vulicyu zakrivali oblichchya Zvichaj nositi chadru ta parandzhu v yugoslavskih musulman isnuvav do 1950 h rokiv U selah cej zvichaj menshe pobutuvav Kostyum musulmanok i hristiyanok podibnij i skladavsya z dovgoyi sorochki koshula fartuha shirokih sharovariv dimiye zhiletu Tezh mozhna skazati i pro cholovichij kostyum do skladu yakogo vhodili shtani sorochka rizni kurtki tkani poyasi feski obgornuti hustkoyu yak tyurbanom Yizha musulman bula podibna do tureckoyi stravi z baranyachogo m yasa plov solodka kasha z siropom Nezvazhayuchi na zaboronu Koranu pili slivovicyu U gromadskomu zhitti musulman sposterigavsya podil na verstvi zamozhni zemlevlasniki begi dribni zemlevlasniki selyani Bidni selyani musulmani buli blizhchi do pravoslavnih i katolikiv nizh do svoyih zamozhnih odnovirciv Sered musulman yak i hristiyan buli poshireni zvichayi vzayemodopomogi mova pozajmica spreg U musulman na mobu ne mogli jti zamizhni zhinki Sered yugoslavskih musulman zvichaj poligamiyi ne buv poshirenij yak i shlyub mizh rodichami Zvichayi shariatu vimagali vid zhinki truditis tilki domashnimi spravami vesti zatvornicke zhittya Musulmani yak i hristiyani zhili velikimi rodinami zadrugami V simejnih zvichayah preplitalis davnoslov yanski dohristiyanski hristiyanski j musulmanski elementi Yugoslavski musulmani vidznachayut ramazan kurban mevlud ta inshi svyata yaki porodzheni islamom Odnochasno voni svyatkuyut i dotrimuyutsya zvichayiv yaki pov yazani z hristiyanskim kalendarem Rizdvo Velikden den Sv Georgiya Illi Petra tosho Tak na Spasa jdut u gori j daruyut chabanam moloko korzhi a ti polivayut odin odnogo molokom Pered svyatom Petra obhodyat cheredu zi smoloskipami Isnuye shidnogo pohodzhennya vira v dzhiniv shajtaniv fatalizm vorozhinnya vikoristannya talismaniv amuletiv tosho U narodnij poeziyi ospivuvano podvigi musulmanskih yunakiv Epichni pisni vikonuyut u suprovodi instrumentiv tipu tamburi shidnogo pohodzhennya abo gusel Narodni kazki j perekazi mayut shidni elementi rozpovidi pro Hodzhu Nasreddina Zbereglisya davni tradiciyi vishivki rizblennya po derevu tkannya zolotom shidnih kilimiv MovaBosnyaki koristuyutsya movoyu yaku oficijno nazivayut bosnijskoyu Z lingvistichnogo poglyadu ce odin iz literaturnih standartiv serbohorvatskoyi movi Inshimi takimi standartami ye serbska horvatska ta chornogorska movi vsih yih ob yednuye v osnovnomu spilna baza gramatiki leksiki ta skladni sintaksisu Sam termin ye vidnosno novim jogo vprovadzheno pislya vidokremlennya Bosniyi ta Gercegovini vid Yugoslaviyi i jogo dosi vvazhayut za kontroversijnij zokrema Respublika Serbska ne treba plutati iz Serbiyeyu unikaye jogo vzhivayuchi formulyuvannya mova yakoyu koristuyutsya bosnyaki Div takozhGenocid bosnijciv Kitajci musulmani Pomaki UjguriPrimitkiDetalnishe div rozdil Mova LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 http npu edu ua e book book html D iio kdsd Krainoznavstvo 230 htm 10 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ